Golosnovinua.com

Позначка: освіта в Україні

  • Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    В Україні планують масштабувати нову програму STEM-освіти для дітей захисників і захисниць. Громадська організація «Милосердя та здоров’я», яка раніше зосереджувалася, зокрема, на психологічному та фізичному відновленні дітей військових, оголосила про розвиток нового системного освітнього напряму. У його межах діти зможуть займатися програмуванням, робототехнікою, інженерією та створювати власні технологічні проєкти.

    Про ініціативу представники організації розповіли під час форуму «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», організованого NAUDI та Radio NV. Сам форум був присвячений розвитку українського оборонно-промислового комплексу, технологічним змінам на полі бою, кадровим проблемам і плануванню розвитку галузі на наступні роки. На ньому виступали представники оборонних компаній, військові та експерти.

    Новий напрям ГО «Милосердя та здоров’я» має стати продовженням уже наявної системи роботи з дітьми родин військових — від відпочинку та психологічного відновлення до довготривалої освіти й профорієнтації.

    Перший STEM-проєкт уже працює у Києві

    За даними, озвученими організацією, перша така освітня програма вже працює у столиці та охоплює понад 100 дітей.

    STEM — це освітній підхід, який поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. У практичному форматі діти не лише вивчають теорію, а й програмують, конструюють, працюють із робототехнікою, експериментують і створюють власні технічні проєкти.

    Наступним етапом організація називає масштабування програми в інші міста та регіони України.

    Однак конкретний перелік майбутніх локацій, кількість запланованих STEM-просторів та строки їх відкриття наразі публічно не називали.

    Особливий пріоритет у програмі планують надавати дітям загиблих захисників України, а також військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

    Директорка ГО «Милосердя та здоров’я» Катерина Богадельнікова наголосила, що підтримка таких родин не повинна завершуватися окремою путівкою, подарунком чи короткостроковою реабілітаційною програмою.

    За її словами, для дитини втрата одного з батьків означає втрату важливої життєвої опори. Тому допомога має супроводжувати дитину під час дорослішання, навчання та визначення майбутньої професії.

    Саме цим організація пояснює перехід від проєктів відпочинку до системних освітніх програм.

    Дітей хочуть навчати технологіям, які вже змінюють Україну

    Окремий акцент зроблено саме на інженерно-технологічних напрямках.

    Діти зможуть працювати з програмуванням і робототехнікою, отримувати практичні навички, створювати власні проєкти та взаємодіяти з наставниками.

    На думку Богадельнікової, розвиток таких програм може мати подвійний ефект: допомогти дітям військових знайти власний професійний напрям і водночас сформувати кадрову базу для технологічного сектору України.

    Ця ідея особливо помітно прозвучала саме на оборонному форумі. Представники української оборонної галузі зараз регулярно говорять про дефіцит фахівців та стрімке ускладнення технологій війни.

    Наприклад, представник NAUDI Сергій Гончаров на тому самому форумі заявляв, що українські виробники мають переходити від реакції на вже наявні загрози до прогнозування технологій, які знадобляться через пів року або рік.

    Військові також говорили про те, що сучасна армія дедалі більше потребує людей із високою технологічною кваліфікацією — операторів безпілотних систем, інженерів, фахівців зі зв’язку, програмного забезпечення та інших технічних спеціалістів.

    Саме тому нова програма для дітей захисників позиціонується не лише як соціальна допомога, а й як інвестиція в освіту та майбутню професію.

    До програми хочуть залучити український бізнес

    ГО «Милосердя та здоров’я» закликає українські компанії долучатися до нового напряму.

    Йдеться про кілька форматів участі: бізнес може фінансувати навчання дітей і роботу викладачів, допомагати обладнувати STEM-лабораторії, надавати приміщення, техніку, а також організовувати практичні та профорієнтаційні програми.

    Одним із партнерів організації вже є компанія «Українська бронетехніка».

    Її генеральний директор Владислав Бельбас під час форуму заявив, що компанія фінансово підтримує дитячі ініціативи, тоді як безпосередньою розробкою та реалізацією програм займається команда громадської організації.

    Водночас компанія хоче залучати до таких проєктів й інших представників оборонного бізнесу.

    Сам Бельбас на форумі говорив і про проблеми української оборонної промисловості. За його словами, підприємствам уже зараз потрібно розуміти обсяги державних замовлень на 2027 рік, однак станом на кінець вересня його компанія ще не мала контрактів на наступний рік. Espreso

    Попри це «Українська бронетехніка» вже кілька років фінансує соціальні програми для дітей військовослужбовців.

    Від «Літа без війни» до STEM-освіти

    Найвідомішим дитячим проєктом ГО «Милосердя та здоров’я» залишається «Літо без війни».

    Ініціатива була запущена для дітей із родин українських військовослужбовців і спрямована на психологічне відновлення, соціалізацію та відпочинок у Карпатах.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, лише у 2026 році до програми мали долучитися понад 1400 дітей із родин захисників і захисниць. У її реалізації беруть участь ГО «Милосердя та здоров’я», благодійна організація «Після Служби», Київський обласний центр допомоги Захисникам України, «Укрзалізниця» та інші партнери.

