Позначка: озброєння РФ

  • Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Не «Калібр» і не «Шахед»: чому нова ракета РФ стала небезпечним викликом для України

    Росія продовжує змінювати тактику повітряних атак проти України, роблячи ставку не лише на дорогі крилаті та балістичні ракети, а й на значно дешевші засоби ураження, які можна виробляти масово. Одним із таких нових видів озброєння стала малогабаритна крилата ракета S8000 «Бандероль», яку окупанти вже застосували під час масованих атак по українських містах. Експерти зазначають, що головна небезпека цієї зброї полягає не лише в її технічних характеристиках, а й у можливості масштабного виробництва та використання у складі комбінованих ударів.

    Про появу нового російського виробу повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило його характеристики на порталі War&Sanctions. За інформацією української розвідки, розробником ракети є російська компанія «Кронштадт», яка перебуває під міжнародними санкціями та відома виробництвом ударних безпілотників «Оріон». Саме цей БпЛА наразі є основним носієм «Бандеролі», хоча Росія також адаптує її для застосування з ударних гелікоптерів Мі-28Н.

    На відміну від балістичних ракет, які рухаються по висотній траєкторії, S8000 належить до класу малогабаритних крилатих ракет. Вона летить на малій висоті, здатна маневрувати та огинати рельєф місцевості. Саме це ускладнює її своєчасне виявлення та перехоплення окремими засобами протиповітряної оборони.

    За даними ГУР, довжина ракети становить близько п’яти метрів, діаметр корпусу — приблизно 30 сантиметрів, а розмах крил — 2,2 метра. Крейсерська швидкість польоту досягає близько 560 км/год, максимальна — до 650 км/год. Дальність польоту оцінюється приблизно у 500 кілометрів. Бойова частина має масу понад 110 кілограмів, із яких майже 50 кілограмів припадає безпосередньо на вибухову речовину.

    Особливістю нової ракети є широке використання іноземних комплектуючих. Українська розвідка встановила, що в конструкції застосовано китайський реактивний двигун Swiwin SW800Pro, який спочатку створювався для спортивного авіамоделювання, японські акумуляторні батареї Murata, південнокорейські сервоприводи Robotis, австралійські або китайські телеметричні модулі, а також значну кількість мікроелектроніки американського, японського, швейцарського, китайського та південнокорейського виробництва.

    Водночас на ракеті встановлена російська антена «Комета-М8», яка забезпечує підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Саме поєднання доступних цивільних компонентів та окремих військових систем дозволило Росії суттєво здешевити виробництво нового виробу.

    Експерти зазначають, що концепція «Бандеролі» нагадує сучасні українські розробки типу «Паляниця» або «Пекло» — компактні реактивні ударні засоби, створені з розрахунком на серійне виробництво. Однак головною відмінністю російського виробу є ставка саме на масовість застосування під час комбінованих повітряних атак.

    За словами авіаційного експерта Костянтина Криволапа, основною перевагою «Бандеролі» перед безпілотниками типу Shahed є значно вища швидкість польоту. Це потенційно ускладнює роботу мобільних вогневих груп і дає більше шансів окремим ракетам проривати систему протиповітряної оборони. Водночас експерт вважає малоймовірним, що «Бандероль» повністю замінить «Шахеди», адже вона все ж дорожча у виробництві.

    Фахівці також звертають увагу, що Росія може використовувати такі ракети разом із дронами-камікадзе, крилатими та балістичними ракетами, створюючи комбіновані атаки для перевантаження української ППО. Саме така тактика останнім часом дедалі частіше застосовується під час масованих обстрілів України.

    Разом із тим військові експерти наголошують, що «Бандероль» не є «невразливою» зброєю. Через дозвукову швидкість вона може успішно перехоплюватися сучасними комплексами протиповітряної оборони малого та середнього радіуса дії, а також винищувальною авіацією. Зокрема, українські Повітряні сили вже неодноразово демонстрували ефективність літаків F-16 та інших засобів ураження проти подібних повітряних цілей.

