Golosnovinua.com

Позначка: парламентські вибори

  • «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    «Цунамі, яке розколе Україну»: Зеленський різко висловився про вибори під час війни

    Президент Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні просто зараз може стати «цунамі для держави» та призвести до глибокого розколу суспільства. За його словами, Київ готовий обговорювати виборчий процес лише за умов, які дозволять військовим, українцям за кордоном і жителям прифронтових регіонів безпечно та повноцінно проголосувати. Водночас чинне законодавство прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів під час воєнного стану.

    Про це Зеленський заявив 23 серпня під час спілкування з журналістами, повідомляє Суспільне. Президент наголосив, що дискусія навколо можливих виборів триває вже не перший рік і приблизно рік тому Україну з різних сторін активно підштовхували до проведення голосування ще до завершення війни.

    За словами Зеленського, його позиція тоді полягала в тому, що питання можна було б предметно обговорювати, якби західні партнери запропонували реалістичну модель безпечних, демократичних і легітимних виборів.

    Йдеться не тільки про організацію голосування на відносно безпечних територіях України.

    Президент звернув увагу одразу на кілька груп громадян, участь яких у виборах за нинішніх умов є надзвичайно складною: військовослужбовців, людей у прифронтових регіонах та мільйони українців, які через повномасштабну російську агресію виїхали за кордон.

    Саме тому, на переконання Зеленського, просто призначити дату голосування недостатньо.

    Зеленський назвав умови для розмови про вибори

    Президент пояснив, що для реальної дискусії Україна повинна отримати конкретну відповідь на питання, яким чином забезпечити безпеку виборців і легітимність результату.

    Він наголосив, що голосувати мають отримати можливість військові, громадяни на прифронтових територіях і українці за кордоном.

    Не менш важливою є безпекова складова: проведення загальнонаціонального голосування в умовах постійних ракетних та дронових ударів Росії створює очевидний ризик для виборчих дільниць і людей, які на них перебуватимуть.

    Зеленський заявив, що західні партнери, які раніше порушували питання виборів, так і не запропонували Україні конкретної моделі, яка вирішувала б ці проблеми.

    Президент також пов’язав перспективу виборів із припиненням вогню.

    За його словами, говорити про безпечний виборчий процес практично неможливо, поки Росія продовжує повномасштабні бойові дії та Володимир Путін не погоджується на припинення вогню.

    «Вибори просто зараз — це цунамі»

    Найжорсткіше Зеленський висловився про можливі політичні наслідки кампанії під час війни.

    За його словами, вибори за нинішніх обставин несуть не лише організаційні та безпекові проблеми, а й ризик масштабного внутрішнього протистояння.

    Президент охарактеризував можливе голосування зараз як «цунамі для держави», здатне розколоти Україну.

    Він пояснив, що його стратегія полягає в іншому: провести державу через війну, зберегти її незалежність і суверенітет та вже після створення відповідних умов перейти до нормального демократичного політичного процесу.

    Фактично Зеленський дав зрозуміти, що не розглядає вибори під час активної фази війни як першочергове завдання.

    Закон прямо забороняє вибори під час воєнного стану

    Питання виборів в Україні має не лише політичний, а й чіткий юридичний аспект.

    Стаття 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює, що в умовах воєнного стану заборонено проводити вибори президента України, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування та Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

    Так само заборонено проведення загальнодержавних та місцевих референдумів.

    Станом на 23 серпня 2026 року воєнний стан в Україні продовжує діяти. Указ про його запровадження, вперше підписаний 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії, неодноразово продовжувався. Чинна редакція указу враховує чергове продовження, затверджене в липні 2026 року.

    Це означає, що за чинного правового режиму провести загальнонаціональні вибори без зміни обставин або законодавства неможливо.

    При цьому Конституція передбачає механізм безперервності роботи державних інституцій під час воєнного стану. Зокрема, якщо строк повноважень Верховної Ради завершується під час воєнного або надзвичайного стану, парламент продовжує виконувати свої повноваження до першого засідання новообраної Ради після скасування такого режиму.

    Проблема не обмежується лише датою голосування

    Навіть якби правову заборону було усунено, перед Україною залишалася б ціла низка практичних проблем.

