Golosnovinua.com

Позначка: оренда

  • Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Верховна Рада України з другої спроби ухвалила ключову поправку, яка докорінно змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Парламентарі проголосували за зниження податку на доходи фізичних осіб для орендодавців житла з вісімнадцяти до п’яти відсотків. Відповідна законодавча ініціатива була успішно підтримана народними обранцями під час фінального голосування за комплексний законопроєкт № 16051–1. Про це офіційно повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

    За словами очільниці профільного комітету, до цього часу власники квадратних метрів, які прагнули легально здавати свої квартири та офіційно декларувати отримані доходи, стикалися з надмірним фіскальним тиском. Вони були змушені сплачувати сумарно двадцять три відсотки від прибутку, що складалися з вісімнадцяти відсотків базового податку та п’яти відсотків обов’язкового військового збору. Саме цей колосальний фінансовий тягар експерти називали головною причиною того, що переважна більшість вітчизняного ринку оренди роками перебувала в глухій тіні, уникаючи будь–яких контактів із податковою службою. Спроби врегулювати цю проблему робилися й раніше в межах інших законодавчих ініціатив, проте тоді вони так і не запрацювали на практиці.

    Тепер же механізм розрахунків із державою має стати значно простішим і привабливішим для пересічних громадян. Згідно з новими правилами, податкове навантаження на орендодавців буде мінімізовано, а сам процес виведення доходів у легальну площину базуватиметься на добровільному декларуванні.

    «Дохід фізичної особи – орендодавця від здачі в оренду житлової або нежитлової нерухомості буде обкладатися податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%. За підсумками року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію та самостійно сплатити податок до бюджету», – пояснила Олена Шуляк.

    Продовжуючи свою думку щодо впливу нових законодавчих норм на поведінку власників нерухомості, народна депутатка наголосила на важливості створення адекватних умов замість жорсткого адміністрування. На її переконання, саме зниження ставок стане тим вирішальним кроком, який змусить українців добровільно виходити з сірої зони економіки, укладаючи офіційні договори зі своїми квартирантами.

    «Зниження ставки ПДФО до 5% робить офіційне оформлення орендних відносин менш обтяжливим для власників житла і створює більш простий і зрозумілий стимул укладати договори, декларувати доходи і працювати в правовому полі», – підкреслила голова комітету.

    Для державного бюджету такі новації означають реальну перспективу поступової детінізації колосального ринку без посилення каральних інструментів чи жорстких перевірок. Замість збереження високих ставок, які більшість орендодавців елементарно ігнорувала роками, держава пропонує компромісний варіант добровільної легалізації відносин між власником та винаймачем. Варто зазначити, що ухвалення цієї важливої поправки відбулося в рамках розгляду резонансного законопроєкту № 16051–1, який Верховна Рада прийняла в цілому з третьої спроби. Цей самий документ також містить норму про скасування пільги щодо звільнення від сплати податку на додану вартість для міжнародних поштових посилок, вартість яких не перевищує сто п’ятдесят євро.

  • Смерть після виселення: в Іспанії померла 87-річна пенсіонерка, чия історія спровокувала загальнонаціональні протести та розпуск парламенту

    Смерть після виселення: в Іспанії померла 87-річна пенсіонерка, чия історія спровокувала загальнонаціональні протести та розпуск парламенту

    У мадридській клініці на 88-му році життя померла Марікармен Абаскаль — жінка, чиє примусове виселення з квартири стало каталізатором наймасштабнішої житлової та політичної кризи в сучасній історії Іспанії. Трагічний фінал цієї багаторічної суперечки між орендаркою та власниками нерухомості розгорнувся на тлі масових вуличних протестів, які зрештою призвели до розпуску національного парламенту, призначення дострокових виборів та безпрецедентного одностороннього впровадження урядом радикальної житлової реформи.

    Історія Марікармен Абаскаль бере свій початок ще з середини минулого століття. Жінка прожила понад 70 років у квартирі, розташованій у Ретіро — одному з найпрестижніших і найдорожчих районів іспанської столиці. Її родина орендувала це житло з 1956 року за фіксованою ставкою, яка регулювалася ще законодавством часів диктатури Франсіско Франко. Після смерті батька у 2006 році жінка залишилася жити сама. Відповідно до оновленого ліберального законодавства, вона не мала юридичного права автоматично успадкувати старий договір. Попри це, літня іспанка роками продовжувала сплачувати за оренду 500 євро на місяць, з чим мирилися попередні власники. Ситуація кардинально змінилася у 2018 році, коли нерухомість викупила нова комерційна компанія. Господарі почали вимагати укладення контракту за актуальними ринковими цінами, сума якого значно перевищувала скромний розмір пенсії жінки.

