Golosnovinua.com

Позначка: пам’ятна монета

  • В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    Національний банк України вирішив випустити у 2026 році нову пам’ятну монету, присвячену святому Папі Римському Іоану Павлу II. Її поява буде приурочена до 25-річчя одного з найважливіших папських візитів у новітній історії України — Апостольської подорожі понтифіка до Києва та Львова у червні 2001 року.

    Про рішення офіційно повідомив Національний банк. Ідею майбутньої монети представили голова НБУ Андрій Пишний та посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Водночас остаточного дизайну поки немає: Нацбанк лише розпочинає роботу над випуском, а номінал, тираж, художнє оформлення та дату введення монети в обіг обіцяє повідомити окремо.

    Саме цього року виповнюється чверть століття від поїздки Іоана Павла II до України, яка тривала з 23 до 27 червня 2001 року. Папа відвідав Київ і Львів, зустрічався з представниками влади, церков, інтелігенції та молоді, служив літургії різних обрядів і говорив про місце України у Європі. Офіційний архів Ватикану зберігає програму тієї подорожі та тексти його виступів.

    Фраза 2001 року, яка сьогодні звучить зовсім інакше

    Пояснюючи вибір постаті для нової монети, Андрій Пишний нагадав слова понтифіка, сказані одразу після прибуття в Україну.

    Ще у 2001 році Іоан Павло II говорив про Україну як про європейську державу з власною культурою, історією та правом самостійно визначати майбутнє. НБУ особливо виділяє його тезу про те, що Україна має «виразне європейське покликання».

    Для України 2026 року ці слова мають уже зовсім інший політичний та історичний контекст.

    Коли понтифік вимовляв їх, до Революції Гідності залишалося понад десять років, російська окупація Криму та війна на Донбасі ще здавалися немислимими, а повномасштабне вторгнення РФ було більш ніж за два десятиліття попереду.

    За словами Пишного, Іоан Павло II вже тоді бачив Україну не як буферну територію між Росією та Заходом, а як самостійну європейську націю.

    Під час церемонії прибуття 23 червня 2001 року сам понтифік назвав себе другом українського народу. В офіційному тексті його промови збереглися слова про довгоочікуваний візит та Україну як землю з глибокою християнською традицією.

    Візит тривав п’ять днів

    Апостольська подорож Іоана Павла II до України була надзвичайно насиченою.

    23 червня він прибув до Києва. Там відбулися зустрічі з представниками державної влади, політичних, наукових і культурних кіл.

    24 червня понтифік відслужив месу на аеродромі «Чайка», а також зустрівся з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

    Наступного дня у Києві відбулася Божественна літургія візантійського обряду.

    Після цього Іоан Павло II вирушив до Львова, де 26 і 27 червня відбулися богослужіння та беатифікації. Він також зустрівся з молоддю на Сихові. Завершився візит 27 червня церемонією прощання у Львівському аеропорту.

    Це була перша поїздка глави Римо-католицької церкви до незалежної України.

    Понтифік говорив не лише про Європу

    Для Національного банку важливий ще один вимір спадщини Іоана Павла II — його роль у польсько-українському примиренні.

    Папа, який сам був поляком, неодноразово закликав два народи не дозволяти трагічним сторінкам минулого визначати їхнє майбутнє.

    Особливо відомим стало його звернення 2003 року, присвячене 60-м роковинам трагічних подій на Волині.

    У посланні до представників українського і польського церковного середовища Іоан Павло II говорив про необхідність чесного осмислення минулого, взаємного прощення та звільнення від пам’яті, побудованої на образі й помсті. Він наголошував, що співпраця без взаємної відкритості залишатиметься крихкою.

    Ця частина його спадщини сьогодні особливо актуальна на тлі нових суперечок між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті.

    У НБУ прямо наголосили, що заклики понтифіка до польсько-українського порозуміння у 2026 році набувають нового змісту.

    Майбутня монета стане ще одним символом зв’язку України та Польщі

    Випуск не буде першим нумізматичним проєктом НБУ, пов’язаним із Польщею.

