Golosnovinua.com

Позначка: оренда землі

  • “Форс-мажор” чи схема: скандал із землею на Харківщині

    “Форс-мажор” чи схема: скандал із землею на Харківщині

    На Харківщині розгорівся резонансний земельний конфлікт між власниками паїв та агропідприємством “Інвестиційна аграрна компанія “Балінвест”, яке після деокупації території, за словами селян, роками не сплачує орендну плату за землю. Справа вже дійшла до Верховного Суду і може стати показовою для десятків аналогічних спорів на звільнених територіях України.

    Йдеться про землі в районі села Яковенкове Балаклійської громади Харківської області. Це село перебувало під російською окупацією з кінця лютого до 11 вересня 2022 року. Після звільнення частина місцевих жителів повернулася додому і почала вимагати від орендарів розрахуватися за користування земельними паями. Однак, як стверджують пайовики, грошей вони так і не отримали.

    Одна з власниць землі, Марія Колесник, передала “Балінвесту” в оренду три земельні паї. За договорами компанія мала щороку сплачувати орендну плату. Проте після початку повномасштабної війни виплати припинилися. Компанія посилалася на окупацію, неможливість обробляти поля, замінування та інші воєнні обставини. Загальна сума вимог власниці паїв становить майже 70 тис. грн.

    Суд першої інстанції частково став на бік позивачки. Він визнав, що під час окупації орендар справді не міг повноцінно користуватися землею, тому не мав обов’язку сплачувати оренду за цей період. Водночас після деокупації компанія вже могла відновити діяльність, але не розрахувалася за 2023–2024 роки. Тому суд постановив стягнути понад 57 тис. грн боргу і розірвати договори оренди.

    Однак апеляційний суд змінив це рішення. Він погодився, що борг існує, але зменшив його через інший розрахунок індексації орендної плати. Головне — апеляція відмовилася розривати договори оренди. Суд вирішив, що окупація та воєнний стан є форс-мажорними обставинами, а отже несплата оренди не може автоматично вважатися підставою для припинення договорів.

    Саме це і стало ключовим питанням для Верховного Суду: чи можна вважати систематичною несплату орендної плати, якщо після деокупації орендар не платить власникам паїв кілька років поспіль. Від відповіді залежить не лише справа Марії Колесник, а й доля десятків аналогічних позовів до того самого підприємства.

    За словами адвокатки позивачки Аліни Турки-Романюк, Балаклійський районний суд уже розглянув понад пів сотні подібних справ проти “Балінвесту”. У більшості випадків суд першої інстанції ставав на бік власників землі: стягував борги та розривав договори. Але після апеляції ситуація змінювалася — борги залишалися, а договори оренди продовжували діяти.

    Юристи пояснюють, що з правового погляду стягнення боргу і розірвання договору — це різні способи захисту. Наявність заборгованості сама по собі не завжди означає автоматичне припинення договору. Суд має оцінити, чи була вина орендаря, чи існували об’єктивні перешкоди для роботи та чи діяв він добросовісно.

    Водночас представники пайовиків наполягають: “Балінвест” прикривається війною, хоча фактично земля могла використовуватися. За їхніми словами, у 2023–2024 роках поля були засіяні соняшником, а врожай збирали. Адвокати навіть замовили приватну земельно-технічну експертизу, яка, за їхніми словами, підтвердила обробіток ділянок.

    Ще один важливий епізод — можлива суборенда землі. Позивачі стверджують, що у 2023 році “Балінвест” передав частину земель іншій компанії, яка нібито обробляла поля і сплатила понад 2 млн грн суборендної плати. Водночас апеляційний суд не визнав ці обставини доведеними, зокрема через відсутність підтвердження від військової адміністрації та скасування окремих судових рішень, на які посилалися пайовики.