    Одна з найбільших — голосування військовослужбовців.

    Сотні тисяч українців перебувають у Збройних силах та інших військових формуваннях, значна частина — безпосередньо поблизу лінії бойового зіткнення. Організація для них повноцінного таємного голосування без створення ризиків для бойових позицій потребувала б окремої процедури.

    Друга проблема — українці за кордоном.

    Через вторгнення Росії мільйони громадян залишили країну. Наявної мережі дипломатичних установ недостатньо для того, щоб у традиційному форматі забезпечити швидке голосування такої кількості людей.

    Не менш складна ситуація з внутрішньо переміщеними особами, громадянами на прифронтових територіях та українцями, чиї виборчі адреси знаходяться на тимчасово окупованих Росією землях.

    До цього додається проблема виборчої інфраструктури: частина шкіл, адміністративних будівель та інших приміщень, які традиційно використовувалися як дільниці, зруйнована або пошкоджена війною.

    Окремий виклик — повітряні тривоги та російські удари. Виборчий процес передбачає концентрацію людей у визначених приміщеннях у конкретний день, що в умовах атак створює додаткову небезпеку.

    ЦВК вже готується до нових загроз виборам

    Попри відсутність можливості провести вибори зараз, держава вже готується до викликів, які виникнуть після завершення або істотного послаблення воєнних загроз.

    14 липня 2026 року Центральна виборча комісія схвалила концепцію, що стосується захисту виборчих процесів.

    У документі ЦВК прямо зазначила, що на тлі повномасштабної російської агресії особливої актуальності набуває захист виборів від іноземного втручання.

    Комісія звернула увагу на системні спроби Росії та її союзників дестабілізувати демократичні суспільства, зокрема шляхом втручання у виборчі процеси.

    Цей фактор може стати ще одним із ключових викликів для перших повоєнних виборів в Україні.

    Йдеться про дезінформаційні кампанії, кібератаки, спроби впливу на громадську думку та інші гібридні інструменти, які Росія вже багато років використовує проти України.

    Зеленський говорив про вибори й раніше

    Позиція президента щодо проведення голосування під час війни не є новою.

    Ще в січні 2025 року в інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський пояснював, що вибори неможливо провести до завершення війни, якщо не змінювати чинне законодавство.

    Водночас його заяви про власну політичну перспективу змінювалися залежно від можливого сценарію завершення війни.

    У вересні 2025 року Зеленський заявив Axios, що готовий не балотуватися на наступний президентський строк, якщо Україні вдасться завершити війну з Росією. Тоді він наголосив, що його головною метою є завершення війни, а не участь у наступній кампанії.

    У лютому 2026 року президент уже уточнював, що остаточне рішення залежатиме від того, в якому стані перебуватиме країна.

    Зеленський допускав можливість участі у виборах, якщо замість повноцінного миру Україна отримає лише перемир’я і збережеться ризик відновлення війни. Водночас у разі встановлення справжнього миру він не дав однозначної відповіді щодо нового балотування.

    Вибори можуть стати одним із найскладніших питань після війни

    Таким чином, дискусія про українські вибори виходить далеко за межі питання, коли саме вони відбудуться.

    Державі необхідно буде одночасно забезпечити безпеку, участь військових, доступ до голосування для мільйонів українців за кордоном, права внутрішньо переміщених осіб, захист від російського втручання та довіру до результатів.

    Саме на цьому Зеленський і робить акцент, заявляючи про небезпеку поспішної виборчої кампанії.

    Його позиція полягає в тому, що політична конкуренція не повинна створити внутрішню кризу в момент, коли країна продовжує протистояти Росії.

    При цьому сама демократична процедура не скасовується: чинне українське законодавство передбачає проведення виборів після припинення правових обмежень, пов’язаних із воєнним станом.

    Тому ключовим питанням залишається не те, чи будуть в Україні вибори, а коли з’являться умови, за яких вони будуть одночасно безпечними, конкурентними, легітимними та доступними для всіх громадян.

