Позначка: паливний ринок України

  • Бензин і дизель знову подорожчали: українські АЗС переписали ціни, різниця за повний бак вже сягає 250 гривень

    Бензин і дизель знову подорожчали: українські АЗС переписали ціни, різниця за повний бак вже сягає 250 гривень

    Український паливний ринок продовжує демонструвати тенденцію до подорожчання. Станом на 21 липня найбільші мережі автозаправних станцій вкотре оновили цінники на бензин і дизельне пальне. Найвідчутніше вартість пального підвищила державна мережа «Укрнафта», тоді як OKKO скоригувала ціни на дизель. Водночас вартість скрапленого газу поки що залишається стабільною. Через нове зростання цін різниця у вартості заправки повного бака між найдешевшою та найдорожчою мережею вже досягла 250 гривень. Про це свідчать актуальні дані моніторингу цін на найбільших українських АЗС.

    Протягом останніх кількох днів ринок переживає чергову хвилю перегляду цін. Якщо ще на початку липня більшість операторів утримували вартість пального без змін, то зараз майже всі великі мережі перейшли до поетапного підвищення. Спочатку ціни переглянули окремі оператори, а вже згодом до коригування приєдналися й інші учасники ринку.

    Найбільше подорожчання цього разу зафіксовано у мережі «Укрнафта». Компанія підвищила вартість практично всіх основних видів бензину та дизельного пального одразу на 2 гривні за літр. Бензин А-95 тепер коштує 77,90 грн за літр, бензин А-92 — 73,90 грн, бензин Energy 95 — 80,90 грн, а преміальний бензин Energy 98 — 84,90 грн за літр. Зросли й ціни на дизель: звичайне дизельне пальне тепер продається по 78,90 грн, а преміальний дизель Energy — по 80,90 грн за літр. Водночас автогаз залишився без змін — 38,40 грн за літр, що робить його найдоступнішою пропозицією серед найбільших операторів.

    Мережа OKKO цього разу змінила лише ціни на дизельне пальне. Дизель Pulls та дизель Євро подорожчали на 1 гривню за літр і тепер коштують відповідно 85,90 грн та 82,90 грн. Бензинові позиції залишилися без змін: Pulls 100 продається по 90,90 грн, Pulls 95 — по 83,90 грн, а звичайний А-95 Євро — по 80,90 грн за літр. Автогаз у мережі також зберіг попередню ціну — 41,90 грн за літр.

    У WOG цінники залишилися на рівні попередніх днів, однак саме ця мережа, як і SOCAR, утримує одні з найвищих цін на пальне в Україні. Бензин А-95 Євро тут коштує 81,50 грн за літр, бензин Mustang 95 — 84,50 грн, а бензин А-100 — 91,50 грн. Дизельне пальне Євро-5 продається по 82,90 грн, преміальний Mustang Diesel — по 85,90 грн за літр. Ціна на автогаз також становить 41,90 грн.

    Найдорожчий бензин серед основних операторів традиційно пропонує SOCAR. Звичайний А-95 тут коштує вже 82,90 грн за літр, бензин NANO 95 — 86,90 грн, а преміальний NANO 100 — 92,90 грн. Дизельне пальне також продається по 82,90 грн за літр, а покращений дизель NANO Extro — по 85,90 грн. Вартість автогазу аналогічна іншим преміальним мережам — 41,90 грн за літр.

    Одним із найбільш показових показників для водіїв залишається вартість заправки повного бака автомобіля. Якщо взяти стандартний бак об’ємом 50 літрів та заправити його бензином А-95, то на «Укрнафті» така заправка коштуватиме 3895 гривень. У мережі OKKO за аналогічний обсяг доведеться заплатити вже 4045 гривень, на WOG — 4075 гривень, а найдорожче обійдеться заправка на SOCAR — 4145 гривень. Таким чином, різниця між найдоступнішою та найдорожчою мережею становить 250 гривень лише на одному повному баку.

    Ще добу тому різниця між окремими мережами була дещо іншою. Наприклад, 20 липня повний бак бензину А-95 на SOCAR коштував 4095 гривень, тоді як після останнього перегляду цін його вартість зросла до 4145 гривень. Аналогічно подорожчали окремі види дизельного пального та бензину в інших операторів, що свідчить про продовження загального висхідного тренду на ринку.

