Golosnovinua.com

Позначка: парламент Угорщини

  • Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Таким чином глава держави затвердив реформу, що фактично призведе до його відставки ще до завершення п’ятирічного мандата, який мав тривати до 2029 року.

    Про це Шуйок повідомив у відеозверненні, оприлюдненому в суботу.

    Конституційні зміни раніше схвалили Національні збори Угорщини, де конституційну більшість має партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після ухвалення документа президент мав п’ять днів, щоб визначитися — підписати закон або скористатися правом вето. Граничний термін для ухвалення рішення спливав саме в суботу.

    У своєму зверненні Тамаш Шуйок заявив, що під час ухвалення рішення керувався передусім вимогами Конституції та принципом верховенства права. За його словами, питання змін до Основного закону має загальнонаціональне значення і не повинно оцінюватися через призму особистих чи політичних інтересів.

    Президент наголосив, що не мав іншого законного варіанту дій, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

    «Я виконую свій обов’язок, передбачений Основним законом, після ретельного зважування своїх юридичних можливостей та совісті. Мій підпис є остаточною печаткою моїх обов’язків як президента республіки та моєї повної поваги до інституту президента республіки за будь-яких обставин», — заявив Шуйок.

    Він також пояснив, що відмова від підписання документа, на його переконання, означала б порушення Конституції, тоді як президент повинен діяти виключно в межах своїх повноважень.

    Після офіційної публікації закону в державному віснику зміни набудуть чинності, а повноваження Тамаша Шуйока припиняться вже наступного дня.

    Шуйока обрали президентом Угорщини у 2024 році після відставки Каталін Новак. Відповідно до чинного на той момент законодавства він мав перебувати на посаді до березня 2029 року. Однак ухвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково припиняє його мандат.

    Рішення стало одним із ключових пунктів масштабної конституційної реформи, яку просував лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв про намір змінити Основний закон і усунути з державних посад посадовців, призначених попередньою владою. Серед них він відкрито називав і президента Тамаша Шуйока, вважаючи його представником старої політичної системи.

    Окрім дострокового припинення президентських повноважень, 17-та поправка передбачає низку інших важливих змін. Зокрема, відновлюється граничний вік у 70 років для суддів Конституційного суду. Через це вже найближчими місяцями свої посади залишать чотири судді.

    Також реформа запроваджує обмеження для депутатів Національних зборів — вони не зможуть обиратися до парламенту більш ніж на три каденції. Крім того, звужується перелік законопроєктів, для ухвалення яких необхідна конституційна більшість у дві третини голосів.

    Політичне протистояння навколо президентської посади тривало останні кілька тижнів. На початку липня Петер Мадяр офіційно подав до парламенту законопроєкт із відповідними змінами до Конституції, зробивши дострокове припинення повноважень Шуйока одним із головних пунктів реформи.

    Водночас заклики колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти ініціативи нової парламентської більшості не знайшли широкої підтримки серед угорського суспільства. У результаті парламент схвалив поправки, а президент, попри власне дострокове звільнення, підписав закон, який запускає їхню реалізацію.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Угорщина готує “повну трансформацію” державних медіа

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про підготовку масштабного законопроєкту, який передбачає «повну трансформацію» державних засобів масової інформації. За його словами, документ буде внесений до парламенту вже наступного тижня і має запустити докорінні зміни в системі державних медіа, які впродовж останніх років перебували під критикою через надмірну залежність від урядової політики та обмежений плюралізм у висвітленні подій.

    Про це Мадяр повідомив 6 червня у своєму дописі на Facebook, наголосивши, що мета майбутніх змін полягає у відновленні довіри до державних медіа та забезпеченні більш збалансованого і професійного висвітлення суспільно-політичних процесів. Він підкреслив, що нова модель має гарантувати чітке розмежування між новинами та політичними оцінками, щоб державні медіа діяли передусім як джерело об’єктивної інформації, а не інструмент політичного впливу.

    За словами прем’єра, ключовим принципом реформи стане відновлення стандартів журналістики, за яких новини мають залишатися нейтральними, а думки — вільними. Таким чином уряд планує змінити підхід до роботи державних медіа, який формувався протягом багатьох років і, за оцінками критиків, призводив до концентрації інформаційного впливу в руках влади.

    Оголошення про реформу відбулося на тлі тривалих дискусій у самому угорському суспільстві щодо ролі медіа в політичному житті країни. Протягом правління Віктора Орбана неодноразово лунали звинувачення у тому, що державні медіа та значна частина приватного медіасектору були інтегровані в систему політичної комунікації влади, що суттєво обмежувало медійну конкуренцію та альтернативні точки зору.

    У цьому контексті ініціатива Мадяра виглядає як спроба змінити підходи до функціонування державного інформаційного простору та зменшити політичний вплив на редакційну політику медіа. Очікується, що законопроєкт може передбачати як інституційні зміни в структурі державних ЗМІ, так і нові правила їхнього фінансування, управління та контролю за редакційними стандартами.