  • Пашинян розгромив проросійську опозицію: вибори у Вірменії можуть остаточно змінити баланс сил на Кавказі

    Пашинян розгромив проросійську опозицію: вибори у Вірменії можуть остаточно змінити баланс сил на Кавказі

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив про перемогу своєї партії на парламентських виборах, які вже називають одними з найважливіших для країни за останні десятиліття. Про це повідомляє вірменська службу Радіо Свобода. Попередні офіційні результати свідчать, що його партія «Громадянський договір» здобула майже 50% голосів виборців і з великим відривом випередила головного конкурента — опозиційний блок «Сильна Вірменія». Водночас опозиція не визнає підсумки голосування та вже заявила про можливі порушення під час підрахунку голосів.

    Згідно з даними Центральної виборчої комісії Вірменії, після обробки бюлетенів партія Пашиняна отримала 49,81% голосів. Друге місце посіла політична сила «Сильна Вірменія», яку очолює бізнесмен Самвел Карапетян, із результатом 23,29%. Третє місце дісталося блоку «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна — 9,94%, а партія «Процвітаюча Вірменія» подолала прохідний бар’єр із результатом близько 4%. Решта учасників перегонів не змогли пройти до парламенту.

    Ще до завершення підрахунку голосів Нікол Пашинян заявив про «історичну перемогу» своєї політичної сили. За його словами, «Громадянський договір» отримав більшу підтримку громадян, ніж на попередніх виборах 2021 року, а отже — новий мандат довіри на продовження реформ та зовнішньополітичного курсу країни. Прем’єр наголосив, що його партія має достатньо підтримки для формування нового уряду.

    Однак ситуація не така однозначна. Формально партія Пашиняна не набрала понад 50% голосів виборців. Водночас виборче законодавство Вірменії передбачає спеціальний механізм забезпечення так званої «стабільної більшості». Якщо переможець виборів не отримує достатньої кількості депутатських мандатів для формування ефективного уряду, закон дозволяє застосовувати механізми додаткового розподілу місць або проведення другого туру, щоб гарантувати формування дієздатної влади. Саме тому експерти прогнозують, що Пашинян збереже контроль над урядом навіть без формального подолання 50-відсоткового бар’єра.

    Головний суперник чинного прем’єра Самвел Карапетян уже заявив, що результати виборів викликають серйозні сумніви. Лідер «Сильної Вірменії» звинуватив владу у непрозорому підрахунку голосів та заявив про можливі маніпуляції під час виборчого процесу. Опозиція вимагає детальної перевірки результатів і не виключає подальших політичних протестів. Водночас міжнародні спостерігачі поки не повідомляли про системні порушення, які могли б поставити під сумнів результати голосування.

    Вибори стали фактично референдумом щодо майбутнього геополітичного курсу Вірменії. Після поразки у війні за Нагірний Карабах та втрати контролю над регіоном у 2023 році уряд Пашиняна почав активно дистанціюватися від Росії та шукати нових союзників на Заході. За останні роки Єреван заморозив участь у російському військовому блоці ОДКБ, скоротив співпрацю з Москвою у сфері безпеки та значно активізував контакти з Європейським Союзом і США.

    Саме ця політика стала головною темою передвиборчої кампанії. Пашинян обіцяв продовжити курс на зближення з Європою, завершити мирні переговори з Азербайджаном та нормалізувати відносини з Туреччиною. Його опоненти, навпаки, виступали за відновлення тісніших зв’язків із Росією та критикували уряд за поступки Баку після втрати Карабаху.

    Західні аналітики називають результати виборів серйозною політичною поразкою Кремля. Напередодні голосування російсько-вірменські відносини залишалися напруженими через взаємні звинувачення, економічний тиск та суперечки навколо майбутнього регіону Південного Кавказу. У ЄС та США відкрито підтримували курс Пашиняна на демократичні реформи та мирне врегулювання конфлікту з Азербайджаном.

    Явка на виборах виявилася доволі високою — майже 59% громадян, що стало одним із найкращих показників за останні роки. Політологи пояснюють це тим, що значна частина суспільства сприймала голосування як вибір між двома моделями майбутнього країни — продовженням європейського курсу або поверненням до традиційної орбіти впливу Москви.

    Попри впевнену перемогу, перед Пашиняном залишаються серйозні виклики. Найголовнішими серед них є завершення мирної угоди з Азербайджаном, врегулювання відносин із Туреччиною, подальша модернізація економіки та балансування між Заходом і Росією. Саме від того, чи зможе новий уряд виконати ці завдання, залежатиме політичне майбутнє прем’єра та напрямок розвитку Вірменії на найближчі роки.

