Позначка: Павло Барбул

  • Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул, підозрюваний у корупції, веде бізнес у Польщі

    Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул, підозрюваний у корупції, веде бізнес у Польщі

    Ексдиректор ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який наразі перебуває під судом у Вищому антикорупційному суді за корупційні злочини та розшукується НАБУ у новій справі, веде бізнес у Польщі.

    За даними реєстру господарчої діяльності Польщі, Барбул є засновником U-Lead business community spzoo у Варшаві разом з Анною Федоренко. На офіційному сайті проєкту Барбул як власник не зазначений, а Федоренко виконує роль «обличчя» проєкту, хоча фактично не веде власного бізнесу.

    Проєкт позиціонується як найбільша міжнародна спільнота українських підприємців та інвесторів у різних країнах, створена для допомоги українським бізнесменам, які вимушено залишили країну через війну. Він мав на меті сприяти релокації бізнесу та відкриттю нових можливостей у світі. Нібито спільнота об’єднала понад 2000 підприємців та провела понад 100 заходів у Польщі, ОАЕ, Іспанії, Італії, Австрії, Великій Британії та Франції. Втім, на практиці проєкт перетворився на серію обмежених промо-зустрічей та зрештою заморозив свою діяльність.

    До кінця 2023 року Барбул також був співзасновником британської PATRIOT INVESTMENTS LLP разом зі своєю матір’ю Каріною Атанасян. Саме на неї він оформлював свій корупційний бізнес під час перебування на державній посаді. Останнім часом Атанасян почала виходити з бізнесів Барбула, передавши права на ТОВ «Реста+» та змінюючи засновників інших компаній, зокрема АТ «ЗНВКІФ «Абсолют».

    Цей випадок ще раз демонструє, як особи, причетні до корупційних схем в Україні, продовжують вести бізнес за кордоном, використовуючи родинні зв’язки та складні юридичні схеми для прикриття своєї діяльності.

  • Колишній директор «Спецтехноекспорту» Барбул легалізував 150 тисяч доларів через суди

    Колишній директор «Спецтехноекспорту» Барбул легалізував 150 тисяч доларів через суди

    Колишній директор ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у ВАКС за корупційні дії, активно намагається прибрати будь-які згадки про себе з інтернету. Тим часом він зміг легалізувати близько 150 тисяч доларів через серію підозріло однотипних судових рішень.

    Йдеться про справи, де Барбул позивався до боржників і отримував стягнення коштів за борговими розписками. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Цікаво, що відповідачі у судах не заперечували проти позовів, що виглядає дуже дивно і викликає підозри у використанні судів для легалізації коштів.

    Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

    Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

    У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

    Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

    Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

  • НАБУ підозрює посадовців “Спецтехноекспорту” у розкраданні 3,78 млн євро

    НАБУ підозрює посадовців “Спецтехноекспорту” у розкраданні 3,78 млн євро

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких — колишній очільник державної компанії “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, його ексзаступник Антон Воронін, а також Євген Сінгаєвський, Олексій Барбул і Віктор Маркелов.

    За даними слідства, у період із 2016 по 2019 роки ця група осіб організувала схему заволодіння коштами державних оборонних підприємств — ДАХК «Артем», ДП «Авіакон» та самого “Спецтехноекспорту” — на загальну суму 3,78 млн євро.

    Слідство вважає, що головним організатором злочинної схеми був саме Павло Барбул, який на той час очолював “Спецтехноекспорт”. Саме він уклав агентську угоду з компанією Vakur s.r.o., яка, за твердженням НАБУ, не надавала жодних реальних послуг. Незважаючи на це, компанії були перераховані мільйони євро під виглядом “агентської винагороди”.

    Надалі кошти були виведені з рахунків, переведені в готівку і розподілені між учасниками схеми. Таким чином, фіктивні документи стали прикриттям для легалізації незаконно здобутих коштів.

    Всім п’ятьом фігурантам повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах,

    • ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,

    • ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.

    Трьох осіб — Павла Барбула, Антона Вороніна і Віктора Маркелова — оголошено у розшук. Суд також ухвалив рішення про заочний арешт підозрюваних. Євгена Сінгаєвського зобов’язали внести заставу в розмірі 4 мільйони гривень із додатковими процесуальними обов’язками.

