Golosnovinua.com

Позначка: пам’ять

  • Пережив пекло Маріуполя, але серце зупинилося вдома: трагічна смерть морпіха Сергія Удута після трьох років російського полону

    Пережив пекло Маріуполя, але серце зупинилося вдома: трагічна смерть морпіха Сергія Удута після трьох років російського полону

    В Одеській області пішов із життя захисник Маріуполя, молодший сержант Сергій Удут. Військовослужбовець провів майже три з половиною роки в російській неволі та повернувся на підконтрольну територію лише десять місяців тому. Про трагічну втрату публічно повідомили мати бійця Олена Удут та представники Роздільнянської міської територіальної громади, куди ветеран повернувся після звільнення.

    Під час повномасштабного вторгнення військовий боронив українське місто Маріуполь. Він ніс службу у складі 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами молодший сержант тримав оборону в умовах надзвичайно важких боїв, після чого потрапив до рук окупантів. Його довгоочікуване повернення на батьківщину відбулося 2 жовтня 2025 року під час чергового етапу обміну військовополоненими.

    Незважаючи на успішну репатріацію, організм захисника не зміг остаточно впоратися з наслідками пережитого стресу та тривалого фізичного виснаження у ворожих тюрмах.

    «Він вистояв там, де, здавалося, неможливо було вистояти. Пройшов через біль, страх і неволю, повернувся додому… але, на жаль, його серце не витримало наслідків тієї страшної війни. Важко знайти слова, коли смерть забирає людину, яка вже стільки віддала за Україну. Він залишив після себе пам’ять, яку не зітре час, і вдячність за мужність, відвагу та службу», – зазначила Олена Удут.

    Боротьба після неволі: як морпіх продовжував служити суспільству

    Опинившись у рідній Роздільній, Сергій Удут не замкнувся в собі, а почав активно долучатися до життя своєї громади. Протягом десяти місяців свободи він присвятив значну частину часу просвітницькій діяльності. Ветеран регулярно організовував зустрічі з місцевими школярами, спілкувався з волонтерськими організаціями та громадськими активістами.

    У своїх розмовах з молоддю військовий відверто ділився пережитим досвідом. Він прагнув донести до цивільного населення реалії фронту та полону, постійно нагадуючи суспільству про надвисоку ціну, яку українські солдати щодня платять за свободу. Місцева влада підкреслила, що його передчасна смерть стала важким ударом для всього міста.

    «Після повернення він зустрічався зі школярами та волонтерами громади, розповідав про пережите та своїм прикладом нагадував, якою ціною українські військові захищають нашу державу. Сьогодні особливо важко усвідомлювати, що життя Сергія обірвалося так рано. Людина, яка пройшла оборону Маріуполя, полон і дочекалася повернення додому, передчасно пішла з життя… Сергій Удут назавжди залишиться в пам’яті нашої громади як Захисник України, який виконав свій військовий обов’язок, пройшов надзвичайно тяжкі випробування і повернувся до рідної Роздільної. Світла і вічна пам’ять Сергію Удут. Честь Захиснику України», – йдеться в офіційному повідомленні Роздільнянської міської територіальної громади.

  • На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    На місці загибелі Ірини Фаріон у Львові відкриють меморіальний простір

    У Львові до других роковин загибелі мовознавиці, професорки, громадської діячки та колишньої народної депутатки України Ірини Фаріон облаштують меморіальний простір на вулиці Томаша Масарика. Саме біля її будинку 19 липня 2024 року стався збройний напад, який забрав життя відомої української науковиці. Урочисте відкриття нового меморіального об’єкта заплановане на 19 липня 2026 року.

    Про це повідомила Львівська міська рада.

    Відповідне рішення ухвалив виконавчий комітет Львівської міської ради. Під час засідання члени виконкому підтримали створення мистецького меморіального простору, який має не лише увічнити пам’ять про Ірину Фаріон, а й стати місцем громадського осмислення її діяльності, ідей та внеску в українську культуру, мовознавство й державотворення.

    Фінансування робіт із реалізації проєкту забезпечить міське управління культури. Підставою для початку робіт стало звернення громадського об’єднання «Військово-волонтерська спілка “Лев’яче серце”, яке виступило ініціатором створення меморіального простору.

