Golosnovinua.com

Позначка: окупаційна влада

  • Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    На тимчасово окупованій території Луганської області російська влада використовує заборгованість за комунальні послуги як підставу для вилучення квартир і приватних будинків українців. Під загрозою опинилися навіть ті власники, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та евакуюватися разом із дітьми. Для потрапляння нерухомості до списків так званої націоналізації достатньо боргу за комунальні послуги протягом 12 місяців.

    Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко. Відповідну інформацію 24 жовтня опублікували на офіційному сайті Луганської ОВА.

    За словами посадовця, окупаційні адміністрації фактично перетворили комунальну заборгованість на інструмент привласнення нерухомості.

    Причини виникнення боргу при цьому не враховують. Людина могла втратити роботу, залишитися без стабільного доходу або виїхати з небезпечного населеного пункту, рятуючи родину від обстрілів.

    «Є накопичений за останній рік борг — нерухомість росіяни “віджимають”», — наголосив Харченко.

    Така практика особливо небезпечна для українців, які залишили окуповані міста, але продовжують вважати квартири та будинки своєю власністю.

    Люди, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном, не завжди мають можливість оплачувати комунальні послуги в окупації, перевіряти нарахування та особисто звертатися до місцевих установ.

    Водночас окупаційна влада використовує відсутність власників як додатковий аргумент для визнання нерухомості так званим безхазяйним майном.

    Масштаби кампанії вже вимірюються тисячами квартир.

    Ще 21 жовтня Луганська ОВА повідомляла, що від минулого року окупанти виявили на захопленій території понад 2000 порожніх квартир, які розглядають для подальшої «націоналізації».

    Однією з підстав для внесення житла до відповідних списків стала несплата комунальних послуг.

    За інформацією обласної адміністрації, після виявлення багатомісячної заборгованості місцеві комісії можуть запускати 30-денну процедуру вилучення.

    Формально власникові надають час для підтвердження своїх прав, проте українська влада ставить під сумнів реальну можливість захистити нерухомість у таких умовах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про наміри окупаційних адміністрацій привласнити понад 30 квартир у трьох багатоповерхових будинках Сіверськодонецька.

    Однак вилучення житла — не єдина проблема мешканців окупованого міста.

    Паралельно російські адміністрації продовжують демонтувати багатоповерхівки, пошкоджені під час штурму Сіверськодонецька у 2022 році.

    Протягом кількох років окупанти обіцяли відновити зруйновані будівлі, але значну частину об’єктів тепер розбирають замість ремонту.

    За повідомленням Луганської ОВА, у жовтні до демонтажу додали ще дві багатоповерхівки, розташовані поруч в одному зі старих районів міста.

    Власникам квартир у цих будинках нового житла не надали.

    Раніше обласна адміністрація також повідомляла, що окупаційна влада відмовилася від відновлення приблизно 80 пошкоджених багатоквартирних будинків у Сіверськодонецьку.

    При цьому мешканці інших будинків скаржаться на низьку якість ремонтів. За словами Харченка, трапляються випадки, коли нове покриття фасадів не витримує дощу, а через неякісно відремонтовані дахи затоплює квартири.

    Таким чином, власники нерухомості на окупованій Луганщині стикаються одразу з кількома загрозами: вилученням квартир через комунальні борги, неможливістю захистити майнові права та знесенням пошкоджених будинків без надання альтернативного житла.

    Водночас рішення окупаційних адміністрацій про «націоналізацію» не означають законного припинення права власності українців. Натомість фактичний контроль Росії над захопленими територіями створює серйозні перешкоди для користування та розпорядження таким майном.

  • Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Крим без пального: окупаційна влада просить “запастися терпінням”

    Окупаційна влада тимчасово захопленого Криму заявила про збереження гострого дефіциту пального на півострові та фактичну неможливість оперативного збільшення його постачання найближчим часом. На тлі погіршення ситуації мешканцям запропонували “запастися терпінням”, що викликало додаткове занепокоєння серед населення, яке вже стикається з перебоями в роботі транспорту та комунальної інфраструктури.

    Про це повідомив у своєму Telegram-каналі так званий “глава” окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов, коментуючи ситуацію на паливному ринку півострова. За його словами, найближчим часом суттєвого збільшення обсягів пального в продажу очікувати не варто, однак при цьому він намагається публічно запевняти, що критичної загрози для життєдіяльності регіону нібито немає.

