Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат у коментарі виданню роз’яснив резонансні обставини, за яких західні партнери два дні поспіль – 12 та 13 жовтня – не попередили українську сторону про російські удари балістичними ракетами по столиці. Ця пауза в сповіщеннях збіглася в часі з повідомленнями у світових медіа про можливий тиск із боку Вашингтона та погрози заморозити розвідувальну співпрацю, що викликало значний суспільний резонанс і занепокоєння щодо подальшої координації сил оборони з іноземними союзниками.
Представник командування зазначив, що розвідувальні дані становлять надзвичайно широкий спектр відомостей, які не зводяться виключно до миттєвих сигналів тривоги про конкретні ракетні пуски. За словами військового, механізми виявлення, обробки та передачі супутникових або радіолокаційних відомостей партнерами мають складну технічну й оперативну природу, а відсутність сповіщення в окремих випадках може зумовлюватися різними факторами перехоплення та верифікації цілей, де рахунок часу йде на секунди.
Питання оперативності оповіщення про ворожу балістику набуло критичного значення після того, як масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та столичного регіону довелося відбивати за фактом безпосереднього виявлення ракет власними радіолокаційними станціями. Попри політичні дискусії та побоювання щодо штучного блокування інформації, у військовому відомстві наголошують на важливості виваженої оцінки каналів партнерської взаємодії, підкреслюючи, що Україна продовжує системний діалог із союзниками задля зміцнення багаторівневого захисту повітряного простору від балістичних загроз.
