Golosnovinua.com

Позначка: паска

  • Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    Ціни на паски в Києві коливаються від 40 до понад 2,5 тисячі гривень

    У Києві стартував сезон великодньої випічки, і ціни на паски цього року вражають різноманіттям. Вартість традиційного святкового хліба коливається від менш ніж 40 гривень до понад 2,5 тисячі гривень залежно від виробника, ваги та інгредієнтів.

    Найдешевші варіанти можна знайти у масових мережах. Зокрема, у «Сільпо» маленькі паски стартують від 39,99 гривні за 100 грамів. У «Форі» паска вагою 300 грамів коштує близько 54,90 гривні, а в «Еко-маркеті» вагові кекси продають від 47,98 гривні. У «Сімейній пекарні» вироби невеликої ваги коштують у межах 69–95 гривень.

    У середньому сегменті ціни вже помітно вищі. Наприклад, у «Великій кишені» класичні паски та кекси коштують від 80 до майже 300 гривень. У «Сільпо» середній діапазон сягає від 324 до 549 гривень за більш складні вироби та імпортні панетоне.

    Водночас преміальний сегмент демонструє зовсім інший рівень цін. У «Сільпо» окремі позиції доходять до 999 гривень і навіть 2 699 гривень за великі паски з дорогими інгредієнтами. Проте найвищі ціни зафіксовано не в цьому сегменті.

    Одні з найдорожчих варіантів пропонує магазин Goodwine, де паски коштують від 995 до 1 650 гривень. Це вироби з ускладненими рецептами, додаванням цитрусових, карамелі та інших преміальних складників.

    У пекарнях також представлений широкий вибір. Наприклад, у Klara bakery & cafe класичні паски коштують від 270 до 430 гривень, а більш складні варіанти — до 590 гривень.

    Окрему нішу займає Le Silpo, де асортимент охоплює як бюджетні позиції від 54,99 гривні, так і преміальні вироби в межах 699–799 гривень. Водночас саме тут не зафіксовано максимальних цін на ринку, попри репутацію преміального сегмента.

    Загалом цьогорічний ринок великодньої випічки у столиці демонструє значний розрив між бюджетними та преміальними пропозиціями. Вартість паски залежить не лише від ваги, а й від бренду, рецептури та використаних інгредієнтів, що дозволяє покупцям обирати варіанти під будь-який бюджет.

  • Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Священник пояснив що насправді означають паска і яйця на Великдень

    Паска та фарбовані яйця є не лише традиційними стравами Великодня, а й глибокими символами християнського свята. Попри сучасні кулінарні експерименти, їхнє значення залишається незмінним і пов’язаним із вірою у Воскресіння Христове.

    Про це розповів священник Православної церкви України, богослов і релігійний оглядач Іван Петрущак. За його словами, традиції великодньої випічки та розфарбованих яєць формувалися століттями під впливом різних культур і релігійних практик.

    Історично хліб на Великдень має коріння ще у старозавітній традиції, де він символізував жертву та визволення. Однак саме у східнохристиянському світі, зокрема в Україні, сформувався знайомий вигляд паски як святкової здоби.

    Яйце ж із давніх часів уособлює життя та його перемогу над смертю. У християнстві цей символ отримав нове значення — він безпосередньо пов’язаний із ідеєю Воскресіння. Саме тому на Великдень яйця фарбують, підкреслюючи їхню особливість і відмінність від звичайної їжі.

    Священник пояснює, що паска символізує нове життя, духовну радість і достаток. Біла глазур на ній асоціюється зі світлом і чистотою, тоді як різнокольорова посипка — це вже сучасний елемент, який можна трактувати як символ людських дарів і здібностей.

    Окрему увагу він звернув на традицію фарбування яєць у червоний колір. За церковним переказом, Марія Магдалина принесла яйце імператору Тиберію і сповістила про Воскресіння Христа. У відповідь він засумнівався, але яйце нібито змінило колір на червоний, що й стало символом цієї події.

    Водночас у церкві наголошують: єдиного правильного рецепта паски не існує. У різних родинах її готують по-різному, і це не суперечить традиції. Допустимі як класичні дріжджові варіанти, так і сирні, які у народній культурі асоціюються з Гробом Господнім.