    Кульмінація тривалого судового спору настала 23 вересня, коли на підставі чинного судового ордера розпочалася процедура примусового виселення. На захист пенсіонерки зібралися численні натовпи активістів, утворивши живий щит навколо будинку. Поліції довелося силою проривати кільце маніфестантів, після чого санітари доправили Абаскаль до лікарні в стані сильного стресу. Резонанс від цих подій миттєво сколихнув усю країну. Під тиском безпрецедентних вуличних демонстрацій представники пенсіонерки 28 вересня змогли укласти мирову угоду з домовласниками: жінці гарантували восьмирічний договір оренди з пільговою щомісячною платою в розмірі 410 євро, що становило третину її пенсії. Однак соціальний вибух було вже не зупинити, і масові протести проти ринкових умов оренди лише набирали обертів.

    Житлова криза на вулицях швидко переросла у політичну на рівні держави. 5 жовтня прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступив із екстреною заявою про розпуск парламенту та призначення дострокових виборів на 29 листопада 2026 року. Своє рішення очільник уряду мотивував критичною соціальною ситуацією в країні та небажанням депутатського корпусу підтримати урядову реформу ринку нерухомості. Санчес публічно звинуватив парламентарів у тому, що вони «відвернулися від потреб народу». Вже наступного дня, 6 жовтня, іспанський Кабінет міністрів скористався відсутністю законодавчого органу та в односторонньому порядку запровадив схвалене ним нове житлове законодавство, оскільки розпущений парламент втратив можливість його заблокувати.

    Новий закон про житло передбачає безпрецедентне втручання держави в ринок нерухомості. Документ виділяє сотні мільйонів євро з бюджету на масштабне будівництво дешевого соціального житла та впроваджує податкові пільги для малозабезпечених квартиронаймачів. Законодавчо закріплено сувору заборону на примусове виселення орендарів до 2030 року, а великим житловим корпораціям взагалі заборонено скуповувати квартири протягом наступних трьох років. Крім того, уряд вводить різке підвищення податків на нерухомість, яка пустує, та на квартири, що здаються туристам, аби стимулювати перехід цього фонду на ринок довгострокової оренди.

    Згідно з новими правилами, загальна вартість оренди кімнат у комунальних квартирах тепер не може перевищувати вартість оренди цієї ж квартири для однієї особи. Найбільш резонансною нормою стало право орендарів на автоматичне подовження контрактів, що фактично гарантує можливість довічної оренди незалежно від бажання власника житла. Представники правої опозиції вже піддали нищівній критиці як економічні наслідки самої реформи, так і спосіб її ухвалення в обхід парламенту, що обіцяє перетворити майбутні дострокові вибори на референдум щодо житлової політики держави.

  • «Стерв’ятників» виженуть з ринку: Іспанія запроваджує жорсткі правила оренди після скандалу з виселенням 87-річної жінки

    «Стерв’ятників» виженуть з ринку: Іспанія запроваджує жорсткі правила оренди після скандалу з виселенням 87-річної жінки

    Уряд Іспанії пішов на безпрецедентні кроки для подолання гострої житлової кризи, яка спровокувала хвилю масових протестів по всій країні. Під тиском суспільства влада погодила пакет радикальних реформ, спрямованих на захист прав орендарів та боротьбу зі спекулянтами. Каталізатором цих масштабних змін стала гучна історія примусового виселення 87-річної Марії дель Кармен Абаскаль, що шокувала суспільство. Після колосального резонансу пенсіонерка нарешті домоглася права повернутися до своєї домівки на прийнятних умовах.