    Паралельно з медійною реформою в Угорщині тривають й інші процеси, пов’язані з переглядом ролі держави в інформаційній сфері. Раніше цього тижня стало відомо про початок поліцейського розслідування щодо компаній одного з найвідоміших медіамагнатів країни, які протягом багатьох років отримували значні державні контракти. Це розслідування також розглядається як частина ширшого процесу переоцінки взаємин між державою, бізнесом і медіа у період після тривалого правління попереднього політичного курсу.

    Запланований законопроєкт уже викликав значну увагу в політичних та експертних колах, оскільки потенційно може змінити баланс сил у медіапросторі Угорщини. Аналітики зазначають, що реформа державних ЗМІ є одним із найчутливіших питань у демократичних системах, адже напряму впливає на рівень довіри громадян до інформації та на якість суспільної дискусії.

    Наразі деталі майбутнього законопроєкту офіційно не оприлюднені, однак очікується, що після внесення до парламенту він стане предметом активних політичних дебатів і може суттєво вплинути на конфігурацію медіаринку в Угорщині в середньо- та довгостроковій перспективі.

  • Орбан після поразки відмовився від мандата і готує перезапуск «Фідес»

    Орбан після поразки відмовився від мандата і готує перезапуск «Фідес»

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після поразки на парламентських виборах оголосив про відмову від депутатського мандата та намір зосередитися на внутрішній трансформації своєї політичної сили — Фідес. Про це він повідомив у відеозверненні, оприлюдненому на своїй сторінці у Facebook.

    За словами Орбана, рішення стало результатом засідання президії «Фідес», яка визначила необхідність «кардинального перезавантаження» парламентської фракції після невдалих для партії виборів. Політик наголосив, що мандат, отриманий ним як лідером списку, фактично належить партії, а не особисто йому.

    «Я повертаю цей мандат, тому що зараз він потрібен не в парламенті, а для реорганізації нашого національного табору», — заявив Орбан.

    Таким чином, він фактично відмовляється від ролі депутата і не планує працювати в новому складі парламенту, натомість концентруючись на відновленні позицій партії після втрати влади.

    У межах переформатування політичної сили «Фідес» планує створити оновлену парламентську фракцію, яку, за словами Орбана, очолить Гергей Гуляш. Він вважається одним із найближчих соратників Орбана та має значний досвід роботи в уряді.

    Очікується, що нова фракція буде сформована вже найближчими днями, а її завданням стане не лише парламентська опозиційна діяльність, але й збереження політичної впізнаваності «Фідес» у нових умовах.

    Паралельно партія готується до загальнонаціонального засідання, під час якого планується обговорити подальшу стратегію. З’їзд із переобрання керівництва перенесено на червень — саме тоді Орбан може офіційно підтвердити свій статус голови партії.

    Попри відмову від парламентської ролі, Орбан чітко дав зрозуміти, що не планує залишати політику. Президія партії вже запропонувала йому залишитися на посаді голови «Фідес», і він заявив про готовність продовжити виконання цих обов’язків, якщо отримає підтримку з’їзду.

    У своєму зверненні політик підкреслив, що очолює політичну спільноту вже майже чотири десятиліття і за цей час вона пережила як перемоги, так і поразки. Водночас, за його словами, головним досягненням залишається згуртованість партії.

    «Це завжди була найбільш єдина політична сила Угорщини, і ця єдність зараз потрібна як ніколи», — зазначив він.

    Заява Орбана прозвучала після його поразки на парламентських виборах, які стали переломним моментом для угорської політики. Політик перебував при владі понад 16 років і був однією з найвпливовіших фігур у Європі.

    Одразу після закриття виборчих дільниць Орбан визнав поразку та привітав опонентів із перемогою, що стало важливим сигналом про готовність до мирної передачі влади. Це рішення аналітики розцінюють як спробу зберегти політичну стабільність у країні та уникнути внутрішніх конфліктів.

    Що означає відмова від мандата

    Експерти зазначають, що відмова від депутатського мандата для політика такого рівня є доволі нетиповим кроком. Зазвичай лідери партій, навіть після поразки, залишаються в парламенті, щоб безпосередньо впливати на законодавчий процес.

    У випадку Орбана це рішення, ймовірно, має стратегічний характер. Воно дозволяє йому уникнути щоденної парламентської рутини, зосередитися на відновленні партійної структури, підготувати «Фідес» до майбутніх виборів та зберегти контроль над політичною силою як її лідер.

    Фактично Орбан обирає роль політичного стратега та ідеолога, залишаючи оперативну парламентську роботу новому поколінню партійців.

    Попереду у партії — складний період трансформації. Втрата влади після тривалого домінування означає необхідність перегляду політичної риторики, оновлення кадрів і пошуку нових форм взаємодії з виборцями.

    Очікується, що найближчі місяці стануть визначальними для майбутнього «Фідес». Партія має не лише сформувати ефективну опозицію в парламенті, але й зберегти свій електорат і політичний вплив у країні.

    Сам Орбан, попри відхід від парламенту, залишається ключовою фігурою цього процесу. Його рішення свідчить про намір не завершувати політичну кар’єру, а перейти до нового етапу — зосередженого на відновленні позицій і підготовці до можливого реваншу в майбутньому.

    Таким чином, угорська політика входить у період змін, де роль Орбана трансформується, але не зникає: з прем’єра і парламентаря він перетворюється на архітектора оновлення своєї політичної сили.