    В інших публікаціях організатори повідомляли, що за кілька років через програми відпочинку та відновлення пройшли тисячі дітей, а разом із групами 2026 року сукупна кількість учасників мала перевищити шість тисяч.

    Саме на базі цього досвіду організація тепер хоче побудувати довший ланцюжок підтримки: спочатку допомогти дитині психологічно та фізично відновитися після пережитого, а потім дати їй доступ до якісної освіти та можливості визначитися з майбутньою професією.

    Чому ця тема стає дедалі важливішою

    Війна створила в Україні велику кількість родин, для яких підтримка дітей безпосередньо пов’язана зі службою, загибеллю, полоном або зникненням безвісти одного з батьків.

    Держава вже має низку соціальних та освітніх гарантій для дітей військовослужбовців. «Ненька інфо», зокрема, раніше писала про пільги для дітей учасників бойових дій — від підтримки під час навчання до оздоровлення та соціальних послуг.

    Безкоштовне навчання, гуртожитки та санаторії: які пільги мають діти УБД — «Ненька інфо»

    Окремий виклик — забезпечити дітям нормальне навчання в умовах війни. У 2026 році держава спрямувала майже 5 млрд грн на будівництво та ремонт укриттів у школах і дитячих садках, щоб дати змогу продовжувати очне або змішане навчання навіть у регіонах із підвищеною небезпекою.

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд будує укриття у школах і садках — «Ненька інфо»

    «Ненька інфо» також писала про рішення уряду щодо організації 2026/2027 навчального року: конкретний формат роботи шкіл визначають регіональні та місцеві органи влади залежно від безпекової ситуації, наявності укриттів та інших умов.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027 — «Ненька інфо»

    На цьому тлі нова STEM-програма громадської організації є спробою перейти від допомоги, орієнтованої переважно на подолання наслідків війни, до довгострокового розвитку дітей.

    Поки проєкт перебуває на початковому етапі масштабування. Відомо, що понад 100 дітей уже залучені до STEM-програм у Києві, а організатори хочуть розгорнути подібні можливості в інших регіонах.

    Наскільки швидко це вдасться зробити, залежатиме, зокрема, від участі бізнесу — саме компаніям пропонують фінансувати обладнання лабораторій, роботу викладачів і навчання дітей.

    Таким чином, після кількох років програм відпочинку та реабілітації ГО «Милосердя та здоров’я» переходить до наступного етапу — створення для дітей захисників освітніх можливостей, які можуть супроводжувати їх уже не кілька тижнів, а роками.

  • Українські школярі не змогли відіграти освітні втрати: що показало PISA-2025

    Українські школярі не змогли відіграти освітні втрати: що показало PISA-2025

    Українські 15-річні учні у 2025 році продемонстрували приблизно ті самі результати з математики, читання та природничих наук, що й три роки тому. Після суттєвого падіння показників між 2018 та 2022 роками нового статистично значущого погіршення не відбулося, однак і помітного відновлення результатів немає. За всіма трьома основними напрямами українські підлітки продовжують відставати від середніх показників країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Про це свідчать офіційні результати міжнародного дослідження PISA-2025, оприлюднені ОЕСР 8 вересня.

    Це вже третя участь України у PISA після циклів 2018 та 2022 років і друга — в умовах повномасштабної війни. Водночас важливо враховувати географію дослідження: ОЕСР публікує українські результати як дані 17 із 27 регіонів України, а не всієї території країни. Усі українські дані, включені до звіту, відповідають технічним стандартам PISA і визнані придатними для порівняння.

    В офіційній країновій довідці ОЕСР також є важливе уточнення щодо кількості учасників. Тестування завершили 7105 українських учнів із 294 закладів освіти, а вибірка репрезентує приблизно 256 тисяч 15-річних у охоплених регіонах. Загалом PISA-2025 стала найбільшою за всю історію програми: участь у ній взяли понад 760 тисяч школярів із 91 країни та економіки, які представляють близько 33 мільйонів 15-річних.

    Таким чином, поширене в українських медіа формулювання про «майже 9 тисяч» учасників варто уточнювати: в офіційному підсумковому звіті ОЕСР йдеться саме про 7105 учнів, які завершили оцінювання і результати яких увійшли до міжнародної бази PISA.

    Найкращий результат українські підлітки показали у природничо-наукових дисциплінах — 448 балів. З математики результат становить 431 бал, а найслабшою сферою залишається читання — 418 балів. Водночас ОЕСР наголошує, що порівняно з PISA-2022 середні результати України у всіх трьох сферах статистично значуще не змінилися.

    Однак середній бал — лише частина картини. Значно показовішою є частка дітей, які досягли хоча б другого рівня компетентності, який PISA вважає базовим.

    У математиці такого рівня досягли 54% українських учнів, тоді як середній показник ОЕСР становить 65%. Отже, приблизно 46% учасників з охоплених українських регіонів не досягли базового рівня математичної грамотності. Лише 3% українських підлітків показали найвищі результати — п’ятий або шостий рівень, проти 8% у середньому по ОЕСР.

    Із читання ситуація схожа. Базового рівня досягли 55% українських учнів проти 69% у країнах ОЕСР. Лише 1% українських підлітків продемонстрував найвищий рівень читацької грамотності, тоді як середній показник ОЕСР становить 6%. На цьому рівні учні здатні працювати з довгими та складними текстами, розуміти абстрактні концепції та розрізняти факти й думки за непрямими ознаками.

