Позначка: Олександр Скакун

  • Ексзаступник голови Харківської ОВА Олександр Скакун створив мільярдну тіньову паливну схему

    Ексзаступник голови Харківської ОВА Олександр Скакун створив мільярдну тіньову паливну схему

    На Харківщині формується одна з найпотужніших паливних тіньових схем країни, ключовим організатором якої журналісти й експерти називають колишнього першого заступника голови обладміністрації Олександра Євгеновича Скакуна. За наявними даними, до діяльності угруповання причетні також його родич Юрій Скакун, а також Костянтин і Роман Валеуліни та Костянтин Кузьменко.

    Саме ця група вибудувала мережу юридичних осіб, через які здійснюється виробництво, зберігання, збут і легалізація фальсифікованого пального. Серед таких компаній — ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ» (38495177), ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП» (AES Group, 44273710) та ТОВ «АЕС КОМПАНІ» (39974165). За оцінками джерел, їхній сумарний тіньовий оборот може сягати мільярда гривень щороку.

    Центральним елементом цієї структури став підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, розміщений на землях, отриманих ТОВ «БІТОКСІД» (38398116). Формально — це складські приміщення, однак фактично на території цілодобово працює нелегальний НПЗ. Оприлюднені матеріали в соцмережах підтверджують, що тут переробляють сиру нафту та газовий конденсат, виробляючи до 200 тонн низькоякісного дизельного пального на добу.

    Схема передбачає оформлення продукції як «абсорбент» або «сировина вуглеводородна», що дозволяє уникати контролю та транспортувати фальсифікат на тіньові АЗС. Подальший продаж забезпечується через низку фіктивних підприємств-«транзитерів», які ведуть безтоварні операції у складі конвертаційних центрів.

    Паралельно структура Скакунів-Валеуліних бере участь у публічних закупівлях пального. Для цього використовуються афілійовані фірми-прокладки, серед них — «Брент-Інвест», «Брент Ойл-98», «Гарантор». Через перемогу на тендерах та подальше переведення коштів у «сітку» ухвалюються операції з легалізації походження фальсифікованого дизеля.

    Ще один напрям — діяльність ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП», яке контролює низку сонячних електростанцій і спиртових виробництв та використовується для легалізації тіньових доходів. Окремі джерела вказують на незаконний обіг етанолу, що є компонентом для виробництва контрафактного пального. ТОВ «АЕС КОМПАНІ» виконує роль додаткової ланки, через яку проводяться безтоварні операції, ускладнюючи можливість арешту активів «БІТОКСІДу».

    Сукупно це створює повноцінну тіньову паливну інфраструктуру, яку, за словами експертів, неможливо було б реалізувати без політичного прикриття на регіональному рівні. Обороти схеми вимірюються сотнями мільйонів, а ризики для ринку та безпеки — критичні: від техногенних загроз до масштабного ухилення від сплати податків.

  • Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Колишнього заступника голови Харківської ОДА Олександра Скакуна разом із його братом Юрієм пов’язують із мережею компаній, через які роками працюють паливні схеми на Харківщині. У центрі цієї історії – ТОВ «Брент Ойл», через яке, за даними джерел, постачається неякісне пальне для комунальних підприємств міста й області. Формально все виглядає як звичайні публічні закупівлі, але за лаштунками тендерів криється ціла індустрія тіньових доходів.

    Суть моделі проста й цинічна одночасно. На торги виходять підконтрольні між собою структури, створюючи видимість конкуренції. Переможцем стає «потрібна» компанія, а ціна пального, закладена в тендер, суттєво завищується порівняно з ринковою. При цьому якість палива нерідко виявляється нижчою, ніж заявлено в документах. Частина ресурсів, які за паперами мали б використовуватися, наприклад, для будівництва та ремонту доріг, опиняється в роздрібному продажі на звичайних заправках. Акцизи й податки, за інформацією співрозмовників, або не сплачуються повністю, або мінімізуються через фіктивні операції. Решта суми осідає в «тіні» у вигляді обготівкованих коштів.

    Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

    Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

    Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

    Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

    Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

    На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

  • Блогерка Алхім шантажує нафтового магната Костянтина Валеуліна

    Блогерка Алхім шантажує нафтового магната Костянтина Валеуліна

    Українська блогерка Алхім несподівано втрутилася у гучну схему на паливному ринку, заявивши, що може дати інтервʼю про свої стосунки з бізнесменом Костянтином Валеуліним. Але лише за умови, що журналісти запропонують їй більшу суму, ніж сам “Костік”.

