Позначка: Париж

  • Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція та Німеччина переходять до нового етапу координації у сфері ядерного стримування, який передбачає не лише політичні консультації, а й практичні спільні навчання та формування більш структурованої моделі європейської «ядерної парасольки». Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на джерела, обізнані з перебігом закритих переговорів між Парижем і Берліном.

    За інформацією видання, французько-німецька робоча група з питань ядерного стримування готується провести перші спільні навчання вже цієї осені. Вони мають стати першим практичним кроком у рамках нової моделі співпраці, яка передбачає відпрацювання сценаріїв дій у разі потенційної ядерної загрози або надзвичайних ситуацій, пов’язаних із безпекою в Європі.

    Ключовим елементом підготовки до цього етапу стали переговори на високому рівні між Францією та Німеччиною. Як зазначає Der Spiegel, радник німецького канцлера з питань безпеки Гюнтер Зауттер цього тижня відвідав Париж, де відбувся перший раунд розширених консультацій із французькими партнерами. У цих обговореннях також брали участь представники інших європейських держав, які долучені до формування загальноєвропейської концепції ядерного стримування.

    Наступний раунд переговорів запланований до літніх канікул у Німеччині, і очікується, що він буде присвячений деталізації майбутніх навчань та розподілу ролей між учасниками. Йдеться про формування базових процедур взаємодії, включно з координацією повітряних сил, систем спостереження та механізмів кризового реагування.

    У рамках цього процесу обговорюється можливість часткового залучення Бундесверу до французьких ядерних навчань. Це не означатиме доступу Німеччини до ядерної зброї, однак може включати участь у допоміжних операціях — таких як супровід бойових літаків, дозаправка в повітрі, логістична підтримка та інтеграція в системи планування спільних операцій.

    Також розглядається можливість доступу німецьких військових до окремих об’єктів інфраструктури Франції, пов’язаних із ядерним стримуванням. За оцінками експертів, це може стати безпрецедентним кроком у розвитку оборонної інтеграції всередині Європейського Союзу, оскільки питання ядерної безпеки традиційно залишалося виключною компетенцією національних держав.

    Перші спільні маневри отримали робочу назву «Покер» і, за попередніми даними, можуть відбутися у вересні цього року. На початковому етапі Німеччина, ймовірно, виступить у ролі спостерігача, однак надалі її участь може бути розширена до активнішої взаємодії, яка не передбачає прямого використання ядерного озброєння, але включає підтримувальні військові функції.

    Аналітики зазначають, що ці кроки є частиною ширшої трансформації європейської безпекової архітектури. На тлі зростання глобальної нестабільності та переосмислення ролі США у гарантуванні безпеки Європи дедалі більше держав ЄС розглядають варіанти посилення власних оборонних можливостей, включно з ядерним компонентом.

    Важливим фактором у цьому процесі є позиція Франції як єдиної ядерної держави в Європейському Союзі. Президент Франції Емманюель Макрон раніше заявляв, що Париж готовий відігравати більш активну роль у європейському ядерному стримуванні та розглядати можливість розширення партнерських форматів із союзниками.

    Макрон також наголошував, що французький ядерний потенціал може бути елементом ширшої європейської безпеки, а не виключно національним інструментом. У цьому контексті він допускав можливість посилення співпраці з країнами ЄС, які зацікавлені в спільних механізмах стримування.

    Зі свого боку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово підкреслював, що потенційна європейська «ядерна парасолька» не повинна замінювати гарантії безпеки Сполучених Штатів, а має доповнювати існуючу систему НАТО. Такий підхід, за його словами, дозволяє зберегти стратегічну стабільність і водночас посилити автономність Європи у сфері оборони.

    Експерти вважають, що запуск спільних навчань і формування постійної робочої групи між Францією та Німеччиною може стати першим практичним кроком до створення більш інтегрованої європейської оборонної політики у сфері ядерного стримування. Водночас вони наголошують, що цей процес потребуватиме тривалих політичних узгоджень, оскільки зачіпає одні з найбільш чутливих питань національного суверенітету.

