Позначка: пам’ятки архітектури

  • У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці обвалилася частина стін

    У Хотинській фортеці на Буковині сталася часткова руйнація однієї з оборонних стін. Інцидент відбувся 17 квітня, про що повідомив міський голова Хотина Андрій Дранчук у своєму Telegram-каналі. За його словами, обвал є суттєвим, однак унаслідок події ніхто не постраждав.

    Після інциденту територію поблизу пошкодженої ділянки оперативно обмежили для відвідування туристичних груп. Адміністрація фортеці та профільні служби розпочали фіксацію наслідків руйнування, а також попередню технічну оцінку стану конструкцій, щоб визначити масштаби пошкоджень і ризики подальшої деградації споруди.

    Міська влада заявила, що першочерговим завданням є стабілізація ситуації та недопущення подальшого руйнування історичної пам’ятки. На місці працюють фахівці, які документують стан об’єкта та готують технічні висновки, необхідні для подальших реставраційних робіт.

    Міський голова наголосив, що громада вже залучена до пошуку можливих джерел фінансування для відновлення пошкодженої частини фортеці. Розглядаються варіанти державних програм, міжнародних грантів та співпраці з культурними фондами.

    «Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт», — зазначив Андрій Дранчук.

    Після появи інформації про обвал у соціальних мережах почали поширюватися відео, на яких нібито зафіксовано момент руйнування стіни. Водночас офіційно не підтверджено, що ці матеріали справді відображають саме цю подію.

    Фахівці звертають увагу, що в сучасних умовах частина відео може бути змонтована або створена за допомогою технологій штучного інтелекту, тому наразі триває перевірка всіх доступних матеріалів.

    Хотинська фортеця є однією з найвідоміших фортифікаційних пам’яток України та важливим туристичним об’єктом Чернівецької області. Вона розташована на високому березі Дністра і протягом століть відігравала стратегічну оборонну роль.

    Її історія сягає XIII–XIV століть, коли на місці давнього укріплення почалося формування кам’яної фортеці. У різні періоди вона перебувала під контролем Молдавського князівства, Османської імперії, Речі Посполитої та інших держав, що відображає складну історію регіону.

    Однією з найвідоміших подій є Хотинська битва 1621 року, коли об’єднані війська Речі Посполитої та козацького війська під проводом Петра Сагайдачного зупинили наступ Османської імперії. Ця подія стала важливою віхою у воєнній історії Східної Європи XVII століття.

    Фортеця неодноразово зазнавала пошкоджень у ході воєнних дій, однак кожного разу частково відновлювалася. У 2007 році її включили до переліку «Семи чудес України» як одну з найцінніших історико-культурних пам’яток країни.

    Наразі фахівці проводять детальне обстеження конструкцій, щоб визначити причини обвалу та можливі ризики для інших частин фортеці. Основна увага приділяється запобіганню подальшому руйнуванню та збереженню автентичних елементів споруди.

    Окремо розглядається питання розробки комплексного плану реставрації, який може включати як консерваційні роботи, так і повне відновлення пошкодженої ділянки.

    Проблема збереження історичних пам’яток в Україні залишається актуальною, особливо для об’єктів, які перебувають під впливом погодних умов, часу та недостатнього фінансування реставраційних робіт. Експерти неодноразово наголошували на необхідності системного підходу до охорони культурної спадщини та регулярного технічного моніторингу таких споруд.

    Причини обвалу стіни у Хотинській фортеці наразі офіційно не встановлені.

  • У Києві можуть знести найстарішу садибу лівобережжя заради висотки

    У Києві можуть знести найстарішу садибу лівобережжя заради висотки

    У Дарницькому районі Києва розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вулиці Завальній, 2-Д. Активісти заявляють, що на місці найстарішої збереженої садиби лівобережної частини столиці можуть звести 24-поверховий багатофункціональний комплекс.

    Громадськість обурена тим, що проєкт подають як «реконструкцію» дерев’яного будинку площею 91,6 кв. м. На думку активістів, фактично йдеться про нове будівництво, яке може суперечити містобудівним нормам та Генеральному плану Києва.

    Про проблему повідомив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. За його словами, у грудні 2025 року в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА презентували проєкт реконструкції старої садиби під 24-поверховий офісно-житловий комплекс із дворівневим підземним паркінгом.

    Активіст наголошує, що ділянка розташована в зоні історичного ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини Дніпра», де висотна забудова заборонена. Крім того, за Генеральним планом Києва ця територія належить до зони індивідуальної малоповерхової забудови.

    «Наміри надбудувати одноповерхову дерев’яну будівлю XIX століття двадцятьма трьома поверхами не відповідають самому поняттю реконструкції. Фактично йдеться про нове будівництво», — зазначив Перов.

    У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА заявили, що не погоджували будівельний проєкт. За словами чиновників, консультативна рада департаменту лише розглядала оцінку впливу майбутнього об’єкта на охоронюваний ландшафт, але не давала дозволу на будівництво.

    У відомстві також підкреслили, що проєктна документація на погодження до департаменту не надходила, а питання видачі будівельних дозволів не входить до його повноважень.

    Водночас активісти вже звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування з вимогою провести позапланову перевірку та зупинити будівельні роботи.

    Що відомо про ділянку і забудовника

    Будинок на Завальній, 2-Д та земельну ділянку під ним у 2020 році придбав підприємець Дмитро Главацький. У 2021 році право забудови передали компанії «Осокор Девелопмент».

    У грудні 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження на реконструкцію будинку під багатофункціональний комплекс висотою до 24 поверхів.

    Компанія двічі намагалася отримати дозвіл на будівництво, але Державна інспекція архітектури та містобудування відмовляла через невідповідність документації. Однак у грудні 2025 року інспекція все ж видала дозвіл на реконструкцію.

    Згідно з проєктом, майбутній комплекс може включати понад 400 приміщень, більшість з яких, за даними журналістів, можуть бути житловими.

    Пам’яткоохоронці наголошують, що садиба може бути останнім збереженим житловим будинком старого поселення Осокорки, історія якого сягає кінця XVIII століття.

    Вони побоюються, що знищення цієї будівлі стане черговим прикладом втрати історичної забудови столиці.

    Активісти вже зареєстрували петицію до Київради з вимогою зупинити будівництво та перевірити законність виданих дозволів.