  • Пашинян знову змінює курс? Чому фаворит виборів у Вірменії може розчарувати і Захід, і Росію

    Пашинян знову змінює курс? Чому фаворит виборів у Вірменії може розчарувати і Захід, і Росію

    Уже 7 червня у Вірменії відбудуться парламентські вибори, які можуть визначити не лише майбутнє країни, а й баланс сил на всьому Південному Кавказі. За даними останніх соціологічних опитувань, найбільші шанси на перемогу має чинний прем’єр-міністр Нікол Пашинян та його партія «Громадянський договір». В Україні та країнах Європейського Союзу на це дивляться з обережним оптимізмом, сподіваючись на подальше дистанціювання Єревана від Москви. Водночас експерти застерігають: історія політичної кар’єри Пашиняна свідчить, що його позиція може змінюватися залежно від обставин.

    Нинішні вибори стануть першими після остаточної втрати Нагірного Карабаху, який десятиліттями залишався головним питанням вірменської політики. Саме ця поразка стала переломним моментом для країни та особисто для Пашиняна.

    До влади нинішній прем’єр прийшов у 2018 році на хвилі так званої Оксамитової революції. Тоді він став символом боротьби з корупцією та старою політичною елітою. Пашинян обіцяв повернути владу громадянам, реформувати економіку та посилити державні інституції. Його прихід до влади багато хто сприймав як початок нової епохи для Вірменії.

    У перші роки прем’єрства Пашинян позиціонував себе як реформатор та противник корупційних схем, пов’язаних із так званим «карабаським кланом» колишніх президентів Роберта Кочаряна та Сержа Саргсяна. Однак питання Нагірного Карабаху залишалося центральним викликом для його уряду.

    Ситуація кардинально змінилася восени 2020 року, коли Вірменія програла 44-денну війну Азербайджану. За підсумками конфлікту Баку повернув контроль над значною частиною територій, які раніше контролювали вірменські сили. Тоді Пашинян опинився під потужним внутрішнім тиском, але зміг зберегти владу.

    Після війни риторика прем’єра помітно змінилася. У передвиборчій кампанії 2021 року він уже наголошував на стратегічному партнерстві з Росією та важливості Організації договору про колективну безпеку. Москва залишалася ключовим гарантом безпеки для Єревана, адже саме російські миротворці контролювали Лачинський коридор, який з’єднував Нагірний Карабах із Вірменією.

    Однак ці розрахунки не виправдалися. У 2023 році Азербайджан остаточно встановив контроль над усім Нагірним Карабахом. Російські миротворці фактично не втрутилися у розвиток подій, а понад 100 тисяч вірмен були змушені залишити регіон та переїхати до Вірменії.

    Саме після цього відносини між Єреваном і Москвою почали стрімко погіршуватися. Вірменія фактично заморозила свою участь в ОДКБ, а Пашинян почав дедалі частіше говорити про необхідність диверсифікації зовнішньої політики та розвитку відносин із Заходом.

    У нинішній передвиборчій програмі «Громадянського договору» вже немає традиційних для попередніх кампаній акцентів на стратегічному союзі з Росією. Натомість одним із ключових пріоритетів проголошено зближення з Європейським Союзом та отримання безвізового режиму для громадян Вірменії.

    Ще однією важливою складовою політики Пашиняна став курс на мир із сусідами. Прем’єр фактично відмовився від концепції «історичної Вірменії», яка включала Нагірний Карабах, та почав просувати ідею «реальної Вірменії» в межах міжнародно визнаних кордонів.

    Саме тому нині Єреван активно веде переговори з Азербайджаном щодо підписання мирного договору. Паралельно триває процес нормалізації відносин із Туреччиною. Для реалізації цього курсу влада навіть готує нову Конституцію, яка має усунути суперечливі положення щодо Карабаху.

    Водночас така політика викликає серйозний опір усередині країни. Особливо гостро її критикують біженці з Нагірного Карабаху, які звинувачують Пашиняна у фактичній відмові від захисту регіону та його населення.

