Golosnovinua.com

Позначка: Палата представників

  • Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    У Кремлі відреагували на ухвалення Палатою представників США масштабного санкційного законопроєкту проти Росії. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав дії Вашингтона «недружніми» та заявив, що нові обмеження нібито можуть ускладнити пошук мирного врегулювання війни проти України.

    Заява пролунала 17 вересня — наступного дня після того, як Палата представників США підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. За документ проголосували 262 конгресмени, 159 виступили проти. Сенат схвалив пакет ще у серпні, тому тепер законопроєкт направляють президенту США Дональду Трампу.

    Пєсков підтвердив, що в Кремлі уважно стежать за проходженням документа.

    За його словами, Москва відносить рішення Конгресу до категорії «недружніх дій», а запровадження додаткових санкцій Сполученими Штатами, на думку Кремля, «ускладнюватиме зусилля» з пошуку мирного врегулювання.

    При цьому самі санкції розроблялися саме як інструмент додаткового економічного тиску на Росію, щоб скоротити доходи, які Москва може спрямовувати на продовження війни проти України.

    Що це за «пекельні санкції»

    Йдеться про великий пакет економічних обмежень, який у США обговорювали більше року.

    Законопроєкт отримав ім’я сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який був одним із головних його авторів та прихильників. У липні 2026 року Грем помер, після чого законодавці назвали документ на його честь.

    Пакет спрямований передусім на російські енергетичний і оборонний сектори, фінансові установи та так званий тіньовий флот, за допомогою якого РФ намагається обходити нафтові санкції.

    Однак найбільшу увагу привертають тарифні повноваження, які документ надає президенту США.

    До 100% тарифів для покупців російської нафти

    Законопроєкт дозволяє президенту США запроваджувати тарифи до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російських нафти й газу.

    Конкретні держави в цій нормі не прописані, однак серед найбільших споживачів російських енергоресурсів залишаються Китай та Індія.

    Логіка цього механізму полягає в тому, щоб зробити торгівлю з Росією економічно дорожчою не лише безпосередньо для Москви, а й для її найбільших партнерів.

    У законі водночас передбачені винятки для окремих держав, зокрема якщо їхня частка закупівель невелика і вони демонструють скорочення залежності від російських енергоресурсів.

    До 500% на російський імпорт

    Ще жорсткіший механізм може застосовуватися безпосередньо до російських товарів.

    За доступним описом положень законопроєкту, президент США отримує право запроваджувати тарифи до 500% на окремі категорії російського експорту до Сполучених Штатів, зокрема нафту, газ, нафтопродукти, нафтохімічну продукцію та вугілля.

    Саме ця цифра стала однією з причин, чому пакет у медіа почали називати «санкціями з пекла».

    Проте важливий нюанс: йдеться не про автоматичне одномоментне запровадження 500-відсоткового тарифу на всю російську торгівлю, а про повноваження президента застосовувати такі заходи в межах закону.

    Удар по «тіньовому флоту»

    Ще один великий блок документа стосується суден, які Росія використовує для обходу нафтових обмежень.

    Так званий тіньовий флот складається переважно зі старих танкерів зі складними схемами власності, реєстрації та страхування. Через них Росія продовжує експортувати нафту, намагаючись мінімізувати ефект західних санкцій і цінових обмежень.

    Новий американський пакет передбачає додаткові заходи проти таких суден та компаній, які забезпечують їхню діяльність.

    Мета — скоротити валютні надходження Росії від експорту енергоресурсів.

    Під обмеження можуть потрапити банки та чиновники

    Документ також посилює санкції проти російських банків, оборонних підприємств, чиновників та інших осіб, пов’язаних із воєнною машиною РФ.

    Таким чином, пакет значно ширший за звичайні персональні санкції.

    Він поєднує фінансові обмеження, енергетичний тиск, тарифи на третіх країн і заходи проти транспортної інфраструктури, яка допомагає Росії експортувати нафту.

    Білий дім підтримував ключові санкційні повноваження

    Ще у серпні Білий дім офіційно виступив проти поправки, яка могла вилучити з законопроєкту частину тарифних механізмів.

    Адміністрація Трампа тоді назвала тарифні повноваження важливим інструментом, який президент може використовувати, щоб стимулювати Росію до згоди на умови завершення війни.

    Це цікаво контрастує з нинішньою заявою Пєскова.

    Якщо Кремль стверджує, що нові санкції ускладнять мирний процес, Білий дім раніше прямо пояснював протилежну логіку: економічний тиск має створити для Москви додатковий стимул для переговорів.

    У Кремлі заговорили про «мир» на тлі нового тиску

    Риторика Москви щодо санкцій останніми днями стала особливо помітною.

    15 вересня Кремль також підтримав ідею можливого припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, яку озвучив Трамп.

    Водночас Пєсков одразу пов’язав потенційну домовленість із вимогами до Заходу — зокрема із забезпеченням безпечного судноплавства для російських нафтових танкерів та скасуванням санкцій, які Москва називає незаконними.

    Фактично питання санкцій Кремль намагається інтегрувати у ширшу дискусію про потенційне припинення війни.

