Позначка: Patriot

  • Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Зеленський анонсував нові пакети ППО для України

    Україна найближчими днями активізує дипломатичні контакти з міжнародними партнерами для посилення протиповітряної оборони та захисту українських міст від російських атак. Київ розраховує на нові пакети військової допомоги, зокрема засоби ППО.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    За словами глави держави, наступного тижня Україна проведе нові переговори з посередниками та партнерами щодо необхідних кроків для захисту держави й населення.

    «Україна завжди активна у дипломатії. Будуть нові контакти заради пакетів для ППО — для захисту нашої держави, наших людей», — зазначив Зеленський.

    Президент наголосив, що дипломатичні зусилля є одним із ключових напрямів роботи України на тлі продовження російських ракетних і дронових атак.

    Окремо Зеленський розповів про ситуацію в регіонах після масштабної нічної атаки Росії 9 серпня.

    Найскладнішою залишається ситуація в Одесі, де через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання на ранок залишалися понад 300 тисяч родин. Водночас приблизно третину споживачів уже вдалося заживити.

    Президент зазначив, що аварійні та ремонтні бригади продовжують працювати над відновленням електропостачання та іншої критичної інфраструктури.

    Ворожих ударів також зазнали Харків та область, Павлоград, Херсон, Сумщина і Житомирщина. За словами Зеленського, усі необхідні служби залучені до ліквідації наслідків обстрілів та допомоги постраждалим.

    Зеленський також заявив, що Україна продовжує роботу над відповіддю на російські удари. Президент повідомив про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим щодо захисту українських міст.

    «На кожен російський удар буде наше реагування», — наголосив глава держави.

    За його словами, Збройні сили України та Служба безпеки України продовжують операції проти російської нафтопереробної галузі. Також українські сили уражали російські зенітно-ракетні комплекси, радіолокаційні станції та військову інфраструктуру в Азовському і Чорноморському регіонах.

    Президент підкреслив, що Україна прагне зробити війну дедалі більш відчутною безпосередньо для Росії.

    Питання посилення ППО залишається одним із ключових для України на тлі масштабування російських повітряних атак.

    Раніше Зеленський повідомляв, що розгортання виробництва американських систем Patriot в Україні за відповідними ліцензіями може зайняти від 12 місяців до кількох років через бюрократичні процедури.

    Водночас Україна та США домовилися про щомісячні постачання ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Однак, за словами президента, навіть погоджених обсягів недостатньо для повного покриття потреб української протиповітряної оборони.

    Саме тому Київ продовжує дипломатичні переговори щодо отримання додаткових систем ППО, боєприпасів та іншої військової допомоги.

  • США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    США щомісяця постачатимуть Україні ракети для Patriot

    Україна та Сполучені Штати домовилися про щомісячне постачання ракет-перехоплювачів для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Водночас цих боєприпасів наразі недостатньо для повного покриття потреб української ППО.

    Про це президент України Володимир Зеленський заявив під час спільної пресконференції з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, саме Сполучені Штати мають найбільші можливості для допомоги Україні з ракетами для систем Patriot.

    «США щомісяця постачатимуть Україні ракети-перехоплювачі для Patriot. У нас є домовленість», — сказав Зеленський.

    Водночас президент наголосив, що навіть за умови регулярних поставок Україна все ще матиме дефіцит перехоплювачів.

    На тлі посилення російських повітряних атак питання забезпечення України ракетами для протиповітряної оборони залишається одним із ключових. Росія регулярно застосовує по українських містах ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Однією з головних проблем є саме дефіцит перехоплювачів для Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними ракетами. Через нестачу боєприпасів Україна не завжди має можливість забезпечувати необхідний рівень захисту від таких атак.

    Раніше Зеленський закликав міжнародних партнерів не затягувати з передачею Україні ракет-перехоплювачів. За його словами, затримки з постачанням безпосередньо впливають на здатність української ППО захищати людей і можуть коштувати життів.

    За даними, які наводив президент, порівняно з минулим роком постачання ракет для української ППО скоротилося втричі, хоча партнери мають необхідні ресурси.

    Зеленський пояснював дефіцит, зокрема, тим, що союзники залучені до подій на Близькому Сході. Водночас Україна продовжує розвивати власні засоби протиповітряної оборони, щоб частково компенсувати нестачу західних перехоплювачів.

    Президент також припускав, що скорочення поставок ракет може бути пов’язане не лише з дефіцитом ресурсів, а й із політичними міркуваннями та спробами Заходу вплинути на позицію України.

    Нова домовленість зі США має забезпечити регулярне надходження ракет для Patriot, однак, як наголосив Зеленський, нинішніх обсягів недостатньо, щоб повністю закрити потреби української ППО.

  • Німеччину стривожили дрони біля секретного військового об’єкта: там ремонтують Patriot

    Німеччину стривожили дрони біля секретного військового об’єкта: там ремонтують Patriot

    У німецькому місті Мехерніх, де розташований важливий військовий об’єкт Бундесверу та проводиться технічне обслуговування й ремонт систем протиповітряної оборони Patriot, зафіксували серію підозрілих польотів безпілотників. Німецькі правоохоронці розглядають версію про можливе незаконне спостереження за військовим об’єктом.

    Про це повідомляє Tagesschau.

    Мехерніх розташований у регіоні Ейфель, на південний захід від Бонна. Саме там знаходиться один із важливих логістичних об’єктів німецьких збройних сил. На території бази розміщений захищений підземний об’єкт, розташований приблизно на 130-метровій глибині. На площі близько 30 тисяч квадратних метрів зберігається обладнання та запасні частини для військової техніки Бундесверу.

    Об’єкт має стратегічне значення для німецької армії, оскільки є одним із ключових елементів її логістичної мережі. Водночас особливу увагу до нього привертає те, що саме в Мехерніху працюють фахівці, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що перебувають на озброєнні Німеччини.

    У Бундесвері цей об’єкт називають «верф’ю Patriot». За даними німецьких ЗМІ, ймовірно, це унікальний для Європи центр такого типу.

    На тлі цього нещодавно над військовим об’єктом зафіксували низку польотів безпілотників. За інформацією журналістів, минулого тижня в ніч із п’ятниці на суботу охоронці об’єкта помітили загалом шість випадків прольоту дронів. Інциденти відбувалися в період із 22:00 до 05:00.

    Особливу увагу правоохоронців привернув останній зафіксований випадок. Поліцейські районного управління поліції Еускірхена, яких заздалегідь попередили про можливі польоти, перебували неподалік і, за даними розслідування, самі стали свідками щонайменше одного прольоту безпілотника.