    Це не просто особиста драма. Ім’я Валеуліна давно фігурує у масштабних тіньових схемах із виробництва й реалізації бодяжного пального. За інформацією джерел, Валеулін заробляє до 600 тисяч доларів на місяць на діяльності Мереф’янського НПЗ.

    Ще у 2019 році фірма ТОВ «Бітоксід» отримала землю під базу матеріально-технічного забезпечення, але перетворила її на повноцінний нелегальний нафтопереробний завод. Ключову роль у цьому відіграв колишній т.в.о. голови Харківської ОДА Олександр Скакун — він же колишній заступник начальника управління СБУ в області. Його зв’язки забезпечили “дах” для заводу.

    Сировина — нафта, газовий конденсат та розчинники — надходить нелегально. Продукція — дизель, бензин і мазут — реалізується через фіктивні документи і підставні АЗС, зокрема Брент Ойл, Мотто та Гранд. За даними слідства, схема не лише ухиляється від сплати акцизів, а й порушує екологічні та трудові норми.

    До паливної імперії Валеуліна входить низка компаній:

    • «Альтернатив Енерджі Сорсес Компані», «Еко», «Логістик» — займаються виробництвом, реалізацією і перевезенням.

    • «Атланта 17», «Дніпроресурс оіл», «Нафтоснаб» — виробляють бодягу.

    • Фіктивні фірми «Трикута Трейд», «Вег», «Нафтохімснаб» — для конвертацій.

    На всі порушення закривають очі ДСНС, Держпраці, Держекоінспекція — завдяки системі хабарів і впливу Скакуна, який досі має вплив на місцевих силовиків.

    У 2021 році СБУ, ДФС і прикордонники вже вилучали 560 тонн пального на цьому заводі. Але після “формальних” обшуків справу тихо згорнули. За підрахунками експертів, державний бюджет щороку втрачає до 5 млн євро, поки завод працює без ліцензій і контролю.

    Якою саме інформацією володіє Алхім — невідомо. Але той факт, що вона публічно шантажує «Костіка» інтервʼю, свідчить: блогерка або реально знає про фінансову кухню паливного угруповання, або лише грає у високу гру. У будь-якому випадку, її мовчання — питання ціни.

  • «Централізована закупівельна організація» Харкова стала інструментом для кумівства і корупції – Обсерваторія демократії

    «Централізована закупівельна організація» Харкова стала інструментом для кумівства і корупції – Обсерваторія демократії

    Протягом перших шести місяців 2024 року Харківська область стала свідком проведення понад 10 тисяч тендерів державними установами, органами місцевої влади та підпорядкованими їм підприємствами. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» провів детальний аналіз закупівель пального комунальними підприємствами Харкова та діяльності Централізованої закупівельної організації Харківської міської ради.

    «Золотий стандарт» кумівства

    Закупівлі деревини для зведення фортифікацій Харківською обласною військовою адміністрацією за завищеними цінами у новостворених компаній стали яскравим прикладом того, як прямі договори сприяють переплатам з бюджету. Незважаючи на впровадження системи електронних закупівель Prozorro з 2016 року, чиновники знайшли способи обходу системи.

    До таких схем відносяться створення технічного завдання під конкретного переможця, використання «спаринг-партнерів» та перемога фіктивних підприємств. Ці методи дозволяють «фірмам-фаворитам», близьким до чиновників, отримувати державні замовлення без справжньої конкуренції.

    Такі ж проблеми спостерігаються і в закупівлях комунальних підприємств Харкова пального-мастильних матеріалів. Процедура післяплати через тривалий термін відлякує потенційних учасників, а «фаворити» отримують контракти, навіть якщо їх пропозиції не є найвигіднішими.

    Монополія «Золотого стандарту»

    Протягом перших шести місяців 2024 року Харківська міська рада, її підрозділи та комунальні підприємства уклали 18 контрактів на постачання пального на суму понад 186,5 млн. грн. З них компанія ТОВ «Золотий стандарт К», заснована Костянтином Батвіновим – близьким до міського голови Ігоря Терехова, отримала 116,1 млн. грн. за 9 договорами.

