Golosnovinua.com

Позначка: Ормузька протока

  • Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Трамп скасував поїздки через Іран: у Білому домі терміново обговорюють нові удари, — CNN

    Президент США Дональд Трамп провів у Білому домі закрите засідання з високопосадовцями з питань національної безпеки, під час якого обговорювалися подальші дії Вашингтона у конфлікті з Іраном. За даними CNN, зустріч відбулася на тлі складних переговорів щодо можливого припинення війни та зростання напруги на Близькому Сході.

    За інформацією телеканалу, засідання завершилося без остаточного рішення, однак Трампу представили кілька варіантів можливого відновлення військових дій проти Ірану. Сам американський лідер заявив, що ще на початку тижня був «за крок» від наказу про завдання ударів, але відмовився від цього після звернень країн Перської затоки.

    Джерела CNN зазначають, що Трамп дедалі більше розчаровується повільним темпом переговорів із Тегераном. Раніше він уже дав Ірану фактично ультимативний термін — приблизно до початку наступного тижня — для надання «прийнятної пропозиції» щодо припинення війни.

    На тлі загострення ситуації Трамп навіть змінив особисті плани. Президент США скасував поїздку на свій гольф-курорт у Нью-Джерсі та відмовився від участі у весіллі свого сина на Багамах.

    «Я вважаю, що для мене важливо залишитися у Вашингтоні, в Білому домі, у цей важливий період», — написав Трамп у Truth Social.

    Раніше він також зазначав, що весілля Дональда Трампа-молодшого відбувається «у дуже невдалий час», згадавши ситуацію навколо Ірану та інші міжнародні проблеми.

    У зустрічі в Білому домі взяли участь ключові представники американського керівництва у сфері безпеки. Серед них — віцепрезидент Джей Ді Венс, глава Пентагону Піт Геґсет та голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн. Останній навіть побіжно згадав про засідання в Овальному кабінеті під час виступу перед випускниками Військово-морської академії США в Анаполісі.

    Попри напруження, у Вашингтоні все ще сподіваються на дипломатичне врегулювання. Частина американських чиновників налаштована обережно оптимістично щодо продовження переговорів. Водночас головні суперечності між США та Іраном поки залишаються невирішеними.

    Однією з основних проблем є позиція іранського керівництва. Раніше повідомлялося, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відкинув ключову вимогу США у мирних переговорах. Деталі цієї вимоги офіційно не розкриваються, однак західні медіа припускають, що йдеться про обмеження військових програм Ірану та гарантії безпеки для союзників США у регіоні.

    Ситуація навколо Ірану зараз залишається одним із головних міжнародних викликів для адміністрації Трампа. Країни Перської затоки, які мають тісні економічні та безпекові зв’язки зі США, намагаються не допустити масштабної ескалації, побоюючись ударів по нафтовій інфраструктурі та дестабілізації всього регіону.

    Нафта вже відреагувала на заяви Трампа та ризики нової війни різкими коливаннями цін. Інвестори уважно стежать за сигналами з Вашингтона, оскільки будь-яка масштабна операція проти Ірану може вплинути на постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світового нафтового експорту.

    Водночас аналітики зазначають, що Трамп намагається балансувати між демонстрацією сили та уникненням великої війни напередодні складного політичного періоду у США. Саме тому Білий дім паралельно підтримує дипломатичний канал, але водночас демонструє готовність до жорсткого сценарію.

  • Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Bloomberg: світ може зіткнутися з нафтовою кризою рівня 2008 року

    Світова економіка ризикує увійти в період різкого енергетичного шоку, який за масштабами може нагадувати кризу 2008 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на аналітиків консалтингової компанії Rapidan, які попереджають про можливе подальше стрімке зростання цін на нафту та загострення нестабільності на глобальних ринках.

    За оцінками експертів, нинішня ситуація на нафтовому ринку характеризується одночасним впливом геополітичної напруги, ризиків перебоїв у постачанні та зростанням спекулятивного тиску на ціни. У Rapidan зазначають, що базовий сценарій передбачає відновлення ключового водного маршруту постачання нафти вже в липні, що могло б частково стабілізувати ситуацію. У такому разі світовий попит на нафту тимчасово скоротився б приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, що суттєво вплинуло б на баланс попиту і пропозиції.

    Водночас навіть за цього сценарію аналітики прогнозують різке зростання цін. Вартість еталонної нафти Brent у літній період, за їхніми оцінками, може наблизитися до позначки близько 130 доларів за барель. Це стало б одним із найвищих рівнів за останні роки та могло б створити нову хвилю інфляційного тиску у світовій економіці, особливо для країн-імпортерів енергоносіїв.