    Сучасні інтерпретації, такі як крафіни чи інші види святкової випічки, також не вважаються порушенням традиції. За словами священника, це лише нові кулінарні форми, які з часом можуть стати звичними.

    Головне, підкреслює він, не зовнішній вигляд святкових страв і не точний рецепт, а їхній зміст. Паска та яйця мають нагадувати про перемогу життя над смертю, духовну радість і віру, яка лежить в основі Великодня.

  • Великодній кошик подорожчав на 14%: скільки доведеться заплатити у 2026 році

    Великодній кошик подорожчав на 14%: скільки доведеться заплатити у 2026 році

    У 2026 році великодній кошик для української родини суттєво подорожчав. За підрахунками Інституту аграрної економіки, базовий набір традиційних продуктів обійдеться у 1903 гривні, що на 14,4% більше, ніж торік.

    До стандартного кошика входять паска, яйця, ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, сири, хрін і сіль. Якщо ж додати до нього овочі, фрукти та церковне вино, загальна вартість зросте до майже 2348 гривень, що вже на 16,8% більше порівняно з 2025 роком.

    Одним із ключових продуктів залишається паска. За рік її собівартість зросла на 14,6% і тепер становить близько 267 гривень за кілограм. Найбільше на це вплинуло подорожчання інгредієнтів: молоко подорожчало майже на 50%, борошно — на понад 38%, яйця — на 19%. Єдиним винятком став цукор, який подешевшав на 18%.

    Найдорожчими складниками святкового кошика традиційно залишаються м’ясні продукти. Вартість домашньої ковбаси зросла більш ніж на третину, буженина подорожчала на 16,5%, тоді як сало майже не змінилося в ціні.

    Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир і вершкове масло. Помітно подорожчав також м’який сир — більш ніж на 30% у порівнянні з минулим роком.

    Овочі та фрукти також не залишилися осторонь зростання цін. Тепличні помідори та огірки подорожчали на десятки відсотків, а яблука — майже на п’яту частину. Вартість хрону і солі залишається відносно стабільною, тоді як ціна на кагор коливається в межах 160–220 гривень за пляшку.

    Експерти пояснюють зростання цін наслідками війни, зокрема скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв і проблемами з логістикою. Саме ці фактори продовжують тиснути на продовольчий ринок і формують нові ціни перед святами.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що на Великдень 2026 важливо не лише наповнення кошика, а й правильний підхід до його формування — священники пояснювали, які продукти обов’язкові для освячення, а від чого краще відмовитися.

  • Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    25 березня в Україні відзначають одразу кілька важливих подій — релігійне свято, професійну дату та низку міжнародних ініціатив. Цей день традиційно вважається особливим, адже пов’язаний із духовними практиками, народними прикметами та певними заборонами.

    За новим церковним календарем християни святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці. Згідно з біблійною історією, саме цього дня Діва Марія дізналася від ангела про народження Ісуса Христа. Свято припадає рівно за дев’ять місяців до Різдва і вважається одним із найважливіших у християнській традиції.

    Водночас за старим стилем віряни вшановують святих Георгія Двослова та Феофана Сповідника.

    Окрім церковного значення, 25 березня в Україні відзначають День працівників Служби безпеки України. У сучасних умовах ця дата набуває особливого значення, адже співробітники СБУ відіграють ключову роль у протидії загрозам, виявленні диверсійних груп і захисті держави.

    На міжнародному рівні цього дня проводять Міжнародний день пам’яті жертв рабства, ініційований ООН. Його мета — привернути увагу до проблеми сучасного рабства та підтримати постраждалих.

    Серед менш офіційних дат — День вафель, який став популярним у різних країнах як привід для кулінарних експериментів і неформального святкування.

    У народній традиції Благовіщення вважалося одним із найважливіших свят року. Українці вірили, що цього дня не можна працювати — навіть птахи, за повір’ями, не в’ють гнізд. Люди намагалися відвідати церкву, помолитися за здоров’я, добробут і прощення гріхів.

