Golosnovinua.com

Позначка: паливна інфраструктура

  • Чорний дим над Краснодарським краєм: дрони вдарили по ключовому паливному вузлу Росії

    Чорний дим над Краснодарським краєм: дрони вдарили по ключовому паливному вузлу Росії

    У ніч на 25 червня Краснодарський край Росії знову опинився під атакою безпілотників. Одним із головних об’єктів удару стала Полтавська нафтобаза у станиці Полтавській, де після вибухів спалахнула масштабна пожежа. Російська влада традиційно заявила про нібито «падіння уламків збитого безпілотника», однак численні відео, що поширилися у соціальних мережах, свідчать про потужне займання на території паливного об’єкта.

    Про пожежу офіційно повідомив голова Красноармійського району Краснодарського краю Олександр Харитонов. За його словами, після падіння уламків БпЛА на території Полтавської нафтобази виникло займання, а до ліквідації наслідків були залучені екстрені та оперативні служби. Також чиновник заявив про тимчасове перекриття автомобільної дороги між станицею Полтавською та хутором Трудобеліковським через небезпеку в районі пожежі.

    Водночас незалежні OSINT-спільноти та російські Telegram-канали опублікували відеозаписи, на яких видно густий чорний дим і полум’я, що охопило територію нафтобази. За попередніми повідомленнями, вогонь охопив щонайменше три резервуари з паливом. Офіційного підтвердження саме такої кількості пошкоджених резервуарів від російської влади наразі немає, однак ця інформація збігається одразу у кількох незалежних джерелах.

    Полтавська нафтобаза вважається одним із важливих логістичних вузлів паливної інфраструктури Краснодарського краю. Вона забезпечує зберігання та подальше постачання нафтопродуктів не лише для значної частини самого регіону, а й для Республіки Адигея. За відкритими даними, резервуарний парк підприємства налічує 28 ємностей загальним обсягом близько 15 тисяч кубометрів. Тут зберігаються бензини марок АІ-92 та АІ-95, дизельне пальне, мазут, гас та інші нафтопродукти.

    Крім функції зберігання, об’єкт виконує роль важливого перевалочного центру. Паливо сюди надходить із російських нафтопереробних підприємств, після чого автомобільним і залізничним транспортом доставляється до мереж автозаправних станцій та інших споживачів у Краснодарському краї й сусідніх регіонах. За даними українських ЗМІ, нафтобаза співпрацює із мережею АЗС PNB та приймає продукцію великих російських виробників пального.

    Особливу увагу привертає той факт, що це вже не перша атака на цей об’єкт за останній час. Лише 16 червня Полтавська нафтобаза вже зазнавала удару безпілотників. Тоді також виникла пожежа, а місцева влада перекривала дороги та залучала десятки рятувальників і спеціальної техніки для ліквідації загоряння. Таким чином нинішній удар став повторною атакою по одному й тому самому стратегічному об’єкту менш ніж за два тижні.

    Попри заяви російських чиновників про «уламки збитих дронів», губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв станом на ранок 25 червня не опублікував окремих повідомлень щодо інциденту у своєму офіційному Telegram-каналі. Це вже не вперше, коли інформація про атаки на об’єкти паливної інфраструктури регіону спочатку з’являється на рівні місцевих посадовців або очевидців, тоді як регіональна влада тривалий час не коментує ситуацію.

    Атаки на нафтобази, нафтопереробні заводи та паливні склади Росії стали однією з найпомітніших тенденцій останніх років війни. Українська сторона офіційно далеко не завжди коментує такі операції, однак військові експерти неодноразово зазначали, що удари по енергетичній та паливній інфраструктурі мають на меті ускладнити забезпечення російської армії паливом, а також створити додатковий економічний тиск на РФ.

    За останні місяці під ударами опинялися десятки нафтобаз, нафтопереробних підприємств і логістичних центрів у різних регіонах Росії. Значна частина цих атак була спрямована саме на об’єкти, які забезпечують транспортування або зберігання пального для військових і цивільної інфраструктури.

    На цьому тлі експерти звертають увагу й на проблеми російського паливного ринку. Після серії атак на енергетичну інфраструктуру у РФ неодноразово повідомляли про дефіцит бензину в окремих регіонах, перебої із забезпеченням АЗС та адміністративні обмеження продажу пального. Крім того, міжнародні ЗМІ повідомляли, що Росія веде переговори щодо можливого імпорту близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92 із Казахстану для стабілізації внутрішнього ринку.