    США пояснюють санкції продовженням війни

    Американська сторона, навпаки, пов’язує необхідність нових обмежень із тим, що війна триває, а попередні заходи не змусили Москву змінити курс.

    Після голосування у Палаті представників законопроєкт вирушає до Дональда Трампа.

    Після президентського підпису адміністрація отримає додаткові санкційні й тарифні інструменти.

    Водночас частина положень не означає автоматичне негайне введення максимально можливих тарифів: багато залежатиме від подальших рішень Білого дому.

    Індія вже відреагувала

    Потенційний удар по покупцях російських енергоресурсів викликав занепокоєння не лише в Москві.

    Індія вже попередила Вашингтон, що нові тарифні заходи через закупівлю російської нафти можуть вплинути на відносини між двома країнами.

    Нью-Делі заявляє, що продовжуватиме захищати власні торговельні та енергетичні інтереси.

    Це показує одну з головних складностей нового американського механізму: тиск на Росію одночасно може створювати торговельні конфлікти між США та великими економіками, які купують російську нафту.

    Nenka.info вже писала про готовність Трампа підписати документ

    Раніше Nenka.info повідомляла, що Білий дім заявляв про готовність Дональда Трампа підписати санкційний законопроєкт після проходження його Конгресом.

    У матеріалі йшлося про нові механізми тиску на російський енергетичний сектор і держави, які допомагають Москві отримувати доходи від експорту.

    Тепер законопроєкт подолав останній великий бар’єр у Конгресі — Палата представників дала йому 262 голоси.

    Що буде далі

    Наступний крок — рішення Дональда Трампа.

    Якщо президент США підпише законопроєкт, Білий дім отримає значно ширший набір інструментів для економічного тиску на РФ та її торговельних партнерів.

    У Кремлі вже дали зрозуміти, що розглядають це як погіршення відносин із Вашингтоном.

    При цьому заява Пєскова про те, що санкції нібито завадять «пошуку миру», є позицією російської влади. Американська адміністрація раніше аргументувала ті самі санкційні інструменти протилежним чином — як засіб посилити тиск на Росію і створити стимули для припинення війни.

    Тож головним питанням тепер стає не лише сам підпис Трампа, а й те, наскільки активно Білий дім використає передбачені законом тарифи та санкції проти російської енергетики й держав, які залишаються її найбільшими покупцями.

  • Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Президент США Дональд Трамп, за даними американських медіа, готується підписати масштабний санкційний законопроєкт проти Росії та Ірану, який 16 вересня остаточно пройшов Конгрес США. Документ, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, розширює можливості американського президента вводити санкції проти російського енергетичного та оборонного секторів, «тіньового флоту» РФ і країн, які продовжують купувати російські енергоносії.

    Палата представників підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 голосами 262 конгресменів проти 159. До цього документ уже пройшов Сенат, де його підтримали 86 законодавців, а 11 проголосували проти. Тепер законопроєкт направляється президентові США для підпису.

    Сам Білий дім раніше офіційно виступав за збереження ключових санкційних і тарифних механізмів документа. В адміністрації Трампа наголошували, що нові повноваження потрібні президентові як додатковий інструмент впливу на Москву та для стимулювання Росії до переговорів щодо завершення війни.

    За даними The Wall Street Journal і Financial Times, представники Білого дому підтвердили, що Трамп має намір підписати законопроєкт. Адміністрація також тиснула на республіканців у Палаті представників, аби документ був винесений на голосування і пройшов Конгрес.

    Документ передбачає санкції проти російських посадовців, підприємств оборонного та енергетичного секторів, структур, які допомагають обходити чинні обмеження, а також суден російського «тіньового флоту». Окремий блок законопроєкту стосується тарифного тиску на країни, які продовжують купувати російську нафту і газ.

    Важливо, що в остаточній редакції, яку пройшов Конгрес, йдеться про можливість для президента США встановлювати мита до 100% для країн, які є великими покупцями російських енергоносіїв. Йдеться насамперед про держави на кшталт Китаю та Індії. Раніші версії ініціативи передбачали значно жорсткіші — до 500% — тарифи, тому в частині медіапублікацій досі фігурує саме ця цифра.

    На сайті «Ненька інфо» ця санкційна ініціатива висвітлювалася ще влітку. У липні видання писало, що двопартійна група американських сенаторів закликала якомога швидше винести документ на голосування, наголошуючи, що його погоджено з Білим домом і він має широку підтримку в Конгресі.

    Пізніше «Ненька інфо» повідомляло, що Сенат може перейти до розгляду так званих «пекельних санкцій» уже наприкінці липня. Тоді документ називали одним із найжорсткіших пакетів економічного тиску на Росію, які розглядалися у США від початку повномасштабної війни.

    Ще в одному матеріалі «Ненька інфо» йшлося про зміну позиції самого Трампа щодо ініціативи. Президент США почав публічно демонструвати більшу готовність підтримати документ, а шанси на його проходження Конгресу після цього різко зросли. Видання також нагадувало, що законопроєкт створює для президента додаткові механізми тиску не лише на Росію, а й на держави та компанії, які допомагають Москві отримувати доходи від енергетики.

