Golosnovinua.com

Позначка: “Охматдит”

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Перша заступниця генерального прокурора України Марія Вдовиченко у 2025 році отримала 759 797 грн компенсації за невикористані відпустки. Майже одразу після цього вона задекларувала 400 тис. грн благодійної допомоги Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит».

    Інформація про доходи міститься в електронній декларації посадовиці. Дані про виплату 759 797 грн також відображаються у відкритій базі декларацій: джерелом доходу була Київська міська прокуратура, а виплату зазначено як компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

    Увагу до декларації Вдовиченко привернули на тлі масштабної спецоперації НАБУ і САП «Карфаген», яка стосується ймовірного прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізації майна. Водночас важливо розрізняти статуси учасників справи: сам факт проведення обшуку у службовому приміщенні, яким користується Вдовиченко, не означає, що їй повідомили про підозру або що її НАБУ вважає учасницею злочинної організації.

    За що Вдовиченко отримала майже 760 тисяч

    Згідно з деклараційними даними, улітку 2025 року Київська міська прокуратура виплатила Марії Вдовиченко 759 797 грн.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    У документі окремо зазначено призначення цієї суми: компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також за додаткову відпустку, яка надається працівникам із дітьми.

    Тобто йдеться не про премію чи одноразову матеріальну допомогу, а про передбачену трудовим законодавством компенсацію за відпустки, якими працівниця не скористалася.

    У грошовому еквіваленті сума становить приблизно $18–20 тис. залежно від курсу, за яким її перераховувати.

    За даними Українських Новин, після отримання цієї компенсації Вдовиченко спрямувала 400 тис. грн як благодійну допомогу НДСЛ «Охматдит». Таким чином, на благодійність було перераховано понад половину отриманої компенсації.

    Понад 2 млн грн зарплатних доходів за рік

    Компенсація за відпустку була не єдиним задекларованим доходом посадовиці.

    За даними декларації, протягом року Вдовиченко отримала понад 1,2 млн грн зарплати в Київській міській прокуратурі, а також ще близько 1,2 млн грн в Офісі генерального прокурора.

    Окремо посадовиця вказала фінансову допомогу її дітям від родичів.

    За даними Українських Новин, бабуся й дідусь подарували дітям Вдовиченко загалом 800 тис. грн, а батько дітей, який проживає окремо, — ще 100 тис. грн.

    Серед власних заощаджень перша заступниця генпрокурора задекларувала 175 тис. грн готівкою.

    Також у деклараційних даних, на які посилається видання, зазначено, що посадовиця проживає в орендованій квартирі.

    Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко Перша заступниця генпрокурора отримала 760 тис. грн за невикористані відпустки: що показала декларація Вдовиченко

    Чому декларація Вдовиченко опинилася в центрі уваги

    Інтерес до доходів першої заступниці генпрокурора виник на тлі спецоперації НАБУ і САП під назвою «Карфаген».

    Антикорупційні органи офіційно повідомили 5 вересня, що викрили злочинну організацію, учасники якої, за версією слідства, систематично отримували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували активи. Організатором НАБУ називає одного з керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

    За матеріалами НАБУ, організацію нібито створили в середині 2025 року.

    Слідство стверджує, що керівник угруповання легалізував активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн, перереєстровуючи їх на третіх осіб для приховування фактичного права власності.

    Ще понад 10 млн грн, за інформацією Бюро, учасники схеми розмістили на рахунках близьких людей під виглядом законних доходів від підприємницької діяльності. НАБУ повідомило про п’ятьох викритих учасників організації.

    Попередня правова кваліфікація — статті 255 та 209 Кримінального кодексу України, які стосуються створення або участі у злочинній організації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    У приміщеннях Кравченка і Вдовиченко проводили обшуки

    У ніч проти 5 вересня детективи НАБУ провели слідчі дії у службових приміщеннях Офісу генерального прокурора.

    Сам ОГП підтвердив, що йшлося, зокрема, про приміщення, якими користуються генеральний прокурор Руслан Кравченко, його перша заступниця Марія Вдовиченко, а також інші працівники відомства.