    Однією з найбільш резонансних атак останнього часу також стало ураження Московського нафтопереробного заводу, який після серйозних пошкоджень був змушений суттєво скоротити роботу. Подібні удари поступово збільшують навантаження на російську систему забезпечення паливом, змушуючи перерозподіляти логістичні потоки та витрачати додаткові ресурси на відновлення пошкоджених підприємств.

    Наразі інформації про постраждалих унаслідок пожежі на Полтавській нафтобазі не надходило. Також немає офіційних даних щодо масштабу матеріальних збитків. Роботи з ліквідації пожежі тривали вранці 25 червня, а російські служби продовжували працювати на місці інциденту. Незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо, однак відео очевидців підтверджують масштабне займання на території паливного об’єкта.

  • ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    ЗСУ дісталися серця російської нафтової галузі та влаштували пожежу в порту “Кавказ”

    Сили оборони України продовжують нарощувати кампанію далекобійних ударів по критично важливій військовій та логістичній інфраструктурі Російської Федерації. Цього разу під удар потрапили одразу кілька стратегічних об’єктів: один із найбільших нафтопереробних заводів Західного Сибіру, морський порт “Кавказ” у Краснодарському краї, а також низка залізничних мостів, які використовуються для забезпечення російських військ на тимчасово окупованих територіях України.

    Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За офіційною інформацією, 20 червня підрозділи Сил оборони завдали успішного ураження нафтопереробному заводу “Антипінський” у Тюменській області РФ. Особливу увагу привертає відстань до цілі — понад 2000 кілометрів від державного кордону України.

    Антипінський нафтопереробний завод є одним із найбільших підприємств нафтової галузі Західного Сибіру. Його виробничі потужності дозволяють переробляти від 7,5 до 9 мільйонів тонн нафти щороку. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизельне пальне та інші види пального, що використовуються як цивільним сектором, так і російським військово-промисловим комплексом.

    Експерти наголошують, що удари по великих нафтопереробних підприємствах дедалі сильніше впливають на паливний баланс Росії. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи та нафтобази на території РФ, що вже призвело до зниження обсягів переробки нафти та виникнення проблем із забезпеченням окремих регіонів паливом.

    Не менш важливим став удар по порту “Кавказ” у Краснодарському краї РФ. За даними Генштабу, в ніч на 21 червня українські сили уразили об’єкт, після чого на його території виникла пожежа.

    Порт “Кавказ” є одним із ключових логістичних вузлів Росії на Чорному морі та відіграє важливу роль у транспортному забезпеченні окупованого Криму. Через нього здійснюється перевезення вантажів, пального та різноманітного обладнання. Крім того, після початку повномасштабної війни цей об’єкт неодноразово згадувався як один із важливих елементів логістичного ланцюга, що забезпечує потреби російських військ на південному напрямку.

    Окрім ударів по нафтовій та портовій інфраструктурі, українські військові продовжують системно виводити з ладу транспортні маршрути противника.

    За повідомленням Генерального штабу, українські підрозділи завдали ураження одразу кільком важливим залізничним мостам. Зокрема, пошкоджено міст через Північнокримський канал у районі Роздольного в окупованому Криму. Також під удар потрапив залізничний міст у районі Петерсгагена Запорізької області та міст через Сиваш поблизу Чонгара.

    Саме через ці транспортні артерії російські війська здійснюють перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів до угруповань, які воюють на південному напрямку.

    Військові аналітики відзначають, що знищення або пошкодження мостів залишається одним із найефективніших способів ускладнення логістики противника. Навіть тимчасове припинення руху змушує російське командування шукати альтернативні маршрути постачання, що збільшує час доставки вантажів і створює додаткове навантаження на транспортну систему окупантів.

    Напередодні президент України Володимир Зеленський також повідомив про успішні удари по об’єктах у Краснодарському краї та окупованій Керчі. За словами глави держави, українські сили продовжують нарощувати можливості далекобійного ураження та завдавати ударів по військовій інфраструктурі противника далеко за межами фронту.

    Останніми тижнями Сили оборони значно активізували кампанію глибоких ударів по території Росії. Серед уражених цілей — Московський нафтопереробний завод, об’єкти паливної інфраструктури в Ростовській області, газові компресорні станції в окупованому Криму, а також численні логістичні вузли, склади та військові об’єкти.

    На думку експертів, стратегія України спрямована на поступове виснаження ресурсної бази Росії. Ураження нафтопереробних заводів, портів, мостів та транспортної інфраструктури змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових об’єктів, перекидати системи протиповітряної оборони з фронту та витрачати значні кошти на відновлення пошкоджених підприємств.

