Golosnovinua.com

Позначка: операція МоЛоЧКа

  • Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Смертоносніше за Перську затоку: Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом у світі

    Чорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим регіоном світу для торговельного судноплавства. Через різке зростання кількості атак на кораблі та портову інфраструктуру морські перевезення опинилися під загрозою масштабного скорочення. Від початку року в регіоні зафіксували ураження понад 570 суден, а щонайменше 40 моряків загинули. За деякими оцінками, інтенсивність атак у Чорному морі вже більш ніж у шість разів перевищує показники Перської затоки.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO).

    Для порівняння, у районі Ормузької протоки, де також тривають військові дії та атаки на торговельні судна, від початку року підтвердили загибель 24 моряків.

    Найбільш різке загострення ситуації у Чорному морі відбулося влітку. За даними Ambrey, лише з липня до вересня під удари потрапили близько 387 суден — більш ніж уп’ятеро більше, ніж у попередньому кварталі.

    У цей період аналітики фіксували в середньому понад чотири атаки на день.

    Причому небезпека загрожує не лише кораблям, які перевозять військові вантажі. Під удари потрапляють торговельні судна, нафтові танкери, зерновози та інші цивільні плавзасоби.

    Частина кораблів зазнає пошкоджень під час обстрілів портової інфраструктури. Інші стають безпосередніми цілями ракет, ударних безпілотників або морських дронів.

    За оцінкою Ambrey, приблизно 90% атак на судноплавство протягом останніх 45 днів здійснила Росія.

    Водночас Україна також проводить операції проти російської морської логістики, зокрема суден, залучених до перевезення пального, нафтопродуктів та інших вантажів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про операцію «МоЛоЧКа», у межах якої Сили безпілотних систем ЗСУ атакували російські судна в Чорному та Азовському морях.

    Українське командування заявляло про десятки уражених танкерів, суховантажів та допоміжних плавзасобів. При цьому ураження не завжди означає повне знищення або затоплення корабля.

    Одним із останніх трагічних інцидентів стала атака 23 жовтня на вантажне судно Khoryv поблизу румунського узбережжя.

    За повідомленнями ЗМІ, корабель перебував приблизно за 24 кілометри від порту Констанца, коли зазнав удару безпілотника.

    Після атаки на борту спалахнула пожежа, а згодом судно затонуло.

    Дев’ятьох членів екіпажу вдалося врятувати. Один моряк загинув, ще троє вважаються зниклими безвісти.

    Трагедія стала черговим свідченням того, що небезпека поширюється далеко за межі безпосередніх районів бойових дій.

    Крім атак, судноплавству загрожують морські міни та втручання в роботу супутникових навігаційних систем.

    Усе це змушує судновласників переглядати маршрути, підвищувати витрати на безпеку або взагалі відмовлятися від рейсів.

    За оцінками страховиків, вартість страхування суден від воєнних ризиків у Чорному морі може сягати 15% вартості їхнього корпусу.

    Це майже вдвічі дорожче, ніж аналогічне покриття для суден у Перській затоці.

    Через високі витрати частина перевізників використовує старіші кораблі, які дешевше страхувати. Деяким із них уже близько 50 років.

    Однак експлуатація застарілих суден створює додаткові ризики для екіпажів, особливо в умовах воєнних загроз.

    Наслідки морської ескалації особливо відчутні для українських портів.

    За даними приватного портового оператора TIS, у вересні порти Великої Одеси прийняли менш ніж десять суден, хоча ще в липні їхня кількість становила приблизно 400.

    Частину українського експорту переорієнтували на дунайські порти та альтернативні маршрути.

    Водночас скорочення морських перевезень безпосередньо впливає на аграрний сектор. У серпні експорт сільськогосподарської продукції морем знизився приблизно до 1,4 мільйона тонн — на 75% менше, ніж до повномасштабного вторгнення.

    Це створює додаткове фінансове навантаження на українських аграріїв і може впливати на доступність продовольства в країнах Африки та Азії.

    Раніше «Ненька інфо» писала про зміну правил експорту зерна й олії через російські удари. Національний банк України тоді надав аграріям додатковий час для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

    Зростання небезпеки вже стало предметом міжнародних переговорів.

    У вересні Туреччина запропонувала Україні та Росії проєкт домовленості про припинення атак на цивільні судна.

    Як повідомляла «Ненька інфо», Анкара запропонувала створити механізм захисту торговельного судноплавства, використовуючи досвід попередньої Чорноморської зернової ініціативи.

