Golosnovinua.com

Позначка: «Оптіма-Фарм»

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    «Перефарбовані» російські зв’язки та мільярдні штрафи: навколо фармринку України спалахнув новий гучний скандал

    Український фармацевтичний ринок опинився в центрі масштабного скандалу після появи інформації про можливий прихід одеського бізнесмена Бориса Кауфмана до управління одним із найбільших дистриб’юторів ліків — компанії «Вента. ЛТД». На тлі мільярдних штрафів для конкурентів, російських обстрілів логістичних центрів та дивних рішень державних структур ринок почав стрімко переформатовуватися.

    Про це повідомляють одразу кілька економічних видань із посиланням на джерела у фармацевичній галузі.

    За наявною інформацією, Кауфман нібито став неофіційним керівником компанії «Вента. ЛТД» — третього за величиною фармацевтичного дистриб’ютора України. Саме ця компанія останнім часом демонструє аномально швидке зростання частки ринку.

    Паралельно два головні конкуренти — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм» — переживають серйозну кризу. Антимонопольний комітет України наклав на компанії рекордні штрафи: 2,3 млрд грн для «БаДМ» та 2,4 млрд грн для «Оптіма-Фарм». Одночасно їхні логістичні потужності зазнали масштабних руйнувань через російські атаки.

    Зокрема, у Дніпрі було повністю знищено склади «Оптіма-Фарм», а логістичний хаб компанії у Києві отримав значні пошкодження.

    На цьому тлі учасники ринку почали відкрито говорити про те, що саме «Вента. ЛТД» стала головним вигодонабувачем від проблем конкурентів.

    Особливий резонанс викликала інформація про дії менеджменту «Венти» після арешту рахунків «Оптіма-Фарм». За даними журналістів, учасникам ринку почали надходити листи від імені заступника гендиректора «Венти» із пропозиціями терміново переглянути прямі контракти через ризики дефіциту ліків.

    У матеріалі зазначається, що такі дії можуть мати ознаки недобросовісної конкуренції.

    Додаткові запитання викликала й роль великих виробників. За інформацією джерел, фармацевтичні компанії «Дарниця» та «Інтерхім» нібито виступали за збільшення частки саме «Венти. ЛТД» на ринку.

    Окрему увагу журналісти звертають на походження самої компанії. До початку повномасштабної війни «Вента. ЛТД» частково належала російській компанії «Катрен». Після арешту російської частки актив передали під управління АРМА.

    Однак пізніше виявилося, що новий управитель — ТОВ «І.К.ВЕЛ» — мав тих самих засновників, які були пов’язані з попередніми власниками «Венти». У матеріалах судової справи також фігурує інформація про прихований контроль над значною частиною компанії через афілійованих осіб.

    Після медійного розголосу АРМА намагалася розірвати договір з управителем, однак це рішення було оскаржене у суді.

    У січні 2026 року серед нових бенефіціарів компанії з’явився 23-річний мешканець Дніпра Нікіта Холодов, який раніше не був відомий у великому бізнесі. Журналісти звертають увагу, що саме після зміни структури власності на ринку заговорили про прихід Бориса Кауфмана.

    Сам Кауфман — одна з найвідоміших та найсуперечливіших фігур українського бізнесу. Його ім’я роками пов’язують із великими активами в Одесі, готельним бізнесом, а також скандальною справою навколо Одеського аеропорту.

    У 2025 році ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо заволодіння майном аеропорту «Одеса». У межах угоди бізнесмен мав компенсувати державі понад мільярд гривень збитків.

    Окремо журналісти нагадують про зв’язок Кауфмана із тютюновим дистриб’ютором «Тедіс Україна», який неодноразово фігурував у розслідуваннях щодо монополізації ринку та можливих зв’язків із російським бізнесом.

    Додаткового резонансу ситуації додають заяви експрокурора САП Станіслава Броневицького про політичне лобіювання інтересів Кауфмана. Також раніше журналісти Bihus.Info повідомляли, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія користувався автомобілем, оформленим на дружину бізнесмена.

    На тлі війни та атак РФ історія навколо фармацевтичного ринку викликає особливу увагу, адже йдеться про одну зі стратегічних сфер країни — забезпечення ліками та медичну логістику.

  • Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністра Ляшка звинувачують у сприянні монополізації оптового ринку ліків

    Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко опинився у центрі критики через звинувачення у фактичному сприянні монополізації фармацевтичного ринку. Опоненти заявляють, що замість обіцяних реформ у галузі сформувалася система, де ключові гравці диктують державі власні умови.

    Підставою для таких заяв стали, зокрема, нещодавні зустрічі міністра з представниками Американської торговельної палати. Критики вважають їх радше формальними консультаціями, тоді як реальна ситуація на ринку, за їхніми словами, свідчить про концентрацію контролю в руках обмеженого кола компаній. У публічних заявах також згадується роль Ірини Верещук, якій закидають тривале забезпечення ринку режиму фактичної безконтрольності.

    У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

    Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

    Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

    Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

    Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.

  • Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Компанія Фармак отримала мільярдні держконтракти під час війни, а ціни для армії виявилися вищими за роздріб

    Поки Міністерство охорони здоров’я публічно звітує про реформи та нові програми скринінгу, на фармацевтичному ринку дедалі гучніше звучать питання щодо прозорості державних закупівель. У центрі дискусії — АТ «Фармак», одна з найбільших фармкомпаній країни, яка активно працює з державними замовниками в оборонному секторі.

    За підсумками 2024 року компанія задекларувала чистий прибуток у розмірі 1,62 млрд грн. За наявними даними, понад 844 млн грн із цієї суми припадає на контракти з державними структурами, зокрема госпіталями Міністерства оборони та підрозділами МВС. Динаміка зростання доходів від бюджетних замовників суттєво перевищує показники попередніх років, що викликає інтерес до умов формування цін.

    Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

    Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

    Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

    Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

    Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

    Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

  • Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    Поки українці переплачують за ліки, «Фармак» платить податки бюджету РФ

    На тлі повномасштабної війни та різкого зростання цін на медикаменти в Україні дедалі гостріше постає питання діяльності найбільших гравців фармацевтичного ринку. Поки держава виживає за рахунок міжнародної допомоги, а мільйони громадян змушені рахувати кожну гривню на лікування, одна з провідних українських фармацевтичних компаній — «Фармак» — опинилася в центрі розслідувань щодо можливого продовження бізнес-зв’язків із ринком країни-агресора.

    Йдеться про ситуацію, за якої лікарські засоби, вироблені на київських потужностях «Фармаку» на вулиці Кирилівській, після 24 лютого 2022 року продовжували з’являтися в російських аптечних мережах. Зокрема, фіксувалася наявність противірусного препарату «Амізон» та інших позицій масового попиту у великих аптечних мережах РФ, включно з московською мережею «НЕО-ФАРМ». Це відбувалося попри публічні заяви компанії про повне припинення експорту до Росії.

    За наявною інформацією, для обходу санкцій могла використовуватися багаторівнева логістика через треті країни — зокрема держави Європейського Союзу, Білорусь, Молдову та Туреччину. На таких маршрутах продукція формально змінювала країну походження або кінцевого покупця через мережу посередників. Окремо описується схема з вивезенням нефасованої продукції без маркування, яку вже на території Росії легалізували шляхом пакування у російськомовну тару та введення в місцевий обіг.

    Кожна продана в РФ упаковка препарату означала сплату податків до бюджету країни-агресора. Таким чином, за версією слідства та на підставі зібраних матеріалів, фармацевтична продукція українського походження могла опосередковано фінансувати економіку та воєнну машину Росії.

    Фінансовий ефект від таких операцій, за інформацією джерел, міг акумулюватися в іноземних структурах групи «Фармак», зокрема в юрисдикціях Австрії та Кіпру. Податкові органи в попередні роки вже фіксували донарахування фармацевтичним компаніям на сотні мільйонів гривень у зв’язку з подібними схемами оптимізації та виведення прибутків.

    Паралельно всередині України «Фармак», за оцінками учасників ринку, утримує домінуючий вплив на збут через ключових дистриб’юторів — компанії БАДМ та «Оптіма-Фарм». Така концентрація дозволяє фактично диктувати ціни на значну частину препаратів масового попиту. У результаті українські пацієнти змушені купувати ліки за завищеними цінами, тоді як значна частина прибутків осідає за кордоном.

