Golosnovinua.com

Позначка: пальне

  • Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    Ціни знову пішли в розгін: інфляція в Україні сягнула 10%

    В Україні знову прискорилося зростання споживчих цін. У вересні 2026 року річна інфляція досягла 10%, тоді як у серпні становила 8,1%. Лише за місяць товари та послуги в середньому подорожчали на 2,1%. Найбільш відчутним стало зростання цін на яйця, пальне, транспорт та освітні послуги.

    Про це 9 жовтня повідомила Державна служба статистики України, дані якої оприлюднило Forbes Ukraine.

    За підсумками січня–вересня споживчі ціни зросли на 8,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас базова інфляція, яка відображає стійкіші цінові тенденції, прискорилася до 8,8% у річному вимірі.

    Найбільший стрибок серед продуктів продемонстрували яйця — лише за вересень вони подорожчали на 43,6%. Також зросли ціни на цукор, сало, молоко, рибу, м’ясо, соняшникову олію та продукти переробки зернових. Для окремих категорій місячне подорожчання становило від 1,7% до 8,3%.

    Водночас деякі сезонні продукти стали доступнішими. Фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%.

    Суттєво зросли витрати українців на транспорт. За рік відповідні послуги та товари подорожчали на 26,9%. Особливо різко зросли ціни на пальне та мастила — на 46,2% у річному вимірі та на 5,2% лише за вересень.

    Автодорожні пасажирські перевезення за рік подорожчали на 41,7%, що створює додаткове фінансове навантаження для людей, які щодня користуються громадським транспортом.

    Не оминула інфляція й освітню сферу. У вересні вартість освітніх послуг зросла одразу на 17,4%. Найпомітніше подорожчала вища освіта — на 23,3% за місяць.

    Комунальні послуги також продовжили дорожчати. У категорії житла, водопостачання, електроенергії, газу та інших видів палива ціни збільшилися на 6,3% за рік. У вересні головними чинниками стали підвищення вартості водопостачання та каналізації.

    Національний банк раніше погіршив прогноз інфляції на 2026 рік до 10%. Регулятор також попереджав, що нові російські атаки на логістичну інфраструктуру можуть додатково посилити ціновий тиск.

    Таким чином, вересневі показники свідчать про відчутне прискорення інфляції в Україні. Найбільше зростання цін позначається на повсякденних витратах громадян — харчуванні, транспорті, навчанні та оплаті послуг.

  • Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Південна Корея, яка публічно підтримує Україну та надає їй нелетальну допомогу, стала одним із найбільших джерел імпортного пального для Росії на тлі проблем російської нафтопереробки після українських ударів. За даними розслідування The Guardian, лише у липні та серпні 2026 року з південнокорейських портів до російського Далекого Сходу доставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизельного пального.

    За даними портових записів і систем відстеження суден, перевезення здійснювали сім танкерів, які виконали 14 рейсів. Щонайменше три з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії, ЄС або інших західних держав. Найбільший обсяг перевіз танкер Layla — близько 57 тисяч тонн під час двох рейсів з Ульсана до Владивостока. Інший танкер, Astoria, завантажив майже 11 тисяч тонн пального, хоча спочатку в документах пунктом призначення вказувалася Японія.

    Ще в одному випадку близько 26 тисяч тонн пального передали між суднами безпосередньо у південнокорейських водах, після чого танкер вирушив до Владивостока. The Guardian зазначає, що подібні схеми ускладнюють відстеження походження та кінцевого маршруту вантажів.

    Особливо різке зростання російського імпорту зафіксували у серпні. За даними аналітичної компанії Kpler, Росія морем ввезла близько 368 тисяч тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж місяцем раніше, і це стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни. Приблизно 112 тисяч тонн, або 31% усього обсягу, надійшли саме з Південної Кореї.

    Зростання імпорту відбувається на тлі системних українських ударів по російських нафтопереробних заводах. «Ненька інфо» раніше писала, що Росія почала втрачати паливний тил, а удари по НПЗ залишили країну без значної частини необхідного бензину. За наведеними тоді оцінками, російські заводи наприкінці літа виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Російська влада також уже визнавала локальний дефіцит бензину та дизеля. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ».