    У 2013 році Костянтин Батвінов, який був співвласником мережі автозаправок «Спіка», разом з компаньйоном продав її наразі підсанкційному олігарху Курченку, але залишився працювати в ній. Наприкінці 2014-го заснував «Золотий стандарт К». Успішність нового бізнесу співпала з обранням Терехова на посаду Харківського міського голови. Компанія почала отримувати контракти від міських комунальних підприємств. У підсумку, «Золотий стандарт» за перше півріччя 2024-го отримав 50% найдорожчих контрактів на постачання палива (понад 1 млн. грн.) та 62,3% усіх коштів. Натомість, в інших громадах регіону жодного тендеру компанії виграти не вдалось.

    Інші значні контракти на постачання пального отримали ТОВ «Калам» і ТОВ «Брент ойл-95», пов’язані з колишнім першим заступником Харківської обласної адміністрації Олександром Скакуном.

    Централізована закупівельна організація

    На початку 2023 року було створено Централізовану закупівельну організацію Харківської міської ради, яка, за словами міського голови, мала б підвищити прозорість та знизити корупцію у публічних закупівлях. Проте результати діяльності ЦЗО за перші шість місяців 2024 року вказують на зворотне.

    ЦЗО оголосила 120 тендерів, з яких 69 завершились підписанням договору. Більшість скасованих тендерів були через відсутність пропозицій або технічні помилки. Крім того, закупівлі електроенергії показали, що дві компанії – ТОВ «Енера Суми» та ТОВ «Ел-енерго» – отримали більшу частину контрактів, часто без реальної конкуренції.

    Заявлена економія від оптових закупівель через ЦЗО не підтверджується. Більшість тендерів проводились для одного комунального підприємства, що ставить під сумнів доцільність створення ЦЗО.

    Висновки

    Аналіз закупівель паливно-мастильних матеріалів Харківською міською радою та її комунальними підприємствами, а також торгів організованих КП «Централізована закупівельна організація» у першому півріччі 2024-го продемонстрував, що хоча переплати з бюджету на третій рік повномасштабної війни сприймаються суспільством вкрай гостро, корупційна складова у тендерах нікуди не зникла.

    Так, у низці закупівель Харківської міської ради простежується «фаворитизм» – коли підряди та замовлення отримують компанії, якими володіють представники місцевої влади або наближені до них. Зокрема, 62,3% коштів на придбання бензину та дизелю комунальними підприємствами Харкова отримує компанія «Золотий стандарт К».

    Засновником та кінцевим бенефіціаром «Золотого стандарту» є Батвінов Костянтин Леонідович – людина з оточення харківського міського голови Ігоря Терехова. Сімʼя Батвінових хрестила сина Ганни Кузнецової, екс-заступниці директора КП «Харківські ізвєстія» та близької людини Терехова.

    Не змінило суттєво ситуацію і заснування КП «Централізована закупівельна організація», яка за словами Ігоря Терехова, має сприяти економії коштів та антикорупційності при публічних закупівлях. Так, ЦЗО стало одним з тих КП, яке уклало договори на постачання палива з «Золотим стандартом» на загальну суму у понад 22 млн. грн. Крім цього, ознаки «фаворитизму» та корупційності простежуються й в інших сферах, зокрема, при постачанні розхідних матеріалів для обслуговування парку громадського транспорту та електроенергії.

    Одним із аргументів на користь створення «Централізованої закупівельної організації» міський голова називав можливість комплексних закупівель одразу для кількох підприємств, що дозволить отримати вигідніші ціни за рахунок опту. Втім, понад 3/4 тендерів (53 з 69-ти) ЦЗО проводило лише для одного КП, відповідно, жодної вигоди від укладання цих договорів саме «Централізованою закупівельною організацією» – немає. Крім цього, спостерігається тенденція до «дроблення» тендерів. Наприклад, на закупівлю електроенергії проведено 18 торгів, 6 – на пальне, по 4 – на автомобільну оливу та кварцовий пісок. Об’єднавши кожну з цих груп, можна було б дійсно зекономити за рахунок обсягу замовлення, однак, чи не головний сенс створення ЦЗО de facto ігнорується.

    У підсумку, ситуація з закупівлями Харківської міської ради та комунальних підприємств громади в 2024 році залишається майже незмінною. Усі ті проблеми та недоліки, які мали місце й раніше («фаворитизм», корупційність та, як наслідок, завищена вартість предметів закупівлі) – нікуди не поділись. А спроби вирішити ці проблеми та зекономити міські кошти залишились лише на папері та у заявах міського голови.