Golosnovinua.com

Позначка: Пасажири Києва

  • «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка

    У суботу, 17 жовтня 2026 року, біля будівлі Київської міської державної адміністрації на Хрещатику відбулася акція протесту з вимогою відставки міського голови Віталія Кличка. Учасники звинуватили столичну владу в неналежній підготовці до зими, проблемах із захисними укриттями, громадським транспортом, забудовою та збереженням історичних пам’яток. Протест запам’ятався також незвичними плакатами, картонними транспарантами, появою народної депутатки Мар’яни Безуглої та поліцейської спецтехніки поблизу місця проведення акції.

    Про перебіг мітингу повідомили «Інформатор Київ», «Суспільне Київ» та інші українські медіа, журналісти яких працювали біля КМДА.

    Скільки людей вийшло проти Кличка

    Акція розпочалася в першій половині дня біля центрального входу до міської адміністрації на Хрещатику, 36.

    Серед учасників були громадські активісти, представники організацій, ветерани та мешканці столиці, невдоволені рішеннями міської влади.

    За повідомленням «Інформатора», ближче до 13:00 кількість учасників перевищила тисячу людей.

    Водночас інші редакції наводять значно скромніші оцінки.

    Зокрема, «Українська правда» з посиланням на поліцію повідомила приблизно про 200 учасників, а кореспонденти Інтерфакс-Україна зафіксували кілька сотень людей.

    Таким чином, масштаби акції різні джерела оцінюють по-різному, але сам факт протесту та його основну вимогу підтвердили кілька незалежних редакцій.

    Організаторами стали громадські ініціативи, серед яких «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Спадщина», «Право на місто» та інші об’єднання.

    «Скажена Оксана», сокіл і картонні плакати

    Протестувальники прийшли з десятками саморобних транспарантів.

    «Нам потрібні укриття, а не скляні зупинки»: кияни вийшли на Хрещатик проти Кличка
    ФОТО: ІНФОРМАТОР

    Окрім традиційних вимог відставки, учасники використали гумор, меми та відсилання до політичного минулого Кличка.

    Одним із найпомітніших експонатів стала картонна фігура популярної TikTok-блогерки, відомої в інтернеті як «скажена Оксана».

    Її зображення надрукували майже в натуральний зріст і принесли до будівлі міської адміністрації.

    Інший плакат відсилав до старої політичної реклами партії «ПОРА».

    На ньому зобразили молодого Віталія Кличка та сокола, які дивляться один на одного. Підпис переосмислював назву політичного руху як заклик до відставки міського голови.

    На інших транспарантах можна було побачити написи «Make Kyiv Green Again», «Стоп стихійній забудові!» та «Геть корупцію з Києва».

    Активіст громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко прийшов із пожовклим кленовим листком, іронізуючи над чутками про нібито оплату участі в акції.

    Цей жарт став приводом для обговорення в соціальних мережах, однак доказів організованої оплати участі протестувальників у перевірених повідомленнях немає.

    Що вимагали від столичної влади

    Попри гумористичне оформлення плакатів, основні вимоги учасників стосувалися цілком конкретних проблем міського господарства.

    Насамперед активісти критикували недостатню кількість доступних укриттів та стан підготовки столиці до можливих тривалих відключень електроенергії, води й тепла.

    Окремою темою стали проблеми громадського транспорту.

    Протестувальники висловлювали невдоволення якістю перевезень, транспортними рішеннями міської влади та використанням бюджетних коштів.

    Лунали також претензії щодо збереження зелених зон та історичних будівель.

    Серед прикладів називали садибу Зеленських, Екопарк Осокорки, урочище Самбурки та території Голосіївського парку.

    Учасники вимагали більшої прозорості міських рішень, належної підготовки до надзвичайних ситуацій та відповідальності посадовців за управління столицею.

    Водночас окремі звинувачення в корупції, які лунали на плакатах, є позицією протестувальників, а не встановленими судом фактами.

    Безугла прийшла на мітинг і звернула увагу на автозаки

    Серед присутніх журналісти помітили народну депутатку Мар’яну Безуглу, яка останнім часом публічно критикує Віталія Кличка.

    Вона звернула увагу на поліцейські автозаки, розташовані неподалік від учасників акції.

    Безугла висловила здивування через присутність такого транспорту та поставила питання про причини його залучення.

    При цьому сам факт перебування спецтехніки поблизу протесту не підтверджує підготовки затримань або неправомірних дій поліції.

    За повідомленням «Інформатора», акція пройшла без серйозних інцидентів.

    Протестувальники виступали біля входу до КМДА, обговорювали проблеми різних районів Києва та скандували вимоги відставки.

    Прихильники Кличка також прийшли під КМДА

    На акції були не лише противники міського голови.