    Окрему увагу в цій історії привертає роль державних органів. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та його заступник Ігор Кузін очолюють систему регулювання фармацевтичного ринку, яка, за оцінками критиків, роками ігнорувала сигнали про зловживання. Лише після тривалого тиску та публічних звернень було відкрито низку кримінальних проваджень.

    Зокрема, Головне слідче управління Національної поліції розслідує кримінальне провадження №12024000000000953 щодо можливого зловживання владою. Бюро економічної безпеки веде провадження №72024102300000011 за фактами ймовірного ухилення від сплати податків. Окреме провадження №42025000050000027 зареєстроване Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

    Водночас, за наявною інформацією, щонайменше вісім судових ухвал про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань тривалий час залишаються невиконаними. Така ситуація може свідчити про глибоко вкорінений лобізм і небажання частини посадовців доводити справи до логічного завершення, коли йдеться про інтереси великого бізнесу.

    Коли лікування перетворюється на інструмент тіньових домовленостей, держава втрачає не лише податкові надходження. Вона втрачає довіру суспільства — особливо в умовах війни, коли доступні ліки є питанням не комфорту, а виживання. Суспільство очікує не декларацій і гучних заяв, а реальної відповідальності для всіх, хто, за версією слідства, заробляє на війні, прикриваючись медичними потребами.

  • АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на 4,8 млрд — штраф поки не сплачено, з’явилися звинувачення в тиску

    Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення та оштрафував найбільших фармацевтичних дистриб’юторів «Оптіма-Фарм» і «БаДМ» на загальну суму 4,8 млрд гривень за картельну змову. У рішенні АМКУ зазначено, що компанії довгостроково координували ціни на окремі лікарські засоби, що могло призводити до штучного підвищення цін для споживачів.

    Офіційний штраф поки що не надійшов до державного бюджету. Представники «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» у публічних заявах посилаються на складну економічну ситуацію «під час війни» і заявляють про намір оскаржувати рішення або шукати інші правові механізми захисту. У компаніях також наголосили на готовності вести переговори з регулятором і владою в межах закону.

    Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

    На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

    Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

    Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

  • Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    Компанії «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» заробили мільярди на завищених цінах під час війни

    В Україні викрито масштабну фармацевтичну змову, яка роками дозволяла двом найбільшим дистриб’юторам — «БаДМ» і «Оптіма-Фарм» — фактично монополізувати оптовий ринок медикаментів та диктувати ціни на критично важливі препарати.

    Під контролем цих компаній перебувало понад 85% оптового постачання ліків. Аптеки по всій країні були змушені купувати медикаменти за завищеними цінами, які зростали синхронно — навіть за відсутності будь-яких ринкових підстав, таких як інфляція, зміна валютного курсу чи проблеми з логістикою. До переліку таких препаратів входили, зокрема, Спазмалгон, Біфрен, Нейроксон та інші засоби, від яких залежало життя і здоров’я українців під час війни.

    За даними джерел, роками розслідування картельної змови гальмувалося через вплив високопосадовців. Серед фігурантів — заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, яка, ймовірно, блокувала рішення Антимонопольного комітету, здатні припинити порушення ще до початку повномасштабної війни. До справи також причетний колишній голова АМКУ Павло Кириленко. Саме за їхньої участі розслідування фактично буксувало, попри наявність очевидних доказів порушення конкурентного законодавства.

    Фінансові показники компаній у цей час зростали рекордними темпами. «БаДМ» за останні чотири роки збільшив свій дохід із 41,8 до 67,8 млрд грн, а чистий прибуток — у 3,5 раза. «Оптіма-Фарм» за той самий період наростила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Це відбувалося на тлі того, що мільйони українців втратили доступ до базових медикаментів через їхню непомірну вартість.

    Лише в липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення про накладення штрафу на суму 4,8 млрд грн. Втім, розслідувачі вважають, що реальна сума санкцій могла бути значно більшою, а її заниження — результат кулуарних домовленостей. Обидві компанії вже заявили про намір оскаржити штраф у судах і продовжують наполягати на своїй невинуватості.