    У Rapidan підкреслюють, що ринок залишається вкрай чутливим до будь-яких збоїв у логістиці. Якщо перебої з постачанням триватимуть до серпня або вересня, дефіцит нафти в третьому кварталі може сягнути приблизно 6 мільйонів барелів на добу. Такий дисбаланс, за словами аналітиків, змусить ринок реагувати ще різкішим скороченням попиту, що може вплинути на темпи економічного зростання у світі.

    У найгіршому сценарії затяжна нестабільність здатна призвести до того, що у 2026 році світ вперше за тривалий період зафіксує річне падіння глобального попиту на нафту. Це означало б структурний злам у світовій енергетичній системі, який може мати наслідки, подібні до попередніх глобальних економічних криз.

    Аналітики також наголошують, що хоча нинішня ситуація поки не досягає рівня нафтових шоків 1970-х років або фінансової кризи 2008 року, ризики стрімкої ескалації залишаються високими. У Rapidan прямо зазначають, що подальше зростання цін на нафту здатне посилити фінансову нестабільність, ускладнити монетарну політику провідних центральних банків і спровокувати нову хвилю глобальної інфляції.

    З початку року нафта суттєво подорожчала — майже вдвічі з кінця лютого. Основним фактором такого стрибка експерти називають загострення геополітичної ситуації, зокрема протистояння між США, Ізраїлем та Іраном, яке посилило ризики для ключових маршрутів постачання енергоносіїв. Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти та газу.

    Додатковий тиск на ринок створює невизначеність щодо дипломатичних переговорів між США та Іраном, які можуть як стабілізувати ситуацію, так і, навпаки, поглибити кризу. Будь-яке загострення в регіоні миттєво відображається на цінах, оскільки інвестори закладають премію за ризик у вартість енергоносіїв.

    На цьому тлі ситуацію ускладнюють і локальні фактори пропозиції. Зокрема, повідомляється, що нафтопереробний завод “Лукойлу” “Нижньогороднафтооргсинтез” (NORSI), який входить до п’ятірки найбільших НПЗ Росії, частково призупинив роботу після атаки безпілотника. Пошкодження виробничих потужностей у таких ключових вузлах додатково підсилює напруження на ринку нафтопродуктів.

    У Європі та США паралельно зростає занепокоєння щодо можливого нового інфляційного циклу. Високі ціни на енергоносії традиційно впливають на вартість транспорту, виробництва та харчових продуктів, що може уповільнити економічне зростання і змусити центробанки утримувати жорсткі грошово-кредитні умови довше, ніж очікувалося.

    Таким чином, аналітики сходяться на думці, що світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де поєднання геополітичних конфліктів, логістичних ризиків і структурних дисбалансів може швидко трансформуватися у глобальний економічний шок із наслідками для всіх ключових регіонів світу.

  • Європі загрожує дефіцит газу

    Європі загрожує дефіцит газу

    Європа може опинитися перед серйозним дефіцитом природного газу, якщо перебої у постачанні енергоносіїв через Ормузьку протоку триватимуть ще один–три місяці. Про це попереджають аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor у своєму новому звіті, який цитує Reuters.

    Фахівці зазначають, що нинішня ситуація на світових енергетичних ринках залишається вкрай нестабільною через напруженість на Близькому Сході та ризики тривалого порушення логістики постачання скрапленого природного газу (ЗПГ). У разі затяжних перебоїв Європа може не встигнути накопичити достатні запаси палива до початку опалювального сезону, що створить передумови для нового енергетичного шоку.ф

    За даними організації Gas Infrastructure Europe, станом на зараз підземні сховища газу в країнах Європейського Союзу заповнені трохи більш ніж на 35%. Це суттєво нижче за середній сезонний рівень, який зазвичай становить близько 50% у цей період року.

    Європейські держави щороку намагаються сформувати достатній газовий резерв у літній період, щоб досягти встановленої ЄС цілі — заповнення сховищ на рівні приблизно 90% до початку зими. Однак поточна ситуація створює ризики невиконання цього плану у разі тривалих перебоїв на світових ринках.

    Аналітики Equinor попереджають, що саме Ормузька протока залишається одним із ключових вузьких місць глобальної енергетичної логістики, через який проходить значна частина експорту нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.

    У звіті компанії зазначається, що базовий сценарій передбачає часткову стабілізацію ринку у разі швидкого відновлення судноплавства. Проте навіть у цьому випадку Європа зможе вийти лише на обмежений рівень запасів.

    «Якщо війна закінчиться завтра і рух через протоку швидко відновиться, ми зможемо досягти прийнятного, хоча й обмеженого, рівня запасів у 75%. Але якщо блокада триватиме від одного до трьох місяців, ситуація може стати критичною», — заявила старша віцепрезидентка Equinor.

    У більш песимістичному сценарії, який розглядають аналітики, Європа може зіткнутися з різким дефіцитом скрапленого природного газу через конкуренцію з азійськими ринками. Країни Азії традиційно активно закуповують ЗПГ, і в умовах обмеженої пропозиції це посилює конкуренцію за кожен доступний танкер.

