Golosnovinua.com

Позначка: ОНУР

  • Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    Микола Калашник може очолити Мінрегіон замість Олексія Кулеби – джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Олексію Кулебі знайшли заміну: з ймовірністю 99% новим очільником Міністерства розвитку громад та територій стане голова КОДА Микола Калашник.

    Як зазначає джерело, кандидатура Миколи Калашника вперше з’явилася ще на початку березня, коли стало зрозуміло, що брати на себе складнощі з вирішенням  проблем по відновленню не так багато бажаючих, а з урахуванням невизначеності із залученням кредитних коштів це завдання здається “непосильним”.

    “Володимир Зеленський коротко переговорив з Миколою Калашником під час робочої поїздки до села Мощун, та залишився задоволений розмовою.  

    Президент високої думки про Калашника – це один із небагатьох представників зеленої команди з практично нульовим негативним рейтингом.

    Після відходу з Дарницької райадміністрації Калашнику  вдалося повністю залишити там свою вертикаль, очікується, що і в Київській області він збереже свій вплив.

    Хто замінить Миколу Калашника на посту глави КОДА, поки невідомо, але за лаштунками обговорюється одна кандидатура.

    Також неясним залишається політичне майбутнє Олексія Кулеби. Щодо останнього розглядаються варіанти відправки за кордон послом чи очолити одне з проблемних держпідприємств, на кшталт “Укрпошти”.

    Водночас, крупні гравці ринку “відбудови країни”, такі як “Автострада”, “Автомагістраль” та “Онур”, через своє лобі тиснуть на Офіс Президента, бо для них зупинка роботи наразі рівнозначна банкрутству банкрутств.

    За оцінками експертів, ці підприємства без нових великих контрактів втратять оборотні кошти і їм доведеться брати значні позики у банків, що рівнозначно втраті прибутку.

    В даному контексті намір власника Автостради Максима Шкіля придбати один із банків-банкрутів – це в першу чергу можливість спробувати мінімізувати втрати в більш прозорих умовах роботи з міжнародними кредитними коштами”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Микола Калашник є фігурантом ряду корупційних скандалів про незаконне збагачення та роботою з РФ, в результаті якого його уже ексколеги отримали підозри у колабораціонізмі.

  • Київавтодор замовив коригування проєкту ремонту мосту Метро за 10,7 млн гривень

    Київавтодор замовив коригування проєкту ремонту мосту Метро за 10,7 млн гривень

    Комунальна корпорація «Київавтодор» уклала новий контракт на коригування проєктно-кошторисної документації протиаварійних робіт на столичному мосту Метро. Вартість договору становить 10,72 млн гривень.

    Про це пише видання КВ.

    Угоду 2 березня 2026 року підписали з ТОВ «Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія». Ця ж фірма раніше розробляла первинний проєкт протиаварійних робіт для мосту.

    За умовами договору, компанія має до вересня 2026 року внести зміни до проєктної документації та пройти її експертизу.

    У «Київавтодорі» пояснюють необхідність коригування складністю об’єкта. Під час підготовки первинного проєкту, за даними корпорації, не вдалося врахувати всі геологічні та конструктивні особливості споруди. Тепер у документації планують уточнити розташування пальового фундаменту, будівельного майданчика, кранового шляху та пірсу, а також передбачити нові рішення для антикорозійного захисту металевих конструкцій і укріплення опор мосту від розмиву.

    Первинний проєкт протиаварійних робіт ця ж компанія підготувала у 2023 році за контрактом на 22,5 млн гривень.

    Самі роботи на мосту Метро «Київавтодор» замовив у 2024 році. Генпідрядником стала турецька компанія Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.S. Контракт на виконання робіт становить майже 1,99 млрд гривень.

    Частину робіт генпідрядник передав українським субпідрядникам. Серед них — «Київська мостобудівельна компанія» та «Мостобудівельний загін №112».

    Протиаварійні роботи стартували у серпні 2024 року. Під час першого етапу в русло Дніпра занурили 160 паль на глибину близько 30 метрів, які мають стати основою для майбутніх металевих підтримувальних конструкцій.

    Пізніше під мостом почали встановлювати аркові металеві конструкції, які мають підсилити прогони споруди з дефектами. За оцінками міської влади, ці елементи дозволять експлуатувати міст без його повного закриття до проведення капітальної реконструкції.

    Водночас звертає на себе увагу зв’язок між проєктантом і підрядником робіт. Нинішній власник «Сінкс Плюс міжнародна інжинірингова і консалтингова компанія» — громадянин Туреччини Ертан Матараджи, який раніше працював керівником проєктних і вишукувальних робіт у структурі групи «Онур».

    Ця компанія вже неодноразово готувала проєктну документацію для об’єктів, де згодом підрядниками ставали підприємства з групи «Онур». Подібна ситуація, зокрема, була під час реконструкції вулиці Стеценка та ремонту ділянки Київського півкільця.

    Міст Метро був відкритий у Києві у 1965 році. Це двоярусна споруда для руху автотранспорту і поїздів метро. Його довжина становить понад 680 метрів, а сама конструкція має статус пам’ятки архітектури та інженерної думки.

    Експерти неодноразово заявляли про критичний стан споруди. За оцінками фахівців, повна реконструкція мосту може коштувати щонайменше 500 млн євро.

  • Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    У жовтні 2025 року столиця уклала понад 7,2 тисячі договорів за публічними закупівлями на загальну суму 6,15 млрд гривень. Найбільше коштів — понад 58% — Київ традиційно спрямував на дорожні та будівельні роботи. Лідером із освоєння бюджету другого місяця поспіль стала комунальна корпорація «Київавтодор», яка підписала контрактів майже на 1 млрд гривень.

    За даними BI.Prozorro, саме дорожні та інфраструктурні проєкти сформували основну частину витрат. Два найбільші договори стосувалися капремонту частини вулиці Міської та реконструкції шляхопроводу на вулиці Рейгана. Ці роботи отримали підрядники, відомі давньою співпрацею з «Київавтодором», а їхня вартість знову викликає питання щодо ефективності використання бюджетних коштів.

    Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

    «Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

    Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

    Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

    Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

    Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

    Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

    Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

    У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

    За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

    Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

    У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

  • Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Наглядова рада «Укренерго» звільнила голову правління Віталія Зайченка. Офіційною причиною стали процедурні порушення під час його попередніх призначень та втрата довіри через «певні події останніх тижнів». Це рішення стало сигналом того, що у державному енергетичному секторі накопичилися системні проблеми, а посадовці не завжди дотримуються законодавства.

    Проте справжня проблема глибша. У 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго» поза Prozorro, без техніко-економічного обґрунтування та кошторисів. До робіт залучили одне й те саме коло підрядників: «ОНУР», «Автомагістраль-Південь», «РДС», «Славдорстрой» та кілька інших компаній.

    Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

    Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

    Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.