    При цьому Офіс генпрокурора висловив претензії до частини дій детективів. У відомстві заявили, що під час обшуків НАБУ отримало доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, які не стосувалися безпосередньо справи про кол-центри.

    Генпрокурор Руслан Кравченко зі свого боку заперечив свою причетність до можливого прикриття незаконних кол-центрів та легалізації отриманих від їхньої діяльності коштів. Він заявив, що згадки в розмовах самі по собі не є доказом його участі у злочині.

    Саме тому називати Вдовиченко «фігуранткою» справи лише через проведення обшуку було б юридично неточно без додаткових даних НАБУ чи САП про її процесуальний статус.

    У справі вже обирають запобіжні заходи

    Операція «Карфаген» тим часом продовжується.

    6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід посадовцю Офісу генерального прокурора Сергію Кропиві. Суд відправив його під варту з можливістю внесення 120 млн грн застави.

    7 вересня ВАКС також узяв під варту Єлизавету Івахненко, яку слідство пов’язує з цією ж справою і яка на оприлюднених записах фігурувала під псевдонімом «Муза». Їй визначили альтернативу у вигляді 20 млн грн застави.

    НАБУ наголошує, що слідчі дії тривають, а правоохоронці встановлюють інших можливих учасників організації.

    При цьому щодо всіх осіб у справі діє презумпція невинуватості: винною людина може бути визнана лише обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

    На цьому тлі оприлюднені декларації посадовців Офісу генпрокурора можуть привертати підвищену суспільну увагу. Однак самі по собі задекларовані доходи, зокрема 759 797 грн компенсації Вдовиченко за невикористані відпустки, не свідчать про їхній зв’язок із кримінальним провадженням «Карфаген». Наразі публічних даних НАБУ чи САП, які б встановлювали такий зв’язок, немає.

  • В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    У російській Саратовській області вранці 3 вересня скоїли замах на високопоставленого офіцера Повітряно-космічних сил РФ. За повідомленнями російських медіа і Telegram-каналів, постраждалим є командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Микола Варпахович. Саме його Служба безпеки України кілька днів тому заочно повідомила про підозру у причетності до російського ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві.

    За попередньою інформацією російських джерел, напад стався близько 07:00 у селищі Пробудження поблизу Енгельса. Невідомий чоловік на мотоциклі під’їхав до приватного будинку військового, приховуючи обличчя під шоломом, після чого відкрив вогонь. Повідомляється про два постріли: одна куля влучила в тулуб Варпаховича, інша — в обличчя. Нападник після цього втік.

    Російські джерела також стверджують, що поранення отримав водій офіцера. Він нібито зміг утекти з місця нападу, а згодом повернувся та викликав швидку допомогу. Варпаховича госпіталізували у тяжкому або критичному стані. За даними російських медіа, лікарі розглядали можливість його транспортування спеціальним рейсом до Москви.

    На момент публікації російські правоохоронні органи не оприлюднили повної офіційної версії події, а нападника, за повідомленнями медіа, не затримали. Також немає підтвердженої інформації про мотив замаху чи його можливих організаторів. Тому будь-які припущення про причетність українських спецслужб або інших структур наразі не мають офіційного підтвердження.

    Окремо залишається певна плутанина щодо військового звання Варпаховича. Частина російських медіа називає його генерал-майором, так само його характеризує СБУ у повідомленні від 31 серпня. Водночас у базі санкцій ГУР War & Sanctions він наразі вказаний як полковник і командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

    22-га важка бомбардувальна авіаційна дивізія входить до системи дальньої авіації Росії. Саме такі підрозділи експлуатують стратегічні бомбардувальники, які Росія використовує для запуску крилатих ракет по території України. У публікаціях про Варпаховича вказується, що підрозділ має на озброєнні літаки Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3.

    Особливе значення ця історія має через підозру, яку українські правоохоронці оголосили Варпаховичу буквально за кілька днів до замаху.

    31 серпня СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про заочну підозру двом російським військовим посадовцям, яких українське слідство пов’язує з ракетними ударами по цивільних об’єктах України. Одним із них був саме Микола Варпахович. СБУ офіційно назвала його командиром 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Збройних сил РФ.