    Соціальні мережі Вірменії регулярно стають майданчиком для конфліктів між прихильниками та противниками прем’єра. Сам Пашинян намагається формувати образ «народного політика»: часто їздить громадським транспортом, спілкується з громадянами на вулицях, веде активну комунікацію через соціальні мережі та демонструє близькість до звичайних людей.

    Попри це, його рейтинги залишаються неоднозначними. Частина суспільства вважає його єдиним політиком, здатним забезпечити мир і стабільність після багаторічного конфлікту. Інші переконані, що саме його політика призвела до найбільшої геополітичної поразки Вірменії за останні десятиліття.

    На Заході перемогу Пашиняна часто розглядають як шанс остаточно послабити російський вплив у регіоні. Проте аналітики застерігають від надмірних очікувань. За вісім років перебування при владі вірменський прем’єр уже неодноразово змінював політичні акценти — від антикорупційного реформатора до націоналіста, від прихильника російського партнерства до прихильника європейської інтеграції.

    Саме тому головною інтригою майбутніх виборів залишається не лише питання перемоги Пашиняна, а й те, яким буде його наступний політичний курс після голосування. В умовах складної геополітичної ситуації та постійного тиску з боку сусідів Вірменія може знову опинитися перед необхідністю балансувати між Заходом і Росією.

    І хоча сьогодні Нікол Пашинян виглядає найбільш проєвропейським лідером в історії незалежної Вірменії, його політична біографія показує: остаточні висновки щодо зовнішньополітичного вибору країни робити ще зарано.

  • «Зробимо Вірменію великою»: Трамп несподівано підтримав Пашиняна перед виборами та згадав свій новий геополітичний проєкт

    «Зробимо Вірменію великою»: Трамп несподівано підтримав Пашиняна перед виборами та згадав свій новий геополітичний проєкт

    Президент США Дональд Трамп несподівано втрутився у політичну кампанію у Вірменії та відкрито підтримав чинного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна напередодні парламентських виборів, які мають відбутися 7 червня.

    Гучна заява Трампа пролунала у його соцмережі Truth Social і вже викликала резонанс як у самій Вірменії, так і за її межами.

    Американський президент назвав Пашиняна «чудовим другом і лідером», який нібито робить Вірменію «сильною, заможною та надзвичайно безпечною».

    «З цих причин Нікол має мою повну та безперечну підтримку на переобрання 7 червня 2026 року», — написав Трамп.

    Наприкінці свого звернення він перефразував власне відоме гасло Make America Great Again і заявив: «Зробимо Вірменію знову великою».

    Заява Трампа стала безпрецедентною для американської політики щодо Вірменії, адже чинні президенти США традиційно уникають настільки прямої підтримки конкретних кандидатів на виборах у пострадянських країнах.

    Особливу увагу привернуло й те, що Трамп у своєму дописі згадав державного секретаря США Марко Рубіо та новий транзитний проєкт під назвою «Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання» — TRIPP.

    За словами Трампа, Рубіо вже відвідав Вірменію у межах реалізації цього проєкту.

    Деталі самого проєкту офіційно майже не розкриваються, однак західні аналітики припускають, що йдеться про нову американську логістичну та економічну ініціативу на Кавказі, яка має посилити вплив США у регіоні та зменшити залежність країн Південного Кавказу від Росії й Китаю.

    На цьому тлі підтримка Пашиняна виглядає не лише політичним жестом, а й частиною ширшої геополітичної стратегії Вашингтона.

    Нікол Пашинян останніми роками поступово дистанціювався від Кремля, особливо після конфлікту навколо Нагірного Карабаху та фактичної втрати Вірменією контролю над регіоном у 2023 році.

    Після цього Єреван різко активізував контакти із Заходом.

    Вірменія почала брати участь у спільних військових навчаннях зі США, заморозила участь у деяких структурах ОДКБ та дедалі жорсткіше критикувала Росію за відсутність підтримки у конфлікті з Азербайджаном.

    Крім того, Пашинян відкрито заявляв, що Вірменія більше не може покладатися лише на Москву у питаннях безпеки.

    Саме тому заява Трампа вже викликала бурхливу реакцію у проросійських колах.

