Golosnovinua.com

Позначка: Олександр Новак

  • Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Путін відправляє Трампу перший танкер із дизелем: Росія готує нові поставки до США

    Росія готується відправити перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів уже 22 жовтня 2026 року. Партія становитиме близько 40 тисяч тонн, а за нею Москва обіцяє нові поставки. Відновлення експорту стало можливим після домовленостей Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тимчасового послаблення американських санкцій. Рішення викликало критику України й частини американських політиків, які побоюються, що доходи від продажу пального допоможуть Кремлю продовжувати війну.

    Про підготовку першого рейсу заявив віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак 21 жовтня. Його слова передає міжнародне агентство Reuters.

    За твердженням російського посадовця, судно має вирушити з порту наступного дня — у четвер, 22 жовтня.

    Контракт із американськими партнерами, за словами Новака, перебуває на завершальній стадії оформлення.

    Перший танкер повезе 40 тисяч тонн дизеля

    Новак повідомив, що початкова партія становитиме приблизно 40 тисяч тонн дизельного пального.

    Він також запевнив, що після першого танкера Росія планує відправляти наступні партії.

    Москва розраховує поступово нарощувати експорт, зважаючи на потреби американського ринку та власні виробничі можливості.

    Однак конкретна вартість контракту, покупці пального, маршрут судна та точна дата прибуття до США публічно не названі.

    Також немає незалежного підтвердження, що перше судно вже залишило російський порт.

    Трамп домовився з Путіним про повернення російського дизеля

    Передумовою нових поставок стала розмова президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

    Після неї американський лідер оголосив про домовленість щодо збільшення експорту російського дизеля на американський і світові ринки.

    Згідно з озвученими планами, Росія мала забезпечити понад 300 тисяч тонн пального найближчим часом.

    Ще 500 тисяч тонн планували поставити в листопаді, а згодом — додатковий мільйон тонн.

    Ці обсяги залишаються заявленими планами. Реальні поставки залежатимуть від підписання контрактів, наявності продукції та транспортних можливостей.

    Для Москви домовленість відкриває перспективу збільшення продажів нафтопродуктів після періоду експортних обмежень.

    США тимчасово послабили санкції проти російського пального

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Вона дозволяє визначені операції, пов’язані з продажем, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження.

    Це створило правовий механізм для відновлення частини торговельних операцій, які раніше підпадали під американські обмеження.

    Водночас йдеться не про повне скасування санкцій США проти Росії, а про спеціальний дозвіл на конкретні операції.

    У Білому домі зацікавлені у збільшенні пропозиції дизеля через високі ціни на пальне.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його вартість впливає на ціни багатьох товарів.

    Росія хоче збільшити експорт до кінця року

    Олександр Новак визнав, що Москва поки не може миттєво відновити експорт дизеля до попередніх обсягів.

    За його словами, темпи постачання залежатимуть від роботи російських нафтопереробних заводів.

    В останні місяці Росія обмежувала продаж дизельного пального за кордон через проблеми з виробництвом і забезпеченням внутрішнього ринку.

    Серед чинників, які впливали на ситуацію, — українські удари по російських НПЗ.

    Тепер російська влада розраховує поступово збільшувати зовнішні поставки.

    Як повідомляло Reuters, російське дизельне пальне вже почало повертатися на традиційні ринки, зокрема до Туреччини та Бразилії.

    У перспективі Москва прагне відновити експорт до 3–3,5 мільйона тонн на місяць.

    Проте можливість досягнення таких показників залежить від виробництва, логістики та попиту.

    Чому Україна критикує дизельну угоду

    Для України відновлення російського енергетичного експорту є чутливим питанням.

    Київ неодноразово наголошував, що доходи від продажу нафти та нафтопродуктів допомагають Росії фінансувати державні витрати, зокрема воєнні.

    Тому послаблення окремих санкцій викликало занепокоєння українського керівництва.

