Позначка: Orion

  • ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    ГУР завдало нового удару по ППО РФ у Криму: уражено дві пускові С-400 та антену «Оріона»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про чергову успішну операцію на території тимчасово окупованого Криму. На початку серпня оператори спецпідрозділу Group 13 завдали удару по елементах російської системи протиповітряної оборони та інфраструктурі безпілотної авіації. За даними розвідки, було уражено дві пускові установки зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф», а також антену управління російськими безпілотниками «Оріон».

    Про результати операції ГУР повідомило, оприлюднивши відео бойової роботи. На кадрах зафіксовано застосування новітніх багатоцільових морських платформ Magura, які виступали носіями FPV-дронів. Саме за допомогою цих безпілотників українські розвідники завдали ударів по російських військових об’єктах на півострові.

    У розвідці зазначили, що під час операції були уражені дві пускові установки С-400 та антена, яка використовувалася для управління російськими ударно-розвідувальними безпілотниками «Оріон». Офіційної інформації про ступінь пошкодження комплексів або їхнє повне знищення наразі не оприлюднено. Також ГУР не розкриває точного місця проведення операції з міркувань безпеки.

    У повідомленні української розвідки наголошується, що орієнтовні втрати російської армії внаслідок цієї операції можуть сягати десятків мільйонів доларів. Така оцінка пов’язана з високою вартістю сучасних засобів протиповітряної оборони та обладнання для керування безпілотними комплексами.

    Особливістю операції стало використання нового підходу до застосування морських безпілотників. Якщо раніше платформи Magura переважно використовувалися як ударні морські дрони проти кораблів або для атак безпосередньо власною бойовою частиною, то цього разу вони виконували роль мобільних платформ для запуску FPV-дронів. Це дозволило значно розширити можливості українських морських безпілотних систем і збільшити дальність ураження наземних цілей.

    Система С-400 «Тріумф» є одним із найсучасніших російських зенітних ракетних комплексів великої дальності. Вона призначена для боротьби з літаками, крилатими та балістичними ракетами, а також безпілотниками. Один дивізіон С-400 складається з кількох пускових установок, радіолокаційних станцій та командного пункту. Саме тому навіть ураження окремих пускових установок може суттєво знизити бойові можливості комплексу до моменту їхньої заміни або ремонту.

    Не менш важливою ціллю стала антена управління безпілотними літальними апаратами «Оріон». Ці російські БпЛА належать до класу середньовисотних ударно-розвідувальних безпілотників тривалого польоту та використовуються для ведення розвідки, коригування артилерійського вогню й нанесення ударів керованими боєприпасами. Пошкодження елементів системи управління може тимчасово обмежити можливості їхнього застосування на окремій ділянці.

    Спецпідрозділ Group 13 уже неодноразово проводив успішні операції проти російських військових об’єктів у Чорному морі та Криму. Саме цей підрозділ став відомим завдяки застосуванню морських дронів Magura проти кораблів Чорноморського флоту РФ, а також завдяки першому в історії знищенню повітряної цілі за допомогою морського безпілотника. За даними ГУР, за три роки діяльності підрозділ уразив понад два десятки російських військових цілей, включаючи кораблі, літаки та вертольоти.

    Це вже не перший успішний удар української розвідки по російських системах протиповітряної оборони у Криму. На початку серпня ГУР повідомляло про ураження двох російських радіолокаційних станцій за допомогою новітніх морських платформ Magura, оснащених FPV-дронами. Такі операції демонструють еволюцію українських безекіпажних морських систем, які дедалі частіше використовуються не лише проти кораблів, а й для високоточних ударів по наземних військових об’єктах.

    Офіційних коментарів Міністерства оборони Росії щодо заяви української розвідки на момент публікації не було. Також російська сторона не підтверджувала інформацію про втрати елементів комплексу С-400 або антени управління безпілотниками.

    Україна систематично завдає ударів по військовій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, розглядаючи півострів як важливий логістичний та військовий плацдарм Росії. Основними цілями таких операцій залишаються системи протиповітряної оборони, аеродроми, склади боєприпасів, командні пункти та інші об’єкти, які забезпечують діяльність російських військ на південному напрямку. Остання операція Group 13 свідчить про подальший розвиток тактики застосування морських безпілотних платформ та їх інтеграції з FPV-дронами для ураження високовартісних військових цілей.

  • Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак проти України, роблячи ставку не лише на дорогі крилаті та балістичні ракети, а й на значно дешевші засоби ураження, які можна виробляти масово. Одним із таких нових видів озброєння стала малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль», яку окупанти вже застосували під час масованих атак по українських містах. Експерти зазначають, що головна небезпека цієї зброї полягає не лише в її технічних характеристиках, а й у можливості масштабного виробництва та використання у складі комбінованих ударів.

    Про появу нового російського виробу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило його характеристики на порталі War&Sanctions. За інформацією української розвідки, розробником ракети є російська компанія «Кронштадт», яка перебуває під міжнародними санкціями та відома виробництвом ударних безпілотників «Оріон». Саме цей БпЛА наразі є основним носієм «Бандеролі», хоча Росія також адаптує її для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

    На відміну від балістичних ракет, які рухаються по висотній траєкторії, S8000 належить до класу малогабаритних крилатих ракет. Вона летить на малій висоті, здатна маневрувати та огинати рельєф місцевості. Саме це ускладнює її своєчасне виявлення та перехоплення окремими засобами протиповітряної оборони.

    За даними ГУР, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил — 2,2 метра. Крейсерська швидкість польоту досягає близько 560 км/год, максимальна — до 650 км/год. Дальність польоту оцінюється приблизно у 500 кілометрів. Бойова частина має масу понад 110 кілограмів, із яких майже 50 кілограмів припадає безпосередньо на вибухову речовину.

    Особливістю нової ракети є широке використання іноземних комплектуючих. Українська розвідка встановила, що в конструкції застосовано китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який спочатку створювався для спортивного авіамоделювання, японські акумуляторні батареї Murata, південнокорейські сервоприводи Robotis, австралійські або китайські телеметричні модулі, а також значну кількість мікроелектроніки американського, японського, швейцарського, китайського та південнокорейського виробництва.

    Водночас на ракеті встановлена російська антена «Комета-М8», яка забезпечує підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Саме поєднання доступних цивільних компонентів та окремих військових систем дозволило Росії суттєво здешевити виробництво нового виробу.

    Експерти зазначають, що концепція «Бандеролі» нагадує сучасні українські розробки типу «Паляниця» або «Пекло» — компактні реактивні ударні засоби, створені з розрахунком на серійне виробництво. Однак головною відмінністю російського виробу є ставка саме на масовість застосування під час комбінованих повітряних атак.

    За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, основною перевагою «Бандеролі» перед безпілотниками типу Shahed є значно вища швидкість польоту. Це потенційно ускладнює роботу мобільних вогневих груп і дає більше шансів окремим ракетам проривати систему протиповітряної оборони. Водночас експерт вважає малоймовірним, що «Бандероль» повністю замінить «Шахеди», адже вона все ж дорожча у виробництві.

    Фахівці також звертають увагу, що Росія може використовувати такі ракети разом із дронами-камікадзе, крилатими та балістичними ракетами, створюючи комбіновані атаки для перевантаження української ППО. Саме така тактика останнім часом дедалі частіше застосовується під час масованих обстрілів України.

    Разом із тим військові експерти наголошують, що «Бандероль» не є «невразливою» зброєю. Через дозвукову швидкість вона може успішно перехоплюватися сучасними комплексами протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дії, а також винищувальною авіацією. Зокрема, українські Повітряні сили вже неодноразово демонстрували ефективність літаків F-16 та інших засобів ураження проти подібних повітряних цілей.

    Важливим напрямком протидії залишається й знищення носіїв нових ракет ще до моменту запуску. Оскільки основним носієм «Бандеролі» є ударний безпілотник «Оріон», українські Сили оборони регулярно атакують аеродроми, склади та виробничі об’єкти, пов’язані з їх експлуатацією. Такий підхід дозволяє зменшувати потенціал противника ще до здійснення повітряних ударів.