    Аксьонов стверджує, що громадський транспорт і комунальні служби “повністю забезпечені паливом” та повинні працювати у штатному режимі без змін у графіках. Водночас на місцях ситуація виглядає інакше: транспортні підприємства Севастополя раніше повідомляли, що отримують лише близько чверті від необхідних обсягів пального, через що частину автобусних маршрутів уже довелося скоротити або повністю скасувати. Це створює нерівномірне транспортне навантаження та додаткові труднощі для мешканців, особливо в години пік.

    Попри офіційні заяви про стабільність, сам Аксьонов визнав, що отримує численні звернення громадян щодо перебоїв у роботі громадського транспорту, зокрема випадків, коли автобуси та тролейбуси не виходять на маршрути. Він заявив, що реагує на всі скарги та намагається вирішувати проблеми в “ручному режимі”, фактично підтверджуючи нестабільність системи управління перевезеннями в регіоні.

    Паралельно в Криму загострюється і ситуація з електропостачанням. Окупаційна адміністрація повідомляє про численні скарги від населення щодо нібито “нерівномірного розподілу електроенергії”. Аксьонов пояснює це поєднанням технічних проблем і наслідків “протидії противнику”, а також станом окремих підстанцій. Він також заявив про плани знайти “технічні рішення” для стабілізації енергопостачання, однак конкретних строків або механізмів не озвучив.

    Напруження в енергетичній системі регіону посилилося після нічних атак безпілотників 29 червня, коли в низці тимчасово окупованих територій, зокрема в Криму, окремих районах Херсонської області та Донецька, фіксувалися масштабні відключення електроенергії. Після цього окупаційні структури заявили про створення оперативних штабів для “регулювання розподілу” електрики, однак місцеві мешканці продовжують повідомляти про перебої.

    Проблеми з пальним у Криму є частиною ширшої кризи, яка охопила одразу кілька регіонів Росії. За даними російських медіа, обмеження на продаж пального вже запроваджені більш ніж у тридцяти регіонах, а в Криму та Севастополі вільний продаж бензину фактично призупинено, оскільки АЗС переведені на забезпечення лише екстрених та державних потреб. Це призводить до закриття частини автозаправних станцій, включно з мережевими об’єктами, та формування дефіциту в роздрібному сегменті.

    На тлі цих процесів у Росії також фіксуються системні проблеми в логістиці та перевезеннях, які впливають на стабільність постачання пального як усередині країни, так і на зовнішніх маршрутах. Попри це, російське керівництво продовжує заявляти, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі не є критичними, водночас визнаючи необхідність посилення захисту енергетичних об’єктів.

    Ситуація в Криму залишається нестабільною, а поєднання дефіциту пального, перебоїв у транспорті та проблем з електропостачанням посилює соціальну напругу на півострові, який уже тривалий час функціонує в умовах обмежених ресурсів та залежності від централізованих постачань з Росії.

  • Окупанти запровадили режим надзвичайної ситуації у Криму

    Окупанти запровадили режим надзвичайної ситуації у Криму

    Окупаційна влада тимчасово окупованого Криму оголосила про запровадження режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру на всій території півострова та в окупованому Севастополі. Про відповідне рішення повідомив призначений Росією так званий “голова” Криму Сергій Аксьонов, оприлюднивши відеозвернення, в якому пояснив причини такого кроку.

    За словами Аксьонова, режим надзвичайної ситуації почав діяти 26 червня о 13:00. Він наголосив, що рішення було ухвалене за погодженням із призначеним Росією так званим “губернатором” окупованого Севастополя Михайло Развожаєв, а тому надзвичайний режим запроваджується одночасно на території обох окупованих адміністративних одиниць.

    Представник окупаційної адміністрації заявив, що головною метою такого рішення є “впорядкування фінансово-грошових, кредитних, договірних та інших відносин”. За його словами, спеціальний правовий режим має надати окупаційній владі ширші можливості для оперативного ухвалення управлінських рішень, які стосуються забезпечення стабільної роботи критично важливих сфер економіки та життєзабезпечення населення.