    Згідно з конфіденційним поліцейським звітом, один із дронів навіть ненадовго кружляв над службами екстреної допомоги, які перебували на місці.

    Інцидент також зафіксувала військова поліція Бундесверу. За даними звіту, військовослужбовці спостерігали за безпілотником із відстані близько 40 метрів.

    Попередня оцінка військової поліції полягає в тому, що ймовірно йшлося про безпілотник Fly-380 VTOL. Це великий безпілотний літальний апарат із вертикальним зльотом і посадкою. Заявлений розмах його крил становить близько 3,8 метра, а дальність польоту може сягати приблизно 400 кілометрів. Такий апарат здатний розвивати швидкість до 150 км/год і перевозити понад 10 кілограмів корисного навантаження.

    Водночас сам факт використання саме такого типу дрона поки не є остаточно встановленим. Правоохоронці продовжують з’ясовувати, хто керував безпілотниками та з якою метою вони перебували над військовим об’єктом.

    Дрони Fly-380 VTOL можуть використовуватися для цілком законних цивільних завдань. Зокрема, їх застосовують для геодезичних і картографічних робіт, моніторингу територій, охорони кордонів та виконання завдань у важкодоступних районах.

    Однак німецькі слідчі не вважають, що зафіксовані польоти можна просто пояснити випадковим проведенням геодезичних робіт. За даними журналістів, попереднє розслідування не виявило ознак того, що безпілотник помилково виконував цивільне завдання.

    Тому правоохоронці розглядають іншу версію — навмисне спостереження за військовим об’єктом. Поліція перевіряє підозри щодо можливого несанкціонованого фотографування або відеозйомки військової інфраструктури, озброєння чи закритих зон.

    До розслідування залучені не лише місцеві правоохоронці. За даними німецьких ЗМІ, участь у перевірці беруть Управління кримінальної поліції землі Північний Рейн-Вестфалія, федеральні органи безпеки, військова контррозвідка та Об’єднаний центр захисту від дронів у Берліні.

    Наразі слідчі не встановили, хто стоїть за підозрілими польотами. Також немає підтверджень того, що до них причетна конкретна іноземна держава. Водночас сама поява безпілотників над об’єктом, де ремонтуються системи Patriot і зберігається військове обладнання, викликає серйозне занепокоєння німецьких органів безпеки.

    Особливої актуальності ця історія набуває на тлі інших інцидентів із безпілотниками в Німеччині. У ніч проти 5 серпня біля українського літака в аеропорту «Лейпциг/Галле» виявили дрон, оснащений вибухівкою та детонатором. За даними німецьких ЗМІ, йшлося про літак «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Цей інцидент нині розслідує Генеральна прокуратура Німеччини. Американська розвідка, за даними західних ЗМІ, пов’язує дрон із Росією. Москва при цьому заперечує свою причетність та називає звинувачення провокацією.

    Таким чином, німецькі силовики одночасно розслідують кілька інцидентів, пов’язаних із підозрілою активністю безпілотників. У випадку Мехерніха головна увага зосереджена на можливому зборі розвідувальної інформації про військовий об’єкт.

    Остаточні висновки про походження дронів, їхнього оператора та мету польотів німецькі правоохоронці поки не зробили. Розслідування триває.

  • Захід знову ризикує втратити момент: Bloomberg попередив про критичне «вікно» для України

    Захід знову ризикує втратити момент: Bloomberg попередив про критичне «вікно» для України

    Україна увійшла в другу половину 2026 року з кращою ситуацією на полі бою, ніж ще кілька місяців тому: російський весняно-літній наступ не приніс Кремлю оперативно значущих результатів, темпи просування військ РФ різко впали, а українські удари дедалі глибше вражають військову, логістичну та паливну інфраструктуру противника. Однак саме в цей момент Київ зіткнувся з іншою, потенційно критичною проблемою — гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів Patriot на тлі різкого збільшення російських балістичних ударів.

    Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон вважає, що Захід ризикує повторити одну зі своїх головних помилок цієї війни: знову надати Україні необхідні ресурси занадто пізно, коли сприятливе «вікно можливостей» уже буде втрачено. На його думку, українські військові створили умови, за яких Москва могла б відчути достатній тиск для серйозніших переговорів, однак нестача західної ППО дає Кремлю нову перевагу саме перед осінньо-зимовим періодом.

    Це не лише оцінка колумніста. Дані аналітиків ISW/CTP свідчать, що за перше півріччя 2026 року російські війська захопили або інфільтрували приблизно 623 кв. км території — лише близько 28% від показника за такий самий період 2025-го. У червні, за українськими даними, РФ при цьому втратила майже 39,5 тис. військових убитими та пораненими. Аналітики називають співвідношення територіальних здобутків і втрат дедалі гіршим для Москви.

    Російський наступ сповільнився, а Україна почала тиснути на тил

    Навесні аналітики вже фіксували ознаки повернення Україною тактичної ініціативи на кількох напрямках. Українські підрозділи проводили контратаки, повернули значні території на півдні та змусили Росію перекидати сили між наступальними й оборонними завданнями. Одночасно зросла інтенсивність ударів по російській логістиці, паливних складах, нафтопереробних підприємствах та інших тилових об’єктах.

    На початку серпня ця кампанія продовжилася. Зокрема, українські далекобійні безпілотники атакували об’єкти за тисячі кілометрів від кордону, включно з логістичною інфраструктурою в Єкатеринбурзі. AP зазначає, що такі удари демонструють суттєве розширення українських можливостей діяти глибоко на території Росії.

    Саме це Bloomberg розглядає як важливу зміну. Війна, яку Кремль роками намагався максимально ізолювати від повсякденного життя більшості росіян, дедалі частіше відчувається всередині РФ через пошкодження інфраструктури, логістичні проблеми та тиск на паливний ринок.

    Проте одночасно Росія знайшла іншу вразливість України.

    Patriot стали головною проблемою перед зимою

    Україна практично вичерпала запаси частини перехоплювачів для систем Patriot, які залишаються її найефективнішим засобом боротьби з російськими балістичними ракетами.

    Після одного з масштабних ударів по Києву та області на початку серпня українська ППО не змогла перехопити жодну з 24 балістичних ракет та чотирьох «Цирконів», що брали участь в атаці. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше 17 людей, десятки були поранені. AP прямо пов’язувало провал перехоплення з критичним дефіцитом боєприпасів для Patriot.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що постачання ракет для української ППО у 2026 році скоротилося приблизно до третини від минулорічного рівня.

