Golosnovinua.com

Позначка: ОПК

  • Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Президент України Володимир Зеленський заявив про успішну реалізацію далекобійних операцій та підтвердив проведення робіт зі збільшення радіуса ураження українських ракет та безпілотників по стратегічних об’єктах на території РФ.

    За словами глави держави, наразі в зоні досяжності українських сил перебуває військово-промислова та енергетична інфраструктура противника на лінії від Ямалу до Західного Сибіру.

    Ключові тези з заяви Президента:

    • Підсумки за вересень — жовтень: Глава держави заслухав доповідь щодо результатів застосування Deep Strike за останні два місяці, відзначивши високу влучність та ефективність українських підрозділів.
    • Подальше розширення дальності: Оборонно-промисловий комплекс України та профільні військові структури активно працюють над збільшенням відстані польоту засобів ураження для охоплення ще більш віддалених російських регіонів.
    • Масштабування підрозділів: Визначено пріоритетні напрямки подальшого застосування далекобійної зброї, а також ухвалено рішення про масштабування відповідних спеціалізованих підрозділів Силу оборони.
    • Стратегічна гарантія безпеки: Володимир Зеленський підкреслив, що українська далекобійність є однією з головних реальних гарантій збереження незалежності держави під час війни та слугуватиме довготривалим елементом стримування агресора у післявоєнний період.

    Контекст

    Систематичні далекобійні удари по нафтопереробних заводах, складських комплексах та військових аеродромах у глибокому тилу РФ стали важливим елементом стратегії зі зниження воєнно-економічного потенціалу агресора. Створення технологій для ураження цілей на відстанях у тисячі кілометрів (зокрема в регіонах Західного Сибіру) дозволяє Силам оборони України чинити тиск на критично важливі об’єкти видобутку та переробки ресурсів РФ.

  • Новий «суспільний договір» щодо мобілізації: експерт вказав на загрози для бізнесу та оборонного сектору

    Новий «суспільний договір» щодо мобілізації: експерт вказав на загрози для бізнесу та оборонного сектору

    В Україні набирає обертів дискусія щодо доцільності та можливих наслідків зміни правил бронювання військовозобов’язаних. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов в ефірі Radio NV проаналізував нову урядову концепцію, наголосивши, що владі не вдасться уникнути відкритого діалогу на цю складну тему. За його словами, непродумані зміни в логіці бронювання можуть серйозно підірвати роботу критично важливих галузей, насамперед вітчизняного оборонно-промислового комплексу, який безпосередньо забезпечує потреби фронту.

    Приводом для експертного обговорення стали озвучені в уряді плани щодо запровадження до 1 грудня поточного року нового «суспільного договору» стосовно мобілізаційних зобов’язань. Оприлюднена модель передбачає специфічний формат взаємодії держави та підприємців: компанії отримують право бронювати своїх співробітників, але натомість бізнес повинен взяти на себе відповідальність за забезпечення так званої «прогнозованої мобілізації» визначеної частини свого персоналу.

    Така ініціатива викликає гострі запитання у фаховому та бізнес-середовищі. Головна проблема полягає у правовій та організаційній невизначеності: залишається незрозумілим, на яких саме юридичних підставах і за допомогою яких інструментів керівники приватних компаній мають гарантувати призов своїх підлеглих. Коментуючи цю ситуацію, Олександр Леонов підкреслив, що будь-який новий механізм має бути максимально прозорим, логічним і зрозумілим для суспільства.

    На переконання політолога, під час розробки подібних правил ключовий акцент необхідно робити на збереженні висококваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів. Перекладання суто державних мобілізаційних функцій на плечі керівників підприємств без чіткого законодавчого регулювання несе величезні ризики, оскільки втрата ключових кадрів може фактично паралізувати роботу підприємств оборонного сектору та економіки в цілому.

  • Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    Масове скорочення броні переглянули: енергетика та оборонка можуть отримати новий ліміт

    В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Після хвилі критики з боку бізнесу та народних депутатів Кабінет Міністрів може пом’якшити раніше запропоновані обмеження для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів. Замість скорочення квот до 85% уряд розглядає можливість встановлення ліміту на рівні 95%. Водночас для бронювання всіх працівників підприємствам доведеться проходити додаткове погодження.

    Про це 22 жовтня повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, посилаючись на оновлений проєкт урядової постанови.

    За інформацією парламентаря, підприємства оборонної промисловості та енергетики зможуть бронювати до 95% військовозобов’язаних працівників без спеціального погодження підвищеного ліміту.

    Якщо ж підприємству необхідно зберегти бронювання для 100% персоналу, відповідне рішення доведеться погоджувати через Координаційний центр при Кабінеті Міністрів.

    Цей орган має перевіряти обґрунтованість надання додаткових квот та оцінювати потреби підприємств, які виконують критично важливі завдання.

    Спочатку уряд пропонував значно суворіші обмеження. У проєкті, який став відомий 12 жовтня, передбачалося скорочення бронювання для підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та служб поводження з побутовими відходами розглядали зниження квоти із 75% до 60%.

    Окремою суперечливою ініціативою стала пропозиція змінити порядок розрахунку кількості працівників, яких можна забронювати.

    Зокрема, із загальної чисельності військовозобов’язаних пропонували виключити співробітників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав.

    На практиці це могло б суттєво зменшити кількість доступних бронювань навіть для підприємств, які формально зберігали б попередню квоту.

    Однак після критики відповідний пункт вирішили вилучити з оновленого проєкту. Про це 21 жовтня повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

    Нові правила викликали занепокоєння серед роботодавців, які попереджали про ризики втрати кваліфікованих фахівців.

    Особливо гостро питання постало перед підприємствами оборонної промисловості, енергетики, комунального господарства та аграрного сектору.

    Представники бізнесу наголошували, що скорочення бронювання може поставити під загрозу виконання оборонних замовлень, ремонт пошкоджених енергетичних об’єктів та безперервне надання критично важливих послуг.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що 63 народні депутати виступили проти скорочення квот. Ініціативу також розкритикували представники 16 аналітичних центрів.

    Ще 13 жовтня Кабмін погодив зміни до системи бронювання із додатковим доопрацюванням окремих положень. Для остаточного узгодження відсоткових квот уряд узяв п’ять днів.

    Про цей етап «Ненька інфо» також писала в матеріалі про затримку затвердження нових лімітів.

    Наразі очікується, що оновлену постанову можуть остаточно затвердити до кінця тижня.

    Водночас станом на 22 жовтня офіційного тексту документа з квотою 95% ще не оприлюднено.

    Це означає, що нові правила поки не можна вважати чинними. Підприємствам і працівникам необхідно орієнтуватися на чинний порядок бронювання до офіційного опублікування змін та набрання ними чинності.

    Головним відкритим питанням залишається практичний механізм роботи Координаційного центру, зокрема критерії погодження стовідсоткового бронювання та строки розгляду заяв підприємств.

  • Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Бронювання під загрозою скорочення: Кабмін узяв п’ять днів, щоб вирішити долю нових квот

    Кабінет Міністрів України готує черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних працівників. 13 жовтня уряд розглянув відповідну постанову, однак найсуперечливіше питання — максимально допустиму частку заброньованих працівників — вирішив доопрацювати протягом п’яти днів. Раніше стало відомо про пропозиції скоротити квоти для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики та комунальної сфери. Після критики з боку бізнесу й профільних відомств остаточні параметри вирішили додатково узгодити.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на джерела в уряді та народного депутата Ярослава Железняка.

    За інформацією парламентаря, на засіданні 13 жовтня Кабмін розглянув постанову щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.

    Документ підтримали з необхідністю додаткового доопрацювання. Для більшості положень визначили одноденний строк, а для норм щодо відсоткових квот — п’ятиденний.

