Позначка: оренда житла

  • $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    $2000 за двокімнатну квартиру: Ужгород б’є рекорди за цінами на оренду

    Ужгород закріплюється серед найдорожчих міст України для оренди житла. В окремих новобудовах власники вже виставляють двокімнатні квартири за 1600–2000 доларів на місяць, тобто приблизно 72–90 тис. грн залежно від курсу.

    Йдеться переважно про нове житло у центральних або престижних районах, з ремонтом, меблями та автономними системами. В окремих оголошеннях власники окремо наголошують, що у квартирі постійно є електроенергія, що напередодні складної зими стало додатковою перевагою.

    Так, одна з двокімнатних квартир площею 40 кв. м пропонується за 1700 доларів, інша — за 1600 доларів, а за більш просторе житло площею 68 кв. м просять уже 2000 доларів на місяць.

    Водночас такі ціни не означають, що весь ринок Ужгорода вже перейшов у діапазон 70–90 тис. грн. У відкритих оголошеннях залишаються значно дешевші варіанти: наприклад, двокімнатні квартири можна знайти приблизно за 22,5–36 тис. грн на місяць.

    За даними ЛУН, ще на початку серпня медіанна оренда в Ужгороді становила 22,5 тис. грн за однокімнатну квартиру та 36 тис. грн за двокімнатну. За пів року двокімнатне житло подорожчало приблизно на 44%.

    Причини такого попиту залишаються тими самими: відносно безпечніше розташування міста, близькість до кордону ЄС, велика кількість внутрішньо переміщених людей та обмежена пропозиція якісного житла. Напередодні зими до цього додається попит на квартири з автономним опаленням, генераторами або гарантованим електропостачанням.

    «Ненька інфо» раніше вже писала про подорожчання оренди в Україні. У червні видання зазначало, що саме Ужгород залишається найдорожчим містом для орендарів, а середня вартість двокімнатного житла тоді становила близько 33 тис. грн. Серед причин називали стабільний попит з боку ВПО, дефіцит пропозиції та відносну безпеку регіону. Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін — «Ненька інфо»

    Тож нинішні пропозиції по 70–90 тис. грн — це радше верхній, преміальний сегмент ринку, але вони добре показують, наскільки сильно змінився попит на якісне житло в Ужгороді. Для багатьох місцевих орендарів навіть середні ціни вже залишаються дуже високими порівняно з рівнем зарплат.

  • $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    $2500 за будинок під Києвом: чому українці шукають автономне житло перед зимою

    Ринок заміської оренди на Київщині напередодні зими 2026–2027 років знову змінює пріоритети. Якщо раніше орендарі насамперед оцінювали площу, ремонт, локацію та відстань до столиці, то тепер одним із головних критеріїв стала автономність — здатність будинку залишатися придатним для життя під час тривалих відключень електроенергії, тепла та води. На цьому тлі медіанна вартість оренди будинку в Київській області у серпні сягнула $2500 на місяць, що стало дворічним максимумом.

    За даними ЛУН, нинішній показник на 25% вищий, ніж у серпні 2025 року. Попередній помітний пік на ринку фіксували у лютому 2026-го, коли медіанна вартість оренди будинку становила приблизно $2200 на місяць. Після стабілізації ситуації в енергетиці ціни дещо знизилися, однак улітку знову пішли вгору.

    Однією з причин зростання попиту експерти називають досвід попередніх сезонів із критичними відключеннями. За словами керівниці ЛУН Статистики Людмили Кірюхіної, найбільші цінові аномалії на ринку заміського житла в останні роки спостерігалися саме під час масштабних проблем з електропостачанням — улітку 2023 року та взимку 2025-го.

    На початку 2026 року, коли морози та російські обстріли знову загострили ризики блекаутів, частина мешканців квартир почала шукати заміське житло із резервними джерелами електроенергії та тепла. Тепер цей досвід впливає і на підготовку до наступної зими.

    Втім, говорити про масову втечу українців із квартир у приватні будинки поки що не варто. Експерти ринку зазначають, що утримання великого будинку може бути значно дорожчим, ніж квартири, особливо взимку. Тому попит концентрується не на будь-яких заміських об’єктах, а на компактних, енергоефективних і справді автономних будинках.

    Фактично ринок дедалі сильніше ділиться на два сегменти. Перший — будинки з резервним живленням, автономним або альтернативним опаленням, власним джерелом води та іншими системами, які дозволяють пережити тривалий блекаут. Другий — звичайні будинки, де генератор або відсутній, або не забезпечує роботу всіх критично важливих систем.