    Додаткового резонансу справі надала кримінальна історія навколо колишньої керівниці “Балінвесту” Наталії Проценко. У квітні 2025 року вона отримала вирок за колабораціонізм. За даними слідства, під час окупації вона наказала підлеглим зібрати пшеницю, горох, ячмінь та гірчицю для реалізації на території Росії. Також повідомлялося про вивезення 250 тонн насіння соняшнику до Бєлгородської області. У суді Проценко визнала провину і пояснила співпрацю з окупантами бажанням зберегти підприємства та допомогти працівникам. Суд призначив їй три роки ув’язнення.

    За відкритими реєстрами, ТОВ “ІАК “Балінвест” зареєстроване в селі Яковенкове Харківської області, має код ЄДРПОУ 32934058, а основним видом діяльності компанії є вирощування зернових, бобових і насіння олійних культур. Директором підприємства нині зазначений Шкабара Андрій Васильович.

    У реєстрах також вказано, що серед засновників “Балінвесту” є Шкабара Андрій Васильович із часткою 99% та Наталія Проценко з часткою 1%. Статутний капітал підприємства становить 5,7 млн грн.

    Ще одна важлива деталь — фінансовий стан компанії. За даними Opendatabot, щодо ТОВ “ІАК “Балінвест” виконується процедура банкрутства, а повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство датоване 22 квітня 2026 року.

    Це створює для пайовиків додатковий ризик: навіть якщо суди остаточно визнають борги, постає питання, чи буде з чого їх стягнути. Юристи попереджають, що якщо боржник під час спору переводить активи на пов’язані структури, такі дії можуть мати ознаки недобросовісної поведінки. У разі доведення в суді такі правочини можуть бути оскаржені як фраудаторні — тобто вчинені для уникнення відповідальності перед кредиторами.

    Ситуація навколо “Балінвесту” стала показовою для деокупованих територій. Власники землі вимагають гроші за паї та право розірвати договори з орендарем, який, на їхню думку, не виконує зобов’язань. Компанія посилається на окупацію, замінування й форс-мажор. А суди мають визначити, де закінчується об’єктивний вплив війни і починається зловживання воєнними обставинами.

    Рішення Верховного Суду у цій справі може стати орієнтиром для сотень землевласників на звільнених територіях, які опинилися в подібній ситуації: їхні землі формально залишаються в оренді, борги накопичуються, а розірвати договори через суд виявляється складніше, ніж просто довести факт несплати.

  • Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Земля під «Ашаном» обернулася мільйонним боргом: суд ухвалив рішення на користь Києва

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Київ-Лада» понад 24 мільйонів гривень заборгованості та штрафних санкцій за користування земельною ділянкою у Святошинському районі столиці. Йдеться про територію, на якій розташовані гіпермаркет «Ашан», магазин Epicentr Express та інші торговельні об’єкти. Суд визнав обґрунтованими вимоги Київської міської ради, яка заявила, що компанія протягом кількох років не виконувала належним чином свої фінансові зобов’язання за договором оренди землі.

    Про це свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня.

    Спір стосувався земельної ділянки площею 5,3 гектара з кадастровим номером 8000000000:75:325:0003, розташованої за адресою вулиця Івана Дзюби, 17 у Святошинському районі Києва. Раніше ця вулиця мала назву Сім’ї Сосніних. Сьогодні ця територія є одним із найбільших комерційних майданчиків району, де працюють гіпермаркет «Ашан», магазин мережі Epicentr Express та низка інших торговельних і сервісних закладів.

    Як встановив суд, ще у 2012 році Київська міська рада уклала з АТ «Київ-Лада» договір оренди цієї земельної ділянки. Згідно з документом, земля передавалася компанії для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу з громадськими будівлями. Орендар зобов’язувався регулярно та у повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов договору та чинного законодавства.

    Під час судового розгляду було проаналізовано виконання фінансових зобов’язань компанії за останні роки. Встановлено, що у період із 2020 по 2025 рік «Київ-Лада» фактично сплатила до міського бюджету 18,73 мільйона гривень орендної плати. Водночас, за розрахунками Київської міської ради, загальна сума, яку компанія мала перерахувати за користування земельною ділянкою протягом цього періоду, становила 42,18 мільйона гривень.