    Причиною стала відсутність остаточно узгодженої позиції щодо допустимої кількості працівників, які можуть отримувати бронювання.

    Співрозмовник РБК-Україна в уряді пояснив, що питання є особливо чутливим, тому для погодження квот вирішили взяти більше часу.

    Квоти для оборонних підприємств можуть скоротити

    Напередодні урядового засідання Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про проєкт змін, який передбачав суттєвий перегляд правил бронювання.

    Найбільше занепокоєння викликала пропозиція зменшити максимальну частку заброньованих військовозобов’язаних працівників на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

    Зокрема, обговорювалося скорочення ліміту зі 100% до 85%.

    Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з відходами розглядали інший варіант — зменшення максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

    Однак ці показники залишаються параметрами попереднього проєкту, а не остаточно ухваленими нормами.

    Відповідно, повідомлення про те, що всі оборонні підприємства вже втратили можливість бронювати до 100% персоналу, наразі було б передчасним.

    Чому бізнес виступив проти змін

    Ініціатива скорочення квот викликала критику серед представників критично важливих галузей економіки.

    Насамперед ідеться про підприємства, які виготовляють озброєння, боєприпаси, безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та іншу продукцію для Сил оборони України.

    У таких компаніях значна частина працівників має спеціалізовану технічну кваліфікацію, а їхню підготовку та заміну складно здійснити за короткий час.

    Втрата частини персоналу може вплинути на виробничі процеси, особливо там, де виконання оборонних контрактів залежить від конкретних інженерів, технологів та інших фахівців.

    Схожі ризики існують в енергетичній та комунальній сферах.

    На тлі російських атак на українську інфраструктуру підприємства електро-, тепло- та водопостачання потребують достатньої кількості спеціалістів для проведення аварійних ремонтів і підтримання безперебійної роботи обладнання.

    Саме тому питання бронювання в цих галузях має значення не лише для бізнесу, а й для обороноздатності та життєзабезпечення населення.

    Від однієї суперечливої пропозиції вже відмовилися

    Крім скорочення квот, уряд розглядав зміну механізму розрахунку кількості військовозобов’язаних працівників, від якої визначається допустимий обсяг бронювання.

    Ішлося про можливість виключити з розрахункової бази працівників, які вже мають законні підстави для відстрочки від мобілізації.

    До таких категорій можуть належати окремі студенти, багатодітні батьки та особи, які здійснюють догляд за родичами відповідно до встановлених законом умов.

    За попередньою ідеєю, таких працівників пропонували не враховувати під час визначення стандартної 50-відсоткової квоти підприємства.

    Це могло змінити кількість співробітників, яких роботодавець має можливість забронювати.

    Проте, за інформацією Железняка та джерел РБК-Україна, від пропозиції виключати працівників з іншими законними відстрочками з бази розрахунку вирішили відмовитися.

    Таким чином, станом на 13 жовтня ця норма не входить до погоджених нововведень.

    Як зараз працює система бронювання

    Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних працівників ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року з подальшими змінами.

    Загалом підприємство повинно мати передбачені законодавством підстави для бронювання, зокрема відповідний статус критично важливого для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або потреб Сил оборони.

    Залежно від категорії підприємства та спеціальних норм законодавства застосовуються різні обмеження щодо кількості працівників, які можуть бути заброньовані.

    Для значної частини критично важливих підприємств стандартний ліміт становить 50%, тоді як для окремих категорій діють спеціальні правила.

    Бронювання оформлюється роботодавцем у встановленому порядку, зокрема з використанням державних цифрових сервісів.

    У червні 2026 року уряд уже переглядав критерії критичності підприємств, вимоги до оплати праці та правила врахування працівників, які працюють за сумісництвом.

    Тоді в Мінекономіки пояснювали, що зміни спрямовані на збереження кадрового потенціалу економіки та більш адресне використання механізму бронювання.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про посилення правил бронювання та нові вимоги до критично важливих підприємств.

