Позначка: оклад

  • Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Рада підвищила зарплати поліцейським і рятувальникам

    Верховна Рада України підтримала законопроєкт №6506-1, який суттєво посилює соціальні гарантії для працівників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій. За відповідне рішення проголосували 269 народних депутатів. Документ, який перебував на розгляді парламенту кілька років, покликаний змінити підхід до формування грошового забезпечення поліцейських і рятувальників, встановивши законодавчо гарантований мінімальний рівень оплати праці та оновлену систему надбавок.

    Про ухвалення законопроєкту повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. За його словами, рішення парламенту є важливим кроком для зміцнення кадрового потенціалу системи МВС та забезпечення справедливих умов оплати праці для людей, які щодня відповідають за безпеку громадян і ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

    Однією з головних новацій документа є встановлення мінімального посадового окладу для поліцейських та рятувальників на рівні десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на сьогодні це становить близько 33 280 гривень. Таким чином, вперше на законодавчому рівні закріплюється гарантований мінімум грошового забезпечення для представників цих професій.

    Крім базового окладу, законопроєкт передбачає перегляд усієї системи додаткових виплат. Йдеться про оновлення надбавок за вислугу років, уточнення структури преміювання та інших компенсаційних механізмів. Очікується, що нова модель дозволить зробити систему нарахувань більш прозорою та зрозумілою як для працівників, так і для держави.

    Необхідність таких змін обговорювалася протягом багатьох років. До цього часу чинне законодавство не містило конкретних гарантій щодо мінімального рівня грошового забезпечення поліцейських. Закон «Про Національну поліцію» лише визначав, що розмір виплат залежить від посади, спеціального звання, стажу служби, умов роботи, інтенсивності виконання обов’язків, рівня кваліфікації та інших факторів. Водночас конкретний гарантований мінімум не був закріплений, що часто ставало предметом критики з боку профільних експертів та самих правоохоронців.

    Для рятувальників ситуація також залишалася складною. Працівники ДСНС неодноразово звертали увагу на невідповідність рівня оплати праці обсягу ризиків і навантаження, з якими вони стикаються під час виконання службових обов’язків. Особливо гостро це питання постало після початку повномасштабної війни, коли рятувальники фактично стали одними з ключових учасників реагування на наслідки російських атак.

    Щодня співробітники ДСНС працюють на місцях ракетних ударів та атак безпілотників, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали зруйнованих будівель, проводять евакуацію населення та беруть участь у розмінуванні територій. Поліцейські, своєю чергою, забезпечують громадський порядок, документують воєнні злочини, працюють у прифронтових регіонах та допомагають у евакуаційних заходах. Саме тому питання підвищення соціального захисту цих категорій працівників останнім часом дедалі частіше піднімалося як на рівні уряду, так і в парламенті.

    Історія законопроєкту №6506-1 виявилася доволі тривалою. Документ був зареєстрований у Верховній Раді ще у 2022 році, однак через складну безпекову та економічну ситуацію його розгляд неодноразово переносився. Новий етап просування законопроєкту розпочався навесні 2025 року. 5 травня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності на позачерговому засіданні підтримав документ та рекомендував його до подальшого розгляду.

    12 березня 2025 року парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні з урахуванням необхідності доопрацювання окремих положень. Після внесення змін та погодження фінальної редакції документ був винесений на повторний розгляд і отримав підтримку 269 народних депутатів.

    Експерти відзначають, що ухвалення закону може стати важливим фактором у боротьбі з кадровим дефіцитом у системі МВС. В останні роки правоохоронні органи та рятувальні служби регулярно повідомляли про нестачу персоналу. Однією з причин називали саме недостатній рівень оплати праці порівняно з високими ризиками та відповідальністю, які несуть співробітники.

    На думку фахівців, підвищення гарантованих окладів має зробити службу більш привабливою для нових кандидатів, а також допомогти утримати досвідчених працівників, які вже працюють у системі. Крім того, закон може позитивно вплинути на мотивацію особового складу та підвищити стабільність роботи підрозділів у регіонах.

    Водночас реалізація нових норм вимагатиме додаткових бюджетних витрат. Питання фінансування підвищених виплат стане одним із ключових під час формування державного бюджету на наступні роки. Урядові структури мають визначити механізми забезпечення необхідних ресурсів для виконання закону в повному обсязі.