    За версією українського слідства, у липні 2024 року Варпахович віддав бойовий наказ про ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. СБУ стверджує, що підпорядковані йому підрозділи дальньої авіації застосували крилату ракету Х-101 класу «повітря — земля», яку запустили зі стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.

    Російський удар по «Охматдиту» стався 8 липня 2024 року під час масованої атаки по Україні. На момент удару в медичному комплексі перебували сотні пацієнтів. Унаслідок атаки загинули люди, десятки отримали поранення, а один із корпусів лікарні був зруйнований. Також постраждали приміщення, де лікували тяжкохворих дітей та проводили операції.

    СБУ наголошувала, що зібрала доказову базу щодо командного ланцюга, який, за версією українського слідства, відповідав за підготовку та здійснення атаки. Водночас підозра є процесуальним статусом і не дорівнює обвинувальному вироку суду.

    Варпахович також перебуває під міжнародними санкціями. У базі ГУР зазначено, що обмеження щодо нього запровадили Європейський Союз, Швейцарія та Нова Зеландія.

    Енгельс, де стався замах, має особливе значення для російської стратегічної авіації. Саме в Саратовській області розташована авіабаза «Енгельс», з якої Росія протягом повномасштабної війни регулярно підіймала стратегічні бомбардувальники для ракетних атак по Україні. Через це місто та його околиці неодноразово опинялися в центрі уваги під час повідомлень про роботу російської дальньої авіації.

    Сам характер замаху також привертає увагу. За описом російських джерел, нападник діяв з близької відстані, використав мотоцикл для пересування та приховав обличчя шоломом. При цьому він не залишився на місці й зміг утекти. Але поки немає достовірних даних, чи був напад заздалегідь спланований, чи мав стрілець спільників та яку саме зброю використовував.

    Російські джерела наводять дещо відмінні версії навіть щодо місця нападу. Одні повідомляють, що стрілянина сталася біля приватного будинку Варпаховича, інші — що військового атакували, коли він перебував біля магазину в селищі Пробудження. Ця розбіжність ще раз свідчить, що деталі події залишаються попередніми.

    Так само поки немає незалежного підтвердження, що поранений офіцер справді є саме Варпаховичем. Його ім’я називають російські Telegram-канали та медіа, однак офіційного повідомлення Міністерства оборони РФ із підтвердженням особи постраждалого станом на другу половину дня 3 вересня не оприлюднено.

    Тому найбільш коректним наразі є формулювання, що за даними російських медіа, в Енгельсі стріляли в Миколу Варпаховича, а не подавати його особу як остаточно встановлений російською владою факт.

    Водночас інформація про його посаду та підозру у справі «Охматдиту» підтверджена українськими офіційними джерелами. СБУ прямо називає Варпаховича командиром 22-ї важкої бомбардувальної дивізії та фігурантом розслідування щодо ракетної атаки на дитячу лікарню.

    Якщо інформація російських джерел підтвердиться, замах стався лише через три дні після публічного оголошення Варпаховичу української підозри. Втім, часовий збіг сам по собі не доводить зв’язку між цими двома подіями.

    На цей момент відомо лише, що високопоставлений офіцер російської дальньої авіації отримав тяжкі вогнепальні поранення, нападник утік, а російські джерела ідентифікують потерпілого як Миколу Варпаховича. Його подальший стан і результати розшуку стрільця можуть бути уточнені протягом найближчих годин.

  • 390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    В Україні стрімко зростає кількість дорожньо-транспортних пригод за участю електросамокатів та іншого легкого електричного транспорту. Лише за перші п’ять місяців 2026 року в таких аваріях травмувалися 390 людей, серед яких 168 дітей. Таким чином, майже кожен другий постраждалий — неповнолітній.

    Про це свідчать дані Патрульної поліції України. Статистика демонструє, що проблема використання електросамокатів уже давно перестала бути локальною та перетворилася на серйозний виклик для безпеки дорожнього руху.

