Позначка: PAC-2

  • Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція відмовилися передавати Україні ракети Patriot

    Іспанія та Греція не готові передавати Україні додаткові ракети для комплексів Patriot, частина яких наближається до завершення строку експлуатації, пише The Telegraph. Однак у випадку з Афінами йдеться не про раптову відмову. Наша редакція ще 14 вересня повідомляла, що питання передачі грецьких ракет фактично закрите через позицію країни щодо Туреччини.

    За даними, які раніше отримала редакція, грецька сторона ще під час перших переговорів дала зрозуміти, що не погодиться передавати ракети без гарантій власної безпеки на турецькому напрямку. Таких гарантій Афіни не отримали. Тому подальші обговорення можливої поставки, зокрема через Норвегію, не означали, що Греція справді готова віддати свої боєприпаси.

    Влітку 2026 року Київ запросив у Греції до 200 ракет PAC-2. Як писала Kathimerini 17 липня, союзники по НАТО та ЄС обговорювали варіант, за якого Афіни продали б боєприпаси Норвегії, а та передала б їх Україні. Це дозволило б Греції уникнути прямої передачі озброєння. Однак навіть така схема не усунула головної перешкоди. Ракети залишаються частиною грецької системи протиповітряної оборони, яку країна вважає необхідною для стримування Туреччини.

    За даними The Telegraph, йдеться приблизно про 200 грецьких ракет PAC-2, які перебувають на озброєнні близько 23 років і наближаються до завершення розрахункового строку служби. Водночас вік боєприпасів сам по собі не означає, що вони непридатні до використання. Для цього необхідно враховувати їхній технічний стан і можливість продовження ресурсу.

    Щодо Іспанії, то в березні Мадрид заявляв про готовність передати Україні п’ять ракет Patriot, про що повідомляло El País із посиланням на джерела в іспанському уряді. Водночас 8 вересня міністерка оборони країни Маргарита Роблес повідомила, що з лютого Іспанія вже передала Україні понад 70 зенітних ракет різних типів, зокрема для Patriot. Однак попередні поставки не означають згоди на нову передачу. Публічного підтвердження того, що Мадрид погодився передати додаткові ракети на нинішній запит, немає. Точна кількість ракет Patriot, які залишаються в іспанських запасах, також невідома.

    У результаті Київ не може розраховувати на ці запаси як на гарантоване джерело поповнення ППО перед зимою. Ані обговорення передачі грецьких ракет через Норвегію, ані попередні іспанські поставки не означають, що Україна отримає додаткові боєприпаси Patriot у потрібні строки.

    Для України це питання особливо важливе напередодні зими, коли захист енергетичної інфраструктури від російських ракетних ударів стає одним із ключових завдань ППО. Водночас європейські запаси Patriot обмежені, а нові боєприпаси неможливо отримати миттєво. Виробництво залежить від потужностей американських підприємств і вже сформованої черги замовлень.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна прискорює одразу два стратегічні ракетні напрями — створення власної балістичної зброї та розробку європейської системи протиракетної оборони FREYJA, здатної перехоплювати балістичні цілі. Президент Володимир Зеленський 6 серпня провів спеціальну нараду, на якій визначили графіки, відповідальних та етапи, що мають бути прискорені. За оцінкою глави держави, ключові результати за цими програмами Україна розраховує отримати протягом 2026–2027 років.

    У роботі беруть участь Рада національної безпеки і оборони, уряд, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил, Brave1 та провідні українські оборонно-технологічні компанії.

    Зеленський наголосив, що створення власної балістичної ракети та повноцінної антибалістичної системи належить до технологій, доступних лише обмеженій кількості держав.

    За його словами, Україна має для цього необхідну наукову школу, інженерні компетенції та вже сформовану промислову базу. Нинішній етап має перевести напрацювання від окремих технологій та випробувань до системного виробничого результату.

    Власна балістика і FREYJA — це два різні завдання

    У нинішніх повідомленнях важливо не змішувати дві паралельні українські програми.

    Перша стосується ударних балістичних ракет, які можуть застосовуватися по наземних цілях.

    Друга — FREYJA — передбачає створення антибалістичного перехоплювача та всієї системи протиракетної оборони, завдання якої прямо протилежне: знищувати ворожі балістичні ракети у повітрі.