    Російські пропагандистські медіа та низка політиків у РФ сприйняли підтримку Пашиняна як чергову спробу США остаточно «відірвати» Вірменію від російської сфери впливу.

    Водночас у самій Вірменії реакція виявилася неоднозначною.

    Прихильники Пашиняна назвали заяву Трампа свідченням того, що Єреван отримує дедалі більшу підтримку Заходу.

    Натомість опозиція заявляє про «небезпечне зовнішнє втручання» у вибори.

    Опоненти прем’єра також нагадують, що Пашинян уже переживав масштабні внутрішньополітичні кризи після поразки у війні за Карабах та втрати частини територій.

    Попри це, його партія досі залишається однією з найвпливовіших політичних сил країни.

    Вибори у Вірменії 7 червня можуть стати одними з найважливіших за останні роки, адже фактично визначать подальший зовнішньополітичний курс держави — між Росією та Заходом.

    Політологи звертають увагу й на іншу деталь: це вже не перший випадок, коли Трамп відкрито підтримує іноземних політиків.

    Раніше він активно агітував за прем’єра Угорщини Віктора Орбана та називав його «великим лідером Європи».

    Втім, на виборах у квітні 2026 року Орбан програв своєму опоненту Петеру Мадяру.

    Саме тому в соцмережах уже почали жартувати про «ефект підтримки Трампа».

    Окремі аналітики вважають, що нинішній президент США дедалі активніше формує власну міжнародну політичну мережу союзників, орієнтовану на консервативні, націоналістичні та антиглобалістські сили.

    Водночас Кавказ для США залишається стратегічно важливим регіоном через енергетичні маршрути, транспортні коридори та близькість до Росії, Ірану й Туреччини.

    На цьому тлі підтримка Пашиняна може свідчити про бажання Вашингтона посилити свій вплив у Вірменії напередодні можливих великих змін у регіоні.

    Офіційний Єреван поки стримано відреагував на заяву Трампа.

    Сам Пашинян публічно не коментував підтримку американського президента.

    Тим часом у Вірменії триває активна передвиборча кампанія, а головною темою дискусій залишаються питання безпеки, відносин із Росією та майбутнього курсу країни.

  • Віктор Орбан прокоментував поразку «Фідес» і майбутнє партії

    Віктор Орбан прокоментував поразку «Фідес» і майбутнє партії

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше публічно прокоментував політичні наслідки парламентських виборів, на яких його партія «Фідес» втратила владу. В інтерв’ю угорському медіа Patrióta він заявив, що залишається лідером політичної сили та продовжить роботу навіть в опозиції.

    Як повідомляє Politico, інтерв’ю мало емоційно стриманий і водночас похмурий характер. Орбан визнав, що результати голосування стали для нього особистим і політичним ударом, адже він був упевнений у перемозі своєї партії. За його словами, після оголошення результатів він відчув “біль” і “порожнечу”, а також необхідність переосмислити подальші політичні кроки.

    Політик зазначив, що для нього поразка стала не лише політичним викликом, а й особистим досвідом, який потребує часу для осмислення. Він підкреслив, що справляється зі стресом через роботу, яку назвав своєрідною “терапією”, що допомагає йому зберігати концентрацію на політичній діяльності.

    Віктор Орбан прямо заявив, що бере повну відповідальність за результати виборів на себе. Він визнав, що політична стратегія «Фідес» виявилася недостатньо ефективною, а комунікація з виборцями — не відповідала очікуванням суспільства.

    “Це я лідер партії, і я беру результат на 100% на себе. Я маю визнати, що слова опонента були сильнішими”, — сказав Орбан.

    Ця заява стала одним із найвідвертіших публічних зізнань угорського політика за останні роки. Водночас він наголосив, що не має наміру залишати керівництво «Фідес», але визнає необхідність “повного перезавантаження” партії після поразки.

    Орбан заявив, що партія має пройти внутрішню трансформацію, щоб відновити довіру виборців. Він не виключив змін у структурі політичної сили, але підкреслив, що ключові рішення ухвалюватимуться колективно.

    “Якщо мої соратники скажуть мені сидіти на лаві запасних — я так і зроблю. Але якщо вони скажуть вивести команду на поле як капітан — я буду там”, — зазначив він.

