Golosnovinua.com

Позначка: ОВДП

  • Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    На початку серпня одним із головних факторів, які можуть впливати на валютний ринок України, стане вартість енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту здатне посилити попит бізнесу на долари та євро через збільшення витрат на імпорт пального. Водночас різких стрибків курсу найближчим часом не очікується.

    Такий прогноз озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

    За його словами, на міжбанківському ринку у перший тиждень серпня долар може перебувати в межах 44,6–45,2 грн, а євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку американська валюта, за прогнозом, коштуватиме приблизно 44,8–45 грн, а євро — 51–51,5 грн.

    Одним із ключових ризиків для гривні залишатиметься подорожчання нафти. Україна значною мірою залежить від імпорту пального, тому зміни світових котирувань швидко відображаються на потребі імпортерів у валюті.

    За словами Лєсового, енерготрейдери зазвичай намагаються купувати валюту наперед, якщо бачать ризик одночасного зростання і цін на нафту, і курсу долара. Саме тому навіть очікування подорожчання енергоносіїв можуть короткостроково підвищувати попит на іноземну валюту.

    Додатковим чинником стане підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду. Компанії традиційно збільшують запаси пального, закуповують генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Значна частина цієї продукції імпортується, тому для розрахунків потрібні долари або євро.

    У результаті попит на валюту з боку бізнесу на початку серпня може зрости. Водночас експерт вважає, що ці процеси є прогнозованими, а тому Національний банк має достатньо інструментів, щоб згладжувати дисбаланс за допомогою валютних інтервенцій.

    Окремо Лєсовий звернув увагу на поведінку населення. За його словами, українці традиційно дуже чутливо реагують на зміну цін на бензин і дизель. Подорожчання пального часто підсилює інфляційні очікування, а це, своєю чергою, може підштовхувати людей до купівлі валюти як способу збереження заощаджень.

    Втім, масового переходу населення в долари чи євро він наразі не прогнозує. Одним із головних стримувальних факторів є дохідність гривневих депозитів. За умови помірної інфляції вони залишаються достатньо привабливими та дозволяють отримувати реальний дохід.

    Ще одним конкурентом іноземній валюті залишаються облігації внутрішньої державної позики. Дохід від ОВДП не оподатковується, тому цей інструмент продовжує користуватися попитом серед приватних інвесторів.

    На курс також можуть впливати безпекові фактори. Зокрема, атаки Росії на енергетичну та логістичну інфраструктуру здатні одночасно збільшити потребу України в імпорті обладнання та ускладнити експорт. Це може створити додатковий попит на валюту та зменшити її надходження на ринок.

    Певним стабілізувальним фактором у серпні може стати сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції. Це традиційно стримує інфляцію в окремих категоріях. Водночас логістичні проблеми або нові російські удари можуть частково нівелювати цей ефект.

    За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Режим керованої гнучкості дозволяє регулятору контролювати надмірні коливання та компенсувати періоди підвищеного попиту на валюту.

    Протягом 3–9 серпня банкір очікує, що щоденні коливання на міжбанку становитимуть близько 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі відхилення, за його оцінкою, залишатимуться в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.

    Таким чином, різкого обвалу гривні на початку серпня експерт не очікує. Найбільший ризик для валютного ринку він пов’язує саме з цінами на нафту та подальшою динамікою вартості пального. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може збільшити попит імпортерів на долари та євро. Водночас інтервенції НБУ, висока дохідність гривневих інструментів і відносно стриманий попит населення мають зменшити ймовірність різких курсових стрибків.

  • Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Українці встановили новий історичний рекорд за обсягом інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Станом на кінець червня 2026 року портфель державних цінних паперів, що перебуває у власності фізичних осіб, досяг найвищого показника за всю історію функціонування цього ринку. У Міністерстві фінансів зазначають, що громадяни дедалі активніше використовують ОВДП як інструмент збереження та примноження заощаджень, а також підтримки державного бюджету в умовах війни.

    За інформацією Мінфіну, станом на 24 червня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 153,6 млрд гривень, що стало абсолютним рекордом за всю історію українського ринку державних облігацій. Станом на 1 липня обсяг вкладень населення оцінювався приблизно у 150 млрд гривень, що на 59% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 33,9% більше, ніж на початку 2026 року.

