Golosnovinua.com

Позначка: Ольга Василевська-Смаглюк

  • Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Чи втратить Федоров посаду? У Кабміні зростає інтрига навколо можливих кадрових змін

    Під час масштабного перезавантаження Кабінету Міністрів однією з головних кадрових інтриг залишається майбутнє Михайла Федорова на посаді міністра оборони України. Попри появу інформації про можливу зміну керівництва відомства, офіційного підтвердження таких планів наразі немає, а джерела у владі дають суперечливі оцінки щодо подальшої долі міністра.

    Питання про можливу відставку Федорова поки що залишається відкритим.

    Нову хвилю обговорень спричинило повідомлення народної депутатки від фракції “Слуга народу” Ольги Василевської-Смаглюк. У своєму Telegram-каналі вона заявила, що, за останньою інформацією, на посаду міністра оборони розглядають нинішнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.

    За її словами, у разі такого призначення Міністерство внутрішніх справ може очолити нинішній голова Національної поліції Іван Вигівський. Водночас жодних офіційних рішень щодо таких кадрових перестановок поки що не ухвалено.

    Як зазначає РБК-Україна, численні співрозмовники видання в різних органах державної влади наразі не можуть ані підтвердити, ані спростувати інформацію про можливу відставку Михайла Федорова. Це свідчить про те, що остаточне кадрове рішення ще не оголошене або продовжує обговорюватися на найвищому рівні.

    За даними видання, розмови про можливі зміни у керівництві Міністерства оборони виникли не вперше. Раніше джерела повідомляли, що між президентом України Володимиром Зеленським та Михайлом Федоровим нібито виникли певні розбіжності. Частина співрозмовників стверджувала, що взаємини між главою держави та міністром останнім часом стали менш довірливими, хоча інші джерела такі твердження категорично заперечували.

    На тлі цих розмов увагу також привернула недавня заява президента щодо реформування системи мобілізації. Коментуючи резонансні події, пов’язані з роботою територіальних центрів комплектування у Львові, Володимир Зеленський наголосив, що Міністерство оборони має виконати всі раніше озвучені обіцянки щодо реформи мобілізаційної системи та продовжити її реалізацію.

    У парламентській фракції “Слуга народу”, за інформацією РБК-Україна, можливу відставку Федорова також розглядають як потенційний сигнал про зміну балансу впливу всередині оборонного відомства. Один зі співрозмовників видання припустив, що таке кадрове рішення могло б свідчити про посилення позицій військового керівництва у взаємовідносинах із цивільним очільником Міністерства оборони.

    Водночас джерела наголошують, що незалежно від того, хто очолюватиме відомство надалі, вже запущені реформи в оборонній сфері продовжуватимуть реалізовуватися. За їхніми словами, новий керівник Міністерства оборони навряд чи відмовиться від уже ухвалених рішень, а самі кадрові зміни не повинні безпосередньо вплинути на перебіг бойових дій чи загальну стратегію оборони країни.

    Обговорення можливих перестановок у Міністерстві оборони відбувається на тлі масштабного оновлення уряду, яке анонсував президент Володимир Зеленський. Напередодні глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та правоохоронної системи.

    Серед уже озвучених можливих змін — відставка прем’єр-міністра Юлії Свириденко, яка, за інформацією джерел, може отримати дипломатичне призначення та очолити посольство України у Сполучених Штатах. Найімовірнішим кандидатом на посаду нового глави уряду називають керівника НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького.

    Очікується, що найближчим часом Верховна Рада розгляне кадрові питання щодо оновлення Кабінету Міністрів, після чого стане зрозуміло, чи торкнуться зміни керівництва Міністерства оборони та хто в підсумку увійде до нового складу уряду.

  • Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фінансовий документ, який має стати основою для підготовки державного бюджету на 2027 рік. У ньому уряд закладає два сценарії розвитку країни: базовий — із припущенням про завершення війни, та альтернативний — у разі продовження бойових дій.

    Про ключові показники документа повідомила членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Бюджетну декларацію представив міністр фінансів Сергій Марченко під час Ради коаліції за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та членів уряду.

    Бюджетна декларація є не остаточним бюджетом, а прогнозним документом. Вона визначає орієнтири для державних фінансів, соціальних стандартів, боргової політики, видатків і потреби у міжнародному фінансуванні на кілька років уперед. Міністерство фінансів ще в лютому розпочало підготовку цього документа як основи для формування бюджету-2027.

