Golosnovinua.com

Позначка: PAC-3

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Польща може передати Україні нову партію ракет Patriot: рішення очікують найближчими днями

    Польща може передати Україні нову партію ракет Patriot: рішення очікують найближчими днями

    Польща розглядає можливість передачі Україні чергової партії ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot. Остаточне рішення щодо цього питання у Варшаві можуть ухвалити вже найближчими днями.

    Про це заявила заступниця міністра оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька в ефірі RMF FM.

    За словами представниці польського Міноборони, можливу передачу ракет Україні необхідно оцінювати передусім з огляду на безпеку самої Польщі. Водночас останні події, зокрема нещодавній інцидент із російською ракетою, яка залетіла на польську територію, впливають на позицію Варшави.

    Собковяк-Чарнецька зазначила, що міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш наразі схиляється до того, щоб передати Україні додаткові ракети для Patriot.

    «Незважаючи на всю ту політичну метушню, яка була раніше, щодо того, чи правильно ми передавали ракети, сьогодні він схильний до того, щоб передати ще, тому що вважає за краще, щоб така ракета була збита над територією України, а не влетіла до нас», — заявила заступниця міністра.

    Таким чином, у польському уряді виходять із того, що посилення української протиповітряної оборони може одночасно підвищувати безпеку Польщі. Українські системи Patriot здатні перехоплювати російські балістичні та крилаті ракети, які становлять загрозу не лише для України, а й потенційно можуть створювати ризики для сусідніх країн.

    На запитання про можливі строки ухвалення рішення Собковяк-Чарнецька відповіла, що це може відбутися вже найближчими днями.

    «Гадаю, це питання буде вирішено найближчими днями», — сказала вона.

    Польща вже передавала Україні боєприпаси для систем Patriot. У липні польське Міністерство оборони офіційно підтвердило, що кілька місяців тому Варшава передала Україні ракети PAC-3, які використовуються комплексами Patriot. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді уточнював, що йшлося про п’ять ракет.

    Після нового інциденту з російською ракетою на польській території Туск також заявляв про намір Варшави розглянути можливість передачі Україні додаткових ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.

    Потенційна нова передача відбувається на тлі гострої нестачі ракет-перехоплювачів для української ППО. Київ неодноразово звертався до партнерів із проханням збільшити постачання боєприпасів до систем Patriot, які є одним із ключових засобів захисту України від російських балістичних ракет.

    Для Польщі питання передачі ракет набуло додаткової актуальності через безпосередню близькість країни до зони бойових дій. У Варшаві неодноразово наголошували, що російські атаки по Україні можуть створювати ризики для польського повітряного простору.

    Якщо польська влада схвалить нову передачу, вона стане черговим кроком Варшави на підтримку української протиповітряної оборони. Водночас остаточні обсяги та строки постачання наразі не оголошені.

  • Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна прискорює одразу два стратегічні ракетні напрями — створення власної балістичної зброї та розробку європейської системи протиракетної оборони FREYJA, здатної перехоплювати балістичні цілі. Президент Володимир Зеленський 6 серпня провів спеціальну нараду, на якій визначили графіки, відповідальних та етапи, що мають бути прискорені. За оцінкою глави держави, ключові результати за цими програмами Україна розраховує отримати протягом 2026–2027 років.

    У роботі беруть участь Рада національної безпеки і оборони, уряд, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил, Brave1 та провідні українські оборонно-технологічні компанії.

    Зеленський наголосив, що створення власної балістичної ракети та повноцінної антибалістичної системи належить до технологій, доступних лише обмеженій кількості держав.

    За його словами, Україна має для цього необхідну наукову школу, інженерні компетенції та вже сформовану промислову базу. Нинішній етап має перевести напрацювання від окремих технологій та випробувань до системного виробничого результату.

    Власна балістика і FREYJA — це два різні завдання

    У нинішніх повідомленнях важливо не змішувати дві паралельні українські програми.

    Перша стосується ударних балістичних ракет, які можуть застосовуватися по наземних цілях.

    Друга — FREYJA — передбачає створення антибалістичного перехоплювача та всієї системи протиракетної оборони, завдання якої прямо протилежне: знищувати ворожі балістичні ракети у повітрі.

    Один із найбільш публічних українських проєктів у цій галузі розвиває Fire Point. Компанія працює над балістичною ракетою FP-7 і на її технологічній основі створює спеціалізовану версію FP-7.X для майбутньої системи FREYJA.

    Ще у червні Reuters повідомляло, що Fire Point провела льотне випробування FP-7.X. За словами керівниці компанії Ірини Терех, ракета здійснила повністю керований маневрений політ. Саме ця технологія має стати базою для майбутнього антибалістичного перехоплювача.

    Водночас FP-7 розробляється і як ударна ракета класу «земля — земля».

    Українську балістику вже випробовують

    Робота над власними балістичними ракетами не почалася лише після серпневої наради Зеленського.

    Fire Point ще навесні демонструвала випробування FP-7. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман у розмові з Reuters порівнював її концепцію з американською ATACMS, але наголошував на ключовій перевазі української системи — для її бойового застосування Київ не потребуватиме політичного дозволу іншої держави.

    Цей фактор має стратегічне значення.

    Протягом війни застосування багатьох західних далекобійних систем залежало від політичних обмежень партнерів. Власне виробництво дає Україні значно більшу свободу у виборі цілей, темпів використання та масштабів виробництва.

    Водночас відкриті дані про всі українські балістичні програми залишаються обмеженими з очевидних міркувань безпеки. Тому не можна стверджувати, що всі проєкти, про які говорив Зеленський, стосуються саме Fire Point.

    FREYJA має стати європейською відповіддю на дефіцит Patriot

    Найбільш масштабним міжнародним напрямом є антибалістична програма FREYJA.

    Її офіційно запустили 13 липня у Парижі. Тоді Україна разом із дев’ятьма європейськими державами створила Інтегровану антибалістичну коаліцію.