    Президент Володимир Зеленський також критикував американський тиск щодо припинення українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Українська сторона наполягає, що відповідні обмеження можуть розглядатися лише за умови взаємності, зокрема припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Однак Москва поки не продемонструвала готовності погодитися на повноцінне енергетичне перемир’я.

    Чи допоможе російський дизель знизити ціни у США

    Попри заяви Дональда Трампа про необхідність збільшення пропозиції пального, експерти сумніваються, що нова угода швидко змінить ситуацію на ринку.

    За аналізом Reuters, світовий дефіцит дизеля залишається значним, а запропонованих Росією обсягів може виявитися недостатньо для суттєвого зниження цін.

    Крім того, ситуацію ускладнюють високі витрати на перевезення, обмежені можливості російських НПЗ і ризики для компаній, які працюватимуть із російською продукцією.

    Окремі оператори можуть утримуватися від таких угод через репутаційні та санкційні ризики.

    Тому навіть успішне відправлення першого танкера ще не гарантує помітного здешевлення дизеля для американських споживачів.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    Наразі Москва заявила про підготовку першої партії дизельного пального обсягом 40 тисяч тонн для Сполучених Штатів.

    Відправлення танкера заплановане на 22 жовтня, а оформлення контракту, за словами російського віцепрем’єра, наближається до завершення.

    Росія також обіцяє наступні поставки й поступове відновлення експорту.

    Для Кремля це можливість повернутися на додаткові паливні ринки. Для адміністрації Трампа — спроба вплинути на високі ціни дизеля. Для України — новий виклик у питанні санкційного тиску на Росію.

    Чи вийде судно в оголошений термін та чи будуть реалізовані наступні партії, стане зрозуміло після фактичного початку перевезень.

  • Паливна криза в Росії загострюється: Кремль до кінця року закрив експорт бензину

    Паливна криза в Росії загострюється: Кремль до кінця року закрив експорт бензину

    Російський уряд вирішив продовжити заборону на експорт бензину до кінця 2026 року на тлі затяжної паливної кризи, яка загострилася після серії українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі країни. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, підтвердивши, що обмеження поширюватимуться як на виробників, так і на трейдерів. Рішення означає, що Кремль фактично визнав: внутрішній ринок пального досі не вдалося стабілізувати, незважаючи на попередні екстрені заходи.

    Початково чинні обмеження мали завершитися наприкінці липня. Однак ситуація на паливному ринку виявилася значно складнішою, ніж очікувала російська влада. За словами Новака, хоча в окремих регіонах спостерігається певна стабілізація, у частині країни, насамперед у Сибіру, дефіцит бензину та дизельного пального зберігається. Саме тому уряд ухвалив рішення не лише не скасовувати заборону, а й продовжити її до завершення року.

    Головною причиною паливної кризи стали систематичні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи. Протягом останніх місяців під ударами опинилися одразу кілька великих підприємств, які забезпечували значну частину внутрішнього виробництва бензину та дизельного пального. Через пошкодження заводів Росія була змушена скоротити переробку нафти до найнижчих показників за багато років, що спричинило перебої з постачанням пального в окремих регіонах та зростання цін.

    Для стабілізації внутрішнього ринку Кремль уже використав низку надзвичайних заходів. Серед них — максимальне завантаження працюючих НПЗ, перенесення планових ремонтів, використання накопичених резервів, обмеження біржової торгівлі та повна заборона експорту окремих видів пального. За словами Новака, ці рішення дозволили частково покращити ситуацію, однак остаточно подолати дефіцит не вдалося.

    Водночас російська влада планує найближчим часом скасувати заборону на експорт дизельного пального. За словами віцепрем’єра, це необхідно для того, щоб уникнути надлишку дизеля на внутрішньому ринку та не допустити скорочення завантаження нафтопереробних підприємств. Таким чином Москва намагається одночасно підтримати роботу НПЗ і не допустити дефіциту бензину, який наразі залишається значно гострішою проблемою.

