Golosnovinua.com

Позначка: Оксен Лісовий

  • Чому один підручник для 8 класу коштує 4 тисячі гривень

    Чому один підручник для 8 класу коштує 4 тисячі гривень

    Закупівля підручників для учнів 8 класу у 2025 році перетворилася на масштабну корупційну схему за участі найвищого керівництва Міністерства освіти і науки України. У центрі історії — Міністр освіти Оксен Лісовий, його перший заступник Євген Кудрявець і директор Інституту модернізації змісту освіти Євген Баженков. Саме вони встановлювали ключові умови тендерів і розподіляли мільярдні бюджети, створюючи умови для зловживань і непрозорих угод.

    Закупівлі проводилися не через відкриті конкурси, як того вимагає закон, а шляхом прямих переговорів з обмеженим колом «дружніх» видавництв — зокрема, «Ранок», «Генеза» та «Астон». Формально таку схему пояснили наявністю у видавництв виключних майнових прав, але насправді мова йде про монополізацію ринку та блокування будь-якої конкуренції.

    Яскравим прикладом корупційного завищення стала вартість підручника з інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» від видавництва «Ранок», який був оцінений майже у 4 тисячі гривень за один примірник. Після суспільного резонансу вартість дещо знизили, пояснивши все «технічною помилкою», однак підозри щодо маніпуляцій у калькуляції лишилися. В структурі ціни — непрозорі витрати, авторські гонорари, рентабельність, яку ніхто реально не перевіряє.

    Таким чином, замість забезпечення дітей якісною освітою, держава фінансує схеми наживи обмеженого кола осіб. Корупційна модель завдала шкоди не лише бюджету, а й довірі до освітньої системи в цілому.

    На основі виявлених фактів вже подано офіційну скаргу з вимогою розслідувати закупівлі підручників для 8 класу, перевірити діяльність посадовців МОН та Інституту модернізації змісту освіти, а також вжити заходів для припинення зловживань і відновлення прозорості у сфері державних закупівель освітньої літератури.

  • В уряді назрівають зміни: готують звільнення міністра освіти і міністра охорони здоров’я

    В уряді назрівають зміни: готують звільнення міністра освіти і міністра охорони здоров’я

    У Кабінеті міністрів України готуються до чергових кадрових змін. За інформацією з джерел у фракції “Слуга народу”, в Офісі Президента обговорюють можливу відставку міністра освіти і науки Оксена Лісового та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.

    Як повідомляє Суспільне з посиланням на кількох представників парламентської більшості, йдеться не про поодинокі ротації, а про ширші перестановки в соціальному блоці уряду — передусім у сфері освіти, медицини та соціальної політики.

    Найбільш імовірним кандидатом на зміну Лісовому називають першого заступника міністра Андрія Вітренка, який уже давно перебуває “в тіні” чинного керівника і має досвід управління в умовах воєнного часу. Утім, як уточнюють співрозмовники, остаточне рішення ще не ухвалене. Не виключено, що після звільнення Лісового обов’язки міністра на певний період покладуть на в.о.

    «Заступників у міністра багато. Вітренко — один із них. Але може бути варіант із в.о. без призначення нового міністра одразу», — зазначив один із депутатів “Слуги народу”.

    Щодо Віктора Ляшка ситуація виглядає складнішою. Кандидатури на заміну чинному міністру охорони здоров’я поки офіційно не обговорюються, що може свідчити про труднощі з пошуком професійного та політично прийнятного кандидата в одну з найскладніших сфер — особливо в умовах війни, епідемічних ризиків і тиску на систему охорони здоров’я.

    Водночас, у політичних колах не виключають, що ці зміни — лише початок ширшої кадрової чистки в уряді, яка може включати й зміну прем’єр-міністра. Нагадаємо, раніше у ЗМІ вже з’являлась інформація про підготовку законодавчих правок, які дозволять Верховній Раді звільнити Дениса Шмигаля.

    Серед причин таких кроків називають низький рівень довіри до міністерств, внутрішнє напруження у фракції “Слуга народу”, а також пошук “свіжих облич”, які могли б забезпечити ефективніше управління в умовах війни та повоєнного відновлення.

