Golosnovinua.com

Позначка: окупанти

  • Провал путінського бліцкригу: російські генерали благають перенести дату окупації Донбасу на тлі катастрофічних втрат

    Провал путінського бліцкригу: російські генерали благають перенести дату окупації Донбасу на тлі катастрофічних втрат

    Політичне керівництво Російської Федерації продовжує вимагати від своєї армії повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, проте військове командування ворога просить відтермінувати цей дедлайн щонайменше до 31 березня 2027 року. Загарбники вже п’ятнадцять разів переносили терміни остаточного захоплення регіону, так і не досягнувши жодних стратегічних чи оперативних успіхів на полі бою. Про ці панічні настрої в лавах противника повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса під час офіційної зустрічі українського військового командування з американськими переговірниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.

    Ситуація на східному фронті залишається вкрай важкою, але українська оборона змушує ворога платити безпрецедентну ціну за кожен метр просування. Російські окупаційні війська застосовують тактику м’ясних штурмів, стираючи власні підрозділи заради мінімальних територіальних здобутків. За інформацією Офісу президента, йдеться про сотні вбитих та важкопоранених загарбників за кожен пройдений квадратний кілометр української землі. Такі катастрофічні втрати особового складу та бронетехніки роблять виконання політичних наказів Кремля фізично неможливим у встановлені терміни, що й змушує російських генералів просити про чергове відтермінування.

    Зустріч із представниками Сполучених Штатів Америки стала важливим майданчиком для демонстрації реального стану справ на лінії бойового зіткнення. Українська сторона детально поінформувала партнерів про виснаження наступального потенціалу російської армії та підкреслила критичну важливість збереження стабільної військово-технічної підтримки. Американські делегати змогли наочно переконатися, що розпіарений російський наступ загруз в ешелонованій обороні Збройних сил України, а амбіції Москви розбиваються об стійкість українських захисників.

    Окрему увагу під час переговорів приділили технологічному протистоянню в повітрі. Павло Паліса розповів союзникам про активну розробку новітніх вітчизняних засобів для боротьби з російськими безпілотниками, які оснащені реактивними двигунами. При цьому український посадовець акцентував на абсолютній технологічній імпотенції російського військово-промислового комплексу, який неспроможний самостійно створювати сучасні зразки озброєння та повністю залежить від тіньового імпорту і допомоги країн-вигнанців.

    «І тут у росіян знову немає жодного власного технологічного прориву: ані конструкція, ані двигун не є їхніми розробками. Вони не розробили нічого – взяли готове у тих, хто їм це передав. І ми чудово знаємо, хто саме», – наголосив заступник керівника Офісу президента.

    Відповіддю на ці загрози стає симетричний технологічний розвиток українських оборонних спроможностей. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив, що вітчизняні реактивні дрони-перехоплювачі вже розроблені інженерами. Наразі головне завдання полягає у проведенні фінальних етапів випробувань, після чого почнеться активне масштабування виробництва та набуття Силами оборони відповідних спроможностей. Це дозволить суттєво посилити захист неба над прифронтовими та тиловими регіонами, позбавивши ворога його інструментів повітряного терору.

  • Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Росіяни створили нові зони контролю біля кордону України: у ЗСУ розповіли про ситуацію на напрямку

    Російські війська протягом останніх кількох тижнів змогли створити кілька невеликих зон контролю поблизу українського кордону на Південно-Слобожанському напрямку. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника та не дозволяють йому розширювати вклинення.

    Про це речник угруповання Об’єднаних сил Віктор Трегубов розповів в ефірі телемарафону.

    За його словами, протягом останніх кількох днів активність російських військ у зоні відповідальності Об’єднаних сил дещо знизилася. Однак українські військові не розцінюють це як тривалу зміну ситуації, оскільки протягом попереднього тижня противник діяв досить активно.

    «Останні кілька днів активність у зоні відповідальності УОС трішки знизилася. Але це короткостроковий момент, бо на тижні вона була досить високою. Особливо це стосувалося Лиманського й Південно-Слобожанського напрямків, де противник продовжує активні атаки», — зазначив Трегубов.

    Одним із напрямків, де російські війська намагаються посилити тиск, залишається Лиманський. За словами речника, окупанти робили спроби активно просуватися безпосередньо в напрямку Лимана та закріпитися в місті.

