Через шість днів після того, як українські позиції на заході від Авдіївки зазнали прориву, російські бригади і полки продовжують розширювати свій прорив. Вони просуваються вглиб української території, захопивши село Очеретине.
Ситуація для українських бригад у цьому районі стає все більш виснаженою. Втрата кількох сіл навколо Очеретиного вже стала фактом, який не викликає сумнівів.
Однак реальна загроза полягає в тому, що українська оперативно-стратегічна група “Таврія”, яка відповідає за оборону на захід від Авдіївки, може бути змушена прийняти рішення про відступ. Це означатиме скорочення втрат шляхом відступу на кілька кілометрів на захід і формування нової оборонної лінії, яка простягатиметься з півночі на південний захід від Очеретиного.
Цей відступ може призвести до втрати десятків квадратних миль території та змусити сотні мирних мешканців бігти або терпіти умови жорстокої окупації.
Більше того, поганий відступ може створити у російських сил можливість здійснити подальші локальні атаки і досягти нових проривів, що може призвести до масштабного колапсу українських сил.
Відступ – це надзвичайно ризикована операція, і дисципліновані армії планують його так само ретельно, як і наступальні дії. Як зазначає історик Ендрю О. Г. Янг у своїй книзі “Армії у відступі: Хаос, згуртованість і наслідки”, відступ – це найскладніша операція для будь-якого командира та війська.
Розбір прориву російських сил українських позицій на заході від Авдіївки став центральним пунктом суперечок як у Києві, так і вздовж усієї 600-мильної лінії фронту, яка перетинається вже 26 місяців у масштабній війні Росії проти України.
Деякі аналітики обвинувачують у цьому 115-ту механізовану бригаду українських Збройних Сил, яка нещодавно перемістилася на позиції в Очеретиному і була здолана 30-ю мотострілецькою бригадою російської армії.
Інші вказують на те, що 115-та механізована бригада має недостатнє забезпечення та, подібно до всіх інших українських частин, стикається з проблемами з боєприпасами, чекаючи на постачання зі Сполучених Штатів, яке було затримане на шість місяців через дії республіканців, дружніх до Росії, у Конгресі США.
Важливо зазначити, що всі українські бригади вже довгий час тримають оборонні позиції під постійним обстрілом. “Агресор має перевагу в повітрі та артилерії, наносячи майже постійні удари по позиціях Таврійської операційно-стратегічної групи”, – повідомляє український Центр оборонних стратегій.
Дисбаланс у вогневій потужності може стати критичним у бою. Розуміючи це і, можливо, бувши впевненими у своїх можливостях, російське командування перекинуло в район опорного пункту 15-ту і 74-ту мотострілецькі бригади, а також елементи 90-ї танкової дивізії та спецназу.
Принаймні сім українських бригад та окремий батальйон – 23-та, 25-та, 47-ма, 100-та та 115-та механізовані бригади, 25-та повітряно-десантна бригада, 3-та штурмова бригада та 425-й штурмовий батальйон – продовжують опір.
Очевидно, що загалом російські війська налічують понад 10 000 військовослужбовців, які перебувають у районі виступу або неподалік від нього. На противагу їм стоять лише 3 000 українських військових, якщо оцінка Центру оборонних стратегій є точною.
Оборонятися легше, ніж нападати, навіть коли нападник має перевагу у вогневій потужності, тому росіяниі не мають гарантій перемоги і можуть змусити українські сили відступити.
Центр оборонних стратегій відзначив один з основних ризиків: “Поповнення передових підрозділів 30-ї мотострілецької бригади противника, яка прорвалася в Очеретине, ефективно блокується українськими оборонними силами, які зберігають повний контроль над цим маршрутом”.
Проникнувши на п’ять миль української території, найзахідніші російські війська опинилися практично в одиночку та далеко від основних ліній постачання. Вони є вразливими. Якщо українським військам вдасться заморити їх голодом до того, як російські підкріплення розширять виступ і зміцнять логістику, росіяни можуть програти цю битву.
Такий оптимістичний результат для переважаючих за чисельністю та озброєнням українських бригад навколо Очеретиного. Реалістичний сценарій передбачає їхній спробі відступити з боєм на захід.
Але українці відчайдушно намагаються уникнути відступу. Це просто занадто ризиковано.