    Після голосування у Палаті представників на рішення Конгресу відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що посилення санкцій проти Росії може стати одним з інструментів, здатних змусити Москву припинити війну та перейти до переговорів.

    Зеленський звернув увагу на те, що голосування в Конгресі відбулося на тлі нової масованої російської атаки на Україну. За його словами, саме в цей момент російські війська знову застосовували балістичні ракети, інші ракети та безпілотники по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    Український президент назвав такий збіг «символічним» і наголосив, що тиск на російську економіку має бути достатньо сильним, щоб у керівництва РФ з’явився реальний стимул завершувати війну.

    Позиція Зеленського щодо санкцій не є новою. Ще 29 липня під час візиту до США він зустрічався більш ніж із 60 сенаторами й окремо обговорював із ними законопроєкт Грема. Тоді президент України наголошував, що санкції та мита проти держав і компаній, які допомагають Росії та Ірану заробляти на війні, можуть стати важливою частиною міжнародного тиску.

    У серпні Зеленський знову порушував тему санкцій під час переговорів з американськими сенаторами Річардом Блюменталем та Джеймсом Ленкфордом, наголошуючи, що посилення економічного тиску на Росію є критично важливим для примусу Москви до дипломатичного завершення війни.

    У вересні Київ також продовжив власну санкційну політику. 13 вересня Зеленський підписав три укази, які ввели в дію рішення РНБО щодо обмежень проти 20 суден російського «тіньового флоту», підприємств, пов’язаних із корпорацією «Ростех», та пропагандистів. Українська влада заявляла, що ці судна використовувалися для експорту російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу.

    Водночас новий американський законопроєкт має і критиків. Частина демократів у Палаті представників вважає, що документ передає Трампу надто широкі тарифні повноваження. Зокрема, конгресмен-демократ Грегорі Мікс звертав увагу на те, що президент зможе не лише запроваджувати санкції, а й відмовлятися від їх застосування, посилаючись на національні інтереси США.

    Схожі побоювання висловлювали й інші демократи: на їхню думку, торговельні механізми теоретично можуть торкнутися не лише Китаю чи Індії, а й союзників Вашингтона, якщо вони продовжуватимуть імпортувати російські енергоносії. Саме це стало однією з причин, чому значна частина демократів не підтримала фінальну редакцію документа.

    На «Ненька інфо» раніше також писали про дискусію всередині США щодо затримки із санкціями. У серпні демократи вимагали від адміністрації Трампа пояснень, чому Білий дім не посилює тиск на Росію швидше. У тому матеріалі зазначалося, що Київ розраховував на перехід США до нового етапу санкційної політики вже восени 2026 року.

    Окремий політичний символізм має й те, що документ тепер носить ім’я покійного Ліндсі Грема. Сенатор був одним із головних авторів і лобістів санкційної ініціативи та тривалий час виступав за максимально жорсткий економічний тиск на Москву. «Ненька інфо» після його смерті нагадувало, що саме робота над новим санкційним пакетом була одним із останніх великих політичних проєктів сенатора.

    У своєму останньому великому інтерв’ю, яке також переказувало «Ненька інфо», Грем говорив про необхідність тиску на покупців російської нафти й наполягав, що саме енергетичні доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російської війни.

    Після кількох місяців дискусій законопроєкт пройшов обидві палати Конгресу й опинився на фінальній стадії. Якщо Трамп підпише документ, він отримає нові повноваження для запровадження санкцій і тарифів проти Росії та її економічних партнерів. При цьому застосування частини найжорсткіших інструментів не буде автоматичним — рішення щодо них значною мірою залишатиметься за президентом США.

  • Весілля Трампа-молодшого оплатив соратник Путіна: у Конгресі США почали гучне розслідування

    Весілля Трампа-молодшого оплатив соратник Путіна: у Конгресі США почали гучне розслідування

    У США набирає обертів скандал навколо весільних урочистостей Дональда Трампа-молодшого та Беттіни Андерсон на Багамах. Після журналістського розслідування ProPublica стало відомо, що частину витрат на святкування профінансував російський бізнесмен та президент Міжнародної боксерської асоціації Умар Кремльов, якого американські медіа характеризують як наближеного до Володимира Путіна. Тепер обставинами цієї історії зацікавилися демократи в Комітеті з нагляду Палати представників США.

    Провідний демократ у комітеті Роберт Гарсія направив запити щодо документів та листування, пов’язаних із Кремльовим, Трампом-молодшим і Білим домом. Axios повідомляє, що політик хоче з’ясувати масштаби фінансової участі російського бізнесмена у святкуванні, характер його відносин із сином президента та можливі контакти з адміністрацією США. Поки що йдеться саме про парламентську перевірку, а не про кримінальне розслідування. Оскільки демократи перебувають у меншості в Палаті представників, Гарсія наразі не має можливості примусово вимагати документи через повістки.