    До числа засновників увійшли Україна, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Коаліція залишається відкритою для інших держав.

    Її мета значно ширша, ніж створення ще однієї української ракети.

    Йдеться про європейську систему захисту від балістичних загроз, яка повинна включати ракети-перехоплювачі, радари, системи управління та наведення, промислове виробництво і спільну технологічну базу.

    Для Європи це особливо важливо через зростання балістичної загрози з боку Росії та поглиблення її військової співпраці з Північною Кореєю та Іраном.

    Перший робочий прототип хочуть отримати вже до середини 2027 року

    Терміни проєкту надзвичайно амбітні.

    Заступник секретаря РНБО Давид Алоян, який координує FREYJA, наприкінці липня розповів Reuters, що Україна прагне отримати перший мінімально життєздатний прототип системи вже у першій половині 2027 року.

    Йдеться не про повністю готову до масового розгортання систему, а про прототип, який зможе продемонструвати перші практичні результати.

    Це відповідає нинішній заяві Зеленського про те, що ключові результати очікуються саме на етапі 2026–2027 років.

    Проте навіть успішне перехоплення в рамках випробувань ще не означатиме негайного масового розгортання. Після цього систему потрібно буде довести, сертифікувати, інтегрувати з радарами та командними пунктами і запустити серійне виробництво.

    Чому Україні настільки терміново потрібна власна система

    Причина форсування FREYJA — різке посилення російських балістичних атак.

    За даними Зеленського, лише протягом одного тижня наприкінці липня Росія використала проти України 95 ракет різних типів, і понад половина з них була балістичною.

    Балістичні ракети є одними з найскладніших цілей для ППО.

    Вони летять на дуже високій швидкості, а на фінальному етапі атаки різко спускаються до цілі, залишаючи розрахункам протиповітряної оборони мінімальний час на реакцію.

    AP повідомляє, що на сьогодні саме американський Patriot є головною системою в українському арсеналі, здатною ефективно боротися з такими цілями, як «Іскандер-М», «Кинджал» та деякі інші складні ракетні загрози. Проблема полягає у недостатній кількості батарей і особливо ракет-перехоплювачів.

    Ракет для Patriot Україні стало різко менше

    Саме дефіцит перехоплювачів став одним із головних каталізаторів власної програми.

    За словами Зеленського, у 2026 році Україна отримала приблизно утричі менше західних ракет до систем ППО, ніж за аналогічний період 2025-го.

    Наслідки вже відчутні.

    Під час одного з останніх масованих ударів Росія застосувала по Україні 24 балістичні ракети та чотири ракети «Циркон», і українські сили ППО не змогли перехопити жодну з них.

    На цьому тлі навіть наявність самих батарей Patriot не вирішує проблему: без достатнього запасу PAC-2 і PAC-3 вони не можуть забезпечувати постійний захист великих міст.

    Саме тому на нараді Зеленського окремо говорили не тільки про FREYJA, а й про переговори з партнерами щодо додаткових PAC-2 та PAC-3.

    Україна все одно продовжує боротися за PAC-2 і PAC-3

    Власна система не повинна миттєво замінити Patriot.

    Навпаки, до моменту, коли FREYJA стане боєздатною, Україні критично потрібні американські перехоплювачі.

    Зеленський доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони добиватися конкретних результатів у переговорах із уже визначеними партнерами.

    Днем раніше Андрій Сибіга заявив, що українська дипломатія буквально «б’ється за кожну ракету» PAC-3.

    У липні Зеленський також обговорював можливість додаткових поставок антибалістичних ракет із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Німеччина бере участь у програмі PURL, через яку Україна закуповує дефіцитні ракети для ППО.

    Франція вже погодилася допомогти з FREYJA

    Один із найважливіших практичних результатів нового європейського курсу Україна отримала від Франції.

    У липневій спільній декларації Париж прямо взяв на себе зобов’язання підтримувати розробку українських антибалістичних перехоплювачів у межах FREYJA.

    Франція має сприяти кооперації українських підприємств із французькими оборонними компаніями та надавати експертизу свого Генерального директорату з озброєнь DGA.

    Окремо Франція та Італія дозволили ліцензійне виробництво ракет Aster 30 в Україні та домовилися про подальше постачання систем SAMP/T NG.

    Це показує, що Київ намагається сформувати не одну «чарівну» систему, а багатошарову протиракетну оборону: Patriot, SAMP/T, європейські ракети Aster і майбутню FREYJA.

    Європа фактично отримує власний аналог антибалістичної екосистеми

    У перспективі FREYJA може мати значення далеко за межами України.

    Нинішня європейська ППО залежить від кількох дорогих систем, значна частина технологій яких або виробляється у США, або випускається в обмежених кількостях.

    Війна показала, що навіть найсучасніша система малоефективна, якщо для неї фізично не вистачає ракет.

    Тому головна мета FREYJA — створити продукт, який можна буде виробляти значно більшими серіями у Європі та використовувати проти масованих балістичних атак.

    Україна у цьому проєкті має унікальну роль: вона володіє найбільшим у Європі реальним бойовим досвідом протидії сучасним балістичним ракетам.

    Саме тому нова система фактично розробляється не у лабораторних умовах, а з урахуванням щоденної війни.

    Найскладнішим може стати доступ до компонентів

    Зеленський окремо звернув увагу на питання критичних компонентів.

    Для сучасного антибалістичного перехоплювача недостатньо створити корпус, двигун та бойову частину.

    Потрібні надзвичайно точні системи наведення, високошвидкісна електроніка, сенсори, радари, програмне забезпечення та технології, здатні працювати проти цілей на величезних швидкостях.

    Саме тому на нараді говорили про локалізацію виробництва і технологічну співпрацю з партнерами.

    Reuters раніше повідомляло, що Fire Point уже домовляється з європейськими компаніями щодо технологічної кооперації для майбутньої системи.

    Україна намагається вирішити одразу дві стратегічні проблеми

    У разі успіху нинішня програма може суттєво змінити баланс можливостей України.