    У такій ситуації, попереджають експерти, ціни на газ можуть різко зрости, а промислові споживачі в ЄС можуть бути змушені скорочувати використання енергії. Це потенційно зачепить енергомісткі галузі — металургію, хімічне виробництво та важку промисловість, які й так працюють в умовах підвищених витрат.

    Водночас аналітики зазначають, що Європа має певний запас стійкості завдяки відносно м’яким зимам останніх років та зусиллям із диверсифікації постачання газу після скорочення імпорту з традиційних джерел. Це дозволило накопичити частину резервів, які наразі пом’якшують ризики короткострокових кризових сценаріїв.

    Однак ситуація залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед геополітичної стабільності на Близькому Сході. Ормузька протока є стратегічним маршрутом, через який проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-які перебої миттєво відбиваються на глобальних енергетичних ринках.

    На цьому тлі світові ціни на енергоносії продовжують демонструвати високу волатильність. Ринки реагують не лише на ситуацію з постачанням, а й на невизначеність щодо переговорів між США та Іраном, а також загальну напруженість у регіоні.

    Раніше повідомлялося, що через загострення конфлікту в районі Перської затоки світ уже зіткнувся зі значним скороченням постачань нафти. За оцінками аналітиків, за кілька місяців втрати можуть перевищити мільярд барелів, що створює додатковий тиск на енергетичні ринки.

    Паралельно країни регіону намагаються мінімізувати ризики шляхом розвитку альтернативних маршрутів експорту. Зокрема, частина держав інвестує у нові трубопроводи та логістичні коридори, які дозволяють обійти Ормузьку протоку та зменшити залежність від її стабільності.

    Експерти підкреслюють, що в разі затяжної кризи Європа може зіткнутися з черговим енергетичним шоком, який за масштабом впливу може бути співставним із попередніми кризами останніх років і суттєво вплинути на економічне зростання регіону.

  • Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Нафта зросла на тлі сумнівів у переговорах США та Ірану

    Світові ціни на нафту 22 травня зросли на тлі зростаючих сумнівів інвесторів у можливості швидкого дипломатичного прориву між Сполученими Штатами та Іраном. Ринок продовжує реагувати на суперечливі сигнали з переговорного процесу, балансуючи між очікуваннями потенційного пом’якшення санкцій і ризиками загострення напруги на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту еталонного сорту Brent зросли на 1,66 долара, або на 1,6%, до 104,24 долара за барель. Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1,11 долара, або на 1,2%, до 97,46 долара за барель. Таким чином, ринок зафіксував помірне денне зростання після попередніх коливань, які були викликані заявами політиків і змінами у геополітичних очікуваннях.

    Водночас аналітики звертають увагу, що попри денне зростання, тижнева динаміка залишається негативною: Brent втратила близько 4,6% вартості, тоді як WTI подешевшала на 7,6%. Це свідчить про те, що ринок перебуває у стані підвищеної нестабільності, де короткострокові новини часто змінюють напрям руху цін, але не формують сталого тренду.

    Ключовим фактором впливу на котирування залишається ситуація навколо переговорів між Вашингтоном і Тегераном щодо іранської ядерної програми. За даними Reuters, інвестори сумніваються, що сторони зможуть швидко досягти компромісу, попри окремі сигнали про зближення позицій.

    Зокрема, високопоставлені іранські джерела, на які посилаються журналісти, заявляють про певне зменшення розбіжностей у переговорах. Водночас Сполучені Штати продовжують наполягати на жорстких умовах контролю за ядерною програмою Ірану, що включає питання рівня збагачення урану та механізмів міжнародного нагляду.

    Окремим чутливим елементом переговорів залишається ситуація навколо Ормузької протоки — стратегічного морського маршруту, через який проходить значна частина світових постачань нафти. Будь-які ризики блокування або обмеження судноплавства в цьому регіоні традиційно викликають різке зростання цін на енергоносії, оскільки ринок закладає можливі перебої у постачанні.

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що в переговорах фіксуються «деякі позитивні сигнали», однак наголосив на збереженні суттєвих розбіжностей між сторонами. За його словами, ключові питання залишаються невирішеними, а прогрес залежить від готовності Тегерана до поступок у сфері ядерної програми.

    Ринкові аналітики зазначають, що нинішнє зростання цін на нафту має переважно реактивний характер і пов’язане з оцінкою ризиків, а не з фундаментальним дефіцитом пропозиції. Інвестори закладають у ціни сценарій, за якого переговори можуть або зірватися, або затягнутися, що зберігатиме санкційний тиск на Іран і обмежуватиме його експорт нафти.

    Водночас додатковий вплив на ринок мають і короткострокові фактори, зокрема дані про запаси нафти у США та рівень видобутку. Обмежена пропозиція та скорочення запасів у США в попередні періоди також підтримували ціни, створюючи додатковий баланс на ринку.