    У 2023 році Національний банк України разом із польським Narodowy Bank Polski створив набір срібних пам’ятних монет «Дружба та братство – найбільше багатство».

    Проєкт був присвячений українсько-польській солідарності та допомозі, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. НБУ тепер прямо називає монету на честь Іоана Павла II продовженням цієї нумізматичної традиції.

    Нова монета матиме водночас український, польський і ватиканський символічний контекст.

    Іоан Павло II народився як Кароль Войтила у Польщі, став першим за кілька століть неіталійцем на папському престолі та однією з найвпливовіших постатей кінця ХХ століття. Його понтифікат тривав від 1978 до 2005 року.

    На заході згадали загиблого польського волонтера

    Оголошення рішення НБУ мало і трагічний сучасний контекст.

    Під час презентації Андрій Пишний згадав польського волонтера Марека Русека-Вольського, який загинув у Харкові 27 липня після удару російського дрона по його автомобілю.

    За даними НБУ, волонтер із 2023 року регулярно приїжджав в Україну та доставляв гуманітарну допомогу людям у східних регіонах.

    Пишний пов’язав його історію з поняттям польсько-української солідарності, наголосивши, що в таких випадках вона перестає бути дипломатичною формулою і перетворюється на конкретні людські вчинки.

    Посол України у Ватикані назвав монету елементом дипломатії

    Андрій Юраш наголосив, що майбутня пам’ятна монета матиме значення не лише для колекціонерів.

    На його думку, вона стане також інструментом культурної та публічної дипломатії України у відносинах зі Святим Престолом і Польщею.

    Посол нагадав, що Іоан Павло II під час поїздок Польщею регулярно приділяв увагу українським громадам і підтримував діалог між двома народами.

    Саме тому майбутній випуск НБУ має відображати не тільки релігійну роль понтифіка, а й його внесок у формування українсько-польського порозуміння та підтримку європейського вибору України.

    Якою буде монета — поки таємниця

    Найбільш цікаві для колекціонерів характеристики Національний банк наразі не розкриває.

    Невідомими залишаються номінал, метал, розмір, тираж і художня композиція.

    НБУ лише підтвердив, що монету введуть в обіг до кінця 2026 року, а робота над нею вже починається. Деталі дизайну і презентації обіцяють оголосити пізніше.

    Тому зображення Іоана Павла II на аверсі чи реверсі, використання силуетів Києва або Львова чи знаменитої фрази про європейське покликання України наразі залишаються лише можливими варіантами — офіційного дизайну НБУ ще не представляв.

    Проте сама концепція нового випуску вже зрозуміла. Це має бути не просто монета на честь релігійного діяча, а пам’ять про історичний момент, коли глава Католицької церкви ще у 2001 році говорив про місце України в Європі та необхідність примирення між українцями й поляками.

    Через 25 років, під час великої війни та нового етапу боротьби України за своє європейське майбутнє, ці два мотиви — європейський вибір і примирення із сусідами — фактично стали центральними для майбутньої пам’ятної монети.

  • Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

    Нацбанк поступово виводить з обігу старі банкноти 50 і 200 гривень

    Національний банк України розпочав поступове вилучення з обігу банкнот номіналом 50 і 200 гривень старого зразка, випущених у 2003–2007 роках.

    Їх замінять купюрами сучасного покоління — зразка 2014 року та наступних років випуску.

    У НБУ наголосили, що спеціально обмінювати старі банкноти громадянам не потрібно. Процес відбуватиметься поступово під час звичайного готівкового обігу.

    «Потрапляючи до банків, банкноти номіналами 50 та 200 гривень старого зразка більше не повертатимуться в обіг. Їх вилучатимуть і передаватимуть до Національного банку для подальшого перерахунку та утилізації», — пояснили в регуляторі.

    У Нацбанку зазначили, що рішення ухвалили для підвищення якості та надійності готівки, а також для оптимізації готівкового обігу.

    У результаті в обігу залишаться лише банкноти сучасного покоління.

    Крім того, НБУ анонсував випуск нової пам’ятної монети номіналом 10 гривень під назвою «30 років Конституції України». Її планують ввести в обіг у червні 2026 року.