  • Можливі кадрові зміни у Міністерстві освіти: ЗМІ назвали кандидата

    Можливі кадрові зміни у Міністерстві освіти: ЗМІ назвали кандидата

    У рамках анонсованих кадрових змін в українському уряді, посада міністра освіти може опинитися під загрозою. За даними ZN.UA, очільника МОН Оксена Лісового нібито планують замінити його нинішнім заступником — Андрієм Вітренком. Призначення останнього може мати не лише політичне, а й скандальне підґрунтя.

    Андрій Вітренко очолює фракцію «Слуги народу» в Київраді. У 2020 році його кампанію просував Денис Комарницький — бізнесмен і впливовий тіньовий гравець столичної політики, який наразі є фігурантом кримінального розслідування НАБУ. За інформацією журналістів, лобіювання Вітренка стало можливим завдяки прямому проханню Миколи Тищенка до голови Офісу президента Андрія Єрмака.

    Згідно з повідомленнями у ЗМІ, Вітренко також претендував на посаду секретаря Київради, але отримав натомість головування у бюджетній комісії — це стало компромісом з боку мера Віталія Кличка. На цій посаді Вітренко, за інформацією з журналістських розслідувань, фактично не втручався у роботу Комарницького та отримував свою частку з «схем».

    До професійного досьє можливого нового міністра додаються й суперечливі моменти в науковій діяльності. У співавторстві з Вітренком з’являлися праці з економіки, які містили посилання на російські джерела, що виглядає щонайменше недоречно в умовах повномасштабної війни.

    З огляду на ці обставини, ймовірне призначення Вітренка на чутливу посаду міністра освіти викликає запитання не лише про професійну придатність, а й про політичну доцільність.

  • В Україні обговорюють дозвіл виїзду за кордон чоловікам до 25 років

    В Україні обговорюють дозвіл виїзду за кордон чоловікам до 25 років

    В Україні розгорнулась нова дискусія щодо можливого пом’якшення правил виїзду за кордон для чоловіків віком до 25 років. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, така ідея активно обговорюється в парламентських колах і перебуває на етапі попереднього вивчення.

    Мова йде про молодих людей, які ще не досягли віку призову на військову службу. Обговорювана ініціатива має на меті усунути бар’єри для навчання, переїзду чи інших можливостей, які пов’язані з життям за межами країни. Фактично це питання про мобільність покоління, яке ще не потрапляє до першочергових категорій мобілізації.

    За словами чиновників, дедалі більше випускників шкіл намагаються продовжити навчання або будувати кар’єру за кордоном. Проте через воєнний стан і обмеження на виїзд для чоловіків, навіть тим, хто ще не підлягає мобілізації, доводиться зіштовхуватися з серйозними труднощами.

    Водночас, як відзначають в уряді, в Україні відсутні централізовані та точні дані щодо кількості випускників, які залишають країну після завершення школи. Це ускладнює моніторинг і планування державної політики в сфері освіти.

    Попри всі обмеження, уряд продовжує наголошувати на важливості збереження зв’язку з українською молоддю, яка тимчасово виїжджає за межі країни. Як зазначають у Міністерстві освіти, головне — створити умови, щоб ці молоді люди мали стимул і можливість повернутись і працювати на благо держави після завершення навчання чи здобуття досвіду.

    Наразі конкретних рішень ще немає, але в публічному просторі з’являється дедалі більше сигналів про те, що Україна може перейти до більш гнучкої політики щодо виїзду молодих чоловіків, які ще не є мобілізаційним ресурсом.

    Це рішення, у разі його реалізації, стане важливим кроком у підтримці освітньої і професійної мобільності нового покоління українців — у той час, коли країна бореться за своє майбутнє на багатьох фронтах.