    Напередодні, 21 травня, котирування нафти вже зростали більш ніж на 1% на тлі обережного оптимізму щодо переговорів між США та Іраном. Тоді інвестори частково відіграли попередні втрати, зважаючи на можливі сигнали деескалації.

    Ще днем раніше ціни на нафту знижувалися приблизно на 1% після заяви президента США Дональда Трампа про те, що конфлікт на Близькому Сході може завершитися найближчим часом. Ця заява тоді посилила очікування можливого пом’якшення геополітичної напруги, що тимчасово знизило премію за ризик у ціні нафти.

    Таким чином, нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв та дипломатичних сигналів. Будь-які зміни у переговорах між США та Іраном, а також ескалація або деескалація на Близькому Сході продовжують відігравати ключову роль у формуванні цінової динаміки, тоді як інвестори утримуються від довгострокових прогнозів через високу невизначеність.

  • Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Трамп заговорив про “швидкий мир” з Іраном — нафта миттєво відреагувала падінням

    Світові ціни на нафту продовжили зниження після нових заяв президента США Дональда Трампа щодо можливої швидкої деескалації війни навколо Ірану. Ринок відреагував майже миттєво: станом на ранок 20 травня котирування Brent та WTI втратили близько 1% і падають уже другий день поспіль.

    За даними Trading Economics, станом на 9:45 за київським часом ф’ючерси на нафту марки Brent торгувалися на рівні близько 110,2 долара за барель, тоді як американська WTI — близько 103,05 долара. Це помітне зниження після кількох тижнів стрімкого росту цін, викликаного ескалацією на Близькому Сході та побоюваннями щодо глобальних поставок енергоносіїв.

    Поштовхом до падіння стали слова Дональда Трампа про те, що війна в регіоні “закінчиться дуже скоро”. Американський президент заявив, що іранське керівництво нібито “благає про укладення угоди”, а переговорний процес може завершитися вже найближчим часом. При цьому Трамп одночасно пригрозив новими ударами США по Ірану, якщо домовленості не буде досягнуто.

    Саме ця суперечливість заяв наразі і формує нервову реакцію ринку.

    Аналітики Reuters зазначають, що трейдери почали частково закладати у ціни сценарій зменшення геополітичної напруги, а отже — і потенційне послаблення ризиків для постачання нафти через Ормузьку протоку та інші стратегічні маршрути. Через це ринок перейшов до корекції після попереднього різкого стрибка.

    Старший аналітик з питань нафтової галузі в LSEG Емріл Джаміль пояснив, що ринок наразі оцінює ймовірність укладення угоди як фактор короткострокового зниження цін.

    “Ціни на нафтові індекси знизилися на тлі очікувань укладення угоди, оскільки ринок оцінює геополітичні наслідки. Однак ціни, ймовірно, все ще матимуть потенціал до зростання навіть у разі укладення угоди, оскільки пропозиція не одразу повернеться до довоєнного рівня”, — зазначив експерт.

    Попри нинішнє падіння, ринок залишається надзвичайно нестабільним. Інвестори побоюються, що будь-який новий удар США або Ірану може миттєво розвернути тенденцію і знову підштовхнути ціни вгору.

    Особливо чутливою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів світового нафтового експорту. Через нього проходить приблизно п’ята частина глобальних морських поставок нафти. Будь-яка загроза блокування або атак у цьому районі автоматично впливає на світові ціни.

    На цьому тлі у Citi вже попередили про можливий новий стрибок вартості Brent до 120 доларів за барель у найближчій перспективі. У банку вважають, що ринки наразі недооцінюють масштаби ризиків для постачання та ймовірність тривалих перебоїв.

    Аналітики також звертають увагу, що навіть у разі політичного врегулювання Іран не зможе миттєво повернути довоєнні обсяги експорту. Частина інфраструктури пошкоджена, а логістичні маршрути та страхування танкерів залишаються проблемними через високі воєнні ризики.

    Додатковий тиск на ринок створює й ситуація з російською нафтою. На тлі зниження попиту в Китаї та Індії спотові премії на російські марки ESPO Blend і Urals почали падати. Це свідчить про те, що азійські покупці стають обережнішими навіть попри значні знижки на російську сировину.

    Водночас експерти наголошують: нинішнє зниження цін ще не означає стабілізації. Ринок залишається фактично “заручником” політичних заяв та військових новин. За останні тижні котирування неодноразово змінювалися на кілька відсотків лише після одного коментаря Трампа, заяв іранських чиновників або повідомлень про нові удари.

    Крім того, високі ціни на нафту вже починають відчувати економіки різних країн. Раніше американські аналітики підрахували, що через конфлікт навколо Ірану споживачі у США переплатили за пальне понад 41,5 мільярда доларів. Зростання цін на енергоносії також впливає на глобальну інфляцію, транспортні витрати та вартість товарів.