    Таким чином, ініціатива Парижа і Берліна фактично відкриває новий етап дискусії про роль Європи у власній безпеці, де ядерний компонент поступово перестає бути виключно національним інструментом Франції і починає розглядатися як потенційний елемент спільної оборонної системи Європейського Союзу.

  • Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Франція відкрила кримінальну справу проти Маска та X

    Французька прокуратура офіційно перевела розслідування щодо американського мільярдера Ілона Маска та соціальної мережі X у формат кримінальної справи. Про це повідомляє CNBC із посиланням на прокуратуру Парижа. Слідство стосується можливих маніпуляцій алгоритмами платформи для впливу на політичні процеси у Франції, поширення діпфейків, недостатньої модерації незаконного контенту, а також діяльності пов’язаних зі штучним інтелектом сервісів xAI та Grok.

    Розслідування стартувало ще у 2025 році після звернення депутата Національних зборів Франції Еріка Ботореля. Французький парламентар заявив про необхідність перевірити, чи не використовувалися алгоритми X для маніпуляцій громадською думкою, посилення політичної поляризації та просування дезінформації у Франції. Йдеться, зокрема, про механізми рекомендацій контенту, які визначають, які повідомлення користувачі бачать найчастіше.

    У прокуратурі Парижа зазначають, що кримінальне провадження охоплює одразу кілька напрямків. Французькі слідчі перевіряють, чи могли X та компанія xAI свідомо дозволяти створення та поширення незаконного або небезпечного контенту через власні інструменти штучного інтелекту. Серед матеріалів, які згадуються у справі, — контент із запереченням Голокосту, сексуалізовані діпфейки без згоди людей, а також згенеровані штучним інтелектом зображення, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми.

    Окремий блок розслідування стосується політичного впливу через соціальну мережу. Французька влада аналізує, чи могли алгоритми X штучно просувати певні політичні наративи або впливати на громадські дискусії у Франції під час важливих політичних подій. У Європі вже кілька років зростає занепокоєння щодо ролі великих цифрових платформ у формуванні суспільної думки, особливо після скандалів із втручанням у вибори, дезінформаційними кампаніями та використанням штучного інтелекту для створення фальшивих відео й фото.

    За інформацією прокуратури, у справі офіційно фігурують Ілон Маск та колишня генеральна директорка X Лінда Яккаріно. Французькі слідчі викликали їх на допит 20 квітня, однак жоден із них не прибув. Після цього справа отримала новий статус і була переведена у формат кримінального провадження.

    Сам Маск уже неодноразово публічно критикував французьке розслідування. У лютому він назвав дії французької влади «політично мотивованою атакою» після обшуків у паризькому офісі X. Бізнесмен також заявляв, що європейські регулятори намагаються встановити надмірний контроль над цифровими платформами та обмежити свободу слова.

    Ситуація навколо X стала частиною ширшого конфлікту між Європейським Союзом і великими американськими технологічними компаніями. Після набуття чинності європейського закону Digital Services Act у ЄС суттєво посилили вимоги до онлайн-платформ щодо боротьби з дезінформацією, мовою ненависті, незаконним контентом та маніпуляціями алгоритмами.

    Європейські регулятори дедалі активніше вимагають від технологічних компаній прозорості у роботі алгоритмів рекомендацій та систем штучного інтелекту. Соцмережі повинні пояснювати, як саме формуються стрічки новин, чому певний контент стає вірусним і які механізми використовуються для модерації небезпечних матеріалів.

    Після того як Ілон Маск придбав Twitter у 2022 році та перейменував платформу на X, компанія неодноразово опинялася у центрі міжнародної критики. Після масштабного скорочення команд модерації контенту низка дослідницьких організацій і урядових структур повідомляли про збільшення кількості фейкових новин, антисемітського контенту, мови ненависті та дезінформації на платформі.

    Додаткову увагу регуляторів привернув розвиток штучного інтелекту xAI та інтеграція чат-бота Grok у платформу X. Критики заявляли, що такі системи можуть використовуватися для масового створення діпфейків, політичної пропаганди або інших маніпулятивних матеріалів. Особливо гостро це питання постало після стрімкого поширення генеративного ШІ у 2024–2026 роках.