    Кореспондентка hromadske повідомила про присутність кількох людей, які прийшли підтримати Кличка.

    Вони висловлювали незгоду з вимогами протестувальників та наголошували на відповідальності центральної влади за частину проблем столиці.

    Напередодні фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала утриматися від масових зібрань через небезпеку російських повітряних атак.

    У політичній силі пояснювали це ризиками для життя людей під час можливих обстрілів.

    Сам Кличко раніше заявляв, що міська влада намагається забезпечувати життєдіяльність столиці за складних обставин і водночас стикається із суперечками щодо повноважень та ресурсів із центральною владою.

    Протест відбувся на тлі конфлікту навколо підготовки Києва до зими

    Акція стала продовженням суспільної та політичної дискусії щодо готовності столиці до опалювального сезону.

    14 жовтня Кличко виступав у Верховній Раді, де пояснював стан енергетичної інфраструктури та заходи із захисту міста від російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала політичне протистояння навколо цього виступу.

    У матеріалі розглядалися взаємні претензії центральної та міської влади й питання розподілу відповідальності за підготовку до складної зими.

    Протест 17 жовтня продемонстрував, що ці суперечки вийшли за межі політичних заяв і стали темою відкритої громадської акції.

    Мітинг тривав близько двох годин. Після завершення учасники залишили частину картонних плакатів біля будівлі КМДА.

    Водночас сам протест не означає автоматичного припинення повноважень міського голови. Зміна очільника столиці можлива лише відповідно до передбачених законодавством процедур.

    Наразі основним результатом акції стала публічна демонстрація невдоволення частини киян роботою міської влади та вимога відповідей на питання, пов’язані з безпекою, інфраструктурою й управлінням містом.

  • Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    Проїзд у громадському транспорті Києва подорожчає з 15 липня

    У Києві з 15 липня 2026 року офіційно почнуть діяти нові тарифи на проїзд у комунальному громадському транспорті. Відповідне розпорядження вже підписав міський голова столиці Віталій Кличко. Таким чином, попри тривалі громадські дискусії, масове невдоволення киян та результати публічного обговорення, під час якого абсолютна більшість учасників висловилася проти підвищення вартості проїзду, міська влада остаточно затвердила нові ціни.

    Про це повідомила громадська організація «Пасажири Києва», яка оприлюднила інформацію про підписане мером столиці розпорядження.

    У громадській організації звернули увагу, що документ було підписано ще 7 липня, хоча офіційні комунікації Київської міської державної адміністрації до останнього створювали враження, що рішення ще перебуває на стадії погодження.

    За словами активістів, цього ж дня комунальний телеканал «Київ» із посиланням на КМДА повідомляв, що остаточне погодження документів ще очікується. Водночас саме розпорядження вже мало підпис міського голови.

    «Цікаво, що сьогодні комунальний канал “Київ” з посиланням на КМДА писав, що нібито очікується погодження, але розпорядження датоване ще 7 липня. Кличко підписав розпорядження про підвищення тарифів без змін», – зазначили в організації.

    Йдеться про розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху».

    Документ регулює нові тарифи на користування усім комунальним транспортом столиці — метро, автобусами, трамваями, тролейбусами та фунікулером.

    Відповідно до затверджених змін, разова поїздка коштуватиме 30 гривень.

    Також суттєво зміниться вартість усіх основних видів проїзних квитків.

    Зокрема, проїзний на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    Таким чином, вартість користування громадським транспортом для тих, хто регулярно пересувається містом, помітно зросте.

    У громадській організації «Пасажири Києва» наголошують, що найбільше запитань викликає не лише сам рівень тарифів, а й механізм їх застосування.

    За словами активістів, міська влада фактично не змінила принципи оплати пересадок у наземному транспорті, що й надалі створюватиме додаткове фінансове навантаження на пасажирів.

    Зокрема, у Київському метрополітені після оплати разового квитка пасажир може здійснювати необмежену кількість пересадок між лініями та проїхати практично через усе місто без повторної оплати.

    Натомість у наземному транспорті ситуація залишається принципово іншою.

    Якщо пасажиру потрібно змінити автобус, тролейбус або трамвай, кожна така пересадка вважається новою поїздкою і потребує окремої оплати.

    При цьому правило поширюється навіть на маршрути, які фактично є продовженням один одного.

    У громадській організації навели приклад автобусного маршруту №7, який має порівняно невелику довжину, однак навіть у цьому випадку пасажири змушені оплачувати нову поїздку після пересадки.

    «При цьому в трамваях, тролейбусах і автобусах оплачується кожна пересадка, навіть якщо рейс від кінцевої до кінцевої складає лише 15 хвилин», – наголосили представники організації.