    У міській раді наголошують, що новий об’єкт має стати не традиційним пам’ятником, а сучасним громадським простором, який буде відкритим для мешканців Львова, туристів, студентів і всіх, хто захоче вшанувати пам’ять Ірини Фаріон або більше дізнатися про її життя та діяльність.

    Проєкт меморіалу розробила архітектурна команда Guess Line Architects. До творчого колективу увійшли архітектори Андрій Лесюк, Михайло Когут, Катерина Іващук, Ярослав Іваськів, Матвій Кузьмук, Ірина Чабаник, Анна Фітель та Єгор Перепелюк.

    Особливого символізму проєкту додає той факт, що серед його авторів є колишні студенти Ірини Фаріон. Архітектори зазначають, що для них ця робота стала не лише професійним викликом, а й особистою можливістю вшанувати пам’ять своєї викладачки, яка суттєво вплинула на їхнє світосприйняття та формування громадянської позиції.

    За задумом авторів, меморіальний простір покликаний стати місцем взаємодії, роздумів і пізнання постаті Ірини Фаріон.

    У поясненні до концепції зазначається, що меморіальна стела не повинна виконувати лише декоративну чи символічну функцію. Вона має спонукати відвідувачів до осмислення ідей, які відстоювала мовознавиця протягом усього життя, а також нагадувати про значення української мови як основи національної ідентичності.

    Архітектори наголошують, що простір має стати відкритою громадською локацією, де люди зможуть не лише покласти квіти, а й затриматися, ознайомитися з історією Ірини Фаріон, подумати над її спадщиною та її роллю в сучасній історії України.

    Центральним елементом меморіалу стане прямокутна мистецька стела сучасної форми. Її композицію побудували таким чином, щоб вирізані у конструкції літери формували два ключові слова — «мова» та «нація».

    Саме ці поняття автори проєкту вважають символами всього життєвого шляху Ірини Фаріон. Протягом десятиліть вона активно виступала за розвиток української мови, популяризацію національної культури та утвердження української державності.

    Навколо меморіальної стели планують облаштувати зелений громадський простір із деревами, декоративними травами та різнотрав’ям. Ландшафтне оформлення покликане створити атмосферу спокою, тиші та можливості для особистого осмислення.

    За словами розробників, поєднання архітектури та природного середовища має символізувати безперервність пам’яті та зв’язок поколінь.

    У Львівській міській раді зазначають, що новий меморіальний простір стане місцем проведення пам’ятних заходів, покладання квітів, громадських акцій та вшанування річниць, пов’язаних із життям Ірини Фаріон.

    Очікується, що відкриття меморіалу відбудеться саме 19 липня 2026 року, коли виповниться два роки з дня її загибелі.

    Нагадаємо, увечері 19 липня 2024 року на Ірину Фаріон було скоєно збройний напад біля її будинку на вулиці Томаша Масарика у Львові.

    Невідомий здійснив постріл, унаслідок чого мовознавиця отримала важке вогнепальне поранення голови. Її госпіталізували до лікарні у критичному стані.

    Лікарі кілька годин боролися за її життя, однак врятувати пацієнтку не вдалося. Того ж вечора Ірина Фаріон померла.

    Її смерть викликала широкий суспільний резонанс не лише в Україні, а й за її межами. Політики, науковці, діячі культури, громадські організації та представники української діаспори висловлювали співчуття рідним та закликали до швидкого і неупередженого розслідування злочину.

    Правоохоронні органи розгорнули масштабну спецоперацію із пошуку нападника. До розслідування були залучені співробітники Національної поліції, Служби безпеки України, прокуратури та інших силових структур.

    Вже 25 липня 2024 року правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві.

    Ним став 19-річний житель Дніпра В’ячеслав Зінченко.

    Йому повідомили про підозру у вчиненні умисного вбивства, після чого суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Наразі судовий розгляд кримінальної справи триває. Правоохоронці продовжують досліджувати всі обставини злочину, зокрема мотиви його скоєння, походження зброї та можливу причетність інших осіб.

    Ірина Фаріон була однією з найвідоміших українських мовознавиць і громадських діячок. Вона багато років викладала у Національному університеті «Львівська політехніка», була докторкою філологічних наук, професоркою, авторкою численних наукових праць і книг, присвячених українській мові.