    Для цього російські підрозділи використовують, зокрема, малі піхотні групи та диверсійно-розвідувальні групи. Їхнім завданням є пошук слабких місць в українській обороні, проникнення на передові позиції та створення умов для подальшого просування основних сил.

    Водночас окрему увагу Трегубов звернув на Південно-Слобожанський напрямок. Тут російські військові намагаються діяти безпосередньо поблизу державного кордону України.

    За словами речника, противник шукає можливості для невеликих вклинень в українську оборону, намагаючись знайти «щілини» та закріпитися на окремих ділянках прикордоння.

    «У випадку Південно-Слобожанського — це спроба вклинитися і знайти якісь щілини безпосередньо на українському кордоні, щоби створити там невеликі, але все ж таки зони контролю», — пояснив Трегубов.

    Він наголосив, що в більшості випадків українським військовим вдається запобігати таким спробам. Сили оборони виявляють та знищують російські штурмові групи, не дозволяючи противнику перетворити локальні вклинення на масштабніше просування.

    Водночас повністю зупинити всі спроби російських військ закріпитися на прикордонних територіях поки не вдалося. Трегубов зазначив, що саме протягом останніх кількох тижнів на Південно-Слобожанському напрямку з’явилося декілька нових невеликих зон контролю росіян.

    При цьому представник ЗСУ підкреслив, що йдеться про дуже близьке до кордону прикордоння та невеликі за площею ділянки. Тобто наразі не йдеться про масштабний прорив української оборони чи значне просування російських військ углиб території України.

    Тактика російських військ на цьому напрямку полягає у поступовому пошуку слабких місць української оборони. Замість масштабних механізованих атак противник дедалі частіше використовує невеликі групи піхоти, які намагаються проникнути на українські позиції, закріпитися та створити плацдарм для подальших дій.

    Подібна тактика застосовується російськими військами і на інших ділянках фронту. Українські військові раніше повідомляли про спроби противника створити так звану зону контролю вздовж державного кордону України. Для цього росіяни використовують малі піхотні групи, які шукають нові точки для вклинення.

    Ситуація на Лиманському напрямку також залишається складною. Російські диверсійні групи активізували спроби проникнення та закріплення в районах Зарічного та Ямполя. Одним із завдань противника є створення умов для подальшого тиску на Лиман.

    Лиман має важливе значення для обох сторін через його розташування та транспортні шляхи, які ведуть у напрямку інших населених пунктів Донеччини. Тому російські війська регулярно намагаються посилити тиск на цьому напрямку.

    Водночас українські сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника. За словами Трегубова, нинішнє короткострокове зниження активності росіян не означає завершення наступальних спроб. Українське командування очікує, що противник може знову збільшити інтенсивність атак.

    Загалом російські війська продовжують «прощупувати» українську оборону на багатьох ділянках фронту. Окупанти намагаються знайти слабкі місця, які можна використати для подальшого просування, при цьому концентруючи увагу на кількох найбільш важливих напрямках.

    На Південно-Слобожанському напрямку головним завданням росіян залишається створення локальних зон контролю біля українського кордону. Якщо противнику вдається закріпитися на певній ділянці, він може використовувати її для подальшого накопичення сил та розвитку наступальних дій.

    Однак наразі українські військові наголошують на локальному характері таких просувань. Йдеться про невеликі ділянки безпосередньо поблизу кордону, а не про масштабний прорив фронту.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності російських військ нарощувати присутність на цих ділянках та від спроможності українських Сил оборони знищувати малі штурмові групи й не дозволяти їм розширювати зони контролю.

  • Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Путін відкрив шлях на фронт для нової категорії засуджених

    Глава Кремля Володимир Путін підписав федеральний закон, який суттєво змінює правила укладання контрактів із Міністерством оборони РФ. Документ уточнює перелік статей Кримінального кодексу Росії, за якими наявність судимості або перебування під слідством більше не перешкоджатиме громадянам вступати на військову службу та вирушати на фронт.

    Відповідний закон уже опубліковано на офіційному російському порталі правової інформації, після чого він набрав чинності.

    Згідно з новими нормами, зі списку злочинів, які раніше унеможливлювали підписання контракту з Міноборони РФ, виключили правопорушення малої та середньої тяжкості. Також обмеження зняли для окремих злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї та вибухових речовин, порушенням правил безпеки, а також для низки військових і транспортних злочинів.