    При цьому торгівля з Росією формально не порушує чинне південнокорейське законодавство, навіть якщо окремі судна перебувають під санкціями інших держав. У МЗС Південної Кореї заявили The Guardian, що Сеул підтримує міжнародні зусилля для припинення війни та контролює виконання власних експортних обмежень щодо Росії.

    Ситуація виглядає контрастно на тлі політичної підтримки Києва з боку Сеула. Південна Корея вже надала Україні понад $2,3 млрд нелетальної та іншої допомоги, а президент Лі Чже Мьон у липні пообіцяв додаткові $100 млн на відновлення України. Водночас Сеул не постачає Києву летальне озброєння та намагається зберігати канали відносин із Москвою.

    Експерт Центру досліджень енергетики та чистого повітря Ісаак Леві зауважив, що використання південнокорейських портів суднами, які перебувають під західними санкціями, створює ризики для ефективності санкційного режиму та репутації Сеула як партнера України.

    Таким чином, удари України по російській нафтопереробці вже змушують Москву дедалі активніше шукати готове пальне за кордоном. І Південна Корея, попри політичну підтримку України, улітку стала одним із ключових джерел таких поставок.

  • «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.

    «Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.

    Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.

    «Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.

    Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.

    При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.

    Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.

    Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.

    На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    На українському паливному ринку знову заговорили про психологічну межу у 100 грн за літр. 20 вересня ТСН повідомила, що на окремих заправках мережі WOG звичайне дизельне пальне нібито коштує 101,90 грн за літр, а преміальний Mustang+ — 103,90 грн. Таким чином, за даними видання, дизель уперше перетнув трицифрову позначку.

    Водночас інші відкриті моніторинги ринку на ранок 20 вересня показували дещо іншу картину, тому говорити про встановлення єдиної ціни понад 100 грн у всій мережі чи по Україні поки що не варто.

    Зокрема, за даними моніторингу «Главкома», середня вартість дизельного пального у великих мережах 20 вересня становила близько 99,10 грн за літр. Для WOG, OKKO та SOCAR у таблиці вказувалося 99,90 грн за стандартний дизель. UPG після зниження вартості пропонувала його приблизно по 97,90 грн.

    Дані порталу «Мінфін», який використовує інформацію Консалтингової групи «А-95», також свідчили, що станом на останнє оновлення 18 вересня середня ціна дизеля на WOG становила 99,90 грн за літр, а А-95 — 92,90 грн.

    Тобто повідомлення про 101,90–103,90 грн може стосуватися окремих станцій, регіональних цін або преміального продукту, тоді як загальнонаціональні агреговані дані на цей момент ще показують рівень трохи нижче 100 грн. Цю різницю важливо враховувати: вартість пального навіть усередині однієї мережі може відрізнятися залежно від регіону, конкретної АЗС та класу пального.

    Але загальний тренд заперечити складно. За даними «Мінфіну», середня ціна дизеля в Україні зросла з 91,41 грн за літр 1 вересня до 98,68 грн 18 вересня. За менш ніж три тижні приріст становив понад 7 грн на літрі. Бензин А-95 за цей самий період подорожчав із 80,32 до 88,99 грн, а преміальний А-95+ — із 84,03 до 92,64 грн.

    Для водія з 50-літровим баком така динаміка означає дуже відчутну різницю. Якщо дизель коштує 99,90 грн, повна заправка обходиться приблизно у 4995 грн. За ціни 103,90 грн — уже в 5195 грн. Тобто різниця лише у чотири гривні на літрі додає ще 200 грн до одного повного бака.

    Про те, що дизель наближається до історичної позначки, Nenka.info писала ще у серпні. Тоді преміальні сорти вже підбиралися до 100 грн за літр, а різниця між мережами залишалася дуже великою. Тепер ринок фактично підійшов до межі, про яку ще місяць тому говорили як про ризиковий сценарій.

