Golosnovinua.com

Позначка: Папа Лев XIV

  • Папа Лев XIV закликав Європу робити ставку на переговори, а не на гонку озброєнь

    Папа Лев XIV закликав Європу робити ставку на переговори, а не на гонку озброєнь

    Папа Римський Лев XIV закликав учасників переговорів щодо війни в Європі бути готовими поступитися частиною своїх позицій заради досягнення миру. Водночас понтифік застеріг європейські країни від переконання, що нарощування озброєнь саме по собі здатне гарантувати безпеку.

    Заява пролунала 28 вересня у французькому Меці під час зустрічі «До коренів Європи заради миру та єдності» в Центрі Робера Шумана. Це був один із заключних заходів чотириденного візиту Лева XIV до Франції.

    Папа говорив про повернення війни на європейський континент і назвав її новою безглуздою бійнею, яка щодня забирає життя цивільних. Україну в цій частині промови він прямо не назвав, однак Reuters та інші міжнародні медіа пов’язали його слова саме з повномасштабною війною Росії проти України.

    Лев XIV наголосив, що для досягнення миру необхідна готовність до переговорів і компромісів.

    «Нам потрібно мати сміливість вести переговори і бути готовими пожертвувати певними позиціями заради вищого блага», — заявив понтифік.

    Водночас із його слів не випливає конкретна вимога саме до України поступитися територіями. Понтифік говорив ширше — про сторони переговорного процесу та необхідність шукати політичне врегулювання. Reuters зазначає, що мирні зусилля щодо України поки не дали прориву, а питання територій залишається одним із головних предметів розбіжностей.

    Окрему частину виступу Лев XIV присвятив зростанню оборонних витрат у Європі. Він закликав не створювати «ілюзію», що відповіддю на нинішні загрози є лише переозброєння, та поставив питання, чи справді держави докладають достатньо зусиль для встановлення миру, а не лише готуються до можливих майбутніх воєн.

    Ця позиція продовжує лінію, яку Папа озвучував під час нинішнього візиту до Франції. 25 вересня він уже закликав не сприймати війну як неминучість і робити ставку на дипломатію, діалог та багатосторонні механізми. Він також висловився проти нової гонки озброєнь, зокрема ядерної.

    Заява Папи пролунала на тлі активізації гуманітарної дипломатії Ватикану щодо України. Саме 28–30 вересня спеціальний посланець понтифіка кардинал Маттео Дзуппі перебуває в Москві. Очікується, що основними темами його зустрічей стануть повернення українських дітей, обміни військовополоненими та возз’єднання розділених війною сімей.

    Таким чином, Ватикан продовжує просувати переговорний шлях завершення війни, одночасно зберігаючи окремий гуманітарний канал контактів із Москвою. Конкретних параметрів можливих «поступок» Лев XIV у Меці не назвав.

  • Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського прибув до Москви

    Спецпосланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі прибув до Москви, де має продовжити гуманітарні переговори щодо наслідків війни Росії проти України. Очікується, що його зустрічі з представниками російської сторони триватимуть 28–30 вересня.

    Раніше російські державні медіа повідомляли, що Дзуппі планує зустрітися, зокрема, з радником Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. Основною темою переговорів мають стати гуманітарні питання, пов’язані з війною в Україні. Reuters підтверджував підготовку такого візиту ще 21 вересня.

    Сам Дзуппі називає головними напрямами своєї місії повернення українських дітей, обміни військовополоненими, возз’єднання родин та інші гуманітарні питання. Цей канал Ватикан підтримує ще з 2023 року, коли кардинал за дорученням тодішнього Папи Франциска відвідав Київ, Москву, Вашингтон і Пекін.

    За понтифікату Лева XIV місія продовжилася. У липні Дзуппі знову відвідав Україну, де зустрічався з українськими посадовцями, родичами полонених та відвідав табір «Захід-1», де утримуються полонені військові російської армії. Під час переговорів обговорювали повернення українських дітей, обміни полоненими, пошук зниклих безвісти та повернення цивільних.

    Особливу увагу Ватикан приділяє українським дітям, вивезеним до Росії. Святий Престол офіційно заявляв, що вони мають бути повернуті до своїх родин, а гуманітарна дипломатія Дзуппі залишається одним із каналів, через які Ватикан намагається сприяти цьому процесу.

