Golosnovinua.com

Позначка: опозиція

  • Неочікуваний розворот: резонансні заяви Гончаренка щодо перемовин із РФ викликали подив усередині «Європейської солідарності»

    Неочікуваний розворот: резонансні заяви Гончаренка щодо перемовин із РФ викликали подив усередині «Європейської солідарності»

    Публічні висловлювання народного депутата Олексія Гончаренка щодо перебігу російсько-української війни та необхідності пошуку форматів домовленостей із Російською Федерацією спричинили помітний резонанс і відверте здивування серед його колег по фракції «Європейська солідарність». За інформацією представників політсили, різка зміна тональності та акцентів у риториці одного з найактивніших медійних парламентарів виявилася цілковитою несподіванкою не лише для представників депутатського корпусу партії, а й особисто для її лідера, п’ятого президента України Петра Порошенка.

    Політична сила «Європейська солідарність» упродовж усіх років повномасштабного вторгнення послідовно відстоює максимально безкомпромісну позицію щодо протистояння агресору. Офіційна лінія партії традиційно базується на неприпустимості будь-яких кулуарних поступок Кремлю, необхідності збереження територіальної цілісності, форсованому русі до НАТО та притягненні вищого керівництва РФ до міжнародної кримінальної відповідальності. На цьому тлі меседжі Гончаренка щодо потреби виходити на переговорні треки та домовлятися з Москвою виглядають як відчутний ідеологічний дисонанс. Ситуація набуває особливої ваги з огляду на масштабну присутність депутата в інформаційному просторі: його персональні медіаресурси охоплюють мільйонну аудиторію, яка нерідко ототожнює його персональні заяви зі спільною стратегією всієї парламентської фракції.

    Після скандальних тез усередині політсили виникла необхідність проведення внутрішніх розмов і консультацій щодо комунікаційної дисципліни. Представники партії вказують, що подібні некоординовані демарші створюють суттєві репутаційні виклики та дезорієнтують виборців, які розраховують на послідовну та чітку позицію опозиції в питаннях національної безпеки. Попри відсутність офіційних дисциплінарних заяв чи кадрових рішень, інцидент оголив приховану напругу між автономною медійною діяльністю популярних блогерів-депутатів і необхідністю підпорядковуватися спільним політичним директивам лідерів партії.

    Цей прецедент показово відображає ширші суспільно-політичні процеси, що відбуваються в Україні на тлі обговорення можливих моделей деескалації та міжнародних ініціатив щодо припинення вогню. Тривалий виснажливий конфлікт, активізація посередницьких зусиль глобальних гравців і системний тиск на українську інфраструктуру дедалі частіше змушують окремих політиків зондувати суспільні настрої за допомогою ризикованих тез. Проте спроби вийти за межі усталеного військово-політичного консенсусу свідчать про наростання складної внутрішньої дискусії щодо пошуку реалістичних сценаріїв завершення війни та збереження державності.

     

  • Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    Цензура чи помилка Meta? В Албанії блокують Instagram-акаунти противників проєкту Кушнера

    В Албанії набирає обертів скандал навколо блокування десятків Instagram-акаунтів активістів, журналістів та опозиційних політиків. Обмеження відбуваються на тлі майже 100-денних протестів проти будівництва розкішного курорту на південному узбережжі країни, пов’язаного з Джаредом Кушнером — зятем президента США Дональда Трампа.

    Про ситуацію повідомило Politico. За даними видання, Instagram став одним із ключових каналів поширення інформації про протести, однак протягом останніх тижнів десятки сторінок людей, які висвітлювали або підтримували акції, були заблоковані чи отримали суттєві обмеження.

    Користувачам переважно повідомляли про ймовірні порушення авторських прав. Самі власники сторінок заперечують такі порушення та стверджують, що публікували власні фотографії, відео й інші матеріали. Саме збіг блокувань із протестною активністю породив в Албанії підозри щодо можливого використання механізмів модерації соцмережі для придушення критики. Водночас доказів того, що албанська влада або представники курортного проєкту безпосередньо стоять за блокуваннями, наразі немає.

    Протести пов’язані з масштабним туристичним проєктом на півдні Албанії. Курорт асоціюють із Джаредом Кушнером — чоловіком Іванки Трамп та засновником інвестиційної компанії Affinity Partners. Суперечки навколо його інвестиційних планів на Балканах виникали й раніше, зокрема через заплановану забудову прибережних територій.

