Golosnovinua.com

Позначка: Олексій Кучеренко

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • Нардеп Кучеренко звинуватив уряд і Кличка в провалі захисту енергетики Києва

    Нардеп Кучеренко звинуватив уряд і Кличка в провалі захисту енергетики Києва

    Після нових масованих ударів РФ по енергосистемі народний депутат України Олексій Кучеренко звинуватив центральну владу і київську міську адміністрацію у провалі захисту критичної інфраструктури. За його словами, чиновники публічно звітували про готовність об’єктів, але реальний захист виявився недостатнім. Про це він заявив у коментарях, які цитують українські медіа.

    Кучеренко наголосив, що ситуація у Києві має не лише технічний, а й політичний характер. Він різко оцінив роботу уряду і прямо назвав відповідальними кількох посадовців, які відповідали за проєкти укріплення енергооб’єктів:

    «У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

    Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

    Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

    «Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

    Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

    Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

    За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

    Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

    Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.

  • 1,8 мільярда з повітря: як команда Галущенка і Кучеренка зачистила ринок вентиляції під одну компанію

    1,8 мільярда з повітря: як команда Галущенка і Кучеренка зачистила ринок вентиляції під одну компанію

    Під прикриттям державного регулювання та технічної безпеки Міністерство енергетики у 2025 році фактично монополізувало ринок перевірки димових і вентиляційних каналів (ДВК) в багатоповерхівках по всій країні. Ключовим виконавцем схеми стала маловідома фірма ТОВ «СПЕЦГАЗ», пов’язана з народним депутатом від «Батьківщини» Олексієм Кучеренком.

    За лаштунками — міністр енергетики Герман Галущенко, його перший заступник Юрій Шейко, посадовці НКРЕКП, Держенергонагляду та Держспецзв’язку. А головний інструмент — наказ Міненерго №402, який набув чинності у лютому 2025 року.

    Згідно з новими вимогами, будь-яка компанія, яка хоче обслуговувати димові й вентиляційні канали, мусить створити власну інформаційно-комунікаційну систему (ІКС) з атестованим захистом даних, пройти експертизу в Держспецзв’язку і погодження в Держенергонагляді.

    У реальності виконати ці вимоги можуть одиниці — і жодна з компаній, які працювали на ринку до цього, не змогла пройти бюрократичне та технічне сито. Крім однієї — ТОВ «СПЕЦГАЗ».

    Вже наступного дня після набуття чинності наказом саме ця компанія отримала всі дозволи, а згодом — ексклюзивне право працювати по всій країні.

    ТОВ «СПЕЦГАЗ» — це компанія зі штатом 8 працівників і збитками за минулий рік. Але лише за березень–травень 2025 року вона отримала замовлень на 3,77 млн грн. Її представники вже розсилають повідомлення в ОСББ і ЖЕКи про необхідність повторної оплати перевірки ДВК, навіть якщо у мешканців є чинні довідки від інших виконавців.

    У Жмеринці, Очакові, Чернігові, Ужгороді та інших містах — одна й та сама схема: попередні перевірки «анулюються», єдина допущена компанія — «СПЕЦГАЗ».

    Ціни варіюються від 60 до 120 грн за один канал, тобто за одне житлове приміщення — від 240 до 480 грн з квартири. При 10 мільйонах квартир по Україні — це ринок у 1,8 млрд грн. І він уже монопольно належить одній компанії.

    За даними НАЗК, власники «СПЕЦГАЗу» пов’язані з народним депутатом Олексієм Кучеренком через:

    • спільний бізнес у минулому,

    • співзасновників і керівників,

    • оренду приміщень в одних офісних центрах,

    • родинні зв’язки з близьким оточенням депутата.

    Сам Кучеренко — колишній міністр ЖКГ, нині активно просуває тематику енергоефективності, безпеки будинків та вентиляцій. Він регулярно з’являвся в публічному просторі, обґрунтовуючи необхідність централізованого контролю над перевірками вентиляції.

    Формально схема виглядає як посилення безпеки. Але по суті — це штучне створення технічного бар’єру, який усуває всіх гравців з ринку, крім одного — пов’язаного з ініціаторами реформи.

    Наказ №402 — небезпечно прецедентний документ. Він узаконив відбір по «технічному критерію», який контролюється тими самими людьми, хто виграє від результату. Інші компанії або не мають ресурсів створити сертифіковану ІКС, або блокуються на етапі експертизи.

    Суть схеми — не в перевірках димоходів. Суть — у створенні законного механізму для витіснення конкурентів і повного контролю над ринком, який може приносити сотні мільйонів щороку, бо оплата йде з кишень українців. Законно. Але не чесно.

  • Дефіцит газу змушує Україну достроково завершити опалювальний сезон

    Дефіцит газу змушує Україну достроково завершити опалювальний сезон

    ​В Україні достроково завершують опалювальний сезон через дефіцит газу, спричинений атаками на газовидобувну інфраструктуру. За словами народного депутата Олексія Кучеренка, ці обстріли призвели до втрати 4,5 мільярда кубометрів газу, що становить значну частину внутрішнього видобутку. ​

    Кучеренко наголошує, що для підготовки до наступного опалювального сезону необхідно імпортувати цей обсяг газу, оскільки швидке відновлення пошкоджених об’єктів неможливе. Він також підкреслює, що фінансовий стан НАК “Нафтогаз” є незадовільним, і компанія не має достатніх коштів для закупівлі необхідного палива. ​

    У зв’язку з цим, завершення опалювального сезону було ініційовано оператором газотранспортної системи та НАК “Нафтогаз”, які відповідають за баланс газу в країні. Кучеренко закликає уряд забезпечити ефективне управління “Нафтогазом” та негайно розпочати підготовку до нового опалювального сезону, оскільки питання енергетичної безпеки стає критично важливим для України.