    Таким чином, за даними позивача, утворилася заборгованість у розмірі понад 24 мільйони гривень. Суд дослідив подані сторонами документи та погодився з тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань у повному обсязі. У рішенні зазначено, що підприємство несвоєчасно та не повністю сплачувало орендні платежі впродовж майже шести років — із 1 січня 2020 року до 21 грудня 2025 року, що призвело до накопичення значної заборгованості перед міським бюджетом.

    За результатами розгляду справи Господарський суд визнав вимоги Київської міської ради законними та обґрунтованими. Суд постановив стягнути з АТ «Київ-Лада» 23,45 мільйона гривень основного боргу з орендної плати, а також понад 820 тисяч гривень пені, нарахованої через порушення строків виконання фінансових зобов’язань.

    У судовому рішенні наголошується, що обов’язок своєчасно сплачувати орендну плату є однією з ключових умов договору оренди земель комунальної власності. Надходження від оренди землі є важливою складовою доходів місцевого бюджету, а їх несвоєчасна сплата негативно впливає на фінансові можливості громади щодо реалізації інфраструктурних та соціальних проєктів.

    Згідно з відкритими даними про структуру власності компанії, 89,89% акцій АТ «Київ-Лада» належать кіпрській компанії ENCLERD INVESTMENTS. Кінцевими бенефіціарними власниками підприємства вказані кияни Ігор Панкін, Ігор Касьянов та Юрій Шмаглій, який проживає у селі Старе Київської області. Посаду керівника товариства займає Ігор Буравльов.

    Рішення Господарського суду міста Києва наразі не набрало остаточної законної сили та може бути оскаржене в апеляційній інстанції у строки, визначені процесуальним законодавством. Якщо рішення залишиться чинним після завершення всіх судових процедур, компанія буде зобов’язана перерахувати до бюджету столиці понад 24 мільйони гривень, що включають суму основного боргу та штрафні санкції.

    Останнім часом господарські суди дедалі частіше розглядають справи щодо стягнення заборгованості з оренди комунального майна та земельних ділянок. Органи місцевого самоврядування активізували роботу зі стягнення коштів із недобросовісних орендарів, наголошуючи, що своєчасне наповнення місцевих бюджетів є особливо важливим в умовах воєнного стану та необхідності фінансування критично важливих потреб громад.

  • Родина керівника БЕБ у Львові володіє елітним авто та земельними ділянками

    Родина керівника БЕБ у Львові володіє елітним авто та земельними ділянками

    Тимчасово виконуючий обов’язки керівника Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Михайло Борусовський задекларував значні грошові заощадження своєї сім’ї. Посаду у львівському БЕБ Борусовський обійняв у вересні 2025 року, до цього шість років працював у Державному бюро розслідувань у Хмельницькому.

    Власного житла посадовець не має, проте володіє двома земельними ділянками: у Львові (700 кв. м, вартість 404 тис. грн) та у селі Сіде Львівської області (15 000 кв. м, вартість 22 тис. грн). Дружина Борусовського Оксана та донька Евеліна зареєстровані у квартирі у Львові, що належить матері посадовця, вартістю 72 тис. грн.

    Михайло Борусовський користується елітним позашляховиком Toyota Land Cruiser Prado 2019 року, який належить його батьку, а дружина має автомобіль Fiat Punto 2010 року.

    У 2024 році Борусовський отримав 1,7 млн грн зарплати, 12 тис. грн соціальних виплат та понад 9 тис. грн доходу від здачі земельної ділянки в оренду компанії ТОВ “КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ ЛЬВІВ”, що входить до міжнародного агрохолдингу. Дружина посадовця отримала лише 2,5 тис. грн соціальних виплат.