    Поява S8000 «Бандероль» свідчить про прагнення Росії перейти до моделі масового виробництва дешевших високоточних засобів ураження, які можуть використовуватися поряд із безпілотниками та традиційними крилатими ракетами. Саме тому українські військові та міжнародні експерти уважно стежать за масштабами виробництва нового виробу та його подальшим застосуванням на полі бою.

  • СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    СБУ уразила НПЗ, завод ВПК і аеродром «Бельбек» у Криму: що відомо

    Служба безпеки України спільно із Силами оборони України заявила про масштабну серію уражень стратегічних об’єктів на території Російської Федерації та в тимчасово окупованому Криму. За даними відомства, під удар потрапили підприємство оборонно-промислового комплексу, ключові нафтові об’єкти Московської області, а також військова інфраструктура аеродрому «Бельбек».

    Про це повідомили у Служба безпеки України, підкресливши, що операції були спрямовані на системне послаблення військового потенціалу Росії, порушення її логістики постачання пального та підрив роботи підприємств, які забезпечують армію РФ озброєнням, електронікою та технікою.

    За інформацією української спецслужби, у Московській області було уражено одразу кілька стратегічно важливих об’єктів. Серед них — завод «Ангстрем», який спеціалізується на виробництві напівпровідників і мікроелектроніки для потреб російського військово-промислового комплексу. Підприємство перебуває під санкціями США через його роль у забезпеченні оборонної промисловості РФ.

    Окрім цього, було уражено Московський нафтопереробний завод, який відіграє ключову роль у забезпеченні паливом транспортної та військової інфраструктури російської столиці та центрального регіону.

    Також під удар потрапили нафтоперекачувальні станції «Сонєчногорська» та «Володарськоє». За оцінками експертів, подібні об’єкти є критично важливими елементами паливної логістики РФ, оскільки забезпечують транспортування нафти до переробних заводів і далі — до систем постачання армії та цивільного сектору.

    Українська сторона наголошує, що ураження таких об’єктів безпосередньо впливає на здатність Росії підтримувати інтенсивні бойові дії, оскільки порушує стабільність постачання пального для військової техніки, авіації та транспортної інфраструктури.

    Окремо СБУ повідомила про ураження військового аеродрому «Бельбек» у тимчасово окупованому Криму, який використовується російською армією як один із ключових вузлів авіаційної та протиповітряної оборони на південному напрямку.

    За даними відомства, на території аеродрому було пошкоджено низку важливих елементів військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про зенітний ракетний комплекс «Панцирь-С2», який використовується для прикриття об’єктів від повітряних атак.

    Також було уражено ангар із радарним обладнанням до комплексу С-400 — однієї з основних систем дальньої протиповітряної оборони Росії.

    Окремо повідомляється про пошкодження системи керування безпілотниками «Оріон» та наземної станції керування БПЛА «Форпост», які використовуються для розвідки та коригування ударів.

    Крім того, за інформацією СБУ, уражено пункт передачі даних «земля-повітря», диспетчерську вишку та один із ангарів на території аеродрому.

    У спецслужбі наголошують, що такі втрати ускладнюють координацію авіаційних операцій російських сил у Криму та зменшують ефективність системи протиповітряної оборони на окупованому півострові.

    У СБУ підкреслили, що операції проти об’єктів у Росії та Криму є частиною системної стратегії, спрямованої на зниження воєнного потенціалу держави-агресора.

    «Такі спецоперації СБУ мають критичне значення для послаблення воєнного потенціалу РФ. Ураження підприємств ВПК, військової інфраструктури та нафтологістики знижує можливості ворога продовжувати війну проти України», — заявив представник відомства Служба безпеки України Євгеній Хмара.

    Він додав, що навіть найбільш захищені регіони Росії, включно з Московською областю, більше не можуть вважатися повністю безпечними для військових і промислових об’єктів.

    У ніч на 17 травня російська столиця та Московська область зазнали масованої атаки безпілотників. У російських регіонах повідомляли про численні вибухи, роботу систем протиповітряної оборони та пожежі на промислових і паливних об’єктах.

    Перед цим аналогічні інциденти фіксувалися й на території тимчасово окупованого Криму, де російська влада заявляла про роботу ППО та спроби відбиття повітряних атак.

