Позначка: Олена Шуляк

Нардепка Олена Шуляк намагалась приховати від громадськості дорогий аксесуар

Як повідомляють столичні пабліки, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, нардепка Олена Шуляк намагалась приховати дорогий аксесуар – сумку бренду Celine.

“За її задумом, ця сумка не повинна була потрапити в кадр, але у фотографа були свої плани. Сумка Celine за $849 гордо стояла на самоті” – повідомляє “Столиця абсурду”.

Нагадаємо, що нардепка Олена Шуляк відома своєю пристрастю до брендових речей які, незважаючи на п’ятий рік війни, регулярно з’являються у її гардеробі, та ніяк не відображені в офіційній декларації.

Так, через любов до дорогих прикрас та брендових речей, нердепка Олена Шуляк неодноразово потрапляла в поле зору таблоїдів.

За самими скромними підрахунками, під час війни Олена Шуляк витратила на одежу та прикраси більше 100 тисяч доларів США.

Так, на рядове засідання Верховної Ради нардепка Шуляк може собі дозволити прийти в сукні Phillip Lim за 32 000 гривень чи з каблучкою Guzema за 217 900 гривень.

Також в колекції нардепки Олени Шуляк коштовності відомого ювелірного дому Van Cleef & Arpels на десятки тисяч доларів.

Нардепка Олена Шуляк також є поціновувачем французського ювелірного дому Cartier. В її колекції сережки та перстень загальною вартістю більше 10 тисяч доларів.

В гардеробі надрепки Шуляк також присутній комплект прикрас іншого відомого французького бренду Dior, загальною вартістю майже 200 тисяч гривень.

Загалом, для Олени Шуляк з’явитися на засідання Верховної Риди чи на засідання фракції Слуга Народу в сукні за 1200 доларів, чи на публічний захід в жилеті за 1 389 євро уже давно є нормою.

Щодо сумок та взуття в гардеробі “на кожен день” Олени Шуляк, тут здебільшу моделі відомих італійсьських та французьких марок по кілька тисяч доларів.

Варто відзначити, що на фоні скандалу з “валізою прикрас” Ірини Мудрої, про яку стало відомо після публікацій плівок НАБУ, намагання Олени Шуляк приховати частину “лакшері гардеробу”, якими нардепка обзавелась уже під час війни, може бути зрозумілим.

29 Вересня, 2026
В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12301, який передбачає комплексне оновлення державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та запроваджує нову модель підтримки переселенців, що базується на цифровізації, індивідуальному підході та розширенні житлових можливостей. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За словами ініціаторів реформи, ухвалений документ фактично змінює підхід держави до роботи з внутрішньо переміщеними особами — від формального обліку до системи, яка орієнтується на реальні потреби людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

Однією з ключових новацій є відмова від паперових довідок про статус ВПО. Відтепер підтвердженням статусу переселенця стане електронний витяг із державної інформаційної системи. Це рішення покликане зменшити бюрократію, пришвидшити доступ до послуг і мінімізувати залежність громадян від паперових документів, які часто потребували додаткових процедур оформлення та поновлення.

Водночас закон закріплює принцип, за яким внутрішньо переміщені особи зможуть користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації як ВПО. У парламенті наголошують, що реєстрація надалі матиме значення лише у випадках, коли йдеться про отримання додаткових соціальних гарантій або спеціальних пільг. Це, зокрема, має запобігати зловживанням і забезпечити справедливий розподіл державної підтримки.

Окрему увагу в законі приділено фінансовій допомозі. Вона більше не буде уніфікованою для всіх переселенців, а визначатиметься на основі оцінки індивідуальних потреб кожної людини або сім’ї. Такий підхід, як зазначають автори реформи, дозволить зробити систему підтримки більш точною та ефективною, спрямовуючи ресурси саме туди, де вони найбільш необхідні.

Зміни також стосуються житлової політики для ВПО. Закон передбачає перехід від виключно тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень. Серед них — пільгові кредити на придбання житла, механізми викупу житла державою, субсидована оренда, а також інші інструменти, що мають забезпечити переселенцям стабільні умови проживання.

У документі також врегульовано діяльність місць тимчасового проживання, які продовжать відігравати роль у системі підтримки, однак розглядатимуться лише як один з елементів більш широкої житлової політики, а не як єдине рішення для ВПО.