    Загальні грошові заощадження родини перевищують 4,5 млн грн, з яких 90 тис. доларів та 15 тис. євро зберігаються готівкою. Частина земельних ділянок у селі Сіде належить батькам Борусовського, які раніше займали посади у місцевому самоврядуванні та здавали майно в оренду тій же агрокомпанії.

  • Скандал навколо санаторію «Жовтень»: Кауфман і Грановський у схемі із землею

    Скандал навколо санаторію «Жовтень»: Кауфман і Грановський у схемі із землею

    Основний фігурант земельної схеми, Борис Рафаїлович Кауфман, відомий як головний «фіксер» і тіньовий монополіст у сфері дистрибуції тютюнової продукції через ТОВ «Тедіс Україна», став автором плану забудови 7,9 га землі, пов’язаної з Федерацією профспілок України. Його партнером у махінаціях виступав Олександр Грановський (Борухович), який має минуле, тісно пов’язане з корупційними схемами виведення активів та земель через кіпрські офшори.

    Схема із заволодіння землею санаторію «Жовтень» була багаторівневою. Спочатку штучно накопичили борг санаторію у розмірі приблизно 16 мільйонів гривень та перереєстрували його у Краснограді на Харківщині. Після цього нерухомість поділили та продали компаніям із орбіти Кауфмана-Грановського, зокрема ПП «УБК Каштан» та ТОВ «Вертекс-компані».

    Заключним етапом стало входження компанії «Бенефіт оффер» із сумнівним внеском у 13,12 млн грн до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій „Жовтень“», що дало їй 49% частки. Контроль над об’єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент Солюшн», кінцевий бенефіціар якого – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом. Київрада на чолі з Віталієм Кличком, за сприяння Оленича П.С. та Пелиха В.М., надала право оренди ділянки площею 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».

    Скандал набрав нових обертів через залучення Головного управління розвідки Міністерства оборони у військовому форматі. Військові в/ч А4005 понад рік за власний кошт проводили ремонтні роботи та тренування на території санаторію. За наявними даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, пов’язаною з Кауфманом, нібито для «повернення об’єкта», хоча в/ч А4005 мала договір із «Укрпрофоздоровницею».

    Скандал викликає серйозні питання щодо прозорості земельних операцій та використання державних ресурсів для приватної вигоди.

  • Стрілянина та заручники: що сталося на території санаторію у Конча-Заспі

    Стрілянина та заручники: що сталося на території санаторію у Конча-Заспі

    3 грудня на території арештованого санаторію “Жовтень” у Конча-Заспі сталася збройна сутичка між представниками Головного управління розвідки Міноборони та військовослужбовцями однієї з частин ЗСУ. Конфлікт супроводжувався стріляниною та тимчасовим утриманням людей і, за даними джерел, пов’язаний із суперечками щодо прав на оренду території, пов’язаної з бізнесменом Борисом Кауфманом.

    За інформацією ЗМІ, близько 16:00 на територію санаторію увійшли до 20 озброєних осіб. Пролунав постріл, однак обійшлося без загиблих. Представники ГУР утримували близько 10 військовослужбовців, після чого відпустили їх, а самі забарикадувалися та відмовилися пропускати правоохоронців.

    Інші джерела уточнюють, що група могла налічувати близько 70 людей у масках із великою кількістю зброї та на військових автомобілях. Під час штурму були пошкоджені ворота та паркан. Внаслідок сутички постраждали 21 особа різного ступеня тяжкості.

    ГУР заявляє, що їхні бійці перебувають на території законно, адже власник земельної ділянки уклав із військовою частиною прямі договори на час воєнного стану. За словами розвідників, ці договори не потребують додаткових погоджень, а документи інших формувань були анульовані військовою адміністрацією.

    Згідно зі слідством, під час штурму група нападників утримувала заручників, застосовувала зброю, примушувала військових писати заяви про відсутність претензій та погрожувала. Командир підрозділу з позивним “Устим” міг безпосередньо керувати штурмом, що наразі перевіряє слідство.