    Початком скандалу стало масштабне розслідування ProPublica, опубліковане 14 вересня. Журналісти стверджують, що Кремльов витратив сотні тисяч доларів на частину триденного святкування, яке проходило у травні на двох приватних островах на Багамах. Зокрема, він, за даними видання, оплатив оренду одного з островів, проживання гостей та масштабне шоу феєрверків. За оцінками ProPublica, оренда острова могла коштувати близько 100 тисяч доларів за ніч, а компанія, яка організовувала салют, бере за подібні шоу приблизно 70 тисяч доларів.

    У матеріалі, який став підставою для нинішнього розголосу, також зазначається, що Кремльов особисто був серед гостей. Загалом святкування зібрало близько 50 людей. Серед присутніх були представники родини Трампів, зокрема Джаред Кушнер. За словами джерел ProPublica, разом із Кремльовим прибула група російськомовних гостей, присутність яких викликала запитання у частини інших учасників заходу.

    Водночас представники Трампа-молодшого не стали заперечувати сам факт фінансової участі Кремльова. Вони заявили журналістам, що росіянин є особистим другом Дональда Трампа-молодшого і не має з ним ділових відносин. Пізніше Беттіна Андерсон також публічно підтвердила, що Кремльов організував для подружжя дві вечірки після весілля як подарунок. За її словами, це був «надзвичайно щедрий весільний подарунок від друга». Подружжя при цьому відкинуло припущення про політичний характер стосунків із російським бізнесменом.

    Беттіна також наголосила на відмінності між самою церемонією та наступними святкуваннями. За її версією, офіційне весілля відбулося у вузькому сімейному колі, а вечірки з друзями були заплановані окремо ще до зміни весільних планів пари. Дональд Трамп-молодший і його дружина стверджують, що публічне трактування подарунка Кремльова як політичного жесту є необґрунтованим.

    Історія, однак, привернула особливу увагу через особу самого Кремльова. Він очолює International Boxing Association — Міжнародну боксерську асоціацію. Організація в минулому отримувала масштабне фінансування від російського державного енергетичного гіганта «Газпром». ProPublica пише, що Кремльов має тривалі зв’язки з російською політичною елітою, а незадовго до весілля був у Китаї в той самий період, коли там перебував Володимир Путін. Крім того, у 2026 році російський президент нагородив Кремльова Орденом Дружби.

    Україна також застосувала проти Кремльова персональні санкції. У розслідуванні ProPublica його зв’язки з Путіним та російськими силовими структурами називають однією з причин, через які фінансування заходу для сина президента США викликало занепокоєння фахівців із контррозвідки та національної безпеки. Експерти, яких цитує видання, звертають увагу на те, що великі подарунки від іноземних бізнесменів, особливо тих, хто пов’язаний із владою держави-суперника, можуть створювати ризики залежності або використовуватися для формування особистих зв’язків. Водночас доказів того, що Кремльов діяв за дорученням Кремля або вимагав від Трампа-молодшого будь-якої послуги у відповідь, журналісти не навели.

    Ще одна деталь, яка посилила увагу до цієї історії, — контакти Кремльова з Трампом-молодшим задовго до весілля. У вересні 2025 року син президента США виступав на заході IBA у Стамбулі, де перебував на одній сцені з Кремльовим. Представник Трампа-молодшого заявив ProPublica, що за цей виступ він грошей не отримував. Після заходу сама боксерська асоціація писала, що співпраця між Кремльовим і Трампом-молодшим «не залишиться символічною» та що надалі можуть з’явитися спільні ініціативи.

    Особливого політичного забарвлення історії додає роль Дональда Трампа-молодшого в оточенні свого батька. Формально він не займає урядової посади, однак американські медіа неодноразово писали про його значний вплив усередині руху MAGA та участь у кадрових і політичних процесах навколо адміністрації Дональда Трампа. Саме тому будь-які контакти із представниками російської еліти розглядаються у Вашингтоні значно уважніше, ніж звичайні приватні знайомства.

    Президент США Дональд Трамп заявив Axios, що не знає Умара Кремльова. Він також підкреслив, що росіянин не оплачував безпосередньо саму весільну церемонію, оскільки вечірки, які він профінансував, проходили пізніше. Трамп додав, що сам на цих святкуваннях не був.

    За інформацією Axios, Гарсія тепер хоче отримати від Трампа-молодшого список гостей, інформацію про подарунки від іноземних громадян, документи щодо витрат, а також комунікацію з Кремльовим. Окремі запити стосуються того, чи повідомляв син президента Білий дім про контакти з російським бізнесменом та чи має він доступ до секретної інформації.

    При цьому наразі немає підтвердження, що Трамп-молодший порушив закон. Основні питання стосуються політичної етики, національної безпеки та потенційного іноземного впливу. Саме тому коректніше говорити не про доведене незаконне фінансування, а про перевірку обставин дорогого подарунка від російського бізнесмена з тісними зв’язками з владою РФ.

    Первинний матеріал ТСН також зазначав, що Кремльов оплатив частину витрат через пов’язану з IBA структуру в Дубаї та що представники Трампа-молодшого не заперечували його фінансової участі у святкуванні. У матеріалі також повідомляється про вимогу Гарсії надати документи щодо контактів Кремльова із сім’єю президента та інформацію про іноземні подарунки.

