Позначка: озон

  • Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    Ракетна ніч у Таганрозі: горів хаб Ozon, під ударом міг опинитися завод військової авіації

    У ніч на 15 вересня 2026 року російський Таганрог у Ростовській області зазнав ракетної атаки. Місцева влада повідомила про пошкодження складських приміщень, житлових будинків та інших об’єктів, а також про пожежі. Серед постраждалих об’єктів — логістичний хаб партнера маркетплейсу Ozon, роботу якого довелося призупинити. Одночасно моніторингові канали поширили інформацію про можливий удар по Таганрозькому авіаційному науково-технічному комплексу імені Берієва, пов’язаному з ремонтом російської військової авіації. Однак наслідки для підприємства та літаків станом на ранок залишалися непідтвердженими. Про нічні події повідомило РБК-Україна.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки, назвавши її масованою ракетною. За його повідомленням, у місті пошкоджено скління двох багатоквартирних і трьох приватних будинків, навчального закладу та комерційної будівлі. Також він заявив про пошкодження газової труби, складів сільськогосподарських підприємств, продуктового магазину й об’єкта Ozon. Перелік, який навів російський посадовець, опублікував УНІАН. Незалежної оцінки масштабу цих пошкоджень у доступних ранкових повідомленнях немає.

    Після атаки у Таганрозі зафіксували три осередки займання. Про це, за повідомленням російського видання «Москва 24», заявила очільниця міста Світлана Камбулова. До ліквідації наслідків залучили екстрені служби. Водночас уточнення міської влади стосувалося трьох осередків пожежі внаслідок атаки загалом: воно не дає підстав стверджувати, що всі три виникли саме всередині складу Ozon. У повідомленні компанії окремо йдеться про займання в одному з блоків будівлі логістичного партнера. Джерело.

    Сам маркетплейс уточнив статус пошкодженого об’єкта. За заявою Ozon, яку переказали російські медіа, у Таганрозі працював хаб доставки партнерської логістичної компанії. Через ракетну загрозу його евакуювали, постраждалих серед працівників, за даними компанії, немає. Після займання роботу хабу тимчасово зупинили. В Ozon також наголосили, що цей об’єкт не приймав поставки безпосередньо від продавців, оскільки виконував інші операції. Вантажі, які прямували до нього, мають перенаправити на інші майданчики. Компанія стверджує, що доставка та видача замовлень покупцям тривають у звичайному режимі. Заява Ozon у викладі «Москва 24».

    Окрема увага прикута до авіаційного комплексу імені Берієва. За попередніми повідомленнями каналів Exilenova+ та Supernova+, підприємство також могло опинитися під ударом. Видання OBOZ.UA повідомило про поширені місцевими жителями кадри пожежі, які пов’язують із територією заводу. Проте доступні матеріали не дозволяють достовірно встановити, які саме споруди постраждали, чи пошкоджено виробниче обладнання та чи були уражені літаки. Тому повідомлення про можливе влучання в авіакомплекс наразі потребують подальшого підтвердження. Повідомлення OBOZ.UA.

    Значення цього підприємства для російської військової авіації пояснюється його спеціалізацією. Як нагадує OBOZ.UA з посиланням на попереднє повідомлення Генерального штабу ЗСУ, комплекс здійснює ремонт і модернізацію літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Саме тому інформація про вибухи поблизу заводу викликає увагу до можливих наслідків для авіаремонтних потужностей РФ. Водночас профіль підприємства сам собою не підтверджує, що конкретні літаки перебували там у ніч на 15 вересня або зазнали пошкоджень. Перевіреного переліку таких втрат у розглянутих джерелах немає. Джерело.

    Нинішнє повідомлення про пожежу на об’єкті, пов’язаному з Ozon, з’явилося на тлі попередніх атак на логістичну інфраструктуру компанії. Зокрема, 29 серпня маркетплейс уже заявляв про влучання безпілотників в один зі своїх логістичних об’єктів у Ростовській області. Тоді компанія повідомила, що працівників евакуювали заздалегідь, а невелике займання оперативно загасили. За попередніми даними, постраждалих не було. Про цей випадок повідомляв «Інтерфакс». Це окремий епізод, і його обставини не слід змішувати з наслідками удару по Таганрогу 15 вересня.

    Ще один масштабний випадок стався поблизу Саратова. У публікації від 11 вересня РБК-Україна з посиланням на російську службу «Радіо Свобода» повідомило про знищення логістичного центру Ozon та оприлюднення супутникового знімка наслідків. За даними того матеріалу, площа вигорілого об’єкта становила приблизно 100 тисяч квадратних метрів. На опублікованому зображенні журналісти зафіксували масштабні наслідки пожежі. Однак ці відомості стосуються саме об’єкта під Саратовом: переносити його площу, рівень руйнувань або оцінку втрат на таганрозький хаб підстав немає. Матеріал про наслідки удару під Саратовом.