    Також із цим днем пов’язано багато прикмет. Наприклад, якщо береза активно виділяє сік — це до дощового квітня, а дощ 25 березня віщує повінь. Поява перших комах вважалася ознакою швидкого потепління.

    Щодо заборон, то вірянам не рекомендують виконувати фізичну роботу, займатися прибиранням чи ремонтом. Також вважається гріхом сваритися, заздрити або засуджувати інших. Не прийнято цього дня й укладати шлюб або вінчатися.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що перед великими церковними святами, зокрема Великоднем, важливо дотримуватися не лише побутових традицій, а й духовної підготовки — завершити справи заздалегідь, уникати конфліктів і приділити увагу внутрішньому стану.

  • Головні правила Великодня: що потрібно знати перед святом

    Головні правила Великодня: що потрібно знати перед святом

    Православний Великдень у 2026 році припадає на 12 квітня, а католицький — на 5 квітня. Традиційно українці готуються до свята заздалегідь: печуть паски та фарбують яйця. Водночас існують усталені дні, які вважаються найбільш доречними для цих приготувань.

    Як пояснив священник ПЦУ, богослов Іван Петрущак, найкращий час для випікання пасок — це Чистий четвер, який у 2026 році припадає на 9 квітня. Саме в цей день заведено наводити лад у домі та готувати великодню випічку.

    Якщо не вдалося зробити це в четвер, дозволяється пекти паски і у Велику суботу — цьогоріч це 11 квітня.

    Перед приготуванням традиційно радять помолитися. Найпростіша молитва — «Отче наш». Також можна звернутися до Бога своїми словами, попросивши благословення на добру справу.

    Священник зазначає, що строгих заборон щодо того, хто саме може пекти паски, не існує. Попри поширені народні забобони про менструацію чи вагітність, церква не забороняє жінкам готувати у цей період. Головне — орієнтуватися на власний стан і можливості.

    Також важливо дотримуватися міри: освячену паску не можна викидати чи віддавати тваринам. Якщо продукт зіпсувався, його слід спалити або закопати.

    Що стосується крашанок, то їх фарбують у ті ж дні — Чистий четвер або Велику суботу. Найбільш традиційним кольором залишається червоний, який символізує Воскресіння Христа. За церковним переданням, яйце стало червоним у руках Марії Магдалини після її слів про Воскресіння.

    Водночас останнім часом популярності набуває і білий колір, що символізує чистоту, світло та радість.

    Таким чином, підготовка до Великодня — це не лише кулінарний процес, а й духовна практика, яка передбачає молитву, вдячність і дотримання традицій.

    Раніше ми також писали про народні прикмети на Великдень і те, що віщує погода та традиції. Зокрема, за повір’ями, якщо до свята повністю тане сніг — рік обіцяє бути врожайним, а гарна погода на Великдень вважається добрим знаком для господарства. На цьому тлі підготовка до свята — від випікання пасок до фарбування яєць — сприймається не лише як традиція, а й як частина давніх вірувань, що мали «програмувати» добробут і удачу на весь рік.

  • Великдень 2026: що потрібно освячувати і як правильно зібрати кошик

    Великдень 2026: що потрібно освячувати і як правильно зібрати кошик

    12 квітня православні християни відзначатимуть Великдень — одне з найважливіших свят у році. Напередодні цього дня українці традиційно готують великодні кошики та несуть їх до храму на освячення. Ця звичка має глибоке символічне значення і зберігається в Україні протягом поколінь.

    Священник отець Мирослав пояснює, що чітко визначеного переліку продуктів для освячення не існує, однак є основні складові, без яких великодній кошик важко уявити. Центральне місце в ньому займає паска — символ радості, життя і Воскресіння. Разом із нею часто кладуть хліб, який у християнстві уособлює саме життя.

    Обов’язковими також вважаються яйця — крашанки або писанки, які символізують відродження і новий початок. До кошика традиційно додають м’ясні продукти — ковбасу, шинку або інші страви, що означають завершення Великого посту і початок святкового розговіння.