  • Базову військову підготовку зробили обов’язковою для студентів-чоловіків

    Базову військову підготовку зробили обов’язковою для студентів-чоловіків

    Базову загальновійськову підготовку проходитимуть усі студенти-чоловіки другого курсу українських вишів — орієнтовно від 75 до 80 тисяч осіб. Жінки зможуть приєднатися добровільно. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, для реалізації програми вже розроблено 170 освітніх програм, які подано на погодження Генштабу. Це перший масштабний крок до інтеграції військової підготовки в систему цивільної освіти.

    “Це буде теоретична частина в університетах, до якої ми готуємося. Практична частина – в навчальних центрах”, — пояснив Лісовий.

    Міністр підкреслив, що наразі програму фінансують із внутрішнього резерву Міносвіти. За його словами, потреба на 2025 рік становить 130 мільйонів гривень.

    “Ми очікуємо, що при перегляді бюджету держава закладе необхідне додаткове фінансування”, — додав він.

    Відповідно до постанови уряду, з 1 вересня 2025 року в Україні стартує програма базової загальновійськової підготовки. Вона буде обов’язковою для чоловіків, які навчаються на денній або дуальній формі у вищих навчальних закладах. Для жінок – за бажанням.

    Підготовка складатиметься з двох компонентів:

    • теоретичний курс — на базі університету;

    • практичні заняття — у навчальних військових центрах.

    Також планується, що ветерани бойових дій з відповідною освітою зможуть викладати ці курси у вишах. МОН і Генштаб уже працюють над відповідною програмою сертифікації та залучення таких фахівців.

  • Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах

    Фізика, біологія та хімія перестануть бути обов’язковими для навчання учнів 10, 11 і 12 класів в українських школах

    Міністерство освіти та науки України анонсувало зміни в навчальному плані для 10-11 класів, які викликали бурхливі дискусії серед освітян, батьків та учнів. Згідно з новим проектом плану, предмети, такі як хімія, фізика, біологія та інші науки, будуть виключені з обов’язкової програми. Вони стануть доступними лише для тих учнів, які оберуть їх як спеціалізацію. Для інших учнів кількість годин на вивчення цих предметів буде значно зменшена.

    Таким чином, учні замість 8,5 години на тиждень діти навчатимуться 18 годин за варіативною складовою навчального плану. При виборі інваріативної – замість з 29 години у них буде 20 годин на тиждень. У МОН вважають, що цей проєкт має допомогти школам оптимізувати план навчального року.

    Школярі замість двох предметів “Алгебра” та “Геометрія” отримають курс “Математика”, викладання якого скоротять з п’яти до трьох годин на тиждень. Хімія, фізика, географія та біологія будуть об’єднані в курс “Людина та природа”. На нього виділятимуть три години на тиждень.

    Курс “Література”, до якого входить українська та зарубіжна література, займатиме дві години на тиждень, як і “Історія” (Всесвітня та України). Фізична культура займатиме не дві, а три години на тиждень.

    Які предмети можуть зникнути у школах

    Головна ідея у тому, щоб діти знали основи кожного предмета, але більш поглиблено вивчали ті, на які хочуть зробити акцент.

    Хімію, фізику та інші точні науки вилучать із програми: в школах зменшать кількість предметів

    Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив, що у школі залишаться всі основні природничі та гуманітарні дисципліни. Він запевнив, що ключові предмети збережуться, але потрібно оптимізувати програму – наприклад, подати основи здоров’я більш концентровано. Деякими курсами можна буде пожертвувати, проте важливо враховувати можливості дитини.

    “Всі ключові дисципліни – і природні, і гуманітарні, мають бути збережені. Вони мають бути концентровані, але надані таким чином, щоб врахувати можливість дитини засвоїти весь масив знань”, – зазначив голова МОН під час телемарафону.

  • Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

    Міністерство освіти України планує закрити сільські школи

    В Україні за чотири роки закрили 2114 шкіл, і кількість першокласників зменшилася на понад 122 тисячі. Якщо у 2020/2021 навчальному році в країні функціонувало 14 815 навчальних закладів, то у 2023/2024 їх залишилося лише 12 701. Найбільше закриттів стосуються сільських шкіл, яких наразі налічується 7439, тоді як три роки тому було 9293.