    Для ситуації в Таганрозі конкретним операційним наслідком, про який уже заявив бізнес, стало тимчасове припинення роботи хабу та перенаправлення вантажів. Водночас відомостей про кількість знищених товарів, суму збитків або терміни відновлення об’єкта у розглянутій заяві немає. Так само поки неможливо визначити, наскільки тривалою буде зміна логістики. Твердження про масштабний зрив доставки по всій Росії чи повне знищення таганрозького комплексу на цьому етапі виходили б за межі оприлюднених даних.

    Таким чином, ранкові повідомлення містять заяви російської влади про ракетну атаку, пошкодження міських об’єктів і пожежі, а також уточнення Ozon щодо зупинки партнерського хабу. Найбільша невизначеність залишається навколо авіазаводу Берієва: інформація про його можливе ураження поширюється, але перевірених даних про наслідки для військової авіації наразі бракує. Тип і кількість застосованих ракет у використаних повідомленнях також не встановлені.

  • Нічний розгром логістики ворога: дрони одночасно спалили три велетенські центри Ozon у Росії

    Нічний розгром логістики ворога: дрони одночасно спалили три велетенські центри Ozon у Росії

    У ніч проти 24 серпня одразу в трьох регіонах Російської Федерації пролунали потужні вибухи на великих логістичних хабах маркетплейсу Ozon. Стратегічні об’єкти складської та транспортної інфраструктури зазнали масованої атаки ударних безпілотників, унаслідок чого на місцях спалахнули масштабні пожежі.

    Одним із головних епіцентрів ураження став промисловий гігант поблизу селища Енем, що в Республіці Адигея. Логістичний комплекс розташований приблизно за 390 кілометрів від кордону з Україною та займає колосальну територію площею близько 91 200 квадратних метрів. Завдяки значним масштабам об’єкт виконував ключову розподільчу функцію для значної частини південних територій держави-агресорки.

    «Об’єкт є одним із важливих логістичних вузлів Ozon у регіоні та використовується для приймання, сортування, зберігання й подальшого розподілу замовлень. Через нього товари направляються до пунктів видачі та інших логістичних об’єктів Ozon у Краснодарському краї, Адигеї та інших регіонах Північного Кавказу та Півдня Росії. На території центру зберігаються та обробляються великі обсяги товарів маркетплейсу», – зазначають профільні аналітики.

    Параліч ланцюгів постачання та економічні збитки

    Одночасне виведення з ладу трьох великих логістичних комплексів за одну ніч завдає відчутного удару по внутрішній транспортній системі ворога. Подібні об’єкти площею під сто тисяч квадратних метрів акумулюють колосальні обсяги майна, техніки та товарів різного призначення, забезпечуючи безперервний товарообіг на території відразу кількох суб’єктів федерації.

    Внаслідок вибухів та подальших пожеж роботу складських комплексів було паралізовано. Знищення значних запасів продукції та руйнування сортувальних ліній створює довгострокові логістичні проблеми для Краснодарського краю, Адигеї та регіонів Північного Кавказу. Атака настільки віддалених від лінії зіткнення вузлів вкотре продемонструвала повну нездатність російської системи протиповітряної оборони прикрити критично важливі об’єкти власної інфраструктури.

     

  • Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    У Росії вранці 23 серпня безпілотники атакували великий логістичний комплекс маркетплейсу Ozon в Оренбурзі. На території об’єкта виникла пожежа, понад 300 працівників евакуювали, а роботу центру призупинили. Це вже другий удар по складах Ozon за дві доби. Паралельно Володимир Путін заявив, що Україна нібито «відкрила скриньку Пандори» ударами по російській економічній інфраструктурі, та пригрозив атаками на найбільш чутливі сектори української економіки. На фронті тим часом зберігається надзвичайно висока інтенсивність боїв, а президент Володимир Зеленський попереджає про великий запас російської балістики й потребу України у сотнях ракет Patriot на зиму.

    У ніч проти 23 серпня безпілотники атакували Оренбурзьку область Росії. Російська влада заявила, що під удар потрапили два промислові об’єкти, серед яких логістичний центр одного з найбільших російських онлайн-ритейлерів Ozon. Reuters із посиланням на губернатора регіону повідомляє, що на території складу зафіксували пошкодження після падіння уламків дронів. Компанія Ozon підтвердила евакуацію понад 300 людей та тимчасове припинення роботи комплексу. Даних про постраждалих немає.