    Окреме місце займають молочні продукти — сир, масло або сирні страви. Вони символізують достаток і благословення. Часто українці кладуть у кошик і хрін, який у народній традиції пов’язують зі здоров’ям і міцністю роду, а також сіль — як символ очищення та захисту.

    Священник наголошує, що головне — не кількість продуктів, а їхнє символічне значення і ставлення людини до самого обряду. Кошик може бути скромним, але зібраним із розумінням традиції.

    Після освячення важливо правильно поводитися з їжею. За словами отця Мирослава, залишки святкових страв не варто викидати. Їх можна розділити з близькими або віддати тим, хто потребує. У селах також поширена практика сушити паску і давати її свійським тваринам — це не вважається порушенням традиції, якщо до їжі ставляться з повагою.

    Водночас вірянам нагадують: хоча яйця, м’ясо та інші продукти освячують напередодні, куштувати їх до Великодня не слід, адже триває Великий піст.

    Якщо ж людина не має можливості відвідати храм, священник радить знайти альтернативу — попросити родичів або сусідів освятити кошик. Освячення “дистанційно” через трансляції не вважається повноцінною заміною участі у богослужінні.

    Таким чином, великодній кошик — це не просто набір продуктів, а важлива духовна традиція, яка об’єднує віру, символіку та родинні цінності.

  • Яйця, м’ясо, овочі: великодній набір продуктів знову здорожчав

    Яйця, м’ясо, овочі: великодній набір продуктів знову здорожчав

    Напередодні Великодня українці стикаються з черговим ударом по гаманцю — святковий кошик подорожчав на 17% порівняно з 2024 роком. Якщо минулого року великодній набір продуктів для родини з чотирьох осіб коштував близько 1422 гривень, то цьогоріч — вже 1663,26 грн. А якщо додати до кошика овочі, фрукти й вино, то вартість святкування сягне 2009,76 грн, що майже на 22% більше, ніж торік.

    Про це повідомив директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. Він пояснив, що причинами зростання стали високий попит, подорожчання сировини та вплив війни на аграрний сектор і логістику.

    Найбільше зросли в ціні паски, яйця, м’ясо та овочі.

    Паска — найвищий стрибок цін
    Вартість приготування великодньої паски за класичним рецептом зросла на 38,6% і становить 318,4 грн за 3–4 вироби по 500–600 г. Домашня паска з борошна, яєць, масла, молока, цукру, дріжджів та родзинок коштує 232,96 грн за 1 кг — майже на третину дорожче, ніж торік.

    Основні причини — зростання цін на вершкове масло (до 121 грн за 200 г), молоко (30 грн за 0,5 л), яйця (58 грн за 8 шт), борошно (+62,4%) та цукор (+16,8%).

    Яйця — попит тягне ціни вгору
    Курячі яйця, незамінний продукт у кошику, за рік подорожчали майже на 30%. Середня ціна — 76,4 грн за десяток. Аналітики зазначають, що через святковий ажіотаж суттєвого зниження не очікується до травня, коли домашні господарства збільшать пропозицію.

    М’ясо та молочка — дорожчають швидше за інфляцію
    М’ясні вироби займають найбільшу частку вартості кошика. Домашня ковбаса коштує 212,5 грн за 0,5 кг, буженина — 303 грн, а сало — 123 грн. Зростання склало від 2,5% до 16,5%. Вершкове масло здорожчало на 37,8%, твердий сир — майже на 9%, м’який — на понад 11%.

    Овочі, фрукти, вино — не кожному по кишені
    Овочі та фрукти демонструють особливо різке зростання: огірки та помідори подорожчали в середньому на 80%. Яблука — на 60–70%. Навіть традиційний кагор стане дорожчим елементом святкування.

    Війна як постійний чинник впливу
    Експерти одностайні — ключовим чинником здорожчання залишається війна. Вона впливає на аграрне виробництво, транспортну логістику, інфраструктуру, а також енергетичні витрати. Хоча деякі продукти, як-от борошно чи цукор, трохи подешевшали в березні, у річному розрізі їхня ціна все одно зросла.

    Тож цього року святковий стіл для багатьох українських родин стане справжнім фінансовим викликом.