    Саме перший сегмент, за оцінками експертів, може дорожчати далі. У разі нових перебоїв з електроенергією восени та взимку вартість оренди автономних будинків може зрости ще на 5–15%. Водночас об’єкти без резервного живлення та надійної системи опалення, навпаки, можуть втрачати попит і дешевшати.

    Особливо відчутним дефіцит може стати у жовтні–грудні. Експерти прогнозують, що за несприятливого сценарію найкращі автономні об’єкти в передмісті Києва можуть бути швидко орендовані, а на ринку залишаться переважно дорогі преміальні пропозиції.

    При цьому сам факт наявності генератора ще не означає, що будинок готовий до блекауту. Експерти радять перевіряти, яке саме обладнання він здатен живити. У приватному будинку від електроенергії часто залежать газовий котел, циркуляційні насоси, свердловина, каналізаційне обладнання, холодильник, освітлення, інтернет та інші системи.

    Одним із найважливіших елементів експерти називають систему автоматичного введення резерву — АВР. Вона дозволяє автоматично переключати будинок на резервне джерело живлення після зникнення електроенергії. Без такої системи навіть потужний генератор може потребувати постійного ручного запуску та підключення.

    Так само важливо перевіряти систему опалення. Навіть газовий котел часто потребує електрики для автоматики та насосів. Тому наявність газу сама по собі не гарантує тепла під час тривалого відключення. Додатковою перевагою стають твердопаливні котли, печі або каміни, які можуть працювати незалежно від електромережі.

    Окреме питання — вода. Якщо будинок має власну свердловину, насос також потребує електроживлення. Тому потенційним орендарям радять перевірити, чи підключена система водопостачання до резервного живлення і скільки часу вона зможе працювати автономно.

    Експерти рекомендують перед підписанням договору провести простий тест: повністю відключити будинок від зовнішньої електромережі приблизно на 20–30 хвилин і перевірити, чи запускається резервне живлення, чи працюють опалення, вода, каналізація, освітлення та інтернет. Такий тест може дати значно більше інформації, ніж сам перелік обладнання у рекламному оголошенні.

    Також варто враховувати додаткові витрати. Пальне та мастило для генератора зазвичай оплачує орендар, тоді як підготовка обладнання до сезону та його ремонт найчастіше залишаються відповідальністю власника. Через це дешевший на перший погляд будинок може виявитися дорожчим у щомісячному утриманні, якщо для обігріву та електроживлення доведеться постійно купувати пальне.

    Різниця між сегментами вже помітна в оголошеннях. За оцінками РБК-Україна, звичайні будинки в області можна знайти приблизно за 20–30 тисяч гривень на місяць, тоді як енергонезалежні об’єкти у передмісті часто пропонують за 40–100 тисяч гривень і більше.

    Водночас сам показник у $2500 не означає, що саме стільки коштує кожен будинок під Києвом. Йдеться про медіанну ціну пропозицій у Київській області за серпень, а фактична вартість конкретного житла суттєво залежить від району, площі, стану будинку, автономності та відстані до столиці.

    Таким чином, перед зимою на ринку фактично сформувався новий критерій вартості: орендарі платять не просто за комфорт і квадратні метри, а за можливість продовжувати нормальне життя навіть тоді, коли зникає електрика. І якщо проблеми в енергосистемі знову загостряться, саме автономні будинки можуть стати найбільш дефіцитним сегментом заміської оренди.

  • Ветеранам розширили житлову допомогу: виплати можна продовжити ще на пів року

    Ветеранам розширили житлову допомогу: виплати можна продовжити ще на пів року

    Українські ветерани та ветеранки, які через війну втратили житло, не можуть безпечно ним користуватися або змушені орендувати помешкання в іншому населеному пункті, можуть отримувати щомісячну грошову компенсацію від держави. У 2026 році програма продовжує діяти відповідно до постанови Кабінету Міністрів №252, а після внесених урядом змін коло потенційних одержувачів допомоги було розширено.

    Максимальний розмір виплати становить 6 656 гривень на місяць. Таку суму можуть отримувати захисники й захисниці, які орендують житло в Києві, Дніпрі, Львові або Одесі. Для інших обласних центрів передбачено до 4 992 гривень, а для решти міст, селищ і сіл — до 3 328 гривень щомісяця.

    Розмір компенсації прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для чотирьох найбільших міст виплачують суму, еквівалентну двом прожитковим мінімумам, для інших обласних центрів — півтора прожиткового мінімуму, а для решти населених пунктів — один прожитковий мінімум.