    Незважаючи на офіційні заяви про покращення ситуації, окремі регіони Росії продовжують відчувати нестачу пального. Особливо складною вона залишається в Сибіру, де місцева інфраструктура не здатна швидко компенсувати втрати після скорочення виробництва. Для покриття дефіциту Москва вже вдалася до постачання бензину з Казахстану, а також розглядає можливість збільшення імпорту за потреби. Водночас самі російські чиновники визнають, що можливості Казахстану обмежені й не дозволять повністю закрити потреби російського ринку.

    Проблеми з паливом змусили Росію активніше шукати постачальників і за межами пострадянського простору. Раніше Reuters повідомляло, що країна вже почала імпортувати бензин з Індії та звернулася до індійських нафтопереробних компаній із проханням збільшити обсяги поставок. Для держави, яка традиційно входила до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів, такий крок став безпрецедентним і свідчить про масштаб проблем усередині паливної галузі.

    Серія обмежень запроваджувалася поступово. У квітні Москва заборонила експорт бензину, у червні — авіаційного гасу, а на початку липня оголосила також про заборону експорту дизельного пального. Тепер заборону на бензин продовжено до кінця року, що демонструє: російська влада не очікує швидкого відновлення нормальної роботи нафтопереробної галузі.

    Експерти зазначають, що головною метою цих заходів є стримування цін усередині країни та забезпечення стабільного постачання пального під час високого сезонного попиту. Проте навіть такі рішення не усувають головної причини кризи — втрати виробничих потужностей після атак на НПЗ. Через це уряд змушений одночасно обмежувати експорт, перерозподіляти пальне між регіонами та шукати додаткові джерела імпорту.

    Ситуація на російському паливному ринку стала одним із найбільш помітних економічних наслідків української кампанії ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі РФ. Якщо раніше Росія використовувала експорт нафтопродуктів як важливе джерело валютних надходжень, то тепер дедалі більша частина виробленого бензину залишається всередині країни для покриття внутрішнього дефіциту. Це означає скорочення експортних доходів, додатковий тиск на бюджет та необхідність дедалі активніше втручатися в роботу паливного ринку адміністративними методами.

  • Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року

    Росія продовжила заборону на експорт бензину до кінця 2026 року

    Російська влада вирішила продовжити заборону на експорт бензину для всіх виробників до кінця 2026 року. Водночас обмеження на вивезення дизельного пального планують поступово скасувати, щоб підтримати роботу нафтопереробних заводів. Про це повідомив віцепрем’єр РФ Олександр Новак, якого цитує ТАСС.

    За словами Новака, відповідне рішення було ухвалене під час засідання профільного урядового штабу. Заборона стосуватиметься як виробників бензину, так і компаній, які займаються його перепродажем. У Кремлі пояснюють цей крок необхідністю стабілізувати ситуацію на внутрішньому паливному ринку та не допустити подальшого дефіциту.

    Водночас уряд Росії має намір поступово скасувати обмеження на експорт дизельного пального. Як пояснюють російські чиновники, таке рішення дозволить уникнути надлишку продукції на нафтопереробних заводах і не допустити скорочення обсягів переробки.

    У російському уряді зазначають, що після забезпечення внутрішнього ринку дизельне пальне необхідно експортувати, аби підприємства могли працювати з повним завантаженням і зберігати економічну ефективність.

    Проблеми із забезпеченням паливом у Росії загострилися ще влітку. Офіційно влада пояснює перебої змінами в логістичних ланцюгах, однак експерти також пов’язують ситуацію зі скороченням виробництва після регулярних атак на російські нафтопереробні заводи та впливом міжнародних санкцій.

    Спочатку заборону на експорт бензину та дизельного пального запроваджували як тимчасовий захід до 31 липня. Тепер обмеження щодо бензину вирішили продовжити майже на півтора року, тоді як для дизеля обрали більш гнучкий підхід.

    На тлі погіршення ситуації українська розвідка раніше повідомляла, що Кремль намагається приховати реальний стан паливного ринку, створюючи враження стабільності. Водночас, за оцінками української сторони, у РФ зростає дефіцит пального, скорочуються обсяги переробки нафти та продовжують підвищуватися ціни.