    Завдяки такому зростанню частка фізичних осіб серед усіх власників ОВДП за рік збільшилася з 5,1% до 7,6%. Це свідчить про стале зростання інтересу українців до державних цінних паперів як одного з найбільш надійних фінансових інструментів. Інвестори можуть придбати військові та класичні ОВДП через банки або ліцензованих брокерів, а отримані державою кошти спрямовуються на фінансування бюджету та забезпечення потреб країни.

    Зростання зафіксували й серед інших категорій інвесторів. Портфель страхових компаній за рік збільшився майже на 30% і досяг 24,6 млрд гривень. Вкладення юридичних осіб зросли на 14,7%, до 213,4 млрд гривень. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються українські банки, портфель яких зріс на 8,1% і становить 916,3 млрд гривень, або 46,3% від загального обсягу всіх ОВДП в обігу.

    Водночас частка Національного банку України у структурі власників державних облігацій продовжує скорочуватися. Якщо рік тому НБУ володів 36,6% усіх ОВДП, то станом на 1 липня 2026 року цей показник знизився до 33,2%. Обсяг портфеля регулятора за рік скоротився на 2,5% — до 655,8 млрд гривень. Така динаміка пов’язана з поступовим переходом до ринкової моделі фінансування державного бюджету, коли дедалі більшу роль відіграють приватні інвестори та фінансові установи.

    Частка іноземних інвесторів залишається відносно невеликою. Станом на початок липня нерезиденти володіли ОВДП на суму 17,8 млрд гривень, що становить 0,9% від загального обсягу ринку. У річному вимірі їхній портфель скоротився на 10,5%, хоча з початку 2026 року він зріс на 11,7%, що може свідчити про поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що розвиток внутрішнього ринку ОВДП залишається одним із ключових джерел фінансування державного бюджету. На 2026 рік уряд планує залучити через розміщення облігацій до 420 млрд гривень. Кошти від продажу державних цінних паперів спрямовуються на фінансування соціальних видатків, підтримку економіки та інших потреб держави, тоді як основні оборонні витрати покриваються як за рахунок внутрішніх доходів бюджету, так і міжнародної фінансової допомоги.

    Раніше Міністерство енергетики України вперше майже за два десятиліття також повідомило про інвестування коштів власного фінансового резерву в ОВДП. Уже вкладено близько 400 млн гривень, а загальний обсяг таких інвестицій протягом 2026 року має сягнути приблизно 785 млн гривень. Крім того, міжнародні кредитори погодилися відтермінувати виплати за державним боргом України до 2030 року, що має додатково підтримати фінансову стійкість країни в умовах війни.

    Фахівці пояснюють зростання популярності ОВДП одразу кількома чинниками: конкурентною дохідністю порівняно з банківськими депозитами, державними гарантіями повернення коштів, звільненням доходу фізичних осіб від оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, а також можливістю безпосередньо підтримати фінансову стійкість держави в умовах повномасштабної війни. Саме ці фактори сприяли тому, що за останній рік інвестиції українців у державні облігації зросли майже на 60% і досягли найвищого рівня за всю історію функціонування ринку ОВДП.

  • Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    У середу, 15 квітня 2026 року, офіційний курс євро до гривні зріс до 51,32 грн, встановивши новий історичний максимум. Відповідні дані оприлюднив Національний банк України. Порівняно з попереднім банківським днем європейська валюта подорожчала одразу на 57 копійок — це одне з найбільших добових зростань за останній час.

    Водночас курс долара США також продемонстрував підвищення, однак значно стриманіше — на 6 копійок, до 43,49 грн за долар. Таким чином, Національний банк встановив офіційні курси валют на 15 квітня на рівні: 1 долар США — 43,49 грн (проти 43,43 грн днем раніше), 1 євро — 51,32 грн (проти 50,75 грн станом на 14 квітня). Також зросли й інші валюти: зокрема, польський злотий піднявся до 12,09 грн.

    Новий показник перевищив попередній історичний максимум курсу євро, зафіксований у лютому 2026 року на рівні близько 51,25 грн. Ще напередодні, 14 квітня, офіційний курс становив 50,75 грн, тобто за добу євро додало понад пів гривні. Для порівняння, на готівковому ринку в середині квітня європейська валюта вже торгувалася в межах 51,0–51,4 грн, що свідчить про те, що офіційний курс фактично наздогнав ринкові значення.