    Чому дизель дорожчає

    Причина нинішнього стрибка — не один фактор. Національний банк раніше пояснював, що у серпні 2026 року пальне в Україні вже було на 38,7% дорожчим, ніж роком раніше. Серед головних причин регулятор називав різке зростання світових цін на нафту наприкінці липня та дефіцит дизеля, який виникав на початку серпня.

    Однак у вересні ситуацію додатково погіршив глобальний дефіцит дизельного пального. Reuters писав, що перебої в роботі світової нафтопереробки, війна на Близькому Сході, санкції та скорочення доступного російського експорту привели до різкого зростання котирувань. У Європі дизель торгувався на рівнях близько $210 за барель.

    Ситуація помітна і в США. ABC News повідомляло, що середня ціна дизеля там на середину вересня досягала рекордних $6,23 за галон, а за кілька днів окремі моніторинги вже показували близько $6,43.

    Для України це має пряме значення. Значна частина пального імпортується, тому внутрішня ціна залежить не лише від вартості сирої нафти, а й від європейських котирувань готового бензину й дизеля, логістики, курсу гривні, податків та торговельної націнки.

    Ще наприкінці серпня експерти очікували стабілізації, оскільки світова нафта почала дешевшати. Проте вони застерігали: українські АЗС реагують на зовнішні зміни із затримкою. Крім того, вартість готового дизеля може рухатися зовсім не так, як ціна сирої нафти.

    Це вже не перша хвиля різкого підвищення у 2026 році. У липні Nenka.info повідомляла про нове переписування цінників на АЗС, коли дорожчали і бензин, і дизель, а різниця у вартості повного бака між окремими мережами доходила до сотень гривень.

    Не всі АЗС підвищують ціни одночасно

    Попри гучну позначку у 100 грн, 20 вересня на ринку були й зворотні рухи. UPG, наприклад, знизила ціну стандартного дизеля приблизно на 2 грн — до 97,90 грн, а А-95 та А-95+ подешевшали приблизно на гривню. У великих преміальних мережах водночас цінники залишалися значно вищими.

    Це означає, що для автомобіліста вибір АЗС зараз може давати суттєву економію. Різниця навіть у 5 грн на літрі — це 250 грн на 50-літровому баку, а якщо автомобіль використовується щодня або йдеться про комерційний транспорт, сума за місяць стає значно більшою.

    Раніше Nenka.info також порівнювала ціни великих мереж, показуючи, що різниця між найдорожчим і найдешевшим пальним може становити кілька гривень на кожному літрі.

    Найважливіше зараз — не сприймати 100 грн як універсальну ціну для всіх АЗС. Відкриті джерела на 20 вересня дають різні показники: частина повідомляє про локальне перевищення цієї межі, тоді як агрегатори все ще показують середню вартість стандартного дизеля нижче 100 грн.

    Проте сама тенденція вже очевидна: дизель за вересень подорожчав дуже швидко, а психологічна межа, яка ще влітку здавалася крайнім сценарієм, фактично стала реальністю для частини преміальних пропозицій. Якщо високі світові котирування на дизель збережуться, тиск на український роздрібний ринок залишатиметься значним.

  • Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Ціновий шок на німецьких заправках: дизель побив історичний рекорд на тлі війни в Ірані та розколу в уряді Мерца

    Німецький автомобільний ринок та пересічні водії зіткнулися з безпрецедентним фінансовим ударом, оскільки вартість автомобільного пального на автозаправних станціях країни злетіла до абсолютного історичного максимуму. Шістнадцятого вересня середня вартість літра дизельного пального досягла приголомшливої позначки у 2,453 євро, що в еквіваленті становить близько 125 гривень, перевершивши всі попередні цінові піки за всю історію спостережень. Стрімке подорожчання не оминуло й популярний бензин марки E10, середня ціна якого також піднялася до рекордних 2,314 євро або орієнтовно 118 гривень за один літр, змушуючи бізнес і громадян суттєво переглядати свої щомісячні транспортні бюджети.