    Власна ударна балістична ракета означатиме меншу залежність від політичних обмежень партнерів при ударах по військових об’єктах противника.

    Власна антибалістична система означатиме меншу залежність від обмежених запасів PAC-3 і американських виробничих потужностей.

    Обидва напрями залишаються надзвичайно складними, і сам Зеленський не заявляє, що системи вже готові. Йдеться про етап прискореної розробки, випробувань, локалізації та формування міжнародної кооперації.

    Однак цього разу є й конкретний орієнтир: 2026–2027 роки.

    Якщо поставлений графік буде виконаний, Україна може стати однією з небагатьох держав світу, які одночасно здатні самостійно створювати балістичні ударні ракети та системи для їх перехоплення. І для країни, яка сьогодні залежить від кожної доступної ракети PAC-3, це вже питання не лише технологічного престижу, а стратегічної автономії та виживання під російською балістикою.

  • «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    Україна веде фактично щоденну дипломатичну та військово-технічну боротьбу за ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot, які залишаються одним із найважливіших засобів захисту українських міст від російської балістики. На тлі різкого скорочення поставок і глобального дефіциту таких ракет Київ паралельно намагається домовитися зі США про нові закупівлі, обміни черг у виробництві та можливе ліцензійне виробництво.

    Про це 6 серпня заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, нинішня ситуація на міжнародному ринку протиракетного озброєння надзвичайно складна через одночасний попит з боку України, США та союзників на Близькому Сході.

    «Ми буквально б’ємося за кожну ракету», — заявив Сибіга, говорячи про PAC-3.

    За його словами, питання ракет для Patriot перебуває на рівні особистого контролю президента Володимира Зеленського, а українські дипломати щоденно працюють над пошуком додаткових перехоплювачів.

    Слова очільника МЗС прозвучали на тлі різкого погіршення ситуації з українською протиракетною обороною. За даними Reuters, у 2026 році Україна отримала від союзників лише близько третини тієї кількості ракет-перехоплювачів, яку отримала у 2025 році.

    Чому саме PAC-3 настільки важливі для України

    Patriot може застосовувати кілька типів ракет, однак для України особливу цінність становлять PAC-3 Missile Segment Enhancement — PAC-3 MSE.

    Це сучасні ракети-перехоплювачі, розроблені передусім для боротьби з тактичними балістичними ракетами, а також крилатими ракетами й літаками.

    На відміну від класичних зенітних ракет, які знищують ціль вибухом бойової частини поруч із нею, PAC-3 MSE використовує принцип hit-to-kill — фактично фізично врізається у ціль на великій швидкості.

    Американська армія називає PAC-3 MSE одним із ключових елементів своєї багаторівневої протиракетної оборони. Ракета має підвищені дальність, висоту перехоплення та маневреність порівняно з попередніми версіями PAC-3.

    Для України її цінність ще більша, оскільки саме Patriot залишається одним із небагатьох реально доступних засобів перехоплення російських балістичних ракет.

    США виробляють близько 600 PAC-3 на рік

    Сибіга звернув увагу, що американські виробничі можливості поки залишаються обмеженими.

    Його оцінка у близько 600 ракет на рік відповідає відкритій інформації самого виробника Lockheed Martin.

    У 2025 році компанія поставила рекордні 620 PAC-3 MSE. На початку 2026 року Lockheed Martin повідомила, що її виробничі потужності становлять приблизно 600 ракет щороку.

    Тобто це не 600 ракет лише для України.

    Цей обсяг має одночасно задовольняти потреби американських збройних сил та численних країн-союзників, які використовують Patriot.

    Саме тому кожна додаткова партія для Києва фактично стає предметом окремих політичних і військових домовленостей.

    Виробництво планують збільшити більш ніж утричі

    Ситуація поступово має змінитися.

    У січні 2026 року уряд США та Lockheed Martin уклали масштабну семирічну рамкову угоду про різке нарощування випуску PAC-3 MSE.

    Компанія планує збільшити річні виробничі потужності приблизно з 600 до 2000 ракет на рік.

    У квітні американська армія додатково уклала з Lockheed Martin контракт на 4,7 млрд доларів, спрямований саме на прискорення виробництва PAC-3 MSE.

    Однак різко збільшити випуск ракет за кілька місяців неможливо.

    Потрібно розширити підприємства, найняти персонал, збільшити випуск двигунів, електроніки та інших компонентів, а також наростити можливості десятків компаній у виробничому ланцюжку.

    Тому для України головною проблемою залишається не те, скільки PAC-3 США зможуть виробляти через кілька років, а скільки перехоплювачів Київ отримає зараз.

    США самі зіткнулися з дефіцитом

    Україна конкурує за PAC-3 не лише з іншими союзниками.

    Через війну на Близькому Сході Сполучені Штати самі почали витрачати значні запаси своїх високоточних і протиракетних боєприпасів.

    Reuters повідомляло, що за п’ять місяців війни з Іраном американські сили використали значну частину запасів низки високоточних ракет. Особливо великим було навантаження на системи Patriot і THAAD.

    За оцінками джерел агентства, США могли використати близько 65% доступних Patriot-перехоплювачів, призначених для оперативних потреб у цьому конфлікті.

    Саме ця ситуація пояснює слова Сибіги про «геополітичні реалії».

    Навіть за наявності політичної підтримки України фізичні запаси ракет обмежені.

    Поставки Україні впали утричі

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що у 2026 році постачання Україні ракет-перехоплювачів скоротилося приблизно утричі порівняно з попереднім роком.

    За даними Reuters, проблема найбільше стосується боєприпасів для Patriot.

    Це відбувається саме тоді, коли Росія, навпаки, збільшує кількість балістичних ракет у своїх атаках.

    31 липня РФ здійснила масштабний удар по Києву, застосувавши 35 ракет, із яких 27 були балістичними. Через нестачу перехоплювачів українські сили змогли збити лише одну балістичну ціль.