    Проте підтвердженої угоди про нове морське перемир’я наразі немає.

    За оцінками міжнародних експертів, подальше загострення ситуації може ще більше скоротити кількість торговельних рейсів, підвищити вартість перевезень і посилити ризики для моряків.

    Таким чином, Чорне море, яке десятиліттями залишалося одним із ключових маршрутів світової торгівлі зерном, нафтою та іншими товарами, перетворилося на одну з найнебезпечніших зон міжнародного судноплавства.

    І поки бойові дії тривають, наслідки цього протистояння відчувають не лише Україна та Росія, а й міжнародні перевізники, страхові компанії та країни, залежні від постачання продовольства.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Сили безпілотних систем України заявили про суттєве послаблення логістичних можливостей Росії між Краснодарським краєм і тимчасово окупованим Кримом. За словами командувача СБС Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), у межах операції «МоЛоЧКа» українські військові спільно зі Службою безпеки України протягом двох тижнів липня вивели з ладу більшість поромів Керченської переправи, через що її пропускна спроможність скоротилася приблизно на 75%.

    За інформацією Бровді, до початку операції перевезення між портом Кавказ і портом Крим забезпечували чотири основні пороми — «Лаврентій», «Панагія», «Ейськ» та «Марія», а судно SKS-One перебувало в резерві. Саме ці плавзасоби забезпечували перекидання військової техніки, транспорту та вантажів через Керченську протоку після неодноразових ударів по Кримському мосту.

    За словами командувача СБС, пором «Ейськ» був уражений 12 та 13 липня й після цього відбуксируваний до порту Керч. Відновлювати його та повертати на лінію російська сторона, за оцінкою українських військових, не планує. Аналогічна ситуація із судном SKS-One, яке після серії ударів 7, 12 і 13 липня затонуло в районі порту Камиш-Бурун і більше не підлягає відновленню.

    Ще один пором — «Марія» — також неодноразово зазнавав ударів упродовж липня. Його відбуксирували до порту, а повернення до експлуатації наразі не планується. Водночас «Лаврентій» та «Панагія», які раніше також були пошкоджені ударами СБС, СБУ та Головного управління розвідки, втратили можливість самостійно пересуватися. За словами Бровді, зараз вони використовуються лише як несамохідні баржі у буксирному режимі, що майже вдвічі зменшує їхню ефективність і робить більш уразливими для нових атак.

    Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що до початку операції один пором міг перевозити від 8 до 15 одиниць техніки залежно від її маси. Загальна добова пропускна спроможність усієї переправи становила приблизно 180–250 транспортних засобів, причому близько 80% цього трафіку використовувало Міністерство оборони РФ для забезпечення своїх військ на тимчасово окупованому Кримському півострові. Після проведення операції, за оцінкою українських військових, працює лише близько чверті довоєнної спроможності переправи.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ситуацію на фронті станом на 16:00 19 липня. За даними військового командування, від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні бої тривали на Покровському, Слов’янському, Костянтинівському, Лиманському та Південно-Слобожанському напрямках.

    На Покровському напрямку російські війська здійснили 15 атак, намагаючись прорвати українську оборону поблизу Торецького, Удачного, Філії, а також у напрямках Кучерового Яру, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Шевченка та Новопідгородного. На Слов’янському напрямку українські військові відбили 14 штурмів, а на Костянтинівському — сім атак, частина боїв на момент публікації ще тривала.

    Також противник активно діяв на Лиманському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках наступальних дій російських військ не зафіксовано. Українські сили продовжують стримувати ворога по всій лінії фронту та завдавати ударів по його тилових об’єктах.

    Окремо Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії за минулу добу. За офіційною оцінкою, Росія втратила ще 1600 військовослужбовців, а також значну кількість озброєння та техніки. Зокрема, українські військові знищили 2 танки, 8 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 6 засобів протиповітряної оборони, 1769 безпілотників оперативно-тактичного рівня, 18 крилатих ракет, 605 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, 9 наземних роботизованих комплексів і 3 одиниці спеціальної техніки.

    Загалом, за даними Генштабу, від початку повномасштабного вторгнення орієнтовні втрати російської армії вже перевищили 1,43 млн військових. Українське командування наголошує, що удари по логістичних маршрутах, таких як Керченська переправа, у поєднанні зі щоденним виснаженням противника на фронті залишаються одним із ключових елементів стратегії зі зриву забезпечення російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України.