    Ще наприкінці липня він попросив Дональда Трампа про екстрений «зимовий пакет» — 300 ракет Patriot, які мали б допомогти Україні захистити енергосистему в найбільш небезпечні місяці. За словами Зеленського, чинні запаси майже вичерпано, а без них Київ не має достатнього захисту від балістики.

    Проблема полягає в тому, що США самі зіткнулися з обмеженими запасами після різкого зростання глобального попиту на перехоплювачі, зокрема через конфлікт з Іраном.

    Росія виробляє балістику швидше, ніж США — перехоплювачі

    Цифри пояснюють, чому ситуація стала настільки гострою.

    За оцінками українських фахівців, Росія навесні 2026 року могла щомісяця виробляти 60–70 балістичних «Іскандер-М», додатково випускаючи десятки інших крилатих ракет.

    США на початку року виробляли близько 600 PAC-3 на рік, тобто приблизно 50 на місяць.

    Reuters також наводило оцінки, що Москва загалом здатна виробляти 700–800 «Іскандерів» і «Кинджалів» на рік. При цьому для гарантованого знищення однієї складної балістичної цілі інколи необхідно застосовувати кілька перехоплювачів.

    Тому навіть збільшення американського виробництва не вирішить проблему миттєво. Lockheed Martin у 2025 році поставила трохи більше 600 PAC-3 і планує наростити випуск приблизно до 2000 одиниць лише до 2030 року.

    Саме ця диспропорція створює для Росії спокусу атакувати Україну дедалі більшою кількістю балістики.

    Москва вже підлаштовує тактику під дефіцит Patriot

    ISW ще навесні звернув увагу, що Росія збільшує частку балістичних ракет у комбінованих ударах, імовірно, саме для використання глобального дефіциту Patriot.

    Схема полягає у запуску великої кількості дронів і крилатих ракет, які розтягують українську ППО, після чого застосовуються балістичні ракети по найбільш важливих цілях.

    У липні РФ, за оцінкою аналітиків, використала рекордну кількість ракет за місяць. При цьому темпи застосування місцями навіть перевищували поточне виробництво, що може свідчити про прагнення Кремля скористатися тимчасовою слабкістю української протиракетної оборони саме зараз.

    Для Києва найбільша небезпека полягає у тому, що до початку зими залишається дедалі менше часу.

    Росія може знову бити по енергетиці

    Якщо дефіцит перехоплювачів збережеться, головною ціллю російських атак може стати українська енергетична інфраструктура.

    Зеленський прямо попереджав США: без додаткових Patriot Росія може спробувати знищити електростанції швидше, ніж Україна встигатиме їх ремонтувати. Наслідком можуть стати масштабні перебої з електроенергією та опаленням взимку.

    Саме такий сценарій Bloomberg називає потенційно переломним.

    Проблема не лише в руйнуваннях. Тривалі відключення світла та тепла у великих містах можуть створити нову гуманітарну кризу, посилити міграцію до Європи та збільшити політичний тиск на українське керівництво.

    У цьому сенсі Москва може отримати стратегічний ефект навіть без значного просування на фронті.

    Власний аналог Patriot Україна створює, але він потрібен уже зараз

    Україна намагається вирішити проблему системно.

    Один із найважливіших проєктів — антибалістична система FREYJA, яку Україна розробляє разом із європейськими партнерами.

    Reuters повідомляло, що українська Fire Point інтегрує технології понад десятка європейських компаній. Проєкт має створити дешевшу альтернативу Patriot. Однак навіть за оптимістичного сценарію реальний серійний результат потребуватиме часу.

    Зеленський паралельно веде переговори про ліцензійне виробництво американських перехоплювачів.

    У липні Трамп заявив про готовність дозволити Україні виробництво Patriot, проте експерти попереджають: навіть якщо всі політичні та юридичні питання вирішать негайно, запуск виробництва може тривати щонайменше рік.

    За окремими оцінками, українське підприємство у перспективі могло б виробляти 200–300 перехоплювачів на рік.

    Але зима 2026–2027 років почнеться значно раніше.

    Європейська альтернатива теж обмежена

    Європа має власну систему SAMP/T із ракетами Aster, здатну боротися з частиною балістичних загроз.

    Франція та Італія можуть збільшити підтримку України такими комплексами, однак їх кількість і запаси ракет також обмежені.

    Reuters зазначало, що модернізована SAMP/T NG розглядається як один із потенційних елементів українського «плану Б», але вона також не може миттєво замінити Patriot у потрібних масштабах.

    Відтак найближчі місяці Київ значною мірою залежить від уже вироблених перехоплювачів, які перебувають на складах союзників.

    Bloomberg бачить три сценарії

    На думку Марка Чемпіона, подальший розвиток ситуації умовно може піти одним із трьох шляхів.

    Найкращий для України — союзники знаходять додаткові Patriot та одночасно посилюють українські далекобійні можливості, щоб Київ міг не тільки збивати балістичні ракети, а й знищувати виробництво, склади та пускові установки противника до запуску.

    Другий — Україну змушують піти на територіальні поступки заради швидкої домовленості з Москвою.

    Третій — війна продовжується щонайменше ще одну зиму, а можливо, і значно довше.

    Bloomberg вважає саме третій сценарій наразі найімовірнішим.

    Територіальна поступка теж не гарантує миру

    Серед російських вимог залишається передача Москві територій Донбасу, які російські війська так і не змогли захопити.

    Особливе значення мають Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка та Дружківка — міста так званого «фортечного поясу» Донеччини.

    З військової точки зору це не просто населені пункти. Це потужний оборонний район, який роками стримує російське просування на захід.

    Саме тому, на думку оглядача Bloomberg, сама наполегливість Кремля у вимозі отримати цю територію без бою свідчить про її стратегічну цінність.

    Для будь-якої української влади добровільна передача таких позицій була б надзвичайно важким політичним і військовим рішенням — особливо після величезних втрат, понесених під час їх оборони.

    На тлі цього США вже бачать ризик для самого НАТО

    Проблема виходить далеко за межі України.

    За даними Wall Street Journal, нові оцінки американської розвідки допускають, що Росія у період від осені 2026 року до 2029-го може спробувати перевірити єдність НАТО обмеженою провокацією або атакою.

    Серед сценаріїв — масштабна кібератака, використання озброєних формувань без чітких розпізнавальних знаків або невелике наземне вторгнення на східний фланг Альянсу.

    Метою такого кроку, за оцінками аналітиків, могла б бути не повномасштабна війна з НАТО, а перевірка готовності союзників застосувати статтю 5 і спроба посіяти розкол між США та Європою.