    Таким чином Орбан дав зрозуміти, що його політична роль залежатиме від підтримки всередині партії, однак він готовий залишатися активним учасником політичного процесу незалежно від формального статусу.

    Парламентські вибори в Угорщині відбулися 12 квітня та стали одними з найбільш знакових за останні роки. Перемогу здобула опозиційна партія «Тіса» на чолі з Петером Мадяром, яка отримала більшість у парламенті — 137 мандатів.

    Партія «Фідес» отримала 55 місць, що суттєво зменшило її політичний вплив у законодавчому органі. Це означає зміну політичного балансу в країні та формування нового урядового порядку денного без домінування Орбана.

    Аналітики зазначають, що результати виборів можуть стати початком довгострокових змін у політичній системі Угорщини. Втрата більшості «Фідес» відкриває шлях до перегляду багатьох внутрішніх і зовнішньополітичних рішень, які ухвалювалися раніше.

    Водночас сам Орбан у своїх заявах уникає різкої критики опонентів, але визнає, що політична конкуренція посилилася, а суспільні настрої змінилися. Він наголошує, що майбутнє партії залежатиме від здатності адаптуватися до нових реалій.

    Перші післявиборчі заяви Орбана демонструють, що він не планує виходити з політики, навіть попри втрату влади. Його позиція свідчить про намір зберегти вплив у партії та, ймовірно, підготувати «Фідес» до нового політичного циклу.

    Таким чином, інтерв’ю стало сигналом початку нового етапу як для самого Орбана, так і для всієї політичної системи Угорщини, яка входить у період перебудови після зміни парламентської більшості.

  • Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після парламентських виборів в Угорщині лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір змінити зовнішньополітичний курс країни, повернувши її до активнішої співпраці з Європейським Союзом і НАТО. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

    За словами Мадяра, одним із ключових завдань нового політичного етапу стане відновлення довіри з боку міжнародних партнерів, яку він пов’язує з необхідністю більш прогнозованої та узгодженої політики Угорщини в межах європейських і трансатлантичних структур.

    Лідер «Тиси» наголосив, що Угорщина має знову стати «надійним партнером» у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У його заявах йдеться про перегляд підходів до зовнішньої політики та посилення взаємодії з європейськими інституціями.

    Окрему увагу Мадяр приділив відносинам із країнами Центрально-Східної Європи. Зокрема, він заявив про намір відновити та зміцнити партнерство з Польщею, яка традиційно відіграє важливу роль у регіональній політиці ЄС.

    Також політик підкреслив важливість відновлення співпраці в межах Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Цей формат останніми роками переживав періоди політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо ЄС та зовнішньої політики.

    Серед перших кроків після перемоги політичної сили Мадяр назвав серію закордонних візитів. Зокрема, він планує відвідати Польщу, Відень і Брюссель.

    За його словами, ці поїздки мають стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з Європейським Союзом, а також сприяти розблокуванню або відновленню європейського фінансування для Угорщини.

    У політичному контексті Брюссель розглядається як ключовий центр ухвалення рішень ЄС, тоді як візити до Варшави та Відня можуть мати на меті зміцнення двосторонніх відносин і регіональної співпраці.

    Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня. Явка, за попередніми даними, сягнула майже 80%, що суттєво перевищує показники попередніх виборчих кампаній.

    Після підрахунку майже всіх голосів опозиційна партія «Тиса» випередила провладну «Фідес». За попередніми результатами, вона може отримати більшість місць у парламенті.

    Згідно з оприлюдненими даними, «Тиса» потенційно претендує на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — приблизно на 55. Остаточні результати ще можуть уточнюватися офіційними виборчими органами.

    У Будапешті після оголошення попередніх результатів відбулися масові зібрання прихильників опозиції. Учасники святкувань сприйняли результат голосування як можливий початок політичних змін і переорієнтації зовнішнього курсу країни.

    Зокрема, під час виступу Мадяра в натовпі лунали вигуки «Європа», що, за оцінками медіа, відображає запит частини виборців на більш тісну інтеграцію з ЄС.

    Аналітики відзначають, що заяви про «повернення до Європи» у разі підтвердження результатів можуть мати вплив на баланс сил у Центральній Європі. Угорщина останніми роками була одним із найбільш дискусійних партнерів ЄС у питаннях санкційної політики та зовнішньої політики блоку.