    За інформацією Politico, нинішні акції в Албанії тривають уже майже сто днів. Почавшись як протести проти курортного проєкту, вони поступово набули ширшого політичного характеру — частина учасників тепер вимагає відставки уряду прем’єр-міністра Еді Рами.

    Особливого значення в цій ситуації набули соціальні мережі. Саме Instagram активісти використовували для трансляцій із протестів, поширення відео, координації та привернення уваги до конфлікту. Тому масові проблеми з акаунтами людей, безпосередньо залучених до протестної кампанії, стали окремою темою суспільної дискусії.

    Серед тих, хто зіткнувся з блокуванням, опинився депутат парламенту та лідер опозиційної партії Mundësia Агроном Шехай. Політик припустив, що недостатньо прозорі правила роботи соціальних платформ можуть створювати можливості для цензури політичних опонентів. Це, однак, його оцінка ситуації, а не встановлений факт.

    Перевіркою випадків зайнялася організація Repro Uncensored. За наведеними Politico даними, вона проаналізувала сотні випадків і заявила, що не знайшла порушень правил Instagram, які могли б пояснити застосовані санкції.

    У Meta, якій належить Instagram, заявили, що перевіряють ситуацію. Компанія вже визнала, що принаймні частина акаунтів була заблокована помилково, та відновила їх. Проте проблема цим не вичерпалася: деякі користувачі після відновлення доступу, за повідомленнями, все ще мають обмеження щодо прямих трансляцій або спільних публікацій, а охоплення їхнього контенту могло скоротитися.

    Ситуація особливо чутлива через те, що алгоритмічна модерація великих соціальних платформ може безпосередньо впливати на політичну комунікацію. Якщо Instagram є одним із головних каналів поширення інформації про протест, навіть тимчасове блокування сторінки журналіста, політика чи активіста може обмежити його можливість звертатися до аудиторії саме в момент активних подій.

    Водночас наразі немає підтвердження, що блокування були частиною скоординованої кампанії.

    Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама категорично відкинув припущення про причетність уряду. За його словами, албанська влада не має технічних можливостей здійснювати такі операції в Instagram.

    Представники компанії SAZAN Coast, пов’язаної з курортним проєктом, також заперечили будь-який вплив на рішення Meta. Водночас представник компанії охарактеризував протести як «скоординовану опозиційну кампанію» та позитивно оцінив боротьбу Meta з активністю, яку він назвав «бот-рухами». Ці твердження є позицією компанії й самі по собі не доводять, що заблоковані акаунти справді були ботами.

    Саме тому історія вийшла далеко за межі суперечки навколо одного курорту. Вона порушує ширше питання про те, наскільки прозорими є механізми модерації Instagram та інших великих платформ у ситуаціях політичних протестів. Якщо рішення про блокування ухвалюються автоматично після скарг на авторські права, залишається ризик, що систему скарг можуть використовувати для масового обмеження небажаного контенту.

    При цьому ситуація поки що не дає підстав однозначно стверджувати, що саме це сталося в Албанії. Meta говорить про помилки та проводить перевірку, уряд заперечує втручання, а компанія, пов’язана з курортом, також відкидає причетність. Активісти й опозиція, своєю чергою, вимагають пояснити, чому під обмеження потрапила значна кількість критиків проєкту.

    Історія навколо курорту Кушнера перетворилася одночасно на земельний, політичний та інформаційний конфлікт. І тепер питання полягає вже не тільки в тому, що побудують на албанському узбережжі, а й у тому, хто і за якими правилами контролює цифрові майданчики, через які суспільство може протестувати проти таких рішень.

  • Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Служба безпеки України у тісній взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони зірвали чергову зухвалу спецоперацію російських спецслужб. Федеральна служба безпеки РФ планувала вчинити теракт проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, який прибув до України з нагоди святкування Дня Незалежності.

    Провал кремлівських диверсантів

    Як повідомили у відомстві, завдяки злагодженим діям контррозвідки та спецпризначенців плани ворога вдалося вчасно розкрити та повністю нейтралізувати ще на етапі підготовки. Наразі правоохоронці здійснюють масштабні оперативно-слідчі дії, спрямовані на документування злочинної діяльності та притягнення до відповідальності всіх учасників диверсійної мережі замовників із Москви.