    Це робить результат війни в Україні ще важливішим для самого Заходу.

    Затримки допомоги вже коштували Україні можливостей

    Головна теза колонки Bloomberg полягає в тому, що нинішня ситуація не є першою.

    Західні країни протягом війни неодноразово затягували рішення щодо танків, далекобійних ракет, винищувачів та дозволів на застосування зброї.

    Часто техніка зрештою надходила — але вже після того, як військова ситуація змінювалася.

    Саме цей принцип «занадто мало і занадто пізно» Чемпіон вважає однією з причин того, що Україні не вдалося повністю використати успіхи 2022 року та швидше змінити стратегічну ситуацію.

    Тепер ризик повторюється вже у сфері протиракетної оборони.

    Українські сили змогли значно сповільнити російський наступ. Удари по тилу РФ дедалі сильніше впливають на логістику та економіку противника. Але одночасно Росія отримала тимчасову перевагу у балістичних засобах ураження, проти яких Україна критично залежить від обмежених західних запасів Patriot.

    Тому найближчі місяці можуть визначити, чи перетвориться нинішній тиск на Росію у реальний шанс для переговорів — або Кремль знову отримає час, щоб адаптуватися.

    Як підсумовує логіка Bloomberg, Україна вже зробила значну частину того, що могла зробити власними силами: зупинила російське просування, масштабувала далекобійні удари та розбудовує власну оборонну промисловість. Але створити сотні складних антибалістичних перехоплювачів за кілька місяців вона фізично не може.

    Тепер ключове рішення залежить від США та Європи: знайти необхідні ракети зараз або знову чекати, поки проблема стане значно дорожчою — і для України, і для самого Заходу.

  • Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна готує власну балістику і «анти-Pаtriot»: Зеленський назвав терміни перших великих результатів

    Україна прискорює одразу два стратегічні ракетні напрями — створення власної балістичної зброї та розробку європейської системи протиракетної оборони FREYJA, здатної перехоплювати балістичні цілі. Президент Володимир Зеленський 6 серпня провів спеціальну нараду, на якій визначили графіки, відповідальних та етапи, що мають бути прискорені. За оцінкою глави держави, ключові результати за цими програмами Україна розраховує отримати протягом 2026–2027 років.

    У роботі беруть участь Рада національної безпеки і оборони, уряд, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил, Brave1 та провідні українські оборонно-технологічні компанії.

    Зеленський наголосив, що створення власної балістичної ракети та повноцінної антибалістичної системи належить до технологій, доступних лише обмеженій кількості держав.

    За його словами, Україна має для цього необхідну наукову школу, інженерні компетенції та вже сформовану промислову базу. Нинішній етап має перевести напрацювання від окремих технологій та випробувань до системного виробничого результату.

    Власна балістика і FREYJA — це два різні завдання

    У нинішніх повідомленнях важливо не змішувати дві паралельні українські програми.

    Перша стосується ударних балістичних ракет, які можуть застосовуватися по наземних цілях.

    Друга — FREYJA — передбачає створення антибалістичного перехоплювача та всієї системи протиракетної оборони, завдання якої прямо протилежне: знищувати ворожі балістичні ракети у повітрі.

    Один із найбільш публічних українських проєктів у цій галузі розвиває Fire Point. Компанія працює над балістичною ракетою FP-7 і на її технологічній основі створює спеціалізовану версію FP-7.X для майбутньої системи FREYJA.

    Ще у червні Reuters повідомляло, що Fire Point провела льотне випробування FP-7.X. За словами керівниці компанії Ірини Терех, ракета здійснила повністю керований маневрений політ. Саме ця технологія має стати базою для майбутнього антибалістичного перехоплювача.

    Водночас FP-7 розробляється і як ударна ракета класу «земля — земля».

    Українську балістику вже випробовують

    Робота над власними балістичними ракетами не почалася лише після серпневої наради Зеленського.

    Fire Point ще навесні демонструвала випробування FP-7. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман у розмові з Reuters порівнював її концепцію з американською ATACMS, але наголошував на ключовій перевазі української системи — для її бойового застосування Київ не потребуватиме політичного дозволу іншої держави.

    Цей фактор має стратегічне значення.

    Протягом війни застосування багатьох західних далекобійних систем залежало від політичних обмежень партнерів. Власне виробництво дає Україні значно більшу свободу у виборі цілей, темпів використання та масштабів виробництва.

    Водночас відкриті дані про всі українські балістичні програми залишаються обмеженими з очевидних міркувань безпеки. Тому не можна стверджувати, що всі проєкти, про які говорив Зеленський, стосуються саме Fire Point.

    FREYJA має стати європейською відповіддю на дефіцит Patriot

    Найбільш масштабним міжнародним напрямом є антибалістична програма FREYJA.

    Її офіційно запустили 13 липня у Парижі. Тоді Україна разом із дев’ятьма європейськими державами створила Інтегровану антибалістичну коаліцію.

    До числа засновників увійшли Україна, Франція, Німеччина, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія. Коаліція залишається відкритою для інших держав.

    Її мета значно ширша, ніж створення ще однієї української ракети.

    Йдеться про європейську систему захисту від балістичних загроз, яка повинна включати ракети-перехоплювачі, радари, системи управління та наведення, промислове виробництво і спільну технологічну базу.

    Для Європи це особливо важливо через зростання балістичної загрози з боку Росії та поглиблення її військової співпраці з Північною Кореєю та Іраном.

    Перший робочий прототип хочуть отримати вже до середини 2027 року

    Терміни проєкту надзвичайно амбітні.

    Заступник секретаря РНБО Давид Алоян, який координує FREYJA, наприкінці липня розповів Reuters, що Україна прагне отримати перший мінімально життєздатний прототип системи вже у першій половині 2027 року.

    Йдеться не про повністю готову до масового розгортання систему, а про прототип, який зможе продемонструвати перші практичні результати.

    Це відповідає нинішній заяві Зеленського про те, що ключові результати очікуються саме на етапі 2026–2027 років.

    Проте навіть успішне перехоплення в рамках випробувань ще не означатиме негайного масового розгортання. Після цього систему потрібно буде довести, сертифікувати, інтегрувати з радарами та командними пунктами і запустити серійне виробництво.

    Чому Україні настільки терміново потрібна власна система

    Причина форсування FREYJA — різке посилення російських балістичних атак.

    За даними Зеленського, лише протягом одного тижня наприкінці липня Росія використала проти України 95 ракет різних типів, і понад половина з них була балістичною.

    Балістичні ракети є одними з найскладніших цілей для ППО.