    Крім того, через нестачу ресурсів російська влада, за даними української розвідки, змушена забезпечувати паливом насамперед Москву, тоді як інші регіони дедалі частіше стикаються з дефіцитом. Також повідомлялося, що Росія, яка тривалий час була одним із найбільших світових експортерів нафтопродуктів, розглядає можливість закупівлі дизельного пального за кордоном через скорочення власних виробничих потужностей.

  • Путін визнав паливну кризу в Росії та пригрозив Україні «наростаючою» відповіддю

    Путін визнав паливну кризу в Росії та пригрозив Україні «наростаючою» відповіддю

    Російський диктатор Володимир Путін фактично визнав, що системні удари України по нафтопереробних заводах, паливних базах і логістичних об’єктах створили серйозні проблеми з бензином та іншими нафтопродуктами всередині Росії. Водночас замість пояснень росіянам, чому одна з найбільших нафтовидобувних держав світу зіткнулася з дефіцитом пального, очільник Кремля знову перейшов до погроз Україні та пообіцяв розширювати масштаби атак.

    Про ситуацію з паливом Путін заговорив 13 липня під час форуму російського руху «Все для перемоги». Він заявив, що українські удари створюють Росії «певні проблеми» з постачанням нафтопродуктів, однак спробував переконати аудиторію, що ситуація нібито поступово стабілізується.

    Паралельно глава Кремля пригрозив Україні так званою дзеркальною відповіддю, яка, за його словами, буде у декілька разів потужнішою.

    «Противник відчуватиме це з наростаючим масштабом», — заявив Путін.

    Подібна риторика пролунала на тлі посилення української кампанії проти російської нафтопереробної та військової інфраструктури. Українська влада називає такі операції «далекобійними санкціями», оскільки вони спрямовані проти об’єктів, які забезпечують пальним російську армію та приносять Кремлю кошти для продовження війни.

    Кремль більше не може приховувати дефіцит

    Ще нещодавно російська влада намагалася переконувати населення, що перебої на автозаправних станціях є локальними та не становлять загрози для внутрішнього ринку. Однак у червні та липні масштаби проблеми стали настільки значними, що її почали публічно визнавати найвищі посадовці Росії.

    28 червня Путін уже проводив окрему нараду щодо забезпечення російських регіонів пальним. Під час неї російські чиновники визнали пошкодження низки нафтопереробних заводів, скорочення виробництва та необхідність змінювати маршрути доставки бензину й дизельного пального.

    Пізніше Кремль назвав труднощі «тимчасовими» і звинуватив Україну в нібито спробах зірвати росіянам сезон відпусток. Водночас із заяв уряду РФ випливало, що ситуація залишається складною: Росія заборонила експорт дизельного пального, почала готувати імпорт нафтопродуктів і змушена була збільшувати завантаження вцілілих виробничих потужностей.

    Навіть віцепрем’єр Росії Олександр Новак, який відповідає за енергетичний сектор, відкрито пов’язав черги на російських АЗС із ударами безпілотників по НПЗ. За його словами, уряд намагається захищати підприємства, відновлювати пошкоджені установки та завантажувати доступні потужності.

    Таким чином, заява Путіна 13 липня стала не першим, але одним із найбільш прямих визнань того, що українські далекобійні удари вже впливають не лише на окремі заводи, а й на повсякденне життя росіян.

    Україна вивела з ладу значну частину переробки

    Із весни 2026 року Україна значно посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі. Під атаками опинилися найбільші нафтопереробні заводи, резервуари, нафтобази, термінали та транспортні вузли.

    За оцінками західних медіа, українські удари могли тимчасово вивести з роботи понад чверть російських нафтопереробних потужностей. Деякі аналітики оцінювали внутрішній дефіцит пропозиції пального приблизно у 15%.

    У низці регіонів Росії були введені обмеження на продаж бензину. На автозаправках виникли багатогодинні черги, окремі станції тимчасово закривалися або відпускали пальне лише за талонами. За повідомленнями західних медіа, проблеми поширилися від окупованого Криму до Сибіру та Далекого Сходу.