    Уряд оголосив, що у 2025 році не фінансуватиме сільські школи, в яких навчається менше 45 учнів, а у 2026 році планується скорочення шкіл з кількістю учнів менше 60. За даними Міністерства освіти і науки України, у 2019 році в Україні було 3900 таких навчальних закладів, які підпадуть під ці обмеження.

    Ці ініціативи можуть призвести до закриття багатьох шкіл, оскільки громади не зможуть фінансувати зарплати вчителів з місцевих бюджетів. Дітей планують переводити до більших, опорних закладів освіти, однак виникає питання: як саме діти подолають відстань до нових шкіл, зважаючи на відсутність належної інфраструктури, зокрема доріг у сільській місцевості. Проблеми з транспортом, забезпеченням пальним та наявністю водіїв, що пройшли перевірку, залишаються невирішеними.

    Ситуація з освітою в Україні викликає занепокоєння. За словами Оксена Лісового, міністра освіти, який опинився в епіцентрі скандалу через плагіат у дисертації, обрані урядові рішення не завжди враховують реальні потреби дітей та їхніх батьків. Без комплексного підходу до реформування освітньої системи, учні, особливо в сільських районах, можуть залишитися без доступу до якісної освіти.

  • Оксен Лісовий розповів про причини, що не дозволяють підвищити заробітню плату освітянам

    Оксен Лісовий розповів про причини, що не дозволяють підвищити заробітню плату освітянам

    На годині запитань до уряду у Верховній Раді міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомив про необхідність 270 млрд грн додатково для підвищення зарплат українським освітянам. За його словами, питання підвищення зарплат для освітян, передбачене статтею 61 прикінцевих положень закону про освіту, включає всіх працівників освітньої сфери — від дошкільної до вищої освіти.

    Лісовий підкреслив, що справедливе підвищення зарплат є важливим для усіх категорій освітян, адже “дошкільна освіта, загальна середня освіта, профтехосвіта, фахова передвища та вища освіта повинні бути справедливо і рівномірно підвищені”. Однак, він зазначив, що для реалізації цієї ініціативи Україні потрібно знайти джерела фінансування, оскільки на даний момент ситуація з бюджетом не дозволяє цього зробити.

    Зараз міністерство розробляє кілька сценаріїв підвищення зарплат для вчителів, включаючи як поетапне, так і одночасне підвищення. “Ми розуміємо, що для початку цього процесу нам потрібно отримати хоча б 80 млрд грн на початковий етап”, — додав міністр.

    Бюджет на 2025 рік

    У проєкті бюджету на 2025 рік на освіту заклали майже 170 млрд грн, що є майже на 2 млрд грн менше, ніж у 2024 році. Це викликає занепокоєння серед освітян, які сподіваються на покращення фінансування освіти та належні умови праці.

  • Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Уроки Захисту України від початку були частиною загальної шкільної програми, та викладались у кожній школі окремо. Згодом було прийнято рішення перенести викладання у так звані “осередки”, а сама програма стала “експериментальною”, що відкрило шлях для корупційних схем за участі Міністра освіти Оксена Лісового, депутатки від “Голосу” Інни Совсун та професійної грантоїдки Олени Шиян.

    Для розуміння порядку цифр про які йде мова, варто відзначити, що тільки у 2023 році на впровадження шкільної програми “Захист України” з державного бюджету було виділено 1,7 мільярдів гривень. Додатково, з місцевих бюджетів були виділені кошти кожним містом та областю.

    Суть афери в тому, програму “Захист України” трансформують зі “звичайної” в “експериментальну”, змусивши усі адміністрації та освітні управління написати від себе запит на участь. Відповідно до “експерименту”, який розтягується на 2 роки, навчання буде здійснюватись не в кожній школі окремо, а в так званих “осередках”: тобто усе фінансування на реалізацію програми буде проходити централізовано через “одні руки”.

    Створення так званих “осередків”, це не тільки виділення бюджету на підготовку викладачів курсу, але й кошти на закупівлю необхідного інвентарю та обладнаднання осередків.