    Системний терор проти опонентів та українського ОПК

    Цей випадок став черговим свідченням намагань Кремля розгорнути хвилю адресного терору в українському тилу. Нещодавно силами СБУ та Національної поліції було ліквідовано ще одну загрозу на Київщині — тоді українські спецслужби попередили замовне вбивство керівника одного зі стратегічних підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зірвавши ворожі наміри паралізувати оборонні спроможності держави.

     

  • Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Парламентська опозиція Угорщини в особі впливової партії «ФІДЕС – Угорський громадянський союз» несподівано заявила про повну готовність до тісної співпраці з новим урядом. Заступник лідера парламентської фракції Янош Бока публічно визнав наявність серйозних проблем та системне відступлення від демократичних стандартів за часів попереднього керівництва країною.

    Визнання помилок та новий діалог

    Під час спілкування з європейськими медіа представник партії колишнього прем’єра відверто зазначив, що у критиці на адресу попередньої влади є чимала частка правди. Політична сила вирішила переглянути свою стратегію і тепер готова спільно з новим кабінетом працювати над реальним відновленням демократичних інститутів.

    «У некоторой критике, связанной с отступлением от демократических принципов, есть доля истины, и мы также готовы работать с новым правительством над этими вопросами», – зазначив Янош Бока.

    Водночас політик наголосив, що партія не збирається брати на себе всю повноту відповідальності за минулі прорахунки, а також висловив застереження щодо деяких кроків чинної влади.

    Претензії до нової команди та лінії розколу

    Попри заявлену готовність до діалогу, опозиція жорстко розкритикувала методи управління команди прем’єра Петера Мадьяра. У партії «ФІДЕС» переконані, що нові можновладці перевищують свої конституційні повноваження та використовують агресивну риторику.

    Окрему хвилю обурення в лавах опозиції викликало рішення про дострокову заміну президента Угорщини. Представники колишньої влади заявляють про цілеспрямовану кампанію з боку нових очільників країни, яка нібито спрямована на повне знищення політичних конкурентів та зачистку опозиційних фондів. Нагадаємо, що після перемоги партії «Тиса» на квітневих виборах новий уряд одразу почав перевіряти державні фінансування та майно організацій, пов’язаних із попередниками.

    Знайдені точки дотику заради майбутнього

    Незважаючи на гострі політичні суперечки, сторони все ж знаходять простір для компромісів. Зокрема, у лавах «ФІДЕС» публічно підтримали ініціативи щодо відновлення повноцінних повноважень Конституційного суду Угорщини. Експерти зазначають, що подібні заяви свідчать про поступову трансформацію політичного поля країни та спроби адаптуватися до нових реалій після тривалого монопольного правління. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох лагерів знаходити баланс між політичною боротьбою та державними інтересами.

     

  • Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    Депутатка закидала прем’єра Косова яйцями просто в парламенті

    У частково визнаному Косові чергове засідання парламенту завершилося скандалом після конфлікту між прем’єр-міністром Альбіном Курті та представницею опозиції. Депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй підійшла до глави уряду просто в сесійній залі та кілька разів кинула в нього яйця. Після інциденту засідання парламенту фактично було зірване.

    Про це повідомляє косовське видання KOHA.

    Конфлікт виник під час установчого засідання парламенту, яке і без того проходило на тлі тривалої політичної кризи в країні. Напруга в сесійній залі посилилася після того, як Альбін Курті запропонував відкласти засідання.

    Прем’єр-міністр пояснив свою пропозицію необхідністю отримати додатковий час для переговорів з іншими політичними силами. За його словами, консультації необхідні перед тим, як висувати кандидатуру на посаду спікера парламенту.

    Після виступу Курті повернувся на своє місце в сесійній залі. Саме тоді до нього підійшла депутатка від партії «Альянс» Тіме Кадріяй.

    Як повідомляють місцеві ЗМІ, Кадріяй дістала із сумки яйця та кілька разів кинула їх у прем’єр-міністра. Під час інциденту депутатка вигукувала: «Ганьба, ганьба».

    Скандальна сцена відбулася просто перед іншими депутатами. Після цього ситуація в парламенті загострилася, а проведення засідання стало неможливим. У результаті парламентська сесія була зірвана.

    Інцидент швидко привернув увагу міжнародних медіа. Відео конфлікту опублікувало, зокрема, британське видання The Guardian, яке винесло в заголовок факт того, що депутатка з Косова кидала яйця в прем’єр-міністра.

    Скандал став черговим проявом глибокої політичної нестабільності, яка триває в Косові вже майже два роки. Місцеві політичні сили не можуть остаточно подолати суперечності, необхідні для стабільного функціонування парламенту та формування ефективної влади.