    Вони летять на дуже високій швидкості, а на фінальному етапі атаки різко спускаються до цілі, залишаючи розрахункам протиповітряної оборони мінімальний час на реакцію.

    AP повідомляє, що на сьогодні саме американський Patriot є головною системою в українському арсеналі, здатною ефективно боротися з такими цілями, як «Іскандер-М», «Кинджал» та деякі інші складні ракетні загрози. Проблема полягає у недостатній кількості батарей і особливо ракет-перехоплювачів.

    Ракет для Patriot Україні стало різко менше

    Саме дефіцит перехоплювачів став одним із головних каталізаторів власної програми.

    За словами Зеленського, у 2026 році Україна отримала приблизно утричі менше західних ракет до систем ППО, ніж за аналогічний період 2025-го.

    Наслідки вже відчутні.

    Під час одного з останніх масованих ударів Росія застосувала по Україні 24 балістичні ракети та чотири ракети «Циркон», і українські сили ППО не змогли перехопити жодну з них.

    На цьому тлі навіть наявність самих батарей Patriot не вирішує проблему: без достатнього запасу PAC-2 і PAC-3 вони не можуть забезпечувати постійний захист великих міст.

    Саме тому на нараді Зеленського окремо говорили не тільки про FREYJA, а й про переговори з партнерами щодо додаткових PAC-2 та PAC-3.

    Україна все одно продовжує боротися за PAC-2 і PAC-3

    Власна система не повинна миттєво замінити Patriot.

    Навпаки, до моменту, коли FREYJA стане боєздатною, Україні критично потрібні американські перехоплювачі.

    Зеленський доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони добиватися конкретних результатів у переговорах із уже визначеними партнерами.

    Днем раніше Андрій Сибіга заявив, що українська дипломатія буквально «б’ється за кожну ракету» PAC-3.

    У липні Зеленський також обговорював можливість додаткових поставок антибалістичних ракет із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Німеччина бере участь у програмі PURL, через яку Україна закуповує дефіцитні ракети для ППО.

    Франція вже погодилася допомогти з FREYJA

    Один із найважливіших практичних результатів нового європейського курсу Україна отримала від Франції.

    У липневій спільній декларації Париж прямо взяв на себе зобов’язання підтримувати розробку українських антибалістичних перехоплювачів у межах FREYJA.

    Франція має сприяти кооперації українських підприємств із французькими оборонними компаніями та надавати експертизу свого Генерального директорату з озброєнь DGA.

    Окремо Франція та Італія дозволили ліцензійне виробництво ракет Aster 30 в Україні та домовилися про подальше постачання систем SAMP/T NG.

    Це показує, що Київ намагається сформувати не одну «чарівну» систему, а багатошарову протиракетну оборону: Patriot, SAMP/T, європейські ракети Aster і майбутню FREYJA.

    Європа фактично отримує власний аналог антибалістичної екосистеми

    У перспективі FREYJA може мати значення далеко за межами України.

    Нинішня європейська ППО залежить від кількох дорогих систем, значна частина технологій яких або виробляється у США, або випускається в обмежених кількостях.

    Війна показала, що навіть найсучасніша система малоефективна, якщо для неї фізично не вистачає ракет.

    Тому головна мета FREYJA — створити продукт, який можна буде виробляти значно більшими серіями у Європі та використовувати проти масованих балістичних атак.

    Україна у цьому проєкті має унікальну роль: вона володіє найбільшим у Європі реальним бойовим досвідом протидії сучасним балістичним ракетам.

    Саме тому нова система фактично розробляється не у лабораторних умовах, а з урахуванням щоденної війни.

    Найскладнішим може стати доступ до компонентів

    Зеленський окремо звернув увагу на питання критичних компонентів.

    Для сучасного антибалістичного перехоплювача недостатньо створити корпус, двигун та бойову частину.

    Потрібні надзвичайно точні системи наведення, високошвидкісна електроніка, сенсори, радари, програмне забезпечення та технології, здатні працювати проти цілей на величезних швидкостях.

    Саме тому на нараді говорили про локалізацію виробництва і технологічну співпрацю з партнерами.

    Reuters раніше повідомляло, що Fire Point уже домовляється з європейськими компаніями щодо технологічної кооперації для майбутньої системи.

    Україна намагається вирішити одразу дві стратегічні проблеми

    У разі успіху нинішня програма може суттєво змінити баланс можливостей України.

    Власна ударна балістична ракета означатиме меншу залежність від політичних обмежень партнерів при ударах по військових об’єктах противника.

    Власна антибалістична система означатиме меншу залежність від обмежених запасів PAC-3 і американських виробничих потужностей.

    Обидва напрями залишаються надзвичайно складними, і сам Зеленський не заявляє, що системи вже готові. Йдеться про етап прискореної розробки, випробувань, локалізації та формування міжнародної кооперації.

    Однак цього разу є й конкретний орієнтир: 2026–2027 роки.

    Якщо поставлений графік буде виконаний, Україна може стати однією з небагатьох держав світу, які одночасно здатні самостійно створювати балістичні ударні ракети та системи для їх перехоплення. І для країни, яка сьогодні залежить від кожної доступної ракети PAC-3, це вже питання не лише технологічного престижу, а стратегічної автономії та виживання під російською балістикою.

  • США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США відновили Україні повноцінний обмін розвідувальними даними, який повернувся до рівня, що існував до тимчасового призупинення співпраці у 2025 році. Американські сенатори з обох партій та експерти підтверджують, що посилення взаємодії вже вплинуло на ефективність українських ударів по російській території та змінило ситуацію на полі бою. Водночас у Білому домі утримуються від розкриття деталей, наголошуючи лише на прагненні адміністрації Дональда Трампа сприяти завершенню війни.

    Про повернення співпраці повідомило видання Politico, посилаючись на американських законодавців, колишніх дипломатів та військових аналітиків. За їхніми словами, інтенсивність обміну розвідувальною інформацією між Вашингтоном і Києвом фактично повернулася до попереднього рівня після періоду обмежень, який розпочався навесні 2025 року.

    Одним із перших про позитивні зміни заявив віцеголова Комітету Сенату США з питань розвідки Марк Ворнер. За його словами, він бачить очевидні ознаки покращення співпраці між американськими та українськими спецслужбами.

    «Я не хочу вдаватися в подробиці, але ситуація покращилася», – зазначив сенатор, додавши, що поєднання якіснішої розвідувальної підтримки та ефективної української стратегії застосування далекобійних безпілотників і ракет значно зміцнило позиції України у війні.