    Важливим напрямком протидії залишається й знищення носіїв нових ракет ще до моменту запуску. Оскільки основним носієм «Бандеролі» є ударний безпілотник «Оріон», українські Сили оборони регулярно атакують аеродроми, склади та виробничі об’єкти, пов’язані з їх експлуатацією. Такий підхід дозволяє зменшувати потенціал противника ще до здійснення повітряних ударів.

    Поява S8000 «Бандероль» свідчить про прагнення Росії перейти до моделі масового виробництва дешевших високоточних засобів ураження, які можуть використовуватися поряд із безпілотниками та традиційними крилатими ракетами. Саме тому українські військові та міжнародні експерти уважно стежать за масштабами виробництва нового виробу та його подальшим застосуванням на полі бою.

  • “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    “Орешнік” уже в Білорусі? ЗМІ назвали точне місце, де Росія могла сховати ракетний комплекс для ударів по Україні

    У Білорусі, ймовірно, визначили місце базування російського ракетного комплексу середньої дальності «Орешнік», який Росія вже застосовувала для ударів по території України. За даними моніторингових ресурсів, елементи комплексу можуть перебувати на території колишнього військового аеродрому «Кричев-6» у Могильовській області, неподалік кордону з Росією.

    Інформацію про можливе розміщення комплексу оприлюднив ресурс «Сообщество железнодорожников Беларуси», який спеціалізується на моніторингу військових перевезень територією Білорусі. Аналітики звернули увагу на переміщення великого військового ешелону, який наприкінці грудня 2024 року прибув до району Кричева з російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області.

    Згідно з оприлюдненими даними, орієнтовно в період з 20 по 29 грудня військовий ешелон вирушив зі станції «Капустин Яр» Приволзької залізниці та прибув на станцію «Кричев I». Саме ця станція розташована найближче до колишньої авіабази «Кричев-6», яка останніми роками офіційно фігурує в документах як логістичний центр.

    Аналітики наголошують, що вибір пункту призначення навряд чи був випадковим. Станція «Кричев I» є ключовим залізничним вузлом для доставки великогабаритної військової техніки до території колишнього аеродрому. Саме тому експерти припускають, що частини комплексу «Орешнік» могли бути розгорнуті саме там.

    Тема розміщення новітньої російської ракети в Білорусі активно обговорюється ще з кінця 2024 року. Тоді під час зустрічі російського диктатора Володимир Путін та білоруського правителя Олександр Лукашенко вперше публічно прозвучала інформація про можливе перекидання комплексу на білоруську територію. Лукашенко тоді заявляв, що звертався до Москви з проханням розмістити відповідне озброєння для посилення оборонних можливостей Білорусі.

    Офіційних підтверджень фактичного розгортання «Орешніка» ні російська, ні білоруська сторона не надавали. Водночас численні ознаки військової активності навколо Кричева та незвичні перевезення із полігону «Капустин Яр» стали підставою для припущень, що комплекс уже перебуває на території союзної Росії держави.

    «Орешнік» вважається одним із найновіших ракетних комплексів Росії. За оцінками військових експертів, він створений на базі міжконтинентальної балістичної ракети «Ярс», але має меншу дальність польоту. Якщо «Ярс» належить до міжконтинентального класу, то «Орешнік» класифікують як ракету середньої дальності із заявленим радіусом дії до 5 тисяч кілометрів.

    Особливу увагу комплекс привернув після листопада 2024 року, коли Росія вперше застосувала його проти України. Тоді ракета вдарила по району підприємства «Південмаш» у Дніпрі. Унаслідок атаки були пошкоджені об’єкти інфраструктури, а також загинули та постраждали мирні жителі.