    Ситуація ускладнюється тим, що після дострокових парламентських виборів прем’єр-міністру Альбіну Курті знову не вдалося отримати абсолютну більшість у парламенті.

    Дострокові вибори в Косові відбулися 7 червня. Найбільше голосів на них знову отримала партія Курті «Самовизначення». За результатами голосування політична сила здобула 47,13% голосів та отримала 53 мандати у 120-місному парламенті.

    Попри перемогу, цього виявилося недостатньо для самостійного формування стабільної більшості. Для ухвалення ключових рішень та повноцінного функціонування інституцій Курті необхідна підтримка інших політичних сил.

    Саме питання формування парламентського керівництва стало одним із чергових каменів спотикання. Пропозиція Курті відкласти установче засідання через необхідність продовжити переговори з політичними партіями викликала невдоволення опозиції.

    Косово вже тривалий час стикається з проблемами у функціонуванні державних інституцій. Політичне протистояння між партією Курті та опозиційними силами ускладнює ухвалення рішень і створення стабільної парламентської більшості.

    Нинішній інцидент із яйцями став особливо яскравим проявом цього протистояння. Замість політичної дискусії суперечка завершилася фізичною акцією в сесійній залі та зривом парламентського засідання.

    Водночас сама ситуація демонструє, наскільки складним залишається завдання сформувати стійку політичну систему після дострокових виборів. Партія Курті знову стала найбільшою політичною силою країни, але без достатньої кількості мандатів для одноосібного контролю над парламентом.

    Тепер для виходу з політичного глухого кута косовським політикам доведеться домовлятися про розподіл ключових посад та подальшу роботу парламенту. Без таких домовленостей країна ризикує продовжити період політичної нестабільності.

    Інцидент у парламенті також показав високий рівень напруження між урядом та опозицією. При цьому невдоволення діями Курті в опозиції виходить далеко за межі питання перенесення одного засідання — суперечки стосуються ширших проблем формування влади та політичного курсу країни.

    Наразі головним завданням для косовських політичних сил залишається пошук компромісу, який дозволить відновити нормальну роботу парламенту та сформувати дієздатну систему управління.

  • «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    Верховна Рада України ухвалила резонансний закон про оподаткування цифрових платформ, який уже в суспільному дискурсі отримав неофіційну назву «податок на OLX». Документ передбачає нові правила оподаткування доходів громадян, які продають товари або надають послуги через онлайн-майданчики, зокрема OLX, Prom та Rozetka, і має суттєво змінити підхід до контролю за доходами в цифровій економіці. За ухвалення закону проголосували 241 народний депутат.

    Основним політичним двигуном рішення стала фракція «Слуга народу», яка дала 169 голосів на підтримку ініціативи. Крім монобільшості, законопроєкт підтримали також окремі депутатські групи та частина позафракційних парламентарів. Зокрема, від групи «Довіра» за документ проголосували 17 депутатів, від «За життя та мир» — 16, від «Відновлення України» — 13, від «За майбутнє» — 12, а також 8 позафракційних депутатів. Додатково підтримку надала невелика частина фракції «Голос», яка віддала 6 голосів «за».

    Водночас закон викликав різку критику з боку опозиційних сил. У повному складі проти ініціативи виступили фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність», які не дали жодного голосу на підтримку документа. Представники цих політичних сил заявляли, що нові правила фактично посилюють податковий тиск на громадян, які використовують онлайн-платформи для продажу особистих речей або невеликих заробітків, і запроваджуються без належного підвищення соціальних стандартів. Опозиція також попереджала про ризики надмірного адміністрування та потенційного збільшення фінансового навантаження на простих користувачів цифрових сервісів.

    Згідно з ухваленим законом, з 1 січня 2027 року цифрові платформи будуть зобов’язані автоматично утримувати податок у розмірі 10% з доходів користувачів, які здійснюють регулярну комерційну діяльність. Ця ставка складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. При цьому для громадян, які продають особисті вживані речі в межах невеликого обсягу, передбачено неоподатковуваний річний ліміт, що становитиме приблизно від 36 до 40 тисяч гривень.

    Уряд і автори ініціативи пояснюють, що мета закону полягає у виведенні з тіні значної частини онлайн-торгівлі та забезпеченні рівних умов оподаткування для всіх учасників ринку. Очікується, що нові правила дозволять державі краще контролювати доходи від цифрової економіки та збільшити надходження до бюджету.