    У природничих науках базового рівня досягли близько 65% українських учнів, а високого — 2%, тоді як середній показник найсильніших рівнів серед країн ОЕСР становить 7%.

    Окремий блок PISA-2025 показує, наскільки результати навчання залежать від матеріального становища родини. Соціально-економічно забезпечені українські учні набрали з природничих наук у середньому на 66 балів більше, ніж їхні однолітки з найменш забезпечених сімей. Водночас цей розрив навіть менший, ніж у середньому в ОЕСР, де він становить 85 балів.

    При цьому 15% українських школярів із найменш забезпечених родин змогли потрапити до верхньої чверті результатів із природничих наук у своїй країні. В ОЕСР у середньому таких учнів 12%. Це свідчить про те, що частині українських дітей вдається демонструвати високі результати попри несприятливі соціально-економічні умови.

    Дослідження показало й проблеми із забезпеченням шкіл, хоча порівняно з 2022 роком ситуація дещо покращилася. 61% українських учнів навчаються у закладах, керівники яких повідомили, що нестача навчальних матеріалів — зокрема підручників, IT-обладнання, бібліотечних чи лабораторних ресурсів — принаймні певною мірою заважає навчанню. У 2022 році таких було 76%. Ще 45% учнів навчаються у школах, де директори повідомляють про проблеми з фізичною інфраструктурою — будівлями, територією, опаленням, освітленням або акустикою. Три роки тому показник становив 51%.

    Цікавими виявилися й відповіді самих школярів щодо ставлення до освіти. 60% українських підлітків заявили, що цікавляться багатьма різними речами, проти 73% у середньому в ОЕСР. 54% готові докладати додаткових зусиль, коли завдання стає складнішим, тоді як у країнах ОЕСР таких у середньому 60%.

    Водночас частка підлітків, які вважають школу «марною тратою часу», в Україні становить 20% — навіть менше, ніж середній показник ОЕСР у 24%. Причому порівняно з 2022 роком цей показник в Україні зменшився одразу на 9,4 відсоткового пункту. Водночас частка дітей, готових докладати більше зусиль у разі складного завдання, за три роки скоротилася на 5,5 пункту.

    Ще одна особливість PISA-2025 — масштабне проникнення штучного інтелекту в навчання. 54% українських 15-річних заявили, що щонайменше раз на тиждень користуються чатботами зі штучним інтелектом для допомоги в навчанні. Це навіть більше, ніж у середньому в ОЕСР — 46%.

    Причому ШІ використовується не лише для пошуку відповідей. 37% українських учнів застосовують його для попереднього дослідження нової теми, 42% — для створення стислого викладу прочитаного тексту, а 43% — для підготовки текстів письмових завдань. Лише 8% опитаних українських підлітків заявили, що ніколи або майже ніколи не користуються ШІ-чатботами для жодного із досліджених видів шкільної роботи.

    PISA також зафіксувала значно більшу присутність цифрових пристроїв в українській школі. Учні повідомили, що використовують їх для навчання в середньому 2,7 години на день, тоді як середній показник ОЕСР — 1,7 години. Водночас ще близько 1,7 години в навчальний день припадає на використання цифрових пристроїв у школі для дозвілля.

    Є й тривожний показник відвідуваності. Близько 58% українських учасників повідомили, що пропустили принаймні один день навчання протягом двох тижнів перед тестуванням, тоді як середній показник ОЕСР становить лише 22%. Стільки ж — 58% — пропустили хоча б одне заняття. Для порівняння, у 2022 році відповідні українські показники становили 25% та 32%.

    Результати PISA-2025 необхідно оцінювати і в особливому українському контексті. Нинішнім 15-річним учасникам дослідження значну частину шкільного життя довелося навчатися спочатку під час пандемії COVID-19, а згодом — в умовах повномасштабної війни, повітряних тривог, евакуацій, дистанційного навчання та перебоїв з електроенергією. При цьому PISA не вимірює знання за конкретною українською шкільною програмою. Дослідження перевіряє, наскільки 15-річні здатні застосовувати набуті знання, критично мислити, розв’язувати проблеми та використовувати свої компетентності у практичних ситуаціях.

    У глобальному масштабі ситуація також погіршується. За даними ОЕСР, середні результати з читання та математики у PISA-2025 опустилися до найнижчих рівнів за всю історію дослідження. Приблизно кожен п’ятий 15-річний учень у країнах ОЕСР тепер має низькі результати одночасно з природничих наук, математики та читання — у 2022 році таких було 16%. Водночас середній результат із природничих наук у країнах ОЕСР між 2022 і 2025 роками залишився відносно стабільним.

    Таким чином, результати України мають подвійний характер. З одного боку, на тлі війни та попереднього різкого падіння освітніх показників система не продемонструвала нового суттєвого провалу. З іншого — відновити втрачені позиції за три роки також не вдалося. Українські підлітки все ще відстають від середнього рівня ОЕСР у всіх трьох ключових сферах, а приблизно половина не досягає базового рівня з математики або читання.