    Водночас заборона на проходження військової служби за контрактом зберігається для осіб, яких засуджено або щодо яких триває слідство за особливо тяжкими статтями. Йдеться, зокрема, про педофілію, терористичну діяльність, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших злочинів проти державної безпеки й громадського порядку.

    Експерти звертають увагу, що зміни можуть бути пов’язані з необхідністю Кремля розширити коло потенційних кандидатів для поповнення особового складу російської армії. На тлі тривалої війни проти України влада РФ продовжує шукати нові джерела комплектування військ, зокрема шляхом пом’якшення обмежень для окремих категорій громадян із кримінальним минулим.

    Раніше українська розвідка повідомляла, що в Росії спостерігаються дедалі очевидніші ознаки посилення мобілізаційної підготовки. Одним із головних сигналів називають уповільнення темпів набору добровольців за контрактом, через що російська влада змушена застосовувати додаткові механізми залучення людей до війська.

    Крім того, останнім часом у Росії різко збільшилася кількість вакансій, пов’язаних із веденням військового обліку, що також може свідчити про підготовку до масштабнішого поповнення армії.

    За даними української сторони, російські силові структури дедалі частіше використовують примусові методи для відправлення чоловіків на фронт. Повідомляється про випадки фізичного насильства, психологічного тиску та навіть фальсифікації кримінальних справ, щоб змусити людей підписувати контракти.

    Водночас, за оцінками представників американської розвідки, такі жорсткі заходи дозволили лише частково компенсувати втрати особового складу російської армії. Попри це, наявного поповнення наразі недостатньо для досягнення масштабних оперативних проривів на лінії фронту.

  • Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Весняно-літній наступ російських військ у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних результатів і не забезпечив істотних оперативних успіхів. Попри активізацію штурмових дій на окремих напрямках, темпи просування армії РФ залишаються значно нижчими, ніж торік, а втрати особового складу продовжують стрімко зростати.

    Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно з оприлюдненим звітом, у липні 2026 року російські війська просунулися лише на 37,85 квадратного кілометра, що в середньому становить близько 1,22 квадратного кілометра на добу. Водночас аналітики зазначають, що навіть якщо враховувати всі проникнення російських підрозділів на українську територію, загальний показник просування за липень становив приблизно 121,56 квадратного кілометра.

    Для порівняння, у липні 2025 року російські війська окупували близько 455,74 квадратного кілометра української території. Таким чином, нинішні темпи просування виявилися майже вчетверо нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

    В ISW наголошують, що з лютого 2026 року швидкість просування російської армії практично не змінюється. Попри значні людські та матеріальні ресурси, які Кремль продовжує кидати на фронт, російським військам не вдається досягти оперативно важливих результатів.

    Особливу увагу аналітики звернули на бої в районі Костянтинівки Донецької області. У липні російські підрозділи активізували спроби прориву до міста, однак ці атаки не завершилися його захопленням і не забезпечили російській армії жодних стратегічних переваг.

    У звіті підкреслюється, що щомісячні темпи наступу Росії у 2026 році залишаються суттєво нижчими, ніж у відповідні місяці 2025 року, навіть попри локальні просування на окремих ділянках фронту.

    За оцінкою ISW, одним із головних чинників, що стримує наступальні можливості Росії, залишаються активні контратаки українських сил оборони, систематичні удари по російських тилових об’єктах та домінування українських безпілотних систем на полі бою. Саме широке застосування дронів значно обмежує можливості російської армії використовувати бронетехніку та проводити масштабні механізовані наступальні операції.

    Аналітики зазначають, що впродовж липня російське командування здійснило низку механізованих штурмів на різних ділянках фронту. Проте жоден із них не приніс відчутних оперативних успіхів, а втрати техніки й особового складу продовжували зростати.

    У ISW також нагадали, що протягом останніх років Кремль адаптував свою армію до ведення затяжної позиційної війни. Однак навіть така модель бойових дій дедалі менше приносить бажані результати через постійне вдосконалення українських технологій, розвиток безпілотних систем і ефективні удари по військовій логістиці Росії.

    Експерти дійшли висновку, що наразі немає жодних ознак того, що російські війська зможуть найближчим часом суттєво прискорити свій наступ або повернутися до маневреної війни, яка дозволяла б здійснювати масштабні прориви фронту.