    Цей епізод показав проблему максимально наочно: навіть наявність батарей Patriot не гарантує захисту, якщо для них немає достатньої кількості ракет.

    Загроза зростає ще й через КНДР

    Одночасно Росія отримує додаткові балістичні можливості від Північної Кореї.

    Українська розвідка повідомила про розгортання у Воронезькій області спеціалізованого ракетного підрозділу КНДР, який потенційно може мати близько 90 військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Reuters також повідомляло, що з 2023 року Північна Корея могла передати Росії близько 150 балістичних ракет KN-23 і KN-24.

    Таким чином виникає небезпечний дисбаланс: Росія розширює власний балістичний арсенал за допомогою КНДР, тоді як Україна має дедалі жорсткіше конкурувати за обмежений запас перехоплювачів.

    Київ хоче отримати ліцензію на виробництво Patriot

    Україна намагається вирішити проблему не лише додатковими поставками.

    Сибіга підтвердив, що Київ веде зі США консультації щодо ліцензій.

    Мова йде про можливість участі України у виробництві компонентів або безпосередньо ракет Patriot.

    Наприкінці липня українська представниця у США Ольга Стефанішина також підтверджувала Reuters, що Київ веде переговори про отримання ліцензії на виробництво PAC-3.

    Однак навіть у разі політичної домовленості швидкого результату очікувати не варто.

    За оцінками, створення повноцінного виробництва таких складних ракет може зайняти кілька років. Reuters раніше повідомляло, що процес здатен розтягнутися приблизно до п’яти років залежно від формату домовленості.

    Один із варіантів — мінятися місцями у виробничій черзі

    Через це Україна одночасно шукає короткострокові рішення.

    Одне з них — так звані production line swaps, коли країна, яка вже замовила PAC-3 і стоїть у виробничій черзі, погоджується передати Україні своє місце, а власні ракети отримати пізніше.

    За даними Reuters, Київ уже вивчає такі схеми поряд із прямими закупівлями та майбутнім ліцензійним виробництвом.

    Саме тому, за словами Сибіги, над питанням працює практично весь український дипломатичний корпус.

    Країна може мати ракети Patriot у контракті, на складі чи у виробничому плані — і завдання української дипломатії полягає в тому, щоб переконати союзника тимчасово передати їх Києву.

    Навіть 2000 PAC-3 на рік проблему одразу не вирішать

    Нові американські плани щодо збільшення виробництва до 2000 PAC-3 MSE на рік виглядають масштабно, але попит також швидко зростає.

    Patriot використовують США, Німеччина, Польща, Румунія, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Ізраїль та інші держави.

    Lockheed Martin повідомляла, що PAC-3 обрали вже 17 країн.

    Крім того, американська армія у вересні 2025 року уклала багаторічний контракт на 1970 PAC-3 MSE загальною вартістю 9,8 млрд доларів для США та іноземних партнерів.

    Тобто виробничі потужності значною мірою розписані наперед.

    Росія намагається перетворити дефіцит PAC-3 на свою перевагу

    Для Москви нестача перехоплювачів стала окремим фактором військового планування.

    Українська влада та західні аналітики неодноразово звертали увагу, що РФ збільшує частку балістичних ракет у комбінованих атаках саме тому, що їх значно складніше перехопити.

    І якщо Україна витрачає дорогі PAC-3 швидше, ніж отримує нові, з кожним наступним масованим ударом можливості протиракетної оборони можуть скорочуватися.

    Саме тому слова Сибіги про боротьбу «за кожну ракету» — не дипломатичне перебільшення.

    Сьогодні одна додаткова PAC-3 може означати один збитий «Іскандер» або іншу балістичну ракету, яка в іншому випадку може влучити у житловий будинок, електростанцію чи інший критично важливий об’єкт.

    І поки американська промисловість лише розгортає виробництво від нинішніх приблизно 600 до майбутніх 2000 ракет на рік, Україна змушена вирішувати проблему тут і зараз — через прямі закупівлі, передачі зі складів союзників, обмін місцями у виробничих чергах та переговори про власне ліцензійне виробництво.

  • Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити тактику ударів цієї зими: Шмигаль попередив про нову загрозу

    Росія може змінити пріоритети під час нової кампанії повітряних атак по Україні. Якщо минулої зими головною ціллю були об’єкти енергетики та теплопостачання, то тепер Кремль може зосередитися на системах водопостачання та каналізації, щоб посилити гуманітарний тиск на українців.

    Про це міністр енергетики Денис Шмигаль заявив в інтерв’ю Politico.

    За словами міністра, російське керівництво прагне максимально ускладнити життя цивільного населення напередодні опалювального сезону. Він пояснив, що минулої зими масовані удари були спрямовані переважно по енергетичній інфраструктурі, однак тепер Росія може змінити тактику.

    “Мета Росії зараз – знищити наше водопостачання. Минулої зими вони атакували електроенергію та опалення, але під час відключень електроенергії можна було вижити, якби у вас був газ і вода”, – зазначив Шмигаль.

    Він наголосив, що перебої з водопостачанням можуть мати значно серйозніші гуманітарні наслідки.

    “Важко прожити більше трьох днів без води та каналізації”, – підкреслив міністр.

    Шмигаль також заявив, що Україна та Росія фактично ведуть паралельну боротьбу за критичну інфраструктуру одна одної. За його словами, Кремль намагається остаточно зруйнувати українську енергетичну систему, підірвати економіку та ускладнити виробництво озброєння.

    “Путін хоче докінчити нашу енергетичну систему та зірвати нашу економіку й виробництво зброї”, – сказав він.

    За оцінкою міністра, російський президент також розраховує, що тривалі відключення комунальних послуг узимку виснажать українське суспільство та посилять тиск на владу.

    “Він також сподівається, що взимку наше суспільство зламається від виснаження та тиснутиме на керівництво, щоб воно підписало капітуляцію”, – зазначив Шмигаль.