    Головним каталізатором нинішньої кризи на паливному ринку стало масштабне загострення воєнного конфлікту в Ірані, яке миттєво спровокувало масштабні збої та параліч міжнародного судноплавства у стратегічній Ормузькій протоці. Цей ключовий морський коридор, через який традиційно транспортується значна частина світової нафти, опинився у зоні бойових ризиків, що викликало миттєву паніку на біржових ринках і призвело до злету гуртових цін на нафтопродукти. Якщо порівнювати з довоєнним періодом, то кожен літр дизельного пального в Німеччині подорожчав приблизно на 0,71 євро, тоді як бензин додав у вартості близько 0,54 євро.

    Для середньостатистичного європейського автовласника ці цифри обернулися суттєвими додатковими витратами з сімейного гаманця. Зокрема, водій бензинового автомобіля, який щомісяця долає стандартну дистанцію близько 800 кілометрів із середніми показниками споживання пального, нині змушений переплачувати понад 34 євро на місяць. Для власників дизельних транспортних засобів, які зазвичай проїжджають близько 1400 кілометрів щомісяця через дальні поїздки чи службові обов’язки, щомісячне фінансове навантаження зросло на відчутні 69 євро.

    Різкий стрибок цін викликав серйозну політичну кризу всередині правлячої коаліції, де виникли гострі суперечки щодо методів порятунку споживачів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно пообіцяв, що уряд обов’язково відреагує на необґрунтоване завищення вартості на заправках, проте конкретних механізмів державного регулювання чи субсидування досі не оприлюднив. Тим часом Християнсько-демократичний союз та його коаліційний партнер – Соціал-демократична партія – демонструють діаметрально протилежне бачення виходу з колапсу. Соціал-демократи наполягають на невідкладному запровадженні спеціального податку на надприбутки нафтових корпорацій, які спекулюють на геополітичній кризі, однак очільник уряду навідріз відкидає цю ініціативу, побоюючись відтоку капіталу.

    Ситуація додатково ускладнюється тим, що попередній інструмент підтримки у вигляді тимчасового двомісячного зниження податку на пальне, запроваджений у першій половині року, остаточно втратив чинність ще наприкінці червня. За відсутності нових урядових пільг та на тлі триваючої блокади близькосхідних торговельних шляхів німецька промисловість і логістичний сектор готуються до подальшого зростання інфляційного тиску, що ризикує перекинутися на ціни на продукти харчування та базові споживчі товари.

  • Шок на заправках: пальне в Україні пробило психологічну межу в 100 гривень за літр

    Шок на заправках: пальне в Україні пробило психологічну межу в 100 гривень за літр

    В Україні офіційно зафіксовано перший в історії прецедент тризначної вартості автомобільного пального на стелах автозаправних станцій. Мережа АЗС SOCAR встановила абсолютний ціновий рекорд, оцінивши літр свого преміального дизельного пального марки Diesel Nano Extra у рівно 100 гривень. Ця подія фактично зруйнувала психологічний бар’єр для всього вітчизняного ринку нафтопродуктів і стала тривожним сигналом для водіїв та бізнесу.

    Анатомія стрибка: нафта по 108 доларів і повна залежність від імпорту

    Стрімке зростання вартості пального стало прямим наслідком процесів, які одночасно розгортаються на глобальних торговельних майданчиках та всередині країни. Головним зовнішнім тригером виступає подорожчання сирої нафти на міжнародних біржах, де котирування в останні дні впритул наблизилися до позначки 108 доларів за барель. Оскільки саме сира нафта є ключовим компонентом для виробництва бензину та дизелю, підйом гуртових цін на сировину неминуче веде до пропорційного збільшення витрат на заправку автомобілів для кінцевих споживачів.

    Водночас внутрішній український ринок залишається максимально чутливим до будь-яких зовнішніх цінових коливань. Через повномасштабну війну держава тимчасово втратила власні нафтопереробні потужності та перейшла на цілковите забезпечення пальним через імпортні поставки. Українські постачальники повністю залежать від вартості пального на європейському ринку, складної транскордонної логістики та загальної кон’юнктури у країнах-виробниках. За таких умов будь-яка нестабільність на світових ринках миттєво переноситься на внутрішній роздрібний сегмент.