    Тепер розвиток історії багато в чому залежатиме від того, чи погодяться Білий дім і Трамп-молодший добровільно передати запитувані матеріали. Якщо демократи отримають більшість у Палаті представників і Гарсія очолить Комітет з нагляду, він зможе використовувати значно жорсткіші механізми парламентського контролю, включно з повістками для примусового отримання документів. Саме це може перетворити нинішній політичний скандал із розкішним весільним подарунком на значно масштабніше розслідування зв’язків сім’ї президента США з представниками російської еліти.

  • Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Трамп пообіцяв американцям по $5000 за перемогу республіканців: на «дивіденд» знадобиться $1,35 трлн

    Президент США Дональд Трамп зробив одну з найгучніших економічних обіцянок нинішньої кампанії перед проміжними виборами до Конгресу. Виступаючи 9 вересня на республіканському з’їзді в Далласі, він заявив, що кожен повнолітній громадянин Сполучених Штатів отримає по 5000 доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль одночасно над Палатою представників і Сенатом після виборів 3 листопада. Президент уже придумав для потенційної виплати назву — «Trump dividend», або «дивіденд Трампа». Про це повідомляє Reuters.

    Трамп представив ідею як своєрідний розподіл між громадянами результатів економічної політики своєї адміністрації. За його словами, принцип має нагадувати виплату дивідендів успішною компанією своїм акціонерам. Президент заявив, що через економічні успіхи країни готовий виплатити кожному дорослому громадянину США 5000 доларів, якщо республіканці переможуть в обох палатах Конгресу. Єдину конкретну умову щодо використання грошей Трамп сформулював одразу: отримані кошти повинні бути витрачені всередині Сполучених Штатів.

    «Якщо республіканці переможуть, ви переможете разом із нами й отримаєте 5000 доларів», — заявив Трамп під час виступу. Водночас президент не пояснив, яким саме чином адміністрація планує організувати настільки масштабну програму, хто конкретно відповідатиме критеріям отримувача, коли можуть надійти гроші і звідки федеральна влада візьме необхідне фінансування. CBS News також зазначає, що Трамп не сказав, чи планує звертатися до Конгресу із законопроєктом щодо виплат.

    І саме сума робить цю обіцянку особливо масштабною. За оцінкою Reuters, у США проживає приблизно 270 млн повнолітніх людей. Якщо по 5000 доларів отримають усі вони, загальна вартість програми становитиме близько 1,35 трлн доларів. Це не одноразова невелика податкова пільга, а одна з найбільших потенційних програм прямих грошових виплат населенню в історії країни.

    Втім, президент США не може просто розпорядитися виплатити понад трильйон доларів із федеральної скарбниці лише своєю заявою. Конституція США встановлює, що гроші з казначейства можуть витрачатися лише на підставі асигнувань, передбачених законом. Congressional Research Service та офіційна Constitution Annotated наголошують: федеральні кошти не можуть бути виплачені без відповідного законодавчого дозволу. Тому для реалізації такого «дивіденду» практично неминучою стає участь Конгресу — саме того Конгресу, контроль над яким Трамп зараз намагається зберегти за республіканцями.

    Приклад подібного механізму американці вже бачили під час пандемії COVID-19. У березні 2020 року ухвалений Конгресом і підписаний Трампом CARES Act передбачив прямі виплати до 1200 доларів на дорослого та додаткові кошти на дітей для громадян із відповідним рівнем доходу. Пізніше були ще два раунди виплат. Але принципова різниця полягає в тому, що вони були прямо передбачені федеральними законами: Конгрес схвалив правила, виділив кошти, після чого Міністерство фінансів та IRS організували виплати.

    Є й інший ризик. Масштабні прямі виплати можуть посилювати споживчий попит і, за певних економічних умов, створювати додатковий інфляційний тиск. CBS нагадує, що економісти досі дискутують про роль пандемічних стимулів 2020–2021 років у подальшому зростанні американських цін. Для нинішньої кампанії ця тема особливо чутлива, оскільки саме інфляція, вартість життя та ціни на енергоносії залишаються серед проблем, які турбують виборців.

    Цікаво й те, що це вже не перша ідея Трампа щодо прямого «дивіденду» американцям. У листопаді 2025 року Білий дім заявляв, що президент налаштований на виплату американцям по 2000 доларів за рахунок доходів від мит. Тоді адміністрація також вивчала можливі механізми реалізації такого плану. Нинішня пропозиція значно амбітніша — йдеться вже про 5000 доларів для кожного дорослого громадянина.

    Обіцянка пролунала не на звичайному передвиборчому мітингу. Республіканці зібралися 9–10 вересня в American Airlines Center у Далласі на незвичний для американської політики захід — перший спеціальний загальнонаціональний партійний з’їзд, присвячений саме проміжним виборам. Зазвичай масштабні конвенції партії проводять у роки президентських виборів, однак цього разу команда Трампа вирішила використати формат для мобілізації прихильників за два місяці до голосування.

    Reuters зазначає, що промова Трампа тривала приблизно годину і 45 хвилин. Президент фактично поставив самого себе в центр кампанії, хоча його імені в бюлетенях у листопаді не буде. Він закликав прихильників голосувати так, ніби балотується особисто, розповідав про досягнення своєї адміністрації та різко атакував демократів. Пропозиція виплатити по 5000 доларів стала найбільш несподіваним економічним елементом виступу.