    Виробництво бензину в Росії, за окремими оцінками, у річному вимірі скоротилося приблизно на чверть. Російській владі довелося зупинити експорт частини нафтопродуктів, щоб спрямувати залишки на внутрішній ринок.

    Особливо гострою проблема стала в тимчасово окупованому Криму. Ще наприкінці травня там почали вводити ліміти на заправку автомобілів. У липні на окремих АЗС дозволяли придбати не більше 20 літрів бензину на одну машину, а продаж пального в каністри був заборонений.

    Путін обіцяє нову систему постачання Криму

    На форумі 13 липня Путін окремо заявив, що Росія нібито працює над новою системою постачання окупованого Криму нафтопродуктами. За його словами, українській стороні буде «дуже складно дістатися» до нової логістичної схеми.

    Подробиць він не розкрив. Невідомо, чи йдеться про будівництво нової інфраструктури, зміну маршрутів доставки, використання залізниці та морського транспорту або посилення охорони паливних колон.

    Проблеми з постачанням півострова посилилися після ударів по російських НПЗ, нафтобазах, портах і суднах, які могли перевозити пальне. Українські сили також атакували Керченську поромну переправу, енергетичні об’єкти та російську систему ППО в Криму.

    Тому обіцянка Путіна створити «недосяжну» систему постачання радше свідчить про вразливість чинної логістики. Росія змушена витрачати додаткові ресурси на охорону маршрутів, маскування бензовозів та супровід паливних колон.

    Дефіцит уже вдарив по російській армії

    Нестача пального позначається не лише на цивільному ринку. Рух опору «АТЕШ» повідомив, що російське командування обмежило видачу пального підрозділам протиповітряної оборони та мобільним вогневим групам на окупованих територіях півдня України.

    За інформацією партизанів, проблеми виникли у російських підрозділах ППО в Криму та на окупованій частині Херсонської області. Через жорсткі ліміти техніка нібито простоює, а окремі екіпажі змушені виїжджати на завдання майже з порожніми баками. Незалежно перевірити всі деталі цих повідомлень в умовах окупації неможливо.

    Проте сама логіка дефіциту очевидна: першочергово Кремль має забезпечувати пальним бойову авіацію, флот, бронетехніку та військову логістику. Чим менше нафтопродуктів виробляють російські заводи, тим жорсткіше владі доводиться розподіляти доступні запаси між фронтом, промисловістю та цивільними споживачами.

    Чому удари по НПЗ настільки болючі для Кремля

    Росія залишається одним із найбільших виробників нафти у світі, але видобута сировина ще не є готовим автомобільним або авіаційним пальним. Щоб отримати бензин, дизель чи авіагас, нафту необхідно переробити на складному технологічному обладнанні.

    Ключові установки російських НПЗ часто містять компоненти західного виробництва. Через міжнародні санкції швидко замінити пошкоджене обладнання складно. Саме тому навіть точковий удар по установці первинної переробки, каталітичного крекінгу або гідроочищення може зупинити значну частину заводу на тижні чи місяці.

    Українські дрони також змушують Росію розтягувати обмежені засоби протиповітряної оборони між фронтом, Москвою, військовими аеродромами, НПЗ, портами та іншими стратегічними об’єктами. Захистити одночасно всі підприємства на величезній території РФ стає дедалі складніше.

    Сам Путін раніше визнавав необхідність нарощувати виробництво систем ППО для прикриття нафтопереробних заводів. Він намагався применшити масштаб пошкоджень, називаючи їх «некритичними», проте одночасно вимагав підвищити ефективність протидії українським дронам.

    Погрози замість вирішення кризи

    На тлі черг, лімітів і зупинки НПЗ Кремль традиційно відповідає агресивною риторикою. Заяви Путіна про «дзеркальні» та потужніші удари фактично є черговою погрозою посилити війну проти України.