    Для України коливання нафтового ринку теж мають значення. Високі світові ціни впливають на вартість пального, логістики та імпортної продукції. Крім того, зростання цін на нафту традиційно допомагає російському бюджету, який значною мірою залежить від енергетичних доходів.

    Саме тому будь-які сигнали про можливе завершення конфлікту навколо Ірану уважно відстежують не лише трейдери, а й уряди багатьох країн світу.

  • Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран захлинається нафтою: танкери перетворилися на плавучі сховища через блокаду США

    Іран опинився перед серйозною нафтовою кризою через різке ускладнення експорту нафти після посилення тиску з боку США. Тегеран уже змушений використовувати десятки старих танкерів як плавучі сховища для мільйонів барелів сировини, яку неможливо оперативно продати на світовому ринку. Ситуація стає дедалі напруженішою на тлі фактичної морської блокади, посилення санкцій та загострення геополітичного протистояння між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної організації United Against Nuclear Iran (UANI), яка відстежує іранський нафтовий експорт та рух танкерів у регіоні Перської затоки.

    За інформацією аналітиків, у водах навколо Ірану наразі перебувають щонайменше 39 танкерів, завантажених нафтою та нафтохімічною продукцією. До початку нової хвилі американського тиску 13 квітня таких суден було приблизно 29. Таким чином лише за кілька тижнів кількість плавучих нафтових сховищ зросла майже на третину.

    Найбільше скупчення суден спостерігається поблизу острова Харг — ключового нафтового термінала Ірану в Перській затоці. Саме через цей вузол традиційно проходила основна частина іранського експорту нафти до Китаю та інших азійських країн.

    Окрім цього, журналісти FT разом із аналітиками UANI зафіксували ще близько 13 потенційних нафтових танкерів біля порту Чабахар в Оманській затоці. Це свідчить про те, що Іран намагається використовувати альтернативні маршрути та логістичні точки, однак і вони вже перевантажені.

    У United States Central Command заявили, що після початку блокади американські сили змусили повернутися до іранських портів 72 судна, а ще чотири танкери були виведені з ладу. Вашингтон офіційно пояснює такі дії необхідністю посилення санкційного режиму та тиску на іранську владу через ядерну програму й регіональну політику Тегерана.

    Аналітична компанія Kpler оцінює, що зараз на танкерах у регіоні Близького Сходу накопичено близько 42 мільйонів барелів іранської нафти. Це приблизно на 65% більше, ніж до загострення ситуації навесні 2026 року.

    Одночасно Іран активно заповнює і наземні резервуари. За даними компанії Kayrros, додатково у сховищах накопичено ще приблизно 10 мільйонів барелів нафти. Таким чином країна намагається підтримувати безперервний видобуток та уникнути консервації свердловин, оскільки зупинка нафтовидобутку може призвести до серйозних технологічних проблем та величезних фінансових втрат.

    Втім, експерти зазначають, що така модель не може працювати довго. Якщо експорт залишатиметься заблокованим, Ірану доведеться або різко скорочувати видобуток, або шукати нові тіньові схеми продажу нафти через посередників та “тіньовий флот”.

    Особливе занепокоєння викликала ситуація біля острова Харг у період із 6 до 14 травня. За даними FT, у цей час там не було зафіксовано завантаження жодного танкера. Це безпрецедентна ситуація для головного нафтового термінала країни.

    Додаткової тривоги додав інцидент із великою нафтовою плямою неподалік термінала, яку зафіксували супутники. Поки офіційної інформації про причини появи плями немає, однак експерти припускають як технічні проблеми через перевантаження інфраструктури, так і можливі інциденти, пов’язані з блокадою.

    Основним покупцем іранської нафти залишається Китай. Однак навіть Пекін дедалі обережніше працює з іранськими постачальниками через ризик вторинних американських санкцій. Частина поставок досі здійснюється через складні схеми перевантаження у відкритому морі та використання танкерів із вимкненими транспондерами.

    На цьому тлі риторика Вашингтона стає дедалі жорсткішою. Президент США Donald Trump заявив, що “час для Ірану спливає”, а у разі відсутності нової угоди Тегеран може отримати “набагато сильніший удар”.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є однією з найскладніших для іранського нафтового сектору за останні роки. Попри адаптацію до санкцій після 2018 року, нинішній тиск США вже починає створювати реальні логістичні та фінансові проблеми.

    Водночас це впливає і на глобальний нафтовий ринок. Іран залишається одним із найбільших експортерів нафти у світі, а будь-які перебої з його поставками можуть провокувати стрибки цін, особливо на тлі нестабільності на Близькому Сході та ризиків навколо Ормузької протоки.