    Після цього російська пропаганда почала активно використовувати тему «Орешніка» як елемент психологічного тиску на Україну та країни Заходу. Кремль позиціонував нову ракету як зброю, здатну долати сучасні системи протиповітряної оборони та завдавати ударів на значних відстанях.

    Водночас низка західних аналітиків зазначає, що навколо комплексу досі залишається багато невідомих. Незалежних підтверджень заявлених технічних характеристик немає, а більшість інформації про ракету походить із російських офіційних джерел. Саме тому оцінки її можливостей можуть відрізнятися.

    Якщо інформація про базування комплексу на аеродромі «Кричев-6» підтвердиться, це означатиме подальше поглиблення військової інтеграції між Москвою та Мінськом. Білорусь уже надала свою територію для російських військових навчань, розміщення тактичної ядерної зброї та запусків ударних безпілотників. Розгортання комплексу середньої дальності стало б ще одним кроком до посилення російської військової присутності поблизу кордонів України та країн НАТО.

    На цьому тлі українські та західні розвідки продовжують уважно відстежувати переміщення російських ракетних підрозділів на території Білорусі. Будь-яке підтвердження розміщення «Орешніка» може мати важливе значення для оцінки безпекової ситуації в регіоні та планування заходів протиповітряної оборони.

    Наразі офіційного підтвердження інформації про дислокацію комплексу в Кричеві немає, однак оприлюднені дані про залізничні перевезення та логістику стали черговим свідченням активної військової співпраці між Росією та Білоруссю в умовах триваючої війни проти України.

  • РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    РФ могла почати виробництво “Орєшніка”, але ракет у запасі мало

    Росія, ймовірно, розпочала малосерійне виробництво балістичних ракет середньої дальності типу “Орєшнік”, однак навіть за таких умов їхня загальна кількість у російському арсеналі залишається вкрай обмеженою. Про це повідомляє Defense Express, посилаючись на аналіз динаміки застосування цієї зброї, дані українських спецслужб та оцінки міжнародних експертів.

    Аналітики звертають увагу, що одним із ключових індикаторів можливого переходу до серійного або напівсерійного виробництва є скорочення інтервалів між бойовим застосуванням ракети. Якщо між першими двома ударами, які пов’язують із застосуванням “Орєшніка” по Дніпру та Львову, минуло приблизно 13,5 місяців, то між другим і третім випадком використання — зокрема ударом по Білій Церкві в ніч на 24 травня — цей проміжок скоротився до близько 4,5 місяців. Така різниця, на думку експертів, може свідчити про поступове налагодження виробничого циклу або накопичення певного мінімального запасу ракет, який дозволяє частіше їх застосовувати.

    У матеріалі підкреслюється, що подібна динаміка узгоджується з раніше озвученими оцінками українських спецслужб щодо перспектив виробництва цього типу озброєння. Зокрема, ще у жовтні 2025 року під час закритого брифінгу за участю керівництва держави та розвідувальних структур повідомлялося, що Росія може планувати виготовлення до шести ракет “Орєшнік” у 2026 році. Згодом, у січні 2026 року, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський заявив, що на той момент Росія могла мати лише 3–4 такі ракети, але водночас розглядала запуск малосерійного виробництва з орієнтовним темпом близько п’яти одиниць на рік і потенційно більше у разі нарощування потужностей.

    Окремо вказується, що дані Головного управління розвідки Міноборони України станом на квітень 2026 року оцінювали загальний запас “Орєшників” у Росії до 10 одиниць. Водночас експерти наголошують, що така формула “до 10” означає верхню межу оцінки, а не точну кількість, і реальний арсенал може бути меншим. У цьому контексті аналітики підкреслюють, що навіть за найоптимістичніших для Росії підрахунків мова не йде про масовий арсенал, а радше про обмежену кількість одиниць високотехнологічної зброї.