    Одним із найбільш обговорюваних показників став прогноз курсу долара. Навіть за базового сценарію уряд очікує поступове послаблення гривні. Середньорічний курс долара, за оприлюдненими даними, може зрости з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029 році. На кінець 2029 року прогнозується курс близько 51,5 грн за долар.

    Для українців це означає, що імпортні товари, пальне, техніка, ліки та частина продуктів можуть залишатися під тиском валютного фактора. Водночас урядові прогнози не є гарантією саме такого курсу, адже фактична ситуація залежатиме від війни, міжнародної допомоги, експорту, дій НБУ та стану економіки.

    Ще один важливий блок декларації — соціальні стандарти. Уряд закладає поетапне зростання мінімальної заробітної плати: у 2027 році — на 10,4%, у 2028 році — на 8,7%, у 2029 році — на 7,1%. Якщо застосувати ці темпи до нинішнього рівня мінімальної зарплати у 8647 грн, то за три роки вона може зрости приблизно до 11 155 грн.

    Також прогнозується підвищення прожиткового мінімуму: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, у 2029 році — на 7,1%. Нині прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

    Уряд пояснює, що серед пріоритетів залишаються соціальна підтримка населення, підвищення соціальних стандартів, фінансування базових державних програм і підготовка до післявоєнного відновлення. У декларації передбачено збереження низки видатків, закладених у бюджеті 2026 року, зокрема на скринінг здоров’я, шкільне харчування, оплату праці педагогів і демографічні ініціативи.

    Окремо обговорюється реформа системи оплати праці. За словами Юлії Свириденко, для повноцінного запуску такої реформи необхідно близько 320 млрд грн. Водночас перші рішення можуть бути ухвалені раніше, залежно від ресурсів бюджету та міжнародної підтримки.

    Бюджетна декларація також передбачає значну потребу України у зовнішньому фінансуванні. На 2027 рік вона оцінюється у 2 трлн 134,5 млрд грн. Йдеться про підтримку з боку країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії, МВФ, а також про механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.

    За урядовими оцінками, державний борг на кінець 2026 року може становити 106,1% ВВП, а у 2027 році — зрости до 113% ВВП. Це пов’язано з необхідністю фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення та покриття дефіциту бюджету.

    Якщо активні бойові дії завершаться, уряд очікує поступове зменшення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му та 5,5% у 2029 році.

    Видатки бюджету, за прогнозом, можуть досягти піку у 2027 році. Очікується, що вони становитимуть 4,77 трлн грн у 2026 році, 5,05 трлн грн у 2027-му, 4,87 трлн грн у 2028-му та 4,55 трлн грн у 2029 році.

    Окрема увага приділена військовим. Уряд планує продовжити наступного року виплату доплати у 10 тис. грн для тилових фахівців у війську. Це має стати частиною ширшої політики підтримки сектору безпеки та оборони.

    У разі завершення війни у 2026 році Кабмін очікує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП, згідно з прогнозом, може зрости на 2,6% у 2026 році, на 4,5% у 2027 році, на 5,3% у 2028 році та на 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП за цей період може збільшитися з 10,1 трлн грн до майже 15 трлн грн.

    Водночас головний ризик для всіх цих прогнозів залишається незмінним — війна. Саме від безпекової ситуації залежатимуть курс гривні, темпи інфляції, обсяги міжнародної допомоги, рівень видатків на оборону та можливості для підвищення зарплат і соціальних стандартів.

    Тому Бюджетна декларація на 2027–2029 роки фактично готує українців до кількох фінансових реальностей одночасно: сценарію відновлення після війни та сценарію продовження високих оборонних витрат. Остаточні цифри ще можуть змінюватися під час підготовки державного бюджету на 2027 рік.

  • Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Пенсії перевернуть з ніг на голову: Кабмін готує реформу, яка змінить виплати для мільйонів українців

    Українську пенсійну систему може чекати одна з наймасштабніших реформ за останні роки. Уряд представив концепцію нового підходу до нарахування пенсій, яка передбачає повну зміну структури виплат, перегляд принципів справедливості у системі та поступову відмову від низки спеціальних пенсійних режимів. Якщо запропоновані зміни будуть ухвалені Верховною Радою, вони торкнуться практично кожного нинішнього та майбутнього пенсіонера.

    Про деталі концепції повідомила народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк після обговорення реформи на засіданні Ради коаліції. За її словами, уряд планує подати відповідний законопроєкт до парламенту не пізніше осені 2026 року.

