Українські 15-річні учні у 2025 році продемонстрували приблизно ті самі результати з математики, читання та природничих наук, що й три роки тому. Після суттєвого падіння показників між 2018 та 2022 роками нового статистично значущого погіршення не відбулося, однак і помітного відновлення результатів немає. За всіма трьома основними напрямами українські підлітки продовжують відставати від середніх показників країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Про це свідчать офіційні результати міжнародного дослідження PISA-2025, оприлюднені ОЕСР 8 вересня.
Це вже третя участь України у PISA після циклів 2018 та 2022 років і друга — в умовах повномасштабної війни. Водночас важливо враховувати географію дослідження: ОЕСР публікує українські результати як дані 17 із 27 регіонів України, а не всієї території країни. Усі українські дані, включені до звіту, відповідають технічним стандартам PISA і визнані придатними для порівняння.
В офіційній країновій довідці ОЕСР також є важливе уточнення щодо кількості учасників. Тестування завершили 7105 українських учнів із 294 закладів освіти, а вибірка репрезентує приблизно 256 тисяч 15-річних у охоплених регіонах. Загалом PISA-2025 стала найбільшою за всю історію програми: участь у ній взяли понад 760 тисяч школярів із 91 країни та економіки, які представляють близько 33 мільйонів 15-річних.
Таким чином, поширене в українських медіа формулювання про «майже 9 тисяч» учасників варто уточнювати: в офіційному підсумковому звіті ОЕСР йдеться саме про 7105 учнів, які завершили оцінювання і результати яких увійшли до міжнародної бази PISA.
Найкращий результат українські підлітки показали у природничо-наукових дисциплінах — 448 балів. З математики результат становить 431 бал, а найслабшою сферою залишається читання — 418 балів. Водночас ОЕСР наголошує, що порівняно з PISA-2022 середні результати України у всіх трьох сферах статистично значуще не змінилися.
Однак середній бал — лише частина картини. Значно показовішою є частка дітей, які досягли хоча б другого рівня компетентності, який PISA вважає базовим.
У математиці такого рівня досягли 54% українських учнів, тоді як середній показник ОЕСР становить 65%. Отже, приблизно 46% учасників з охоплених українських регіонів не досягли базового рівня математичної грамотності. Лише 3% українських підлітків показали найвищі результати — п’ятий або шостий рівень, проти 8% у середньому по ОЕСР.
Із читання ситуація схожа. Базового рівня досягли 55% українських учнів проти 69% у країнах ОЕСР. Лише 1% українських підлітків продемонстрував найвищий рівень читацької грамотності, тоді як середній показник ОЕСР становить 6%. На цьому рівні учні здатні працювати з довгими та складними текстами, розуміти абстрактні концепції та розрізняти факти й думки за непрямими ознаками.
У природничих науках базового рівня досягли близько 65% українських учнів, а високого — 2%, тоді як середній показник найсильніших рівнів серед країн ОЕСР становить 7%.
Окремий блок PISA-2025 показує, наскільки результати навчання залежать від матеріального становища родини. Соціально-економічно забезпечені українські учні набрали з природничих наук у середньому на 66 балів більше, ніж їхні однолітки з найменш забезпечених сімей. Водночас цей розрив навіть менший, ніж у середньому в ОЕСР, де він становить 85 балів.
При цьому 15% українських школярів із найменш забезпечених родин змогли потрапити до верхньої чверті результатів із природничих наук у своїй країні. В ОЕСР у середньому таких учнів 12%. Це свідчить про те, що частині українських дітей вдається демонструвати високі результати попри несприятливі соціально-економічні умови.
Дослідження показало й проблеми із забезпеченням шкіл, хоча порівняно з 2022 роком ситуація дещо покращилася. 61% українських учнів навчаються у закладах, керівники яких повідомили, що нестача навчальних матеріалів — зокрема підручників, IT-обладнання, бібліотечних чи лабораторних ресурсів — принаймні певною мірою заважає навчанню. У 2022 році таких було 76%. Ще 45% учнів навчаються у школах, де директори повідомляють про проблеми з фізичною інфраструктурою — будівлями, територією, опаленням, освітленням або акустикою. Три роки тому показник становив 51%.