    При цьому PISA-2025 демонструє й нові виклики для освіти: надзвичайно швидке поширення ШІ серед школярів, значну цифрову присутність у навчальному процесі, проблеми з відвідуванням та все ще відчутний дефіцит матеріальних ресурсів у школах. Саме ці фактори разом із подоланням уже накопичених освітніх втрат стають одним із ключових завдань для української системи освіти.

  • Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    Стипендії студентів зростуть до 20 тисяч гривень: скільки отримуватимуть українці з 1 вересня

    В Україні з 1 вересня 2026 року суттєво підвищаться державні академічні стипендії для студентів. Мінімальна академічна виплата у закладах вищої освіти становитиме 4000 гривень, а найкращі студенти зможуть отримувати президентську стипендію у розмірі 20 тисяч гривень.

    Про це йдеться у роз’ясненні голови підкомітету з питань державної молодіжної політики парламентського Комітету з питань молоді та спорту Ірини Борзової.

    Згідно з новими розмірами виплат, мінімальна академічна стипендія для студентів університетів становитиме 4000 гривень. Підвищена академічна стипендія зросте до 5820 гривень, а підвищена галузева — до 7420 гривень.

    Для студентів, які демонструють найкращі результати навчання, передбачена президентська стипендія у розмірі 20 тисяч гривень.

    Зміни стосуватимуться не лише студентів університетів. Для здобувачів освіти у закладах фахової передвищої освіти мінімальна академічна стипендія становитиме 3020 гривень, а підвищена — 4394 гривні.

    Окремий блок державної підтримки передбачений для молоді з тимчасово окупованих та прифронтових територій. Для таких вступників діють спеціальні умови вступу, які мають спростити отримання української освіти.

    Зокрема, окремі категорії абітурієнтів можуть вступати до українських закладів освіти без складання НМТ — за результатами співбесіди або вступних випробувань через освітні центри. Також для них передбачена окрема квота бюджетних місць.

    Молодь із відповідних територій може отримати допомогу з оформленням українських документів, психологічний супровід та пільгові умови проживання у гуртожитках.

    Крім того, міжнародні партнери передбачили одноразову фінансову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Йдеться про підтримку від ООН та ЮНІСЕФ для визначених категорій вступників.

    Водночас держава продовжує підтримувати студентів, які обирають контрактну форму навчання. Для вступників із високими результатами НМТ діє програма державних грантів, які частково покривають вартість навчання.

    Якщо вступник має щонайменше 150 балів із двох предметів НМТ, він може претендувати на грант від 17 тисяч гривень. Для тих, хто набрав щонайменше 170 балів із двох предметів, розмір гранту становить від 25 тисяч гривень.

    При цьому для вступників, які обирають університети у прифронтових областях, розмір державного гранту автоматично збільшується на 50%.

    Таким чином, із нового навчального року система державної підтримки студентів передбачатиме не лише збільшення академічних стипендій, а й додаткові механізми фінансування навчання для вступників із високими результатами НМТ та молоді з територій, які найбільше постраждали через війну.

    Окремо передбачена ще одна програма для найкращих учасників НМТ-2026. Випускники, які отримають щонайменше 185 балів з кожного предмета, вступлять до українського університету та продовжать там навчання, можуть отримувати 10 тисяч гривень щомісяця протягом першого року навчання.

    Отже, з 1 вересня українські студенти матимуть можливість отримувати значно більшу фінансову підтримку від держави. Розмір конкретної виплати залежатиме від типу стипендії, результатів навчання та категорії студента.

  • Бойові медики зможуть вступати до медичних вишів без НМТ

    Бойові медики зможуть вступати до медичних вишів без НМТ

    У 2026 році в Україні розширюється система спрощеного вступу до закладів медичної освіти для бойових медиків, які мають статус учасника бойових дій. Ініціатива Міністерства охорони здоров’я передбачає створення додаткових можливостей для військовослужбовців, які вже працюють у польових умовах і мають практичний досвід надання медичної допомоги під час бойових дій, отримати повноцінну медичну освіту без зайвих бюрократичних бар’єрів.

    Йдеться про те, що бойові медики зможуть вступати до профільних медичних закладів без складання національного мультипредметного тесту, який є обов’язковим для більшості абітурієнтів. Замість цього для них передбачено спрощену вступну процедуру у форматі співбесіди, яка може проводитися онлайн. Такий підхід пояснюють необхідністю врахування умов воєнного часу, а також специфіки служби, яка часто не дозволяє військовим проходити класичні етапи вступної кампанії.

    У МОЗ підкреслюють, що програма має не лише соціальний, а й стратегічний характер, оскільки дозволяє інтегрувати бойовий досвід військових медиків у систему цивільної медицини та підвищити загальний рівень підготовки медичних кадрів в країні. Окрему увагу приділяють тому, що багато бойових медиків уже виконують складні медичні завдання в умовах обмежених ресурсів, тому їхня подальша освіта фактично є продовженням уже набутої практики.

    Освітні можливості для цієї категорії вступників включають кілька напрямів. Зокрема, можна вступити на бакалаврські програми за спеціальністю «Медсестринство» зі спеціалізацією «Екстрена медицина», після чого випускники отримують кваліфікацію парамедика. Також доступні програми фахової передвищої освіти за напрямом «Сестринська справа», що дозволяє отримати диплом фахового молодшого бакалавра. Таким чином, система охоплює як базовий, так і більш поглиблений рівень підготовки медичних спеціалістів.