    Дефіцит потужностей та загроза ланцюгової реакції

    Окрім вартості сирої нафти, на формування кінцевого цінника значний вплив мають наявні потужності з переробки сировини на закордонних заводах та високий споживчий попит. Європейські підприємства працюють із суттєвим навантаженням, а напружений баланс між виробництвом та споживанням продукту створює постійний висхідний тиск на ціни, особливо у сегменті високоякісного високооктанового пального та спеціальних дизельних сумішей.

    Встановлення тризначної цифри на стелах одного з помітних операторів формує новий прецедент для всього паливного сектору України. Поки що показник у 100 гривень за літр стосується виключно преміального пального марки Diesel Nano Extra. Проте якщо світові нафтові котирування триматимуться біля нинішніх пікових значень або продовжать зростати, подолання стогривневої позначки найближчим часом ризикує стати новою реальністю і для решти провідних автозаправних мереж України, торкнувшись також базових марок дизеля та бензину.

  • Ціни на АЗС злетіли до рекордів: АМКУ розслідує можливу змову паливних мереж

    Ціни на АЗС злетіли до рекордів: АМКУ розслідує можливу змову паливних мереж

    Антимонопольний комітет України продовжує розслідувати можливі антиконкурентні узгоджені дії найбільших операторів ринку пального після різкого підвищення цін на українських АЗС. Остаточного рішення у справі поки немає. Тим часом наприкінці липня країна зіткнулася з новою хвилею подорожчання, а вартість дизельного пального на окремих заправках уже майже досягла психологічної позначки 100 грн за літр.

    Розслідування почалося ще в березні

    Увагу Антимонопольного комітету ситуація на паливному ринку привернула після різкого стрибка вартості бензину та дизельного пального на початку березня 2026 року.

    9 березня АМКУ відкрив справу за ознаками можливих антиконкурентних узгоджених дій операторів АЗС. Фактично Комітет перевіряє, чи могло одночасне підвищення цін найбільшими мережами бути наслідком погоджених дій.

    Наразі провадження залишається відкритим. Це важливий момент: сам факт розслідування не означає, що змову вже встановлено. АМКУ поки не ухвалив остаточного рішення про наявність або відсутність порушення.

    До Комітету також надходили звернення українців щодо різкого підвищення цін на заправках.

    АЗС уже отримували попередження

    23 квітня Антимонопольний комітет надав учасникам паливного ринку рекомендації щодо формування роздрібних цін.

    Мережі закликали встановлювати та змінювати вартість бензину, дизеля й іншого пального винятково з урахуванням об’єктивних економічних факторів та дотримуватися законодавства про захист економічної конкуренції.

    Оператори АЗС у відповідь заявили, що врахували рекомендації та формують ціни самостійно відповідно до ринкової ситуації.

    Проте вже влітку питання знову загострилося.

    Нова хвиля подорожчання змусила АМКУ зібрати найбільші мережі

    31 липня голова Антимонопольного комітету провів окрему робочу зустріч із представниками найбільших мереж АЗС.

    Однією з головних тем стало чергове стрімке підвищення цін на пальне та ситуація з його постачанням до України.

    Нова хвиля подорожчання розпочалася на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, проблем із міжнародною логістикою та зростання закупівельної вартості нафтопродуктів.

    Сторони також обговорювали можливі заходи, які дозволили б мінімізувати наслідки паливної кризи для українського ринку.

    Чому АМКУ просто не знизить ціни

    В Антимонопольному комітеті окремо наголосили, що ціни на нафтопродукти в Україні зараз не підлягають прямому державному регулюванню.

    Це означає, що АМКУ не встановлює максимальну допустиму ціну бензину чи дизеля і не може просто зобов’язати заправки продавати пальне дешевше.

    За умов вільного ціноутворення вартість залежить від попиту та пропозиції, закупівельних цін, логістики, курсу валют, податків та інших економічних факторів.

    Функція Антимонопольного комітету в цій ситуації інша — стежити, щоб компанії не домовлялися між собою про ціни та не використовували інші антиконкурентні механізми.

    Якщо під час розслідування такі порушення будуть встановлені, АМКУ зможе застосувати передбачені законом заходи.