    За інформацією поліції, у період із січня по травень 2026 року в Україні сталося 353 дорожньо-транспортні пригоди за участю електросамокатів, моноколіс, гіроскутерів та інших засобів легкого електротранспорту. Унаслідок цих аварій травми отримали 390 осіб, а п’ятеро людей загинули. Серед загиблих — двоє дітей.

    Особливе занепокоєння викликає саме дитячий травматизм. Майже 45% усіх потерпілих становлять неповнолітні, що свідчить про необхідність посилення контролю за використанням такого транспорту, особливо в містах.

    Фахівці пояснюють, що популярність електросамокатів останніми роками стрімко зростає. Їх використовують як для щоденних поїздок, так і для дозвілля. Водночас рівень культури користування таким транспортом поки що не встигає за темпами його поширення.

    Проблему підтверджують і медики. Раніше в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» повідомляли про різке збільшення кількості дітей із тяжкими травмами після падінь з електросамокатів, велосипедів, електровелосипедів та іншого колісного транспорту.

    За словами лікарів, сьогодні електросамокати стали однією з найпоширеніших причин дитячого травматизму. До 30% звернень до травмпункту лікарні припадає саме на дітей, які отримали травми під час катання.

    Медики наголошують, що найнебезпечнішими є не переломи кінцівок, а черепно-мозкові травми, ушкодження внутрішніх органів, грудної клітки та хребта. Через високу швидкість навіть звичайне падіння може мати надзвичайно тяжкі наслідки.

    Основною причиною таких травм лікарі називають нехтування правилами безпеки. Більшість дітей катаються без захисних шоломів, налокітників і наколінників. Крім того, нерідко на одному електросамокаті одночасно перебувають двоє або навіть троє людей, що значно підвищує ризик втрати керування.

    Паралельно зростає і кількість судових справ, пов’язаних із використанням електросамокатів. За останні шість років суди Києва винесли 795 рішень у справах, де згадується слово «самокат». Лише за перші чотири місяці 2026 року таких рішень уже було 151, що перевищує показники кожного окремого року в період 2021–2024 років.

    Водночас кримінальних вироків поки що небагато. За цей час лише 11 кримінальних проваджень завершилися судовими рішеннями. Найчастіше винуватців засуджували до позбавлення волі з іспитовим строком, а в окремих випадках призначали штраф у розмірі 51 тисячі гривень.

    У справах про адміністративні правопорушення після 2023 року типовим покаранням став штраф у 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

    Окрему увагу до проблеми привернув і Верховний Суд України. Суд офіційно визнав користувачів електросамокатів повноцінними учасниками дорожнього руху. У своїй правовій позиції Верховний Суд наголосив, що електросамокати є джерелом підвищеної небезпеки, а тому їхні водії повинні дотримуватися Правил дорожнього руху так само, як водії автомобілів, мотоциклів чи велосипедів.

    На тлі погіршення статистики дедалі частіше лунають пропозиції щодо посилення державного регулювання. Зокрема, експерти обговорюють можливість встановлення мінімального віку для керування електросамокатами, обов’язкового використання захисного спорядження, а також запровадження навчання правилам дорожнього руху для користувачів такого транспорту.

    У деяких містах України вже почали впроваджувати додаткові обмеження для електросамокатів, а також визначати спеціальні зони для їхнього руху. Подібні кроки вже давно застосовують у багатьох країнах Європи, де через різке зростання аварійності посилили правила експлуатації легкого електротранспорту.

    Правоохоронці закликають українців не нехтувати елементарними правилами безпеки: використовувати захисний шолом, не перевозити пасажирів, не користуватися телефоном під час руху, не виїжджати на проїжджу частину без знання Правил дорожнього руху та не дозволяти дітям керувати електросамокатами без належного контролю дорослих.

    Оприлюднена статистика свідчить, що проблема вже давно вийшла за межі окремих інцидентів. Зростання кількості ДТП, високий рівень дитячого травматизму та збільшення кількості судових справ демонструють необхідність комплексних рішень, які допоможуть зробити використання електросамокатів безпечнішим як для їхніх користувачів, так і для інших учасників дорожнього руху.

