Golosnovinua.com

Позначка: організована злочинна група

  • Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    На Дніпропетровщині масштабна корупційна справа навколо реконструкції водогону на понад 129 мільйонів гривень дійшла до суду. За версією антикорупційних органів, організована група під час повномасштабної війни заробляла на відновленні критичної інфраструктури, закуповуючи труби за ринковими цінами та перепродуючи їх комунальному підприємству з націнкою понад 200%. Особливої уваги цій історії додає особа ймовірного організатора: за даними НАБУ, місцевого підприємця, який контролював компанію-підрядника, розшукує Федеральне бюро розслідувань США за майнові злочини.

    9 жовтня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про скерування обвинувального акта до суду. Йдеться про ймовірне заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію водогону в Кам’янському районі Дніпропетровської області у 2022–2023 роках.

    Про новий етап кримінального провадження повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

    За інформацією слідства, схема розпочалася з отримання контролю над державним замовленням. Учасники ймовірної злочинної групи забезпечили перемогу підконтрольного товариства в тендері на реконструкцію водогону, після чого компанія уклала договір із комунальним підприємством.

    Формально йшлося про виконання робіт, необхідних для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта. Проте, як вважають детективи, основною метою учасників схеми було не лише виконання договору, а й отримання незаконного прибутку завдяки штучному збільшенню вартості матеріалів.

    Найбільшу частину витрат за контрактом становила закупівля трубної продукції. Саме на цьому етапі, за даними НАБУ, і відбувалося ймовірне заволодіння коштами.

    Підконтрольна учасникам схеми компанія через іншу фірму-посередника закуповувала труби безпосередньо у виробника за звичайною ринковою вартістю. Після цього продукцію перепродавали комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж утричі.

    Інакше кажучи, труби, які виробник продавав за одну суму, до замовника доходили вже з величезною націнкою. Різниця між реальною вартістю матеріалів і сумою, зазначеною в документах, за версією слідства, ставала незаконним доходом учасників схеми.

    У результаті комунальне підприємство зазнало збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    При цьому детективи встановили, що гроші не просто залишалися на рахунках компанії-підрядника. За версією правоохоронців, організатор схеми разом із керівником підконтрольної фірми надалі легалізували отримані кошти, переводячи їх на рахунки інших пов’язаних підприємств.

    Такий механізм дозволяв ускладнювати відстеження руху грошей та створювати видимість звичайних господарських операцій.

    Особливо резонансною обставиною стало те, що бенефіціарний власник товариства, яке отримало підряд, перебував у міжнародному розшуку.

    Як повідомляє НАБУ, це відомий місцевий підприємець, який мав вплив на керівника комунального підприємства. Водночас його розшукує Федеральне бюро розслідувань США у зв’язку з майновими злочинами.

    Саме вплив на керівництво комунального підприємства, за версією детективів, міг відіграти важливу роль у реалізації схеми.

    Водночас у повідомленні НАБУ від 9 жовтня не зазначено прізвища підприємця. Тому пов’язувати справу з конкретною особою без додаткового документального підтвердження було б передчасно.

    Історія цього провадження триває вже понад півтора року.

    У січні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи із чотирьох осіб, які, за версією слідства, заволоділи коштами, призначеними для відновлення водогону.

    Тоді правоохоронці оприлюднили подробиці механізму завищення цін, а також відео, схему й фотографії, пов’язані з розслідуванням.

    Організатора групи затримали у процесуальному порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Учасникам провадження повідомили про підозри за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

    У жовтні 2025 року слідство отримало подальший розвиток. Антикорупційні органи повідомили про нові підозри ще кільком учасникам ймовірної схеми.

    Серед них — заступник директора проєктної організації, заступник директора товариства, яке перемогло в тендері, та керівник фірми-посередника, через яку здійснювалася закупівля труб.

    Організатору групи додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Керівнику фірми-прокладки також повідомили про підозру за відповідними положеннями статті 209 Кримінального кодексу України.

    Це означає, що правоохоронці досліджували не лише сам факт можливого заволодіння бюджетними коштами, а й подальший рух грошей між пов’язаними підприємствами.

    У грудні 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.

    Після цього матеріали справи готували до наступного процесуального етапу, і 9 жовтня 2026 року антикорупційні органи повідомили про передавання обвинувального акта до суду.

    Таким чином, від першого публічного повідомлення про викриття групи до скерування справи на судовий розгляд минув понад рік і вісім місяців.