    Попри нове зростання вартості бензину й дизеля, ціни на скраплений газ залишаються стабільними. У преміальних мережах OKKO, WOG і SOCAR автогаз продається по 41,90 грн за літр, тоді як «Укрнафта» зберігає найнижчу ціну — 38,40 грн. Саме тому для власників автомобілів із газобалонним обладнанням витрати на пальне поки що не змінилися.

    Експерти паливного ринку зазначають, що нинішнє подорожчання пов’язане з кількома факторами. Серед основних причин — зростання світових котирувань нафти через загострення ситуації на Близькому Сході, збільшення вартості логістики, а також поступове оновлення закупівельних цін на імпортне пальне, яке становить переважну частину українського ринку. Додатковий вплив мають валютний курс і зростання витрат операторів на транспортування та зберігання нафтопродуктів.

    Аналітики не виключають, що нинішня хвиля подорожчання може виявитися не останньою. Якщо світові ціни на нафту залишатимуться високими, а геополітична напруженість не знизиться, українські оператори можуть і надалі поступово переглядати роздрібні ціни. Водночас наразі найбільш доступні пропозиції серед великих мереж зберігає «Укрнафта», тоді як преміальні оператори SOCAR, WOG і OKKO залишаються найдорожчими для власників автомобілів.

  • Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Український ринок пального знову опинився в центрі критики через різке підвищення цін на автозаправних станціях. Протягом короткого часу вартість бензину та дизельного пального на багатьох АЗС зросла одразу на кілька гривень за літр. При цьому ціни піднялися майже одночасно в різних мережах, що викликало підозри у можливій картельній змові.

    Найбільші оператори паливного ринку — серед яких мережі ОККО, БРСМ, SOCAR та інші великі гравці — фактично синхронно підвищили ціни на 2–4 гривні за літр. Таке одночасне зростання виглядає особливо підозрілим, зважаючи на те, що зміни відбулися майже миттєво.

    Експерти звертають увагу на те, що подібна швидка реакція на світові котирування нафти є економічно сумнівною. Значна частина пального, яке продається на українських заправках, закуповується трейдерами заздалегідь і зберігається на складах. Це означає, що ціни на АЗС не повинні змінюватися миттєво разом із коливаннями світових ринків.

    Економіст Олег Пендзин заявив, що синхронне підвищення вартості пального на українських АЗС має ознаки картельної змови. За його словами, одночасне підняття цін різними мережами без очевидних економічних причин виглядає підозріло.

    Пендзин пояснив, що миттєва реакція заправок на світові котирування нафти є технологічно необґрунтованою. Трейдери продають пальне із запасів, які були закуплені раніше за іншими цінами. За оцінками експерта, реальний часовий лаг між зміною вартості нафти на світових ринках і зміною ціни на заправках становить приблизно 20 днів.

    Тому ситуація, коли ціни на АЗС зростають буквально в один момент після новин про коливання на світовому ринку, може свідчити про узгоджені дії між великими гравцями.

    Економіст також розкритикував пасивність Антимонопольного комітету України, який мав би оперативно реагувати на подібні ситуації. За його словами, під час війни державні регулятори повинні уважно стежити за ринками стратегічних товарів, адже різкі цінові коливання безпосередньо впливають на економіку та життя людей.

    Особливо небезпечним підвищення цін на дизель є напередодні посівної кампанії. Саме дизельне пальне формує значну частину собівартості сільськогосподарського виробництва. Від його вартості залежить ціна майбутнього врожаю, а отже і вартість продуктів для населення.

    Якщо ціни на пальне залишаться на такому рівні або продовжать зростати, це може призвести до подорожчання продовольства вже в найближчі місяці. Фермери змушені закладати витрати на пальне у собівартість продукції, що зрештою відобразиться на цінах у магазинах.

    На цьому тлі мовчання державних органів викликає дедалі більше запитань. Антимонопольний комітет України поки що не демонструє активних дій щодо перевірки ситуації на ринку пального, хоча ознаки синхронного підвищення цін очевидні.