    Водночас експерти попереджають про можливі негативні наслідки. Зокрема, вони вказують на ризик переходу частини дрібних продавців у тіньовий сектор, включно з продажами через месенджери та соціальні мережі, де контроль держави значно складніший. Також висловлюються побоювання, що додаткове адміністрування податків може створити технічне навантаження на самі платформи, що у перспективі призведе до підвищення комісій і, відповідно, зростання кінцевих цін для споживачів.

    Окремо аналітики звертають увагу, що нововведення може змінити поведінку ринку онлайн-торгівлі, зменшивши кількість дрібних продавців на офіційних платформах і стимулюючи розвиток альтернативних каналів збуту без формального податкового обліку.

    Таким чином, ухвалений закон став одним із найбільш дискусійних рішень останнього парламентського періоду, об’єднавши навколо себе як прихильників посилення фіскальної дисципліни в цифровій економіці, так і критиків, які вважають його надмірним втручанням у сферу дрібної приватної торгівлі.

  • Стармер пішов у відставку: Британію накрила політична буря

    Стармер пішов у відставку: Британію накрила політична буря

    Британський прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії, заявивши про завершення свого політичного етапу на тлі внутрішньопартійної кризи, яка останніми тижнями стрімко загострювалася і призвела до фактичного розколу в керівництві уряду. Про це повідомляє BBC з посиланням на заяву політика та джерела в урядових колах.

    У своєму зверненні Стармер підкреслив, що ухвалив рішення «з гідністю» після тривалих консультацій із членами парламентської фракції Лейбористської партії та усвідомлення того, що частина політичного істеблішменту більше не вважає його оптимальним кандидатом для ведення партії на наступні загальні вибори. Він зазначив, що почув позицію власної фракції та прийняв її як політично обґрунтовану, хоча і складну особисто.

    Політик також повідомив, що вже провів розмову з королем Великої Британії Карл III, якому офіційно повідомив про намір залишити посаду прем’єр-міністра. За його словами, цей крок став підсумком процесу, у якому поєдналися як внутрішньопартійний тиск, так і необхідність забезпечити стабільність державного управління на тлі політичної турбулентності.

    Стармер наголосив, що протягом усього часу перебування на посаді намагався діяти в інтересах країни, ухвалюючи рішення, спрямовані на забезпечення державної стабільності та довгострокових інтересів Великої Британії. Він підкреслив, що не вважає свою відставку поразкою, а радше відповідальним політичним рішенням, яке дозволить партії перейти до нового етапу розвитку.

    Політична криза в Лейбористській партії, яка стала фоном для відставки, почала формуватися після невдалих результатів на місцевих виборах, що суттєво послабили позиції уряду та спровокували хвилю критики всередині партійної структури. Після виборів дедалі більше впливових членів партії почали публічно ставити під сумнів ефективність керівництва Стармера та його здатність вести політичну силу до перемоги на загальнонаціональному рівні.

    Ситуація загострилася після того, як частина високопоставлених членів уряду почала обговорювати можливість зміни лідера. У політичних кулуарах згадувалися імена ключових фігур, які нібито координували позицію щодо необхідності оновлення керівництва, серед них — тодішня міністерка закордонних справ Іветт Купер. Хоча офіційно вона заперечувала будь-яку координацію щодо усунення прем’єра, інформація про внутрішні консультації лише посилила відчуття політичної нестабільності.

    Додатковим ударом для уряду стала відставка міністра охорони здоров’я Веса Стрітінга, який публічно заявив про втрату довіри до прем’єр-міністра та неможливість продовжувати роботу в чинному кабінеті. Його крок розцінили як сигнал глибшої внутрішньої тріщини в урядовій команді, яка вже не могла функціонувати в попередньому форматі без конфліктів.

    Згодом до тиску на прем’єра приєдналися й інші представники партії, а в окремих випадках навіть пролунали закриті заклики до його добровільної відставки. За даними британських медіа, частина цих звернень відбувалася не публічно, а в рамках внутрішніх консультацій, що свідчило про поступову втрату довіри до чинного керівництва.

    У неділю напередодні офіційної заяви, за інформацією джерел, Іветт Купер у приватному порядку також закликала Стармера залишити посаду, що фактично стало одним із вирішальних чинників у фінальному ухваленні рішення. Після цього політичний тиск досяг критичної точки, і питання про подальше перебування Стармера на посаді втратило стабільність навіть усередині урядової більшості.