Ще однією важливою зміною стало запровадження чіткішої термінології у законодавстві. Вперше на нормативному рівні розмежовуються поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” внутрішньо переміщених осіб. Це дозволяє структурувати державну політику як поетапний процес — від вимушеного переміщення до можливого повернення додому або повної інтеграції в нових громадах.

Олена Шуляк наголосила, що новий закон спрямований на те, щоб відійти від суто адміністративного підходу та перейти до людиноцентричної моделі, де держава реагує не лише на статус, а насамперед на реальні потреби громадян.

Окремо підкреслюється, що ухвалення закону — лише перший етап реформи. Для повного запуску нової системи необхідно ухвалити підзаконні акти, оновити державні реєстри та запровадити нові цифрові механізми обліку та взаємодії з переселенцями.

У парламенті зазначають, що житлова проблема залишається однією з найгостріших для ВПО, адже значна частина переселенців змушена витрачати непропорційно велику частину доходів на оренду житла або проживання у тимчасових умовах. Саме тому новий закон робить акцент на розвитку доступного житла та фінансових інструментів його придбання.

Раніше в Україні вже почали впроваджувати окремі елементи нової житлової політики для переселенців, зокрема механізм житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. У перспективі ці програми планують розширювати на ширші категорії переселенців.

Таким чином, ухвалений закон №12301 фактично формує нову архітектуру державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, яка має поєднати цифровізацію, соціальну підтримку та довгострокові житлові рішення в єдину систему.

1 Липня, 2026
Що буде з “хрущовками” в Україні: у Раді пояснили, коли почнеться реновація житла

В Україні не планують масового знесення так званих “хрущовок”, попри їхній критичний стан і вичерпаний термін експлуатації. Натомість держава робить ставку на поетапну реновацію застарілого житлового фонду, яка стане можливою лише після доопрацювання законодавства та стабілізації ситуації в країні.

Про це заявила голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк, коментуючи перспективи оновлення житла в ефірі “Новини.LIVE”. За її словами, відповідний законопроєкт щодо комплексної реконструкції кварталів (№6458) уже ухвалено в першому читанні, але він потребує суттєвих змін і адаптації до реалій воєнного часу.

Йдеться не про точкове знесення окремих будинків, а про комплексний підхід: модернізацію цілих кварталів із заміною інженерних мереж, оновленням інфраструктури та підвищенням енергоефективності. Демонтаж будинків передбачений лише як крайній захід — якщо технічний стан споруди не дозволяє її реконструювати.

За оцінками експертів і самих законодавців, в Україні налічується близько 10 тисяч “хрущовок”, більшість з яких уже давно перевищили свій розрахунковий термін експлуатації. Ці будівлі зводилися у 1950–70-х роках як тимчасове житло на 25–30 років, однак фактично використовуються вже понад пів століття.

Серед головних проблем такого житла — зношені комунікації, низька енергоефективність, тріщини у конструкціях і поступова втрата міцності матеріалів. У деяких випадках будинки визнають аварійними, що створює ризики для мешканців.

Однак навіть у таких випадках знесення не є автоматичним рішенням. Законодавство передбачає складну процедуру, яка включає технічну експертизу, рішення органів місцевої влади та, головне, згоду мешканців.

Ключова умова — підтримка не менше ніж 75% співвласників будинку. Лише після цього рішення про реновацію або реконструкцію стає обов’язковим для всіх.

Це одна з головних причин, чому процес оновлення житла в Україні роками гальмується. Навіть якщо більшість мешканців підтримує ідею, кілька незгодних можуть фактично заблокувати проєкт.

Ще одна складність — питання відселення. У разі реконструкції або знесення держава чи інвестор зобов’язані надати людям рівноцінне житло або компенсацію. Нові квартири мають бути не меншої площі та розташовуватися в тому самому населеному пункті.

Це значно ускладнює реалізацію проєктів і підвищує їхню вартість. Саме тому, за словами Шуляк, реновація є економічно доцільнішою, ніж повне знесення і нове будівництво.

Додатковим фактором стала повномасштабна війна. Наразі для держави пріоритетом є відновлення зруйнованого житла, будівництво укриттів і забезпечення базових потреб населення. Через це реновація старого житлового фонду відійшла на другий план.