    Про відновлення взаємодії говорять і представники Республіканської партії. Сенатор Джон Корнін, який також входить до Комітету Сенату з питань розвідки, погодився, що обмін інформацією між двома країнами став активнішим саме у стратегічно важливий момент.

    За його словами, останні успіхи України на фронті та удари по території Росії змінили загальне сприйняття ситуації у Вашингтоні.

    «Усі люблять переможців, і схоже, що Україна змінила хід подій», – заявив Корнін.

    Схожу оцінку дав і голова Комітету Сенату США з питань збройних сил Роджер Вікер, який також підтвердив посилення співпраці між американськими та українськими структурами безпеки.

    Ще одним підтвердженням змін стали слова сенатора Тіма Кейна, який двічі відвідував Україну – у квітні 2025 року та в липні 2026-го. За його словами, під час останнього візиту він помітив значно більшу впевненість української сторони у взаємодії зі США.

    «Я відчуваю більше впевненості у комунікації», – сказав Кейн, коментуючи нинішній рівень контактів між Києвом і Вашингтоном.

    На думку директора з інновацій та відкритої аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) Джорджа Барроса, саме відновлення розвідувальної підтримки стало одним із ключових чинників, які дозволили Україні значно підвищити ефективність ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Експерт зазначив, що після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа рішення про передачу відповідної розвідувальної інформації українські атаки стали значно точнішими та перетворилися на елемент ширшої стратегії зі створення для Кремля суттєвих економічних і військових втрат.

    За словами Барроса, саме завдяки американським розвідданим такі операції були фактично «посилені» та стали значно результативнішими. Він також нагадав, що американські системи раннього попередження від початку повномасштабного вторгнення допомагають Україні своєчасно отримувати інформацію про запуски російських ракет і підготовку масованих атак.

    Водночас Білий дім не став офіційно підтверджувати масштаби нинішньої співпраці. Речник адміністрації лише заявив, що президент Дональд Трамп залишається зосередженим на пошуку шляхів завершення війни.

    «Президент хоче, щоб ця війна закінчилася, щоб безглузді вбивства припинилися. Президент та його команда залишаються відданими конструктивній ролі у припиненні війни між Росією та Україною і зберігають оптимізм щодо можливості досягнення мирної угоди», – заявили у Білому домі.

    При цьому ані Центральне розвідувальне управління США, ані Офіс директора Національної розвідки офіційних коментарів щодо нинішнього рівня співпраці не надали.

    Колишній посол США в Україні Джон Гербст звернув увагу, що співробітництво є взаємовигідним. За його словами, Україна володіє надзвичайно цінною інформацією про внутрішні процеси в Росії, яка становить інтерес і для американської сторони.

    «Немає жодних сумнівів, що Україна має видатні розвідувальні можливості щодо Росії», – наголосив дипломат.

    За інформацією Politico, відновлення співпраці відбувається на тлі активізації українських далекобійних ударів по території Росії. Останніми тижнями Сили оборони України дедалі частіше завдають ударів по об’єктах енергетичної, військової та логістичної інфраструктури РФ. На думку співрозмовників видання, саме ці операції дали Україні додаткові аргументи як на полі бою, так і у дипломатичних переговорах щодо завершення війни.

    Журналісти також нагадують, що навесні 2025 року співпраця між Києвом і Вашингтоном тимчасово ускладнилася після напружених переговорів між президентами України та США. Після цього адміністрація США на певний час обмежила передачу окремих видів розвідувальної інформації. Згодом ці обмеження поступово були зняті, а нині, за оцінкою американських законодавців і експертів, рівень взаємодії фактично повернувся до показників, які існували до паузи.

  • «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    «Б’ємося буквально за кожну ракету»: Сибіга розкрив критичну ситуацію з PAC-3 для Patriot

    Україна веде фактично щоденну дипломатичну та військово-технічну боротьбу за ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем Patriot, які залишаються одним із найважливіших засобів захисту українських міст від російської балістики. На тлі різкого скорочення поставок і глобального дефіциту таких ракет Київ паралельно намагається домовитися зі США про нові закупівлі, обміни черг у виробництві та можливе ліцензійне виробництво.

    Про це 6 серпня заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, нинішня ситуація на міжнародному ринку протиракетного озброєння надзвичайно складна через одночасний попит з боку України, США та союзників на Близькому Сході.

    «Ми буквально б’ємося за кожну ракету», — заявив Сибіга, говорячи про PAC-3.

    За його словами, питання ракет для Patriot перебуває на рівні особистого контролю президента Володимира Зеленського, а українські дипломати щоденно працюють над пошуком додаткових перехоплювачів.

    Слова очільника МЗС прозвучали на тлі різкого погіршення ситуації з українською протиракетною обороною. За даними Reuters, у 2026 році Україна отримала від союзників лише близько третини тієї кількості ракет-перехоплювачів, яку отримала у 2025 році.

    Чому саме PAC-3 настільки важливі для України

    Patriot може застосовувати кілька типів ракет, однак для України особливу цінність становлять PAC-3 Missile Segment Enhancement — PAC-3 MSE.

    Це сучасні ракети-перехоплювачі, розроблені передусім для боротьби з тактичними балістичними ракетами, а також крилатими ракетами й літаками.

    На відміну від класичних зенітних ракет, які знищують ціль вибухом бойової частини поруч із нею, PAC-3 MSE використовує принцип hit-to-kill — фактично фізично врізається у ціль на великій швидкості.

    Американська армія називає PAC-3 MSE одним із ключових елементів своєї багаторівневої протиракетної оборони. Ракета має підвищені дальність, висоту перехоплення та маневреність порівняно з попередніми версіями PAC-3.

    Для України її цінність ще більша, оскільки саме Patriot залишається одним із небагатьох реально доступних засобів перехоплення російських балістичних ракет.

    США виробляють близько 600 PAC-3 на рік

    Сибіга звернув увагу, що американські виробничі можливості поки залишаються обмеженими.

    Його оцінка у близько 600 ракет на рік відповідає відкритій інформації самого виробника Lockheed Martin.

    У 2025 році компанія поставила рекордні 620 PAC-3 MSE. На початку 2026 року Lockheed Martin повідомила, що її виробничі потужності становлять приблизно 600 ракет щороку.

    Тобто це не 600 ракет лише для України.

    Цей обсяг має одночасно задовольняти потреби американських збройних сил та численних країн-союзників, які використовують Patriot.

    Саме тому кожна додаткова партія для Києва фактично стає предметом окремих політичних і військових домовленостей.

    Виробництво планують збільшити більш ніж утричі

    Ситуація поступово має змінитися.