    Що буде з уже оформленим бронюванням

    Найбільше працівників і роботодавців зараз цікавить, чи призведуть майбутні зміни до автоматичного скасування вже наданих відстрочок.

    Однак остаточної відповіді на це запитання наразі немає.

    Усе залежатиме від фінальної редакції постанови, перехідних положень і визначеного порядку застосування нових квот.

    Саме повідомлення про доопрацювання постанови не є підставою вважати, що вже оформлене бронювання автоматично анульоване.

    Підприємствам варто орієнтуватися на чинні нормативні акти та офіційні рішення, а не на попередні варіанти урядових документів.

    Роботодавці, які мають значну кількість заброньованих працівників, зможуть оцінити наслідки змін лише після публікації остаточних норм.

    Оборонні підприємства намагаються зберегти персонал

    В умовах війни питання бронювання безпосередньо пов’язане зі здатністю підприємств виконувати державні замовлення.

    Особливо це стосується українського оборонно-промислового комплексу.

    У вересні «Ненька інфо» писала, що 86% підприємств українського ОПК підтвердили статус критично важливих.

    Такий статус дозволяє підприємствам користуватися передбаченими законодавством механізмами бронювання та зберігати працівників, необхідних для виробництва продукції оборонного призначення.

    Тому можливе зменшення допустимої частки заброньованого персоналу має значення для виконання контрактів і виробничого планування.

    Коли ухвалять остаточні правила

    За повідомленням Ярослава Железняка, уряд визначив п’ятиденний строк для доопрацювання частини постанови, що стосується квот.

    Однак це не означає, що нові правила автоматично набудуть чинності через п’ять днів.

    Для застосування нормативних змін необхідно встановити остаточний зміст документа, порядок його оприлюднення та дату набрання чинності.

    Поки цих відомостей немає, визначити точну дату початку дії нових обмежень неможливо.

    Отже, Кабмін розпочав фінальне узгодження змін до бронювання, але ключове рішення щодо квот залишається відкритим.

    Скорочення лімітів для оборонних і енергетичних підприємств обговорюється, однак остаточні відсотки ще мають узгодити.

    Водночас від ідеї виключати працівників з іншими законними підставами для відстрочки із загальної бази розрахунку, за повідомленнями джерел, відмовилися.

    Подальші рішення уряду визначатимуть, як саме підприємства зможуть зберігати необхідні кадри та чи доведеться їм переглядати кількість заброньованих військовозобов’язаних.

  • Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Після спалаху масштабного військового протистояння з Іраном Україна мала реальний шанс вийти на високомаржинальний ринок безпілотників-перехоплювачів у країнах Близького Сходу та закріпитися там у статусі провідного постачальника контрбезпілотних систем. Однак через регуляторні затримки, відсутність своєчасних експортних механізмів та тривалу нерішучість цим колосальним попитом зрештою скористалися виробники зі Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю, які за пів року повністю зайняли цю стратегічну нішу. Про це повідомив представник українського оборонно-промислового комплексу в аналітичному розборі директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентина Бадрака.

    Коли наприкінці зими 2026 року в регіоні розпочалася відкрита фаза бойових дій за участю Ірану, монархії Перської затоки зіткнулися з гострою потребою у захисті від масованих нальотів далекобійних ударних дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів типу «Шахед». Класичні системи протиповітряної оборони великої та середньої дальності виявилися надто дорогими у використанні проти дешевих роїв безпілотників: пуск зенітної ракети вартістю в мільйони доларів для збиття дрона за кілька десятків тисяч створював економічну асиметрію. Саме тому держави регіону активно шукали українські розробки, передусім швидкісні FPV-перехоплювачі та спеціалізовані легкі зенітні дрони, які довели свою надзвичайно високу ефективність і безпрецедентну рентабельність у реальних бойових діях проти російської авіації та ударних БПЛА.