    На цьому тлі можливі зміни уряду в Будапешті розглядаються як фактор, що може вплинути на загальну динаміку відносин усередині Європейського Союзу та позицію регіону щодо ключових міжнародних питань.

  • Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

    Перемога «Тиси» в Угорщині: що відомо про результати виборів, реакцію ЄС і можливі наслідки

     

     

  • Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    Перші дані по результатам виборів в Угорщині – тривожний сигнал для України

    За інформацією наших джерел, з’явилися перші неофіційні дані по результатам парламентських перегонів в Угорщині, на яких була зафіксована рекордна явка виборців.

    “Є перші дані щодо виборів в Угорщині. Вони неофіційні, і згідно із законом їх не можна поширювати, але для України це тривожний сигнал.

    По-перше, варто звернути увагу на те, що Віктору Орбану вдалося максимально мобілізувати своїх виборців, і їх на виборчі дільниці прийшло в 1,5 раза більше, ніж на минулих виборах.

    Це означає, що представники партії Орбана отримають переважну кількість місць у мажоритарних округах.

    По-друге, виборча система Угорщини працює таким чином, що голосування за пропорційною системою не є вирішальним.

    Віктор Орбан та його партія можуть не просто скоротити відставання від Петра Мадяра, а навіть випередити його.

    За даними незалежних джерел, станом на 17:00 за київським часом шанси на перемогу Орбана оцінюються як 53 до 47.

    У цій ситуації поки що не враховані голоси з закордонних дільниць та тих, хто голосував не за місцем реєстрації.

    Водночас, джерела з партії Пертра Мадяра кажуть про беззаперечну перемогу і що вони займуть у парламенті 2/3 місць. Ситуація в Угорщині може стати вибухонебезпечною”. – зазначає джерело

    Нагадаємо, раніше видання The New York Times повідомляло, що хоч більшість соціологів прогнозують, що головна опозиційна сила, “Тіса”, набере більше голосів, ніж партія Орбана “Фідес”, надзвичайна складність угорської системи та роки маніпуляцій з межами округів означають, що результати можуть виявитися не такими, якими здаються.

  • Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

    Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

    За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського.

    За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних позицій в Офісі президента, хоча формально наразі жодних посад він не обіймає. Основний акцент робиться не на публічній політичній діяльності, а на управлінні процесами зсередини виборчої кампанії.

    Джерела стверджують, що в межах цієї стратегії розглядається варіант згортання або заморожування окремих політичних проєктів заради досягнення головного результату. Зокрема, йдеться про зняття частини кандидатів ще на старті виборів, що має спростити формування контрольованого сценарію кампанії.

    Окрему роль у цьому плані, за інформацією співрозмовників, відводять електронному голосуванню. Його розглядають як інструмент, що дозволяє централізовано керувати виборчим процесом і мінімізувати непередбачувані ризики. Паралельно має використовуватися підконтрольна соціологія для формування необхідного суспільного очікування та подальшої легітимації результатів.

    За цією логікою, президентські вибори мають стати лише першим етапом. Після фіксації потрібного результату Банкова, за словами джерел, планує перейти до парламентської кампанії, використовуючи вже сформований політичний і медійний ресурс.

    Таким чином, мова йде не лише про персональні амбіції, а про спробу вибудувати повний контроль над виборчим циклом — від президентських до парламентських виборів. Співрозмовники застерігають, що реалізація такого сценарію може серйозно вдарити по довірі до виборчого процесу та викликати нову хвилю політичної напруги в країні.

  • Президентські, парламентські і місцеві вибори: скільки це коштуватиме Україні

    Президентські, парламентські і місцеві вибори: скільки це коштуватиме Україні

    Проведення майбутніх виборів в Україні може обійтися державному бюджету щонайменше у 20 млрд гривень. Таку оцінку озвучив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, вартість виборчих кампаній суттєво зросла порівняно з попередніми роками. Для порівняння, президентські вибори 2019 року коштували бюджету близько 2 млрд гривень. Нині ж через інфляцію, зміну умов та додаткові організаційні виклики суми є значно більшими.

    У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

    Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

    З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

    «Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

    Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

    20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.