    У січні 2026 року уряд США та Lockheed Martin уклали масштабну семирічну рамкову угоду про різке нарощування випуску PAC-3 MSE.

    Компанія планує збільшити річні виробничі потужності приблизно з 600 до 2000 ракет на рік.

    У квітні американська армія додатково уклала з Lockheed Martin контракт на 4,7 млрд доларів, спрямований саме на прискорення виробництва PAC-3 MSE.

    Однак різко збільшити випуск ракет за кілька місяців неможливо.

    Потрібно розширити підприємства, найняти персонал, збільшити випуск двигунів, електроніки та інших компонентів, а також наростити можливості десятків компаній у виробничому ланцюжку.

    Тому для України головною проблемою залишається не те, скільки PAC-3 США зможуть виробляти через кілька років, а скільки перехоплювачів Київ отримає зараз.

    США самі зіткнулися з дефіцитом

    Україна конкурує за PAC-3 не лише з іншими союзниками.

    Через війну на Близькому Сході Сполучені Штати самі почали витрачати значні запаси своїх високоточних і протиракетних боєприпасів.

    Reuters повідомляло, що за п’ять місяців війни з Іраном американські сили використали значну частину запасів низки високоточних ракет. Особливо великим було навантаження на системи Patriot і THAAD.

    За оцінками джерел агентства, США могли використати близько 65% доступних Patriot-перехоплювачів, призначених для оперативних потреб у цьому конфлікті.

    Саме ця ситуація пояснює слова Сибіги про «геополітичні реалії».

    Навіть за наявності політичної підтримки України фізичні запаси ракет обмежені.

    Поставки Україні впали утричі

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що у 2026 році постачання Україні ракет-перехоплювачів скоротилося приблизно утричі порівняно з попереднім роком.

    За даними Reuters, проблема найбільше стосується боєприпасів для Patriot.

    Це відбувається саме тоді, коли Росія, навпаки, збільшує кількість балістичних ракет у своїх атаках.

    31 липня РФ здійснила масштабний удар по Києву, застосувавши 35 ракет, із яких 27 були балістичними. Через нестачу перехоплювачів українські сили змогли збити лише одну балістичну ціль.

    Цей епізод показав проблему максимально наочно: навіть наявність батарей Patriot не гарантує захисту, якщо для них немає достатньої кількості ракет.

    Загроза зростає ще й через КНДР

    Одночасно Росія отримує додаткові балістичні можливості від Північної Кореї.

    Українська розвідка повідомила про розгортання у Воронезькій області спеціалізованого ракетного підрозділу КНДР, який потенційно може мати близько 90 військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Reuters також повідомляло, що з 2023 року Північна Корея могла передати Росії близько 150 балістичних ракет KN-23 і KN-24.

    Таким чином виникає небезпечний дисбаланс: Росія розширює власний балістичний арсенал за допомогою КНДР, тоді як Україна має дедалі жорсткіше конкурувати за обмежений запас перехоплювачів.

    Київ хоче отримати ліцензію на виробництво Patriot

    Україна намагається вирішити проблему не лише додатковими поставками.

    Сибіга підтвердив, що Київ веде зі США консультації щодо ліцензій.

    Мова йде про можливість участі України у виробництві компонентів або безпосередньо ракет Patriot.

    Наприкінці липня українська представниця у США Ольга Стефанішина також підтверджувала Reuters, що Київ веде переговори про отримання ліцензії на виробництво PAC-3.

    Однак навіть у разі політичної домовленості швидкого результату очікувати не варто.

    За оцінками, створення повноцінного виробництва таких складних ракет може зайняти кілька років. Reuters раніше повідомляло, що процес здатен розтягнутися приблизно до п’яти років залежно від формату домовленості.

    Один із варіантів — мінятися місцями у виробничій черзі

    Через це Україна одночасно шукає короткострокові рішення.

    Одне з них — так звані production line swaps, коли країна, яка вже замовила PAC-3 і стоїть у виробничій черзі, погоджується передати Україні своє місце, а власні ракети отримати пізніше.

    За даними Reuters, Київ уже вивчає такі схеми поряд із прямими закупівлями та майбутнім ліцензійним виробництвом.

    Саме тому, за словами Сибіги, над питанням працює практично весь український дипломатичний корпус.

    Країна може мати ракети Patriot у контракті, на складі чи у виробничому плані — і завдання української дипломатії полягає в тому, щоб переконати союзника тимчасово передати їх Києву.

    Навіть 2000 PAC-3 на рік проблему одразу не вирішать

    Нові американські плани щодо збільшення виробництва до 2000 PAC-3 MSE на рік виглядають масштабно, але попит також швидко зростає.

    Patriot використовують США, Німеччина, Польща, Румунія, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Саудівська Аравія, Ізраїль та інші держави.

    Lockheed Martin повідомляла, що PAC-3 обрали вже 17 країн.

    Крім того, американська армія у вересні 2025 року уклала багаторічний контракт на 1970 PAC-3 MSE загальною вартістю 9,8 млрд доларів для США та іноземних партнерів.

    Тобто виробничі потужності значною мірою розписані наперед.

    Росія намагається перетворити дефіцит PAC-3 на свою перевагу

    Для Москви нестача перехоплювачів стала окремим фактором військового планування.

    Українська влада та західні аналітики неодноразово звертали увагу, що РФ збільшує частку балістичних ракет у комбінованих атаках саме тому, що їх значно складніше перехопити.

    І якщо Україна витрачає дорогі PAC-3 швидше, ніж отримує нові, з кожним наступним масованим ударом можливості протиракетної оборони можуть скорочуватися.

    Саме тому слова Сибіги про боротьбу «за кожну ракету» — не дипломатичне перебільшення.

    Сьогодні одна додаткова PAC-3 може означати один збитий «Іскандер» або іншу балістичну ракету, яка в іншому випадку може влучити у житловий будинок, електростанцію чи інший критично важливий об’єкт.

    І поки американська промисловість лише розгортає виробництво від нинішніх приблизно 600 до майбутніх 2000 ракет на рік, Україна змушена вирішувати проблему тут і зараз — через прямі закупівлі, передачі зі складів союзників, обмін місцями у виробничих чергах та переговори про власне ліцензійне виробництво.