    Тепер саме суд має дослідити представлені стороною обвинувачення докази, заслухати позиції учасників провадження та встановити, чи були вчинені інкриміновані злочини.

    Окремої уваги заслуговує те, що ймовірна схема реалізовувалася у 2022–2023 роках — у період, коли Україна вже протистояла повномасштабному російському вторгненню.

    Відновлення водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури в таких умовах має особливе значення. Стабільна робота водогонів необхідна для забезпечення населення водою, функціонування лікарень, підприємств і комунальних установ.

    Саме тому закупівлі матеріалів для реконструкції таких об’єктів потребують прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів.

    Водночас не кожне відхилення між закупівельною та кінцевою ціною автоматично свідчить про корупцію. У звичайних господарських операціях вартість продукції може включати транспортування, зберігання, монтаж, гарантійні зобов’язання та інші витрати.

    Проте в цьому випадку антикорупційні органи стверджують, що виявили саме організовану схему заволодіння бюджетними коштами, а не звичайну комерційну націнку.

    За даними детективів, компанія-переможець тендеру та посередник перебували під контролем пов’язаних осіб, а завищення вартості матеріалів було частиною попередньо організованого механізму.

    Сума встановлених слідством збитків — понад 129 мільйонів гривень — також є однією з ключових обставин кримінального провадження.

    Разом із тим наразі немає офіційного підтвердження, що всю суму завданих збитків уже відшкодовано або що суд ухвалив рішення про її стягнення.

    Не повідомляється також про остаточний результат реконструкції самого водогону та його нинішній технічний стан.

    Справу можна розглядати в ширшому контексті проблем із використанням бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про корупційну схему на будівництві фортифікацій у Дніпропетровській області, де правоохоронці встановили ймовірне розкрадання близько 14 мільйонів гривень через завищення цін на будівельні матеріали.

    В іншому матеріалі видання звертало увагу на контракти вартістю понад 1,5 мільярда гривень на обладнання для енергосистеми, які отримала компанія з незначною попередньою господарською активністю.

    Ці історії не пов’язані безпосередньо з провадженням щодо водогону, однак порушують спільне питання: наскільки ефективно контролюється використання державних грошей під час виконання великих інфраструктурних контрактів.

    Зокрема, особливе значення мають прозорість тендерів, перевірка кінцевих бенефіціарів компаній, аналіз ринкової вартості матеріалів та контроль за пов’язаними підприємствами.

    У випадку реконструкції водогону на Дніпропетровщині саме ймовірні порушення на цих етапах, за версією правоохоронців, і дозволили завдати комунальному підприємству збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    Тепер масштабна справа про «золоті труби» переходить до суду. Сторона обвинувачення має довести, що завищення вартості було частиною організованого злочинного механізму, а обвинувачені — отримати можливість захистити свою позицію.

    Попри серйозність наведених слідством обставин, усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Результат цього провадження покаже, чи вдасться притягнути до відповідальності осіб, яких слідство вважає причетними до ймовірного заволодіння мільйонами гривень, призначених для відновлення критично важливого водогону.

  • Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного заволодіння землями лісового фонду поблизу одного з найвідоміших туристичних центрів України – Буковелю. За даними слідства, організована злочинна група намагалася привласнити 17 гектарів лісових земель у Поляницькому лісництві на Івано-Франківщині. Серед фігурантів справи – колишні посадовці, представники бізнесу, фахівці із землеустрою та навіть чинний працівник прокуратури.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, правоохоронці встановили діяльність організованої злочинної групи, яка діяла на території Яремчанської громади та була причетна до незаконного оформлення земельних ділянок лісового фонду неподалік туристичного комплексу Буковель.

    Йдеться про 14 земельних ділянок загальною площею близько 17 гектарів, розташованих у межах Поляницького лісництва державного підприємства «Ворохтянський лісгосп». За попередніми оцінками, ринкова вартість цих земель становить майже 38 мільйонів гривень.

    Слідство вважає, що головною метою учасників схеми було виведення земель із державної власності для подальшого використання у комерційних цілях. З огляду на стрімкий розвиток туристичної інфраструктури навколо Буковелю, вартість земельних ділянок у цьому районі постійно зростає, що робить їх особливо привабливими для забудовників та інвесторів.