    Важливо, що держава не обіцяє повністю оплатити будь-яку орендовану квартиру. Якщо фактична вартість житла перевищує встановлений ліміт, різницю ветеран або ветеранка повинні покрити самостійно. Якщо договір оренди укладено не на повний місяць, компенсацію розрахують пропорційно до кількості днів проживання.

    Хто може отримати компенсацію

    Програмою можуть скористатися ветерани та ветеранки, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни та вже звільнені з військової служби.

    Право на допомогу також передбачене для військовослужбовців, які були мобілізовані або безпосередньо брали участь у заходах із захисту України, вже звільнилися зі служби, але ще не встигли оформити статус УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни.

    До переліку одержувачів включили звільнених зі служби поліцейських і працівників служби цивільного захисту, які виконували завдання, пов’язані з обороною України, але ще не отримали відповідного ветеранського статусу.

    На виплату також можуть претендувати захисники й захисниці, яких держава-агресор незаконно утримувала в полоні. Йдеться про людей, які повернулися з полону та не мають придатного для проживання помешкання, або їхнє житло було зруйноване, пошкоджене чи залишилося на тимчасово окупованій території.

    Підставою для компенсації може бути не лише повне знищення будинку або квартири. Програма охоплює випадки, коли житло пошкоджене, розташоване на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, де проживання є неможливим чи небезпечним.

    Окремо підтримка передбачена для ветеранів і ветеранок, які отримують амбулаторну реабілітаційну допомогу далеко від зареєстрованого місця проживання. Відстань між орендованим житлом та задекларованою адресою у такому випадку має перевищувати 15 кілометрів.

    Як подати заяву

    Звертатися необхідно за місцем розташування саме орендованого житла, а не обов’язково за місцем реєстрації заявника.

    Документи можна подати до структурного підрозділу місцевої влади, відповідального за питання ветеранської політики, або через Центр надання адміністративних послуг. У ЦНАП ця процедура доступна як адміністративна послуга 02606.

    Заяву можна принести особисто або надіслати разом із документами рекомендованим листом. За потреби працівники профільного підрозділу чи фахівці із супроводу ветеранів допоможуть перевірити документи, підготувати заяву та визначити належну суму виплати. Послуга є безоплатною, а рішення мають ухвалити протягом десяти робочих днів.

    До базового пакета документів входять паспорт або інший документ, що посвідчує особу, податковий номер, військово-обліковий документ, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договір оренди.

    У договорі мають бути чітко зазначені сторони, характеристики житла, строк оренди, розмір і порядок оплати, права та обов’язки сторін, відповідальність і умови дострокового розірвання. Це означає, що усної домовленості з власником квартири для отримання компенсації недостатньо.

    Залежно від обставин можуть також знадобитися документи про звільнення зі служби, участь у бойових діях, перебування в полоні, проходження реабілітації або пошкодження чи знищення житла. Для підтвердження руйнування можна використати акт обстеження або дані з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

    Як виплачують гроші

    Після схвалення заяви кошти щомісяця перераховують на банківський рахунок у форматі IBAN, який одержувач вказав у документах.

    Компенсацію призначають на шість місяців. Якщо після завершення цього періоду людина й надалі не має придатного житла для постійного проживання, виплату можуть продовжити ще на шість місяців. Для цього потрібно підтвердити, що обставини, які давали право на допомогу, не змінилися.

    Коли можуть відмовити

    Компенсацію не призначать, якщо заявник уже забезпечений службовим житлом або має придатне житлове приміщення для постійного проживання на підконтрольній Україні території. Водночас пошкоджені, зруйновані об’єкти, а також житло на окупованих територіях чи в зонах активних бойових дій не повинні вважатися доступною нерухомістю, якщо відповідні обставини документально підтверджені.

    Також не можна одночасно отримувати цю компенсацію та допомогу на проживання ВПО або субсидію на оренду за іншою державною програмою. Підставою для відмови може стати попереднє отримання житлової компенсації, недостовірна інформація у заяві або оренда помешкання у близьких родичів.

    До родичів у цьому випадку відносять батьків, чоловіка або дружину, дітей, братів і сестер, бабу, діда та онуків заявника, а також відповідних родичів другого з подружжя.

    У разі відмови заявник має право повторно подати документи після усунення причини, через яку виплату не призначили. Наприклад, можна виправити помилки в документах, надати відсутню довідку або укласти належним чином оформлений договір оренди.

    Програма орендної компенсації може стати тимчасовою підтримкою для ветеранів, які після звільнення зі служби не мають можливості повернутися до власного помешкання. Однак для отримання грошей необхідно офіційно оформити оренду, підтвердити належність до визначеної категорії та не отримувати паралельно іншу державну допомогу на оплату того самого житла.

  • Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди чекають великі зміни: експерти прогнозують зростання цін

    Ринок оренди житла в Україні може опинитися на порозі суттєвих змін. Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №15111-д експерти прогнозують поступовий вихід орендного ринку з тіні, однак попереджають: частину нових витрат власники квартир можуть перекласти на орендарів. У результаті вартість оренди житла може зрости вже найближчим часом.

    Про це заявила співзасновниця «Українського клубу нерухомості» Ольга Соловей в ефірі телеканалу «Інтер».

    За її словами, нові правила мають стимулювати орендодавців працювати офіційно та укладати легальні договори оренди. Головним стимулом стане суттєве зниження податкового навантаження.

    Зараз багато власників житла уникають офіційного оформлення оренди через необхідність сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Загальне податкове навантаження сягає близько 23%.

    Після набуття чинності нових норм ставка фактично може знизитися до 10%.

    «Поступово буде більше легальних договорів оренди. Це дуже суттєве зниження ставки оподаткування. Замість 23% фактично буде близько 10%», – пояснила Соловей.

    Експерти називають новий механізм своєрідним «батогом і пряником». З одного боку, держава пропонує значно нижче податкове навантаження. З іншого – посилює контроль за доходами громадян та операціями з орендою нерухомості.

    Однією з ключових новацій стане автоматичний обмін інформацією між банками, податковими органами та цифровими платформами.

    Йдеться як про довгострокову оренду квартир, так і про короткострокову здачу житла через міжнародні сервіси на кшталт Airbnb та Booking.com.

    У результаті податкові органи отримають значно більше можливостей для виявлення випадків приховування доходів від оренди.

    «Ризик виявлення нелегальної діяльності суттєво збільшується. Тому працювати офіційно стане вигідніше, ніж залишатися в тіні», – зазначає експертка.

    Разом із тим учасники ринку не виключають, що частину нових витрат власники житла намагатимуться компенсувати за рахунок підвищення орендних ставок.

    Саме тому вже зараз фахівці говорять про можливе подорожчання оренди у великих містах України.

    Особливо це стосується регіонів із високим попитом на житло, де ринок продовжує відчувати дефіцит якісних квартир.

    За даними платформи ЛУН, за останній рік вартість оренди двокімнатних квартир в Україні вже суттєво зросла.

    Вартість оренди двокімнатних квартир в Україні в 2026 році. Скріншот: ЛУН

    Найдорожчим містом для орендарів залишається Ужгород. Середня вартість оренди двокімнатної квартири тут досягла 33 тисяч гривень на місяць.

    Зростання пояснюється стабільним попитом з боку внутрішньо переміщених осіб, обмеженою пропозицією житла та відносною безпекою регіону.

    Водночас у Києві темпи подорожчання були значно нижчими. За рік середня вартість оренди двокімнатного житла в столиці збільшилася приблизно на 4%.

    Експерти пояснюють це поступовим насиченням ринку після хвиль внутрішньої міграції попередніх років.

    Нові правила можуть вплинути не лише на ринок квартир.

    Законопроєкт також охоплює сегмент невеликих комерційних об’єктів, які часто здавалися без офіційного оформлення. Йдеться про гаражі, склади, офісні приміщення та іншу нерухомість.

    Уряд розраховує, що реформа дозволить одночасно досягти кількох цілей: збільшити податкові надходження, зробити ринок прозорішим та забезпечити більший захист прав орендарів і власників житла.

    Перевагою легальної оренди стане наявність офіційного договору, який дозволяє сторонам захищати свої права в судовому порядку, а також спрощує врегулювання конфліктних ситуацій.

    Втім, для багатьох українців головним питанням залишається можливе зростання цін.

    Якщо значна частина власників квартир вирішить перекласти податкові витрати на орендарів, ринок може отримати нову хвилю подорожчання вже наприкінці 2026 року.

    Остаточний вплив реформи стане зрозумілим після її повноцінного запуску та початку роботи механізму обміну даними між банками, податковою службою та цифровими платформами.

    Поки ж експерти радять орендарям уважно стежити за змінами на ринку, адже найближчими місяцями умови оренди житла в Україні можуть суттєво змінитися.

  • Українці масово скуповують квартири у Польщі: придбали більше житла, ніж громадяни 115 країн разом

    Українці масово скуповують квартири у Польщі: придбали більше житла, ніж громадяни 115 країн разом

    Громадяни України стали найбільшими іноземними покупцями житла у Польщі, суттєво випередивши всіх інших іноземців. За підсумками 2025 року українці придбали в сусідній країні близько 9300 квартир — це більше, ніж сумарно купили громадяни ще 115 держав.