    Скільки коштує пальне 6 серпня

    Після стрімкого зростання наприкінці липня роздрібні ціни тимчасово стабілізувалися. Станом на 6 серпня найбільші мережі не змінювали цінники порівняно з попереднім днем.

    Проте пальне залишається надзвичайно дорогим.

    Бензин А-95 у великих мережах коштує приблизно 79,90–85,40 грн за літр.

    Ще складніша ситуація з дизельним пальним — 89,90–95,90 грн за літр, а преміальний дизель на окремих АЗС уже сягає 98,90 грн.

    Автогаз коштує близько 42,90–44,50 грн за літр.

    Таким чином, дизель фактично підійшов упритул до психологічної позначки 100 грн за літр.

    Чи буде пальне по 100 грн

    Попри нинішні рекордні ціни, директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн 6 серпня заявив, що попередній прогноз щодо можливого зростання вартості пального до 100 грн за літр наразі можна скасувати.

    За його словами, гуртові ціни на дизель уперше приблизно за місяць почали знижуватися. Однією з причин стало охолодження зовнішнього ринку на тлі очікувань щодо можливого розблокування Ормузької протоки.

    Одночасно послабився ажіотажний попит із боку великих споживачів — аграріїв та перевізників, які під час стрімкого подорожчання активно закуповували пальне.

    Водночас ключова проблема з фізичними обсягами імпорту остаточно не вирішена.

    Серед факторів ризику залишаються скорочення польським Orlen квот для українських покупців, транспортні обмеження через спеку, черги на західному кордоні та проблеми з постачанням через Дунай.

    Тому швидкого повернення до значно нижчих цін очікувати поки не варто.

    Що буде далі

    Найближчими тижнями ситуація залежатиме насамперед від закупівельної вартості пального та стабільності імпорту.

    Значна частина ресурсів, які надходитимуть на український ринок протягом серпня, була законтрактована ще наприкінці липня — у період високих світових цін. Тому навіть зниження котирувань за кордоном не обов’язково одразу позначиться на табло українських АЗС.

    Окремим фактором залишається розслідування Антимонопольного комітету. Воно має встановити, чи пояснювалися синхронні стрибки вартості пального винятково ринковими обставинами, чи між великими операторами могли існувати антиконкурентні домовленості.

    Поки ж АМКУ не оголошував жодну з мереж винною. Комітет продовжує аналізувати ситуацію, а українські водії залишаються з одними з найвищих цін на пальне за останні роки.

  • Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС

    Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС

    В українському інформаційному просторі почали активно поширюватися повідомлення про нібито запровадження обмежень на продаж пального на автозаправних станціях. Зокрема, в Telegram-каналах та окремих ЗМІ з’явилася інформація, що мережа ОККО начебто встановила ліміт у 100 літрів дизельного пального на одного покупця через побоювання щодо можливого дефіциту. У компанії спростували ці повідомлення та заявили, що вони не відповідають дійсності.

    Про це повідомляє офіційна сторінка мережі ОККО у Facebook.

    У соцмережах стверджувалося, що українські автозаправні станції почали обмежувати продаж дизельного пального, дозволяючи одному клієнту придбати не більше 100 літрів. Автори таких повідомлень пояснювали це нібито необхідністю зберегти запаси пального та уникнути їх швидкого вичерпання.

    Однак у компанії ОККО наголосили, що жодних нових обмежень на заправку транспортних засобів не вводили. Автомобілісти, як і раніше, можуть заправляти свої транспортні засоби без будь-яких лімітів.

    У компанії пояснили, що цифра у 100 літрів справді використовується у правилах продажу, однак стосується вона виключно відпуску пального в каністри чи інші окремі ємності. Це внутрішнє правило не має жодного стосунку до заправки автомобілів безпосередньо на АЗС.

    Представники мережі закликали громадян не довіряти неперевіреним повідомленням, які поширюються у соціальних мережах, та користуватися лише офіційною інформацією.

    “Просимо користуватися лише перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення”, – зазначили в ОККО.