  • «МоЛоЧКа» перемелює російську логістику: українські дрони за ніч уразили ще 12 суден у Чорному морі

    «МоЛоЧКа» перемелює російську логістику: українські дрони за ніч уразили ще 12 суден у Чорному морі

    Сили безпілотних систем Збройних сил України повідомили про новий масштабний удар по російському судноплавству в Чорному морі. У ніч проти 17 липня безпілотні комплекси підрозділів, які командувач СБС Роберт «Мадяр» Бровді називає «Птахами», уразили 12 суден, залучених до перевезення російських вантажів, нафтопродуктів та палива.

    Серед атакованих цілей, за даними Бровді, були дев’ять суховантажів, один нафтовий танкер, один танкер-газовоз та один буксир. Усі вони стали цілями в межах операції під назвою «МоЛоЧКа», яку Сили безпілотних систем проводять в Азовському та Чорному морях із 6 липня.

    Командувач СБС заявив, що загальна кількість уражених протягом 12 днів суден сягнула 159. Із них 117 цілей перебували в Азовському морі, ще 42 — у Чорному. Водночас важливо уточнити: українська сторона говорить саме про ураження або виведення суден із ладу, а не обов’язково про їхнє затоплення чи повне фізичне знищення. Незалежно перевірити стан усіх 159 суден на момент публікації неможливо, а Росія повного переліку втрат не оприлюднила.

    За словами Бровді, метою операції є створення «невиліковного паралічу логістики» для нафти, пального та інших вантажів, які Росія перевозить морем, зокрема в обхід міжнародних санкцій. Українські оператори намагаються завдавати ударів так, щоб судна втрачали можливість самостійно рухатися, але не отримували великих пробоїн у вантажних відсіках. Така тактика має зменшувати ризик масштабного витоку нафти та забруднення морської акваторії.

    Що означає назва операції

    Назву «МоЛоЧКа» Бровді розшифрував як «Москва ляже через Крим». За його поясненням, удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії з позбавлення Росії можливості стабільно забезпечувати окупаційне угруповання та утримувати захоплений Крим.

    Перший масштабний етап операції розгортався переважно в Азовському морі. З 6 до 14 липня Сили безпілотних систем заявили про ураження 116 суден, серед яких були танкери, суховантажі, пороми та буксири. Лише в ніч проти 14 липня українські дрони атакували п’ять танкерів, п’ять суховантажів і один буксир.

    15 липня операція вийшла на новий рівень і поширилася на Чорне море. Тоді Бровді повідомив про ураження 20 суден за одну ніч — 17 нафтових танкерів, двох газовозів та одного буксира. Звіт про нові 12 цілей 17 липня свідчить, що удари в Чорному морі набувають системного, а не разового характеру.

    Чому Україна атакує саме суховантажі, танкери й буксири

    Судна цих типів є основою російської морської логістики. Танкерний флот перевозить нафту, нафтопродукти та пальне, газовози — зріджені гази, суховантажі — зерно, вугілля, сировину, техніку та інші масові вантажі. Буксири забезпечують маневрування суден у портах, супровід барж і роботу портової інфраструктури.

    Reuters зазначає, що значна частина атак припала на так званий фідерний флот — невеликі та середні судна, які перевозять вантажі з портів Азовського моря і системи Волго-Донського каналу до більших кораблів у Чорному морі. Пошкодження таких суден розриває не одну окрему поставку, а весь ланцюг перевалки вантажів.

    Росія використовує морські маршрути не лише для експорту нафти та зерна, а й для забезпечення окупованого Криму. Пальне, будівельні матеріали, військові вантажі та цивільні товари доставляються півострову морем, залізницею та автомобільними шляхами. Якщо морське постачання скорочується, навантаження переходить на Кримський міст і сухопутний коридор через окуповані райони півдня України — маршрути, які також регулярно стають цілями українських атак.

    Українська стратегія полягає в тому, щоб змусити Росію одночасно захищати порти, судна, мости, залізниці, нафтобази та склади. Чим більше ресурсів Москва витрачає на охорону тилу, ремонт техніки й перенаправлення вантажів, тим менше можливостей залишається для підтримки наступальних операцій на фронті.

