В Україні розгорівся конфлікт навколо нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Запропоновані урядом зміни можуть призвести до скорочення кількості заброньованих фахівців на підприємствах оборонної промисловості, енергетики та житлово-комунального господарства. Шістнадцять аналітичних центрів попередили, що новий механізм загрожує стабільній роботі критичної інфраструктури й виконанню оборонних замовлень. Водночас група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови з вимогою переглянути рішення Кабінету Міністрів. Експерти пропонують не позбавляти бізнес бронювання без належної процедури, запровадити 90-денний перехідний період і встановити прозорі правила перевірки підприємств.
Про ризики нової системи бронювання йдеться у відкритому зверненні 16 аналітичних центрів, оприлюдненому 16 жовтня Центром економічної стратегії.
Звернення адресували президенту України, прем’єр-міністру, профільним міністерствам, керівництву Офісу президента та Національному агентству з питань запобігання корупції.
Аналітики не заперечують необхідності боротьби з фіктивним працевлаштуванням і незаконним отриманням відстрочок.
Однак запропоновані урядом інструменти, на їхню думку, можуть вдарити не лише по порушниках, а й по підприємствах, від роботи яких залежать оборона держави, електропостачання, опалення та забезпечення населення найнеобхіднішими послугами.
Що саме хоче змінити Кабмін
У центрі дискусії — проєкт постанови «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Документ передбачає створення спеціального Координаційного центру, перегляд критеріїв критичної важливості підприємств та зміну граничних лімітів бронювання.
Як повідомляв «Інтерфакс-Україна», 13 жовтня Кабінет Міністрів погодив відповідне рішення з додатковим доопрацюванням окремих положень.
Зокрема, положення про відсотки бронювання передбачалося доопрацювати протягом п’яти днів.
Водночас остаточне нормативне оформлення та застосування конкретних нових обмежень необхідно відрізняти від тексту, який аналізували експерти.
Тому повідомлення про нові правила не означає автоматичного скасування всіх чинних бронювань.
Оборонні підприємства можуть втратити частину ліміту
Найбільше занепокоєння викликала пропозиція скоротити підвищені ліміти бронювання для окремих галузей.
За повідомленнями про зміст проєкту, для підприємств оборонного сектору та енергетики розглядалося зниження відповідної квоти зі 100% до 85%.
Для підприємств тепло- й водопостачання пропонувалося скорочення з 75% до 60%.
Ці показники стосуються відповідних категорій підприємств, а не єдиного універсального ліміту для всіх роботодавців.
За чинною базовою моделлю можливість бронювання залежить від статусу підприємства, виду його діяльності та окремих законодавчих винятків.
Основні правила визначає постанова Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.
На думку аналітиків, механічне скорочення підвищених квот може призвести до втрати кваліфікованих працівників.
Особливо небезпечним це може бути для підприємств, які виготовляють озброєння, ремонтують енергетичні об’єкти або забезпечують населення водою й теплом.
Експерти наголошують, що в багатьох галузях неможливо швидко замінити фахівців зі спеціальною підготовкою.
Водночас оцінка таких ризиків не означає, що всі підприємства обов’язково втратять однакову частину персоналу.
Конкретні наслідки залежатимуть від остаточно затверджених норм та кадрової ситуації.
Новий Координаційний центр може затягнути процедури
Одним із найсуперечливіших положень документа стало створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.
За інформацією аналітичних центрів, до його складу планують включити 17 представників державних органів.
Співголовами мають стати заступники міністрів економіки та оборони.
Новий орган братиме участь у визначенні критичної важливості підприємств, погодженні критеріїв та розгляді питань збільшення лімітів бронювання.
Однак його створення може додати ще один етап погодження.
За підрахунками експертів, строк визначення критичної важливості підприємства може збільшитися з 10 до 17 робочих днів.
При цьому для частини процедур, зокрема збільшення ліміту понад 50% та розгляду питань скасування статусу, у проєкті не встановлено чітких строків.
Це означає ризик ситуацій, коли підприємство не зможе заздалегідь прогнозувати тривалість розгляду своїх документів.
Особливо гостро таку невизначеність можуть відчувати підприємства, які працюють за державними оборонними контрактами.
Підприємства можуть втратити критичний статус без належних гарантій
Окремий блок критики стосується процедури скасування статусу критично важливого підприємства.
Аналітики звертають увагу, що відповідні рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для позбавлення підприємства такого статусу.
Водночас у проєкті, за їхньою оцінкою, не визначено вичерпного переліку причин ухвалення відповідного рішення.
Також недостатньо врегульовані процедури попереднього повідомлення підприємства, надання пояснень і оскарження.
Це створює ризики для правової визначеності бізнесу.
Наслідки можуть бути суттєвими, оскільки критичний статус є однією з передумов бронювання військовозобов’язаних працівників.
У разі його втрати підприємство може втратити й можливість підтримувати відповідні відстрочки.
Проте втрата статусу підприємства та фактичне припинення відстрочки конкретного працівника — окремі юридичні питання, які повинні вирішуватися відповідно до чинної процедури.
Експерти вимагають, щоб будь-яке скасування критичного статусу супроводжувалося мотивованим рішенням і реальним правом на оскарження.