    Очікується, що Лейбористська партія найближчим часом розпочне внутрішню процедуру обрання нового лідера, який, відповідно до політичної системи Великої Британії, може бути запропонований на посаду прем’єр-міністра без проведення негайних загальних виборів. Це, за оцінками експертів, може відкрити новий етап політичної боротьби всередині партії та суттєво вплинути на розклад сил перед наступним виборчим циклом.

    Політичні аналітики зазначають, що відставка Стармера може стати одним із найважливіших моментів останніх років для британської політичної системи, оскільки вона відбувається на тлі загальної нестабільності та зростання внутрішньопартійних суперечностей, які потенційно можуть змінити баланс сил у парламенті та визначити новий курс урядової політики.

  • “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    “Слава Україні!”: у Казахстані затримали активіста після плаката проти Путіна під час його візиту до Астани

    У Казахстані в день візиту президента РФ Володимира Путіна до Астани затримали опозиційного активіста Марата Жанузакова після публікації фото з різким антипутінським плакатом та українською символікою. Інцидент викликав резонанс у соцмережах і знову привернув увагу до ставлення частини казахстанського суспільства до російської політики та війни проти України.

    Про затримання повідомили донька активіста Айман Жанузакова, а також низка казахстанських опозиційних ресурсів і правозахисних сторінок.

    Перед затриманням Жанузаков опублікував у Facebook фотографію, на якій стоїть із плакатом на тлі прапорів Казахстану та України. На плакаті було написано: “Гей, покидьку! Пішов лісом з Казахстану! Слава Україні!”.

    Сам допис активіст супроводив фразою: “До приїзду одного мудака”.

    Хоча у публікації прямо не згадувалося ім’я російського президента, затримання відбулося саме у день прибуття Володимира Путіна до Казахстану для участі у заходах Вищої Євразійської економічної ради.

    Російського лідера в Астані зустрічав президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. На тлі візиту в місті були посилені заходи безпеки, а місцеві медіа повідомляли про масштабні перекриття доріг та підвищену активність силовиків.

    Після появи фото в соцмережах до Марата Жанузакова прийшли правоохоронці. Активіста доправили на допит, однак пізніше відпустили додому.

    За словами самого Жанузакова, поліція вимагала видалити резонансний пост із Facebook.

    “Дякую всім за підтримку. Поліція попросила мене стерти пост. Я сказав: подумаю”, — написав він після звільнення.

    Станом на вечір 28 травня публікація залишалася доступною на його сторінці.

    Казахстанські опозиційні ресурси зазначають, що це вже не перший протест Марата Жанузакова проти візитів Путіна та політики Кремля.

    Під час попереднього приїзду президента РФ до Казахстану у листопаді 2024 року активіст уже виходив на публічну акцію разом із соратниками. Тоді протестувальники тримали плакат із написом: “Ваша Високоповажність, пішов н#х#й з Казахстану!”.

    Після тієї акції казахстанський суд визнав учасників винними у “дрібному хуліганстві” та призначив штрафи.

    Новий інцидент відбувся на тлі дедалі складнішого балансу, який Казахстан намагається зберігати у відносинах із Росією після початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Офіційна Астана формально залишається союзником Москви у межах ОДКБ та Євразійського економічного союзу, однак водночас не визнає окуповані українські території частиною Росії та намагається демонструвати певну дистанцію від російської політики.

    Президент Касим-Жомарт Токаєв раніше неодноразово заявляв про підтримку принципу територіальної цілісності держав і відмовлявся визнавати так звані “ЛНР” та “ДНР”.

    Через це відносини між Москвою та Астаною періодично супроводжуються дипломатичними напруженнями та інформаційними конфліктами.

    У самому Казахстані після 2022 року помітно посилилися антивоєнні настрої серед частини суспільства. У великих містах регулярно проходили акції підтримки України, а в соцмережах неодноразово виникали дискусії щодо ризиків російського впливу на північні регіони Казахстану.

    На цьому тлі будь-які публічні антипутінські виступи під час офіційних візитів російського президента викликають особливу увагу силовиків.

    Крім самого затримання активіста, увагу медіа також привернули безпрецедентні заходи безпеки під час приїзду Путіна до Астани. У соцмережах та ЗМІ з’явилися фото і відео кортежу російського президента, який супроводжували посилені підрозділи охорони, засоби радіоелектронної боротьби та спеціальні мобільні комплекси захисту від дронів.