    За даними прокуратури, до складу організованої групи входили колишній керівник одного з відділів Держгеокадастру в Яремче, колишні правоохоронці, інженери, геологи, геодезисти, місцеві підприємці та представники будівельного бізнесу. Крім того, серед підозрюваних виявився чинний працівник прокуратури.

    За версією слідства, схема працювала за відпрацьованим механізмом. Учасники групи виготовляли підроблену технічну документацію, змінювали інформацію щодо цільового призначення земель, оформлювали фіктивні документи та реєстрували ділянки через підставних осіб.

    Після цього землі отримували кадастрові номери та проходили державну реєстрацію як приватна власність. У перспективі ділянки планували використовувати для забудови або перепродажу за значно вищою ціною.

    Руслан Кравченко зазначив, що наразі семи учасникам злочинної організації вже повідомлено про підозру.

    Водночас це не перший епізод розслідування. За словами генерального прокурора, правоохоронці раніше вже завершили розслідування щодо інших учасників цієї ж схеми.

    «Це не перший епізод діяльності даної групи. Раніше до відповідальності вже було притягнуто шістьох учасників. Їх визнано винними та засуджено», – повідомив Кравченко.

    Загалом у межах цієї справи до суду вже направлено 13 обвинувальних актів.

    Одним із ключових результатів роботи правоохоронців стало повернення незаконно привласнених земель державі. Через суд прокурорам вдалося повернути у власність держави 26 земельних ділянок, які були виведені з державного лісового фонду за допомогою незаконних схем.

    Фахівці зазначають, що проблема незаконного відчуження земель навколо Буковелю залишається актуальною вже багато років. Через стрімке зростання туристичного бізнесу в регіоні попит на землю поблизу курорту постійно збільшується.

    Буковель залишається найбільшим гірськолижним курортом України та одним із головних туристичних центрів країни. Щороку регіон відвідують сотні тисяч туристів, що стимулює активне будівництво готелів, котеджів, ресторанів та іншої інфраструктури.

    Саме через це землі навколо курорту часто стають предметом суперечок, судових процесів та кримінальних розслідувань.

    Екологи неодноразово наголошували, що хаотична забудова Карпат створює додаткові ризики для природних екосистем регіону. Незаконне вилучення лісових земель може призводити до вирубки лісів, порушення природного балансу та збільшення ризику паводків і зсувів.

    У правоохоронних органах наголошують, що розслідування триває. Слідчі перевіряють можливу причетність інших осіб до функціонування схеми та встановлюють усі обставини незаконного оформлення земель.

    Особливу увагу приділяють аналізу документів, на підставі яких земельні ділянки були виведені з державного лісового фонду та отримали новий статус.

    На думку експертів, справа може стати одним із найбільш резонансних земельних розслідувань останнього часу в Карпатському регіоні. Вона демонструє масштаби інтересу до земель поблизу туристичних центрів та ризики корупційних схем у сфері землекористування.

    Правоохоронці запевняють, що робота щодо повернення державі незаконно привласнених земель триватиме й надалі, а всі особи, причетні до організації схеми, нестимуть відповідальність згідно із законом.

  • Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Понад 300 млн грн легалізованого майна: НАБУ розшукує чотирьох осіб

    Національне антикорупційне бюро України оголосило у розшук чотирьох осіб у межах кримінального провадження щодо діяльності організованої злочинної групи, пов’язаної з колишнім головою Фонд державного майна України Дмитро Сенниченко.

    Йдеться про радника ексочільника ФДМУ Андрія Гмиріна та членів його родини. За даними слідства, вони могли бути причетні до легалізації коштів через створення мережі іноземних компаній, на які оформлювали елітні активи за кордоном.

    У переліку розшукуваних:

    — Гмирин Анатолій Петрович (06.03.1957)
    — Гмиріна Зоя Миколаївна (11.09.1962)
    — Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (18.06.1985)
    — Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (18.06.1985)

    За інформацією НАБУ, у 2021–2023 роках родичі фігурантів придбали в Об’єднаних Арабських Еміратах активи на понад 14 млн доларів США. Серед них — елітна нерухомість у районі Burj Khalifa в Дубаї, а також інші об’єкти преміального сегмента.

    Крім того, слідство встановило факти придбання земельних ділянок у Хорватії та дорогих автомобілів. За попередніми оцінками, загальна сума виявленого легалізованого майна на цьому етапі перевищує 300 млн грн.

    Кримінальне провадження № 52024000000000483 зареєстроване 19 вересня 2024 року. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (організація та участь у злочинній організації, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом).