    Втім, за перші шість місяців відкритого конфлікту ситуація на близькосхідному ринку озброєнь зазнала докорінних змін. Поки вітчизняні компанії перебували в очікуванні регуляторного розблокування експорту з боку українського уряду та намагалися подолати бюрократичні бар’єри у вигляді високих зборів за видачу ліцензій, американські та ізраїльські оборонні гіганти оперативно запропонували власні альтернативні рішення. Компанії зі США та Ізраїлю не лише швидко масштабували лінійки спеціалізованих систем протидії БПЛА, але й забезпечили замовників повним пакетом гарантій, прямого державного сприяння, сервісного обслуговування та інтеграції у наявні регіональні протиповітряні контури.

    Втрата близькосхідного вектора стала відчутним ударом по експортному потенціалу української оборонки. Робота на ринках багатих монархій Затоки могла б залучити в українську економіку мільярди доларів інвестицій, що дозволило б суттєво розширити виробничі потужності всередині України та профінансувати науково-дослідні розробки для фронту. Тепер українські виробники стикаються з доконаним фактом: американські та ізраїльські контракти вже укладені, ланцюги постачання законтрактовані, а вхідний поріг на цей платоспроможний ринок зріс багаторазово. Цей прецедент вкотре підтверджує, що в сучасній глобальній торгівлі зброєю технологічна перевага нівелюється за відсутності гнучкої та оперативної державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності.

  • «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.

    За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.

    Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.

    Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.

    Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.

  • Від окопів до оборонки: в Україні запрацював портал працевлаштування ветеранів ZBROYA

    Від окопів до оборонки: в Україні запрацював портал працевлаштування ветеранів ZBROYA

    Демобілізовані українські військовослужбовці отримали новий цифровий інструмент для інтеграції в цивільне життя та продовження роботи на оборону держави. В Україні офіційно запрацював спеціалізований портал ZBROYA, створений для працевлаштування ветеранів на підприємствах оборонно-промислового комплексу. Платформа об’єднує в єдину систему пошук профільних вакансій, можливості для перекваліфікації, а також юридичний та психологічний супровід колишніх бійців.

    Оскільки бойовий досвід часто складно самостійно трансформувати у стандартне цивільне резюме, ключовим напрямом порталу стало професійне кар’єрне консультування. Спеціалісти допомагають захисникам визначити сильні сторони, адаптувати військові навички до специфіки роботи оборонних підприємств та якісно підготуватися до співбесід. Для ветеранів, які вже чітко визначилися з майбутньою спеціалізацією, відкрито прямий доступ до бази актуальних вакансій, інтегрованої з провідними українськими платформами пошуку роботи.

    У разі нестачі цивільних компетенцій для бажаної посади користувачі можуть скористатися низкою освітніх програм. Захисникам доступні державні ваучери на безкоштовне навчання, онлайн-курси з конструювання дронів та спеціальна технічна підготовка з гарантією подальшого працевлаштування. Окремий напрям роботи сфокусовано на підготовці самих роботодавців: для кадрових служб оборонних компаній проводяться тренінги з етичної комунікації, психологічної підтримки та правильної адаптації демобілізованих у робочі колективи.

    Запуск профільного порталу відбувається на тлі підготовки до масштабного реформування системи державної підтримки військових. До кінця поточного року планується реєстрація комплексного законопроєкту, який стане фундаментом для створення уніфікованого ветеранського кодексу та об’єднає всі чинні пільги в єдину правову базу. Водночас готується запровадження жорсткої юридичної відповідальності за неякісне або суто формальне надання послуг захисникам, щоб усі гарантовані державою норми та сервіси мали реальне фінансове підґрунтя і працювали на практиці.

     

  • У НАТО стався «ментальний злам» щодо України: у Києві пояснили, що змінилося

    У НАТО стався «ментальний злам» щодо України: у Києві пояснили, що змінилося

    У НАТО поступово змінюється саме сприйняття України: від держави, якій союзники допомагають протистояти російській агресії, до країни, яка сама робить внесок у безпеку всього євроатлантичного простору. Ця зміна вже зафіксована не лише в політичних заявах — відповідне формулювання з’явилося в офіційних документах Альянсу на рівні лідерів держав.