    Показово, що немає чітких прописаних рекомендацій по закупівлі обладнання осередків, а освітянам рекомендують купувати це обладнання без оголошення тендерів. Згідно заяві МОН, осередки планують оснастити в тому числі комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. За інформацією наших джерел, рекомендації проводити закупівлі без тендерів  не випадковість: уже визначене коло пов’язаних з МОН постачальників, а в ціні врахований  “відкат”.

    З приводу бюджетів, виділених на підготовку викладачів курсу, зі слів Оксена Лісового наприкінці 2023 року на перенавчання вчителів “Захисту України” було виділено 100 мільйонів гривень. Пізніше в роз’яснені на сайті МОН щодо впровадження програми, ми зустрічаємо цифру в “понад 100 підготовлених тренерів”. Наразі важко сказати однозначно, яка саме кількість вчителів була підготовлена за 100 мільйонів гривень, і чи буде надалі збільшуватись бюджет на їх підготовку.

    Автором і науковим керівником програми “Захист України” значиться міністр Оксен Лісовий, він же підписав Наказ міністерства. Але на додатку з’являються ще підпис представника швейцарсько-українського фонду DECIDE Антоніни Макаревич та професора Львівського обласного інституту післядипломної освіти педагогічної освіти Олени Шиян, яка вже понад 10 років працює з грантами.

    У 2024 році Міністерство освіти до реалізації програми залучили швейцарсько-українську організацію DECIDE, яка спеціалізується на освітніх проектах в Україні за гроші Швейцарії. Серед партнерів DECIDE значиться  Громадська організація DOCCU, в якій з 2016 по 2018 рік Олена Шиян виступала координатором Швейцарсько-українського проекту “Розвиток громадянських компетентностей в Україні”.

    Що цікаво, чоловік Олени –  Роман Шиян є автором концепції “Нова українська школа”, яку було перероблено з російської програми “Наша новая школа”. Концепцію російської програми “Наша новая школа” розробляв рідний брат Романа Шияна – кандидат психологічних наук, доцент московського МГПУ Ігор Шиян.

    Не виключаємо, що частина наративів розроблена Ігорем Шияном для шкіл РФ, могла перейти також до програми “Захист України”, адже Роман Шиян входить до Команди підтримки реформ у Міністерстві освіти і науки України.

    У цій же історії з грантами зав’язана нардепка від партії  “Голос”  Інна Совсун, яка також являється одним із співавторів навчальної програми “Захист України”. Як повідомляють наші джерела в парламенті – ця програма чистий розпил грантових грошей протягом наступних двох років.

    З приводу реальної користі від впровадження експериментальної програми “Захист України”, приведемо думку Засновника Всеукраїнської асоціації освітніх проектів, екс-заступник Міністра економіки Андрія Близнюка, якою від поділився на своєму Фейсбук:

    “З цього року вони вирішили скасувати предмет “Захист України” в звичайних школах і ввести лише в окремих школах – Осередках, які обираються в територіальних громадах з розрахунку 80- 1999 учнів 10-11 класів на 1 осередок. І всі ці учні раз на місяць повинні їхати в ці Осередки, щоб вивчати Захист України там протягом дня (6 уроків,  що робити тим, хто хворіє і пропускає всі 6 уроків, не уточнюється. Якщо відпрацювати дистанційно, не зрозумілий сенс проекту. Якщо їхати оффлайн з іншою школою, в інший день, це величезний додатковий стрес для дитини).

    Тобто під час війни вивчення такого предмету, як Захист України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку, щоб це зробити.

    Навіщо? Бо виділено 1.5 млрд грн субвенцій на покращення вивчення цього предмету, і це – покращення.

    Осередки зможуть закупити додаткове обладнання і підвищити кваліфікацію вчителів своєї школи з цих предметів. Всі інші школи мають скасувати цей предмет у себе, бо його викладання не буде оплачуваним.

    Якщо експеримент виявиться невдалим, все ніби має повернутися взад, але це не точно, і після 2026 року, коли авторів експерименту вже не буде, як і субвенції.