    Міністерка охорони здоров’я Моніка Гарсія підтвердила, що керівна Соціалістична партія досягла стратегічної угоди з політичною силою Sumar щодо впровадження нових правил на ринку нерухомості. Ключовими ініціативами стануть примусове продовження договорів оренди до 2028 року та повна заборона діяльності так званих «фондів-стерв’ятників». При цьому уряд суттєво розширює це поняття: відтепер до чорного списку потраплять не лише гігантські приватні інвестиційні фонди, але й будь-які компанії, що скуповують житлові площі виключно з метою спекуляції. Саме до такої категорії належить компанія Urbagestion, чиї цинічні дії щодо літньої жінки вивели тисячі людей на вулиці.

    Юридичний тиск та суспільний гнів змусили скандального орендодавця піти на поступки. За словами адвокатки постраждалої пенсіонерки Беатріс Дуро, компанія запропонувала компромісну угоду, яка гарантує повернення жінки у квартиру. Згідно з новими умовами, протягом наступних восьми років вона сплачуватиме фіксовану суму — 30% від своєї пенсії, що становить близько 500 євро на місяць. Це означає, що фінансове навантаження на жінку залишиться приблизно на тому ж рівні, що й до незаконного розірвання договору.

    «Її взагалі не повинні були змушувати виїжджати. Я сподіваюся, що ця справа допоможе знайти колективну відповідь на житлову кризу», — наголосила захисниця літньої іспанки.

    Попри успішне вирішення окремої справи та гучні обіцянки уряду, напруга в суспільстві не спадає. Влада вирішила розділити нові антикризові заходи на два окремі законопроєкти, що викликало жорстку критику з боку Спілки орендарів Мадрида. Активісти переконані, що такий бюрократичний крок затягне процес ухвалення життєво необхідних рішень. Протестувальники в столиці та інших великих містах категорично відмовляються зупиняти вуличні акції. Вони вимагають негайного запровадження залізобетонних механізмів захисту орендарів, суворих правил протидії шахраям на ринку нерухомості та абсолютної заборони на виселення людей на вулицю без надання альтернативного житла.

     

  • Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Ціновий стрибок на Виноградарі: чому оренда житла в одному зі спальних районів Києва подорожчала у два з половиною рази

    Столичний ринок житлової нерухомості переживає безпрецедентну цінову трансформацію, яка повністю перекроїла традиційне уявлення про доступне житло у спальних масивах Києва. Протягом періоду з дві тисячі двадцять третього по дві тисячі двадцять шостий рік зафіксовано аномальне зростання вартості довгострокової оренди, де абсолютним лідером за темпами подорожчання став житловий масив Виноградар. За останні три роки середній щомісячний чек за оренду однокімнатної квартири в цій локації злетів із десяти тисяч до вражаючих двадцяти чотирьох тисяч гривень. Таке стрімке зростання у майже два з половиною раза стало найвищим зафіксованим показником серед усіх мікрорайонів української столиці, перетворивши колись порівняно бюджетну північно-західну околицю на один із найбільш динамічних і дорогих сегментів оренди.

    Подібний вибуховий стрибок ставок оренди обумовлений поєднанням кількох потужних факторів, які докорінно змінили архітектуру попиту на столичному ринку. Перш за все, територія Виноградаря за останні роки зазнала масштабної урбаністичної реновації: тут сформувався сучасний автономний кластер із десятків новітніх житлових комплексів комфорт-класу, які вигідно контрастують зі старим радянським житловим фондом. Нові мікрорайони пропонують орендарям розвинену внутрішню інфраструктуру закритого типу – від концепції подвір’їв без автомобілів до власних торговельних просторів, затишних кав’ярень, спортивних зон і приватних медичних закладів. В умовах воєнного часу вирішальним фактором стало також технічне оснащення новобудов: більшість сучасних будинків мають власні котельні, підземні багаторівневі паркінги, що слугують надійними бомбосховищами, та резервні потужні генератори, які забезпечують безперебійне водопостачання, роботу ліфтів та освітлення під час можливих енергетичних відключень.

    Не менш вагомим драйвером здорожчання залишається загальне переміщення населення всередині країни та приплив платоспроможних внутрішньо переміщених осіб, які шукають безпечне, сучасне та енергостійке житло у відносно захищеній столиці. Замість оренди морально застарілих квартир у центрі без базової автономії споживачі дедалі частіше віддають перевагу функціональним помешканням зі свіжим дизайнерським ремонтом у нових кварталах, створюючи постійний ажіотажний попит, що суттєво перевищує реальну пропозицію на ринку. Додатковий довгостроковий оптимізм інвесторів і власників нерухомості підживлюється також очікуваннями завершення будівництва нових станцій Сирецько-Печерської лінії метрополітену, що в перспективі має повністю вирішити проблему швидкого сполучення з діловою частиною міста.