    Про це розповіла глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук в інтерв’ю РБК-Україна. За її словами, йдеться про своєрідний «ментальний злам» усередині Альянсу щодо того, яку роль Україна відіграє в системі євроатлантичної безпеки.

    «Вперше країни-члени НАТО на рівні лідерів зафіксували в декларації, що Україна є контрибутором євроатлантичної безпеки», — заявила дипломатка.

    Йдеться про декларацію саміту НАТО 2026 року в Анкарі. В офіційному документі союзники прямо записали, що Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку. Одночасно країни Альянсу підтвердили єдність у підтримці України в захисті її свободи, суверенітету та територіальної цілісності.

    Це формулювання важливе не лише з політичної точки зору. Воно фактично змінює логіку, за якою всередині НАТО може розглядатися подальша військова та фінансова підтримка Києва.

    За словами Гетьманчук, раніше Україну передусім сприймали як отримувача допомоги — країну, якій необхідно передавати озброєння, боєприпаси та іншу підтримку для протистояння Росії. Тепер дедалі сильніше закріплюється інший підхід: посилення України одночасно означає посилення безпеки самих держав НАТО.

    Цю тенденцію підтверджують і заяви керівництва Альянсу. Заступниця генерального секретаря НАТО Радміла Шекерінська у липні 2026 року заявила, що Україна стала постачальником безпеки, а відносини з нею дедалі більше набувають двостороннього характеру. За її словами, НАТО та ЄС не лише підтримують Україну, а й переймають її досвід, знання та практичні напрацювання.

    Особливого значення це набуває через досвід української армії та оборонної промисловості, накопичений під час повномасштабної війни. Серед сфер, де співпраця України та партнерів стає дедалі важливішою, — безпілотні системи, оборонні технології, протиповітряна оборона та масштабування військового виробництва.

    На рівні НАТО розвиток безпілотних систем, інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, високоточних ударних можливостей, штучного інтелекту та інших нових технологій уже визначено серед напрямків модернізації Альянсу.

    Гетьманчук наголосила, що новий статус України дає Києву додатковий аргумент у переговорах із союзниками про фінансування оборони.

    «Визнання України контрибутором безпеки автоматично перетворює всі внески в підтримку України на інвестиції в євроатлантичну безпеку, в інвестиції у власну оборону країн-членів НАТО», — пояснила вона.

    Тобто логіка поступово змінюється з «допомоги Україні» на «інвестиції у спільну безпеку». За словами дипломатки, сьогодні мова дедалі частіше йде не просто про передачу готового західного озброєння зі складів, а про фінансування конкретних систем і вкладення у виробничі можливості українського оборонно-промислового комплексу.

    Передумови для такого підходу були закладені ще на саміті НАТО в Гаазі у червні 2025 року.

    Тоді союзники ухвалили масштабне рішення про збільшення оборонних витрат. До 2035 року країни НАТО зобов’язалися спрямовувати на оборонні та пов’язані з безпекою потреби 5% ВВП. Щонайменше 3,5% мають іти на основні оборонні потреби та виконання цільових показників НАТО, а до 1,5% — на ширші безпекові витрати, зокрема критичну інфраструктуру, стійкість, інновації та зміцнення оборонно-промислової бази.

    Для України принциповим став ще один пункт Гаазької декларації: союзники погодилися враховувати прямі внески в оборону України та її оборонну промисловість під час розрахунку власних оборонних витрат.

    Таким чином, країна НАТО, яка вкладає кошти у виробництво озброєнь для України або безпосередньо підтримує український ОПК, може одночасно виконувати частину власних зобов’язань щодо збільшення оборонних витрат. В офіційній декларації це пояснювалося тим, що безпека України сприяє безпеці самих союзників.

    Саме це рішення Гетьманчук назвала одним із важливих механізмів, які вдалося зробити практичними.