    В зв’язку з цим у мене декілька питань до МОН:

    1. Чи можливо забезпечити безпеку життя та здоров’я близько 500 тис учнів, які в умовах тривог, блекаутів, бездоріжжя та інших воєнних ризиків розпочнуть масовий ранковий і вечірній рух до та з Осередків?

    Хто буде супроводжувати і відповідати за життя дітей(30 дітей в класі, 2-3 класи 10 і стільки ж 11, тобто сумарно майже 200 дітей від кожної школи їдуть або шкільними автобусами, якщо є, або громадським транспортом)? Наскільки доцільно організовувати такий рух у воюючій країні, і як ці стреси відобразяться на психоемоційному стані дітей, особливо, коли поруч приліт, чи громадський транспорт висадив їх тупо посеред дороги чи мосту під час тривоги?

    1. Чи не стануть осередки військової підготовки дітей військовою ціллю для ворога під час війни і ракетних обстрілів? Може Україна має зайві засоби ППО, щоб захистити кожен з цих Осередків, в кожному місті та селищі?
    2. Чи ефективно навчати учнів будь-якому предмету протягом одного дня на місяць, і чому б тоді не зробити це зі всіма предметами?
    3. Чому не можна обладнати всі школи необхідним обладнанням (до війни в Україні було 16 тис державних шкіл, зараз без врахування окупованих чи знищених, буде не більше 12 тис, тобто 1.5 млрд грн, це близько 100 -125 тис грн на кожну школу).”

    Як бачимо, з практичної точки зору введення експериментальної освітньої програми “Захист України” на базі так званих “осередків” не витримує критики. А ось що стосується “розпилу коштів” на програмах патріотичного шкільного виховання міністром та його найближчим оточенням – цим питанням мають зацікавитись детективи НАБУ.

  • Українські підручники надрукують за завищенними у чотири рази цінами

    Українські підручники надрукують за завищенними у чотири рази цінами

    Нещодавно стало відомо, що новостворене видавництво “Атлант”, яке зареєстроване на ім’я громадянина Ізраїлю, отримало від державної наукової установи “Інститут модернізації освіти” при Міністерстві освіти та науки України замовлення на друк підручників для українських шкіл на суму близько 180 мільйонів гривень. Особливістю цієї угоди є відсутність відкритих тендерів та завищені ціни на виробництво примірників, що викликало численні питання та обурення серед громадськості.

    Це дослідили журналісти видання NGL Media. Вони також повідомляють, що друкувати усі наклади підручників буде харківська ТОВ “ПЕТ”, виробничі потужності якої у 2022 році були пошкоджені російськими обстрілами. У закордонній квартирі засновника цієї друкарні жив утікач, колишній міністр освіти Дмитро Табачник.

    Завищення вартості примірника

    Усі ці підручники призначені для шкіл з мовами навчання національних меншин (польською, угорською, румунською), а також для учнів з особливими освітніми потребами.

    Типовим прикладом є укладена 27 червня угода вартістю 5,4 млн грн на видання майже 12 тис. підручників “Здоров’я, безпека та добробут” для шестикласників з особливими освітніми потребами. За розрахунками цієї угоди один примірник коштує 455 грн, пишуть NGL Media.

    Журналісти видання звернулись до ТОВ “ПЕТ” з проханням надрукувати подібну книжку з аналогічними показниками. І друкарня висловила готовність видрукувати 12 тис. примірників за 871,2 тис. грн. Це майже у п’ять разів дешевше, аніж закладені “Атлантом” 4,8 млн грн.

    Якщо врахувати додаткові витрати, гонорар і рентабельність, закладені “Атлантом”, вартість одного підручника, оплаченого бюджетним коштом, могла б бути вчетверо дешевше. Тож, журналісти, провівші розрахунки усіх укладених угод і проконсультувавшись з експертами видавничої галузі порахували, що прибуток “Атланта” складатиме понад 10 млн. грн.

    Директорка Видавництва “Атлант” Лєля Мінакова відмовилась від коментарів виданню, натомість директор Інституту модернізація змісту освіти” Євген Баженков у відповіді на запит NGL.media заявив, що його організація не впливає на вибір друкарні.