    Утім, такий драматичний злет цін створює відчутний тиск на бюджети багатьох містян, суттєво звужуючи можливості пошуку недорогого даху над головою для молодих фахівців, студентів та родин із помірними доходами. Якщо раніше спальні райони виконували роль доступного буфера, де можна було знайти компроміс між ціною та відстанню до центру, то сьогодні планка у двадцять чотири тисячі гривень вирівнює Виноградар із престижними прицентральними зонами. Аналітики прогнозують, що надалі ринок оренди може дещо уповільнити темпи зростання та перейти до фази плато, однак повернення до попередніх цінових рівнів за умов високої загальної інфляції та стабільного попиту на якісне автономне житло є малоймовірним.

     

  • Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Рік великих переносів: чому девелопери масово заморожують відкриття амбітних ТРЦ у Києві та на заході України

    Український ринок торгівельної нерухомості зіткнувся із серйозною корекцією масштабних планів, перетворюючи поточний дві тисячі двадцять шостий рік на період затяжних пауз і вимушених переносів. Початкові оптимістичні прогнози девелоперів, які розраховували на рекордний будівельний бум та анонсували запуск одразу двадцяти двох нових торговельно-розважальних центрів по всій території держави, розбилися об сувору економічну та воєнну дійсність. Замість очікуваного параду гучних урочистих відкриттів галузь опинилася в ситуації масового перегляду календарних графіків. Більшість амбітних флагманських проєктів як у столичному регіоні, так і у відносно спокійних західних областях були офіційно відтерміновані, а їхня потенційна здача в експлуатацію перенесена щонайменше на дві тисячі двадцять сьомий рік.

    Найпоказовішим прикладом девелоперської кризи стала українська столиця, де забудовники змушені вкотре відкладати запуск об’єктів із багатомільйонними інвестиціями. Зокрема, чергового гальмування зазнав грандіозний мегамолл Ocean Mall, який уже багато років утримує статус одного з найбільших і найтриваліших довгобудів Києва. Комплекс, покликаний стати ключовим магнітом для світових брендів та сотень тисяч відвідувачів, знову залишається із зачиненими дверима. Аналогічна сумна доля спіткала й інші знакові столичні ініціативи: відтерміновано введення в дію інноваційного торгово-розважального комплексу White Lines, а також багатофункціонального комплексу «Пасаж». Проте проблема вийшла далеко за межі головного мегаполіса – на заході країни, який тривалий час вважався найбільш безпечним і привабливим гаванем для капіталовкладень, девелопери так само синхронно посувають дати здачі торгівельних площ.

    Причини такої системної стриманості лежать у площині складного комплексу викликів, з якими щодня стикається вітчизняний девелопмент. Постійні безпекові загрози, регулярні повітряні тривоги, що паралізують торговельні центри, хронічний дефіцит електроенергії через руйнування енергосистеми та колосальний дефіцит кваліфікованої робочої сили на будівельних майданчиках через мобілізаційні процеси суттєво уповільнюють темпи робіт. Окрім того, серйозну роль відіграє й позиція міжнародних ритейлерів, які вкрай обережно підходять до підписання нових договорів оренди та відкриття нових флагманських магазинів у країні під час війни. Висока вартість будівельних матеріалів, ускладнена імпортна логістика та здорожчання кредитного ресурсу змушують інвесторів обирати тактику вичікування та консервації активів замість ризикованого поспішного запуску.

    Попри очевидне сповільнення темпів експансії, девелоперська спільнота не полишає розпочатих ініціатив, сприймаючи поточну паузу як необхідний крок для збереження бізнесу. Забудовники фокусуються на повільному, але якісному завершенні внутрішніх інженерних мереж, облаштуванні надійних підземних паркінгів подвійного призначення, здатних виконувати роль комфортних укриттів, а також встановленні потужних генераційних систем для автономного енергозабезпечення майбутніх об’єктів. Ринок комерційної нерухомості поступово трансформується та адаптується до вимог часу, сподіваючись, що наступного року макроекономічна стабільність і покращення безпекового клімату дозволять нарешті втілити в життя всі грандіозні задуми та повернути інтерес платоспроможних відвідувачів до сучасних шопінг-просторів.

  • Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Журналісти видання «Телеграф» оприлюднили розслідування щодо передачі в користування рекреаційних зон біля київських водойм, у якому заявили про можливе заниження стартової вартості лотів та поставили під сумнів рівень конкуренції під час окремих аукціонів, організованих комунальним підприємством «Плесо». На момент публікації матеріалу офіційної реакції КП «Плесо», Київської міської державної адміністрації чи Київської міської ради на наведені у розслідуванні твердження не було.

    За даними журналістів, на початку червня КП «Плесо» виставило через систему Prozorro.Продажі 26 лотів, які передбачають право організації рекреаційної діяльності на прибережних територіях столиці. Йдеться про ділянки біля озер, заток і пляжів, де підприємці можуть облаштовувати альтанки та надавати відпочинкові послуги.

    Автори матеріалу стверджують, що стартові ціни на частину лотів були суттєво нижчими за потенційну комерційну вартість такого бізнесу. Як приклад наводиться лот на Венеціанському острові в Гідропарку, який дозволяє встановити п’ять альтанок. За інформацією журналістів, право користування цією ділянкою було реалізовано за 32 тис. грн на рік, що становить приблизно 2,7 тис. грн на місяць.

    У розслідуванні також зазначається, що інші лоти, які передбачали розміщення від 15 до 20 альтанок, продавалися за ціною від 70 тис. до 200 тис. грн на рік. На думку авторів матеріалу, за нинішньої ринкової вартості оренди альтанок такі платежі можуть окупатися за короткий період.

    Окрему увагу журналісти приділили перебігу окремих електронних аукціонів. У матеріалі описується приклад торгів щодо рекреаційної зони біля озера Алмазне, де, за твердженням видання, переможцем став фізична особа-підприємець Іван Проскочило.

    «Телеграф» зазначає, що іншим учасником цих торгів було товариство «Алмазне Лейк», співвласником і директором якого, за даними системи YouControl, також є Іван Проскочило. На цій підставі журналісти припускають можливий конфлікт інтересів та звертають увагу на питання реальної конкуренції під час проведення аукціону.

    Водночас у матеріалі не стверджується, що такі дії вже визнані порушенням законодавства. Оцінку законності проведення торгів можуть надати лише уповноважені державні органи.

    Журналісти також проаналізували інших переможців аукціонів. Зокрема, у розслідуванні згадується підприємець, який отримав право організації рекреаційної діяльності на одній із ділянок у затоці Собаче Гирло. Автори матеріалу посилаються на відкриті державні реєстри та судові документи, вказуючи, що ця особа є учасником низки судових спорів і щодо неї розглядається кримінальне провадження за статтею про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

    Разом із тим наявність кримінального провадження або судового розгляду сама по собі не означає винуватості особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, остаточне рішення може ухвалити лише суд після завершення розгляду справи.

    Окремий розділ розслідування присвячений механізму визначення стартової вартості лотів. Автори припускають, що низькі ціни могли бути пов’язані з чинною редакцією рішення Київської міської ради про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг. На думку журналістів, право реалізовувалося не як оренда земельної ділянки, а як право на організацію рекреаційної діяльності, що могло вплинути на методику розрахунку стартової вартості.

    У матеріалі також згадується колишній генеральний директор КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, якому раніше правоохоронні органи повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні, що не стосується нинішніх аукціонів. Журналісти наголошують, що нинішні торги проводилися вже за керівництва виконувача обов’язків генерального директора Андрія Вагіна.

    Наприкінці розслідування редакція повідомила про намір направити офіційні запити до Київської міської ради, КМДА та КП «Плесо» з проханням пояснити методику формування стартових цін, а також звернутися до Антимонопольного комітету України і Державної аудиторської служби із проханням перевірити обставини проведення торгів та надати правову оцінку можливим ознакам порушень.

    Станом на момент публікації офіційних результатів перевірок або рішень контролюючих органів щодо описаних у журналістському розслідуванні фактів оприлюднено не було. Позиція КП «Плесо», КМДА та інших згаданих у матеріалі осіб щодо наведених тверджень також поки не опублікована.