    У різні роки Фаріон активно займалася громадською та політичною діяльністю, була народною депутаткою України VII скликання, брала участь у мовознавчих, освітніх та просвітницьких проєктах, регулярно виступала з лекціями та публічними дискусіями щодо розвитку української мови та національної ідентичності.

    У Львівській міській раді зазначають, що створення меморіального простору покликане зберегти пам’ять про Ірину Фаріон для майбутніх поколінь. Автори проєкту сподіваються, що новий простір стане не лише місцем скорботи, а й символом незламності української культури, мови та державності, за які Фаріон послідовно виступала протягом усього свого життя.

  • Зеленський дав доручення: у Києві почнуть будувати Меморіал Героїв Небесної Сотні

    Зеленський дав доручення: у Києві почнуть будувати Меморіал Героїв Небесної Сотні

    В Україні зробили важливий крок до вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Проєкт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні офіційно погоджено, а його будівництво має розпочатися найближчим часом. Про це 20 червня повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов після проведення громадських слухань за участю родин загиблих майданівців, архітекторів, експертів та представників громадськості.

    За словами Буданова, погодження проєкту стало результатом тривалої роботи та численних консультацій із родинами Героїв Небесної Сотні, фахівцями у сфері меморіалізації та представниками державних інституцій. Під час слухань учасники підтримали концепцію майбутнього меморіального комплексу та експозиції, яка стане його невід’ємною частиною.

    Керівник Офісу Президента наголосив, що реалізація проєкту більше не повинна відкладатися.

    «Ми зобов’язані зробити це швидко і професійно. Це наш обов’язок перед пам’яттю полеглих Героїв. Занадто довго цього чекають родини загиблих майданівців та все українське суспільство», – заявив Буданов.

    Ідея створення Меморіалу Героїв Небесної Сотні виникла одразу після Революції Гідності, під час якої у лютому 2014 року загинули десятки протестувальників. Саме вони увійшли в історію України під назвою Герої Небесної Сотні та стали символом боротьби українців за свободу, демократію та європейський вибір держави.

    Попри проведення міжнародних архітектурних конкурсів та неодноразові спроби реалізації проєкту, будівництво меморіалу багато років залишалося невирішеним питанням. Причинами затримок ставали судові процеси, зміни в проєктній документації, дискусії щодо концепції меморіалізації, а також необхідність збереження місця проведення слідчих дій у справах про розстріли учасників Майдану.

    Сьогодні ж, за словами представників влади, процес перейшов до практичного етапу.

    Буданов зазначив, що майбутній меморіальний комплекс має стати не лише архітектурним об’єктом, а й важливим елементом національної пам’яті.

    «Цей меморіал стане гідним простором пам’яті про подвиг, який кардинально вплинув на формування сучасної української нації та став невід’ємною частиною нашої національної ідентичності», – наголосив він.

    За словами керівника ОП, подвиг Героїв Небесної Сотні сьогодні нерозривно пов’язаний із боротьбою, яку українці ведуть проти російської агресії.

    Він підкреслив, що захист державності, незалежності та права самостійно визначати майбутнє України є продовженням тих цінностей, за які віддали життя учасники Революції Гідності.

    «Ми воюємо за право бути українцями. За право самим визначати своє майбутнє. За право жити у власній державі, де ніхто і ніколи не зможе ставити нам ультиматуми. Саме за це віддали свої життя Герої Небесної Сотні», – сказав Буданов.

    Він також назвав майбутній меморіал символічною подякою українського народу тим, хто загинув під час протестів на Майдані Незалежності.

    Тема збереження пам’яті про Героїв Небесної Сотні залишається однією з ключових для українського суспільства. Події зими 2013–2014 років стали переломним моментом новітньої історії України, визначивши подальший політичний курс держави та її прагнення до європейської інтеграції.

    Саме після Революції Гідності Росія розпочала агресію проти України, окупувавши Крим та частину Донбасу. Тому для багатьох українців пам’ять про Героїв Небесної Сотні є не лише історичним символом, а й нагадуванням про ціну свободи та незалежності.

