Golosnovinua.com

Позначка: Олексій Білошицький

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • У Патрульної поліції України новий керівник

    У Патрульної поліції України новий керівник

    30 липня у Національній поліції України відбулися кадрові зміни. Тимчасово виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе офіційно представив особовому складу нового начальника Департаменту патрульної поліції. Відтепер підрозділ очолює полковник поліції Олексій Білошицький, який до цього працював на посаді першого заступника керівника департаменту.

    Про це повідомляє Національна поліція України.

    У відомстві зазначили, що Олексій Білошицький є одним із тих правоохоронців, які стояли біля витоків створення сучасної патрульної поліції після реформи правоохоронної системи. Протягом багатьох років він брав участь у розвитку служби, впровадженні нових механізмів роботи та модернізації підходів до забезпечення безпеки громадян.

    У Нацполіції наголосили, що новопризначений керівник безпосередньо долучався до реалізації низки ключових реформ. Зокрема, він працював над запровадженням сучасних стандартів роботи патрульної поліції, створенням нових спеціалізованих підрозділів, формуванням нормативно-правової бази діяльності сучасної поліції, а також розвитком системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху. Крім цього, Білошицький брав участь у вдосконаленні законодавства у сфері безпеки дорожнього руху та забезпечення громадського порядку.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олексій Білошицький продовжив службу вже в умовах війни. Він долучився до створення бойової бригади “Хижак”, сформованої при Департаменті патрульної поліції, та особисто виконував бойові завдання у її складі. Згодом під його керівництвом у бригаді були створені підрозділи ударних безпілотних літальних апаратів та аеророзвідки, які беруть участь у виконанні завдань на фронті.

    У Національній поліції очікують, що новий керівник продовжить розвиток патрульної служби, яка в умовах воєнного стану виконує не лише традиційні правоохоронні функції, а й бере активну участь у забезпеченні безпеки населення, підтримці громадського порядку та виконанні окремих бойових завдань.

    Кадрові зміни у Департаменті патрульної поліції відбуваються на тлі оновлення керівництва всієї Національної поліції України. Нагадаємо, 16 липня з посади голови Національної поліції був звільнений Іван Вигівський. Після цього виконувати обов’язки керівника відомства почав його перший заступник Максим Цуцкірідзе.

    Останнім часом відбулися й інші кадрові призначення у структурі поліції. Зокрема, наприкінці червня начальником Патрульної поліції Києва став майор Єгор Голубов, який до цього керував патрульними підрозділами у прифронтових Краматорську та Слов’янську. Одночасно триває оновлення керівного складу сектору безпеки й оборони після призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. За словами президента Володимира Зеленського, це рішення було ухвалене з огляду на актуальні безпекові виклики, які стоять перед державою.

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після резонансної смертельної дорожньо-транспортної пригоди на Чоколівському бульварі в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, стали відомі нові подробиці про водія та автомобіль, що спричинили трагедію. Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, за автомобілем Mercedes-Benz C300, який фігурує у справі, раніше було зафіксовано 39 порушень правил дорожнього руху. Переважна більшість із них стосувалася перевищення швидкості.

    За словами правоохоронця, лише протягом минулого року за цим автомобілем було зафіксовано 18 випадків перевищення швидкісного режиму. Крім того, у березні 2026 року транспортний засіб уже потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду. Тоді обійшлося без постраждалих, однак нині ця інформація привернула особливу увагу на тлі масштабної трагедії, яка сталася у столиці.

    Смертельна аварія на Чоколівському бульварі викликала широкий суспільний резонанс через кількість жертв та обставини події. За попередніми даними слідства, автомобіль Mercedes-Benz рухався на великій швидкості, після чого водій втратив контроль над керуванням. Машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в підземний пішохідний перехід, де в той момент перебували люди.

    Удар був настільки потужним, що автомобіль зазнав критичних пошкоджень. Для того щоб дістати водія з понівеченого салону, довелося залучати рятувальників та спеціальну техніку. Очевидці трагедії повідомляли про страшні наслідки зіткнення, а місце аварії одразу стало центром роботи екстрених служб, поліції та медиків.

    Унаслідок ДТП загинули четверо людей. Серед жертв був 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали тяжкі травми та були госпіталізовані. Медики продовжують надавати постраждалим необхідну допомогу.

    Після оприлюднення інформації про 39 попередніх порушень ПДР представники поліції знову порушили питання про необхідність перегляду механізмів відповідальності для водіїв, які систематично нехтують правилами дорожнього руху.

    Олексій Білошицький наголосив, що регулярне порушення правил має розглядатися як серйозний сигнал для держави та суспільства. За його словами, якщо водій роками ігнорує швидкісні обмеження та інші норми безпеки, це свідчить про потенційну загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Він зазначив, що в багатьох країнах світу поряд зі штрафами діють додаткові інструменти впливу на водіїв-рецидивістів. Йдеться про накопичувальні системи штрафних балів, тимчасове позбавлення права керування, обов’язкове повторне складання іспитів або інші обмежувальні заходи. На його думку, подібні механізми могли б бути ефективними й в Україні, особливо щодо осіб, які систематично демонструють небезпечну поведінку на дорогах.

    На тлі трагедії Білошицький також навів загальну статистику порушень правил дорожнього руху в Україні. За його словами, з 1 січня по 5 червня 2026 року підрозділи Національної поліції зафіксували понад 1,05 мільйона адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

    Крім того, ще понад 1,73 мільйона постанов було винесено за порушення, зафіксовані камерами автоматичної фото- та відеофіксації. Найбільшу частку таких правопорушень традиційно становить перевищення швидкості.

    Фахівці у сфері безпеки дорожнього руху неодноразово наголошували, що саме швидкість залишається одним із ключових факторів смертності на дорогах. При перевищенні дозволених обмежень водій має значно менше часу для реагування на небезпечну ситуацію, а сила удару під час зіткнення суттєво зростає.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування обставин трагедії на Чоколівському бульварі. Слідчі встановлюють усі деталі аварії, зокрема швидкість руху автомобіля перед зіткненням, технічний стан транспортного засобу та інші фактори, які могли вплинути на втрату керування.

    Трагедія вже стала приводом для нової хвилі дискусій щодо необхідності посилення відповідальності за систематичне порушення правил дорожнього руху. У суспільстві дедалі частіше лунають заклики запровадити механізми, які дозволяли б обмежувати право керування транспортними засобами для водіїв, які накопичують десятки порушень та продовжують становити небезпеку для інших людей.

    Поки триває слідство, одним із головних залишається питання, чи можна було запобігти трагедії, якби на численні попередні порушення водія було відреаговано більш жорстко. Саме ця тема сьогодні стала однією з центральних у суспільному обговоренні після смертельної аварії, яка забрала життя чотирьох людей у самому центрі столиці.

  • Нові штрафи й позбавлення прав: як зміниться відповідальність за перевищення швидкості

    Нові штрафи й позбавлення прав: як зміниться відповідальність за перевищення швидкості

    Офіційна статистика за дев’ять місяців 2025 року фіксує зростання смертності на дорогах України: з січня по вересень загинуло 1 968 людей — на 2,5% більше, ніж за аналогічний період торік. Про це заявив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький під час офіційного брифінгу.

    За ті самі дев’ять місяців сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, у результаті яких поранення та травми отримали понад 20 тисяч людей. Патрульна поліція пов’язує цю негативну динаміку насамперед із перевищенням швидкості та порушенням правил руху.

    Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

    Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

    Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

    Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.