Цікавими виявилися й відповіді самих школярів щодо ставлення до освіти. 60% українських підлітків заявили, що цікавляться багатьма різними речами, проти 73% у середньому в ОЕСР. 54% готові докладати додаткових зусиль, коли завдання стає складнішим, тоді як у країнах ОЕСР таких у середньому 60%.
Водночас частка підлітків, які вважають школу «марною тратою часу», в Україні становить 20% — навіть менше, ніж середній показник ОЕСР у 24%. Причому порівняно з 2022 роком цей показник в Україні зменшився одразу на 9,4 відсоткового пункту. Водночас частка дітей, готових докладати більше зусиль у разі складного завдання, за три роки скоротилася на 5,5 пункту.
Ще одна особливість PISA-2025 — масштабне проникнення штучного інтелекту в навчання. 54% українських 15-річних заявили, що щонайменше раз на тиждень користуються чатботами зі штучним інтелектом для допомоги в навчанні. Це навіть більше, ніж у середньому в ОЕСР — 46%.
Причому ШІ використовується не лише для пошуку відповідей. 37% українських учнів застосовують його для попереднього дослідження нової теми, 42% — для створення стислого викладу прочитаного тексту, а 43% — для підготовки текстів письмових завдань. Лише 8% опитаних українських підлітків заявили, що ніколи або майже ніколи не користуються ШІ-чатботами для жодного із досліджених видів шкільної роботи.
PISA також зафіксувала значно більшу присутність цифрових пристроїв в українській школі. Учні повідомили, що використовують їх для навчання в середньому 2,7 години на день, тоді як середній показник ОЕСР — 1,7 години. Водночас ще близько 1,7 години в навчальний день припадає на використання цифрових пристроїв у школі для дозвілля.
Є й тривожний показник відвідуваності. Близько 58% українських учасників повідомили, що пропустили принаймні один день навчання протягом двох тижнів перед тестуванням, тоді як середній показник ОЕСР становить лише 22%. Стільки ж — 58% — пропустили хоча б одне заняття. Для порівняння, у 2022 році відповідні українські показники становили 25% та 32%.
Результати PISA-2025 необхідно оцінювати і в особливому українському контексті. Нинішнім 15-річним учасникам дослідження значну частину шкільного життя довелося навчатися спочатку під час пандемії COVID-19, а згодом — в умовах повномасштабної війни, повітряних тривог, евакуацій, дистанційного навчання та перебоїв з електроенергією. При цьому PISA не вимірює знання за конкретною українською шкільною програмою. Дослідження перевіряє, наскільки 15-річні здатні застосовувати набуті знання, критично мислити, розв’язувати проблеми та використовувати свої компетентності у практичних ситуаціях.
У глобальному масштабі ситуація також погіршується. За даними ОЕСР, середні результати з читання та математики у PISA-2025 опустилися до найнижчих рівнів за всю історію дослідження. Приблизно кожен п’ятий 15-річний учень у країнах ОЕСР тепер має низькі результати одночасно з природничих наук, математики та читання — у 2022 році таких було 16%. Водночас середній результат із природничих наук у країнах ОЕСР між 2022 і 2025 роками залишився відносно стабільним.
Таким чином, результати України мають подвійний характер. З одного боку, на тлі війни та попереднього різкого падіння освітніх показників система не продемонструвала нового суттєвого провалу. З іншого — відновити втрачені позиції за три роки також не вдалося. Українські підлітки все ще відстають від середнього рівня ОЕСР у всіх трьох ключових сферах, а приблизно половина не досягає базового рівня з математики або читання.
При цьому PISA-2025 демонструє й нові виклики для освіти: надзвичайно швидке поширення ШІ серед школярів, значну цифрову присутність у навчальному процесі, проблеми з відвідуванням та все ще відчутний дефіцит матеріальних ресурсів у школах. Саме ці фактори разом із подоланням уже накопичених освітніх втрат стають одним із ключових завдань для української системи освіти.