    Аксьонов також стверджує, що введення режиму надзвичайної ситуації дозволить максимально швидко реагувати на виклики, які можуть виникати у функціонуванні різних галузей. Водночас він не уточнив, які саме обставини стали безпосередньою причиною для запровадження такого режиму, а також не повідомив про конкретні обмеження або додаткові повноваження, які отримають окупаційні органи влади.

    Згідно з оприлюдненим документом, режим надзвичайної ситуації діятиме з 26 червня до окремого розпорядження. Таким чином, кінцевий термін його дії наразі не визначений, а рішення про його скасування або продовження залежатиме від подальших розпоряджень окупаційної адміністрації.

    Запровадження такого режиму відбувається на тлі повідомлень про наростання проблем із паливним забезпеченням у Росії та на тимчасово окупованих територіях України. Останніми місяцями російська паливно-енергетична галузь регулярно зазнає ударів, які виводять з ладу окремі нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти інфраструктури. У результаті в низці російських регіонів і на окупованих територіях виникають труднощі з логістикою, постачанням пального та забезпеченням стабільної роботи окремих підприємств.

    На цьому тлі глава Кремля Володимир Путін після тривалої паузи публічно доручив уряду Росії та Міністерству оборони вжити заходів для мінімізації наслідків українських ударів по критично важливій інфраструктурі. Зокрема, він поставив завдання максимально швидко усунути негативний вплив атак на роботу паливно-енергетичного комплексу та інших стратегічних об’єктів.

    Хоча в офіційній заяві окупаційної адміністрації не міститься прямого пояснення зв’язку між запровадженням режиму надзвичайної ситуації та проблемами із забезпеченням окупованого Криму, озвучені Аксьоновим причини — необхідність оперативно врегульовувати фінансові, кредитні та договірні питання — можуть свідчити про прагнення окупаційної влади отримати ширші адміністративні механізми для управління ресурсами в умовах підвищених ризиків. Водночас офіційних підтверджень того, що режим надзвичайної ситуації безпосередньо пов’язаний із паливною кризою чи наслідками українських ударів по російській інфраструктурі, наразі немає.

    Тимчасово окупований Крим залишається одним із ключових військово-логістичних центрів Росії у війні проти України. Через півострів проходять маршрути постачання особового складу, озброєння, техніки та матеріально-технічних ресурсів для російських військ, що робить регіон важливим елементом забезпечення окупаційного угруповання на півдні України. Саме тому будь-які рішення окупаційної влади щодо запровадження спеціальних правових режимів привертають особливу увагу, оскільки можуть свідчити про спроби адаптувати систему управління до нових викликів в умовах триваючої війни.

  • У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

    В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з постачанням пального — на автозаправних станціях утворилися довгі черги, запроваджено обмеження на продаж бензину, а ціни на окремі марки пального вперше перевищили позначку 100 рублів за літр. Місто фактично опинилося в умовах локального паливного дефіциту, який супроводжується адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

    Про загострення ситуації повідомляють російські телеграм-канали, а також представники окупаційної адміністрації Севастополя. З вечора 21 травня на більшості АЗС фіксується нестача бензину, перебої з окремими видами пального та різке зростання навантаження на наявні запаси. На частині заправок замість звичних цінників з’являються прочерки або інформація про тимчасову відсутність пального.

    Окупаційна влада була змушена запровадити обмеження на відпуск бензину — не більше 20 літрів в одні руки або на один автомобіль. Таке рішення оголосив заступник так званого “голови” Севастополя Павло Ієно, пояснивши його необхідністю “стримати ажіотажний попит”. Водночас у своїх коментарях він фактично визнав наявність логістичних труднощів, зазначивши, що причини дефіциту “всім відомі”, не уточнюючи деталей.

    Ситуація на заправках мереж “АТАН” і “ТЕС” особливо напружена. За повідомленнями очевидців, на станціях утворюються черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС працюють з перебоями або тимчасово припиняють продаж окремих марок пального. У соціальних мережах і місцевих телеграм-каналах користувачі повідомляють про стрімке зростання цін і нестачу базових видів бензину.

    “Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів”, — зазначають автори одного з популярних місцевих каналів, описуючи ситуацію на заправках.

    Окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв намагався публічно заспокоїти населення, заявивши, що бензин марок АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне в місті формально є в наявності, однак не на всіх заправках. Він також визнав, що дизельне паливо наразі реалізується переважно за талонами, а нові поставки очікуються найближчим часом. Водночас ці заяви не зняли напруги, оскільки фактичний дефіцит на місцях зберігається.