    Окрему критику викликала система пересадкового квитка.

    Активісти зазначають, що його вартість фактично відповідає двом окремим разовим поїздкам.

    При цьому заявлена можливість користуватися ним протягом 90 хвилин, на думку експертів, майже не приносить користі пасажирам.

    Причиною є значні інтервали руху наземного транспорту, регулярні затори на дорогах та нестабільний графік руху окремих маршрутів.

    Через це за відведений проміжок часу більшість пасажирів фізично не встигає здійснити більше двох поїздок.

    «Пересадковий квиток залишається по вартості як дві разові поїздки, хоча за ті 90 хвилин, враховуючи інтервали наземного транспорту і затори, ви тільки дві поїздки здійснити і зможете», – наголосили у громадській організації.

    Дискусія щодо підвищення тарифів триває у столиці вже кілька місяців.

    Ще навесні Київська міська державна адміністрація винесла питання на громадське обговорення.

    Воно завершилося 1 червня 2026 року.

    За офіційною інформацією, 96% учасників висловилися проти підвищення вартості проїзду.

    Попри таку позицію громадськості міська влада не відмовилася від своїх намірів.

    Пізніше була також зареєстрована електронна петиція із вимогою скасувати підвищення тарифів.

    Її автори наголошували, що нові ціни стануть додатковим фінансовим навантаженням для жителів столиці в умовах війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Однак Київська міська державна адміністрація відмовилася підтримати цю ініціативу.

    У мерії пояснили, що рішення про перегляд тарифів є вимушеним.

    За словами міського голови Віталія Кличка, навіть після підвищення вартості проїзду комунальний транспорт залишатиметься збитковим і продовжить фінансуватися за рахунок міського бюджету.

    Мер пояснив, що реальна собівартість перевезення одного пасажира у столичному метро вже наблизилася до 60 гривень, тоді як у наземному транспорті становить приблизно 50 гривень.

    Таким чином, навіть тариф у 30 гривень покриватиме лише частину реальних витрат транспортних підприємств.

    За словами Кличка, значне зростання собівартості перевезень пов’язане з кількома чинниками.

    Серед них — підвищення вартості електроенергії, дизельного пального, запасних частин, матеріалів для ремонту рухомого складу, зростання заробітних плат працівників транспортної сфери, а також збільшення витрат на утримання інфраструктури.

    Окремим фактором залишаються наслідки повномасштабної війни, через які міський бюджет змушений одночасно фінансувати як транспортну систему, так і заходи безпеки, ліквідацію наслідків російських обстрілів, підтримку критичної інфраструктури та соціальні програми.

    Водночас транспортні експерти наголошують, що підвищення тарифів саме по собі не вирішить системних проблем столичного транспорту.

    На їхню думку, разом із переглядом цін необхідно модернізувати систему пересадок, скорочувати інтервали руху, оновлювати рухомий склад, збільшувати кількість громадського транспорту на маршрутах та впроваджувати сучасні тарифні моделі, які дозволять пасажирам здійснювати безкоштовні пересадки протягом певного часу.

    Представники громадських організацій також звертають увагу, що у багатьох європейських містах система єдиного квитка дозволяє користуватися різними видами транспорту протягом визначеного часу без повторної оплати, тоді як у Києві пересадка між автобусами, тролейбусами та трамваями фактично прирівнюється до нової поїздки.

    Попри критику з боку громадськості, результати громадських консультацій та електронні петиції, рішення про підвищення тарифів уже ухвалене й набуде чинності 15 липня 2026 року.

    Від цього дня всі пасажири комунального громадського транспорту столиці оплачуватимуть проїзд за новими тарифами, а міська влада розраховує, що додаткові надходження допоможуть частково компенсувати витрати транспортної галузі та забезпечити її стабільну роботу в умовах воєнного часу.

  • Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Кияни масово виступили проти тарифу в 30 гривень: 96% учасників обговорення відкинули плани КМДА

    Переважна більшість учасників громадського обговорення не підтримала плани Київської міської державної адміністрації щодо підвищення вартості проїзду в комунальному транспорті столиці. За результатами консультацій, які тривали майже два тижні, 96% учасників висловилися проти запропонованого підвищення тарифів. Водночас у КМДА наголошують, що результати обговорення мають консультативний характер і не є обов’язковими для ухвалення остаточного рішення.

    Публічне обговорення проєкту рішення щодо зміни тарифів на проїзд у громадському транспорті Києва стартувало 18 травня та завершилося 1 червня. Згідно з даними, оприлюдненими на офіційному порталі міської влади, за час обговорення лише 44 особи підтримали ініціативу підвищення тарифів, тоді як 1317 учасників проголосували проти. Таким чином, частка противників нових тарифів сягнула 96%.