Водночас підготовча робота триває. Міста мають заздалегідь розробляти плани оновлення кварталів, визначати об’єкти для реновації та готувати інфраструктурні рішення. Це дозволить швидко запускати проєкти, коли з’являться фінансові ресурси та безпекові умови.

Окремо підкреслюється, що знесення “хрущовок” не вирішить житлову проблему в Україні. Навпаки, більш ефективним підходом є модернізація існуючого житла — утеплення, надбудова поверхів, перепланування та оновлення інженерних систем.

У міжнародній практиці, зокрема в країнах Балтії та Німеччині, саме такий підхід показав найкращі результати. Там реновація дозволила не лише продовжити термін експлуатації будівель, а й підвищити якість життя мешканців без масштабного знесення.

Таким чином, в Україні найближчим часом не варто очікувати масового зникнення “хрущовок”. Натомість держава рухається до поступової трансформації житлового фонду — через реновацію, модернізацію та комплексні міські програми. Реальні зміни можливі лише після ухвалення закону в цілому, появи фінансування та завершення війни.

15 Квітня, 2026
Соцмережі обговорюють дорогу сумку депутата Олени Шуляк

Колишня очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк привернула увагу до свого образу новим аксесуаром люксового сегмента.

Як зазначила блогерка Harley Quinn, Шуляк з’явилася з сумкою італійського бренду Agnona. За інформацією з відкритих джерел, вартість моделі становить 1 380 євро, що за актуальним курсом дорівнює приблизно 70 тисячам гривень.

Agnona позиціонується як бренд преміального сегмента, відомий використанням високоякісних матеріалів та стриманою естетикою. Сумки цього виробника належать до категорії люксових аксесуарів і представлені в бутіках Європи.

Поява дорогої деталі гардероба викликала обговорення в соціальних мережах. Користувачі традиційно звертають увагу на стиль та вартість речей публічних осіб, особливо політиків, оцінюючи відповідність способу життя задекларованим доходам.

Сама Олена Шуляк публічно не коментувала вартість аксесуара чи реакцію в мережі. Водночас люксові елементи гардероба залишаються помітною частиною її публічного образу.

2 Березня, 2026
БЕБ розслідує операції у банку, пов’язаному з чоловіком нардепки Шуляк

Невеликий київський банк «3/4», який пов’язують із чоловіком народної депутатки від «Слуги народу» Олени Шуляк, фігурує у кримінальному провадженні щодо незаконних валютних операцій. Про це повідомляє міжнародне детективне бюро Absolution із посиланням на джерела та матеріали розслідування за ч. 2 ст. 200 та ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, у 2022–2023 роках четверо посадовців банку та колишній член спостережної ради нібито здійснювали через касу значні обсяги конвертації недекларованої готівки у валюту. Загальна сума операцій, за підрахунками Бюро економічної безпеки, становить 4,8 млрд гривень в еквіваленті. Слідчі стверджують, що 92% усієї готівки, внесеної до каси банку за цей період, припадало саме на такі операції.

За версією слідства, кошти приймалися без належних документів про їх походження та з порушенням процедур фінансового моніторингу. В окремих випадках особи, від імені яких здійснювалися операції, фізично не могли бути присутніми в Києві.

Так, один із фігурантів, за матеріалами справи, 24 травня 2023 року обміняв 19,71 млн грн на 539 тис. доларів США, хоча за даними прикордонної служби перебував за кордоном і повернувся в Україну лише 4 червня. Інший учасник 11 серпня 2022 року обміняв 28,5 млн грн на 760 тис. євро, попри те, що того ж дня лише вранці перетнув кордон у пункті пропуску «Устилуг» і, за оцінкою слідства, фізично не міг дістатися Києва у робочий час. У провадженні зафіксовано ще кілька подібних епізодів.

Слідчі припускають, що проведення таких операцій протягом тривалого часу та в значних обсягах навряд чи могло відбуватися без відома керівництва банку.

Головою правління та єдиним бенефіціарним власником банку «3/4» у державних реєстрах зазначений Вадим Андрійович Іщенко, якого пов’язують із бізнесменом Олександром Шуляком — чоловіком народної депутатки Олени Шуляк, яка до грудня 2025 року очолювала партію «Слуга народу».