    Окремо у звіті звертається увага на різке зростання втрат російської армії. За оцінкою ISW, у липні 2026 року російські війська зазнали найбільших втрат із початку року, при цьому істотного збільшення темпів просування досягти не вдалося.

    За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом липня російська армія втратила 42 860 військовослужбовців. Це стало найвищим місячним показником втрат РФ за весь час повномасштабної війни. Для порівняння, у лютому 2026 року цей показник становив 26 090 осіб, після чого втрати окупантів щомісяця зростали.

    Раніше аналітики ISW також повідомляли, що російське військове командування подає президенту РФ Володимиру Путіну викривлену інформацію про ситуацію на фронті. Зокрема, йдеться про заяви щодо нібито швидкого просування російських військ у Харківській та Сумській областях. У Генеральному штабі ЗСУ ці повідомлення неодноразово спростовували, зазначаючи, що українські сили не лише стримують наступ противника, а й успішно проводять контратаки на окремих напрямках.

  • Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Ще мінус 1470 окупантів: ЗСУ за добу знищили понад 80 артсистем і майже 2 тисячі дронів РФ

    Сили оборони України протягом минулої доби, 31 липня, знешкодили ще близько 1470 російських військовослужбовців. Загальні бойові втрати армії РФ у живій силі від початку повномасштабного вторгнення, за оцінкою Генерального штабу Збройних сил України, сягнули приблизно 1 млн 447 тис. 620 осіб.

    Водночас українські військові продовжили завдавати значних втрат російській артилерії, безпілотній авіації, автомобільній техніці та засобам протиповітряної оборони.

    Оновлені дані про втрати противника Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив уранці 1 серпня. У штабі традиційно наголошують, що через високу інтенсивність бойових дій підрахунок уточнюється.

    Особливо великими минулої доби стали втрати росіян у артилерії. Сили оборони знищили 82 артилерійські системи противника. Артилерія залишається одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому систематичне ураження гармат і самохідних установок безпосередньо впливає на можливості російських підрозділів підтримувати штурмові дії та обстрілювати українські позиції.

    Крім того, за добу російські війська втратили чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Ще чотири одиниці бойових броньованих машин були знищені або виведені з ладу.

    Найпомітнішою цифрою у новому зведенні стали втрати російських безпілотників. За інформацією Генштабу, протягом доби було знешкоджено 1838 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Високі втрати безпілотних систем відображають те, наскільки масштабно обидві сторони нині використовують дрони на полі бою. Йдеться про розвідувальні апарати, ударні FPV-дрони, баражувальні боєприпаси та інші безпілотні платформи, які використовуються для розвідки, коригування артилерії та безпосереднього ураження цілей.

    Російська армія також втратила 16 наземних робототехнічних комплексів. Такі системи дедалі активніше використовуються на фронті для логістики, доставки боєприпасів, евакуації, мінування та виконання інших завдань у небезпечних районах.

    Значних втрат противник зазнав і в автомобільній техніці. За даними Генштабу, українські військові за добу знищили або пошкодили 463 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також одну одиницю спеціальної техніки.

    Автомобільний транспорт має критичне значення для забезпечення російських підрозділів на передовій. Саме ним доставляють особовий склад, боєприпаси, пальне, продовольство та інше спорядження, тому великі втрати цієї категорії створюють додаткові проблеми для логістики окупаційних сил.

    Загалом, за даними Генштабу ЗСУ, бойові втрати Росії у живій силі від 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2026 року оцінюються приблизно у 1 447 620 осіб. Цей показник включає вбитих і поранених військовослужбовців противника, які були виведені з бойового складу.

    Українська сторона не розкриває детальної методології щоденного підрахунку втрат противника. Незалежно перевірити всі цифри в умовах активних бойових дій неможливо, тому вони залишаються оперативною оцінкою Генерального штабу.

    Водночас дані про втрати техніки частково підтверджуються відео та фотографіями з фронту, матеріалами підрозділів Сил оборони та відкритими OSINT-джерелами. Остаточні цифри можуть уточнюватися після отримання додаткової інформації з районів бойових дій.

    Високі добові втрати Росії фіксуються на тлі продовження інтенсивних боїв одразу на кількох напрямках фронту. Російські війська продовжують проводити штурмові дії, активно застосовуючи артилерію, авіацію та ударні безпілотники.