    Водночас Росія вже щодня атакує українські міста ракетами, дронами та авіаційними бомбами, завдаючи ударів по житлових будинках, енергетиці та цивільній інфраструктурі. Тому слова про майбутню «відповідь» не змінюють того факту, що саме РФ розпочала повномасштабне вторгнення та продовжує систематичні атаки.

    Українські далекобійні операції демонструють, що війна дедалі сильніше повертається на територію держави-агресора. Пожежі на НПЗ, дефіцит бензину, зупинка експорту та обмеження на заправках стали для Кремля проблемою, яку вже неможливо приховати пропагандистськими заявами.

    Путін усе ще намагається називати кризу «певними труднощами» та обіцяє швидке відновлення постачання. Однак необхідність імпортувати нафтопродукти, забороняти експорт і створювати спеціальну систему забезпечення Криму свідчить, що українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури вже має відчутний стратегічний ефект.

  • У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    Російська влада вперше фактично визнала, що масовані удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни вже мають відчутний вплив на внутрішній ринок пального. Віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак заявив, що в окремих регіонах спостерігається дефіцит бензину та дизельного пального, виникають черги на автозаправних станціях, а частина нафтопереробних заводів працює нестабільно через вимушені ремонти після атак українських дронів.

    Про це повідомляє російське видання Lenta.ru з посиланням на державне інформаційне агентство ТАСС.

    За словами Новака, російський уряд уже не може ігнорувати проблеми, які виникли на паливному ринку країни. Він визнав, що дефіцит пального вже відчувається в окремих регіонах Росії, а ситуація позначається на роботі автозаправних станцій і логістиці постачання.

    «Треба визнати, що зараз на ринку є проблеми і є дефіцит, через який ми спостерігаємо черги», – заявив російський віцепрем’єр.

    За його словами, уряд уважно стежить за ситуацією та намагається стабілізувати забезпечення внутрішнього ринку паливом.

    Новак також визнав, що значна частина труднощів виникла через порушення роботи російських нафтопереробних підприємств.

    Він пояснив, що низка НПЗ змушена працювати з обмеженнями або тимчасово зупиняти окремі виробничі процеси через необхідність проведення ремонтних робіт після ударів українських безпілотників.

    «Причини зрозумілі — нафтопереробні заводи частково виходять з ладу на ремонт», – зазначив посадовець.

    Хоча Новак прямо не деталізував масштаби пошкоджень, його слова фактично підтвердили, що українська кампанія ударів по російській паливній інфраструктурі має відчутний економічний ефект.

    Заява російського віцепрем’єра стала однією з найвідвертіших оцінок ситуації від представників федеральної влади.

    Ще кілька тижнів тому офіційна риторика Кремля була зовсім іншою.

    Зокрема, 26 червня сам Новак запевняв, що Росія має достатній запас бензину та дизельного пального для повного забезпечення внутрішнього ринку.

    Тоді він заявляв, що дефіциту не існує, а паливна система працює у штатному режимі.

    Тепер же урядовець фактично визнав протилежне, повідомивши про наявність дефіциту та черг на автозаправних станціях.

    Раніше президент РФ Володимир Путін також коментував ситуацію на паливному ринку.

    Очільник Кремля називав труднощі тимчасовими та заявляв, що вони пов’язані, зокрема, зі спробами зірвати літній сезон відпусток росіян.

    За словами Путіна, уряд має всі необхідні інструменти для стабілізації ситуації.

    Втім останні заяви Новака свідчать, що проблеми виявилися значно серйознішими, ніж визнавалося раніше.

    Ще на початку червня російський віцепрем’єр повідомляв про скорочення видобутку нафти у 2026 році.

    Тоді він пояснював падіння виробництва так званими «позаплановими ремонтами» на нафтопереробних заводах.

    Фактично вже тоді йшлося про наслідки регулярних українських ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, однак російська влада уникала прямого зв’язку між атаками безпілотників та проблемами паливної галузі.

    Тепер цей зв’язок був озвучений відкрито.

    Протягом останніх місяців Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії.