Центральний офіс банку розташований у Києві на вул. Кирилівській, 25-27 — у будівлі, що належить ТОВ «Енжіай Груп» Олександра Шуляка. Також повідомляється, що Олександр Шуляк користується автомобілем BMW X6, власником якого є Вадим Іщенко.

У 2017–2022 роках членом спостережної ради банку був фінансовий експерт Ерік Найман. Нині він є засновником інвестиційної компанії HUG’S. Інформації про його можливу причетність до описаних операцій не оприлюднено.

Окремо в публічному просторі раніше поширювалася інформація про можливе переміщення готівкових коштів за кордон у 2022 році, пов’язане з Олександром Шуляком та Олексієм Зарембою, однак офіційних судових рішень з цього приводу не повідомлялося.

Наразі досудове розслідування триває. Остаточну правову оцінку діям фігурантів має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в установленому законом порядку.

24 Лютого, 2026
Депутатка Олена Шуляк з’явилася на засіданні в сорочці від українського бренду за 9 200 грн

Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк привернула увагу своїм образом на першому засіданні робочої групи з доопрацювання законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики». Захід був присвячений забезпеченню житлом військових, силовиків, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій населення.

На зустріч 8 серпня політикиня прийшла у лляній вишитій сорочці від українського бренду Gunia. Модель «Івор» з дизайнерською вишивкою доступна на сайті бренду за передзамовленням за 9 200 грн. Фото свого образу Шуляк опублікувала на особистій сторінці у Facebook.

Водночас, як стверджує Telegram-канал Harley Quinn, стриманий одяг від вітчизняних дизайнерів депутатка доповнила прикрасами світового бренду Van Cleef & Arpels. Йдеться про сережки з колекції «Альгамбра» із жовтого золота та білим перламутром, вартість яких у європейських бутіках сягає 4 850 євро (приблизно 200 тис. грн).

Схожі прикраси раніше можна було побачити на Шуляк у лютому 2025 року, коли вона опублікувала свій портрет у смугастому костюмі та тих самих сережках.

Станом на момент публікації Олена Шуляк публічно не коментувала вартість свого вбрання та прикрас.

Довідка: 49-річна Олена Шуляк мешкає у Києві, є заступницею голови депутатської фракції «Слуга народу» та очолює парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

13 Серпня, 2025
У Раді пропонують зупиняти заміну відкликаних депутатів до рішення суду
Група народних депутатів, серед яких Іван Крулько («Батьківщина»), а також представниці «Слуги народу» Аліна Загоруйко та Олена Шуляк, зареєструвала у Верховній Раді законопроект №13618. Документ передбачає обмеження повноважень територіальних виборчих комісій (ТВК) у випадках відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою.

Проєкт закону пропонує заборонити ТВК ухвалювати рішення про заміщення відкликаних депутатів до моменту, коли суд остаточно розгляне всі спори щодо правомірності відкликання. Це означає, що наступний кандидат зі списку не зможе отримати мандат, доки триває судовий процес.

У документі також пропонується:
- чітко визначити момент припинення та момент поновлення повноважень відкликаного депутата;
- запровадити спеціальну спрощену та скорочену процедуру розгляду таких справ адміністративними судами, щоб уникнути затягування процесу;
- зобов’язати Центральну виборчу комісію визнавати обраним і реєструвати депутата у разі бездіяльності ТВК;
- встановити строки, у які ТВК зобов’язані ухвалювати рішення про заміщення мандата.
Ініціатори переконані, що ці зміни дозволять усунути правову невизначеність як для відкликаних депутатів, так і для кандидатів, які можуть замістити їх у місцевих радах, та зроблять процедуру прозорішою і менш політизованою.
12 Серпня, 2025
Історичну кам’яницю у Львові спотворили вентиляційною шахтою

У самому серці Львова — на площі Ринок між історичними кам’яницями №37 і №38 — вже пів року висить масивна вентиляційна труба, встановлена незаконно. Попри те, що обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення, а численні перевірки та припис Міністерства культури встановили порушення, демонтаж так і не відбувся.

Про скандал публічно заявила народна депутатка від партії «Слуга народу» Олена Шуляк, яка очолює парламентський комітет з питань регіонального розвитку та містобудування. Вона оприлюднила допис із фото і жорсткою риторикою: мовляв, вентиляційна труба “як сталева змія повилася історичним фасадом” і принизила не лише мешканців, а й ціле місто. Політикиня заявила, що зверталась до Мінкульту, Львівської ОВА, міської ради та поліції — всі погодились: роботи проведено незаконно, однак жодна інституція не довела справу до кінця.