    Один із найбільш публічних українських проєктів у цій галузі розвиває Fire Point. Компанія працює над балістичною ракетою FP-7 і на її технологічній основі створює спеціалізовану версію FP-7.X для майбутньої системи FREYJA.

    Ще у червні Reuters повідомляло, що Fire Point провела льотне випробування FP-7.X. За словами керівниці компанії Ірини Терех, ракета здійснила повністю керований маневрений політ. Саме ця технологія має стати базою для майбутнього антибалістичного перехоплювача.

    Водночас FP-7 розробляється і як ударна ракета класу «земля — земля».

    Українську балістику вже випробовують

    Робота над власними балістичними ракетами не почалася лише після серпневої наради Зеленського.

    Fire Point ще навесні демонструвала випробування FP-7. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман у розмові з Reuters порівнював її концепцію з американською ATACMS, але наголошував на ключовій перевазі української системи — для її бойового застосування Київ не потребуватиме політичного дозволу іншої держави.

    Цей фактор має стратегічне значення.

    Протягом війни застосування багатьох західних далекобійних систем залежало від політичних обмежень партнерів. Власне виробництво дає Україні значно більшу свободу у виборі цілей, темпів використання та масштабів виробництва.

    Водночас відкриті дані про всі українські балістичні програми залишаються обмеженими з очевидних міркувань безпеки. Тому не можна стверджувати, що всі проєкти, про які говорив Зеленський, стосуються саме Fire Point.

    FREYJA має стати європейською відповіддю на дефіцит Patriot

    Найбільш масштабним міжнародним напрямом є антибалістична програма FREYJA.

    Її офіційно запустили 13 липня у Парижі. Тоді Україна разом із дев’ятьма європейськими державами створила Інтегровану антибалістичну коаліцію.

    До числа засновників увійшли Україна, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Коаліція залишається відкритою для інших держав.

    Її мета значно ширша, ніж створення ще однієї української ракети.

    Йдеться про європейську систему захисту від балістичних загроз, яка повинна включати ракети-перехоплювачі, радари, системи управління та наведення, промислове виробництво і спільну технологічну базу.

    Для Європи це особливо важливо через зростання балістичної загрози з боку Росії та поглиблення її військової співпраці з Північною Кореєю та Іраном.

    Перший робочий прототип хочуть отримати вже до середини 2027 року

    Терміни проєкту надзвичайно амбітні.

    Заступник секретаря РНБО Давид Алоян, який координує FREYJA, наприкінці липня розповів Reuters, що Україна прагне отримати перший мінімально життєздатний прототип системи вже у першій половині 2027 року.

    Йдеться не про повністю готову до масового розгортання систему, а про прототип, який зможе продемонструвати перші практичні результати.

    Це відповідає нинішній заяві Зеленського про те, що ключові результати очікуються саме на етапі 2026–2027 років.

    Проте навіть успішне перехоплення в рамках випробувань ще не означатиме негайного масового розгортання. Після цього систему потрібно буде довести, сертифікувати, інтегрувати з радарами та командними пунктами і запустити серійне виробництво.

    Чому Україні настільки терміново потрібна власна система

    Причина форсування FREYJA — різке посилення російських балістичних атак.

    За даними Зеленського, лише протягом одного тижня наприкінці липня Росія використала проти України 95 ракет різних типів, і понад половина з них була балістичною.

    Балістичні ракети є одними з найскладніших цілей для ППО.

    Вони летять на дуже високій швидкості, а на фінальному етапі атаки різко спускаються до цілі, залишаючи розрахункам протиповітряної оборони мінімальний час на реакцію.

    AP повідомляє, що на сьогодні саме американський Patriot є головною системою в українському арсеналі, здатною ефективно боротися з такими цілями, як «Іскандер-М», «Кинджал» та деякі інші складні ракетні загрози. Проблема полягає у недостатній кількості батарей і особливо ракет-перехоплювачів.

    Ракет для Patriot Україні стало різко менше

    Саме дефіцит перехоплювачів став одним із головних каталізаторів власної програми.

    За словами Зеленського, у 2026 році Україна отримала приблизно утричі менше західних ракет до систем ППО, ніж за аналогічний період 2025-го.

    Наслідки вже відчутні.

    Під час одного з останніх масованих ударів Росія застосувала по Україні 24 балістичні ракети та чотири ракети «Циркон», і українські сили ППО не змогли перехопити жодну з них.