    Окремі розслідування щодо X та xAI тривають і в інших країнах. За даними ЗМІ, перевірки ведуться також у США, зокрема в офісі генерального прокурора Каліфорнії. Водночас справа у Франції вже спричинила напругу між Парижем і Вашингтоном. У квітні американське Міністерство юстиції, як повідомляли медіа, відмовилося співпрацювати з французькими слідчими та звинуватило Францію у надмірному втручанні в діяльність американських технологічних компаній.

    На тлі цієї ситуації дискусія навколо регулювання штучного інтелекту та соціальних мереж лише посилюється. Європейські уряди дедалі частіше заявляють про необхідність жорсткішого контролю над платформами, які мають мільйони користувачів і здатні впливати на інформаційний простір цілих держав.

    Для Ілона Маска це вже не перший гучний юридичний конфлікт за останні роки. Раніше він опинився в центрі судових суперечок навколо OpenAI, Microsoft та американських регуляторів. Зокрема, нещодавно стало відомо, що Маск погодився врегулювати претензії Комісії з цінних паперів і бірж США щодо придбання частки у Twitter і сплатить штраф у розмірі 1,5 мільйона доларів без офіційного визнання провини.

    Експерти вважають, що французьке розслідування може стати одним із найважливіших прецедентів для всієї глобальної технологічної індустрії. Якщо слідство доведе порушення, справа здатна суттєво вплинути на майбутні правила роботи соціальних мереж, систем штучного інтелекту та цифрових платформ у Європі й за її межами.

  • Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Екснардеп і бенефіціар банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго отримав підозру у Франції у справі про виведення понад пів мільярда гривень. Після цього його допитали в Парижі.

    19 березня Костянтину Жеваго офіційно вручили підозру у межах кримінального провадження, яке стосується діяльності банку «Фінанси та Кредит». За версією слідства, йдеться про організовану схему виведення коштів із фінансової установи.

    Йому інкримінують одразу кілька тяжких статей: керівництво злочинною організацією, розтрату майна та легалізацію незаконно отриманих доходів. Сума, яка фігурує у справі, перевищує 500 мільйонів гривень.

    Після вручення підозри Жеваго був допитаний у Парижі. Сам факт процесуальних дій на території Франції свідчить про міжнародний характер розслідування, яке триває вже кілька років.

    Це не перший епізод, у якому фігурує бізнесмен. Раніше українські правоохоронці вже підозрювали його у причетності до масштабних фінансових операцій через банк «Фінанси та Кредит». За даними слідства, у попередні роки могли бути реалізовані схеми із видачею проблемних кредитів і подальшим виведенням коштів через підконтрольні структури.

    У 2022 році Жеваго був затриманий у Франції за запитом українських правоохоронців, однак французькі суди згодом відмовили у його екстрадиції.

    Попри це, слідчі дії щодо нього тривають, а нова підозра стосується окремого епізоду, пов’язаного з виведенням коштів банку. Українські правоохоронні органи вважають, що схема могла діяти ще у 2000-х роках через підконтрольні компанії та офшорні структури.

    Сам Жеваго раніше заперечував усі обвинувачення і називав їх політично мотивованими.

    Наразі невідомо, які подальші процесуальні кроки будуть застосовані до бізнесмена, однак справа має всі ознаки масштабного фінансового розслідування з міжнародною складовою.

  • The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    The Guardian пояснив, чому війна в Україні не наближається до завершення

    Попри зростання кількості дипломатичних контактів і активізацію міжнародних переговорів, кінець повномасштабної війни Росії проти України залишається далеким. Таку оцінку дала директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.

    За її словами, регулярні зустрічі між Україною, Сполученими Штатами та європейськими партнерами, а також епізодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили базової реальності: припинення вогню немає, механізми безпеки не визначені, а Росія не демонструє готовності завершувати війну.

    Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

    Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

    На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

    Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

    Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

    Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

    Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

    Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

  • Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

    Мерц, Стармер і фон дер Ляєн приїдуть у Париж для переговорів про Україну

    У четвер, 4 вересня, у Парижі відбудеться важлива зустріч європейських лідерів, які раніше брали участь у переговорах із президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на трьох дипломатів, ознайомлених із планами.