НАЗК та міністерства висловлювали зауваження
У зверненні аналітичних центрів зазначено, що до запропонованих змін виникли претензії не лише в бізнесу.
Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку від 12 жовтня вказало на можливі корупціогенні чинники.
За оцінкою, наведеною аналітиками, відсутність чітких критеріїв і строків може створювати передумови для непрозорого ухвалення рішень.
Міністерство цифрової трансформації, за інформацією авторів звернення, не підтримало створення нового центру через ризик дублювання функцій державних органів.
Міністерство юстиції висловило застереження щодо можливого надання дорадчому органу повноважень, які фактично мають владний характер.
Зауваження також надходили від Міністерства енергетики.
При цьому аналітичні центри стверджують, що частину таких рекомендацій під час доопрацювання документа не врахували.
63 народні депутати виступили проти рішення
Критика нової системи бронювання вийшла за межі експертного середовища.
16 жовтня група із 63 народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови №16160.
Документ стосується перегляду урядового рішення від 13 жовтня щодо нових правил бронювання.
Про парламентську ініціативу повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».
Депутати пропонують переглянути рішення уряду, провести консультації з роботодавцями та змінити підхід до роботи Координаційного центру.
Зокрема, парламентарі виступають за те, щоб новий орган мав консультативно-дорадчі функції, а не фактично визначав долю підприємств через обов’язкові для виконання рекомендації.
Однак реєстрація парламентського проєкту ще не означає скасування рішення Кабінету Міністрів.
Для цього необхідні відповідні рішення уповноважених державних органів.
Аналітики вимагають 90 днів для бізнесу
Однією з ключових пропозицій авторів звернення стало запровадження спеціального перехідного періоду.
Експерти пропонують надати підприємствам 90 днів для адаптації до нових правил.
Протягом цього часу чинні бронювання, на їхню думку, повинні зберігати свою дію.
Це дозволило б роботодавцям перевірити відповідність новим вимогам, підготувати документи та скоригувати кадрові плани.
Аналітичні центри також закликали тимчасово зупинити перегляд критеріїв критичної важливості та скасування відповідних статусів до завершення доопрацювання нормативної бази.
Такі заходи пропонується запровадити до 20 жовтня.
Протягом наступних 30 днів експерти рекомендують визначити чіткі підстави для скасування статусу, встановити прозорі критерії та провести оцінку економічних наслідків.
Однак станом на 18 жовтня немає підтвердження, що уряд уже погодив запропонований 90-денний перехідний період.
Чому бізнес виступає проти масових обмежень
Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснив, що експерти підтримують боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування.
Проблема, на його думку, полягає у виборі інструментів.
Замість перевірок підприємств із конкретними ознаками зловживань пропонується змінити загальні правила для широкого кола роботодавців.
Такий підхід, за оцінкою економістів, може зачепити компанії, які добросовісно виконують свої зобов’язання перед державою.
Окремим ризиком є скорочення виробничих можливостей підприємств, від яких залежать державні замовлення, податкові надходження та критично важливі послуги.
Водночас прихильники посилення контролю обґрунтовують необхідність змін боротьбою зі зловживаннями та потребою забезпечувати мобілізаційні ресурси держави.
Саме тому аналітичні центри пропонують використовувати ризик-орієнтований підхід — перевіряти передусім ті підприємства, щодо яких є конкретні підстави підозрювати порушення.
Чи втратять бронювання працівники вже зараз
Найголовніше для військовозобов’язаних працівників — не плутати обговорення нових правил із фактичним анулюванням відстрочки.
Сама поява проєкту змін або звернення аналітичних центрів не скасовує чинне бронювання.
Водночас підприємства повинні дотримуватися правил, які вже набрали чинності, зокрема щодо підтвердження критичного статусу.
Наприклад, постанова Кабміну №692 від 30 травня 2026 року передбачала перегляд критеріїв критичної важливості та відповідних статусів.
Для окремих підприємств встановлювалися строки підтвердження необхідних документів.
Тому роботодавцям варто перевіряти чинність власного статусу й відстежувати офіційні нормативні зміни.
Працівникам слід орієнтуватися на актуальний статус відстрочки, відображений у відповідних державних інформаційних системах, а не лише на повідомлення в соціальних мережах.
Що буде далі
Станом на 18 жовтня навколо нової моделі бронювання триває дискусія між урядом, експертним середовищем, роботодавцями та частиною народних депутатів.
Аналітичні центри вимагають переглянути підхід до визначення критично важливих підприємств і запровадити процесуальні гарантії для бізнесу.
Група парламентарів зареєструвала ініціативу щодо перегляду урядового рішення.
Остаточні наслідки для працівників залежатимуть від затвердженої редакції нормативних актів, порядку їхнього застосування та можливих перехідних положень.
Головна проблема, на яку звертають увагу економісти, полягає в необхідності одночасно забезпечити мобілізаційні потреби армії та зберегти роботу підприємств, без яких неможливе функціонування економіки й критичної інфраструктури.
Саме тому наступні рішення Кабінету Міністрів матимуть важливе значення як для роботодавців, так і для сотень тисяч військовозобов’язаних працівників, які працюють у стратегічних галузях.