    Мер Оренбурга Альберт Юмаділов повідомив, що після атаки на території логістичного центру виникла пожежа, яку вдалося загасити. Російське Міноборони заявило, що над Оренбурзькою областю нібито перехопили шість безпілотників. Незалежно перевірити кількість збитих апаратів неможливо. Водночас фото та відео, які з’явилися в мережі, показують задимлення в районі комплексу.

    Атака привернула особливу увагу ще й тому, що Оренбург розташований далеко від українського кордону. Крім того, це вже другий за два дні удар по інфраструктурі Ozon. Напередодні, 22 серпня, дрони атакували логістичний центр компанії у Самарській області. Той удар став першим відомим випадком, коли об’єкт Ozon безпосередньо потрапив під атаку в межах нинішньої кампанії ударів по російській економічній інфраструктурі.

    До цього під ударами неодноразово опинялися склади іншого російського маркетплейсу — Wildberries. Українська сторона пояснює кампанію необхідністю вражати об’єкти, які можуть працювати на російську військову економіку, логістику та забезпечення армії. Москва, зі свого боку, називає атаки ударами по цивільній інфраструктурі.

    На тлі серії таких ударів Володимир Путін виступив із новими погрозами Україні. В інтерв’ю російському пропагандисту Павлу Зарубіну він заявив, що Київ нібито «відкрив скриньку Пандори», почавши системно бити по об’єктах російської економіки. За словами Путіна, Росія відповідатиме атаками по «найбільш чутливих» для України економічних напрямках.

    Путін також стверджував, що російські удари є «більш чутливими» і «більш руйнівними», ніж українські. Серед напрямків, на які Москва вже посилює тиск, Reuters називає українську портову та аграрну інфраструктуру, критично важливу для експорту зерна через Чорне море.

    Російський керівник традиційно представив удари РФ як «відповідь» на українські атаки, хоча Росія веде повномасштабну агресію проти України з лютого 2022 року та систематично атакує українські міста, енергетичні об’єкти, порти й промисловість.

    Окремо Путін заявив, що через посередників Москва отримує пропозиції Києва щодо можливих домовленостей, однак назвав їх «екзотичними» та неприйнятними. Він знову повторив, що будь-які переговори, з точки зору Кремля, мають враховувати так звані «реалії на землі», тобто російські територіальні захоплення.

    Українська сторона тим часом попереджає, що Росія продовжує накопичувати значний ракетний потенціал. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що РФ може мати у запасах приблизно 600–630 балістичних ракет, а її промисловість потенційно здатна вийти на виробництво до 1300 таких ракет на рік.

    За словами президента, українські Повітряні сили розраховують отримати на зимовий період 360 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Зеленський визнав, що забезпечити таку кількість складно через обмежені світові виробничі потужності. Україна намагається знайти щонайменше 300 ракет, хоча офіційний запит Повітряних сил вищий.

    Раніше Київ домовився зі Сполученими Штатами та компанією Raytheon про перехід до практичної роботи над виробництвом ракет для Patriot із залученням української промисловості. Зеленський також заявляв, що балістичні ракети фактично залишаються одним із головних інструментів російського терору, протидіяти якому без достатньої кількості систем Patriot і боєприпасів до них надзвичайно складно.

    Президент також повідомив про нещодавнє ураження російської пускової установки оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» неподалік від українського кордону. За словами Зеленського, Україна намагається не лише перехоплювати ракети вже в повітрі, а й знищувати установки до моменту запуску.

    Бойові дії на землі при цьому залишаються надзвичайно інтенсивними. За уточненими даними Генерального штабу, протягом 22 серпня відбулося близько двох сотень бойових зіткнень. Найбільший тиск російська армія продовжує чинити на сході України, зокрема на напрямках, пов’язаних із Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом. У різних оперативних зведеннях за 22 серпня фігурує 197 бойових зіткнень, тому оприлюднена в ранніх повідомленнях цифра 195 могла бути попередньою.

    Зеленський заявив, що Костянтинівка, Слов’янськ та Краматорськ залишаються серед головних стратегічних цілей російського наступу. Він також не виключив, що Росія у перспективі може знову спробувати створити загрозу для Києва, хоча наразі немає підтвердження про формування безпосередньої ударної групи для повторного наступу на столицю.