    До французької столиці прибудуть:

    • канцлер Німеччини Фрідріх Мерц,

    • прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер,

    • генеральний секретар НАТО Марк Рютте,

    • президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    Видання зазначає, що Єлисейський палац відмовився коментувати майбутню зустріч.

    Минулого місяця Трамп і Зеленський провели закриту зустріч із групою європейських лідерів. За даними FT, саме тоді була досягнута домовленість про можливість створення багатонаціонального контингенту в Україні.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що минулого тижня відбулася нарада міністрів оборони країн так званої «Коаліції бажаючих». За її словами, вже розроблено «досить точні плани», які включають ключові елементи для нарощування військової присутності.

    Україна наполягає, що будь-яка мирна угода із Росією повинна передбачати конкретні гарантії безпеки. Йдеться не лише про фінансову чи технічну допомогу, а й про розміщення військ на українській території.

    За інформацією FT, йдеться про десятки тисяч військовослужбовців під керівництвом Європи, які отримають підтримку від США. Вона може включати системи управління, розвідку та засоби спостереження.

    Найближчі дні мають прояснити контури майбутньої угоди та те, чи готові європейські держави до такого масштабного кроку. Для Києва питання безпекових гарантій залишається ключовим у будь-якому переговорному процесі.

  • Financial Times: Наступного тижня може вирішитися доля мирного врегулювання війни

    Financial Times: Наступного тижня може вирішитися доля мирного врегулювання війни

    Наступний тиждень може стати ключовим у питаннях мирових переговорів щодо України, після чого провідні світові лідери готуються до важливих дипломатичних зустрічей. 17 лютого в Парижі відбудеться саміт лідерів Європи, а в Саудівській Аравії заплановані переговори між дипломатичними представниками США та Росії.

    Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела в дипломатичних колах.

    Представники США і Росії ведуть переговори про завершення війни в Україні, а європейські лідери проводять екстрену нараду для відпрацювання реакції на дискусії, що швидко просуваються без їхньої участі.

    За відомостями видання, найвпливовіші лідери Європи зберуться в Парижі 17 лютого для кризових переговорів щодо України та майбутнього європейської оборони. Серед присутніх — прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, глави інститутів ЄС і НАТО.

    Ще одна ключова подія — початок переговорів у Саудівській Аравії, під час яких головний дипломат США Марко Рубіо зустрінеться з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.

    “Мета зустрічі Рубіо і Лаврова — закласти основу для зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним”, — вказують автори.

    Рубіо на зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 у Мюнхені був менш відвертим у своїх поглядах щодо України. Під час переговорів із Лавровим він зосередиться на логістиці та плануванні зустрічі Путіна і Трампа, а не на деталях переговорних позицій, заявили три співрозмовники FT.

    Трамп шокував Європу, провівши переговори з Путіним

    Американський лідер шокував європейські столиці, домовившись із російським колегою про початок мирних переговорів. Це підкреслить відсутність участі європейців у переговорах, які в кінцевому підсумку могли б змінити архітектуру безпеки континенту, пише газета.

    “Це початок, події безумовно рухаються. Чи зміщуються тектонічні плити Європи? Світовий порядок почав змінюватися 24 лютого 2022 року. Зараз ми бачимо напрямок, у якому він може рухатися”, — пояснив в інтерв’ю FT президент Фінляндії Александр Стубб.

    Європейські лідери в Парижі можуть обговорити розміщення європейських військ на Україні, а США не відкидають можливості надання зовнішньої підтримки будь-якому розгортанню союзниками по НАТО, повідомили два джерела.

    За словами інших чиновників, обізнаних про переговори між столицями, багато європейських урядів занепокоєні відповідями на запит, що надійшов цього тижня від США, щодо надання конкретних даних про зброю, гроші та миротворчі сили, які вони були б готові спрямувати в Україну.

    Нагадаємо, спецпредставник президента США Кіт Келлог на полях Мюнхенської конференції говорив, що Європу не треба залучати до переговорів щодо завершення війни України та Росії.