    Водночас ситуація на паливному ринку України залишається непростою. Останнім часом вартість бензину та дизельного пального поступово зростає під впливом економічних факторів, що вже позначилося на витратах українських водіїв.

    Крім того, через регулярні російські обстріли паливної інфраструктури автозаправні станції, особливо у прифронтових регіонах, продовжують посилювати заходи безпеки. На низці АЗС встановлюють бетонні захисні конструкції та мішки з піском, щоб мінімізувати можливі наслідки атак і захистити персонал та відвідувачів.

    У компанії наголошують, що наразі причин для панічних настроїв або масового скуповування пального немає, а інформація про запровадження лімітів на заправку автомобілів є неправдивою.

  • Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    На початку серпня одним із головних факторів, які можуть впливати на валютний ринок України, стане вартість енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту здатне посилити попит бізнесу на долари та євро через збільшення витрат на імпорт пального. Водночас різких стрибків курсу найближчим часом не очікується.

    Такий прогноз озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

    За його словами, на міжбанківському ринку у перший тиждень серпня долар може перебувати в межах 44,6–45,2 грн, а євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку американська валюта, за прогнозом, коштуватиме приблизно 44,8–45 грн, а євро — 51–51,5 грн.

    Одним із ключових ризиків для гривні залишатиметься подорожчання нафти. Україна значною мірою залежить від імпорту пального, тому зміни світових котирувань швидко відображаються на потребі імпортерів у валюті.

    За словами Лєсового, енерготрейдери зазвичай намагаються купувати валюту наперед, якщо бачать ризик одночасного зростання і цін на нафту, і курсу долара. Саме тому навіть очікування подорожчання енергоносіїв можуть короткостроково підвищувати попит на іноземну валюту.

    Додатковим чинником стане підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду. Компанії традиційно збільшують запаси пального, закуповують генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Значна частина цієї продукції імпортується, тому для розрахунків потрібні долари або євро.

    У результаті попит на валюту з боку бізнесу на початку серпня може зрости. Водночас експерт вважає, що ці процеси є прогнозованими, а тому Національний банк має достатньо інструментів, щоб згладжувати дисбаланс за допомогою валютних інтервенцій.

    Окремо Лєсовий звернув увагу на поведінку населення. За його словами, українці традиційно дуже чутливо реагують на зміну цін на бензин і дизель. Подорожчання пального часто підсилює інфляційні очікування, а це, своєю чергою, може підштовхувати людей до купівлі валюти як способу збереження заощаджень.

    Втім, масового переходу населення в долари чи євро він наразі не прогнозує. Одним із головних стримувальних факторів є дохідність гривневих депозитів. За умови помірної інфляції вони залишаються достатньо привабливими та дозволяють отримувати реальний дохід.

    Ще одним конкурентом іноземній валюті залишаються облігації внутрішньої державної позики. Дохід від ОВДП не оподатковується, тому цей інструмент продовжує користуватися попитом серед приватних інвесторів.

    На курс також можуть впливати безпекові фактори. Зокрема, атаки Росії на енергетичну та логістичну інфраструктуру здатні одночасно збільшити потребу України в імпорті обладнання та ускладнити експорт. Це може створити додатковий попит на валюту та зменшити її надходження на ринок.

    Певним стабілізувальним фактором у серпні може стати сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції. Це традиційно стримує інфляцію в окремих категоріях. Водночас логістичні проблеми або нові російські удари можуть частково нівелювати цей ефект.

    За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Режим керованої гнучкості дозволяє регулятору контролювати надмірні коливання та компенсувати періоди підвищеного попиту на валюту.

    Протягом 3–9 серпня банкір очікує, що щоденні коливання на міжбанку становитимуть близько 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі відхилення, за його оцінкою, залишатимуться в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.

    Таким чином, різкого обвалу гривні на початку серпня експерт не очікує. Найбільший ризик для валютного ринку він пов’язує саме з цінами на нафту та подальшою динамікою вартості пального. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може збільшити попит імпортерів на долари та євро. Водночас інтервенції НБУ, висока дохідність гривневих інструментів і відносно стриманий попит населення мають зменшити ймовірність різких курсових стрибків.