    Окремою ареною бойових дій залишається окупований Крим. Українські сили протягом останніх тижнів системно атакують радіолокаційні станції, аеродроми, склади, об’єкти зв’язку та логістику російської армії на півострові. У ніч проти 23 серпня українські джерела повідомляли про чергові удари по військовій інфраструктурі в районах Чорноморського, Євпаторії та Джанкоя. Частина інформації щодо конкретних результатів таких атак ще потребує незалежного підтвердження.

    Паралельно Росія продовжує удари по українських регіонах. Уранці 23 серпня російські війська атакували Ізюм Харківської області, де були пошкоджені щонайменше два десятки приватних будинків і є постраждалі. Також повідомлялося про удар по території торговельного об’єкта у Запоріжжі та пошкодження локомотива пасажирського поїзда на Одещині. За повідомленнями української сторони, пасажирів поїзда вдалося завчасно евакуювати, тому обійшлося без жертв.

    Усе це відбувається на тлі різкого розширення війни дронів. Росія нарощує виробництво ударних безпілотників, включно з реактивними моделями, тоді як Україна дедалі частіше проводить далекобійні атаки по військовій та економічній інфраструктурі в глибині території РФ.

    Російське Міноборони заявило, що лише за ніч на 23 серпня нібито було перехоплено 328 українських безпілотників. Незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак масштаб повідомлень про вибухи та атаки в різних регіонах Росії свідчить про значну інтенсивність ударів.

    Удар по Ozon в Оренбурзі став ще одним підтвердженням того, що географія цієї кампанії продовжує розширюватися. Якщо раніше основними цілями були нафтопереробні заводи, військові підприємства та склади пального, тепер під атаки дедалі частіше потрапляє логістична інфраструктура великих російських компаній.

    Реакція Путіна показує, що Кремль сприймає удари по економічній інфраструктурі як дедалі серйознішу загрозу. Його обіцянка бити по «найбільш чутливих» секторах української економіки водночас означає ризик нового посилення атак на порти, енергетику, транспорт і підприємства.

    Таким чином, 1642-й день повномасштабної війни проходить на тлі одночасної ескалації одразу на кількох рівнях: Росія намагається посилювати тиск на фронті та ракетно-дроновий терор, Україна розширює далекобійні удари по російській військовій економіці, а обидві сторони готуються до ще більш складного осінньо-зимового періоду.

  • Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

    Після нічної атаки РФ у Києві різко погіршилася якість повітря

    Уранці 5 серпня в Києві зафіксували суттєве погіршення якості повітря. У низці районів столиці рівень забруднення досяг “червоних” показників через підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу, а на одній із станцій моніторингу також виявили перевищення рівня приземного озону.

    Про це свідчать дані системи моніторингу SaveEcoBot та інформація Київської міської державної адміністрації.

    За інформацією SaveEcoBot, найгірша ситуація спостерігалася на правому березі столиці. Найвищий індекс забруднення AQI PM2.5 зафіксували на вулиці Пшеничній, 2а — 168. Високі показники також були на вулиці Вахтанга Кікабідзе, 18 (167), вулиці Ігоря Турчина, 11 (155), проспекті Перемоги, 97 (153) та вулиці Архітектора Вербицького, 26 (151).

    Водночас міська система моніторингу якості повітря повідомила про найвищий загальний індекс якості повітря (CAQI — 100) на стаціонарному пункті спостереження на вулиці Щусєва, 20. Там було зафіксовано перевищення концентрації приземного озону.

    Загалом найбільше дрібнодисперсного пилу виявили у Святошинському, Оболонському, Солом’янському та Деснянському районах столиці. Дещо кращою ситуація залишається у Голосіївському районі.

    У КМДА підтвердили, що станом на ранок у Києві спостерігалося підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу та приземного озону.

    За даними міської влади, причинами погіршення якості повітря стали одразу кілька факторів. Зокрема, аномальна спека сприяє утворенню приземного озону, а масштабні пожежі після нічної російської атаки значно збільшили кількість продуктів горіння в атмосфері. Крім того, висока вологість і слабкий вітер не дозволяють забруднювальним речовинам швидко розсіюватися, через що вони накопичуються біля поверхні землі.

    До покращення ситуації жителям і гостям столиці рекомендують тримати вікна зачиненими, максимально обмежити тривале перебування на відкритому повітрі, пити достатньо води та, за можливості, користуватися очищувачами повітря на максимальному режимі.

    Актуальну інформацію про стан атмосферного повітря можна відстежувати в режимі реального часу через карту SaveEcoBot або у застосунку “Київ Цифровий”.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область. Внаслідок ударів у столиці та передмісті виникли масштабні пожежі на складах, логістичних і виробничих об’єктах, що також вплинуло на різке погіршення якості повітря.