    У країнах Європейського Союзу у кризові періоди уряди часто застосовують жорсткі механізми контролю за цінами на стратегічні ресурси, а також надають субсидії або інші інструменти підтримки для бізнесу та населення.

    В Україні ж поки що складається враження, що великі паливні мережі фактично самостійно визначають цінову політику, тоді як держава обмежується лише спостереженням за ситуацією.

    Якщо регулятори не втрутяться у ситуацію найближчим часом, різке подорожчання пального може мати довготривалі наслідки для економіки — від зростання витрат у сільському господарстві до нового витка інфляції.

  • Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Мережі АЗС готують підвищення цін на пальне вже найближчими днями

    Зростання світових цін на нафту та девальвація гривні призвели до подорожчання гуртових цін на бензин і дизельне пальне. Додатковим чинником став підвищений попит, спричинений тривалими відключеннями електроенергії та зниженням температури. За оцінками експертів, мережі автозаправних станцій можуть відреагувати на ці фактори вже найближчими днями.

    Наприкінці минулого тижня котирування нафти зросли на тлі геополітичної напруги. Інвестори побоювалися можливого воєнного загострення між США та Іраном, що підштовхнуло ціни вгору. Додатковий вплив мало й пожвавлення на американському ринку, де трейдери активно закуповували нафту напередодні довгих вихідних. Водночас після зниження напруги між країнами нафта частково втратила позиції, однак загальний ціновий рівень залишився вищим, ніж раніше.

    Паралельно в Україні фіксується нетипово високий для зими попит на пальне. Через масове використання генераторів споживання бензину й дизелю за перші два тижні січня досягло рівнів, характерних для весняного періоду. Оператори АЗС також відзначають зростання продажів супутніх товарів і сервісів на тлі блекаутів.

    Експерти пояснюють, що поєднання подорожчання нафти та ослаблення гривні суттєво збільшило собівартість імпортного пального. Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів, тому навіть незначні коливання курсу й котирувань швидко відображаються на цінах. За оцінками фахівців, сукупний ефект від цих факторів підвищив собівартість літра пального більш ніж на три гривні, хоча подальша корекція європейських цін дещо пом’якшила прогноз.

    Додатковим викликом для ринку стали логістичні труднощі в умовах морозів. Перевезення пального ускладнилося, а дизель потребує використання спеціальних домішок, аби не замерзати за низьких температур. Це також тисне на витрати операторів.

    За прогнозами учасників ринку, до кінця тижня найбільші мережі АЗС можуть підвищити ціни на бензин і дизель приблизно на 1 гривню за літр. Згодом до цього кроку можуть приєднатися й інші оператори. Водночас істотних змін цін на скраплений газ найближчим часом не очікується: попит на нього залишається низьким, а імпортери працюють майже без маржі.

    Загалом ситуація на паливному ринку залишається напруженою. Зростання світових цін на нафту, девальвація гривні та підвищений попит через блекаути створюють умови для подальшого подорожчання пального на роздрібному ринку.

  • Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Паливні групи на Харківщині заробляють на неякісному дизелі й комунальних тендерах

    Колишнього заступника голови Харківської ОДА Олександра Скакуна разом із його братом Юрієм пов’язують із мережею компаній, через які роками працюють паливні схеми на Харківщині. У центрі цієї історії – ТОВ «Брент Ойл», через яке, за даними джерел, постачається неякісне пальне для комунальних підприємств міста й області. Формально все виглядає як звичайні публічні закупівлі, але за лаштунками тендерів криється ціла індустрія тіньових доходів.

    Суть моделі проста й цинічна одночасно. На торги виходять підконтрольні між собою структури, створюючи видимість конкуренції. Переможцем стає «потрібна» компанія, а ціна пального, закладена в тендер, суттєво завищується порівняно з ринковою. При цьому якість палива нерідко виявляється нижчою, ніж заявлено в документах. Частина ресурсів, які за паперами мали б використовуватися, наприклад, для будівництва та ремонту доріг, опиняється в роздрібному продажі на звичайних заправках. Акцизи й податки, за інформацією співрозмовників, або не сплачуються повністю, або мінімізуються через фіктивні операції. Решта суми осідає в «тіні» у вигляді обготівкованих коштів.

    Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

    Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

    Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

    Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

    Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

    На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.