    Буданов повідомив, що президент Володимир Зеленський доручив реалізувати проєкт у пріоритетному порядку. Це означає, що відповідальні органи мають максимально прискорити всі необхідні процедури для початку будівництва.

    Очікується, що меморіальний комплекс стане місцем, де українці та іноземні гості зможуть дізнаватися про події Революції Гідності, вшановувати пам’ять загиблих та усвідомлювати значення цих подій для сучасної України.

    За задумом авторів, меморіал має поєднати історичну пам’ять, освітню функцію та сучасні музейні рішення. У комплексі планується створення спеціальної експозиції, присвяченої подіям Майдану, боротьбі за демократичні цінності та історіям людей, які загинули під час протестів.

    Керівник Офісу Президента наголосив, що майбутній комплекс повинен стати місцем сили та національної гідності для майбутніх поколінь українців.

    «Меморіал Героїв Небесної Сотні має стати місцем пам’яті, гідності та сили. Місцем, де кожне наступне покоління українців зможе зрозуміти ціну нашої свободи», – підсумував Буданов.

    Після багаторічних дискусій та очікувань Україна наблизилася до реалізації одного з найважливіших меморіальних проєктів новітньої історії. Для родин загиблих майданівців, учасників Революції Гідності та мільйонів українців це рішення має не лише символічне, а й глибоке суспільне значення.

  • Від поганого настрою до хвороб серця: що робить з тілом нестача сну

    Від поганого настрою до хвороб серця: що робить з тілом нестача сну

    Недостатній сон впливає на організм значно глибше, ніж просто відчуття втоми. Хронічне недосипання здатне змінювати емоційний стан, знижувати працездатність, порушувати роботу імунної системи та підвищувати ризики серйозних захворювань.

    Фахівці наголошують: сон є критично важливим для відновлення організму, стабільної роботи мозку та підтримки здоров’я загалом. Коли людина систематично не висипається, наслідки поступово накопичуються і можуть позначитися як на фізичному, так і на психічному стані.

    Одним із перших сигналів недосипання стають зміни настрою. Людина може відчувати підвищену дратівливість, емоційну нестабільність або пригнічений стан. Недостатній сон безпосередньо впливає на зони мозку, які відповідають за контроль емоцій, через що зростає ризик тривожних і депресивних проявів.

    Ще одним поширеним наслідком є набір зайвої ваги. Нестача сну порушує баланс гормонів, що регулюють апетит і рівень цукру в крові. У результаті з’являється потяг до калорійної їжі та переїдання, а контроль над харчуванням ускладнюється.

    Недосипання також заважає організму повноцінно відновлюватися. Саме під час сну активується імунна система, відбувається боротьба з вірусами та запальними процесами. Коли сну бракує, людина частіше хворіє, повільніше одужує та легше підхоплює інфекції.

    Серйозних змін зазнають і когнітивні функції. Під час сну мозок обробляє й закріплює отриману за день інформацію. Якщо цей процес порушений, погіршуються пам’ять, здатність до навчання та швидкість мислення.

    Окремою проблемою стає зниження концентрації уваги. Виконання звичних завдань потребує більше зусиль, зростає кількість помилок, а керування транспортом у стані недосипання стає небезпечним. За рівнем ризику така ситуація може бути співставною з водінням у стані сп’яніння.

    У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну підвищує артеріальний тиск, ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та серцевого нападу. Фахівці попереджають, що регулярний недосип може скорочувати тривалість життя.

    Для покращення якості сну рекомендують починати з базових кроків: створити комфортні умови у спальні, дотримуватися сталого графіка відходу до сну, обмежити вживання алкоголю та кофеїну, а також уникати перевантаження перед сном. У разі тривалих проблем зі сном варто звернутися до лікаря для консультації та підбору безпечних рішень.

  • Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Багатьом знайоме відчуття, коли сон здається надзвичайно яскравим і емоційним, але вже за кілька хвилин після пробудження від нього залишаються лише уривки або взагалі нічого. Вчені пояснюють: це не порушення пам’яті, а природна особливість роботи мозку під час сну.