    Безпрецедентна концентрація морських атак

    Масштаб нинішньої кампанії привернув увагу міжнародних фахівців із морської безпеки. Старший аналітик компанії Ambrey Томас Алекса у коментарі Financial Times назвав темп українських ударів безпрецедентним. За його словами, такої концентрації атак на судноплавство за настільки короткий період не спостерігалося навіть під час «танкерної війни» між Іраном та Іраком у 1980-х роках, коли сотні нападів розтягнулися на сім років.

    На оприлюднених раніше відео дрони завдавали точкових ударів по житлових надбудовах, елементах керування, машинних відділеннях та трубопроводах, через які здійснюється завантаження. Такі пошкодження можуть не потопити корабель, але вивести його з експлуатації на тривалий час та вимагати складного ремонту в сухому доці.

    Саме тому кількість уражених цілей не можна прирівнювати до кількості суден, які назавжди втрачені Росією. Частину з них можуть відбуксирувати й відремонтувати. Однак навіть тимчасова втрата ходу створює затори, підвищує страхові ризики, змушує судновласників змінювати маршрути та скорочує доступний тоннаж.

    Наслідки вже виходять за межі війни

    Після попередніх ударів Росія була змушена обмежувати рух суден в Азовському морі та перенаправляти частину зернових вантажів до інших портів. Близько чверті російського зернового експорту традиційно проходить через азовські порти, зокрема Маріуполь і Бердянськ, які Москва використовує після їхньої окупації. Україна також звинувачує Росію у вивезенні цим маршрутом зерна із захоплених українських територій.

    Загострення морської війни вже вплинуло на міжнародний ринок. Після взаємних атак Росії та України по суднах, портах і логістиці котирування пшениці в Європі та США різко зросли. Reuters повідомляв, що ф’ючерси на продовольчу пшеницю в Парижі піднімалися приблизно на 7%, а в Чикаго — на 5%.

    Міжнародна морська організація засудила атаки на торговельне судноплавство з обох сторін, наголосивши, що вони створюють небезпеку для екіпажів, глобальних ланцюгів постачання та свободи навігації. Росія у відповідь на українську кампанію посилила удари по українських портах і цивільних суднах, що заходять до портів Великої Одеси.

    Чи весь атакований флот справді є «тіньовим»

    Українські військові використовують поняття «тіньовий флот» широко — для позначення суден, які обслуговують російську нафтову, паливну та вантажну логістику й допомагають обходити санкційні обмеження. Однак не кожне атаковане судно обов’язково перебуває під персональними санкціями США, ЄС чи Великої Британії.

    Після попередньої серії атак Reuters перевірив частину суден і встановив, що лише два з дванадцяти танкерів, заявлених українською стороною як елементи тіньового флоту, були включені до західних санкційних списків. Решта могли працювати на російських маршрутах або постачати пальне окупованому Криму, але не мати формального санкційного статусу.

    Тому остаточна оцінка законності та військової доцільності кожного удару залежить від належності судна, його вантажу, маршруту та фактичної участі в забезпеченні російської воєнної машини. Повного списку назв усіх 159 уражених кораблів Україна наразі не оприлюднила.

    Російська логістика опинилася під постійним тиском

    Новий удар 17 липня демонструє, що Сили безпілотних систем перейшли від окремих атак до тривалої кампанії. Після ураження понад сотні суден в Азовському морі українські дрони почали системно діяти в Чорному, розширюючи район небезпеки для російських перевізників.

    Поки немає незалежного підтвердження повного знищення всіх заявлених суден, а точний рівень їхніх пошкоджень залишається невідомим. Проте навіть підтверджені міжнародними медіа атаки вже змусили Росію змінювати маршрути, обмежувати морські перевезення та спрямовувати додаткові ресурси на захист портів і флоту.

    Головним результатом «МоЛоЧКи» стає не видовищне затоплення кораблів, а поступова втрата Росією впевненості, що Азовське й Чорне моря залишаються безпечними транспортними коридорами. Кожен пошкоджений танкер, суховантаж або буксир означає ремонт, затриманий вантаж, дорожчу страховку та новий розрив у системі забезпечення окупованого півдня.

    Якщо нинішній темп ударів збережеться, Москва буде змушена обирати між дорогим посиленням захисту сотень цивільних і допоміжних суден, скороченням перевезень або перенесенням вантажів на сухопутні маршрути. Саме такого ефекту, за заявами українського командування, й має досягти операція «МоЛоЧКа»: не дозволити російській логістиці відновитися та перетворити морські шляхи довкола окупованого Криму на постійну зону ризику.