    Основними цілями стали великі нафтопереробні заводи, нафтобази, резервуарні парки, насосні станції, логістичні вузли та інша інфраструктура, яка забезпечує функціонування російської економіки та постачання пального для збройних сил РФ.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що такі об’єкти є законними військовими цілями, адже саме вони забезпечують російську армію паливом, необхідним для ведення бойових дій проти України.

    Унаслідок численних атак різного ступеня пошкоджень зазнали десятки підприємств паливної галузі.

    Частина заводів була змушена скоротити виробництво, інші тимчасово припиняли роботу окремих технологічних ліній або переходили на обмежений режим роботи для проведення аварійних ремонтів.

    Це, своєю чергою, призвело до скорочення виробництва бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

    Проблеми почали позначатися не лише на промисловості, а й на звичайних споживачах.

    У різних регіонах Росії місцеві жителі повідомляли про перебої з постачанням окремих видів пального, обмеження продажу та черги на автозаправних станціях.

    На тлі погіршення ситуації російський уряд був змушений вдатися до додаткових обмежувальних заходів.

    Так, 8 липня Росія повністю заборонила експорт дизельного пального.

    Влада пояснила це необхідністю забезпечити внутрішній ринок достатніми обсягами пального та уникнути подальшого загострення дефіциту.

    Крім того, російські посадовці повідомили про можливість початку імпорту окремих видів нафтопродуктів.

    Для країни, яка десятиліттями залишалася одним із найбільших світових експортерів дизельного пального, така перспектива є доволі незвичною.

    Експерти вважають, що необхідність обмежувати експорт та одночасно розглядати можливість імпорту свідчить про серйозний тиск на російську паливну галузь.

    Додатковим фактором стало скорочення обсягів видобутку нафти, про яке російська влада повідомляла раніше.

    Зниження виробництва на тлі пошкодження нафтопереробних потужностей поступово впливає не лише на внутрішній ринок, а й на експортні можливості Росії, які залишаються одним із головних джерел наповнення федерального бюджету.

    Попри це Кремль продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, а всі труднощі мають тимчасовий характер.

    Однак офіційне визнання дефіциту пального, появи черг на автозаправках і проблем із роботою нафтопереробних заводів свідчить, що наслідки регулярних ударів українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі вже мають системний характер і дедалі сильніше позначаються як на паливному секторі, так і на повсякденному житті всередині Росії.

  • У Харкові ремонтують будинки на папері: компанія «Промтекс» виграла тендер заднім числом

    У Харкові ремонтують будинки на папері: компанія «Промтекс» виграла тендер заднім числом

    Поки Північна Салтівка намагається вижити під щоденними обстрілами, харківські чиновники знаходять способи заробляти на «відновленні» будинків. Як стало відомо, перший заступник мера Олександр Новак та директор профільного департаменту Костянтин Лиска провернули схему через компанію «Промтекс», яка отримала контракт ще до проведення тендеру.

    16 липня 2025 року з «Промтексом» підписали договір на ремонт будинку по вул. Ужвій, 60 вартістю 59,6 млн грн. Водночас тендер у Prozorro оголосили лише 21 липня. Це свідчить, що переможець був визначений заздалегідь, а сама процедура закупівлі стала формальністю.

    У договорі закладена норма про «динамічну ціну» — можливість переглядати вартість матеріалів у процесі виконання робіт. Проте відсутність механізмів незалежної перевірки ринкових цін та сертифікації матеріалів створює простір для зловживань.

    Аналіз кошторису показує очевидні завищення:

    • вентиляційні решітки — 1852 грн за штуку при середній ціні 256 грн;

    • фарба Müller Putzgrund — 390 грн за кілограм проти ринкових 78 грн;

    • декоративна штукатурка — 147 грн замість 92 грн.

    Лише за кількома позиціями переплата може перевищувати 2 млн грн.

    Ситуація ускладнюється тим, що у договорі немає жодних банківських гарантій чи запобіжників. Підрядник фактично отримує повну свободу у використанні бюджетних коштів без ризику покарання.

