Позначка: Олександра Кравченко

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Історія з будинком Руслана Кравченка у престижному Козині отримала нове продовження. Центр протидії корупції звернув увагу на багатомільйонні підприємницькі доходи жінки, яку організація називає новою дружиною генпрокурора, що подав заяву про відставку. У ЦПК припускають, що саме доходами Олександри Кравченко, раніше Шовкопляс, Кравченко може пояснювати фінансову спроможність родини орендувати великий приватний будинок під Києвом. Водночас жодного офіційного висновку НАЗК чи судового рішення про незаконність цих доходів у відкритих джерелах наразі немає — визначення їх як «сумнівних» є оцінкою ЦПК.

    За даними Центру протидії корупції, навесні 2026 року Руслан Кравченко одружився вдруге. Організація ідентифікувала його дружину як Олександру Володимирівну Паровишник, яка у попередньому шлюбі мала прізвище Шовкопляс. ЦПК посилається на дані реєстру юридичних осіб: навесні щодо зареєстрованого ФОП Шовкопляс Олександри Володимирівни було змінено дані на «Кравченко Олександра Володимирівна».

    Увагу антикорупціонерів привернула насамперед історія підприємницьких доходів жінки. ФОП було зареєстровано ще 24 липня 2020 року. За інформацією, яка міститься у деклараціях її колишнього чоловіка — прокурора Максима Шовкопляса, — вже наступного року підприємницький дохід Олександри перевищив 5 млн грн. У 2020 році вона задекларувала 713,65 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, у 2021-му — 5 млн грн, у 2022-му — близько 4,65 млн, у 2023-му — 4,76 млн, а у 2024 році — 5,8248 млн грн. Ці цифри містяться безпосередньо у державному Реєстрі декларацій.

    У 2025 році показник став ще вищим. В останній доступній щорічній декларації Максима Шовкопляса зазначено 6 млн 469 тис. грн доходу його тодішньої дружини від діяльності ФОП. Окремо в документі вказана її зарплата у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого — 136,23 тис. грн за рік. Сам Шовкопляс задекларував понад 1,147 млн грн зарплати у Харківській обласній прокуратурі.

    Саме різкий вихід ФОП на мільйонні обороти невдовзі після реєстрації став підставою для запитань ЦПК. Виконавча директорка організації Дар’я Каленюк назвала таку динаміку доходів сумнівною і провела паралель зі схемами, які, за версією слідства, фігурують у матеріалах операції «Карфаген». Однак це саме припущення антикорупційної організації. Опубліковані декларації підтверджують розміри задекларованого доходу, але самі по собі не встановлюють його незаконне походження.

    Інтерес до фінансів родини Кравченка виник після появи інформації про будинок у Козині. Сам Кравченко 6 вересня підтвердив, що його сім’я проживає у будинку площею 280 квадратних метрів на праві оренди. За його словами, нерухомість обрали ще взимку, але там необхідно було завершити певні роботи та налаштувати обладнання. Сім’я переїхала до будинку 1 травня 2026 року. Кравченко також заявив, що місце проживання буде відображене у декларації відповідно до вимог законодавства.

    Точна сума, яку сім’я сплачує за будинок, публічно не названа. Це принципова деталь: оцінки у кілька тисяч доларів стосуються ринкової вартості оренди подібної нерухомості, а не підтвердженої ціни договору Кравченка. Bihus.Info оцінював діапазон пропозицій для схожих будинків у Козині приблизно у $3–10 тис. на місяць. «Слідство.Інфо», аналізуючи оголошення, знайшло схожий за площею об’єкт приблизно за $5 тис. на місяць. Орендодавиця журналістам фактичну суму договору не назвала.

    Журналісти встановили й більше деталей про сам об’єкт. За інформацією «Слідства.Інфо», юридично власницею будинку є 73-річна Олександра Лукашкова. Її донька Ярослава розповіла журналістам, що фактично саме вона займається нерухомістю та здавала цей будинок. Жінка також заявила, що бачила Кравченка кілька разів. За її словами, питання офіційного оформлення оренди порушувала дружина Кравченка Олександра.