    Про це свідчать дані аналітичного звіту польського сервісу GetHome.pl, які наводить InPoland.

    За останні роки польський ринок нерухомості переживає справжній бум іноземних покупців, а українці стали його головною рушійною силою. Якщо порівнювати з попереднім десятиліттям, кількість угод за участю іноземців у Польщі зросла приблизно у п’ять разів.

    Аналітики зазначають, що різке зростання попиту на польське житло серед українців почалося після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Частина українців виїхала до Польщі як біженці, однак із часом багато хто почав закріплюватися там надовго — шукати роботу, відкривати бізнес, перевозити родини та інвестувати у власне житло.

    Загалом у 2025 році іноземці придбали у Польщі понад 17,7 тисячі квартир. Це приблизно на 2% більше, ніж роком раніше. Майже кожна друга квартира серед усіх покупок іноземців припала саме на громадян України.

    Сумарна площа житла, яке українці придбали у Польщі протягом минулого року, сягнула близько 548 тисяч квадратних метрів. Для порівняння — це більше, ніж загальна площа житла, купленого громадянами інших 115 країн світу разом узятих.

    Другими за активністю серед іноземців стали громадяни Білорусі. У 2025 році вони придбали близько 2700 квартир загальною площею 192 тисячі квадратних метрів. Польські експерти пов’язують це з політичною ситуацією у Білорусі та еміграцією після протестів і репресій режиму Олександра Лукашенка.

    Також помітно активізувалися покупці з Індії. За рік вони придбали у Польщі житло загальною площею приблизно 16 тисяч квадратних метрів. Переважно йдеться про спеціалістів у сферах IT, технологій та бізнес-послуг, які працюють у польських компаніях або міжнародних корпораціях.

    Громадяни Туреччини купили близько 10 тисяч квадратних метрів житла. Подібні показники зафіксували й серед чеських покупців. Експерти вважають, що чехи часто розглядають польську нерухомість як інвестицію або варіант другого житла поблизу кордону.

    Найбільш популярними містами серед іноземних покупців залишаються Варшава, Краків, Вроцлав, Гданськ та Познань. Саме там найбільш активно розвивається ринок праці та зосереджені великі міжнародні компанії.

    Польські рієлтори зазначають, що українці найчастіше купують квартири середнього сегмента — як для власного проживання, так і для інвестицій. Частина покупців орієнтується на новобудови, інші — на вторинний ринок у районах із розвиненою інфраструктурою.

    Водночас експерти звертають увагу, що інтерес до польської нерухомості з боку громадян Західної Європи поступово слабшає. Причинами називають різке подорожчання квартир, зниження прибутковості оренди та погіршення умов іпотечного кредитування.

    За даними польських аналітиків, за останні кілька років ціни на житло у великих містах Польщі суттєво зросли. Найбільше подорожчали квартири у Варшаві та Кракові, де попит стабільно перевищує пропозицію.

    Окремо польські економісти наголошують, що активність українців суттєво вплинула на ринок оренди житла. Через збільшення кількості мешканців у багатьох містах ціни на оренду різко пішли вгору, а дефіцит доступного житла став однією з головних проблем великих польських мегаполісів.

    Водночас частина експертів вважає, що присутність українців позитивно впливає на польську економіку. Українські громадяни активно працюють, сплачують податки, відкривають підприємства та підтримують внутрішній попит.

    На цьому тлі в Україні ситуація на ринку нерухомості залишається складною. Через війну, економічну нестабільність та високі ризики частина українців відкладає купівлю житла в країні або шукає можливості для інвестицій за кордоном.

    Паралельно в Україні продовжують зростати ціни на оренду. У деяких містах оренда однокімнатної квартири вже перевищує середню заробітну плату, що додатково стимулює частину громадян розглядати переїзд до ЄС.

    Аналітики прогнозують, що попит українців на польську нерухомість залишатиметься високим і надалі, особливо якщо війна затягнеться, а Польща збереже стабільний ринок праці та програми підтримки іноземців.

  • Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    Нові тенденції на ринку: де в Україні стало найважче орендувати житло

    В Україні змінюються ключові тенденції на ринку оренди житла. Попит поступово зміщується із західних регіонів до центральних і навіть прифронтових областей, де дедалі частіше виникає дефіцит доступного житла.

    За даними профільних аналітиків, найбільше зростання інтересу до оренди зафіксовано у Сумській області (+36%), Черкаській (+34%), а також у Чернігівській та Херсонській областях (по +32%). Значний приріст попиту також демонструє Полтавська область (+31%).