    Монету виготовлять зі срібла 925 проби. Вона буде присвячена ухваленню Конституції України 28 червня 1996 року та увійде до серії «Українська держава».

    Також у Центр протидії дезінформації раніше попереджали, що російські дрони на Харківщині почали розкидати фальшиві гривні, які зовні нагадують справжні банкноти та можуть використовуватися для інформаційно-психологічних операцій.

  • Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    В Україні з’явиться нова пам’ятна монета, присвячена одній із найвідоміших українських пісень — «Червона рута». Національний банк України анонсував випуск нумізматичної новинки, яка стане частиною серії «Українська спадщина» та продовжить традицію вшанування культурних символів у металі.

    Монета матиме назву «Червона рута — голос поколінь» і символізуватиме значення цієї композиції для української культури. Йдеться не просто про музичний твір, а про явище, яке десятиліттями залишається впізнаваним культурним кодом для різних поколінь українців.

    Випуск заплановано на вересень 2026 року. Як і інші пам’ятні монети Нацбанку, вона буде виготовлена з дорогоцінного металу та матиме обмежений тираж, що автоматично робить її привабливою не лише для колекціонерів, а й для тих, хто цікавиться культурною спадщиною.

    За офіційною інформацією, монета карбуватиметься зі срібла 925 проби. Її маса становитиме 31,1 грама в чистоті, а діаметр — 38,6 міліметра. Загальний тираж обмежиться 10 тисячами екземплярів, що є стандартною практикою для подібних нумізматичних випусків.

    Серія «Українська спадщина», до якої увійде новинка, реалізується Національним банком України з 2005 року. Її головна мета — зафіксувати у металі ключові елементи української культури, традицій і мистецтва. За цей час у межах серії було випущено низку тематичних монет, присвячених як літературним творам, так і народним ремеслам та святам.

    Серед найвідоміших випусків — монети, присвячені «Сорочинському ярмарку», «Лісовій пісні», «Щедрику», «Петриківському розпису», українській вишиванці та писанці. Кожен із цих екземплярів не лише має художню цінність, а й відображає певний пласт національної ідентичності.

    Обрання теми «Червоної рути» виглядає логічним продовженням цієї концепції. Пісня, яка з’явилася у другій половині ХХ століття, стала символом української естради та культурного відродження. Вона неодноразово звучала на міжнародних сценах і залишається впізнаваною далеко за межами України.

    Експерти зазначають, що такі монети виконують одразу кілька функцій. З одного боку, це інструмент популяризації культури та історії, з іншого — об’єкт інвестування. Обмежений тираж і використання дорогоцінного металу часто призводять до зростання їх вартості на вторинному ринку.

    Традиційно реалізація пам’ятних монет відбувається через офіційний інтернет-магазин Національного банку України, а також через банки-дистриб’ютори. Зазвичай попит на такі новинки перевищує пропозицію, особливо якщо йдеться про популярні культурні теми.

    Паралельно Нацбанк продовжує випускати й інші тематичні монети. Наприклад, раніше було представлено монету номіналом 5 гривень, присвячену опішнянській кераміці. Вона виготовлена з нейзильберу та має значно більший тираж — 50 тисяч екземплярів, що робить її доступнішою для широкої аудиторії.

    Водночас срібні монети, подібні до «Червоної рути», зазвичай позиціонуються як преміальний продукт. Вони мають вищу стартову вартість і часто продаються у спеціальному сувенірному пакуванні, що підвищує їхню колекційну цінність.

    Окрему увагу приділяють дизайну таких монет. Хоча офіційний вигляд новинки поки не представлений, зазвичай Нацбанк залучає художників і граверів, які створюють складні композиції з використанням символіки, орнаментів і тематичних зображень. Це робить кожен випуск унікальним з точки зору мистецтва.

    Очікується, що нова монета стане не лише предметом колекціонування, а й символічним подарунком, який поєднує у собі історію, культуру та сучасну ідентичність України.

    Таким чином, випуск монети «Червона рута — голос поколінь» є ще одним кроком у популяризації української культурної спадщини та водночас нагадуванням про силу мистецтва, яке здатне об’єднувати покоління навіть у найскладніші часи.

  • НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи», присвячену ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та осмисленню однієї з наймасштабніших техногенних трагедій ХХ століття. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Монета має номінал 5 гривень і присвячена 40-річчю катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року та суттєво вплинула на Україну, Європу і світ. У Нацбанку наголошують, що новий випуск має не лише нумізматичну, а й глибоку символічну та меморіальну цінність, адже вшановує людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії та фактично стримали подальше поширення радіаційної загрози.

    Дизайн монети побудований на концепції контрасту та незавершеності, що підсилює емоційний зміст. На аверсі розміщено напис «ЧОРНОБ», у якому перші дві літери стилізовані під число «40», що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершена літера «Б» переходить у композицію реверсу, створюючи візуальний зв’язок між двома сторонами монети.

    На реверсі розміщено слово «БІЛЬ», яке продовжує смислову ідею аверсу. Воно символізує людські страждання, втрати та довготривалі наслідки аварії, які залишили глибокий слід у колективній пам’яті українського суспільства. Таким чином монета поєднує історичну пам’ять і художню інтерпретацію трагедії.

    Автором художнього рішення став Микола Коваленко. У НБУ підкреслюють, що через мінімалістичну форму та символізм дизайн покликаний не лише інформувати, а й емоційно нагадувати про масштаб катастрофи та її наслідки.

    Тираж монети становить до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. Придбати її можна буде через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банків-дистриб’юторів.

    Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує» зазначив, що випуск монети є знаком вдячності ліквідаторам, які виконали надзвичайно небезпечну роботу та стали щитом для мільйонів людей. Він підкреслив, що пам’ять про Чорнобиль є важливою частиною історичної свідомості українців і має бути збережена для наступних поколінь.

    Чорнобильська катастрофа й досі залишається символом глобальної техногенної небезпеки та одним із ключових уроків у сфері ядерної безпеки. Події 1986 року призвели до масштабного радіаційного забруднення, евакуації десятків населених пунктів і довготривалих наслідків для здоров’я людей і довкілля.

    У НБУ зазначають, що пам’ятні монети є частиною ширшої традиції вшанування важливих історичних подій України, поєднуючи мистецтво, історію та суспільну пам’ять у символічній формі.

  • НБУ випустив пам’ятну квадратну монету “Цифрова держава”

    НБУ випустив пам’ятну квадратну монету “Цифрова держава”

    Національний банк України (НБУ) у співпраці з Міністерством цифрової трансформації презентував нову пам’ятну монету “Цифрова держава”. Унікальна квадратна монета номіналом 10 гривень присвячена технологічному прогресу України та її цифровим досягненням.

    Монету офіційно випустили 13 грудня 2024 року, але придбати її можна буде з 9 січня 2025 року.

    Пам’ятна монета “Цифрова держава”

    На аверсі монети зображено малий Державний Герб України, оточений електронною мережею, яка символізує Україну як єдину цифрову систему. Ця композиція уособлює монолітність і цілісність держави, яка об’єднала всі аспекти життя громадян за допомогою новітніх технологій. Мережа відображає символічне об’єднання заходу, сходу, півдня та півночі під єдиним гербом, підкреслюючи технологічну єдність країни.

    Реверс монети прикрашає схематична карта України, створена з цифр двійкового коду, в якому зашифровано назву UKRAINE. Назва читається вертикально зліва, а її розшифрування можливе через послідовність цифр. Унизу праворуч розташований напис “ЦИФРОВА ДЕРЖАВА”, на який наведено стилізований курсор комп’ютерної миші. Композиція акцентує увагу на значенні технологій у сучасному світі.

    Дизайн монети розробив художник Андрій Сагач.

    Монета “Цифрова держава” була введена в обіг 13 грудня 2024 року. Вона виготовлена зі срібла 999 проби, має квадратну форму, номінал – 10 гривень, а маса дорогоцінного металу становить 31,1 г. Гурт монети гладкий, тираж – до 7 500 штук.

    Придбати монету можна з 9 січня 2025 року.