    Навчальний процес для бойових медиків максимально адаптований до умов служби. Передбачені дистанційна та заочна форми навчання, які дозволяють поєднувати службу у війську з отриманням освіти. У випадку вступу на окремі програми співбесіда також може проходити онлайн, що значно спрощує участь у вступній кампанії для військових, які перебувають у різних регіонах або на передовій.

    Подати заявку на участь у програмі можуть військовослужбовці, які виконують обов’язки бойових медиків, мають статус учасника бойових дій, а також відповідний освітній рівень — повну загальну середню освіту або попередній диплом фахового рівня. Додатковою умовою є проходження спеціалізованої підготовки у навчальних центрах сектору безпеки та оборони, що підтверджує їхню професійну кваліфікацію.

    Вступна кампанія у 2026 році має чітко визначений графік. Реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 липня, після чого з 3 по 10 липня триватиме подача заяв на співбесіди. Самі співбесіди заплановані на період з 8 по 19 липня, а прийом заяв на вступ стартує 19 липня і завершиться 1 серпня. Остаточне зарахування має бути завершене до 11 серпня, що дозволяє швидко інтегрувати вступників у навчальний процес.

    У програмі беруть участь десять українських медичних закладів освіти, серед яких університети та академії у різних регіонах країни. Вони забезпечують підготовку за спеціалізаціями, що найбільше відповідають потребам військової та цивільної медицини, зокрема екстреної допомоги та сестринської справи.

    У Міністерстві охорони здоров’я наголошують, що подібні програми вже показали свою ефективність у попередні роки, коли сотні військовослужбовців скористалися можливістю здобути медичну освіту за спрощеною процедурою. Це дозволяє не лише підтримати військових після служби, а й посилити кадровий потенціал системи охорони здоров’я України в умовах тривалого навантаження на медичну сферу через війну.

  • Держава платить за нову професію: тисячі українців отримують ваучери на освіту

    Держава платить за нову професію: тисячі українців отримують ваучери на освіту

    Українці можуть безкоштовно опанувати нову професію або підвищити свою кваліфікацію за рахунок держави. Для цього діє програма ваучерів на навчання, яка у 2026 році дозволяє отримати до 33 280 гривень компенсації на здобуття освіти у ліцензованих закладах. Програма орієнтована на людей, які хочуть змінити професію, повернутися на ринок праці або отримати більш затребувану спеціальність в умовах воєнного часу та трансформації економіки.

    Про можливості програми в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній. За його словами, держава щороку фінансує навчання для десятків тисяч українців, а загальна кількість учасників програми вже перевищила 68 тисяч осіб.

    Програма реалізується Міністерством економіки та Державною службою зайнятості. Головна її мета — допомогти громадянам адаптуватися до нових умов на ринку праці, де дедалі більшим попитом користуються технічні спеціальності, робітничі професії, медичні працівники та фахівці у сфері цифрових технологій.

    Ваучер фактично є державним сертифікатом на освіту. Якщо людина знаходить програму навчання вартістю до 33 280 гривень, її повністю може оплатити держава. Якщо ж курс або освітня програма коштують дорожче, різницю можна доплатити самостійно або за рахунок роботодавця.

    Сума підтримки у 2026 році зросла. Якщо раніше максимальний розмір ваучера становив 30 280 гривень, то тепер він збільшений до 33 280 гривень відповідно до чинного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Право на отримання ваучера мають кілька категорій громадян. Насамперед це українці віком від 45 років зі страховим стажем не менше 15 років, ветерани та ветеранки, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, звільнені з військової служби, а також особи, які постраждали внаслідок війни або перебували в незаконному полоні. Водночас претендент повинен мати професійну, фахову передвищу або вищу освіту та не бути зареєстрованим як безробітний.

    Однією з головних переваг програми є свобода вибору. Українці можуть самостійно обирати як навчальний заклад, так і напрям підготовки. Навчання доступне у вишах, коледжах, професійно-технічних закладах та навчальних центрах, які мають відповідну ліцензію.

    Серед найпопулярніших напрямів навчання залишаються медсестринство, психологія, соціальна робота, будівельні спеціальності, транспортна галузь, енергетика, аграрний сектор та ІТ. Водночас значний попит мають короткострокові програми перепідготовки — зокрема курси зварювальників, електромонтерів, монтажників, операторів обладнання та інших робітничих професій.

    За даними Державної служби зайнятості, наразі для навчання за ваучером доступний 161 професійний напрямок — це 100 професій та 61 спеціальність. У 2026 році перелік додатково розширили, включивши такі професії, як водолаз, машиніст насосних установок, монтажник будівельний та няня.

    Особливо актуальною програма стала для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Через війну багато людей втратили роботу або змушені були змінити місце проживання. Ваучер дозволяє швидко перекваліфікуватися та отримати нові навички, які відповідають сучасним потребам ринку праці. Експерти зазначають, що нині саме технічні спеціалісти та кваліфіковані робітники є одними з найбільш затребуваних в Україні.