    Казахстанські та російські медіа повідомляли, що у місті частково перекривали центральні вулиці, а силовики перевіряли окремі райони поблизу урядових маршрутів.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що під час візиту Путін знову припустився помилки у вимові імені президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва. Подібні ситуації вже неодноразово траплялися раніше й регулярно стають приводом для обговорень у мережі.

    Попри затримання Жанузакова, офіційної кримінальної справи проти нього наразі не оголошували. Правозахисники водночас зазначають, що подібні дії поліції свідчать про обмеження свободи висловлювань у країні, особливо коли йдеться про теми, пов’язані з Росією та президентом РФ.

    Аналітики вважають, що подібні інциденти демонструють складну внутрішню ситуацію в Казахстані, де влада змушена балансувати між стратегічними відносинами з Кремлем та дедалі помітнішими антиросійськими настроями частини населення.

  • Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Зеленський шукає нову опору у Раді після скандалів: Банкова говорить про «пів року до миру»

    Президент України Володимир Зеленський після серії гучних політичних та корупційних скандалів у своєму оточенні розпочав масштабну спробу перезавантажити відносини з Верховною Радою та парламентською опозицією. На Банковій дедалі частіше говорять про необхідність внутрішнього політичного примирення щонайменше на найближчі шість місяців — період, який у владі вважають критично важливим як для фронту, так і для міжнародної підтримки України.

    Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди», де описуються закриті переговори президента з депутатами, представниками монобільшості та лідерами опозиційних фракцій.

    За даними видання, поштовхом до зміни політичної тактики стали одразу кілька факторів: серйозне ослаблення внутрішньої президентської вертикалі після корупційних скандалів, проблеми з керованістю монобільшості та необхідність швидко ухвалювати закони, від яких залежить західне фінансування України.

    У матеріалі зазначається, що попередня модель управління державою, коли ключові рішення концентрувалися в Офісі президента та вузькому колі найближчих соратників Зеленського, фактично дала збій після серії кримінальних справ та скандалів довкола представників влади. Особливо болючим ударом для Банкової стали проблеми навколо глави ОП Андрія Єрмака.

    На цьому тлі Зеленський почав активно відновлювати політичний діалог навіть із тими силами, з якими роками перебував у жорсткому конфлікті — зокрема з Петром Порошенком, Юлією Тимошенко та Дмитром Разумковим.

    За інформацією УП, останніми днями на Банковій відбулося одразу кілька серій закритих зустрічей президента з керівництвом Верховної Ради, фракції «Слуга народу» та представниками опозиції.

    Однією з ключових тем переговорів стали західні кредити та фінансування України. Йдеться насамперед про виконання умов програм МВФ, Ukraine Facility та інших міжнародних пакетів допомоги, від яких залежить фінансова стабільність держави у 2026 році.

    У матеріалі зазначається, що після втрати фактичної монобільшості Банкова вже не може швидко проводити рішення через парламент без домовленостей із депутатами та іншими політичними силами.

    Саме тому Зеленський провів окрему велику зустріч із депутатами «Слуги народу», під час якої вперше за тривалий час відбулася не формальна нарада, а повноцінна дискусія. За словами співрозмовників УП, президент говорив про необхідність «забути образи» та спільно пройти найближчі шість місяців.

    Водночас у владі дедалі частіше озвучують прогноз, що саме найближче півріччя може стати переломним у війні. За даними джерел видання, Зеленському доповідають, що Росія поступово стикається з виснаженням ресурсів, а Україна починає перехоплювати технологічну ініціативу на фронті.

    У матеріалі багато уваги приділяється змінам у військовій сфері після призначення Михайла Федорова міністром оборони. За словами співрозмовників у Міноборони, нові підходи до закупівель, автоматизації виробництва дронів та розвитку малої ППО вже дали помітний ефект на фронті.

    Зокрема, джерела стверджують, що Україна четвертий місяць поспіль звільняє більше територій, ніж Росія захоплює. Крім того, активно змінюється сама тактика ведення війни — дедалі більшу роль відіграють масовані дронові штурми та системне знищення російської логістики на півдні.

    Окремо в матеріалі згадується командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді. За словами джерел УП, Україна зараз виходить на рівень втрат російської армії, який уже наближається до її мобілізаційних можливостей без оголошення повномасштабної мобілізації в РФ.

