Рада Безпеки ООН у четвер, 10 вересня, проведе чергове засідання щодо ситуації на Близькому Сході на тлі різкого загострення війни за участю США та Ірану, нової хвилі атак на судноплавство в Перській затоці та стрімкого подорожчання нафти. Початок засідання запланований на 15:00 за нью-йоркським часом — це 22:00 за Києвом. В офіційному календарі ООН зустріч позначена як 10219-те засідання Ради Безпеки з питання «Ситуація на Близькому Сході».
Саме формулювання порядку денного залишається широким, тому ООН не називає зустріч окремим «екстреним засіданням щодо Ірану». Однак вона відбувається у момент, коли іранська криза фактично стала одним із головних факторів безпеки для всього регіону. Лише цього тижня протистояння США та Ірану знову різко загострилося: сторони обмінялися ударами по суднах, а Іран повідомив про атаку одразу на десять кораблів поблизу Ормузької протоки після того, як американські сили потопили п’ять іранських нафтових танкерів. Reuters назвав це найбільшою хвилею ударів по судноплавству від початку нинішньої війни.
Напруження швидко вийшло далеко за межі безпосередньо американо-іранського протистояння. За даними Reuters, Іран також здійснив ракетну атаку на американську військову базу в Йорданії. Йорданська сторона заявляла, що перехопила 18 із 20 ракет і що жертв вдалося уникнути. Одночасно єменські хусити, яких вважають союзниками Тегерана, посилили атаки на територію Саудівської Аравії та енергетичну інфраструктуру регіону.
Окремим фронтом стала боротьба навколо судноплавства. Ормузька протока є одним із ключових морських маршрутів для світової торгівлі нафтою та газом. До нинішньої війни через неї проходила приблизно п’ята частина глобальних поставок цих енергоресурсів. Через військову ескалацію потоки вже суттєво скоротилися, а страх нових атак змушує трейдерів, перевізників і страхові компанії закладати у ціни дедалі більшу премію за ризик.
Ринок відреагував майже миттєво. 10 вересня Brent подорожчала приблизно на 5% і піднімалася до $106,60 за барель, тоді як американська WTI сягала $101,21. Це найвищі рівні за кілька місяців. Причиною нового стрибка Reuters називає атаки на танкери, загрози для Ормузької протоки й ризик поширення ударів на ширшу енергетичну інфраструктуру Перської затоки.
Таким чином, засідання Ради Безпеки проходить уже не просто на тлі локального воєнного протистояння. Наслідки конфлікту безпосередньо відчувають глобальні фінансові та сировинні ринки. Зростання нафтових котирувань посилює інфляційні ризики для США, Європи та держав Азії. На цьому тлі 10 вересня американські фондові індекси також опинилися під тиском: дорогі енергоносії наклалися на вищу, ніж очікувалося, виробничу інфляцію у США.
Додаткового напруження ситуації додала заява президента США Дональда Трампа щодо іранських ядерних об’єктів. 10 вересня він повідомив, що Вашингтон помітив активність на об’єкті, який американська сторона називає Pickaxe Mountain, поблизу ядерного комплексу в Натанзі. Трамп попередив Тегеран, що США можуть завдати нового удару, якщо вважатимуть ці дії загрозливими. Іран наполягає, що його ядерна програма має мирний характер.
Ядерне питання в ці дні взагалі повернулося в центр дискусій у системі ООН. Вранці 10 вересня, ще до вечірньої зустрічі щодо Близького Сходу, Рада Безпеки запланувала окреме засідання з питань нерозповсюдження, пов’язане з комітетом, створеним резолюцією 1737 щодо Ірану. Цей комітет відповідає за контроль санкцій, які стосуються іранської ядерної та ракетної програм.
Санкційний механізм став предметом гострої суперечки між членами Радбезу. Велика Британія, Франція та Німеччина у 2025 році активували так званий механізм snapback, після чого низка попередніх санкцій ООН проти Ірану була відновлена. Росія і Китай оскаржують правомірність цієї процедури й наполягають, що відповідні обмеження мали остаточно припинити дію. Західні члени Ради Безпеки займають протилежну позицію та вважають санкційний комітет чинним.
Ще один важливий сигнал надійшов 9 вересня від Міжнародного агентства з атомної енергії. Рада керуючих МАГАТЕ проголосувала за передачу питання щодо Ірану до Ради Безпеки ООН через недостатню співпрацю Тегерана з розслідуванням походження слідів урану на незадекларованих об’єктах. За повідомленням Associated Press, це стало першим подібним рішенням щодо Ірану приблизно за два десятиліття. Резолюцію підтримали 23 держави, проти виступили Росія, Китай і Нігер, ще вісім країн утрималися.
Західні держави окремо звертають увагу на запаси високозбагаченого урану в Ірані. Перед масштабними ударами по іранських ядерних об’єктах МАГАТЕ оцінювало запас урану, збагаченого до 60%, приблизно у 440,9 кг. Це рівень, який суттєво перевищує потреби більшості цивільних програм, але все ще нижчий від приблизно 90%, що вважається збройовим рівнем. Тегеран категорично заперечує намір створити ядерну зброю та заявляє, що його програма має виключно мирний характер.
Паралельно санкційний тиск продовжує зростати. Велика Британія 8 вересня опублікувала законодавство про посилення обмежень проти Ірану. Нові правила передбачають розширення торговельних і фінансових заборон та відновлення низки секторальних санкцій, які були послаблені після ядерної угоди 2015 року. Лондон пояснює рішення необхідністю тиску на Тегеран через ядерну програму.
Сам Іран тим часом намагається пом’якшити удар по власній економіці та морській торгівлі. У четвер Тегеран оголосив про тимчасове скасування 10-відсоткового збору для іноземних суден, які перевозять нафту, газ та інші енергетичні товари до або з Ірану. Такий крок має знизити вартість перевезень у ситуації, коли американська морська блокада та військові ризики різко ускладнили іранський експорт.
Однак дипломатичний вихід із конфлікту поки не проглядається. У червні США та Іран уже домовлялися про припинення атак і повернення до переговорів щодо режиму судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість мала стати основою для ширшого врегулювання, однак у наступні місяці вона почала руйнуватися через взаємні звинувачення, суперечки щодо контролю над протокою, нафтових санкцій та ядерної програми.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш раніше неодноразово закликав Вашингтон і Тегеран повернутися до припинення вогню та дипломатії. Він попереджав, що нова велика ескалація може мати непередбачувані наслідки не лише для Близького Сходу, а й для світової економіки та міжнародної безпеки.
Тепер увага буде прикута до того, що скажуть члени Ради Безпеки після 22:00 за Києвом. Особливо важливими стануть позиції США, Росії, Китаю, Франції та Великої Британії — п’яти постійних членів із правом вето. Історія попередніх засідань показує глибокий розкол: Вашингтон і його європейські союзники звинувачують Іран у порушеннях ядерних зобов’язань і дестабілізації регіону, тоді як Москва та Пекін критикують американські удари й санкційний тиск та наполягають на поверненні до переговорів.
При цьому головний ризик уже виходить далеко за межі дипломатичної суперечки. Якщо атаки на танкери, нафтові об’єкти чи порти триватимуть, ціна конфлікту дедалі сильніше відчуватиметься поза Близьким Сходом — від вартості пального і транспорту до інфляції та цін на товари. Brent вище $100 стала одним із найбільш очевидних сигналів того, що регіональна війна знову перетворюється на глобальну економічну проблему.