    Для Республіканської партії ставки справді величезні. На виборах переобираються всі 435 місць у Палаті представників, а також 35 місць у Сенаті. За підрахунками Reuters, демократам достатньо отримати чистий приріст у три місця, щоб повернути більшість у Палаті представників. У Сенаті їхнє завдання складніше: для здобуття більшості потрібно додатково виграти чотири місця.

    Причому ще кілька місяців тому позиції республіканців у Сенаті виглядали набагато комфортніше. Тепер AP пише, що боротьба за верхню палату стала значно конкурентнішою. Серед причин — невдоволення частини виборців економічною ситуацією, падіння популярності Трампа і наслідки міжнародних криз. Республіканцям доводиться захищати позиції не лише в традиційно конкурентних штатах, а й у тих, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Reuters серед ключових перегонів називає Аляску, Айову, Мен, Мічиган, Нью-Гемпшир, Північну Кароліну, Огайо, Техас і Джорджію. Особлива увага прикута до Техасу, де демократ Джеймс Таларіко змагається з республіканцем Кеном Пакстоном, а також до Північної Кароліни та Огайо. У таких умовах навіть кілька несподіваних результатів здатні змінити баланс сил у Вашингтоні.

    Саме тому обіцянка «дивіденду Трампа» має очевидне політичне значення. Президент прямо прив’язав отримання грошей громадянами до результату голосування: виплата, за його словами, з’явиться лише в разі перемоги республіканців одночасно в Палаті представників та Сенаті. Це дає Трампу надзвичайно простий передвиборчий меседж — контроль республіканців над Конгресом він намагається пов’язати не лише з політичною програмою, а буквально з потенційними 5000 доларами в кишені виборця.

    Проте станом на ранок 10 вересня «дивіденд Трампа» залишається політичною обіцянкою, а не затвердженою державною програмою. Немає ухваленого Конгресом закону про такі виплати, не оголошено офіційного джерела фінансування, не оприлюднені критерії отримання коштів і строки їх виплати. Сам Трамп поки назвав лише суму, коло отримувачів — повнолітні громадяни США — та вимогу витратити кошти всередині країни. Тож питання не лише в тому, чи переможуть республіканці 3 листопада, а й у тому, чи зможе адміністрація після виборів знайти понад трильйон доларів і провести відповідне рішення через Конгрес.

  • «Ніхто не сказав, що не підтримає»: Власюк розповів про перспективи санкційного «закону Ґрема» у США

    «Ніхто не сказав, що не підтримає»: Власюк розповів про перспективи санкційного «закону Ґрема» у США

    У Палаті представників США зберігаються шанси на підтримку масштабного законопроєкту про посилення санкцій проти Росії та Ірану, який раніше отримав переконливу двопартійну підтримку в Сенаті. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що під час його зустрічей із американськими конгресменами жоден із них прямо не сказав, що точно голосуватиме проти документа.

    Власюк провів у Вашингтоні три дні інтенсивних переговорів і зустрівся приблизно з двома десятками членів Палати представників. Крім Конгресу, український посадовець мав зустрічі в Міністерстві фінансів, Міністерстві торгівлі, Державному департаменті та ФБР. Мета візиту — переконати американських законодавців підтримати так званий санкційний «закон Ґрема», який уже пройшов Сенат, але поки не винесений на остаточне голосування у нижній палаті Конгресу.

    За словами Власюка, частина конгресменів одразу заявляла, що підтримує посилення санкцій проти Росії і виступає за якнайшвидше ухвалення документа. Інші висловлювали застереження щодо окремих положень, однак, за його словами, всі співрозмовники погоджувалися з необхідністю подальшого економічного тиску на Москву.

    Головним предметом дискусії стали вторинні тарифи проти держав, які купують російські енергоносії. Саме це положення викликає найбільше запитань у Палаті представників.

    «Ніхто не сказав, що він точно не буде підтримувати цей законопроєкт», — підсумував Власюк результати переговорів. Він додав, що навіть ті конгресмени, які поки не визначилися або схиляються до негативного рішення, залишаються відкритими до аргументів української сторони.

    За словами уповноваженого, під час зустрічей він намагався переконати американських політиків у необхідності збереження механізму вторинних тарифів. Київ розглядає його як один із ключових інструментів тиску не лише безпосередньо на Росію, а й на країни, які продовжують купувати значні обсяги російської нафти та газу.

    Санкційний законопроєкт, який отримав ім’я покійного сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема, Сенат США схвалив 7 серпня 86 голосами проти 11. Це стало рідкісним прикладом широкої двопартійної підтримки жорсткіших економічних заходів проти Росії. Після схвалення Сенатом документ був переданий до Палати представників.

    Ініціативу тривалий час просували Ґрем та сенатор-демократ Річард Блюменталь. Після смерті Ґрема законопроєкт перейменували на його честь.

    Документ передбачає значне розширення санкційного тиску на Росію, російських посадовців, фінансові установи, енергетичні проєкти та судна, які використовуються для обходу нафтових обмежень. Окремий блок стосується Ірану.