    Українські сили, своєю чергою, концентруються на ураженні живої сили, артилерійських позицій, пунктів управління, логістики та безпілотних систем противника. Окремим напрямом залишається боротьба із російськими засобами ППО та далекобійними системами, знищення яких дозволяє розширювати можливості українських ударних засобів.

    Таким чином, лише за одну добу російська армія, за оцінкою Генштабу, втратила близько півтори тисячі військових, десятки артилерійських систем та сотні одиниць техніки. Найбільша кількісна втрата припала на безпілотники — понад 1,8 тисячі апаратів різного призначення.

    У Генеральному штабі наголошують, що дані оперативні та продовжують уточнюватися в міру надходження інформації з передової.

  • Паливо на межі: російські військові заявляють про гострий дефіцит бензину

    Паливо на межі: російські військові заявляють про гострий дефіцит бензину

    Після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії в армії країни-агресора почали фіксувати серйозні проблеми із забезпеченням пальним. Російські військовослужбовці повідомляють про скорочення поставок бензину та дизельного пального, запровадження жорстких лімітів на заправку техніки та труднощі з виконанням бойових і логістичних завдань. Про це повідомляє російське незалежне видання «Верстка».

    За словами кількох військових, які поспілкувалися з журналістами на умовах анонімності, ситуація із забезпеченням пальним суттєво погіршилася останніми тижнями. Якщо раніше підрозділи отримували необхідні обсяги бензину та дизеля для виконання поставлених завдань, то тепер командування запровадило обмеження. Зокрема, на одну одиницю техніки можуть виділяти не більше 20 літрів пального на добу.

    Один із російських військовослужбовців заявив, що дефіцит бензину став критичним. За його словами, наявних запасів недостатньо навіть для виконання повсякденних завдань, а скорочення поставок відчувають практично всі підрозділи.

    Інші співрозмовники видання також підтвердили погіршення ситуації. Один із мобілізованих оцінив скорочення постачання приблизно на 30%. За його словами, обмеження стосуються не лише бойової техніки, а й автомобілів, які використовуються для підвезення боєприпасів, продовольства, води та інших необхідних ресурсів на передову.

    Особливо складною ситуацію називають військові, які перебувають на Запорізькому напрямку. Один із них розповів, що якщо раніше на позиції доставляли близько 20 літрів бензину, то зараз підрозділи отримують лише 10–15 літрів. Через нестачу пального військовим доводиться долати пішки близько 11 кілометрів, щоб доставити воду, продукти харчування та інші необхідні речі. За його словами, виконувати бойові завдання за таких умов стає дедалі складніше, а ситуація лише погіршується.

    Проблеми із забезпеченням армії пальним пов’язують із наслідками масштабних атак українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. За повідомленнями української сторони, протягом останніх двох місяців удари по НПЗ суттєво скоротили виробничі можливості російської нафтопереробної галузі. За оцінками, тимчасово було зупинено до 40% потужностей із переробки нафти, що призвело до дефіциту бензину та дизельного пального в низці регіонів Росії.

    Ознаки паливної кризи визнав і президент Росії Володимир Путін. Водночас він заявив, що ситуація, за його словами, «не є критичною», хоча офіційна влада країни вже була змушена вживати заходів для стабілізації внутрішнього ринку.

    Додатковим підтвердженням проблем із паливом стали повідомлення про переорієнтацію поставок бензину з Білорусі. Росія почала використовувати паливо, яке раніше призначалося для експорту до країн Центральної Азії, однак навіть рекордні обсяги імпорту не дозволяють повністю компенсувати дефіцит, що виник після пошкодження нафтопереробної інфраструктури. Це свідчить про те, що наслідки атак на російські НПЗ дедалі відчутніше впливають не лише на цивільний сектор, а й на логістичне забезпечення російської армії.

  • У Донецьку спалахнув склад боєприпасів: детонація тривала годинами

    У Донецьку спалахнув склад боєприпасів: детонація тривала годинами

    У тимчасово окупованому Донецьку в ніч проти 13 липня стався потужний вибух на складі боєприпасів, після чого розпочалася тривала детонація снарядів. У мережі з’явилися численні відео, на яких видно масштабну пожежу та серію вибухів, що не припинялися протягом тривалого часу.

