Верховна Рада України затвердила нового міністра культури, і це призначення викликало чимало дискусій. Ним став Микола Точицький — досвідчений дипломат, який до цього обіймав посаду заступника керівника Офісу президента України. Це рішення було схвалене 252 депутатами і, за словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, пов’язане з необхідністю посилення боротьби з дезінформацією на міжнародній арені. Проте чи є цей крок виправданим з огляду на специфічні завдання культурного відомства?
Дипломат із багатим досвідом
Микола Точицький — це фахівець із широким міжнародним досвідом. Народившись на Вінниччині, він закінчив Київський університет ім. Т.Г. Шевченка, отримавши освіту філолога та перекладача англійської і французької мов. Пізніше він також здобув юридичну освіту за фахом «міжнародне право». Його кар’єра в дипломатії почалася в 1993 році, і з того часу він працював на різних посадах, включаючи аташе, постійного представника України при Раді Європи та посла України в Бельгії й Люксембурзі.
Точицький відомий своїми досягненнями на дипломатичному полі, зокрема в переговорах щодо двосторонніх угод і міжнародних проєктів. Одним із його значних успіхів стала участь в укладанні Протоколу про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, що зміцнило економічні відносини України з міжнародними партнерами.
Призначення, яке викликає запитання
Призначення дипломата на посаду міністра культури виглядає нетиповим кроком. Культура завжди була сферою, яка вимагала глибокого розуміння національної ідентичності, мистецьких процесів та підтримки українських митців. Точицький, хоч і має досвід культурної дипломатії, зокрема в організації виставок і кінофестивалів за кордоном, не є людиною мистецтва в традиційному розумінні.
Скептики задаються питанням, чи може людина, яка більшу частину своєї кар’єри провела в зовнішньополітичних питаннях, очолити Міністерство культури і зробити вагомий внесок у розвиток національної культурної політики? Однак прихильники цього призначення вважають, що саме зараз Україна потребує міністра культури, здатного ефективно просувати інтереси держави на міжнародній арені, а також протидіяти культурній дезінформації, яка стала одним із інструментів російської агресії.
Чому саме Точицький?
Арахамія підкреслив, що призначення Точицького пов’язане з необхідністю активізувати інформаційну боротьбу з дезінформацією, яка поширюється як всередині країни, так і за її межами. Українська культура стала мішенню інформаційних атак, а міжнародна спільнота досі не завжди чітко розуміє справжню сутність української ідентичності та історії. Для цього, на думку керівництва країни, потрібен фахівець із міжнародним досвідом, який зможе ефективно захищати українську культуру на глобальній арені.
Сам Точицький уже довів свою спроможність у цьому напрямі, займаючись просуванням української культури під час своєї дипломатичної служби. За його участі в Бельгії проводилися виставки таких видатних українських митців, як Іван Марчук і Роман Мінін, а також фестиваль українського кіно “Ukraine on Film”. Він вважає, що культура може бути не менш впливовою силою в міжнародній дипломатії, ніж політичні та економічні ініціативи.
Попри значний міжнародний досвід, Точицький стикається з непростими завданнями на новій посаді. В Україні триває війна, і культурна сфера зазнає значних втрат. Багато музеїв, театрів і пам’яток культури були зруйновані або пошкоджені, а митці часто опиняються на передовій не лише в культурній, але й у фізичній боротьбі за незалежність країни.
Одним із головних викликів для нового міністра стане відновлення культурних інституцій та сприяння тому, щоб культура не втратила свого значення в умовах війни. Крім того, Точицькому доведеться вирішувати питання фінансування культурних проєктів та підтримки митців, багато з яких працюють на волонтерських засадах або шукають підтримки з-за кордону.