    Водночас традиційно популярні західні регіони поступово втрачають позиції. Зокрема, у Закарпатській області попит знизився на 7%. Подібна тенденція спостерігається і в інших областях, що раніше були основними напрямками для внутрішніх переселенців.

    Паралельно змінюється і ситуація з пропозицією житла. У низці регіонів кількість оголошень зростає — наприклад, у Чернігівській (+32%), Кіровоградській (+23%), Черкаській (+21%) та Чернівецькій (+19%) областях. Однак в інших регіонах ситуація протилежна.

    Зокрема, у Житомирській області кількість пропозицій зменшилася на 11%, а в Запорізькій — одразу на 28%. Це створює значний дисбаланс між попитом і пропозицією.

    Найгостріше проблема проявляється саме у прифронтових регіонах. У Запорізькій області конкуренція на ринку досягла критичного рівня — на одну квартиру претендують у середньому до 18 орендарів.

    Для порівняння, у Києві ситуація виглядає значно стабільнішою: тут на одне оголошення припадає близько трьох потенційних орендарів, що свідчить про більш збалансований ринок, попри високі ціни.

    Цінова ситуація також зазнала змін. Якщо раніше Київ був беззаперечним лідером за вартістю оренди, то тепер він ділить перше місце із Закарпатською областю — приблизно 22 тисячі гривень за однокімнатну квартиру.

    Найнижчі ціни традиційно зберігаються у Харківській області — близько 5,5 тисяч гривень на місяць.

    У столиці, як і раніше, зберігається суттєва різниця між районами. Найдорожчим залишається Печерський район (близько 22,5 тисяч гривень), тоді як найдоступнішим — Деснянський (приблизно 10 тисяч гривень).

    Ситуація в Запорізькій області є показовою. Попри низькі ціни на купівлю житла (близько 15,5 тисяч доларів за однокімнатну квартиру), попит на оренду стрімко зростає. Це пов’язано з переміщенням населення та небажанням інвесторів купувати нерухомість поблизу зони бойових дій.

    Крім того, частина власників знімає житло з ринку через ризики пошкодження, що ще більше скорочує пропозицію.

    У результаті формується парадоксальна ситуація: житло залишається відносно дешевим, але доступ до нього обмежений, а конкуренція серед орендарів різко зростає.

  • Верховна Рада ухвалила закон про нову житлову політику: що зміниться для українців

    Верховна Рада ухвалила закон про нову житлову політику: що зміниться для українців

    Верховна Рада ухвалила закон «Про основні засади житлової політики», який фактично змінює систему державної житлової політики в Україні. Документ №4751-IX парламент підтримав у січні 2026 року, а 12 лютого його підписав президент. Закон також передбачає втрату чинності Житлового кодексу України 1983 року, який діяв понад 40 років.

    Після ухвалення закону в суспільстві з’явилися побоювання, що документ нібито скасовує приватизацію житла. Однак насправді він змінює підхід держави до житлової політики, зміщуючи акцент із масової приватизації на довгострокові моделі користування житлом, передусім орендні.

    Закон має рамковий характер і стосується передусім публічного житлового сектору. Йдеться про державний та комунальний житловий фонд, а не про приватну нерухомість громадян чи первинний ринок житла.

    Документ визначає загальні принципи реалізації права на житло, механізми соціальної та доступної житлової політики, а також правила управління державним і комунальним житловим фондом. Натомість питання будівництва, землекористування, містобудування та технічних стандартів і надалі регулюватимуться окремими законами.

    Однією з ключових змін є припинення приватизації житла з державного житлового фонду. Водночас закон передбачає перехідний період. Норма про втрату чинності закону «Про приватизацію державного житлового фонду» набуде чинності не раніше ніж через рік після завершення воєнного стану і водночас не раніше ніж через рік після набрання чинності новим законом.

    Таким чином, приватизацію не скасовують миттєво. Громадяни, які вже мають право на приватизацію житла, зможуть скористатися ним у межах перехідного періоду.

    Головна мета змін — зберегти державний і комунальний житловий фонд як інструмент соціальної політики. Масова приватизація призводить до скорочення соціального житла і зменшує можливості допомоги людям, які потребують житлової підтримки.

    Натомість закон робить ставку на розвиток соціальної оренди. Соціальне житло може надаватися громадянам у користування безкоштовно або за доступну плату на підставі договору найму. Розмір плати залежатиме від доходів домогосподарства.