    Подати заявку на отримання ваучера можна онлайн через сервіси Державної служби зайнятості або особисто у будь-якому центрі зайнятості. Для цього необхідно подати паспорт, ідентифікаційний код, документи про освіту та трудову діяльність, а також документи, які підтверджують належність до відповідної категорії отримувачів. Розгляд заявки триває до трьох робочих днів. Після отримання ваучера людина має 120 днів для укладення договору з обраним навчальним закладом.

    У Міністерстві освіти наголошують, що програма є одним із ключових інструментів професійної адаптації населення. В умовах післявоєнного відновлення країни Україні будуть потрібні десятки тисяч нових фахівців у сферах будівництва, енергетики, медицини, виробництва та високих технологій. Саме тому держава продовжує розширювати можливості для здобуття нових компетенцій та підтримувати тих, хто готовий інвестувати у власний розвиток.

    Фахівці також звертають увагу, що ваучер не можна використати для вже розпочатого або завершеного навчання. Він видається виключно на нову освітню програму після офіційного погодження заявки.

    Українці, які хочуть отримати нову професію або підвищити власну конкурентоспроможність на ринку праці, можуть скористатися реальною можливістю навчатися за державний кошт. А максимальна сума компенсації у понад 33 тисячі гривень дозволяє покрити значну частину витрат на освіту або навіть повністю оплатити навчання за багатьма популярними напрямами.

  • «Навіть переселенці здали»: мережу обурили збори грошей у дитсадку на випускний і «подарунок закладу»

    «Навіть переселенці здали»: мережу обурили збори грошей у дитсадку на випускний і «подарунок закладу»

    У соцмережах спалахнула дискусія після історії мами вихованця дитячого садка, яка відмовилася здавати гроші на «подарунок садочку» до випускного. Найбільше українців обурила фраза про те, що «навіть переселенці здали», яку жінці озвучили як аргумент, аби змусити її погодитися на збір коштів.

    Історію опублікувала користувачка Threads Марина, дитина якої відвідувала садок лише один рік.

    За словами жінки, окрім традиційних витрат на канцелярію, подарунки вихователям, квіти адміністрації, костюми для виступів та різні потреби групи, батьків поставили перед фактом необхідності здати гроші ще й на «подарунок дитсадку».

    При цьому, як стверджує мама, подібні збори тривають уже кілька років, однак самого подарунка ніхто так і не побачив.

    «Йдеться не про 200 гривень, а про тисячі. Я вже здавала гроші на благодійний внесок, канцелярію, подарунки вихователям та няні, квіти директору, костюми дітям. А тепер ще й на подарунок садочку», — написала жінка.

    Після її відмови, каже Марина, пролунала фраза: «Мені вже навіть переселенці здали. Ті, кому в першу чергу важливіші гроші».

    Саме це викликало хвилю обурення у соцмережах. Користувачі назвали такі слова маніпуляцією та дискримінаційним тиском щодо внутрішньо переміщених осіб.

    У коментарях українці масово підтримали жінку, наголошуючи, що жодні збори у державних садках не можуть бути примусовими.

    Багато користувачів зазначили, що практика «подарунків» навчальним закладам фактично стала нормалізацією побутової корупції у сфері освіти.

    «Ви працюєте і сплачуєте податки. Якщо садочку потрібна техніка чи ремонт — адміністрація має звертатися до міста, а не збирати гроші з батьків», — написала одна з коментаторок.

    Інші ділилися власним досвідом, розповідаючи, що у деяких садках батьки здавали лише символічні суми або взагалі обходилися без дорогих подарунків.

    Одна з мам розповіла, що їхня група подарувала дитсадку фотозону для свят, і внесок із кожної родини становив близько 200 гривень.

    «Не тисячі. Це вже занадто», — наголосила користувачка.

    Частина українців також звернула увагу на психологічний тиск у батьківських чатах та колективах, коли відмова здавати гроші автоматично робить людину «білою вороною».

    Сама авторка допису зізналася, що після розмови почувалася «і бабою Ягою, і Скруджем», але водночас не захотіла погоджуватися лише тому, що «так роблять усі».

    У мережі наголошують: добровільні внески можуть існувати лише тоді, коли вони справді добровільні, без осуду, маніпуляцій чи тиску на батьків.

  • Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    Понад 355 тисяч вступників і тривоги під час тестів: в Україні стартував основна сесія НМТ

    В Україні 20 травня офіційно стартувала основна сесія Національного мультипредметного тесту-2026 — ключового вступного випробування для абітурієнтів, яке вже четвертий рік поспіль проходить в умовах повномасштабної війни. Цьогоріч тестування стало рекордним за кількістю зареєстрованих учасників: участь у ньому підтвердили понад 355 тисяч вступників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Основна сесія триватиме до 25 червня, а офіційні результати учасники отримають до 3 липня.

    Про початок НМТ повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Тестування традиційно проводиться у спеціально створених тимчасових екзаменаційних центрах як в Україні, так і за кордоном. За даними УЦОЯО, цьогоріч НМТ в Україні складатимуть 336 827 осіб, ще 18 544 учасники проходитимуть тестування за межами країни.

    У Міністерстві освіти та науки називають нинішню вступну кампанію важливим індикатором того, що дедалі більше молоді планує пов’язувати своє майбутнє саме з Україною. Міністр освіти Оксен Лісовий раніше заявив, що зростання кількості учасників НМТ є «сигналом довіри до української системи освіти» навіть в умовах війни.