    Сам будинок опинився в центрі уваги не стільки через площу чи розташування, скільки через матеріали кримінального провадження, які пролунали у Вищому антикорупційному суді. Прокурор САП заявив, що Сергій Кропива — посадовець Офісу генпрокурора та один із фігурантів справи про ймовірне прикриття шахрайських колцентрів — координував ремонтні роботи у будинку, де проживає Кравченко. За словами прокурора, йшлося про контакти з виконробом та вирішення технічних питань.

    Bihus.Info повідомляв, що в записах ішлося, зокрема, про генератор, газовий котел, камін та сигналізацію. Слідство трактує ці контакти як один із доказів близьких неформальних відносин Кропиви з Кравченком. Водночас Руслан Кравченко категорично заперечував причетність до незаконного «кришування» колцентрів. Щодо самого будинку він пояснював, що після вибору житла там справді потрібно було доробити та налаштувати частину обладнання.

    Окрема лінія історії пов’язана з колишнім чоловіком Олександри — Максимом Шовкоплясом. За даними ЦПК, він є прокурором і фігурує у провадженні НАБУ та САП щодо спроби заволодіння зерном Державного резерву. Офіційне повідомлення НАБУ підтверджує, що у липні 2025 року прокурору Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області повідомили про підозру в пособництві заволодінню понад 1,5 тис. тонн зерна на суму майже 12 млн грн. У січні 2026 року НАБУ повідомило, що обвинувальний акт щодо прокурора скеровано до суду. Вину особи може встановити лише обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили.

    Суть тієї справи, за версією НАБУ і САП, полягала у створенні видимості, ніби приватна компанія передала державній «Хлібній базі №76» приблизно 1,5 тис. тонн зерна на зберігання. Насправді зерно, як стверджує слідство, туди не надходило, а згодом учасники схеми планували вивезти державне збіжжя під виглядом повернення приватній фірмі. Детективи НАБУ зупинили вивезення у 2021 році.

    Ще одна деталь, на яку звертає увагу ЦПК, стосується професійної діяльності Олександри Кравченко. На сайті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого вона значиться асистенткою кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності. У листопаді 2025 року Руслан Кравченко відвідував цей університет та вручав працівникам почесні грамоти генерального прокурора. За інформацією ЦПК, серед нагороджених була й Олександра, яка згодом стала його дружиною.

    Уся ця історія розгортається на тлі операції «Карфаген» та кадрової кризи в Офісі генпрокурора. 6 вересня у ВАКС під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві прокурори САП оприлюднили частину матеріалів, де згадувалися контакти навколо будинку Кравченка. ВАКС взяв Кропиву під варту з альтернативою застави у 120 млн грн. Кравченко відкинув свою причетність до ймовірного прикриття колцентрів.

    Спочатку, 7 вересня, Кравченко публічно говорив журналістам, що не бачить підстав самостійно залишати посаду. Але того ж вечора позиція змінилася: він повідомив, що подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням, і попросив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Свою позицію щодо висунутих у публічному просторі звинувачень він при цьому не змінив.

    Тож наразі підтвердженими документами є кілька речей: родина Кравченка справді орендує будинок у Козині, сам Кравченко це визнав; задекларований підприємницький дохід Олександри Шовкопляс упродовж кількох років справді становив приблизно 4,6–6,5 млн грн на рік; у суді прокурор САП заявив про участь Кропиви в організації робіт у цьому будинку. Водночас точна вартість оренди, джерела конкретних надходжень ФОП і твердження про можливе незаконне походження коштів наразі публічно не встановлені компетентним органом чи судом. Саме ці питання тепер можуть стати наступною точкою уваги для журналістів та антикорупційних органів.