    Водночас Україна, за його словами, продовжує завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Міністр стверджує, що атаки на нафтопереробні заводи вже вивели з ладу близько 40% первинних потужностей із переробки нафти в Росії, що негативно впливає на забезпечення країни пальним.

    “Це як 12-й раунд, і кожен боксер сподівається, що його суперник впаде першим”, – охарактеризував ситуацію Шмигаль.

    За його словами, Україна розраховує, що поєднання санкційного тиску та ударів по стратегічній інфраструктурі РФ змусить Кремль переглянути свої плани вже цієї осені. Водночас він визнав, що поки Росія не демонструє готовності до завершення війни.

    Президент Володимир Зеленський, як зазначив Шмигаль, також вважає санкційний тиск і послаблення російської військової інфраструктури одним із ключових інструментів наближення миру. Водночас глава держави неодноразово наголошував, що Кремль поки не відмовився від своїх воєнних цілей.

    Для посилення захисту критичної інфраструктури Україна продовжує зміцнювати систему протиповітряної оборони та розраховує на додаткові ракети-перехоплювачі PAC-3 для комплексів Patriot, які здатні збивати російські балістичні ракети.

    Паралельно триває підготовка до нового опалювального сезону. В Україні будують захисні споруди для енергетичних, газових і водних об’єктів, а також розгортають мережу модульних котелень і генераторів. Такий підхід має зробити критичну інфраструктуру менш вразливою до масованих ударів.

    За даними міністра, масштаби руйнувань української енергетики залишаються значними. Якщо до 2014 року встановлена потужність електрогенерації становила 54,5 ГВт, то після початку повномасштабної війни вона скоротилася до 32 ГВт. Після останньої хвилі зимових атак доступна потужність, за словами Шмигаля, становить близько 12 ГВт, тоді як дефіцит сягає 6 ГВт.

    Міністр також заявив, що російські удари знищили або пошкодили понад 80% українських електростанцій.

    Попри складні прогнози, Шмигаль висловив упевненість, що Україна зможе пройти ще один складний опалювальний сезон.

    “Це песимістичний сценарій, але мій оптимізм полягає в тому, що ми переживемо цю зиму; ми до неї готові”, – підсумував він.

  • “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    “По 5–20 ракет із кожної країни”: Зеленський зробив тривожну заяву про дефіцит Patriot

    Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цього обсягу все ще недостатньо для ефективного захисту країни від масованих російських атак, тому українська дипломатія змушена буквально «вижимати» додаткові ракети з арсеналів союзників. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістці Раміні Есхакзай.

    За словами глави держави, Україна вже домовилася про постачання нового пакета PAC-3, однак деталей щодо термінів він не розкрив.

    «Зараз прийде один пакет. Не буду казати, коли. Один пакет PAC-3, ми домовилися. І безумовно з кожною з країн ми проговорюємо не тільки PURL. Це офіційна програма, вона працює, але цього замало», – заявив Зеленський.

    Президент пояснив, що міжнародна програма PURL вже забезпечує регулярні поставки ракет для української протиповітряної оборони. Вона фінансується європейськими державами та іншими партнерами, які закуповують необхідні боєприпаси для України. Проте навіть її можливостей уже недостатньо, адже темпи використання перехоплювачів значно перевищують темпи їхнього виробництва та постачання.

    За словами Зеленського, Росія застосовує значно більше балістичних ракет, ніж Україна отримує нових перехоплювачів.

    «Прилітає від ворога у два рази більше, ніж надходить у рамках PURL», – наголосив Президент.

    Саме тому, за його словами, українській стороні доводиться шукати додаткові рішення.

    «Є ще альтернативні пакети, про які ми офіційно не говоримо, коли ти “вижимаєш” з кожної країни. І так 5, 10, 20 ракет дістали з кожної країни потрохи, щоб Україна могла виживати», – сказав глава держави.

    Президент визнав, що нинішній механізм забезпечення Patriot не може повністю закрити потреби української протиповітряної оборони. Саме тому Київ паралельно працює над створенням власної європейської альтернативи американським перехоплювачам.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна планує провести зустріч країн, які вже приєдналися до нової антибалістичної коаліції.

    «Ми найближчими тижнями, можливо навіть за тиждень, будемо намагатися зібрати країни, які зараз увійшли в антибалістичну коаліцію. Вони виробляють частини до нашої майбутньої антибалістичної системи Freya», – повідомив Президент.

    Йдеться про міжнародний проєкт Freya (Freyja), який Україна реалізує разом із європейськими партнерами. Передбачається створення сучасної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети та стати європейською альтернативою американським Patriot. До проєкту вже планують залучити до семи країн, які вироблятимуть окремі компоненти майбутньої системи.

    Тема дефіциту PAC-3 залишається однією з найгостріших для української системи ППО. Напередодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна веде переговори з усіма державами, які мають запаси антибалістичних ракет, щоб отримати хоча б частину їхніх арсеналів. За його словами, паралельно триває робота над запуском власного виробництва антибалістичних засобів.

    Ще в червні під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» Володимир Зеленський заявляв, що головним викликом для безпеки України та всієї Європи залишається саме захист від балістичних ракет. Тоді Президент закликав партнерів прискорити фінансування PURL та розвиток європейської антибалістичної програми.

    Проблема дефіциту перехоплювачів загострилася після різкого збільшення кількості російських комбінованих ударів із застосуванням балістичних ракет. У Повітряних силах ЗСУ неодноразово наголошували, що саме комплекси Patriot залишаються практично єдиною системою, здатною гарантовано перехоплювати такі цілі.

    На цьому тлі Україна продовжує працювати відразу у трьох напрямках: отримання додаткових PAC-3 від союзників, закупівля ракет через міжнародну програму PURL та створення власної європейської антибалістичної системи Freya. Саме поєднання цих механізмів, за задумом Києва, має забезпечити довгостроковий захист українського неба та зменшити критичну залежність від обмежених світових запасів американських перехоплювачів.

  • Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Гучна обіцянка Трампа зіткнулася з реальністю: чому виробництво Patriot може затягнутися на роки

    Попри гучну заяву президента США Дональда Трампа про готовність надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони Patriot, реалізація цього проєкту навряд чи стане швидким рішенням для посилення українського неба. Експерти наголошують: навіть якщо політичне рішення буде остаточно ухвалене, запуск виробництва потребуватиме років через надзвичайно складні технології, жорсткі експортні обмеження США та необхідність створення абсолютно нової виробничої інфраструктури.

    Про можливість передачі Україні ліцензії Дональд Трамп заявив 8 липня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі. Американський лідер повідомив, що Вашингтон готовий надати Україні право виробляти ракети-перехоплювачі Patriot і передати необхідні виробничі знання. За словами Трампа, це дозволить Києву у перспективі самостійно забезпечувати власну систему протиповітряної оборони. Водночас він визнав, що американські запаси цих ракет значно скоротилися, тому США не можуть нескінченно передавати готові перехоплювачі союзникам.

    Однак уже наступного дня агентство Bloomberg звернуло увагу, що між політичною заявою та реальним запуском виробництва лежить надзвичайно складний технологічний шлях. За оцінкою аналітиків, виробництво сучасних ракет Patriot, особливо модифікації PAC-3 MSE, є одним із найскладніших проєктів у світовій оборонній промисловості.

    Саме ракети PAC-3 використовуються для перехоплення балістичних цілей і є ключовим елементом захисту українських міст від російських ракет. Вартість одного такого перехоплювача оцінюється приблизно у п’ять мільйонів доларів, а їх виробництво нині здійснюється лише на обмеженій кількості підприємств у США та Японії.

    Керівниця напряму оборони Bloomberg Economics Бекка Вассер наголосила, що створення нового виробництва таких ракет не може відбутися за кілька місяців.

    За її словами, на розгортання повного виробничого циклу потрібні роки, а це означає, що ліцензія сама по собі не вирішить найближчими місяцями проблему дефіциту перехоплювачів, які Україні необхідні вже зараз для захисту від щоденних масованих атак Росії.

    Експертка також зазначає, що успіхи України у виробництві власних безпілотників, морських дронів та окремих типів ракет не можна автоматично перенести на виробництво Patriot. Причина полягає у винятковій складності американської технології, великій кількості секретних компонентів та жорсткому контролі за передачею військових технологій.

    Виробництво Patriot регулюється американськими правилами експортного контролю, а також передбачає участь компаній-розробників, насамперед Lockheed Martin та RTX (Raytheon Technologies). Сам Дональд Трамп під час оголошення своєї ініціативи визнав, що виробники ще не були офіційно поінформовані про рішення щодо ліцензування.

    Ще одним викликом залишаються виробничі потужності. За даними Bloomberg, нинішні лінії виготовлення Patriot уже працюють практично на межі своїх можливостей. Через високий світовий попит Пентагон ще на початку 2026 року уклав із Lockheed Martin довгострокову угоду, яка має майже утричі збільшити випуск найсучасніших ракет PAC-3 MSE — приблизно з 600 до близько 2 000 одиниць на рік. Навіть за таких умов дефіцит залишається значним.

    Запуск нового виробництва в Україні означатиме необхідність будівництва спеціалізованих виробничих майданчиків, закупівлі високоточного обладнання, створення окремих ланцюгів постачання компонентів, підготовки інженерів і персоналу, а також проходження складної процедури сертифікації. Усе це потребує значних фінансових вкладень і часу.

    Додатковим фактором ризику залишається безпекова ситуація. Аналітики зазначають, що будь-яке підприємство з виробництва таких ракет потенційно стане пріоритетною ціллю для російських ударів. Саме тому одним із можливих варіантів реалізації проєкту називають створення спільних виробництв у країнах Європи або комбіновану модель, коли окремі компоненти виготовлятимуться за межами України, а фінальне складання здійснюватиметься вже українською стороною.

    Попри ці труднощі, військові експерти наголошують, що сама поява ліцензії матиме стратегічне значення. Вона відкриє Україні доступ до технологій, дозволить поступово інтегруватися у виробництво одного з найефективніших комплексів протиповітряної оборони у світі та зменшить залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

    Водночас найближчим часом українська ППО, як і раніше, залежатиме від поставок готових ракет від союзників. Саме вони залишаються єдиним способом оперативно поповнювати запаси перехоплювачів, необхідних для захисту міст від російських балістичних і крилатих ракет. Експерти наголошують, що навіть після початку реалізації проєкту власне виробництво не зможе швидко компенсувати нинішній дефіцит.

    Таким чином, оголошена Дональдом Трампом ліцензія є важливим політичним і стратегічним кроком, однак її практичне втілення вимагатиме тривалої підготовки. Україна отримає шанс у майбутньому виробляти одну з найсучасніших систем протиракетної оборони, але шлях до запуску власного виробництва буде значно довшим і складнішим, ніж могло здатися після заяв американського президента.

  • Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Після саміту НАТО Україна отримала рішення щодо Patriot: Сибіга розкрив деталі

    Саміт НАТО приніс Україні конкретні результати у питанні зміцнення протиповітряної оборони та захисту від російських балістичних ракет. Одним із головних пріоритетів усіх переговорів президента України Володимира Зеленського з іноземними лідерами стало посилення українського неба, а також забезпечення країни сучасними засобами для перехоплення балістичних цілей.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки міжнародних зустрічей української делегації.

    За його словами, Україна вже має конкретні домовленості, які стосуються посилення можливостей вітчизняної системи протиповітряної оборони. Особливий акцент зроблено саме на розвитку антибалістичних спроможностей, адже Росія дедалі активніше застосовує для ударів по українських містах балістичні ракети, перехоплення яких є одним із найскладніших завдань для будь-якої системи ППО.

    «І вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», – заявив Сибіга.

    Міністр наголосив, що під час усіх переговорів президента Володимира Зеленського із керівниками держав-партнерів питання захисту українського неба було безумовним пріоритетом. За його словами, українська сторона концентрувалася не лише на отриманні політичної підтримки, а й на конкретних рішеннях щодо постачання озброєння, необхідного для відбиття масованих повітряних атак.