    Особливо показовим є удар по Тюменському НПЗ, адже він демонструє здатність українських безпілотних систем досягати цілей на рекордних відстанях. Якщо раніше найбільш віддаленими цілями вважалися об’єкти у Центральній Росії, то тепер під ударом опиняються стратегічні підприємства за тисячі кілометрів від українського кордону.

    У Генштабі наголосили, що операції із завдання ударів по критично важливих об’єктах противника триватимуть і надалі. Основною метою залишається послаблення спроможностей Росії забезпечувати свої війська паливом, технікою та боєприпасами, а також зниження потенціалу для продовження агресії проти України.

    Остання серія ударів по Тюменському НПЗ, порту “Кавказ” та залізничних мостах стала черговим етапом масштабної кампанії Сил оборони України, спрямованої на руйнування військової логістики та економічної бази російської воєнної машини.

  • Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Кришку резервуара зірвало вибухом: нові супутникові фото розкрили наслідки атаки на Московський НПЗ

    Супутникові знімки високої роздільної здатності вперше продемонстрували реальний масштаб руйнувань Московського нафтопереробного заводу в районі Капотня після серії ударів Сил оборони України. Об’єкт, який забезпечував значну частину потреб російської столиці в паливі та авіаційному гасі, зазнав серйозних пошкоджень і, за даними української сторони, повністю зупинив переробку нафти.

    Супутникові фото, оприлюднені 20 червня та проаналізовані низкою міжнародних і українських медіа, демонструють пошкодження резервуарів для зберігання нафтопродуктів, руйнування установки первинної переробки нафти АВТ-6 та масштабні сліди пожежі на території підприємства. Особливу увагу привернув резервуар, кришку якого під час вибуху буквально викинуло в повітря на десятки метрів. Саме цей момент став одним із найобговорюваніших епізодів атаки.

    фото: Радіо Свобода

    За інформацією Генерального штабу ЗСУ, внаслідок ударів було уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6, комбіновану установку переробки нафти, три резервуари обсягом по 10 тисяч кубометрів та один резервуар на 30 тисяч кубометрів. На оприлюднених супутникових кадрах видно, що щонайменше два великі резервуари були повністю знищені.

    Московський НПЗ є одним із найважливіших нафтопереробних підприємств Росії. Завод розташований лише за кілька кілометрів від МКАД і приблизно за 12-16 кілометрів від Кремля. Він забезпечував значну частину паливного ринку московського регіону, включно з постачанням дизельного пального та авіаційного гасу для столичних аеропортів. Через стратегічне значення підприємство вважалося одним із найбільш захищених об’єктів російської енергетичної інфраструктури.

    фото: Радіо Свобода

    Особливо болючим для російської сторони стало ураження комплексу «Євро+». За даними Reuters, пошкоджена установка АВТ-6 входить до складу цього сучасного технологічного блоку та забезпечує майже половину потужностей первинної переробки нафти на підприємстві. Крім самої установки, пошкоджень зазнали трубопроводи, резервуари та допоміжне обладнання, що суттєво ускладнює відновлення виробничого циклу.

    Атаки стали продовженням кампанії українських далекобійних ударів по російській паливно-енергетичній інфраструктурі. Перший удар по Московському НПЗ був завданий 16 червня, коли було пошкоджено установку ЕЛОУ-АВТ-6. Уже через два дні українські безпілотники повторно атакували підприємство, спричинивши нові руйнування та масштабну пожежу. Після другої атаки завод фактично припинив роботу на невизначений термін.

    За оцінками експертів, подвійний удар значно ускладнює перспективи швидкого відновлення об’єкта. Сучасні нафтопереробні установки є складними інженерними комплексами, ремонт яких потребує спеціалізованого обладнання та тривалого часу. Частина технологічних компонентів раніше постачалася західними виробниками, що робить відновлення ще складнішим в умовах санкцій.

    Російська влада змушена була визнати факт атаки, хоча традиційно наголошувала на ефективній роботі систем протиповітряної оборони. Водночас українські безпілотники змогли досягти одного з найбільш захищених об’єктів у російській столиці, що викликало значний резонанс серед російського суспільства та військових блогерів. Після ударів у Москві тимчасово зупиняли роботу аеропорти, обмежувався рух транспорту, а мешканці повідомляли про густий чорний дим над містом.

    Окремі російські джерела також повідомляли про появу так званого «нафтового дощу» в деяких районах столиці після вибухів та пожежі на заводі. Крім того, російські військові блогери почали вимагати посилення протиповітряної оборони навколо стратегічних об’єктів та критикувати командування за недостатній захист Москви від атак дронів.