    Найінтенсивніше сновидіння виникають у фазі швидкого руху очей, відомій як REM-фаза. У цей період мозок активно формує образи, сюжети та емоційні переживання. Водночас ділянки, відповідальні за логіку, контроль і довготривале запам’ятовування, зокрема префронтальна кора, працюють менш активно. Через це сни майже не фіксуються як стабільні спогади.

    Важливу роль відіграє і хімія мозку. Під час REM-фази значно знижується рівень норадреналіну — нейромедіатора, який необхідний для закріплення подій у пам’яті. За його дефіциту мозок не сприймає сон як інформацію, що потребує збереження.

    Ще одним чинником є сам момент пробудження. Коли людина відкриває очі, мозок миттєво перемикається на обробку сигналів із реального світу — світла, звуків, рухів. Ці нові стимули швидко витісняють крихкі сліди сновидіння, якщо людина не намагається свідомо пригадати побачене одразу після пробудження.

    Науковці наголошують, що забування снів — це не недолік, а частина їхньої функції. Сновидіння виконують роль емоційної обробки пережитого досвіду, допомагають мозку «перезавантажити» психіку та знизити рівень стресу. Збереження кожного сну в пам’яті могло б, навпаки, перевантажувати свідомість.

    Таким чином, швидке зникнення сновидінь є нормальним і навіть корисним процесом. Мозок використовує сни не для запам’ятовування, а для внутрішньої роботи з емоціями та досвідом.

  • Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Перші ознаки деменції можуть бути настільки непомітними, що їх легко сплутати зі звичайною зимовою втомою, сезонною апатією або поганим настроєм. Фахівці застерігають: один ключовий симптом, особливо у поєднанні з іншими тривожними сигналами, є приводом якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря.

    Деменція — це синдром, що об’єднує групу симптомів, пов’язаних із поступовим зниженням функцій головного мозку. Захворювання може призводити до погіршення пам’яті, змін у поведінці, труднощів у спілкуванні та, з часом, до проблем із пересуванням і самообслуговуванням.

    На ранніх стадіях деменція часто проявляється неочевидно. Одними з перших сигналів можуть бути поганий настрій, тривожність або депресивні стани. Саме ці прояви нерідко ігнорують або пояснюють сезонним афективним розладом — формою депресії, що зазвичай виникає взимку та зникає з приходом весни.

    Водночас фахівці звертають увагу, що зміни настрою рідко з’являються ізольовано. Серед інших ранніх ознак деменції називають проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, труднощі з підбором слів і підтриманням розмови, складнощі з плануванням, ухваленням рішень і розв’язанням повсякденних завдань. Також можливі дезорієнтація у просторі та помітні зміни в поведінці — замкнутість, дратівливість або нетерплячість.

    Фахівці наголошують, що втрата пам’яті не завжди є першим симптомом. Наприклад, за лобно-скроневої деменції на початкових етапах частіше змінюються поведінка й особистість. Це особливо характерно для людей з раннім початком захворювання — до 65 років, які спочатку можуть не помічати або не визнавати проблем із пам’яттю.

    Зміни настрою також можуть бути типовими для окремих форм деменції. Так, судинна деменція часто супроводжується різкими змінами поведінки та емоційного стану, а деменція з тільцями Леві може проявлятися підвищеною тривожністю та депресією.

    Водночас лікарі застерігають від самодіагностики. Багато з перелічених симптомів можуть бути пов’язані з іншими фізичними або психічними станами. Серед них — захворювання щитоподібної залози, гормональні зміни, дефіцит вітаміну B12, депресія, хронічний стрес, тривожні розлади, перевтома або проблеми в особистому житті.

    Якщо подібні зміни помічає сама людина або її близькі, фахівці радять не зволікати та звернутися до сімейного лікаря. Рання консультація допоможе встановити причину симптомів і за потреби розпочати лікування або підтримувальну терапію на початковому етапі.

  • Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Нове дослідження американських вчених показало, що лише одна сесія силових вправ тривалістю близько 40 хвилин може помітно покращити довготривалу пам’ять та робочу пам’ять у дорослих людей. Дослідження проводили вчені з Університету Пердью в Індіані (США), спостерігаючи за 121 учасником віком від 18 до 50 років.

    Група тренування виконувала помірні силові вправи — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші — протягом 42 хвилин, включаючи розминку та два підходи по 10 повторень. Контрольна група дивилася відео, як інші виконують ті самі вправи.

    Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

    Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

    Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

  • Вісцеральний жир шкодить пам’яті жінок

    Вісцеральний жир шкодить пам’яті жінок

    Надмірний жир в області талії, що вказується високим співвідношенням талії до стегон (WHR), асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів і підвищеним ризиком погіршення уваги та пам’яті у недавно постменопаузальних жінок, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Menopause.

    Нове дослідження, проведене на підставі піддослідної вибірки KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), показало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на старті дослідження демонстрували гірші показники в кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з нижчим WHR. При цьому зв’язок простежувався навіть у жінок із нормальною загальною масою тіла.

    Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

    Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

    Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

    Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

  • Метелик «Лазур Ірини»: американський науковець увічнив ім’я української біженки

    Метелик «Лазур Ірини»: американський науковець увічнив ім’я української біженки

    У Сполучених Штатах Америки новий вид метеликів отримав назву на честь 23-річної української біженки Ірини Заруцької, яку жорстоко вбили під час подорожі у легкорейковому потязі міста Шарлотт, штат Північна Кароліна. Науковець, який обрав цю назву, зазначив, що такий символічний крок допоможе назавжди зберегти пам’ять про дівчину.

    Про це повідомляє ABC News.

    Новий вид метелика отримав назву Iryna’s Azure («Лазур Ірини»). Він відзначається ніжними світло-блакитними крилами, які на світлі можуть мати фіолетово-синій відтінок. Комаху вперше виявили ще у 1985 році на території Південної Кароліни, проте офіційну наукову назву вона отримала лише зараз.

    Ініціатором став президент і директор Міжнародної лепідоптерологічної служби Гаррі Павулаан. Він зізнався, що спершу планував іншу назву для цього виду, але після того, як побачив у ЗМІ історію Ірини Заруцької, був настільки зворушений її долею, що вирішив присвятити відкриття саме їй.

    «Це переживе більшість інших пам’ятних символів, адже це живий організм. Її ім’я буде увічнене в природі, у назві метелика, який літатиме десятки років потому», — сказав Павулаан.

    Учений також зв’язався з родиною Заруцької, щоб повідомити про своє рішення. Мати Ірини відповіла йому листом, назвавши цей жест «благородним і щирим».

    Ірина Заруцька залишила Україну після початку повномасштабної війни. Вона шукала безпечного життя у США, проте стала жертвою жорстокого злочину під час поїздки потягом у Шарлотті.

    Ім’я українки тепер залишиться у науковій історії — разом із крихким створінням, що символізує світло, надію та вічну пам’ять.

  • Що святкують 19 жовтня: День пам’яті, сімейних застіль і курячих страв

    Що святкують 19 жовтня: День пам’яті, сімейних застіль і курячих страв

    19 жовтня вважають днем, який варто присвятити родині, пам’яті предків і підтримці медичних фахівців. Сьогодні відзначають кілька міжнародних та професійних дат: День боротьби з раком грудей, День здоров’я дитячих кісток, День гуманітарної допомоги. В Україні в цю неділю також вшановують працівників харчової промисловості — кухарів, технологів, кондитерів та інших фахівців галузі.

    За церковним календарем у храмах вшановують пророків Уара й Іоїля та святу Клеопатру з сином Іоанном; за старим стилем згадують апостола Фому. Віряни моляться про упокій і просять за тих, чиї життя обірвалися поза християнським порядком — саме тому багато родин присвячують день відвідинам цвинтарів або поминальним обідам.

    Народні традиції цього дня пов’язані з підготовкою до зими й сімейними застіллями: у давнину готували курячі страви — супи, пироги, запіканки — щоб зміцнити родину й здоров’я. Прикмети 19 жовтня підказують про погоду: ранкова роса або червоне небо ввечері віщують зміну температури чи негоду. День також вважають вдалим для налагодження зв’язків і спілкування з близькими.

    Що не варто робити сьогодні: ображати померлих, влаштовувати гучні бенкети з надмірним вживанням спиртного під час поминань, сваритися з рідними або лихослівити. Також не рекомендується голосно розповідати про свої плани — за народними віруваннями, це може зіпсувати справи.