    Місцеві жителі повідомляють, що ситуація розвивається стрімко: ще кілька днів тому пальне було доступне без суттєвих обмежень, однак згодом почали з’являтися перебої, які швидко переросли у системний дефіцит. У результаті на заправках почали формуватися черги, а водії намагаються заправлятися “про запас”, що додатково посилило навантаження на систему постачання.

    Російські джерела визнають, що паливна криза має не локальний, а системний характер і пов’язана з порушеннями логістики та перебоями у роботі нафтопереробної інфраструктури. У різних регіонах РФ останнім часом фіксуються атаки на об’єкти нафтопереробки, що призводить до тимчасового зниження обсягів виробництва пального та порушення постачальних ланцюгів.

    Зокрема, у середині травня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез” у місті Кстово. Після атаки підприємство частково зупинило роботу, а окремі технологічні установки первинної переробки, які забезпечували значну частину виробництва бензину, були виведені з експлуатації. Це суттєво вплинуло на загальний баланс пального в центральній частині Росії.

    Додатково ситуацію ускладнила пожежа на Сизранському нафтопереробному заводі, яка сталася після удару безпілотників у ніч на 21 травня. Підприємство розташоване за сотні кілометрів від українського кордону і також відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів у внутрішній російський ринок. Пошкодження або зупинка таких об’єктів створює ефект “ланцюгової реакції”, коли дефіцит швидко поширюється на інші регіони.

    Експерти зазначають, що одночасне виведення з ладу кількох великих НПЗ ускладнює можливість оперативного балансування ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні компенсувати втрати. У таких умовах навіть локальні перебої швидко переростають у регіональні кризи постачання, як це зараз спостерігається в окупованому Криму та Севастополі.

    На цьому тлі запровадження лімітів на продаж пального розглядається як вимушений крок для запобігання повному вичерпанню запасів на АЗС. Однак аналітики попереджають, що подібні адміністративні заходи лише тимчасово стримують ситуацію і не вирішують структурних проблем постачання.

    Таким чином, паливна криза в Севастополі є частиною ширшої тенденції нестабільності на російському паливному ринку, яка посилюється одночасним впливом логістичних проблем, скороченням переробних потужностей і зростанням внутрішнього попиту. Սитуація залишається напруженою і має ризик подальшого погіршення у разі затримки нових поставок або нових перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури.

  • У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У тимчасово окупованому Криму російські окупаційні структури продовжують практику масового перегляду прав власності на землю та житло, що фактично створює ризик втрати будинків для місцевих мешканців, які будували їх у межах процедур, раніше запроваджених самою окупаційною адміністрацією. Під загрозою опинилися щонайменше 80 сімей у Сакському районі. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Найбільш напружена ситуація склалася у селищі Уютне, де окупаційні органи ініціювали процеси, що можуть завершитися знесенням уже збудованих приватних будинків або визнанням права власності недійсним. Йдеться про житло, яке люди зводили на ділянках, отриманих через офіційні, хоч і контрольовані окупаційною владою, механізми розподілу землі.

    За даними ЦНС, ця система спочатку передбачала поетапну процедуру: оформлення оренди земельної ділянки, дозвіл на будівництво та подальший викуп за спрощеною процедурою. Місцеві мешканці, які скористалися цими правилами, інвестували власні кошти в будівництво житла, розраховуючи на легалізацію власності в майбутньому. Однак тепер ці ж рішення переглядаються окупаційними судами, які фактично визнають частину раніше виданих дозволів такими, що нібито суперечать законодавству, запровадженому Росією на окупованій території.

    У результаті люди опиняються в ситуації правової невизначеності, коли документи, видані окупаційною адміністрацією, можуть бути скасовані заднім числом. Це, за даними ЦНС, відкриває можливість для вилучення житла без компенсацій або альтернативного забезпечення житлом.

    Окремо в Центрі національного спротиву звертають увагу на те, що ініціаторами перегляду рішень виступають структури, які раніше самі ж організовували розподіл земель. Так звана “прокуратура” окупаційної влади заявляє про нібито порушення під час первинного виділення ділянок, що стає підставою для судових процесів і подальшого скасування прав власності.