    Органи місцевого самоврядування зможуть компенсувати плату за оренду такого житла у межах місцевих програм підтримки. У деяких випадках компенсація може становити до 100% вартості оренди.

    Ще одна важлива зміна — кошти від плати за користування соціальним житлом спрямовуватимуться до спеціального фонду. Ці гроші використовуватимуться для утримання, ремонту та відновлення житлового фонду.

    Закон також запроваджує нові стандарти якості житла. Зокрема, він розмежовує мінімальні та загальні вимоги до житлових приміщень і робить акцент на доступності житла для маломобільних груп населення та людей з інвалідністю.

    Окрему увагу приділено цифровізації житлової системи. Облік громадян, які потребують соціального житла, переведуть із паперових списків до єдиної інформаційно-аналітичної системи. При цьому дата взяття на квартирний облік зберігатиметься.

    Новий закон також відкриває можливості для участі бізнесу у житловій політиці. Зокрема, передбачено створення операторів соціального та доступного житла, якими можуть бути підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності.

    Це дозволить реалізовувати житлові проєкти у форматі державно-приватного партнерства, коли приватні компанії можуть брати участь у створенні, управлінні та обслуговуванні соціального житла.

    Водночас для таких проєктів діятимуть обмеження. Соціальне житло не може бути переведене у звичайний комерційний обіг навіть у разі зміни власника, а його цільове призначення має зберігатися.

    Окремо закон регулює питання службового житла. Воно надаватиметься працівникам на період трудових відносин і також буде включене до єдиної житлової інформаційної системи.

    Експерти зазначають, що закон має рамковий характер, тому значна частина механізмів буде визначена підзаконними актами, місцевими програмами та типовими договорами.

    Для громадян головний висновок полягає в тому, що закон не зачіпає вже приватизоване житло і не обмежує право приватної власності. Його мета — змінити підхід до управління державним і комунальним житловим фондом та створити нову систему житлової підтримки.

  • Прокурори Дніпра роками не декларують витрати на оренду житла

    Прокурори Дніпра роками не декларують витрати на оренду житла

    Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Тупікало та його співмешканка, прокурорка Юлія Барабаш, роками не декларують витрати на оренду житла у Дніпрі, повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

    Дмитро Тупікало почав працювати у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону у 2023 році. Раніше він тривалий час працював у Донецькій обласній прокуратурі. Його співмешканка Юлія Барабаш є прокуроркою Слов’янської окружної прокуратури Донецької області. У пари є двоє синів.

    Зараз сім’я мешкає в орендованій квартирі площею 106 кв. м у Дніпрі. Дату початку оренди Тупікало приховав, тоді як Барабаш вказала початок оренди у грудні 2022 року. Проте витрати на житло пара не декларує вже кілька років поспіль.

    Юлія Барабаш також є співвласницею квартири площею 54 кв. м у місті Миколаївка Донецької області, якою володіє з 2007 року разом із родичкою, ймовірно, матір’ю.

    Щодо автотранспорту, у 2023 році Барабаш придбала NISSAN QASHQAI 2018 року випуску за 560 тис. грн. Тупікало у 2024 році отримав PEUGEOT 301 2018 року випуску в подарунок від батька, оцінивши його у 260 тис. грн.

    За 2024 рік Тупікало задекларував 1,1 млн грн зарплати у Спецпрокуратурі Східного регіону, 57 тис. грн — у Донецькій обласній прокуратурі та 19 тис. грн соцвиплат. Барабаш отримала 867 тис. грн зарплати та 16 тис. грн соцвиплат як внутрішньо переміщена особа.

    Готівкові заощадження сім’ї становлять 20 тис. доларів у Тупікала та 1 тис. доларів у Барабаш, а також 5,5 тис. євро як спільну сумісну власність. Заощаджень на банківських рахунках прокурори не декларують. Загальна сума задекларованих коштів на кінець 2024 року становить майже 1,2 млн грн.

  • Київ втратив лідерство: де в Україні найдорожча оренда квартир у листопаді

    Київ втратив лідерство: де в Україні найдорожча оренда квартир у листопаді

    Ринок оренди житла в Україні у листопаді показав цікаву динаміку: ціни змінювалися нерівномірно — у деяких містах оренда зросла, в інших навпаки знизилася. Лідером за вартістю оренди несподівано став не Київ, а Ужгород, тоді як столиця поступилася одразу кільком містам.

    За даними платформи ЛУН, у листопаді найдорожче знімати однокімнатну квартиру в Ужгороді — в середньому 19 700 гривень на місяць. За пів року ціна піднялася на 5%. Друге місце посів Львів, де оренда “однушки” коштує близько 17 700 гривень (+6%). Київ цього разу лише третій — у столиці середня ціна оренди знизилась на 6% і становить 17 тисяч гривень.