    Попри це, прихильники документа наголошують, що інвестиції у правоохоронну та рятувальну систему є інвестиціями у безпеку держави. В умовах війни та післявоєнного відновлення саме від ефективності роботи поліцейських і рятувальників значною мірою залежатимуть стабільність країни, захист громадян та швидкість ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

    Ухвалення законопроєкту №6506-1 може стати одним із наймасштабніших кроків у реформуванні системи соціального забезпечення працівників МВС за останні роки. Якщо всі його положення будуть реалізовані в повному обсязі, тисячі поліцейських та рятувальників по всій Україні отримають не лише вищі зарплати, а й більш чіткі та зрозумілі гарантії щодо свого матеріального забезпечення.

  • Оклад судді рахуватимуть по-новому: у Раді пропонують замінити прожитковий мінімум

    Оклад судді рахуватимуть по-новому: у Раді пропонують замінити прожитковий мінімум

    Верховна Рада готується повністю змінити підхід до нарахування посадових окладів для державних службовців, суддів, прокурорів і працівників бюджетної сфери. Замість прожиткового мінімуму як розрахункової бази пропонується впровадити нову величину — так звану “орудну величину”.

    Йдеться про пакет із чотирьох законопроєктів №13466–13469, ініційованих групою зі 120 народних депутатів, серед яких — голова парламенту Руслан Стефанчук. Документи вже зареєстровані у парламенті.

    На відміну від прожиткового мінімуму, який є соціальним стандартом і впливає на пенсії та соціальні виплати, “орудна величина” — це чисто технічна розрахункова база для оплати праці в держсекторі. Її розмір щороку встановлюватиметься у законі про держбюджет, окремо від соціальних гарантій.

    На 2026 рік депутати пропонують закріпити “орудну величину” на рівні не менше 3 470 гривень. Від неї залежатимуть посадові оклади держслужбовців, працівників судової системи, органів прокуратури, а також інших працівників, зарплати яких раніше розраховувалися, виходячи з прожиткового мінімуму.

    У разі ухвалення нової моделі, прожитковий мінімум залишиться лише у соціальній площині — як основа для розрахунку мінімальних пенсій, соціальних допомог та інших видів підтримки. А всі зарплатні формули для державних посадовців будуть переписані з прив’язкою до “орудної величини”.

    Це рішення покликане відв’язати заробітні плати у держсекторі від соціального стандарту, який довгий час штучно стримувався і не відображав реальну вартість життя. Запуск нової системи планується з 1 січня 2026 року.

  • Заробітна плата президента Зеленського у 2024 році склала 336 тисяч гривень

    Заробітна плата президента Зеленського у 2024 році склала 336 тисяч гривень

    Президент України Володимир Зеленський за 2024 рік отримав 336 тисяч гривень офіційної заробітної плати. Про це повідомляє Державне управління справами у відповіді на запит журналістів 24 Каналу.

    У Державному управлінні справами повідомили, що премії та надбавки для президента законом не передбачені. У підсумку, після сплати податків та зборів у розмірі 66 500 гривень, щомісячний чистий дохід президента становить 22 540 гривень.

    Стало відомо, скільки заробив Володимир Зеленський у 2024 році: президент отримував лише посадовий оклад

    Стало відомо, скільки заробив Володимир Зеленський у 2024 році. Джерело: 24 Канал

    Також стало відомо про заробітну плату керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За минулий рік його дохід на посаді склав 582 255 гривень. З цієї суми сплачено податки на 115 525 гривень.

    Посадовий оклад Єрмака значно вищий за президентський і становить 121 270 гривень на місяць.

    Нагадаємо, заробітна плата президентів різних країн суттєво відрізняється, і деякі лідери отримують значно більші доходи, ніж інші. Найнижчу серед зазначених президентів зарплату має лідер України, тоді як президент США заробляє майже в 50 разів більше.

    Лідерами серед держустанов за показником середньої зарплати є Антимонопольний комітет України (113,7 тисячі гривень), Міністерство цифрової трансформації України (88,5 тисячі гривень), Державне агентство розвитку туризму України (87,7 тисячі гривень).