    При цьому, як зазначають у ЦНС, посадові особи, які безпосередньо відповідали за розподіл землі, отримують лише адміністративні санкції у вигляді штрафів, тоді як пересічні мешканці ризикують втратити житло, у яке вже вкладено значні фінансові ресурси та роки життя. Така практика, за оцінкою українських структур, свідчить про вибіркове застосування “закону” на окупованій території.

    У Центрі національного спротиву підкреслюють, що фактична зміна правил після того, як люди виконали всі вимоги окупаційної адміністрації, створює системний тиск на населення та формує атмосферу страху і невпевненості у праві на власність. Це також унеможливлює довгострокове планування життя та інвестицій у житло.

    Українська сторона розглядає такі дії як порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема норм, які забороняють окупаційній владі змінювати правовий режим власності на шкоду цивільному населенню. Окремо наголошується, що подібні випадки можуть мати системний характер і не обмежуються лише Сакським районом.

    За оцінками ЦНС, подібні процеси вписуються у ширшу практику адміністративного та правового тиску на мешканців окупованого Криму, що супроводжується поступовим перерозподілом майна та посиленням контролю над земельними ресурсами півострова.

    Таким чином, ситуація в Уютному розглядається як один із прикладів масштабнішої тенденції, коли права власності місцевих жителів можуть бути переглянуті або анульовані залежно від рішень окупаційних структур, що фактично позбавляє людей юридичних гарантій захисту їхнього майна.

  • У Бердянську підірвали автівку голови окупаційної ради

    У Бердянську підірвали автівку голови окупаційної ради

    У тимчасово окупованому місті Бердянськ, Запорізької області, 24 грудня стався вибух. Невідомі підірвали автомобіль, у якому, ймовірно, перебував голова окупаційної ради Василь Нечет. Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко у своєму Telegram-каналі.

    “Сьогодні зранку в Бердянську у по вулиці Європейська у дворі будинку вибухнула та згоріла вщент автівка. Постраждалого від вибуху забрала швидка допомога. Попередньо, на автівці пересувався голова окупаційної ради Василь Нечет”, – написав Андрющенко в Telegram-каналі.

    За його словами, до окупації міста Нечет завідував будинком культури “Нафтохімік”, а під час захоплення міста армією РФ перейшов на бік ворога, брав активну участь у становленні окупаційної влади. Також, як зазначає Андрющенко, Нечет вступив до лав  пропутінської політичної партії “Єдиної Росії” та був призначений головою окупаційної ради – очолив так звану “міську раду депутатів Бердянська”.

    “Він підозрюється Нацполіцією України у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України – колабораційної діяльності”, – наголошує Андрющенко.

    Наразі деталі події уточнюються.

    Знищення російських окупантів

    Як повідомляв УНІАН, нещодавно у Москві підірвали російського генерала Ігоря Кирилова. Загинув також його особистий помічник. Вибух стався на подвір’ї в Нижегородському районі в Москві, внаслідок у найближчих квартирах вибило шибки. За попередніми даними, саморобний вибуховий пристрій було закладено на виході з під’їзду.

    А на початку грудня у центрі Донецька підірвали авто начальника Оленівської колонії Сергія Євсюкова, він загинув.

  • Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

    Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

    Сьогодні вранці українські дрони атакували порт у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області, що спричинило велику пожежу на об’єктах інфраструктури порту. Представники окупаційної влади підтвердили влучання, зазначивши, що ціллю атаки стала адміністративна будівля, в якій розміщувалися посадовці окупаційного управління.

    З шостої ранку Бердянськ атакують наші дрони. Основний удар в районі порту. Над портом візуально помітно дим від великої пожежі. Велика кількість швидких та пожежних

    – написав Андрющенко у Telegram.

    Окрім того, за його словами, місцева окупаційна адміністрація мало що вперше визнала влучання, повідомляє про атаку приміщення самої адміністрації в місті.

    Окрім того, по деяким районом зникло електропостачання, а роботу офіційних бюджетних органів скасовано.

    “Нарешті, добрий ранок з окупації”, – додав Андрющенко.

    У тимчасово окупованому Бердянську ГУР та місцевий рух опору знищили залізничний міст, який російські окупанти використовували для перевезення військових вантажів.