    НМТ-2026 проходитиме за моделлю, яку використовували торік. Вступники складають тест протягом одного дня у два блоки: спочатку українську мову та математику, після перерви — історію України й один предмет на вибір. Серед додаткових дисциплін абітурієнти могли обрати іноземну мову, біологію, географію, фізику, хімію або українську літературу.

    Попри дискусії щодо надмірного навантаження та пропозиції повернутися до дводенного формату, в УЦОЯО пояснюють: одноденна модель залишається найреалістичнішою в умовах воєнного часу. Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначала, що дводенне тестування створило б значно більше безпекових та логістичних ризиків, особливо для учасників із прифронтових територій та тих, хто складає іспит за кордоном.

    Структура тестів залишилася максимально наближеною до класичного ЗНО. Завдання включають тести з вибором відповіді, встановлення відповідностей, послідовностей та короткі письмові відповіді. Найбільше завдань містять блоки іноземної мови — по 32 питання, тоді як з математики та фізики — по 22.

    Однією з головних особливостей НМТ-2026 залишається адаптація тестування до умов війни. В УЦОЯО детально прописали алгоритм дій під час повітряних тривог або масованих обстрілів. Якщо через тривалу тривогу чи погіршення самопочуття учасник не зміг завершити тест, він матиме право скласти НМТ під час додаткової сесії, яка триватиме з 17 до 24 липня.

    Для цього абітурієнтам необхідно одразу повідомити працівників тимчасового екзаменаційного центру про проблему та подати відповідну заяву ще до виходу з приміщення. У випадках, коли учасник не зміг навіть прибути на тестування через наслідки обстрілів або тяжкий психоемоційний стан, він може звернутися до регіонального центру оцінювання якості освіти протягом трьох днів після пропущеного іспиту. Рішення щодо допуску до додаткової сесії ухвалюватиме спеціальна комісія.

    Безпекова складова залишається однією з найскладніших частин організації тестування. Через ризики ракетних атак місця проведення НМТ не публікуються відкрито, а інформацію про адресу та час учасники отримують лише у своїх персональних кабінетах.

    Окрему увагу організатори приділяють правилам допуску до екзаменаційних центрів. Для участі у тестуванні вступникам потрібно мати сертифікат НМТ та документ, що посвідчує особу. Допускається використання цифрового документа в застосунку «Дія». Водночас учасникам суворо заборонено приносити до аудиторій будь-які електронні пристрої, навушники, смартгодинники, друковані матеріали чи рукописні нотатки.

    У 2026 році серед предметів на вибір найпопулярнішою знову стала іноземна мова. Англійську обрали понад 112 тисяч учасників. На другому місці — географія, яку складатимуть понад 110 тисяч вступників. Біологію обрали понад 75 тисяч осіб. Найменший інтерес традиційно зафіксований до фізики та хімії — лише 11 тисяч і 3 тисячі учасників відповідно.

    У Міністерстві освіти визнають проблему низької популярності природничих наук. Там пояснюють це браком сучасних лабораторій та обладнання у школах. За словами Оксена Лісового, МОН планує стимулювати інтерес до фізики й хімії через модернізацію освітніх просторів та розвиток практичних експериментів у навчанні.

    Цьогоріч НМТ також проходитиме для окремих категорій вступників мовами національних меншин. Зокрема, 497 учасників складатимуть тест угорською мовою, 18 — румунською, ще троє — польською.

    Після завершення тестування вступники одразу зможуть побачити свої тестові бали за кожен предмет. Попередньо результати можна буде самостійно перевести у шкалу 100–200 балів за допомогою спеціальних таблиць. Офіційні результати НМТ будуть доступні у персональних кабінетах учасників до 3 липня.

    Водночас вступна кампанія-2026 вже супроводжується активними дискусіями щодо майбутнього формату оцінювання. У Верховній Раді та МОН раніше обговорювали можливість поступового повернення до класичного зовнішнього незалежного оцінювання після завершення війни, однак наразі НМТ залишається основною моделлю вступних випробувань через безпекові обмеження та необхідність швидкої організації тестування для сотень тисяч абітурієнтів.

  • Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Виплати дітям ВПО під загрозою через вимогу очного навчання

    Сотні тисяч дітей із родин внутрішньо переміщених осіб можуть опинитися під ризиком втрати щомісячних державних виплат через вимогу навчання за місцем фактичного проживання. Про це заявив голова робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань житла для ВПО Максим Ткаченко.

    Йдеться про державну допомогу у розмірі 3 тисяч гривень на дитину, яку уряд відновив для підтримки сімей внутрішньо переміщених осіб. Ця виплата не прив’язана до доходу родини, однак серед ключових умов її отримання є вимога, щоб дитина навчалася у закладі освіти за місцем фактичного проживання.

    Найбільший ризик виникає для дітей, які продовжують дистанційне навчання, зокрема для школярів із тимчасово окупованих територій або з регіонів, де офлайн-освіта ускладнена або неможлива. Частина таких учнів навчається у релокованих школах, що працюють онлайн і зберігають українські освітні програми для дітей, які не можуть фізично повернутися до своїх громад.