    Одним із найрезонансніших положень є право президента США встановлювати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти й природного газу та держав, які допомагають обходити американські санкції на торгівлю російськими енергоресурсами. Серед найбільших покупців російської енергії фігурують Китай, Індія та Туреччина.

    Законопроєкт також дозволяє встановлювати мита до 500% на окремі товари російського походження, хоча для певних категорій, зокрема матеріалів, необхідних американській атомній енергетиці та медицині, передбачені винятки.

    Саме широкі тарифні повноваження президента Дональда Трампа стали одним із головних джерел суперечок у Конгресі. Частина демократів побоюється, що закон може надати Білому дому надто великий простір для застосування мит, а їхні наслідки можуть вийти далеко за межі санкційної політики щодо Росії.

    Є й суто економічні побоювання. У Палаті представників аналізують, чи не призведуть вторинні мита до подорожчання енергоносіїв і пального у США. Якщо великі імпортери російської нафти будуть змушені переорієнтуватися на інших постачальників, це може збільшити попит на альтернативні сорти нафти й вплинути на світові ціни.

    Через ці застереження перспектива швидкого голосування залишається невизначеною. Reuters наприкінці серпня повідомляв, що документ, попри сильну підтримку в Сенаті, стикається зі складнішим проходженням у Палаті представників. Лідер демократів у Палаті Хакім Джеффріс говорив про серйозні питання до тарифних положень законопроєкту, а окремі законодавці вважають, що президент США вже має достатньо повноважень для запровадження нових санкцій проти Росії.

    Водночас прихильники законопроєкту наполягають, що його ухвалення стане важливим політичним сигналом Москві та країнам, які допомагають Росії отримувати доходи від експорту енергоносіїв.

    Санкційний механізм задуманий так, щоб збільшити ціну співпраці з російським енергетичним сектором. Нафта й газ залишаються одним із ключових джерел валютних доходів Росії, тому автори документа розраховують тиснути не лише на російські компанії, а й на їхніх найбільших закордонних клієнтів.

    Сам Власюк під час поїздки намагається переконати конгресменів, що вторинні тарифи не варто вилучати з документа. За його оцінкою, після зустрічей частина скептично налаштованих законодавців принаймні почала додатково розглядати аргументи на користь цього механізму.

    Однак його слова не означають, що необхідна більшість у Палаті представників уже гарантована. Йдеться про оцінку українського посадовця за підсумками особистих зустрічей, тоді як офіційної дати голосування за законопроєкт поки не оголошено.

    Додатковою проблемою є календар Конгресу. Палата представників повернулася до Вашингтона після літньої перерви, але серед її першочергових завдань — бюджетні питання та недопущення нового припинення фінансування федерального уряду. Санкційний законопроєкт проти Росії при цьому залишається серед документів, доля яких ще не визначена.

    Таким чином, після переконливого голосування в Сенаті основна боротьба за санкційний пакет перемістилася до Палати представників. Українська сторона намагається зберегти найбільш жорсткі положення документа, насамперед механізм вторинних тарифів, тоді як частина американських законодавців прагне отримати більше гарантій щодо їхнього можливого впливу на ціни, торгівлю та повноваження президента.

    За оцінкою Власюка, головним позитивним сигналом після трьох днів переговорів стало те, що серед конгресменів, з якими він зустрічався, не було тих, хто категорично відкинув можливість підтримати законопроєкт. Чи перетвориться ця готовність до дискусії на необхідну кількість голосів, стане зрозуміло лише після того, як керівництво Палати представників визначиться з подальшим розглядом документа.

  • Демократи готують масштабні розслідування проти Трампа у разі перемоги на виборах — Reuters

    Демократи готують масштабні розслідування проти Трампа у разі перемоги на виборах — Reuters

    Демократична партія США готує масштабну стратегію розслідувань щодо президента Дональда Трампа на випадок, якщо після листопадових виборів отримає контроль над Палатою представників Конгресу.

    Про це повідомляє Reuters.

    У разі отримання більшості демократи планують активно використовувати повноваження Конгресу — проводити слухання, надсилати повістки та вимагати документи від компаній, підрядників і фінансових структур, пов’язаних із Трампом та його адміністрацією.

    За інформацією джерел, демократи вважають масштабні розслідування ефективнішим першим кроком, ніж негайний запуск процедури імпічменту.

    У партії побоюються, що спроба усунути Трампа одразу після отримання більшості перетвориться на головну політичну битву у Вашингтоні та дозволить президенту позиціонувати себе як жертву політичного переслідування.

    Натомість демократи хочуть спочатку зібрати доказову базу, перевірити рішення адміністрації Трампа та з’ясувати, чи не використовував президент свої повноваження у власних інтересах або на користь союзників і донорів.

    «Ми не беремося за це з метою імпічменту», — заявив один із високопоставлених помічників демократів. За його словами, партія не хоче допустити провалу голосування на самому початку роботи нового складу Палати представників, а натомість планує зосередитися на розслідуваннях і зборі доказів.