    Експерти також попереджають: якщо конфронтація між США та Іраном продовжить загострюватися, Тегеран може вдатися до асиметричних кроків у регіоні, зокрема через союзні угруповання або спроби тиску на міжнародне судноплавство у Перській затоці.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран пригрозив узяти під контроль підводні інтернет-кабелі між Європою та Азією

    Іран заявив про намір посилити контроль над підводною інтернет-інфраструктурою, яка проходить через Ормузьку протоку та Перську затоку, і фактично пригрозив світу масштабними наслідками у разі конфронтації навколо цього питання. У Тегерані хочуть запровадити нові правила для міжнародних технологічних компаній та операторів кабельних систем, а також отримати фінансовий і технічний контроль над частиною глобального цифрового трафіку.

    Про це повідомляє CNN. За інформацією телеканалу, іранська влада планує змусити найбільші світові IT-компанії, серед яких Google, Microsoft, Meta та Amazon, сплачувати кошти за використання підводних кабелів, що проходять через регіон Перської затоки та поблизу іранських територіальних вод.

    Ініціатива прозвучала на тлі різкого загострення відносин між Іраном і Заходом та зростання напруги навколо Ормузької протоки — одного з ключових стратегічних вузлів не лише для світової енергетики, а й для глобальної цифрової інфраструктури. Через цей регіон проходять важливі підводні комунікаційні системи, які забезпечують передачу інтернет-трафіку, фінансових даних, хмарних сервісів та міжнародних телекомунікацій між Європою, Азією і країнами Близького Сходу.

    Речник іранських військових сил Ібрагім Зольфагарі раніше прямо заявив, що Тегеран “введе плату за інтернет-кабелі”. За його словами, міжнародні компанії мають підкорятися іранському законодавству, якщо використовують кабельну інфраструктуру, що проходить через регіон. Крім того, Іран планує вимагати ліцензійні збори від операторів кабелів та фактично монополізувати роботи з ремонту й технічного обслуговування таких систем, передавши ці повноваження виключно місцевим компаніям.

    Аналітики зазначають, що подібний підхід означає спробу Ірану отримати політичний та економічний важіль впливу на міжнародні цифрові комунікації. Фактично йдеться не лише про фінансові претензії, а й про прагнення встановити частковий контроль над стратегічною інтернет-інфраструктурою, через яку проходить значна частина світового трафіку.

    За даними CNN, у регіоні Перської затоки розташовано десятки підводних кабелів, однак безпосередньо через територіальні води Ірану проходять щонайменше два великі канали зв’язку — Falcon та Gulf Bridge International (GBI). Водночас навіть непрямий вплив на інші лінії зв’язку або загроза їх пошкодження може спричинити серйозні глобальні наслідки.

    Експерти наголошують, що сучасна світова економіка критично залежить від підводної кабельної мережі. Саме через такі кабелі проходить переважна більшість міжнародного інтернет-трафіку, банківських операцій, біржових угод, корпоративних даних та роботи глобальних хмарних сервісів. Пошкодження навіть кількох ключових ліній може призвести до масштабних перебоїв у роботі цифрової економіки.

    Особливу тривогу викликає той факт, що країни Перської затоки останніми роками стали важливими центрами розміщення датацентрів та серверної інфраструктури міжнародних корпорацій. Зокрема, у регіоні активно розвиває свою цифрову інфраструктуру Amazon. У разі порушення роботи кабелів значна частина цих датацентрів може втратити стабільний зв’язок із глобальною мережею.

    За оцінками експертів, наслідки можуть зачепити не лише Близький Схід. Одним із найбільш уразливих напрямків називають Індію, яка є одним із найбільших світових центрів IT-аутсорсингу та обробки цифрових даних. Перебої у передачі трафіку між Азією та Європою можуть паралізувати роботу міжнародних сервісів, кол-центрів, фінансових платформ та технологічних компаній, які працюють через індійську інфраструктуру.

    Крім того, серйозний удар може бути завданий світовій фінансовій системі. Підводні кабелі забезпечують роботу міжнародних банківських мереж, біржових майданчиків і платіжних систем. Навіть короткочасне порушення зв’язку здатне вплинути на швидкість транзакцій, фінансову торгівлю та роботу глобальних ринків.

    У матеріалі CNN також згадується ризик можливого залучення союзників Ірану — єменських хуситів. На Заході побоюються, що вони можуть повторити сценарій атак на кабельну інфраструктуру в Червоному морі. У 2024 році подібні диверсії вже призвели до пошкодження кількох кабелів, через що, за оцінками операторів, постраждало близько 25% світового інтернет-трафіку.

    Тоді наслідки відчули користувачі та компанії в Європі, Азії та Африці, а міжнародні телекомунікаційні оператори були змушені екстрено перенаправляти трафік через резервні маршрути. Цей інцидент став одним із найбільших попереджень про вразливість глобальної цифрової інфраструктури перед геополітичними конфліктами.