    За словами Максима Ткаченка, проблема може стосуватися сотень тисяч дітей по всій країні. Він навів приклад Маріуполя, де близько 5 тисяч школярів продовжують навчання дистанційно в межах української системи освіти.

    Фактично нова вимога ставить під загрозу отримання виплат тими сім’ями, які не мають можливості забезпечити офлайн-навчання через безпекові або логістичні причини.

    Ткаченко звернув увагу, що така норма може створити додатковий соціальний тиск на родини ВПО, які і так перебувають у складних умовах через втрату житла, роботи та стабільного місця проживання. Він також поставив питання, чи було належним чином прораховано наслідки впровадження цієї вимоги та чи узгоджували її з Міністерством освіти і науки.

    Окремо наголошується, що для частини родин виплати у 3 тисячі гривень є суттєвою підтримкою бюджету, особливо в умовах нестабільного доходу та додаткових витрат на оренду житла, переселення чи лікування.

    У парламенті пропонують переглянути підхід до надання виплат. Зокрема, Максим Ткаченко закликав запровадити перехідний період, який дозволив би уникнути різкого припинення допомоги.

    За його словами, оптимальним рішенням могло б стати збереження виплат щонайменше до вересня, щоб родини мали час адаптуватися до нових правил і, за можливості, перейти на очну форму навчання.

    Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових викликів державної політики під час повномасштабної війни. Механізми допомоги неодноразово переглядалися, зокрема з метою їх адресності та ефективності, однак зміни часто викликають дискусії через ризик обмеження доступу до виплат для найбільш вразливих категорій.

    Особливо гостро це стосується дітей, які через війну втратили можливість стабільного навчання в очному форматі та змушені залишатися у дистанційних або змішаних освітніх програмах.

    Наразі питання умов виплат перебуває на етапі обговорення, а можливі зміни ще можуть бути доопрацьовані у взаємодії між парламентом, урядом та профільними міністерствами.

  • Зимові канікули стартують наприкінці грудня: як відпочиватимуть школярі

    Зимові канікули стартують наприкінці грудня: як відпочиватимуть школярі

    З 1 вересня в Україні розпочався навчальний рік, упродовж якого школярі традиційно матимуть чотири періоди канікул. Йдеться про осінні, зимові, весняні та літні перерви в навчанні.

    Згідно з орієнтовним графіком, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Водночас у деяких закладах освіти відпочинок може бути продовжений до 18 січня — це рішення ухвалюється на рівні конкретної школи.

    Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

    На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

    За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

    Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.

  • Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

    Інститут модернізації освіти замовив підручники на понад 1 млрд грн

    У період з 7 по 21 травня Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України уклала прямі договори на друк підручників для 8 класу загальною вартістю понад 1,06 мільярда гривень. Про це повідомляє ресурс «Наші гроші» з посиланням на систему публічних закупівель Prozorro.

    Найбільші суми дісталися трьом провідним видавництвам:

    • ТОВ «Видавництво «Ранок» – 242,3 млн грн;

    • ТОВ «Генеза» – 235,6 млн грн;

    • ТОВ «Видавництво Астон» – 103,1 млн грн.

    Найдорожчим серед усіх замовлень виявився підручник інтегрованого курсу «Українська мова, українська та зарубіжна літератури» у двох частинах, надрукований видавництвом «Ранок». Його вартість склала 3 900 грн за примірник при накладі 481 екземпляр. З них понад 2 тисячі гривень – поліграфічні витрати, решта – авторські гонорари, редакційна робота та дозволена рентабельність. На момент замовлення цей підручник ще не було оприлюднено на сайті МОН.

    Подібна ситуація траплялася і раніше: аналогічне видання для 7 класу вартувало 3 976 грн за штуку при накладі лише 209 екземплярів. У цьому випадку поліграфія коштувала усього 235 грн.

    Різке здорожчання друку може бути пов’язане з втратою поліграфічних потужностей унаслідок російського ракетного удару по харківській друкарні «Фактор-друк» у травні 2024 року. Видавництво «Ранок» повідомляло про знищення частини продукції. У червні представники галузі заявили, що попри обстріли та проблеми з електропостачанням, Харків залишається ключовим центром друку навчальної літератури.

    Серед інших малотиражних видань – підручник «Польська мова» для шкіл з польською мовою навчання від ДП «Світ», який замовили по 2 503 грн за примірник накладом усього 220 екземплярів.

    Для порівняння, великі наклади коштували значно дешевше. Наприклад, «Громадянська освіта» обійшлася державі у 58 грн за екземпляр при накладі понад 217 тисяч примірників.

    Усі угоди були укладені без проведення конкурентних торгів. Це пояснюється тим, що відповідні видавництва мають виключні майнові права на підручники, рекомендовані МОН після конкурсного відбору.

    Власниками харківського «Ранку» є Віктор Круглов та ТОВ «Видавнича група «Основа», пов’язане з Інною Гришиною, Зазою Джеджеєю та Дмитром Томашком.

    Київське видавництво «Генеза» контролюють Олексій Дубас, Віктор Єзловецький, Олег Фурман і Владлен Маценко. Керує компанією Микола Чаюн.

    Тернопільське «Астон» належить Івану Білаху, який також є директором видавництва.