    За даними Reuters, потенційні розслідування можуть охопити контракти Міністерства внутрішньої безпеки США, діяльність корпоративних донорів, фінансування запланованого Трампом бального залу в Білому домі, а також можливі схеми «плати за гру».

    Окремий напрямок — фінансові структури, пов’язані з родиною президента. Зокрема, увагу можуть привернути венчурна компанія 1789 Capital, партнером якої є Дональд Трамп-молодший, а також можливі інвестиції іноземних суверенних фондів у компанії та проєкти, пов’язані з родиною президента.

    Серед потенційних об’єктів уваги також називали великі американські корпорації, зокрема Apple, Alphabet, Palantir, Blackstone, BlackRock та компанії Ілона Маска, включно з Tesla.

    Водночас остаточного переліку компаній, щодо яких можуть бути проведені розслідування, наразі немає. Reuters також зазначає, що офіційні розслідування щодо названих компаній поки не розпочиналися.

    За словами двох джерел, демократи вже почали надсилати компаніям, підрядникам та іншим організаціям листи із запитами на інформацію.

    Таким чином партія прагне заздалегідь отримати документи та інші матеріали, які в разі отримання контролю над Палатою представників можуть стати основою для офіційних вимог Конгресу.

    Серед іншого, запити стосуються взаємодії медіакомпанії Paramount Skydance з адміністрацією Трампа, угоди YouTube та Alphabet із президентом, контрактів приватних компаній із Міністерством внутрішньої безпеки, а також операцій із венесуельською нафтою.

    Представники демократів Роберт Гарсія та Джеймі Раскін заявили, що чинні перевірки та розслідування можуть бути розширені, якщо партія отримає більшість у Палаті представників.

    Водночас демократи не виключають можливості імпічменту президента у майбутньому. Однак наразі його розглядають радше як можливий наступний етап, якщо проведені розслідування виявлять докази серйозних порушень.

    Для демократів це також питання політичної стратегії, оскільки Трампа вже двічі оголошували імпічмент під час його першого президентського терміну. В обох випадках Сенат не підтримав його усунення з посади.

    «Якщо розслідування виявлять докази, які, на нашу думку, відповідають необхідним критеріям, ми не вагатимемося йти далі», — заявив високопоставлений представник демократів.

    Таким чином, наразі йдеться не про підготовку безпосередньої процедури імпічменту, а про формування масштабної системи парламентських розслідувань. У разі перемоги демократів на листопадових виборах вони можуть створити для адміністрації Трампа серйозний політичний та юридичний тиск.

    Нагадаємо, федеральний апеляційний суд США раніше зупинив будівництво бального залу Дональда Трампа в Білому домі вартістю 400 млн доларів. Роботи на місці знесеного Східного крила призупинили на час судового розгляду — до отримання необхідного схвалення Конгресу.

  • “Це крок до миру”: Зеленський відреагував на рішення Сенату США щодо санкцій проти Росії

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував процедурне голосування в Сенаті США, яке наблизило ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. Під час візиту до Вашингтона глава держави заявив, що підтримка законопроєкту більшістю сенаторів є важливим кроком до реалізації ініціативи покійного сенатора Ліндсі Грема та посилення міжнародного тиску на країну-агресора.

    Як повідомила пресслужба президента України, перед голосуванням Зеленський провів зустріч із представниками обох партій Сенату США. За словами глави держави, під час переговорів сторони обговорили низку ключових питань, серед яких особливу увагу приділили зміцненню протиповітряної та антибалістичної оборони України, а також подальшій співпраці між Києвом і Вашингтоном.

    Президент наголосив, що символічним є той факт, що процедурне голосування відбулося саме 29 липня – у день прощання з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, який був одним із головних авторів законопроєкту про нові санкції проти Росії та тривалий час виступав за максимальне посилення економічного тиску на Кремль.

    “Було честю бути присутнім під час підрахунку голосів – 86 сенаторів підтримали документ. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі й точно крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент спрацював”, – заявив Зеленський.

    Президент також опублікував кадри зустрічі із сенаторами, підкресливши, що Україна високо цінує двопартійну підтримку в американському Конгресі. За його словами, подальше посилення санкційного тиску на Росію залишається одним із ключових інструментів для досягнення справедливого й тривалого миру.

    Водночас законодавчий процес у США ще не завершено. Процедурне голосування лише відкрило шлях до фінального розгляду документа. Очікується, що Сенат проведе ще одне голосування щодо законопроєкту до початку серпневих канікул. Для прискореного проходження процедури необхідна згода всіх сенаторів, тоді як заперечення хоча б одного законодавця може затягнути процес.

    Після завершення розгляду у Сенаті документ має бути схвалений Палатою представників США. Лише після проходження обох палат Конгресу законопроєкт зможе набути чинності.

    Запропонований пакет санкцій, який неофіційно називають “пекельними санкціями Грема”, передбачає запровадження обмежень проти російських високопосадовців, фінансових установ та суден так званого “тіньового флоту”, що використовується для експорту російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Крім того, документ надає президенту США право запроваджувати цільові мита щодо третіх країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Ініціатива розглядається як один із наймасштабніших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Росію.