     

  • Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Зеленський запровадив санкції проти командирів РФ та суден тіньового флоту

    Президент України Володимир Зеленський підписав укази про введення нових санкцій проти російських військових, причетних до ракетних ударів по Україні, а також проти суден тіньового флоту РФ, які використовуються для забезпечення воєнної логістики Кремля.

    Про це повідомили в Офісі президента.

    До першого санкційного пакета увійшли 127 російських військових, відповідальних за масовані ракетні удари по українських містах, критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах. Під санкції потрапили командири підрозділів дальньої авіації Повітряно-космічних сил РФ, які застосували понад 4 100 крилатих ракет повітряного базування та аеробалістичних ракет «Кинджал».

    Серед епізодів, за які запроваджено санкції, — удар по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року, атака на багатоповерхівку в Тернополі 19 листопада 2025 року, де загинули 38 людей, зокрема восьмеро дітей, а також бомбардування Маріуполя у березні 2022 року із застосуванням фугасних авіабомб.

    Окремо санкції ввели проти командирів ракетно-артилерійських підрозділів Сухопутних військ РФ, які здійснили понад 1 100 ударів крилатими ракетами «Іскандер-К» та балістичними ракетами «Іскандер-М».

    За даними Офісу президента, саме ці підрозділи причетні до удару по кафе-магазину в селі Гроза Харківської області 5 жовтня 2023 року, де загинули 59 людей, атаки на центр Сум 13 квітня 2025 року, внаслідок якої загинули 35 людей, зокрема двоє підлітків, а також ракетного удару по Чернігову 17 квітня 2024 року, де жертвами стали 18 людей, ще 78 отримали поранення.

    До другого санкційного пакета внесли 29 цивільних торговельних суден, які Росія використовує для перевезення вантажів військового призначення. За інформацією української влади, ці судна регулярно транспортують озброєння, боєприпаси, військову техніку та особовий склад.

    Більшість із них уже перебувають під санкціями США, Європейського Союзу та Великої Британії. Україна планує продовжити координацію із західними партнерами для синхронізації обмежень щодо інших суден тіньового флоту РФ.

    В Офісі президента наголосили, що санкційна політика залишається одним із ключових інструментів тиску на Росію та її військову інфраструктуру. Україна також продовжує роботу над міжнародною ізоляцією російського тіньового флоту, який Кремль активно використовує для обходу нафтових санкцій та забезпечення логістики в умовах війни.

  • Медики б’ють на сполох: система дитячої кардіохірургії України може опинитися під загрозою

    Медики б’ють на сполох: система дитячої кардіохірургії України може опинитися під загрозою

    Одна з ключових галузей української медицини — дитяча кардіологія та кардіохірургія — опинилася у центрі гострої дискусії через можливу реорганізацію ДУ «Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України». Медики, пацієнти та батьки дітей із вадами серця заявляють про ризик руйнування системи, яка формувалася десятиліттями.

    Йдеться про можливе відокремлення дитячого корпусу Центру та його приєднання до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».

    Лікарі наголошують: на перший погляд адміністративне рішення може мати критичні наслідки для всієї системи дитячої кардіохірургії в Україні.

    За словами фахівців, українська школа дитячої кардіохірургії створювалася з 1998 року як комплексна система, що об’єднує не лише операційні можливості, а й цілі команди вузькопрофільних спеціалістів, високотехнологічне обладнання, маршрути пацієнтів, інтенсивну терапію, пренатальну діагностику та післяопераційний супровід.

    Медики підкреслюють, що хірургія новонароджених є одним із найскладніших напрямків сучасної медицини.

    «Діти — не дорослі пацієнти. Родина не може просто “докупити” необхідні матеріали на сотні тисяч гривень. Є діти-сироти, діти з малозабезпечених родин, немовлята у критичних станах, яких потрібно оперувати негайно», — наголошують лікарі.

    У Центрі зазначають, що більшість критичних вроджених вад серця за умови своєчасного оперативного втручання дають дитині шанс на повноцінне життя.

    Окреме занепокоєння викликає можливе скорочення фінансування та ризик втрати професійної команди.

    Фахівці попереджають: якщо дитячий корпус стане лише одним із підрозділів великої структури без окремого управління, автономії та стабільного фінансування, це може призвести до руйнування системи, а не її розвитку.