    Головна ідея реформи полягає у тому, щоб змінити саму структуру пенсійних виплат. Замість нинішньої системи пропонується запровадити двокомпонентну модель. Пенсія складатиметься з базової та страхової частин.

    Базову частину фінансуватиме держава. Вона має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від часу виходу людини на пенсію. Саме цей компонент покликаний усунути одну з найбільших проблем сучасної пенсійної системи — стрімке знецінення пенсій через інфляцію та зміну економічних показників.

    Страхова частина пенсії, як і зараз, залежатиме від трудового стажу, розміру офіційної заробітної плати та суми сплачених страхових внесків. Таким чином уряд намагається поєднати принцип соціальної справедливості із заохоченням до офіційного працевлаштування та сплати податків.

    Однією з причин запуску реформи стала ситуація, коли люди, які виходили на пенсію кілька років тому, часто отримують значно менші виплати, ніж нові пенсіонери з аналогічним трудовим стажем та рівнем заробітної плати. За оцінками урядовців, у нинішній системі пенсія може суттєво втрачати свою купівельну спроможність вже через три роки після призначення. Саме тому влада шукає механізм, який дозволить зменшити цей дисбаланс та вирівняти соціальну несправедливість.

    Ще одним важливим напрямком реформи стане скорочення розриву між найменшими та найбільшими пенсіями. Наразі в Україні існує значна різниця між звичайними пенсіями та так званими спеціальними виплатами для окремих категорій громадян. У суспільстві давно точаться дискусії щодо так званих «елітних» пенсій для суддів, прокурорів, окремих державних службовців та інших категорій.

    Саме питання спеціальних пенсій стало одним із ключових під час обговорення концепції в уряді та парламенті. За словами учасників дискусії, Кабмін пропонує поступово переводити такі пенсійні програми до системи професійного пенсійного забезпечення. Це означає, що спеціальні виплати можуть формуватися не за рахунок загального Пенсійного фонду, а через окремі професійні механізми накопичення.

    Паралельно уряд хоче активніше розвивати добровільні пенсійні накопичення. Ідея полягає в тому, щоб українці могли самостійно формувати додаткову пенсію через недержавні пенсійні фонди та інші фінансові інструменти.

    Пенсійна реформа також тісно пов’язана із впровадженням накопичувальної системи, про яку в Україні говорять уже багато років. Раніше Ольга Василевська-Смаглюк повідомляла, що держава працює над запуском другого рівня пенсійної системи, який передбачає формування персональних пенсійних накопичень громадян за участю роботодавців та держави.

    Не менш важливим залишається питання фінансової стійкості Пенсійного фонду. Україна продовжує стикатися з демографічними викликами: кількість працюючих громадян скорочується, а число пенсіонерів залишається значним. Додатковий тиск створює війна, міграція населення та складна ситуація на ринку праці.

    На цьому тлі уряд також аналізує можливі зміни щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), який є основним джерелом наповнення Пенсійного фонду. Остаточні рішення щодо цього питання поки не оприлюднені, однак воно вже винесене на обговорення в рамках майбутньої реформи.

    Паралельно відбуваються й інші зміни у пенсійній сфері. У 2026 році Пенсійний фонд оновив показник середньої заробітної плати для розрахунку пенсій. За перший квартал року він зріс більш ніж на 1300 гривень, що впливає на розмір новопризначених пенсій.

    Також триває процес цифровізації трудових книжок. Пенсійний фонд нагадує, що працівники, які розпочали трудову діяльність до 2004 року, повинні подати електронні копії документів для коректного обліку стажу. У майбутньому саме цифрові дані стануть основою для автоматичного нарахування пенсій.

    Експерти зазначають, що остаточний ефект реформи залежатиме від деталей законопроєкту, який уряд представить восени. Водночас уже зараз зрозуміло, що йдеться не про косметичні зміни, а про спробу перебудувати систему пенсійного забезпечення в умовах війни, старіння населення та хронічного дефіциту Пенсійного фонду.

    Якщо закон буде ухвалений, українці отримають нову модель пенсійного забезпечення, де базова пенсія гарантуватиметься державою, а основний розмір виплат дедалі більше залежатиме від офіційної зайнятості, страхового стажу та власних накопичень. Для мільйонів громадян це може стати найбільшою зміною пенсійних правил за останнє десятиліття.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.