    Суттєво подорожчав Івано-Франківськ: середня вартість оренди однокімнатної квартири сягнула 16 тисяч гривень, що на 17% більше, ніж навесні. У Луцьку ціни залишились стабільними — 15 тисяч гривень.

    Найдешевше орендувати житло у Харкові — 4 500 гривень на місяць, попри те, що за пів року ціна зросла на 13%. У Запоріжжі оренда коштує близько 5 тисяч, у Миколаєві — 6 тисяч гривень. Найбільше падіння — у Сумах: оренда знизилася на 28% і становить у середньому 6 500 гривень.

    Двокімнатні квартири традиційно дорожчі. Ужгород знову лідирує — 25 300 гривень на місяць (+10%). Далі Київ — 23 тисячі (–15%) і Львів — 21 тисяча (+5%). В Івано-Франківську оренда двокімнатного житла становить 17 700 гривень (+9%), у Чернівцях — 14 800 (без змін), у Дніпрі та Черкасах — по 14 тисяч. У Вінниці ціна піднялася до 14 тисяч гривень (+17%).

    Найдешевші “двушки” у Запоріжжі — 6 500 гривень (–4%), у Харкові — 7 тисяч (+17%), у Миколаєві — 7 500 гривень (стабільно), а у Сумах ціна впала до 8 тисяч гривень (–33%).

    За словами експертів, у листопаді ринок оренди в Україні увійшов у спокійну фазу. Активність орендарів зменшилася на 20–30% порівняно з вереснем та жовтнем. Це пов’язано не лише із сезонністю, а й з відтоком молоді за кордон.

    Орендодавці поки не поспішають суттєво знижувати ціни, але стали більш схильними до торгу. Термін пошуку орендаря зріс: якщо раніше квартиру можна було здати за тиждень, тепер процес триває кілька тижнів.

    На ціни почали впливати і відключення електроенергії. Квартири на верхніх поверхах без автономного живлення стають менш привабливими. Їхня вартість може знижуватися на 20–30%, зазначають експерти. Водночас житло з генераторами, автономним опаленням або газом навпаки користується підвищеним попитом.

    Аналітики прогнозують, що до кінця 2025 року істотного зростання вартості оренди не буде. Можливі коливання в межах 5%, але без різких стрибків. У разі загострення бойових дій у східних областях ціни можуть зрости через збільшення попиту з боку переселенців.

    Регулярні відключення світла здатні, навпаки, зменшити вартість певних типів житла — передусім квартир на високих поверхах або у будинках без генераторів.

    Отже, ринок оренди в Україні наразі перебуває у стані стабілізації. Найдорожче житло — у західних регіонах, тоді як на сході та півдні оренда залишається доступнішою.

  • Скільки коштує депутатське житло: фракції і суми компенсацій за 2024 рік

    Скільки коштує депутатське житло: фракції і суми компенсацій за 2024 рік

    У 2024 році державний бюджет компенсував народним депутатам витрати на оренду житла у Києві на суму 26,3 млн грн. Таку допомогу отримала третина парламентаріїв — 117 осіб.

    За законом право на компенсацію мають депутати, які не мають власного житла в столиці або на відстані понад 30 км від неї і тому приїжджають до Києва лише на періоди сесій. У практиці 2024 року найбільшу частину виплат отримали представники фракції «Слуга народу» — 87 депутатів, яким відшкодували 19,8 млн грн. Інші фракції та групи розподілили кошти таким чином: «Голос» — 7 депутатів, 1,5 млн грн; «Європейська солідарність» — 5 депутатів, 1,2 млн грн; група «Довіра» — 5 депутатів, 1,2 млн грн. Серед позафракційних — 4 депутати, яким компенсували 0,9 млн грн. У групах «Відновлення України» і «За майбутнє» компенсації отримали по 3 депутати (відповідно 0,6 і 0,7 млн грн). Представники «Платформи за життя та мир» — 0,3 млн грн, у ВО «Батьківщина» — один депутат, йому компенсували 0,2 млн грн.

    Для порівняння: приблизно така сама сума (близько 26 млн грн) була спрямована в 2024 році на відновлення двоповерхового багатоквартирного будинку в Бородянці, зруйнованого під час воєнної агресії РФ — факт, який у публікаціях використовують для ілюстрації обсягу витрат на компенсації народним обранцям.

    Практика виплат узгоджується із законодавчими нормами щодо забезпечення депутатів житлом під час роботи у парламенті.