    За словами медиків, Україна вже має власну школу дитячої кардіохірургії міжнародного рівня. До українських лікарів на лікування приїжджали пацієнти з інших країн, зокрема з Молдови.

    Водночас держави, які не мають власної системи дитячої кардіохірургії, змушені направляти дітей за кордон та витрачати на лікування значно більше коштів.

    У зв’язку із ситуацією медики, пацієнти та громадські активісти звернулися до Президента України, Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров’я із закликом не допустити руйнування системи допомоги дітям із вадами серця.

    Серед основних вимог:

    — не ухвалювати рішень щодо відокремлення дитячого корпусу без публічного професійного обговорення;

    — забезпечити окреме стабільне фінансування дитячої кардіології та кардіохірургії;

    — гарантувати збереження професійної команди Центру;

    — не допустити втрати доступу дітей до своєчасної високоспеціалізованої допомоги.

    Також триває збір підписів під петицією щодо збереження системи дитячої кардіохірургії в Україні.

    Медична спільнота наголошує: наслідки можливого руйнування цієї системи можуть виявитися значно дорожчими — як у фінансовому, так і в людському вимірі.

  • Після збору на «Охматдит» телеведучий Решетник придбав котедж за десятки мільйонів

    Після збору на «Охматдит» телеведучий Решетник придбав котедж за десятки мільйонів

    У 2024 році телеведучий Григорій Решетник та його дружина Христина Решетник публічно оголосили про збір коштів на відновлення дитячої клініки «Охматдит». За офіційно озвученими даними, подружжю вдалося зібрати з громадян понад 1 мільйон гривень благодійних внесків.

    Водночас уже через п’ять місяців після завершення збору, у лютому 2025 року, Григорій та Христина Решетник стали власниками котеджу в елітному котеджному містечку «Оберіг Family Club».

    Згідно з відкритими ринковими пропозиціями, вартість аналогічних об’єктів нерухомості у цьому котеджному містечку стартує від 43 мільйонів гривень і в окремих випадках сягає 75 мільйонів гривень — залежно від площі, планування та земельної ділянки.

    Публічної інформації про джерела фінансування купівлі елітної нерухомості подружжя Решетників наразі не оприлюднювалося. Також відсутні відкриті звіти, які б деталізували використання коштів, зібраних на відновлення «Охматдиту», зокрема щодо механізму перерахування, етапів фінансування та фактичного виконання робіт.

    Обставини, за яких після благодійного збору на медичний заклад було здійснено придбання нерухомості преміумкласу, викликали обговорення у соціальних мережах і поставили питання про прозорість фінансових потоків у публічних благодійних ініціативах за участі відомих осіб.

  • ВАКС арештував Владислава Марченка у справі про корупцію з оборонними закупівлями та реконструкції «Охматдиту»

    ВАКС арештував Владислава Марченка у справі про корупцію з оборонними закупівлями та реконструкції «Охматдиту»

    Владислав Марченко, пов’язаний із головою Запорізької обласної військової адміністрації Іваном Федоровим, опинився під арештом у межах корупційної справи, пов’язаної з тендерами на закупівлю дронів. ВАКС ухвалив рішення про арешт Марченка, який є власником ТОВ «Акоптерс» і близький до Федорова.

    Іван Федоров, у свою чергу, має підтримку від Олексія Кулеби — віцепрем’єра з питань відновлення, який також пов’язаний із численними корупційними скандалами, зокрема, з розкраданнями коштів на відбудові лікарні «Охматдит». За словами джерел, Кулеба особисто відповідає за процес відновлення та зловживання в цій сфері.

    Брат Владислава — Марк Марченко — фігурував у справі про спробу розкрадання коштів під час реконструкції «Охматдиту» минулого року. Ця афера тісно пов’язана із ключовими політичними фігурами та забудовниками, які отримували підряди на фіктивних тендерах.

    Іван Федоров, який до війни був заступником мера Мелітополя, підтримував фірми Марченків, які регулярно вигравали тендери у місті. Це підтверджено матеріалами судової справи №320/4121/18. У той же час, Федоров був депутатом Запорізької обласної ради, коли Владислав Марченко був її заступником.