    У бюро зазначають, що розслідування триває, встановлюються інші можливі учасники схеми та канали руху коштів.

  • Антимонопольна схема: як Воробей, Кириленко і Музиченко легалізували захоплення активів UPG та групи “Приват”

    Антимонопольна схема: як Воробей, Кириленко і Музиченко легалізували захоплення активів UPG та групи “Приват”

    У центрі масштабного кримінального провадження опинилися посадовці Антимонопольного комітету України, високопосадовці та білоруський бізнесмен Микола Воробей — фактичний власник мережі АЗК UPG. Справу №72024142500000017 розслідує Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Львівській області. Йдеться про системну схему ухилення від сплати податків, захоплення активів та легалізацію коштів злочинного походження.

    За версією слідства, Микола Воробей, використовуючи підконтрольне йому приватне підприємство «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 32285225), створив організовану злочинну групу разом із головою АМКУ Павлом Кириленком та його першим заступником Олександром Музиченком. Їх підозрюють у тому, що вони сприяли незаконному отриманню контролю над активами групи «Приват» і ухилялися від сплати податків, діючи в інтересах держави-агресора.

    Ключовий елемент цієї схеми — дозволи на концентрацію суб’єктів господарювання, які надавав Антимонопольний комітет. Саме ці дозволи легалізували процес захоплення активів і створили видимість законності операцій. Але, як стверджують слідчі, рішення АМКУ порушували норми національного законодавства і свідчать про пряму змову посадовців з бізнес-структурами, наближеними до білоруського капіталу.

    Схема, за даними слідства, мала чітко вибудовану ієрархію та механізми. Підконтрольні компанії використовувалися для фіктивної діяльності, підтасовування даних про власників, фінансові потоки та дійсне походження коштів. Йдеться також про «відкати» за сприяння у прийнятті рішень та масштабну легалізацію незаконних доходів.

    Наразі тривають слідчі дії, вивчається повний ланцюг компаній і осіб, які брали участь у схемі. Особлива увага приділяється перевірці фінансових потоків, механізмів передачі активів та джерел фінансування, а також зв’язків між державними чиновниками та іноземними бізнес-структурами.

    Ця справа може стати однією з найбільш резонансних в історії економічних злочинів України. Але чи дійде розслідування до вироків — покаже лише час і політична воля.

  • Житомирські студенти створили фейкову “Дію”, щоб допомагати ухилянтам уникнути мобілізації

    Житомирські студенти створили фейкову “Дію”, щоб допомагати ухилянтам уникнути мобілізації

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрила масштабну схему ухилення від мобілізації, яка діяла одразу в трьох областях — Черкаській, Київській та Житомирській. У рамках спеціальної операції затримано організовану групу з п’яти осіб, які налагодили продаж фальшивих документів і створили копії державних цифрових сервісів.

    Двоє з організаторів — студенти одного з навчальних закладів у Житомирі. Саме вони розробили підроблені версії мобільних застосунків «Дія» та «Резерв+», які візуально повністю імітували справжні державні сервіси. До фальшивих електронних кабінетів заносились персональні дані замовників, зокрема вигадані довідки про проходження військово-лікарської комісії чи наявність броні. Такі “електронні докази” ухилянти могли демонструвати співробітникам ТЦК під час перевірок.

    Реалізація фальшивих продуктів відбувалась через Telegram-ботів, а реклама послуг розміщувалася в анонімних чатах. Схема активно працювала на тлі загального запиту на легалізацію “права не служити”.

    Троє інших учасників — мешканці Черкаської області — займалися підробкою фізичних документів: посвідчень військовозобов’язаних, довідок ВЛК, документів про бронювання. Підпільну типографію розмістили на території автосервісу. Вартість послуг сягала 6500 доларів США з кожного клієнта.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили велику кількість доказів: фальшиві довідки, печатки, бланки, техніку, мобільні пристрої з Telegram-ботами, комп’ютери та обладнання для друку.

    За даними слідства, група працювала не один місяць, охоплюючи кілька регіонів і маючи стабільний потік клієнтів. У кожному випадку підробка документів мала на меті допомогти чоловікам уникнути мобілізації шляхом надання фіктивної довідки чи електронного “кабінету”.

    Слідчі дії тривають, встановлюються особи, які скористалися послугами злочинної схеми. Учасникам загрожує кримінальна відповідальність за виготовлення і використання підроблених документів, шахрайство, а також сприяння ухиленню від мобілізації.