  • Кабмін України оголосив винагороди для спортсменів, які зайняли 4-6 місця на Олімпіаді в Парижі

    Кабмін України оголосив винагороди для спортсменів, які зайняли 4-6 місця на Олімпіаді в Парижі

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виплату грошових винагород для спортсменів, які займуть 4-6 місця на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі. Це важливий крок для підтримки українських атлетів, які представляють країну на міжнародній арені.

    Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук в Telegram

    Доручено Міністерству молоді та спорту здійснити у 2024 році виплату винагород спортсменам, які зайняли четверте – шосте місця на XXXIII літніх Олімпійських іграх, що відбулися 26 липня – 11 серпня 2024 у м. Парижі (Французька Республіка), та їх тренерам у таких розмірах: четверте місце – 250 тис. гривень, пʼяте місце – 200 тис. гривень, шосте місце – 150 тис. гривень

    – повідомив Мельничук.

    Як заявили у Мінмолодьспорту на Іграх 29 українських спортсменів посіли місця з четвертого по шосте. Вони отримали дипломи від Міжнародного олімпійського комітету.

    Україна здобула 12 медалей на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі. Три золоті нагороди стали найкращим результатом країни за останні 12 років на рівні Олімпіад.

  • Українка Марія Помазан завоювала золото на Паралімпіаді-2024 у штовханні ядра

    Українка Марія Помазан завоювала золото на Паралімпіаді-2024 у штовханні ядра

    Українська спортсменка Марія Помазан принесла гордість Україні, здобувши золоту медаль на Паралімпійських іграх 2024 року в Парижі. Помазан виступала у дисципліні штовхання ядра в класі F35 і продемонструвала виняткові результати, встановивши новий особистий рекорд сезону.

    У фіналі вона здобула перемогу з особистим рекордом сезону – штовхнула ядро на 12.75 метра.

    Це третє “золото” Помазан у кар’єрі на Паралімпійських іграх, лише на Іграх у Ріо в 2016 році вона закінчила фінал зі срібною нагородою.

  • Україна завершує виступи на Олімпіаді з 12 медалями

    Україна завершує виступи на Олімпіаді з 12 медалями

    Україна успішно завершила свої виступи на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, здобувши 12 медалей, серед яких три золоті. Цей результат став найкращим за останні 12 років для української команди на Олімпійських змаганнях.

     

    Image

  • Олександр Хижняк здобув золоту медаль на Олімпіаді-2024 у Парижі

    Олександр Хижняк здобув золоту медаль на Олімпіаді-2024 у Парижі

    Український боксер Олександр Хижняк здобув золоту медаль на Олімпійських іграх 2024 року, які проходять у Парижі. Він виступав у ваговій категорії до 80 кг і в напруженому фінальному поєдинку здолав чемпіона світу з Казахстану з рахунком 3:2.

    Олександр Хижняк, один із найтитулованіших українських боксерів сучасності, продемонстрував високу майстерність.

    Фінальний поєдинок став справжнім випробуванням для Хижняка. Його суперник з Казахстану, який є чинним чемпіоном світу, неодноразово намагався нав’язати свою гру, але Олександр впевнено контролював бій. Вирішальними стали останні раунди, де українець зміг показати свій клас і забезпечити собі перемогу.

    Це третя золота медаль України на Олімпіаді-2024. І перше “золото” в кар’єрі Хижняка, на Іграх-2020 він став віцечемпіоном.

    “Ще одна золота медаль на Олімпіаді в Парижі – для України. Боксер Олександр Хижняк виборов перше місце”. Президент Володимир Зеленський привітав спортсмена з важливою перемогою, висловивши подяку за силу, впевненість та неймовірний успіх.

    “Дякую за силу, за впевненість, за цю важливу перемогу!” – сказав Зеленський.

    Президент також підкреслив важливість підтримки українських спортсменів та закликав вболівати за Україну та українців у всіх змаганнях.

    “Продовжуємо підтримувати всіх наших спортсменів. Вболіваємо за Україну, вболіваємо за українців!” – додав Зеленський.