    Крім голосування, мешканці столиці активно надсилали власні пропозиції та зауваження. Загалом до проєкту надійшло 307 альтернативних редакцій та пропозицій, які стосуються як механізму формування тарифів, так і підходів до фінансування громадського транспорту.

    Однією з найобговорюваніших альтернатив стала пропозиція громадської організації «Пасажири Києва». Активісти запропонували запровадити нову тарифну модель, яка передбачає оплату за час користування транспортом. Зокрема, базовий квиток на 45 хвилин коштував би 20 гривень, квиток на 90 хвилин — 30 гривень, добовий проїзний — 80 гривень, а місячний абонемент — 1000 гривень. На думку авторів ініціативи, така система є більш справедливою та зручною для пасажирів, які користуються пересадками між різними видами транспорту.

    Питання підвищення тарифів викликало широкий суспільний резонанс після того, як КМДА офіційно повідомила про намір збільшити вартість проїзду з 15 липня 2026 року. Згідно з проєктом рішення, разова поїздка у метро, автобусах, тролейбусах та трамваях коштуватиме 30 гривень. Також планується перегляд вартості проїзних квитків. Зокрема, пакет на 46 поїздок коштуватиме 1088 гривень, а безлімітний місячний проїзний — 4875 гривень.

    У міській владі пояснюють необхідність такого кроку стрімким зростанням витрат на утримання транспортної системи. За словами мера Києва Віталія Кличка, нинішні тарифи вже давно не покривають реальної вартості перевезень. За оцінками міста, собівартість однієї поїздки у метро становить близько 60 гривень, тоді як у наземному транспорті — приблизно 50 гривень. Навіть після можливого підвищення до 30 гривень громадський транспорт столиці залишатиметься дотаційним.

    Мер наголосив, що щороку з міського бюджету виділяються значні кошти для підтримки роботи транспортної інфраструктури. Лише у 2025 році дотації транспортній галузі обчислювалися мільярдами гривень. У КМДА переконані, що без перегляду тарифів підтримувати стабільну роботу метро, автобусів, тролейбусів і трамваїв буде дедалі складніше.

    Водночас критики підвищення наголошують, що рішення ухвалюється на тлі складної економічної ситуації для багатьох мешканців столиці. На їхню думку, збільшення вартості проїзду одразу до 30 гривень може суттєво вдарити по сімейних бюджетах, особливо тих киян, які щодня користуються громадським транспортом для поїздок на роботу чи навчання.

    Окремо експерти звертають увагу на необхідність підвищення ефективності використання коштів транспортними підприємствами. Представники громадських організацій вважають, що перед підняттям тарифів влада повинна провести аудит витрат, оптимізувати роботу підприємств та забезпечити прозорість використання бюджетних дотацій.

    Попри значний рівень суспільного несприйняття, остаточне рішення щодо нових тарифів залишається за міською владою. Згідно із законодавством, результати громадського обговорення не мають обов’язкової юридичної сили та виконують дорадчу функцію. Проте така майже одностайна позиція киян може стати важливим політичним сигналом для керівництва столиці.

    Наразі у КМДА аналізують результати обговорення та отримані пропозиції. Після цього проєкт має пройти подальші етапи погодження та бути винесений на остаточний розгляд. Якщо рішення буде ухвалене без змін, нові тарифи можуть набути чинності вже з 15 липня 2026 року.

    Дискусія навколо вартості проїзду у Києві продовжує набирати обертів. З одного боку, міська влада наполягає на економічній необхідності підвищення тарифів через зростання витрат і потребу підтримувати роботу транспортної системи. З іншого — переважна більшість мешканців столиці вважає запропоновані ціни надто високими та закликає шукати альтернативні шляхи фінансування громадського транспорту.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Біля станції метро «Академмістечко» у Києві планують звести великий торгово-розважальний центр і провести реконструкцію підземних переходів — роботи, за розпорядженням КМДА, мають тривати в 2025–2027 роках. У міській владі запевняють, що функціональне призначення станції не зміниться, проте експерти з транспорту і громадські активісти вже висловили різку критику проєкту, пише ТСН.

    Фахівці звертають увагу на кілька серйозних проблем. За словами Олександра Гречка з ГО «Пасажири Києва», проєкт не враховує інтереси пасажирів і ризикує погіршити умови пересування: «Такі ТРЦ будують біля ключових вузлів заради прибутків. Це створює тісне сусідство, ризики пожеж чи евакуації, як на станції „Героїв Дніпра“», — зазначив він і порівняв ситуацію з недобудованим ТЦ біля метро «Лісова», що перетворив околиці на занедбану зону.

    Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

    Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

    Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

    У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

    Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

    Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.