    “Видавництва, у тому числі ТОВ “Видавництво Атлант”, самостійно визначають поліграфічне підприємство, яке спроможне виконати державне замовлення щодо друку підручника у визначений термін на умовах видавництв”, – стверджує він.

    Змова на ринку і шлейф Дмитра Табачника

    Видавництво “Атлант” засноване менше року тому у Києві. Проте його засновниками і власниками є троє бізнесменів, які давно є конкурентами одне одному і освоїли ринок навчальної літератури і держзамовлень – Віктор Круглов, Олег Фурман та Олег Костенко.

    Віктор Круглов є власником видавничої групи “Основа” і видавництва “Ранок”. “Основа” щороку випускає понад 200 нових найменувань навчальних, довідкових і пізнавальних книжок, а “Ранок” є традиційним постачальником підручників для Міносвіти.

    Наприклад, у 2021 році “Ранок” отримав на випуск підручників 121 млн грн, посівши перше місце за сукупною вартістю підрядів від Міносвіти. Друге місце (82 млн грн) у цьому рейтингу отримало видавництво “Генеза”, яким володіє Олег Фурман, а третє місце (81 млн грн) дісталося видавничому центру “Оріон” Олега Костенка. Ці три видавництва кілька років поспіль отримували більше половини всіх грошей, які уряд виділяє на видання шкільних підручників.

    “Ранок” і “Генеза” продовжують лідирувати і у 2024 році, вже отримавши від Міносвіти понад 190 млн грн і 170 млн грн відповідно, а от третє місце з портфелем замовлень на 163 млн грн, отриманих лише за два місяці, посів “Атлант”.

    Що ж до друкарні ТОВ “ПобутЕлектроТехніка” (такою є розшифрована абревіатура назви компанії “ПЕТ”), то на ринку вона існує понад 28 років, але до видавничої справи прийшло у 2011 році. Її власником є Михайло Шифрін. Рахункова палата виявила, що протягом 2010–2011 років усі видавництва, яким Міносвіти доручало видання підручників, замовляли поліграфічні послуги у ТОВ “ПЕТ”. Проте компанія не мала достатніх виробничих потужностей і і замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60–90% коштів, виділених на видання підручників.

    У той час Міністерство освіти очолював Дмитро Табачник, який втік з України після перемоги Євромайдану. У 2015 році він “знайшовся” в ізраїльському місті Натанія. Виявилося, що він жив у розкішній квартирі разом з Михайлом Шифріним – незмінним власником ТОВ “ПЕТ”.

    Михайло Шифрін є громадянином Ізраїлю. З початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну він постійно живе у цій країні.

    Друкарня ТОВ “ПЕТ” розташована у харківському Будинку друку – комплексі споруд, де за часів СРСР були розташовані друкарні та редакції місцевих газет. Нині з державних тут лишилося одне підприємство ДАК “Укрвидавполіграфія”. Цей комплекс споруд серйозно постраждав від ракетної атаки росіян у липні 2022 року.

    Міністр Освіти Оксен Лісовий має доволі влучне прізвисько “муляж освіти”. Нащадок поважного, патріотичного сімейства своїм відомим прізвищем має покривати оборудки своїх “працедавців” – Коломойського, Зеленського і Ко. Фото: facebook.com/NAZKgov

    P.S. У Міністерстві освіти і науки України відреагували на корупційний скандал щодо закупівлі підручників за завищеними цінами.

    МОН пообіцяло провести службове розслідування щодо Інституту модернізації змісту освіти, який уклав “дорогі” угоди з харківським видавництвом “Атлант” без тендерів.

    “Так, ми отримали інформацію, що Інститут модернізації змісту освіти, який уповноважений організовувати експертизу і закупівлю підручників, уклав угоду на їхнє придбання за завищеною вартістю.

    Міністерство освіти і науки України неухильно дотримується антикорупційних принципів, тому вдячні представникам медіа за те, що звернули увагу на можливі порушення. Обовʼязково повідомимо про результати службового розслідування”, – йдеться у заяві МОН.