    Згодом Міністерство оборони України підтвердило ураження низки цілей у Московському регіоні, зокрема нафтопереробних підприємств, нафтобаз і об’єктів мікроелектронної промисловості, які, за оцінками української сторони, можуть бути залучені до забезпечення російського військово-промислового комплексу.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що удари по території Росії та окупованих регіонах є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі затяжної війни такі операції стають частиною ширшої стратегії виснаження військово-економічного потенціалу РФ, зокрема через ураження енергетичної інфраструктури, підприємств ВПК та логістичних вузлів, які забезпечують функціонування армії.

  • NASA готує нову місію «Артеміда»

    NASA готує нову місію «Артеміда»

    Після успішного завершення місії Artemis II, яка стала першим за понад 50 років пілотованим польотом людини до Місяця, NASA розпочало активну підготовку до наступного етапу програми — місії Artemis III. Саме вона має стати ключовим кроком у поверненні людства до глибокого космосу та створенні умов для постійної присутності на Місяці.

    Місія Artemis II завершилася 10 квітня 2026 року успішним приводненням капсули Orion після приблизно 10-денної подорожі навколо Місяця. Це був перший пілотований політ у межах програми «Артеміда» та важливий тест систем, необхідних для майбутніх висадок.

    На цьому тлі NASA вже зосередилося на наступному етапі. Artemis III наразі планується до запуску у 2027 році і стане другою пілотованою місією програми.

    Головне завдання цієї місії — відпрацювання критично важливих технологій і маневрів перед майбутньою висадкою людини на поверхню Місяця. Зокрема, астронавти повинні здійснити складну операцію стикування корабля Orion із місячними посадковими модулями на орбіті Землі.

    Йдеться про принципово нову архітектуру польоту. На відміну від місій епохи «Аполлон», де всі елементи запускалися разом, у програмі «Артеміда» посадкові модулі доставляються окремо. Саме тому стикування в космосі стає критично важливим етапом.

    Для цього NASA співпрацює з приватними компаніями, серед яких ключову роль відіграють SpaceX та Blue Origin. Обидві компанії розробляють власні місячні посадкові модулі, які мають доставляти астронавтів із орбіти на поверхню супутника.

    Фактично між ними формується новий етап космічної конкуренції, де приватний сектор відіграє ключову роль. NASA застосовує модель «двох постачальників», щоб знизити ризики і пришвидшити розвиток технологій.

    Водночас важливою зміною стало коригування планів місії. Якщо раніше Artemis III розглядалася як місія з висадкою на Місяць, то тепер основний акцент зміщено на тестування систем. За оновленими планами, саме місія Artemis IV, запланована на 2028 рік, має стати першою з реальною висадкою астронавтів.

    Це пов’язано з технічними викликами, зокрема необхідністю довести надійність посадкових модулів, систем життєзабезпечення та процедур стикування. Крім того, складним залишається питання дозаправки кораблів у космосі — технології, яка ще не має достатньої практичної перевірки.

    Програма «Артеміда» є найбільшим космічним проєктом NASA за останні десятиліття. Вона передбачає не лише повернення людини на Місяць, а й створення довгострокової інфраструктури для досліджень. Зокрема, у планах — будівництво бази на південному полюсі супутника, де можуть знаходитися поклади водяного льоду.

    Цей ресурс має стратегічне значення: його можна використовувати для отримання води, кисню та навіть ракетного палива. Саме тому південний полюс Місяця розглядається як ключова зона для майбутніх місій.

    Загалом програма «Артеміда» є частиною ширшої стратегії «Місяць — Марс», яка передбачає використання місячних місій як підготовчого етапу для польотів на Червону планету.

    Попри амбітні цілі, програма стикається з викликами. Серед них — технічні складнощі, затримки у розробці обладнання та бюджетні обмеження. Водночас NASA демонструє намір рухатися вперед і поступово реалізовувати всі етапи.

    Таким чином, підготовка до Artemis III є критично важливим етапом у новій космічній гонці. Вона має визначити, наскільки людство готове не просто повернутися на Місяць, а закріпитися там надовго та зробити наступний крок — до Марса.