фото Олени Шуляк

Йдеться про приміщення в кам’яниці Ґросваєрській (пл. Ринок, 37), яке у 2019 році придбала фірма «Дейлор Консалт» за 45,5 млн грн. За кілька місяців компанію переписали на двох депутатів Львівської міської ради від «Європейської солідарності» — Олексія Різника та Юрія Ломагу. Нині фірма належить їхньому бізнес-партнеру, ексспіввласнику Винниківської тютюнової фабрики Олександру Свіщову.

У 2021 році Львівська міська рада зафіксувала самовільні роботи на пам’ятці та видала припис на їх припинення. Згодом, у 2024-2025 роках, «Дейлор Консалт» отримала дозвіл на реставрацію приміщень під заклад харчування, однак масивну вентиляційну трубу встановили окремо — без проєкту та дозволів.

Керуючий справами виконкому ЛМР Євген Бойко заявив, що місто виконало все в межах своїх повноважень і не може впливати на ситуацію через зміну законодавства — з 2022 року муніципалітети позбавлені права самостійно проводити перевірки на будівельних об’єктах. Зараз для цього потрібен дозвіл від Мінкульту, якого Львівська міськрада неодноразово безрезультатно домагалася.

Мінкульт, зі свого боку, видав розпорядження на демонтаж, але не вжив жодних заходів щодо його виконання. І саме комітет Верховної Ради, очолюваний Шуляк, має всі повноваження ініціювати перевірку бездіяльності міністерства, наголошує міська влада.

Ситуація на площі Ринок перетворилась на символ правового паралічу: безкарне руйнування історичної спадщини, повна безвідповідальність державних структур та комерційні інтереси, що перекривають закон.

21 Липня, 2025
Громади зможуть здавати соціальне житло в оренду: Рада готує новий закон
В Україні стартувала підготовка до створення повноцінного фонду соціального житла. Як повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк, ухвалення відповідного законопроєкту очікується не пізніше IV кварталу 2026 року.

За її словами, підготовка документа вже розпочалась. Він стане продовженням комплексної житлової реформи, розпочатої з ухвалення законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики». Цей закон є частиною міжнародних зобов’язань України в межах пакету Ukraine Facility на 50 мільярдів євро.

«Без прозорих правил оренди, які мають бути закріплені в законодавстві та податковій реформі, ефективної житлової політики не буде», — заявила Шуляк.

Згідно з концепцією, фонд соціального житла буде створений на рівні територіальних громад. Саме громади отримають право надавати таке житло в соціальну оренду. Надходження від оренди спрямовуватимуться до місцевих бюджетів у спеціальні револьверні фонди — кошти з яких використовуватимуться виключно на цільові житлові програми.

Окремо передбачено, що частину житла з цього фонду можна буде надавати як службове житло. Але за умови: його не можна буде приватизувати, воно залишатиметься у власності громади й надаватиметься лише на період потреби.

Новий фонд має стати відповіддю на зростаючу потребу в доступному житлі для вразливих категорій громадян, внутрішньо переміщених осіб, а також для працівників, яких громади хочуть залучити до роботи в регіонах — учителів, медиків, соціальних працівників.

У перспективі нова модель дозволить:
- зробити ринок соціальної оренди прозорим;
- уникнути спекуляцій із службовим житлом;
- створити сталу систему фінансування житлової інфраструктури громад.
Прийняття закону стане одним з ключових кроків у реформі державної житлової політики, яка в Україні до останнього часу існувала лише у фрагментарному вигляді.
22 Червня, 2025
Олена Шуляк записала відео про «єВідновлення» у сережках за $4500

Очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк з’явилася у сережках майже за 200 тис. грн у відео про зруйноване житло українців та “єВідновлення”.

Про це повідомляє видання 360ua.news.

Вартість таких сережок від Van Cleef & Arpels $4,5 тис. Варто зазначити, що у декларації Шуляк їх не вказала, хоча їх вартість перевищує 100 тис. грн, що підлягає обовʼязковому декларуванню.

Варто зазначити, що Шуляк доволі часто можна побачити у прикрасах Van Cleef, хоча в декларації немає жодної.

8 Травня, 2025