    Зміна стала ще помітнішою після саміту НАТО в Анкарі в липні 2026 року. Лідери Альянсу вже безпосередньо записали в підсумковій декларації: «Україна робить внесок у трансатлантичну безпеку». Там же зазначено, що європейські союзники та Канада фінансують переважну частину безпекової допомоги Україні через двосторонні й багатосторонні механізми.

    Крім того, союзники взяли на себе конкретні фінансові зобов’язання. На 2026 рік країни НАТО пообіцяли надати Україні військове обладнання, допомогу та навчання загальною вартістю 70 млрд євро. Водночас у декларації закріплено намір підтримувати щонайменше еквівалентний рівень допомоги й у 2027 році.

    Заступниця генсека НАТО Радміла Шекерінська пізніше окремо наголосила: сума на 2027 рік є мінімальною планкою, а не максимально можливою межею допомоги.

    Нинішній підхід став результатом кількарічної еволюції політики Альянсу. Ще на Вашингтонському саміті 2024 року союзники ухвалили довгострокове зобов’язання щодо безпекової допомоги Україні. Тоді НАТО заявляло про намір забезпечити базове фінансування на рівні щонайменше 40 млрд євро протягом наступного року. До підтримки, яка могла враховуватися в межах цього механізму, входили закупівля військового обладнання, передача техніки, логістика, навчання українських військових, а також інвестиції в українську оборонну інфраструктуру та промисловість.

    У Гаазі в 2025 році був зроблений наступний крок: витрати на Україну фактично пов’язали з оборонними зобов’язаннями самих союзників. А в Анкарі у 2026-му Україну вже прямо назвали державою, яка робить внесок у трансатлантичну безпеку.

    Таким чином, слова Гетьманчук про «ментальний злам» мають під собою цілком конкретні рішення НАТО. Якщо раніше дискусія переважно будувалася навколо того, скільки ресурсів Альянс готовий витратити на допомогу Україні, то тепер дедалі більше йдеться про те, яку користь сама Україна, її військовий досвід, технології та оборонна промисловість можуть дати спільній системі безпеки.

    При цьому таке визнання саме по собі не означає членства України в НАТО і не замінює політичних рішень, необхідних для вступу до Альянсу. Однак воно свідчить про важливу зміну позиціонування України: від держави, безпеку якої потрібно забезпечувати, до партнера, зміцнення якого розглядається як частина зміцнення оборони всього євроатлантичного простору.

  • Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    Німеччина хоче отримати українські військові технології: що найбільше цікавить Берлін

    У Німеччині запропонували укласти з Україною двосторонню угоду про обмін оборонними технологіями. Берлін особливо зацікавлений в українських розробках у сфері безпілотників, протидії дронам і ракетних систем, пише Bild.

    З такою ініціативою виступив керівник парламентської групи Християнсько-соціального союзу в Бундестазі Александер Гоффманн. Він наголосив, що Німеччина залишається одним із найбільших донорів України та планує продовжувати військову, фінансову й гуманітарну підтримку. Водночас співпраця, на його думку, має приносити користь обом державам.

    Гоффманн запропонував юридично закріпити передачу Німеччині частини практичного досвіду, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Йдеться не про вже ухвалене рішення німецького уряду, а про політичну пропозицію, яку ще мають обговорити.

    Найбільшу увагу Берлін приділяє українському виробництву безпілотників. За словами політика, Німеччина повинна мати можливість у разі загострення безпекової ситуації швидко збільшити випуск дронів. Український досвід може допомогти німецьким підприємствам швидше адаптувати розробки до реальних бойових умов.

    Також Німеччину цікавлять системи перехоплення ворожих БпЛА, засоби радіоелектронної боротьби, використання штучного інтелекту та сучасні ракетні технології. Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус називав ці напрями серед ключових сфер, у яких німецькі військові та виробники можуть переймати досвід України.