    Раніше «Ненька інфо» вже писала про роль Ватикану в гуманітарному треку війни. Зокрема, видання повідомляло, що Дзуппі з 2023 року бере участь у контактах щодо повернення дітей, возз’єднання родин та питань військовополонених, а Москва ще на початку вересня підтверджувала готовність прийняти кардинала наприкінці місяця. Українські військовополонені у сучасній війні: між міжнародним правом, обмінами та цифровим пошуком — «Ненька інфо»

    Також «Ненька інфо» писала про липневі переговори президента Володимира Зеленського з представниками Святого Престолу. Тоді сторони окремо обговорювали повернення незаконно вивезених українських дітей і можливість подальшої участі Ватикану в гуманітарних та дипломатичних ініціативах. Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи — «Ненька інфо»

    Нинішній візит Дзуппі до Москви не означає початку окремих політичних мирних переговорів. Публічно підтверджений мандат кардинала насамперед стосується гуманітарних питань — дітей, полонених, цивільних і возз’єднання сімей. Саме цей напрям Ватикан намагається підтримувати незалежно від загального стану політичних переговорів між Україною та Росією.

  • Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи

    Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Ватикан готовий прийняти зустріч на рівні світових лідерів, яка могла б стати одним із дипломатичних форматів для наближення справедливого миру в Україні. Про це глава держави повідомив 20 липня після зустрічі із секретарем Святого Престолу з відносин із державами та міжнародними організаціями архієпископом Полом Річардом Галлагером, який перебуває в Україні з офіційним візитом.

    За словами президента, Росія продовжує масовані атаки на українські міста і не демонструє готовності припинити агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, міжнародна спільнота має шукати нові дипломатичні механізми, здатні сприяти завершенню війни.

    «Один із форматів, який міг би цьому сприяти, — зустріч на рівні лідерів. Дякую Ватикану за готовність її прийняти й надалі докладати зусиль, щоб така зустріч могла відбутися», — заявив президент.

    Зеленський також подякував архієпископу Галлагеру та Папі Римському Леву XIV за незмінну підтримку України. Він звернув увагу, що делегація Святого Престолу перебувала в Києві саме в період одного з наймасованіших російських ударів, що, за словами глави держави, стало свідченням солідарності Ватикану з українським народом.

    Під час переговорів сторони обговорили не лише можливі дипломатичні ініціативи, а й гуманітарне співробітництво, діяльність Католицької церкви в Україні та підтримку українців, які постраждали від війни. Окрему увагу приділили питанням повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії, а також іншим гуманітарним проєктам, у яких бере участь Святий Престол.

    Президент також повідомив, що під час зустрічі обговорювався європейський курс України. За його словами, Ватикан позитивно оцінює прагнення Києва до членства в Європейському Союзі та підтримує український вибір.

    «Також говорили про шлях України до ЄС. Важливо, що Ватикан підтримує наш європейський вибір і бачить, що Україна робить усе необхідне, щоб стати повноправним членом Євросоюзу», — зазначив Зеленський.

    Візит архієпископа Пола Річарда Галлагера до України триває до 21 липня. Він представляє Папу Лева XIV як спеціальний посланець на урочистостях із нагоди 35-річчя відновлення структур Римо-католицької церкви в Україні. Під час поїздки він відвідав Львів, Бердичів, Рівне та Київ, де провів низку зустрічей із представниками української влади, духовенством та громадськістю. У своїх виступах Галлагер наголосив, що справедливий мир означає відновлення миру в усій Європі, а Святий Престол не забуває про страждання українського народу.

    Тема можливих переговорів у Ватикані не є новою. Ще під час зустрічі президента України з Папою Левом XIV у липні 2025 року обидві сторони заявляли про готовність Святого Престолу надати свою територію для проведення мирних переговорів між Україною та Росією. Тоді понтифік підтвердив відкритість Ватикану до прийому представників обох держав, однак Росія не підтримала цю ініціативу.

    Від початку повномасштабної війни Святий Престол активно бере участь у гуманітарних ініціативах, зокрема сприяє поверненню українських дітей, допомагає в питаннях обміну полоненими та регулярно направляє гуманітарну допомогу. Напередодні візиту Галлагера Ватикан також повідомляв про передачу Україні десятків електрогенераторів, медикаментів і продуктів харчування для постраждалих регіонів.

    Поки що йдеться лише про готовність Ватикану стати майданчиком для потенційної зустрічі на найвищому рівні. Жодної дати можливих переговорів або інформації про згоду російської сторони наразі не оприлюднено. Водночас Україна продовжує наполягати на дипломатичних форматах, які могли б сприяти припиненню війни та досягненню справедливого й тривалого миру.

  • Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський може врятувати діалог України та Польщі?

    Папа Римський Лев XIV може стати моральним авторитетом і посередником у складному українсько-польському діалозі щодо історичних суперечностей. Таку думку висловив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, коментуючи загострення відносин між Києвом і Варшавою та пошук шляхів до відновлення довіри між двома державами. Його заява пролунала на тлі дипломатичних зусиль обох країн щодо деескалації конфлікту, пов’язаного з питаннями історичної пам’яті.

    В ефірі спільного проєкту «Український фокус. Ранок» Шлінчак зазначив, що нині практично не бачить іншої постаті, яка могла б виступити модератором настільки чутливої дискусії.

    «Я собі думав, хто може стати модератором такої зустрічі чи, принаймні, людиною, яка може повпливати на те, щоб ці пристрасті трошки вляглися. І в мене іншої людини, ніж Папа Римський, не виникало», — сказав експерт.

    На його переконання, новий понтифік Лев XIV міг би звернутися до спадщини святого Івана Павла ІІ, який свого часу закликав українців і поляків будувати майбутнє на взаємному прощенні та партнерстві.

    Шлінчак нагадав, що саме Іван Павло ІІ багато років тому сформулював принцип, який став основою польсько-українського примирення: «Пробачаємо і просимо пробачення». На думку експерта, саме до цієї ідеї сторонам варто повернутися сьогодні.

    «Хто може виступити іншим моральним авторитетом, модератором цієї дискусії, я поки що не бачу», — наголосив він.

    Окремо політолог прокоментував пропозицію колишнього президента Польщі Олександра Квасневського очолити українсько-польську групу з питань історичної пам’яті. За словами Шлінчака, ця кандидатура має логічне підґрунтя, адже саме Квасневський був одним із ключових учасників історичного процесу українсько-польського примирення на початку 2000-х.

    Експерт нагадав про спільну декларацію президентів Леоніда Кучми та Олександра Квасневського, ухвалену у 2003 році.

    «Я дуже добре пам’ятаю, як ця декларація готувалася. Під час її підготовки було поламано дуже багато списів. Навколо кожної із команд були як голоси за налагодження стосунків, так і ті, хто виступав за їх загострення», — зазначив Шлінчак.

    Водночас він звернув увагу, що нині важливо оцінити, наскільки Квасневський зберігає політичний авторитет у сучасній Польщі.

    «З українського боку, я так розумію, ця кандидатура не викликає заперечень. Але наскільки зараз Олександр Квасневський є авторитетом для польських політиків — це питання вже до польської сторони», — додав він.

    Заяви експерта пролунали на тлі помітного загострення українсько-польських відносин, яке виникло після низки рішень та взаємних заяв щодо історичних питань. У червні президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення Президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла після рішення України присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення спричинило гостру політичну дискусію у Варшаві та Києві.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, своєю чергою, закликав не допустити руйнування стратегічного партнерства між двома країнами. Він публічно звернувся до президентів України та Польщі із закликом провести «пряму і чесну розмову», наголосивши, що конфлікт між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Москви, а не двох союзників.

    3 липня міністри закордонних справ України та Польщі Андрій Сибіга і Радослав Сікорський провели переговори у Варшаві, після яких українська сторона передала так званий «антикризовий пакет». Він передбачає відновлення системного політичного діалогу, консультації між істориками та активніше залучення церков до процесу примирення.

    Новий крок до деескалації був зроблений і під час саміту НАТО в Анкарі. Президенти Володимир Зеленський та Кароль Навроцький вперше після початку дипломатичної кризи провели особисту зустріч. Польський президент після переговорів заявив, що, попри історичні розбіжності, Україна та Польща мають зберігати діалог, адже їх об’єднує спільна загроза — Росія. Водночас він визнав, що історичні питання залишаються невирішеними.

    Аналітики зазначають, що нинішня напруженість стала одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польського партнерства за останні роки. Польща залишається одним із ключових союзників України у військовій, гуманітарній та політичній сферах, а Варшава є одним із головних центрів підтримки українських біженців та транзиту міжнародної допомоги.

    Саме тому, на думку Шлінчака, пошук морального авторитета, здатного допомогти сторонам повернутися до конструктивного діалогу, набуває особливого значення. Він вважає, що Папа Лев XIV як глава Католицької церкви та постать із глобальним моральним авторитетом може стати тією людиною, яка допоможе Києву й Варшаві знайти спільну мову без взаємних ультиматумів і політичної ескалації.