    За оцінками оборонних фахівців, поточний темп виробництва може становити приблизно одну ракету кожні 2–2,5 місяці. Це означає, що навіть за умови запуску малосерійного виробництва на початку року Росія фізично не могла накопичити великий запас таких ракет і, ймовірно, виготовила лише кілька додаткових одиниць у межах обмеженого виробничого циклу. Відповідно, навіть за наявності серійного складання, мова йде не про масштабне озброєння армії, а про точкове поповнення арсеналу.

    Аналітики також звертають увагу, що попри можливе нарощування виробництва, “Орєшнік” залишається дорогим і технологічно складним типом озброєння, який не може швидко масштабуватися до великих обсягів. Це обмежує його роль у війні і робить радше інструментом демонстративного або епізодичного застосування, ніж масової ракетної системи.

    Окрему увагу дослідники приділяють еволюції застосування цієї ракети. Вони зазначають, що кожне її використання супроводжується значним часовим розривом і не демонструє ознак регулярних ударів, характерних для масових ракетних систем. Це може свідчити як про обмежені виробничі можливості, так і про складність підготовки та використання цього типу озброєння.

    Нагадаємо, у ніч на 24 травня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку по території України із застосуванням ракет різних типів і безпілотників, основною ціллю якої став Київ. За даними української сторони, під час удару була застосована балістична ракета середньої дальності РС-26 “Рубіж”, яка в інформаційному просторі також фігурує під назвою “Орєшнік”. Запуск здійснювався з полігону Капустін Яр, а влучання зафіксували в районі Білої Церкви на Київщині, що стало частиною масштабної ракетно-дронової атаки по Україні.

  • Що відомо про новий російський безпілотник «Гєрань-5»

    Що відомо про новий російський безпілотник «Гєрань-5»

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальні характеристики та компонентну базу нового російського ударного безпілотника «Гєрань-5», який Росія, за наявною інформацією, планує запускати зі штурмовика Су-25.

    Розвідка представила повний технічний розбір апарата, включно з інтерактивною тривимірною моделлю, описом конструкції, електронної компонентної бази та основних тактико-технічних характеристик. Дані оприлюднені в межах фіксації використання Росією іноземних технологій у засобах повітряного нападу.

    Згідно з оприлюдненою інформацією, повна злітна маса «Гєрані-5» становить близько 850 кілограмів. Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, а максимальна дальність може сягати до 950 кілометрів. Максимальна висота польоту заявлена на рівні шести кілометрів, однак фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 метрів до трьох кілометрів.

    Крейсерська швидкість безпілотника становить від 450 до 600 кілометрів на годину, що суттєво перевищує показники попередньої модифікації «Гєрань-3». Як силову установку використано китайський турбореактивний двигун із тягою близько 200 кілограмів сили.

    У конструкції безпілотника застосовані типові для лінійки «Гєрань» компоненти. Зокрема, апарат оснащений польотним контролером, інерціальною навігаційною системою, супутниковою навігацією з багатоелементною антеною, системою передачі телеметричних даних на базі мікрокомп’ютера та мобільних модемів, а також мережевими модулями зв’язку.

    Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та металевих елементів. Для маркування безпілотників використовується експериментальна серія, аналогічна тій, що застосовувалася на модифікаціях «Гєрань-2» у поєднанні з авіаційними ракетами та переносними зенітно-ракетними комплексами.

    Розвідка також ідентифікувала походження електронної компонентної бази безпілотника. За наявними даними, комплектуючі мають походження з Китаю, США та Німеччини.

    За оцінками фахівців, «Гєрань-5» за конструктивними рішеннями нагадує іранський безпілотник Karrar, а більшість його блоків є уніфікованими з іншими російськими дронами цього типу. Довжина апарата становить близько шести метрів, розмах крил — до п’яти з половиною метрів. На відміну від попередніх модифікацій лінійки, новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою.

    Окремо зазначається, що російська сторона опрацьовує можливість запуску цього безпілотника безпосередньо зі штурмовика Су-25, що може розширити тактичні можливості його застосування.