    Попри жорсткі заяви Тегерана, експерти зазначають, що реалізація плану з примусовими виплатами для міжнародних корпорацій виглядає складною через американські санкції проти Ірану. Більшість західних компаній не мають права здійснювати фінансові операції з іранськими структурами. Водночас аналітики побоюються, що у разі подальшої ескалації Тегеран може використати загрозу фізичного пошкодження кабелів як елемент політичного тиску на Захід і глобальний бізнес.

    На цьому тлі міжнародні експерти дедалі частіше говорять про необхідність посилення захисту підводної інфраструктури, адже сучасна цифрова економіка дедалі більше залежить від мережі кабелів, прокладених на дні океанів і морів, які залишаються однією з найменш захищених критичних систем світу.

  • Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Нафта різко зросла через загострення між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили стрімке зростання після різкого загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході, нового етапу тиску з боку Сполучених Штатів на Іран та повідомлень про можливу ескалацію військово-політичної напруги в регіоні. Інвестори реагують на зростання ризиків для постачання енергоносіїв, а також на потенційні перебої в ключових морських маршрутах, зокрема в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.

    Станом на 10:00 за київським часом ціна нафти марки Brent становила 111 доларів за барель, тоді як американська WTI торгувалася на рівні 107,6 долара за барель, згідно з даними Trading Economics. Для порівняння, ще наприкінці попередньої торгової сесії, у п’ятницю 15 травня, Brent перебувала на рівні близько 108 доларів за барель, а WTI — близько 105 доларів, що означає суттєвий стрибок усього за короткий проміжок часу.

    Аналітики зазначають, що ринок нафти відреагував не лише на конкретні економічні чинники, а насамперед на різке зростання політичної невизначеності, пов’язаної з Іраном. У центрі уваги опинилися повідомлення про нові вимоги США до Тегерана в межах переговорів щодо ядерної програми, які фактично значно посилили позицію Вашингтона та були сприйняті як ультимативні.

    За даними медіа, зокрема іранського агентства Fars, новий пакет вимог Сполучених Штатів передбачає радикальні кроки з боку Ірану, включно з відмовою від накопичених запасів збагаченого урану, скороченням ядерної інфраструктури до одного об’єкта, а також заморожуванням ядерної програми на тривалий період — до 20 років. Окремим елементом цих вимог, за інформацією BBC, є також відмова США від будь-яких компенсаційних або репараційних зобов’язань.

    Такі умови, за даними джерел, були сприйняті Тегераном як неприйнятні та фактично заблокували прогрес у дипломатичних переговорах. На цьому тлі зросла ймовірність нового витка конфронтації між двома країнами, що автоматично підвищило премію за ризик на глобальному енергетичному ринку.

    Додатковий тиск на ринок створили заяви президента США Дональд Трамп, який попередив Іран про можливі наслідки у разі відсутності швидкого прогресу в переговорах. У своїх публічних виступах він заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше наслідки можуть бути “руйнівними”. Ці слова були сприйняті ринками як сигнал про можливу військову ескалацію, що традиційно призводить до зростання цін на нафту через ризики перебоїв постачання.

    Ситуацію додатково ускладнили повідомлення про атаку безпілотників на ядерний об’єкт в Об’єднаних Арабських Еміратах. Хоча офіційного підтвердження деталей інциденту немає, сам факт появи таких повідомлень посилив нервозність інвесторів. Ринок реагує особливо чутливо на будь-які сигнали про можливі удари по енергетичній або ядерній інфраструктурі в регіоні, який є одним із ключових центрів світового енергетичного виробництва.

    Окремим фактором тиску стало рішення США не продовжувати дію дозволу на купівлю російської нафти, який діяв із 13 березня. Це рішення фактично звузило очікувану пропозицію на світовому ринку, що додатково підтримало зростання цін. У поєднанні з нестабільністю на Близькому Сході це створило подвійний ефект дефіцитних очікувань серед трейдерів.

    Водночас особливу увагу ринку привертає ситуація в Ормузькій протоці — стратегічно важливому морському коридорі, через який транспортується значна частина нафти з країн Перської затоки. За наявними оцінками, комерційне судноплавство в регіоні суттєво скоротилося, а рух суден став обмеженим і нестабільним. Більшість суден, що залишаються в районі протоки, пов’язані з іранськими логістичними операторами, що ще більше посилює занепокоєння щодо можливих перебоїв у глобальних постачаннях.

    Експерти підкреслюють, що саме поєднання політичної напруги, ризиків військової ескалації та потенційних обмежень ключових морських маршрутів створює умови для подальшої волатильності на нафтових ринках. У разі нового загострення ситуації ціни можуть продовжити зростання, оскільки ринок закладає у вартість бареля не лише поточну пропозицію, а й очікування можливих перебоїв у майбутньому.