    На тлі пошкодження Московського НПЗ з’явилася інформація про перекидання додаткових комплексів ППО до району Капотні. Аналітики також звернули увагу на дефіцит засобів протиповітряної оборони, оскільки частина таких систем раніше була задіяна безпосередньо на фронті.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що удари по паливній інфраструктурі є частиною стратегії зі зниження можливостей Росії продовжувати війну проти України. Знищення або пошкодження ключових елементів логістики та енергетики противника безпосередньо впливає на забезпечення армії паливом, транспортування військових вантажів та функціонування військово-промислового комплексу.

    Оприлюднені супутникові кадри стали першим незалежним підтвердженням масштабу наслідків атак і показали, що удари по Московському НПЗ мали значно серйозніший ефект, ніж визнавала російська сторона. На думку експертів, ця операція може стати одним із найрезонансніших ударів по російській енергетичній інфраструктурі за весь час повномасштабної війни.

  • Росію охопили пожежі після атаки дронів: горить нафтобаза та військові склади

    Росію охопили пожежі після атаки дронів: горить нафтобаза та військові склади

    У ніч на 18 червня на території Російської Федерації сталися масштабні пожежі на об’єктах паливної та складської інфраструктури після серії атак безпілотників у прикордонних регіонах, зокрема в Ростовській та Бєлгородській областях. Інциденти супроводжувалися вибухами, роботою екстрених служб і повідомленнями про загиблих та поранених, а також значними руйнуваннями на промислових об’єктах. Про це повідомляють російське незалежне видання ASTRA, місцеві моніторингові Telegram-канали та представники регіональної влади.

    У місті Гуково Ростовської області місцеві жителі вночі повідомляли про серію вибухів, після яких на території промислової зони виникла велика пожежа. За даними OSINT-аналітиків, осередком займання стала нафтобаза, розташована на вулиці Карла Маркса. Аналіз супутникових знімків показує, що на території об’єкта розміщено щонайменше вісім великих резервуарів для зберігання нафтопродуктів, а також залізничну інфраструктуру, що вказує на його використання як логістичного вузла для транспортування палива. Масштаб пожежі, за свідченнями очевидців, був значним і супроводжувався густим чорним димом, який було видно за кілька кілометрів.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсарь підтвердив факт надзвичайної ситуації та заявив, що внаслідок інциденту загинула одна людина, ще двоє отримали поранення. За його словами, також сталося загоряння двох комерційних об’єктів і було пошкоджено тепловоз. Водночас у регіональних пабліках поширюється інформація про можливі додаткові пошкодження інфраструктури, однак ці дані офіційно не підтверджені. Причини пожежі російська влада традиційно пояснює «падінням уламків» або роботою систем протиповітряної оборони, не уточнюючи деталей.

    Паралельно аналогічний інцидент стався ввечері 17 червня в Бєлгородській області поблизу міста Шебекіно, яке неодноразово опинялося в зоні підвищеної напруги через близькість до кордону з Україною. Місцеві Telegram-канали повідомляли про проліт безпілотників незадовго до виникнення масштабної пожежі. За результатами аналізу фото- та відеоматеріалів, займання сталося в промисловій зоні на межі сіл Ржевка та Вознесенка, де загорілося складське приміщення з легкозаймистими матеріалами. Характер пожежі та швидке поширення вогню свідчать про наявність значних запасів горючих речовин на території об’єкта.

    Аналітики припускають, що складські приміщення могли використовуватися для зберігання матеріалів або вантажів подвійного чи військового призначення, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає. Водночас у відкритих джерелах з’являються припущення, що обидва інциденти можуть бути частиною серії ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в прикордонних регіонах Росії, яка останнім часом регулярно зазнає атак безпілотників.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях здебільшого обмежується загальними формулюваннями про «надзвичайні ситуації» та «займання на промислових об’єктах», не надаючи детальної інформації про характер пошкоджень або причини подій. Водночас у регіонах, що межують з Україною, подібні інциденти останніми місяцями відбуваються регулярно, що призводить до збоїв у роботі паливної, транспортної та складської інфраструктури.

    Окремі аналітичні оцінки вказують на те, що атаки безпілотників дедалі частіше спрямовуються на об’єкти, пов’язані з постачанням пального та матеріально-технічним забезпеченням, що може мати вплив на логістичні можливості в регіоні. Остаточні обставини нічних інцидентів наразі уточнюються, а масштаби збитків ще оцінюються відповідними службами.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.