    Загалом гривня послабилася щодо всіх основних валют, однак найбільше — саме до євро. Така динаміка свідчить про асиметрію валютного ринку: європейська валюта дорожчає швидше за долар, що частково пов’язано із глобальними змінами на міжнародних ринках, зокрема коливанням пари євро/долар.

    Варто зазначити, що нинішній курс євро означає фактичний історичний мінімум гривні щодо європейської валюти. Водночас ситуація з доларом виглядає більш стабільною: поточний курс залишається нижчим за рекордний рівень 44,16 грн, зафіксований у березні 2026 року.

    На готівковому ринку тенденції залишаються подібними: долар коливається в межах 43,5–43,7 грн, тоді як євро тримається на рівні понад 51 грн. Це свідчить про збереження високого попиту на іноземну валюту та очікування подальшого послаблення гривні.

    На тлі валютних коливань експерти також звертають увагу на альтернативні інструменти збереження коштів. Зокрема, дохідність гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) наразі становить близько 17% річних, що дозволяє частково компенсувати інфляційні втрати та валютні ризики.

    Оновлення історичного максимуму курсу євро є черговим сигналом посилення тиску на гривню та зростання ролі зовнішніх факторів у формуванні валютного ринку. Якщо поточна динаміка збережеться, не виключено подальше закріплення європейської валюти вище психологічної позначки у 51 грн.

  • Скільки заробила родина Зеленського за рік: оприлюднено декларацію

    Скільки заробила родина Зеленського за рік: оприлюднено декларацію

    Сукупний дохід родини президента України Володимира Зеленського у 2025 році зріс більш ніж на 500 тисяч гривень і склав 15,8 мільйона гривень. Відповідні дані оприлюднені в електронній декларації на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

    Згідно з документом, особистий дохід глави держави становив 7,44 мільйона гривень. Водночас заробітна плата президента залишилася відносно невеликою — 336 тисяч гривень на рік, що становить близько 28 тисяч гривень на місяць.

    Основну частину доходів сформували інші джерела. Зокрема, понад 4,18 мільйона гривень президент отримав від погашення облігацій внутрішньої державної позики. Ще понад 2,12 мільйона гривень надійшло від здачі майна в оренду. У загальному доході родини частка від ОВДП склала понад 8,3 мільйона гривень.

    Порівняно з попереднім роком доходи родини зросли: у 2024 році вони становили трохи більше 15,28 мільйона гривень.

    У декларації також зазначені грошові активи. На банківських рахунках президент задекларував 1,8 мільйона гривень, 357 тисяч євро та 38 тисяч доларів. Готівкою зберігається 595 тисяч доларів, майже 98 тисяч гривень і 1 тисяча євро.

    Щодо майна, суттєвих змін у 2025 році не відбулося. Президент володіє квартирою у Києві площею понад 130 квадратних метрів, двома гаражами, а також має частку у двох квартирах разом із Сергієм Шефіром. Крім того, у користуванні перебуває державна дача з господарськими будівлями.

    Частина нерухомості оформлена на дружину президента Олену Зеленську, зокрема квартира у Великій Британії та інші об’єкти. Подружжя також задекларувало ювелірні вироби, годинники та автомобілі Range Rover і Mercedes-Benz.

    Окремо в декларації зазначено, що у вересні 2025 року Володимир Зеленський став власником торговельних марок “Зеленський” і Zelenskyy. Вони можуть використовуватися для широкого переліку товарів і послуг, а термін їх дії встановлено до 2032 року.

    Кампанія декларування триває щороку з 1 січня до 31 березня, і наразі завершується.

  • Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    Банк «Альянс» фігурує у справах щодо операцій із державними цінними паперами

    В умовах воєнного стану стабільність і прозорість фінансової системи є питанням національної безпеки. Водночас діяльність АТ Банк Альянс викликає серйозні запитання щодо концентрації фінансових ризиків, операцій із державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання.

    Формально йдеться про звичайну банківську діяльність, однак фактично банк став ключовим елементом складної фінансової конструкції, вибудуваної навколо багаторазових операцій із державними цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики. У цих операціях брали участь пов’язані юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що дозволяло акумулювати значні грошові потоки в обмеженому контурі.

    Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

    Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

    Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

    Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

    У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.