    Таким чином, нафтовий ринок опинився під впливом одразу кількох факторів високого ризику — дипломатичного, військового та логістичного, що формує одну з найнапруженіших ситуацій останнього часу в глобальній енергетичній системі.

  • Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Пентагон підготував план ударів по Ірану на випадок рішення Трампа — CNN

    Міністерство оборони Сполучених Штатів Америки підготувало широкий перелік потенційних військових і стратегічних цілей на території Ірану на випадок, якщо президент США Дональд Трамп ухвалить рішення про відновлення або розширення ударів по країні. Про це повідомляє CNN із посиланням на поінформовані джерела в адміністрації та оборонному відомстві.

    За даними телеканалу, документ із варіантами ударів є частиною оновленого оперативного планування Пентагону, яке було активізоване на тлі загострення напруженості між Вашингтоном і Тегераном. У ньому, як стверджують співрозмовники, розглядаються сценарії точкових ударів, обмежених військових операцій, а також більш масштабних кампаній із застосуванням високоточної зброї по ключових об’єктах іранської інфраструктури.

    Ключовим тригером для активізації планування стала серія внутрішніх нарад у Білому домі. Зокрема, 16 травня Трамп провів зустріч із вищим керівництвом своєї команди з національної безпеки, під час якої обговорювалися різні варіанти політики щодо Ірану — від посилення дипломатичного тиску до потенційного відновлення військових ударів. Наступного дня президент США публічно заявив, що Тегерану “краще поквапитися”, інакше “від нього нічого не залишиться”, що було сприйнято як різке посилення риторики та сигнал про готовність до ескалації.

    За даними CNN, у цій зустрічі в гольф-клубі Трампа у Вірджинії брали участь віцепрезидент Джей Ді Венс, державний секретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф та спеціальний посланник Стів Віткофф. Саме там, за словами джерел, обговорювалися як дипломатичні механізми стримування Ірану, так і потенційні сценарії силового впливу у разі провалу переговорів.

    Окрему роль у дискусіях відіграє питання Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. За оцінками американських чиновників, будь-яка ескалація в регіоні може спричинити різке зростання цін на енергоносії та глобальну економічну нестабільність, що робить ситуацію особливо чутливою для США та їхніх союзників. Саме економічний фактор, за словами співрозмовників CNN, є одним із ключових у розрахунках Білого дому.

    Джерела в адміністрації також зазначають, що рішення щодо подальших дій щодо Ірану наразі не ухвалене остаточно. Білий дім тимчасово взяв паузу, щоб оцінити результати міжнародних контактів, зокрема переговорів між Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпін. У Вашингтоні розглядають ці перемовини як потенційно важливий фактор, який може вплинути на позицію Пекіна щодо Ірану та загальну динаміку глобального тиску на Тегеран.

    Водночас Пентагон, за даними джерел CNN, вже сформував попередній перелік об’єктів, які можуть стати цілями у разі ухвалення рішення про військову операцію. Йдеться про стратегічну інфраструктуру, включно з енергетичними об’єктами, транспортними вузлами та іншими критичними елементами економіки Ірану. Окремо розглядаються варіанти ударів по військових об’єктах, які можуть бути задіяні у потенційній ескалації в регіоні.

    За словами співрозмовників, планування носить багаторівневий характер і передбачає різні ступені інтенсивності операцій — від обмежених точкових ударів до масштабної кампанії, яка може суттєво змінити баланс сил у регіоні. При цьому наголошується, що мова поки що йде виключно про підготовку сценаріїв, а не про ухвалене рішення про застосування сили.

    У політичних колах Вашингтона, як зазначає CNN, зростає напруженість через дедалі жорсткішу риторику щодо Тегерана. Трамп, за словами його оточення, дедалі більше втрачає терпіння через затяжні переговори та відсутність відчутного прогресу у досягненні нової ядерної угоди або ширшого політичного компромісу. Окремим фактором роздратування називають ситуацію з Ормузькою протокою, яку в США розглядають як інструмент економічного тиску з боку Ірану.

    Водночас у Пентагоні наголошують, що військові плани є стандартною практикою стратегічного планування і не означають автоматичного переходу до бойових дій. Однак масштаб і деталізація підготовлених сценаріїв свідчать про серйозність розгляду можливості ескалації у випадку провалу дипломатичних зусиль.

    Окремо медіа нагадують, що загальні витрати США, пов’язані з військовими діями та операціями проти Ірану, за оцінками Пентагону, вже досягли близько 29 млрд доларів. Це перевищує попередні офіційні оцінки, надані Конгресу, і підкреслює довготривалий характер напруженості між двома країнами.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація може стати одним із найсерйозніших етапів загострення у відносинах США та Ірану за останні роки. Поєднання військового планування, жорсткої риторики та нестабільності в регіоні створює передумови для швидкої ескалації, якщо дипломатичні канали не дадуть результату.