    На Банковій вважають, що саме ця ситуація може змусити Кремль восени перейти до більш предметних переговорів.

    Однак для цього Україні потрібно втримати внутрішню політичну стабільність та забезпечити безперебійне фінансування армії й бюджету.

    Саме тому Зеленський розпочав серію переговорів із парламентськими фракціями. За даними УП, окремі зустрічі з президентом уже провели Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, представники «Голосу», депутатських груп «Довіра», «За майбутнє», а також колишні представники ОПЗЖ.

    Особливу увагу привернула зустріч Зеленського та Порошенка — перша за багато років. Вона тривала понад годину. За інформацією джерел, сторони обговорювали не лише роботу парламенту, а й тему санкцій проти експрезидента.

    Водночас співрозмовники видання наголошують: ідея Банкової полягає не у створенні нової коаліції, а у формуванні своєрідного «пакту про ненапад» між владою та опозицією щонайменше до осені.

    У команді Зеленського визнають, що без підтримки або хоча б нейтралітету опозиції провести через Раду всі необхідні рішення буде майже неможливо.

    При цьому навіть після серії переговорів влада вже зіткнулася з першими проблемами: парламент провалив голосування за один із важливих законопроєктів щодо митних змін та оподаткування міжнародних посилок, який був потрібен для співпраці з міжнародними партнерами.

    Попри це, у Банковій розраховують, що новий формат комунікації дозволить уникнути повного політичного паралічу.

  • Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Тихановська звинуватила Лукашенка у співучасті в ударах по Києву

    Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська відвідала місце російського удару в Києві та виступила із жорсткою заявою щодо ролі режиму Олександра Лукашенка у війні Росії проти Україна. Вона наголосила, що влада Білорусі несе частину відповідальності за російські атаки, оскільки надала свою територію для агресії проти України.

    Про це Тихановська написала у соцмережі X після відвідин місця одного з нещодавніх російських прильотів у столиці.

    Під час перебування у Києві вона заявила, що Росія продовжує намагатися психологічно виснажити українців постійними нічними атаками, ракетними ударами та терором цивільного населення. За її словами, такими діями Кремль прагне посіяти страх і створити атмосферу постійної небезпеки.

    “Росія намагається зламати українців страхом, темрявою та постійними нічними атаками”, — зазначила Тихановська.

    Опозиціонерка також заявила, що кожен новий удар по українських містах демонструє справжню природу режиму президента Росії Володимира Путіна. Вона наголосила, що йдеться про систему, яка не визнає міжнародного права, державних кордонів та цінності людського життя.

    “Кожен удар викриває справжню суть путінського режиму — режиму, який не визнає ані людського життя, ані міжнародного права, ані кордонів”, — заявила вона.

    Окремо Тихановська акцентувала увагу на ролі Білорусі у війні. За її словами, режим Лукашенка став співучасником агресії, дозволивши Росії використовувати білоруську територію для запуску ракет, перекидання військової техніки та розміщення російської зброї.

    “Режим Лукашенка несе за це свою частку відповідальності, бо дозволив використовувати територію Білорусі для агресії, для запуску ракет та для розміщення російської зброї”, — наголосила вона.

    Тихановська також підкреслила, що багато громадян Білорусі підтримують Україну не з політичної доцільності, а через людське співпереживання та усвідомлення спільної небезпеки. За її словами, білоруси сприймають біль українців як власний.

    Візит опозиціонерки до Києва відбувся після чергової хвилі масованих російських атак по українській столиці. Останні удари призвели до загибелі та поранень мирних жителів, руйнувань житлових будинків, пошкодження цивільної інфраструктури, культурних об’єктів та адміністративних будівель.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році територія Білорусі неодноразово використовувалася російською армією як плацдарм для наступу на Україну. Саме з білоруської території російські війська заходили на північ України у перші тижні вторгнення, а також регулярно запускали ракети та дрони по українських містах.

    Українська влада та західні держави неодноразово заявляли, що режим Лукашенка фактично сприяє російській агресії, хоча білоруські війська офіційно не брали прямої участі у бойових діях на території України.

    На цьому тлі Тихановська продовжує залишатися одним із найвідоміших міжнародних голосів білоруської опозиції. Після президентських виборів у Білорусі 2020 року, результати яких значна частина міжнародної спільноти не визнала, вона була змушена залишити країну та продовжила політичну діяльність за кордоном, активно підтримуючи Україну після початку повномасштабної війни.