    Одним із ключових напрямків роботи української дипломатії залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для американських систем Patriot. Саме ці ракети-перехоплювачі вважаються найбільш ефективними засобами боротьби з балістичними цілями та здатні знищувати ракети ще на підльоті до об’єктів.

    За словами глави МЗС, наразі Україна проводить переговори з кількома державами, які мають необхідні ракети на своїх складах. Дипломатична робота ведеться одразу за різними напрямками, щоб максимально прискорити процес передачі цих боєприпасів українській стороні.

    «Є низка держав, які мають в наявності на складах антибалістичні ракети. Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», – пояснив Сибіга.

    Водночас Україна розраховує не лише на допомогу союзників, а й на розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Міністр повідомив, що паралельно реалізується окремий напрямок співпраці, який передбачає створення в Україні виробництва засобів із антибалістичними можливостями.

    За словами Сибіги, вже існує чітке бачення того, як реалізовувати цей проєкт. Президент України провів відповідні переговори з лідерами держав, які володіють необхідними технологіями та можуть допомогти завершити процес створення такого виробництва.

    Очільник української дипломатії зазначив, що йдеться не лише про окремі елементи виробництва, а фактично про фіналізацію створення сучасної системи протиповітряної оборони в Україні, яка матиме власні антибалістичні спроможності. Це дозволить значно зміцнити обороноздатність держави та поступово зменшити залежність від імпортних поставок критично важливого озброєння.

    Українська влада наголошує, що питання розвитку системи ППО сьогодні є одним із найважливіших для безпеки держави. Росія регулярно здійснює комбіновані повітряні атаки, використовуючи одночасно крилаті ракети, балістичне озброєння та ударні безпілотники. Особливу небезпеку становлять саме балістичні ракети, адже вони мають надзвичайно високу швидкість польоту та залишають мінімальний час для реагування.

    Напередодні президент Зеленський повідомив про підготовку першої зустрічі так званої “антибалістичної коаліції”. Передбачається, що до неї увійдуть країни, готові координувати зусилля щодо зміцнення української протиповітряної оборони, забезпечення необхідними перехоплювачами та розвитку відповідних виробничих спроможностей.

    Крім того, під час зустрічей із членами Конгресу США глава держави окремо порушив питання гострої нестачі ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Україна неодноразово наголошувала, що навіть наявні системи не можуть повною мірою виконувати свої завдання без достатнього запасу боєприпасів.

    Водночас у НАТО визнають, що проблема дефіциту антибалістичних ракет має глобальний характер. У Північноатлантичному альянсі зазначають, що запасів таких перехоплювачів ніколи не буває достатньо, а через зростання загроз у світі попит на них лише збільшується. Саме тому країни Альянсу активно працюють над нарощуванням виробництва сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них.

    За оцінками української влади, досягнуті на саміті НАТО домовленості мають стати важливим кроком до посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських повітряних атак, а також до формування довгострокової системи безпеки, яка поєднуватиме міжнародну підтримку та розвиток власного оборонного виробництва.

  • “Це може зупинити війну”: Зеленський після удару РФ звернувся до США із закликом щодо Patriot

    “Це може зупинити війну”: Зеленський після удару РФ звернувся до США із закликом щодо Patriot

    Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії закликав Сполучені Штати ухвалити рішення щодо надання Україні ліцензій на виробництво ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. За словами глави держави, саме розвиток власного виробництва сучасних засобів протиповітряної оборони здатен суттєво посилити захист українського неба та допомогти зупинити російський ракетний терор. Про це президент повідомив у своєму зверненні після нічного обстрілу України.

    «І особливо важливо, щоб рухались до реалізації наші домовленості про виробництво антибалістики. Дуже розраховуємо і на рішення Сполучених Штатів щодо ліцензій на “Петріоти” та іншої спільної роботи. Це те, що може зупинити війну та подібні удари», — наголосив Зеленський. Президент підкреслив, що питання посилення протиповітряної оборони сьогодні є першочерговим і критично важливим для безпеки українських міст та цивільного населення.

    Глава держави повідомив, що в Києві триває ліквідація наслідків одного з наймасштабніших російських ударів за останній час. За його словами, пошкодження зафіксовано більш ніж на 20 локаціях столиці. Переважно під удар потрапили житлові будинки, однак руйнувань також зазнали станція швидкої медичної допомоги, науковий інститут, готель та підприємства. На місцях продовжують працювати рятувальники, медики та комунальні служби.

    За словами президента, станом на час звернення відомо про 13 загиблих унаслідок атаки на Київ. Ще понад 90 людей отримали поранення. Крім столиці, постраждали й інші регіони України. На Харківщині поранень зазнали п’ятеро людей, серед яких дитина, ще двоє цивільних постраждали на Київщині внаслідок ударів по об’єктах цивільної інфраструктури.

    Президент також навів дані щодо масштабів нічної атаки. За його словами, Росія випустила по Україні понад 70 ракет різних типів, майже половина з яких були балістичними, а також майже 500 ударних безпілотників, включно з реактивними дронами типу Shahed. Основний удар був спрямований саме на Київ. Попри те, що українським силам ППО вдалося знищити значну частину повітряних цілей, повністю відбити атаку не вдалося, що призвело до численних руйнувань та жертв серед мирного населення.

    Зеленський наголосив, що розвиток власного виробництва сучасних систем протиракетної оборони є одним із ключових напрямків співпраці зі Сполученими Штатами. Йдеться насамперед про отримання американських ліцензій, які дозволять Україні налагодити виробництво високотехнологічних ракет PAC-3 для комплексів Patriot. Раніше президент неодноразово заявляв, що такий крок допоможе не лише забезпечити власні потреби держави у протиповітряній обороні, а й у перспективі зробить Україну одним із виробників сучасного озброєння для партнерів.