    Про інцидент повідомили моніторингові Telegram-канали, а також місцеві пабліки, які публікували кадри з різних районів окупованого міста. Через значну відстань до місця події на відеозаписах можна розгледіти лише велике полум’я, яке освітлює нічне небо, однак добре чути безперервні вибухи.

    За повідомленнями очевидців, після першого потужного вибуху на складі розпочалася неконтрольована детонація боєприпасів. Снаряди вибухали один за одним, а уламки та боєприпаси хаотично розліталися в повітрі. Через характер вибухів можна припустити, що вогонь охопив значний запас боєкомплекту, хоча офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Станом на цей момент причини займання залишаються невідомими. Також не розголошуються точне місце розташування складу, масштаби руйнувань та інформація про можливі втрати серед особового складу чи техніки окупаційних військ. Представники окупаційної адміністрації Донецька інцидент поки що не коментували.

    Подібні вибухи на складах боєприпасів мають суттєвий вплив на забезпечення військ, адже можуть призводити до втрати значних запасів снарядів, необхідних для ведення бойових дій. Водночас офіційного підтвердження того, що саме стало причиною пожежі та вибухів, наразі немає.

    Останнім часом на тимчасово окупованих територіях дедалі частіше повідомляють про вибухи, пожежі та пошкодження військової логістики російських окупаційних сил. Зокрема, раніше стало відомо про знищення мосту, який сполучав Донецьк із Маріуполем. Після цього рух транспорту через переправу став неможливим, що змусило окупаційні війська шукати альтернативні маршрути для перекидання особового складу, техніки та боєприпасів.

    Крім того, останніми днями повідомлялося і про інші удари по військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях. За даними українських ЗМІ, серія атак спричинила паніку серед окупаційних військ, а також посилила проблеми із забезпеченням окремих напрямків. Зокрема, експерти зазначають, що регулярні удари по складах, логістичних вузлах та транспортній інфраструктурі можуть суттєво ускладнювати можливості російської армії підтримувати інтенсивність бойових дій.

    Наразі незалежно підтвердити обставини нічної пожежі та вибухів у Донецьку неможливо. Інформація про наслідки інциденту продовжує уточнюватися.

  • Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Окупанти тиснуть дедалі сильніше: що відбувається біля Залізничного на Запорізькому напрямку

    Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Запорізькому напрямку та змогли розширити зону свого контролю поблизу селища Залізничне Гуляйпільської громади. Про це свідчать оновлені дані аналітичного проєкту DeepState, який регулярно відстежує зміни на лінії фронту на основі відкритих джерел, геолокації та інформації з поля бою.

    Згідно з оновленням карти DeepState, російські підрозділи просунулися в районі Залізничного, що розташоване на Гуляйпільському напрямку Запорізької області. Аналітики зазначають, що останніми місяцями саме ця ділянка фронту залишається однією з найдинамічніших на південному театрі бойових дій. Просування не означає прориву української оборони, однак свідчить про збереження високої інтенсивності російських штурмових дій.

    За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, протягом останніх тижнів російська армія значно збільшила кількість атак на Гуляйпільському напрямку. Якщо ще навесні кількість бойових зіткнень тут вимірювалася одиницями, то на початку липня українські військові фіксували до 25–30 російських штурмів на добу. Основними районами бойових дій залишаються Залізничне, Зелене, Варварівка, Мирне, а також прилеглі населені пункти.

    Військові експерти наголошують, що російське командування намагається використати чисельну перевагу та постійний тиск малими штурмовими групами для поступового розширення так званої сірої зони. Тактика передбачає безперервні атаки невеликих підрозділів, активне використання FPV-дронів, артилерії та керованих авіабомб. У результаті окупанти інколи отримують локальні тактичні успіхи, однак вони досягаються значними втратами особового складу та техніки.

    Аналітики DeepState вже не вперше повідомляють про зміни саме на цій ділянці фронту. Протягом останніх місяців карта бойових дій неодноразово оновлювалася після локальних просувань російських військ поблизу Гуляйполя та Залізничного. Водночас українські підрозділи регулярно проводять контратаки, не дозволяючи противнику швидко закріпитися або розвинути наступ у глибину Запорізької області.