  • Фіктивне батьківство за $3 тис.: у Києві викрили схему втечі ухилянтів

    Фіктивне батьківство за $3 тис.: у Києві викрили схему втечі ухилянтів

    У Києві викрили організовану злочинну групу, яка допомагала військовозобов’язаним чоловікам незаконно виїхати за кордон, оформлюючи фіктивне батьківство. За $3 тис. зловмисники пропонували стати «багатодітними батьками», підшукуючи для цього малозабезпечених жінок з дітьми.

    Слідство встановило, що учасники групи знаходили жінок з малолітніми дітьми та пропонували їм грошову винагороду за визнання стороннього чоловіка батьком своєї дитини. Це надавало чоловікам право безперешкодно перетинати державний кордон, оскільки багатодітні батьки мають відстрочку від мобілізації.

    Зловмисники використовували зв’язки в одному з районних судів Одеської області для забезпечення винесення потрібного судового рішення про визнання фіктивного батьківства. Надалі це рішення використовувалося чоловіками для уникнення мобілізації та виїзду з України.

    За свої послуги організатор схеми отримував від військовозобов’язаних $3 тис., з яких матері дітей діставалося лише $500.

    Київська міська прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників злочинної групи. Обвинувачених судитимуть за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (замах на злочин, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене організованою групою). Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев’яти років з конфіскацією майна.

  • На Закарпатті викрили масштабну схему відмивання грошей

    На Закарпатті викрили масштабну схему відмивання грошей

    Слідчі Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили організовану злочинну групу, яка займалася відмиванням грошей через нелегальні фінансові компанії та пункти обміну валют у Закарпатській області. За даними слідства, до злочинної схеми були причетні колишні працівники АТ «Правекс Банк».

    Про це повідомляє детективне бюро Absolution.

    За інформацією БЕБ, до схеми були залучені кілька фінансових компаній, серед яких ТОВ «Орандж Фінанс», ТОВ «Інтерчейндж Україна», ТОВ «Інтеркеш Онлайн», ТОВ «Інтеркеш Україна» та ТОВ «Провідент Фінанс». Їхнім керівником або засновником виступав Дмитро Гонтар, ексдиректор відділення «Правекс Банку». Формально компанії надавали послуги мікрокредитування, обміну валют та страхування, однак насправді здійснювали конвертацію коштів у готівку та уникали фінансового моніторингу.

    За версією слідства, організатори переводили готівкову валюту у безготівкову форму, потім конвертували її у гривні та знову отримували готівку. Крім того, кошти проходили через фіктивні фінансові допомоги, оформлені від пов’язаних осіб.

    Загалом у період 2016-2018 років учасники злочинної групи провели незаконні фінансові операції на понад 56 мільйонів гривень.

    Колишні банкіри мали значні розбіжності між реальними та офіційними доходами. Один із підозрюваних провів махінації на 15,5 млн грн, задекларувавши лише 2,4 млн грн. Інший «відмив» 24,8 млн грн, хоча офіційно заробив 3,7 млн грн. Третій учасник здійснив операції на 15,8 млн грн, маючи задекларований дохід 3,5 млн грн.

    Окрему роль у схемі відігравала мережа пунктів обміну валют, що працювали під брендами Orange Finance та Kurs uz ua. Вони не мали жодних ліцензій для здійснення валютних операцій. Щоб уникнути перевірок, підприємства офіційно реєструвалися як компанії з оренди нерухомості, хоча насправді в 53 пунктах Закарпаття здійснювали нелегальний обмін валюти.

    Крім цього, фігуранти займалися тіньовими операціями з криптовалютами та незаконними грошовими переказами, які не відображалися у звітності. Для уникнення фінансового моніторингу вони розбивали великі суми на менші транзакції, що дозволяло обходити законодавство щодо контролю фінансових потоків.

    Наразі триває розслідування, а правоохоронці встановлюють додаткові деталі злочинної діяльності. Фігурантам загрожує кримінальна відповідальність за відмивання грошей та ухилення від сплати податків.

  • НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

    НАБУ завершило досудове розслідування справи з участю екс-керівника Держспецзв’язку Юрія Щиголя

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про завершення досудового розслідування у справі про організовану злочинну групу, до складу якої входив колишній керівник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

    «Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

    Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

    Серед підозрюваних:

    • голова Держспецзв’язку та його заступник;
    • гендиректор та співробітник держпідприємства;
    • Власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.

    Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

    Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.