    Системи Patriot залишаються одним із найефективніших засобів боротьби з російськими балістичними ракетами. Саме вони неодноразово демонстрували здатність перехоплювати ракети типу «Іскандер-М» та інші складні цілі, які Росія активно використовує під час масованих атак на українські міста. Водночас потреба у додаткових батареях Patriot та запасі ракет-перехоплювачів залишається однією з головних тем переговорів України із західними союзниками.

    Масований удар у ніч на 2 липня став одним із найпотужніших за останні місяці. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 74 ракети різних типів та 496 безпілотників. Основним напрямком атаки був Київ, однак під ударами також опинилися Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Черкаська та Київська області. Українські військові повідомили про знищення більшості повітряних цілей, однак частина ракет і дронів досягла своїх цілей або спричинила руйнування внаслідок падіння уламків.

    Після атаки влада Києва повідомила, що 3 липня оголошено Днем жалоби за загиблими. У столиці тривають аварійно-рятувальні роботи, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим. Президент України вкотре наголосив, що зміцнення протиповітряної оборони, збільшення виробництва сучасного озброєння та розширення міжнародної військової співпраці залишаються ключовими умовами для захисту українських міст від подібних російських атак у майбутньому.

  • Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна шукає вихід: Зеленський розповів про нестачу PAC-3 для Patriot

    Україна продовжує відчувати гостру потребу в ракетах для систем протиповітряної оборони Patriot, однак постачання боєприпасів зі Сполучених Штатів не припиняються. Водночас Київ працює над довгостроковим рішенням, яке передбачає не лише закупівлю додаткових комплексів, а й можливість їхнього виробництва спільно з партнерами.

    Про це заявили президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції в Києві.

    Питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на тлі постійних російських ракетних та дронових атак. Особливу роль у захисті українського неба відіграють американські системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети. Саме вони стали основним інструментом протидії російським ударам “Іскандерами”, “Кинджалами” та іншими видами високоточної зброї.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що ракети-перехоплювачі PAC-2 і PAC-3 залишаються критично важливими для оборони України. За його словами, попри значне навантаження на оборонну промисловість союзників та високу інтенсивність бойових дій, поставки ракет зі США тривають на постійній основі.

    Він назвав це позитивним сигналом для України та підтвердив, що американські перехоплювачі надходять регулярно.

    За словами Рютте, українська система ППО демонструє високу ефективність, але масштаби російських атак залишаються надзвичайно великими. Саме тому потреба в додаткових ракетах і комплексах залишається актуальною. Генсек НАТО зазначив, що союзники продовжують фінансувати програму PURL, через яку забезпечуються поставки ракет для української армії.

    Водночас він визнав, що тривалі військові конфлікти неминуче створюють ризики для наявних запасів озброєння. Саме тому країни НАТО вже працюють над збільшенням обсягів виробництва ракет і систем протиповітряної оборони, щоб підтримувати як власну безпеку, так і потреби України.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що проблема нестачі ракет PAC-3 існує вже певний час. За його словами, на початку повномасштабної війни та протягом наступних років Україна отримувала від партнерів необхідні обсяги таких боєприпасів. Однак ситуація почала змінюватися після загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Глава держави пояснив, що скорочення поставок не було пов’язане з нестачею коштів. Україна знаходила фінансування, проводила переговори та була готова купувати необхідні ракети. Проте навіть за наявності фінансового ресурсу обсяги постачань почали зменшуватися.

    За словами президента, це стосувалося не лише ракет для Patriot, а й інших видів озброєння, які стали більш затребуваними через нові міжнародні безпекові виклики. Частину дефіциту Україна змогла компенсувати завдяки розвитку власного виробництва безпілотників, засобів ураження та окремих елементів озброєння. Однак створити аналог ракети PAC-3 в короткі терміни наразі неможливо через складність технологій.

    Зеленський зазначив, що Україна була змушена шукати додаткові механізми забезпечення протиповітряної оборони. Зокрема, Київ укладав міжнародні угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, а також проводив як відкриті, так і непублічні переговори щодо отримання засобів для боротьби з балістичними ракетами.

    Окрему увагу президент приділив перспективі локалізації виробництва Patriot. За його словами, Україна вже тривалий час веде переговори зі Сполученими Штатами щодо отримання відповідних ліцензій. Такі консультації відбувалися ще з попередньою американською адміністрацією і продовжуються нині.

    Глава держави наголосив, що Україна зацікавлена у створенні виробничих потужностей як на власній території, так і спільно з країнами НАТО. На його переконання, це дозволило б не лише зміцнити українську систему ППО, а й підвищити оборонні можливості всієї Європи.

    Президент також звернув увагу на те, що така ініціатива відповідає сучасному курсу США щодо посилення оборонної самостійності європейських союзників. Він підкреслив, що Європа має достатній технологічний та промисловий потенціал для виробництва сучасних систем захисту, а співпраця у сфері Patriot могла б стати одним із найбільш показових прикладів такого підходу.

    Заяви Зеленського та Рютте пролунали на тлі попереджень Повітряних сил ЗСУ про суттєве скорочення запасів ракет для Patriot, NASAMS та IRIS-T. Українські військові неодноразово наголошували, що саме системи Patriot залишаються єдиним ефективним засобом боротьби з російськими балістичними ракетами, які дедалі частіше застосовуються під час атак по українських містах.

    Напередодні Зеленський також повідомив про досягнення політичної домовленості щодо придбання додаткових комплексів Patriot. Водночас реалізація цих домовленостей поки що затримується через фінансові, технічні та юридичні процедури. Президент уже доручив прискорити роботу над контрактами та попередив відповідальних посадовців про персональну відповідальність за результат.

    Таким чином, попри наявний дефіцит ракет-перехоплювачів, Україна продовжує отримувати допомогу від союзників і водночас намагається створити власні довгострокові механізми забезпечення протиповітряної оборони. У Києві розраховують, що поєднання міжнародної підтримки, нових закупівель та майбутнього спільного виробництва дозволить посилити захист українського неба від російських атак.