    За оцінками Інституту вивчення війни (ISW), ситуація на Гуляйпільському напрямку залишається складною для обох сторін. Російські війська продовжують здійснювати спроби просування, однак мають труднощі із закріпленням нових позицій. Українські Сили оборони регулярно виявляють і знищують штурмові групи ще до їхнього виходу на основні оборонні рубежі, а також активно використовують безпілотники для контролю поля бою.

    Попри окремі локальні успіхи російської армії, Генеральний штаб ЗСУ підкреслює, що українські військові продовжують утримувати ключові оборонні позиції. Командування наголошує, що жодного оперативного прориву на Запорізькому напрямку противнику досягти не вдалося. Бої тривають із високою інтенсивністю, а українські підрозділи завдають росіянам значних втрат у живій силі та техніці.

    Водночас військові оглядачі звертають увагу, що Запорізький напрямок дедалі частіше з’являється у щоденних фронтових зведеннях. Якщо раніше основна увага була прикута до Покровського, Костянтинівського чи Лиманського напрямків, то зараз російське командування дедалі активніше намагається посилити тиск саме на південному театрі бойових дій. Однією з причин може бути прагнення скувати українські резерви та змусити командування ЗСУ перекидати додаткові сили до Запорізької області.

    Українські захисники продовжують вести оборонні бої та утримують більшість займаних рубежів. Військові закликають не робити поспішних висновків лише на основі оновлень інтерактивних карт, адже ситуація на фронті змінюється щодня. Карти DeepState відображають підтверджені зміни після їх перевірки, але не завжди показують поточний перебіг бойових дій у режимі реального часу.

    Найближчими днями саме Гуляйпільський напрямок може залишатися одним із найгарячіших на всій лінії фронту. Російська армія продовжує спроби покращити своє тактичне положення, тоді як українські Сили оборони стримують наступ і не дозволяють противнику реалізувати більш масштабний прорив у Запорізькій області.

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Новий удар по Херсону: після атаки РФ без електрики залишилися тисячі людей

    Російські війська завдали чергового удару по Херсону, атакувавши об’єкт критичної інфраструктури. Внаслідок ворожої атаки без електропостачання залишилася центральна частина міста. Наразі фахівці встановлюють масштаби пошкоджень та працюють над відновленням енергопостачання.

    Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За його словами, російські окупанти цілеспрямовано атакували один із важливих інфраструктурних об’єктів міста, що призвело до аварійного знеструмлення значної частини обласного центру.

    “Російські військові атакували об’єкт критичної інфраструктури у Херсоні, через що без електропостачання залишилась центральна частина міста. Наслідки ударів з’ясовуємо. Прошу поставитися до ситуації з розумінням”, – повідомив Прокудін.

    Наразі енергетики та профільні служби оцінюють масштаби пошкоджень і визначають обсяг необхідних ремонтних робіт. Інформація про можливих постраждалих або додаткові руйнування уточнюється.

    Херсон залишається однією з головних цілей російських атак після звільнення міста восени 2022 року. Російська армія регулярно обстрілює житлові квартали, транспортну інфраструктуру, медичні заклади, об’єкти енергетики та цивільні підприємства.

    Лише за останній тиждень місто неодноразово опинялося під ударами артилерії та безпілотників. Напередодні російські війська обстріляли Корабельний район Херсона, внаслідок чого загинув місцевий житель, ще троє людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Крім того, 19 червня окупанти атакували FPV-дронами два маршрутні автобуси, які перевозили цивільних пасажирів. Тоді поранення дістали семеро людей.

    Місцева влада вкотре закликає жителів області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та за можливості перебувати в укриттях під час загрози обстрілів.

    Водночас російські атаки на енергетичну інфраструктуру Херсонщини залишаються одним із ключових елементів тиску на цивільне населення. Через регулярні удари енергетики змушені постійно відновлювати пошкоджені мережі, а мешканці міста періодично стикаються з перебоями електропостачання.

    У Херсонській ОВА запевняють, що всі відповідні служби працюють над якнайшвидшим відновленням електроенергії для споживачів.

    Раніше російська армія вже неодноразово атакувала енергетичні об’єкти Херсона та області, намагаючись залишити жителів без світла, води та тепла. Попри складну безпекову ситуацію, українські енергетики продовжують оперативно ліквідовувати наслідки обстрілів та відновлювати роботу критичної інфраструктури.