    Загалом, у Запорізькій області формувалася тісна корупційна мережа, пов’язана з відбудовою стратегічних об’єктів, зокрема «Охматдиту», та оборонних закупівель, що підсилює питання про системні зловживання в керівництві регіону.

  • Компанія по відновленню «Охматдиту» вже фігурувала в справах про розкрадання

    Компанія по відновленню «Охматдиту» вже фігурувала в справах про розкрадання

    Після російського удару по дитячій лікарні «Охматдит» українці масово відгукнулись на біду: за короткий час вдалося зібрати сотні мільйонів гривень пожертв. Проте замість прямого фінансування лікарні, кошти були передані до благодійного фонду «Охматдит — Здорове дитинство». Саме цей фонд провів тендер на відновлення корпусу і обрав підрядника з неоднозначною репутацією.

    Будівельні роботи вартістю майже 300 млн грн виконуватиме компанія «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД». За останні роки ця фірма вже фігурувала у щонайменше чотирьох кримінальних провадженнях щодо розкрадання державних коштів. Серед них — справи про завищення вартості робіт та невиконані договори в Сумській і Донецькій областях.

    «РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД» також пов’язують із колишнім міністром екології Романом Абрамовським, який певний час працював у компанії. Дружина власника підприємства обіймала посади у Держфінінспекції, Міністерстві енергетики та «Енергоатомі» — структурах, які оперують значними бюджетними потоками.

    Цікаво, що пропозиція компанії була не найвигіднішою — вона стала третьою за вартістю серед учасників тендеру. Однак саме її обрав фонд. Експерти вже виявили в кошторисах ознаки завищення цін на матеріали та роботи.

    Водночас у Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що відновлення має розпочатися в травні, а джерелом фінансування вказано саме благодійний фонд. Керівник «Охматдиту» Володимир Жовнір також підтвердив, що лікарня не отримає зібрані кошти напряму — мовляв, чекають на «цільове призначення».

  • “Охматдит” підписав договір на ремонт корпусу після ракетного удару: що відомо

    “Охматдит” підписав договір на ремонт корпусу після ракетного удару: що відомо

    Національна дитяча спеціалізована лікарня “Охматдит” обрала підрядника для капітального ремонту корпусу, що постраждав унаслідок ракетного обстрілу в липні 2024 року. За підсумками тендеру перемогу здобуло ТОВ “Ріола-Модуль ЛТД” із пропозицією у 293 мільйони гривень.

    Як повідомляють “Наші Гроші” з посиланням на систему “Прозорро”, очікувана вартість закупівлі складала 367,45 млн грн. Торги проводились у форматі спрощеної закупівлі — оголошення з’явилось 5 травня о 21:12, а на підготовку документів учасники мали 9 робочих днів.

    До участі допускалися компанії з досвідом виконання складних робіт на об’єктах соціальної інфраструктури та річним оборотом не менше 183,7 млн грн.

    У тендері змагалися три фірми:

    • ТОВ “Ріола-Модуль ЛТД” (293 млн грн) — компанія з Вишгорода, яка з 2016 року отримала державних підрядів на 5,88 млрд грн, здебільшого від МОЗ.

    • ТОВ “УВБА “Центр” — має підряди на 739,45 млн грн, у тому числі від КМДА.

    • Консорціум “ПБФ” — новостворене об’єднання компаній, одна з яких має підряд на 341 млн, інша — не має жодного.

    Раніше, взимку 2024 року, корпус лікарні тимчасово законсервували: на перекриття пошкоджених вікон витратили 7,5 млн грн.

    Це вже друга спроба провести тендер на капремонт. Попередній від Благодійного фонду “Охматдит” викликав скандал — тоді перемогла компанія із Запоріжжя з підозріло завищеною ціною у 307 млн грн. Нову закупівлю оголосили після року підготовки, вже зі значно розширеним переліком робіт. Цього разу найнижча пропозиція виявилася ще вигіднішою, ніж у попередньому тендері.

    Наразі очікується укладання договору та початок активної фази відновлення ключового об’єкта дитячої медицини країни.