    Оборонна співпраця між країнами вже розширюється. Українські та німецькі компанії працюють над спільним виробництвом безпілотних систем різної дальності, включно з дронами, здатними уражати цілі на відстані до 1500 кілометрів.

    Крім того, сторони домовлялися про розвиток протиракетних спроможностей і спільне виробництво наземних роботизованих комплексів. Такі проєкти мають одночасно посилити Збройні сили України та розширити можливості європейської оборонної промисловості.

    Ініціатива Гоффманна показує, що український оборонно-промисловий комплекс дедалі частіше розглядають не лише як отримувача західної допомоги, а і як джерело унікальних технологій та бойового досвіду. Остаточні умови можливого обміну, зокрема питання захисту інтелектуальної власності та доступу до розробок, наразі не визначені.

  • Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Після вибухів у Вишневому “Укроборонпром” змінює керівника

    Генеральний директор АТ “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін оголосив про завершення роботи на посаді. Його відставка відбулася на тлі масштабних кадрових змін в оборонній сфері після вибухів на складі боєприпасів у Вишневому, які спричинили перевірки підприємств оборонно-промислового комплексу та низку дисциплінарних рішень.

    Про це Герман Сметанін повідомив у своєму Telegram.

    У своєму зверненні він зазначив, що завершує роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”, подякувавши всім, із ким працював протягом свого перебування на чолі найбільшої оборонної компанії країни.

    “Сьогодні завершую роботу на посаді генерального директора Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість”. Для мене було честю очолювати найбільшу оборонну компанію України”, – написав Сметанін.

    За його словами, головним результатом роботи стала не лише реалізація виробничих завдань, а й формування сильної професійної команди, яка працює на підприємствах концерну. Він наголосив, що саме люди стали найбільшою цінністю компанії, адже саме завдяки інженерам, конструкторам, технологам, керівникам підприємств та працівникам виробництв вдалося забезпечити розвиток українського оборонно-промислового комплексу в умовах повномасштабної війни.

    Окремо Сметанін висловив подяку президенту України Володимиру Зеленському, уряду, Верховній Раді, Раді національної безпеки і оборони, Генеральному штабу ЗСУ, військовим, силовим структурам, а також міжнародним партнерам, які підтримували розвиток української оборонної промисловості. Він також подякував українським зброярам, конструкторам, інженерам і всім працівникам галузі за їхню роботу та внесок у зміцнення обороноздатності держави.

    Наприкінці звернення Сметанін подякував своїй родині за підтримку під час роботи та побажав новому керівництву компанії й колективу успішно продовжувати виконання державної місії. При цьому жодних пояснень щодо причин свого звільнення він не навів.

    Відставка генерального директора “Української оборонної промисловості” відбулася після серії резонансних подій в оборонній сфері. У ніч проти 6 липня російські війська завдали удару по складу боєприпасів одного з підприємств товариства у Вишневому Київської області. Внаслідок атаки пролунали потужні вибухи, після яких президент Володимир Зеленський доручив провести комплексні перевірки підприємств оборонної галузі.

    За результатами цих перевірок було оголошено про кадрові рішення. Зокрема, в АТ “Українська оборонна промисловість” повідомили про звільнення двох керівників підприємств, на яких були виявлені порушення правил зберігання боєприпасів. У компанії також заявили, що особи, відповідальні за допущені порушення, нестимуть не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

    Після вибухів президент наголосив на необхідності посилити контроль за безпекою на підприємствах оборонно-промислового комплексу та забезпечити безумовне дотримання вимог щодо зберігання озброєння й боєприпасів. Влада також анонсувала подальше оновлення системи управління оборонною галуззю та підвищення відповідальності керівників стратегічних підприємств.

    Наразі офіційно не повідомляється, хто саме очолить АТ “Українська оборонна промисловість” після відставки Германа Сметаніна. Очікується, що рішення про нового керівника буде ухвалене найближчим часом у межах загального перезавантаження оборонної сфери, яке розпочалося після перевірок та кадрових змін.