  • Зеленський припустив політичний тиск: Україна отримує менше ракет для ППО

    Зеленський припустив політичний тиск: Україна отримує менше ракет для ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що скорочення постачань ракет для українських систем протиповітряної оборони може бути пов’язане не лише з безпековою ситуацією на Близькому Сході, а й із політичними мотивами окремих західних партнерів. За словами глави держави, не можна виключати, що зменшення військової допомоги є одним зі способів посилити тиск на Україну та зробити її більш поступливою у питаннях, пов’язаних із війною.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram-каналі, коментуючи ситуацію із забезпеченням української протиповітряної оборони. Зеленський зазначив, що факт скорочення постачань підтверджує командувач Повітряних сил ЗСУ Анатолій Кривоножко. За офіційними поясненнями партнерів, основною причиною дефіциту є переорієнтація ресурсів США та європейських країн через загострення ситуації на Близькому Сході. Попри те, що рівень їхньої залученості в цьому регіоні вже зменшився, обсяги поставок антибалістичних ракет для українських комплексів Patriot та інших систем ППО так і не повернулися до попереднього рівня.

    Президент наголосив, що не має підтверджень існування інших причин, однак не виключає, що політичний фактор також може впливати на рішення союзників. На його думку, частина партнерів може розглядати обмеження військової допомоги як інструмент впливу на позицію України. Зеленський підкреслив, що така ситуація є серйозним викликом для держави, особливо в умовах посилення російських масованих повітряних атак.

    Глава держави зауважив, що Україна змогла пройти минулий опалювальний сезон, однак скорочення поставок ракет відбувалося поступово протягом останніх місяців. У результаті країна нині стикається з постійним дефіцитом засобів для перехоплення балістичних ракет, що значно ускладнює захист критичної інфраструктури та мирного населення.

    Саме тому, за словами Зеленського, одним із головних пріоритетів стає розвиток власної системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що створення українських засобів ППО є стратегічно важливим не лише для періоду повномасштабної війни, а й для забезпечення безпеки країни після її завершення. Він переконаний, що розвиток власного оборонно-промислового комплексу дозволить Україні зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на сучасні воєнні загрози.

    Заява президента пролунала на тлі чергової хвилі російських атак по українських містах. Після одного з останніх масованих ударів Росії загинули щонайменше 17 людей, ще 44 отримали поранення. Коментуючи ці події, Зеленський закликав міжнародних партнерів не зволікати з передачею перехоплювачів для систем ППО, наголосивши, що кожна затримка безпосередньо впливає на здатність України захищати своїх громадян від ракетного терору.

    Президент також нагадав, що порівняно з минулим роком обсяги постачання ракет для української протиповітряної оборони скоротилися приблизно втричі, хоча, за його словами, необхідні ресурси у партнерів залишаються. Саме тому Україна паралельно активізує роботу над розвитком власних оборонних технологій, щоб компенсувати нестачу західної допомоги та зміцнити захист свого повітряного простору.

  • Зеленський заявив, що постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі

    Зеленський заявив, що постачання ракет для ППО від партнерів скоротилося втричі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році обсяги постачання ракет для систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів скоротилися втричі порівняно з минулим роком. За його словами, проблема полягає не у відсутності боєприпасів, а в необхідності ухвалення відповідних політичних рішень.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    Зеленський провів нараду за участю військового командування, представників Міністерства оборони, Служби безпеки України, Головного управління розвідки та Офісу президента.

    Під час засідання президент заслухав доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка та виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари щодо ситуації на фронті, забезпечення українських військових та найнагальніших потреб у постачанні озброєння.

    Окрему увагу учасники наради приділили додатковим заходам із захисту критичної інфраструктури України на тлі посилення російських повітряних атак.

    “В цьому році, на жаль, значно скоротилося постачання антибалістики від партнерів. Кількість ракет для ППО в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. І йдеться не тільки про цей літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року. Ракети в партнерів є”, — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Україна очікує від союзників необхідних політичних рішень, які дозволять відновити постачання засобів протиракетної оборони та прискорити виробництво відповідних озброєнь. За його словами, одним із пріоритетів залишається локалізація виробництва окремих видів ракетної продукції безпосередньо в Україні.

    Заява пролунала після чергової масованої атаки Росії, під час якої українські сили ППО не змогли перехопити жодної з балістичних ракет через дефіцит засобів протиракетної оборони.

    Раніше Володимир Зеленський уже закликав партнерів активізувати передачу Україні ракет-перехоплювачів. Водночас, за інформацією Financial Times, президент США Дональд Трамп відмовився задовольнити прохання українського лідера щодо додаткових ракет для систем Patriot, пояснивши це скороченням американських запасів та необхідністю забезпечення безпеки військових об’єктів США і союзників на Близькому Сході.

    Попри це, як зазначав Зеленський раніше, Україна та Сполучені Штати продовжують реалізовувати домовленості, досягнуті під час нещодавніх переговорів, і вже готують документи для нових спільних проєктів у сфері ракетного озброєння.

  • Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot, попри особисте прохання президента Володимира Зеленського. Причиною такого рішення, за даними ЗМІ, стала нестача боєприпасів у США.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, питання постачання ракет обговорювалося під час зустрічі президентів у Білому домі 28 липня. Зеленський попросив американського лідера передати Україні ще кілька сотень ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Втім, як стверджують співрозмовники Financial Times, Дональд Трамп одразу дав зрозуміти, що не готовий задовольнити це прохання.

    За словами джерел, президент США пояснив свою позицію тим, що запаси таких ракет у Сполучених Штатах суттєво скоротилися. Він також зазначив, що наявні перехоплювачі необхідні для захисту американських військових об’єктів на Близькому Сході та союзників у країнах Перської затоки на тлі протистояння з Іраном.

    Повідомлення Financial Times з’явилося після масованої російської атаки на Україну в ніч на 5 серпня. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 безпілотників. Українська протиповітряна оборона знищила майже сотню дронів, однак цього разу не змогла перехопити жодної з балістичних ракет.

    Після атаки президент Володимир Зеленський вкотре закликав міжнародних партнерів посилити підтримку України.

    “Партнери, які не готові допомагати активніше з постачанням перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками. Значна частина російського виробництва балістичних ракет не перебуває під санкціями. Досі”, — наголосив глава держави.

    Президент також закликав країни G7, Європейський Союз та інших союзників посилити санкційний тиск на Росію, щоб обмежити її можливості виробляти балістичні ракети.

    Нагадаємо, 5 серпня Володимир Зеленський публічно заявив про необхідність якнайшвидшого постачання Україні додаткових засобів протиракетної оборони. Водночас, за інформацією ЗМІ, американська адміністрація продовжує обговорювати можливість передачі Україні ліцензій на виробництво або обслуговування систем Patriot, попри стриману позицію Дональда Трампа щодо нових поставок ракет-перехоплювачів.