    На цьому тлі навіть наявність самих батарей Patriot не вирішує проблему: без достатнього запасу PAC-2 і PAC-3 вони не можуть забезпечувати постійний захист великих міст.

    Саме тому на нараді Зеленського окремо говорили не тільки про FREYJA, а й про переговори з партнерами щодо додаткових PAC-2 та PAC-3.

    Україна все одно продовжує боротися за PAC-2 і PAC-3

    Власна система не повинна миттєво замінити Patriot.

    Навпаки, до моменту, коли FREYJA стане боєздатною, Україні критично потрібні американські перехоплювачі.

    Зеленський доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони добиватися конкретних результатів у переговорах із уже визначеними партнерами.

    Днем раніше Андрій Сибіга заявив, що українська дипломатія буквально «б’ється за кожну ракету» PAC-3.

    У липні Зеленський також обговорював можливість додаткових поставок антибалістичних ракет із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Німеччина бере участь у програмі PURL, через яку Україна закуповує дефіцитні ракети для ППО.

    Франція вже погодилася допомогти з FREYJA

    Один із найважливіших практичних результатів нового європейського курсу Україна отримала від Франції.

    У липневій спільній декларації Париж прямо взяв на себе зобов’язання підтримувати розробку українських антибалістичних перехоплювачів у межах FREYJA.

    Франція має сприяти кооперації українських підприємств із французькими оборонними компаніями та надавати експертизу свого Генерального директорату з озброєнь DGA.

    Окремо Франція та Італія дозволили ліцензійне виробництво ракет Aster 30 в Україні та домовилися про подальше постачання систем SAMP/T NG.

    Це показує, що Київ намагається сформувати не одну «чарівну» систему, а багатошарову протиракетну оборону: Patriot, SAMP/T, європейські ракети Aster і майбутню FREYJA.

    Європа фактично отримує власний аналог антибалістичної екосистеми

    У перспективі FREYJA може мати значення далеко за межами України.

    Нинішня європейська ППО залежить від кількох дорогих систем, значна частина технологій яких або виробляється у США, або випускається в обмежених кількостях.

    Війна показала, що навіть найсучасніша система малоефективна, якщо для неї фізично не вистачає ракет.

    Тому головна мета FREYJA — створити продукт, який можна буде виробляти значно більшими серіями у Європі та використовувати проти масованих балістичних атак.

    Україна у цьому проєкті має унікальну роль: вона володіє найбільшим у Європі реальним бойовим досвідом протидії сучасним балістичним ракетам.

    Саме тому нова система фактично розробляється не у лабораторних умовах, а з урахуванням щоденної війни.

    Найскладнішим може стати доступ до компонентів

    Зеленський окремо звернув увагу на питання критичних компонентів.

    Для сучасного антибалістичного перехоплювача недостатньо створити корпус, двигун та бойову частину.

    Потрібні надзвичайно точні системи наведення, високошвидкісна електроніка, сенсори, радари, програмне забезпечення та технології, здатні працювати проти цілей на величезних швидкостях.

    Саме тому на нараді говорили про локалізацію виробництва і технологічну співпрацю з партнерами.

    Reuters раніше повідомляло, що Fire Point уже домовляється з європейськими компаніями щодо технологічної кооперації для майбутньої системи.

    Україна намагається вирішити одразу дві стратегічні проблеми

    У разі успіху нинішня програма може суттєво змінити баланс можливостей України.

    Власна ударна балістична ракета означатиме меншу залежність від політичних обмежень партнерів при ударах по військових об’єктах противника.

    Власна антибалістична система означатиме меншу залежність від обмежених запасів PAC-3 і американських виробничих потужностей.

    Обидва напрями залишаються надзвичайно складними, і сам Зеленський не заявляє, що системи вже готові. Йдеться про етап прискореної розробки, випробувань, локалізації та формування міжнародної кооперації.

    Однак цього разу є й конкретний орієнтир: 2026–2027 роки.

    Якщо поставлений графік буде виконаний, Україна може стати однією з небагатьох держав світу, які одночасно здатні самостійно створювати балістичні ударні ракети та системи для їх перехоплення. І для країни, яка сьогодні залежить від кожної доступної ракети PAC-3, це вже питання не лише технологічного престижу, а стратегічної автономії та виживання під російською балістикою.