  • У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    У Києві інтерес до купівлі бізнес-нерухомості підскочив на 58 відсотків

    Український ринок комерційної нерухомості демонструє відновлення після складного періоду: за зиму кількість відгуків на оголошення про продаж зросла приблизно на 33% при майже незмінному обсязі пропозиції.

    Найбільш помітна динаміка спостерігається у Києві. За даними Forbes Ukraine, у столиці кількість оголошень про продаж навіть скоротилася на 6%, однак інтерес покупців значно зріс — кількість відгуків підскочила одразу на 58%. Така тенденція свідчить про суттєве посилення попиту на комерційні об’єкти.

    Схожа ситуація фіксується і в сегменті оренди. У Києві кількість відгуків на орендні оголошення зросла на 47%, тоді як обсяг пропозиції залишився стабільним. Це означає, що конкуренція серед орендарів також посилюється.

    Експерти ринку пов’язують таку динаміку з поступовим відновленням бізнес-активності, адаптацією компаній до умов війни та зростанням попиту на приміщення для торгівлі, логістики та сервісів. Водночас обмежена кількість нових об’єктів на ринку створює додатковий тиск і може призвести до подальшого зростання цін.

    Загалом ситуація свідчить про поступове пожвавлення економіки та повернення інвесторського інтересу до комерційної нерухомості навіть в умовах воєнного часу.

  • Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    Керівника держзаводу у Києві підозрюють у вимаганні грошей з орендарів

    В.о. директора державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» Олександр Плотніков опинився у центрі кримінального провадження, яке стосується можливого незаконного збагачення та отримання неправомірної вигоди.

    За даними об’єднаної кримінальної справи, що розслідується за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема ч. 3 ст. 368, а також ст. 190, 191 і 368-5, слідство вважає, що посадовець міг організувати схему систематичного отримання коштів від орендарів приміщень державного підприємства.

    Йдеться про передачу в оренду площ без належного документального оформлення. За версією слідства, від орендарів вимагали готівкові кошти у розмірі від 70 до 90 гривень за квадратний метр щомісяця. Загальний обсяг таких платежів, за попередніми оцінками, міг перевищувати 450 тисяч гривень на місяць, які розподілялися між причетними особами.

    У межах цього ж провадження суди розглядали питання арешту майна, пов’язаного з підозрюваним. Зокрема, Київський апеляційний суд 14 січня 2026 року залишив у силі рішення про арешт двох автомобілів, зареєстрованих на матір Плотнікова.

    Мова йде про BMW M8 2020 року випуску, ринкова вартість якого оцінюється приблизно у 4,1 млн гривень, а також Hyundai Sonata 2015 року вартістю близько 451 тисячі гривень. За даними слідства, ці транспортні засоби фактично використовував сам підозрюваний.

    Зокрема, BMW M8 перебував на паркінгу біля місця його проживання, у салоні автомобіля були виявлені документи підприємства та мобільний телефон посадовця. Крім того, на цей автомобіль неодноразово фіксувалися порушення правил дорожнього руху. Щодо Hyundai Sonata, то на нього була оформлена довіреність на ім’я Плотнікова.

    Окремо в матеріалах справи фігурує автомобіль Lamborghini Murcielago 2007 року випуску орієнтовною вартістю близько 8,2 млн гривень, який оформлений на батька підозрюваного і також перебуває під арештом.

    У прокуратурі вважають, що оформлення дорогого майна на близьких родичів могло використовуватися для приховування його походження та уникнення можливого арешту або конфіскації. У зв’язку з цим слідство не виключає застосування норм про спеціальну конфіскацію.

    При цьому, за даними слідства, офіційні доходи матері Плотнікова за тривалий період не відповідають вартості придбаних транспортних засобів, що стало додатковим аргументом для арешту майна.

    Розслідування у справі триває. Остаточну правову оцінку діям посадовця має надати суд.

  • Кінець радянської моделі: Верховна Рада провела наймасштабнішу житлову реформу

    Кінець радянської моделі: Верховна Рада провела наймасштабнішу житлову реформу

    Ухвалення Верховною Радою у другому читанні законопроєкту №12377 стало однією з наймасштабніших реформ у сфері житлового права за весь період незалежності України. Держава фактично намагається остаточно відійти від радянської моделі житлових відносин, яка формально існувала десятиліттями, але давно не відповідала реальним соціальним і економічним умовам.