    Санаторій “Жовтень” був арештований у 2020 році, переданий в управління АРМА та оцінений у 60,7 млн грн. Частина території перейшла до компанії, пов’язаної з Борисом Кауфманом. ДБР кваліфікувало інцидент за статтями ККУ про незаконне позбавлення волі, незаконне поводження зі зброєю та хуліганство.

    Станом на 4 грудня територія санаторію залишається під контролем розвідників, а навколо об’єкта перебувають правоохоронці. На місце прибув заступник головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський.

  • Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада затвердила правила щодо розпоряджання комунальною землею

    Київрада ухвалила нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві. Документ, який вносили депутати Вікторія Пташник та Дмитро Білоцерковець, має на меті зробити процеси з землею більш прозорими — запровадити черговість розгляду заяв, контроль за орендарями, публічний реєстр та заборону на раптове внесення земельних питань «з голосу».

    Серед ключових новацій — мораторій на продаж комунальних будівель, доки не буде сформовано ділянок під ними, і доручення КМДА негайно звертатися до судів та правоохоронців у випадках самозахоплень. Проєкт також встановлює, що під час розгляду рішень про відведення чи припинення прав на землю мають обов’язково враховуватися висновки департаментів КМДА (зокрема охорони культурної спадщини та архітектурного контролю) та управління правового забезпечення Київради, а у разі відкритих кримінальних проваджень інформація про це має озвучуватись на пленарному засіданні.

    Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

    Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

    Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

    Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

    Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

  • Київська прокуратура: комплекс Galera Resort зведено на самовільно зайнятій ділянці

    Київська прокуратура: комплекс Galera Resort зведено на самовільно зайнятій ділянці

    Київська міська прокуратура повідомила, що власника комплексу Galera Resort підозрюють у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій ділянці площею близько 0,5 га на вул. Набережно-Корчуватській, 35.

    За даними слідства, у 2015 році ТОВ «РК Галера» оформило право власності на комплекс, на підставі якого в 2018 році Київська міська рада передала компанії в користування земельну ділянку площею 0,6 га, де розміщено будівлю. У 2024 році міськрада поновила первісний договір оренди на 15 років та уклала додатковий договір із підприємством щодо суміжної ділянки, йдеться у матеріалах перевірки.

    Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

    У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

    Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.

  • КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при Київській міськдержадміністрації намагається через суд оскаржити законність будівництва котеджного містечка “Деснянське” на Троєщині. Чиновники вимагають скасувати дозвіл, виданий ще у 2010 році, та 47 декларацій про готовність будинків до експлуатації.

    Суть конфлікту

    Будівництво здійснювало підприємство “Вертикаль”, пов’язане з відомим бізнесменом і колишнім депутатом Київради Анатолієм Карпенком. У 2013 році закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки площею 61,7 га, однак роботи на території продовжувалися. В КМДА вважають, що з цього моменту всі об’єкти слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

    Попри це, забудовник продовжував оформлювати декларації, і частина ділянок була поділена та передана у власність фізичним особам із призначенням для житлової забудови.

    У лютому 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову КМДА. У червні таке рішення підтримав і Шостий апеляційний адмінсуд. Судді зазначили, що після реєстрації права власності на будинки скасовувати декларації вже немає сенсу — вони втратили дію. При цьому чиновникам порадили подавати інший позов — про знесення самочинно зведених об’єктів, але для цього потрібен офіційний висновок компетентного органу.

    Наразі ДАБК подав касаційну скаргу, яку 31 липня 2025 року прийняв до розгляду Касаційний адміністративний суд.

    Передісторія

    Ще у 2002 році Київрада передала “Вертикалі” понад 60 га землі під котеджну забудову. Спочатку планувалося звести 335 будинків, пізніше проєкт збільшили до 339. Частину землі у 2004 році вилучили, але згодом відбулася фактична “заміна” ділянок, що викликало нові суперечки. У 2017 році Київрада поділила землю на понад 240 окремих ділянок, частину з яких передали фізичним особам.