  • Харківські посадовці організували корупційну схему на ремонті будинку за 59 мільйонів

    Харківські посадовці організували корупційну схему на ремонті будинку за 59 мільйонів

    У Харкові викрили чергову корупційну схему, організовану першим заступником міського голови Олександром Новаком та директором профільного департаменту Костянтином Лискою. Посадовці задіяли підконтрольну компанію «Промтекс» для освоєння бюджетних коштів на ремонті житлового будинку на вул. Ужвій, 60.

    Договір на суму понад 59,6 млн грн було підписано 16 липня 2025 року, хоча тендер у системі Prozorro оголосили лише 21 липня. Це прямо свідчить, що переможець торгів був визначений заздалегідь, а сама процедура закупівлі перетворилася на формальність.

    Особливу увагу викликає пункт про «динамічну ціну», який дозволяє підряднику змінювати вартість матеріалів під час виконання робіт. При цьому у документах відсутні будь-які механізми незалежної перевірки ринкових цін чи сертифікації будівельних матеріалів. Це фактично розв’язує руки виконавцю для маніпуляцій та завищення вартості.

    Аналіз кошторису показує численні невідповідності. Зокрема:

    • вентиляційні решітки закладені по 1 852 грн за штуку при середній ринковій ціні 256 грн;

    • фарба Müller Putzgrund оцінена у 390 грн за кілограм замість реальних 78 грн;

    • декоративна штукатурка вказана по 147 грн при ринковій ціні 92 грн.

    Лише за кількома позиціями можлива переплата перевищує 2 млн грн.

    Додатковим елементом схеми є відсутність банківських гарантій або будь-яких механізмів захисту бюджетних коштів. Таким чином, «Промтекс» отримує майже необмежену свободу у використанні грошей громади без ризику понести відповідальність.

    За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити діяльність підрядника, провести аудит вартості матеріалів, заблокувати підозрілі фінансові операції та розпочати кримінальні провадження за ознаками розкрадання бюджету, ухилення від податків і корупційної змови.

  • Харківська мерія переплачує до 50% за матеріали через афілійованих підрядників

    Харківська мерія переплачує до 50% за матеріали через афілійованих підрядників

    У Харкові викрили чергову корупційну схему, пов’язану з освоєнням бюджетних коштів. За даними аналізу публічних закупівель, посадові особи Харківської міськради, зокрема перший заступник міського голови Олександр Новак та директор Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Костянтин Лиска, організували механізм системного привласнення коштів за допомогою афілійованих компаній.

    Ключовим бенефіціаром цієї схеми є ТОВ «РАТЬ» (код ЄДРПОУ 38159487). Компанія регулярно виграє багатомільйонні тендери на ремонт і реконструкцію об’єктів інфраструктури, навіть не маючи відповідного досвіду, техніки чи спеціалістів.

    Яскравий приклад — тендер на капітальний ремонт будинку на вул. Ахієзерів, 4, вартістю 45,3 млн грн. Конкурсна процедура фактично була прописана під одного учасника, і перемогу отримала саме «РАТЬ».

    Договір №6/АВР-24 передбачає можливість коригування обсягів і вартості робіт у процесі їх виконання, що створює умови для завищення кошторисів. Аналіз показав системне перевищення ринкових цін:

    • арматура — на 50% вище ринку,

    • металопластикові вікна — на 23%,

    • профнастил — на 33%.

    Такі маніпуляції дають змогу штучно збільшувати вартість проєктів і отримувати багатомільйонні переплати з міського бюджету.

    Керівництво ТОВ «РАТЬ» вже фігурувало у кримінальних провадженнях щодо незаконного заволодіння коштами під час реконструкції спортивних майданчиків у Харкові. Це свідчить про системний характер використання компанії як інструменту для корупційних схем.

    Схеми Новака, Лиски та афілійованих підрядників не лише призводять до мільйонних втрат бюджету, а й ставлять під загрозу якість міської інфраструктури. У підсумку мешканці Харкова отримують неякісні об’єкти за завищеними цінами, тоді як бюджетні ресурси фактично розкрадаються.