    Необхідність таких змін назріла давно. Житловий кодекс 1983 року не враховував ринкову економіку, масову приватну власність, внутрішнє переміщення населення та виклики, спричинені війною. Законопроєкт №12377 пропонує нову концепцію житлової політики, яка передбачає розвиток соціального й орендного житла, житлових програм, прозорих реєстрів і принципово іншу роль держави — не як розпорядника житла, а як регулятора та гаранта базових стандартів.

    Разом із тим сама ідея реформи не усуває правових ризиків, які вона за собою тягне. Найбільш чутливим залишається питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Саме цей механізм упродовж багатьох років був ключовим шляхом набуття житла у власність для мільйонів громадян. Хоча новий закон не скасовує приватизацію негайно, він фактично створює правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.

    Практичні наслідки такого підходу очевидні. Громадяни, які тривалий час проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Будь-які проблеми з документами, складом сім’ї, реєстрацією або статусом житла в майбутньому можуть призвести до втрати можливості приватизації. Таким чином, ризик правової невизначеності поступово перекладається з держави на громадян, що неминуче спричинить зростання кількості судових спорів.

    Серед потенційних позитивних наслідків реформи експерти відзначають формування єдиної та логічнішої житлової політики, розвиток ринку оренди й соціального житла, відмову від застарілих і корупційно вразливих механізмів, а також поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право. Водночас існують серйозні ризики: правова невизначеність для мешканців неприватизованих квартир, зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих груп населення, можливий сплеск судових спорів щодо права користування та власності, а також небезпека того, що держава відмовиться від старих зобов’язань швидше, ніж запровадить ефективні альтернативи забезпечення житлом.

    13 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон про основні засади житлової політики. Документ визначає правові, економічні та організаційні засади житлової сфери, принципи та пріоритети держави, вимоги до якості житла, механізми державної підтримки будівництва, придбання й оренди, порядок формування та використання житлових фондів, а також повноваження органів влади та місцевого самоврядування.

    Закон також запроваджує єдину інформаційно-аналітичну житлову систему, фінансово-кредитні механізми підтримки житлових програм, револьверні фонди, інструменти публічно-приватного партнерства, механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду та нові підходи до стратегічного планування житлової політики. Окремо підкреслюється орієнтація на європейські стандарти та норми Конституції України.

    Водночас документом визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України та Закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що житлова система України входить у період глибокої трансформації, наслідки якої стануть визначальними вже в найближчі роки — як для громадян, так і для органів влади та юристів, що працюють у цій сфері.

  • Київрада орендує п’ять нових автомобілів для секретаріату на 2,85 млн грн

    Київрада орендує п’ять нових автомобілів для секретаріату на 2,85 млн грн

    Київська міська рада оголосила тендер на оренду п’яти легкових автомобілів для роботи секретаріату на суму 2,85 млн гривень. Машини мають бути новими, із зимовою гумою, КАСКО та повним технічним обслуговуванням.

    Оголошення про закупівлю з’явилося на платформі Prozorro 24 грудня, а кінцевий термін подання пропозицій — 1 січня 2026 року. Переможець тендеру повинен надати автомобілі у користування з 5 січня до кінця 2026 року.

    Згідно з тендерною документацією, Київраді потрібні дві Toyota Camry з об’ємом двигуна 2,5 л та три Toyota Corolla 1,6 л. Camry мають бути випуску не старше 2019 року, а Corolla — 2025 року. Всі автомобілі мають бути на бензині, із зимовою гумою та у справному технічному стані.

    Кольори машин визначені окремо: одна Camry має бути чорною, інша — чорною, білою або сірою. Corolla — чорні, білі або сірі, без яскравих відтінків. Автомобілі надаються без водія і використовуються працівниками секретаріату Київради, який забезпечує функціонування органу та координацію роботи міського голови і депутатів.

    Усі п’ять машин щодня мають подаватися на Хрещатик, 36. Якщо авто потребуватиме ремонту або технічного обслуговування, орендодавець зобов’язаний надати аналогічну заміну. Переможець тендеру також відповідає за КАСКО, всі види ремонту та регулярний техогляд автомобілів. Місто не має права передавати транспорт третім особам без згоди компанії, що надає автомобілі.