    Засновником підприємства “Вертикаль” є благодійний фонд “Дзвін надії”, який контролює Анатолій Карпенко — колишній депутат Київради від “УДАРу” та бізнесмен. Його ім’я неодноразово пов’язували з конфліктними забудовами у столиці.

    Касаційний суд має вирішити, чи є підстави скасовувати рішення попередніх інстанцій. Однак навіть у разі успіху КМДА доведеться доводити факт самочинного будівництва й вимагати знесення котеджів у судовому порядку.

  • Врожай із радіоактивних полів Житомирщини потрапляв на хлібокомбінати

    Врожай із радіоактивних полів Житомирщини потрапляв на хлібокомбінати

    На Житомирщині викрили масштабну схему незаконного використання земель, забруднених радіацією внаслідок аварії на ЧАЕС. До організації злочинної оборудки причетний селищний голова, який разом із поплічниками здав у користування понад 1700 гектарів небезпечних територій.

    За даними слідства, у 2021 році посадовець у змові із землевпорядником та керівниками чотирьох фермерських підприємств незаконно передав в оренду 1790 гектарів землі, на яку розповсюджуються обмеження щодо використання. Водночас повноваження розпоряджатися такими ділянками має виключно Кабінет Міністрів України.

    Фермери вирощували на цих землях сільськогосподарські культури, а врожай реалізовували, зокрема, й на хлібокомбінати. Збитки державі за 2021 рік експерти оцінили більш ніж у 4,9 мільйона гривень.

    Окрім цього, директор одного з підприємств разом із колишнім депутатом селищної ради та керівником іншої компанії виростили майже 365 тонн соняшнику загальною вартістю понад 6,6 мільйона гривень. Врожай вони вивезли із зони відселення та продали на внутрішньому ринку.

    Селищному голові та трьом керівникам підприємств повідомлено про підозру у злочинах за змовою, самовільному зайнятті земель, а також зловживанні владою, що спричинило тяжкі наслідки. Ще кільком учасникам схеми інкримінують привласнення майна, легалізацію доходів та порушення вимог радіаційної безпеки.

    Наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів фігурантам та арешту їхнього майна з метою компенсації збитків державі.

  • Голова Яблунівської селищної ради знизив орендну плату вдесятеро — тепер під слідством

    Голова Яблунівської селищної ради знизив орендну плату вдесятеро — тепер під слідством

    Правоохоронці викрили голову Яблунівської селищної ради Івано-Франківської області Юрія Коваля у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, посадовець безпідставно зменшив орендну плату за комунальні земельні ділянки, чим завдав громаді збитків на понад 346 тисяч гривень.

    Згідно з повідомленням поліції, у 2022 році селищна рада провела два відкриті аукціони з передачі в оренду сільськогосподарських земель. Переможці торгів мали щорічно сплачувати 58 тисяч гривень та 105 тисяч гривень відповідно.

    Проте Юрій Коваль, порушивши законодавство та результати аукціонів, уклав із цими ж орендарями договори, в яких орендна плата була знижена до 6,9 тис. грн та 12,6 тис. грн. Таким чином місцевий бюджет втратив значну суму надходжень.

    Йдеться про земельні ділянки у селі Люча, що входить до Яблунівської територіальної громади. За цими фактами Юрію Ковалю повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 364 (зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення). Максимальне покарання за цими статтями — до 3 років позбавлення волі.

    Це вже не перший випадок корупційних схем із землею в регіоні. Напередодні, 6 серпня, підозру оголосили голові Верховинської селищної ради Василю Мицканюку, якого разом із депутатом підозрюють у вимаганні 8 тисяч доларів хабаря за дозвіл на встановлення магазину на орендованій ділянці.

    Слідство триває.