    “Спецтехноекспорт” — один із провідних державних експортерів продукції військового та подвійного призначення. Справи, пов’язані з розкраданням у цій сфері, перебувають під особливою увагою правоохоронців, оскільки шкодять не лише економіці, а й обороноздатності країни.

  • ВАКС залишив під арештом маєток матері ексголови “Спецтехноекспорту” Павла Барбула

    ВАКС залишив під арештом маєток матері ексголови “Спецтехноекспорту” Павла Барбула

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив матері колишнього очільника державного підприємства “Спецтехноекспорт” Павла Барбула у знятті арешту з її елітного маєтку в Козині (Конча-Заспа) на Київщині.

    Павло Барбул обвинувачується у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Його підозрюють в організації розтрати державного майна шляхом зловживання службовим становищем, а також у службовому підробленні.

    За версією слідства, у 2015–2016 роках, перебуваючи на посаді директора ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт”, Барбул завдав державі збитків на суму 55,457 млн грн. У 2018 році, після завершення цих інкримінованих дій, його мати Каріна Атанасян придбала три земельні ділянки та житловий будинок площею 435 кв. м, які й стали об’єктом судового розгляду.

    Арешт на це майно накладено ухвалою Солом’янського райсуду Києва у 2019 році з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

    Адвокат матері Барбула подав клопотання до ВАКС про скасування арешту, стверджуючи, що майно придбано законно за її власні кошти, а обвинувачення проти сина не передбачає отримання ним особистої вигоди, яка могла б бути інвестована у нерухомість.

    Адвокат наполягав, що арешт накладено необґрунтовано, а потреба в ньому відпала.  За словами адвоката, обвинувачення стосується розтрати коштів на користь компанії Global Marketing SP LTD, а не на користь самого Барбула. Захист стверджував, що Атанасян мала достатньо власних коштів: понад 1,7 млн грн доходу за 2009-2018 роки, 850 тис. грн доходу її чоловіка Олексія Барбула, 100 тис. цільової позики від 2014 року та особисті заощадження у 100 тис. доларів. Загалом сім’я мала понад 5 млн грн, що відповідало вартості майна (5,261 млн грн).

    Купівля майна оформлена Барбулом за довіреністю від матері, що, за твердженням адвоката, не дає йому права власності. Мати пояснила, що будинок придбано для онука, а не для сина, і вона не проживала там через життя в Одесі.  Через війну, обстріли Одеси та перебування за кордоном родина потребує грошей на лікування матері, її онука та оренду житла для іншого онука. Арешт, який триває понад 5 років, обмежує її права.

    Мати Барбула у відеоконференції додала, що будинок придбано за її кошти, передані сину, і вона не знає, чому майно арештовано. Вона зазначила, що нерухомість пустує, а комунальні послуги оплачує невістка.

    За даними САП, купівля нерухомості у 2018 році збігається з періодом завершення злочинних дій Барбула. Під час обшуку 2019 року в будинку знайдено його особисті речі, що свідчить про користування ним майном.

    Прокурор зазначив, що доходи матері за 1998-2018 роки (1,17 млн грн) не пояснюють можливості купівлі майна за 5,26 млн грн. Вона не знала точного місця розташування будинку, що підриває її твердження про контроль над покупкою.

    Павло Барбул самостійно обирав будинок, оформлював угоди та розраховувався за нього, що вказує на використання його коштів, а не матері. Суд ще не дослідив усіх доказів, включно зі свідками, тому скасування арешту до завершення розгляду справи є передчасним.

    ВАКС відмовив у клопотанні, тому що арешт у вигляді заборони відчуження не є надмірним, адже зберігає майно без незворотних наслідків для власниці, водночас захищаючи суспільний інтерес.

    Справа залишається у центрі уваги, адже її результат може вплинути на долю значних активів і репутацію обвинуваченого. Наступні слухання визначать, чи вдасться стороні обвинувачення довести вину Барбула та реалізувати конфіскацію. Засідання стосовно Бельбаса, Барбула, а також Тимофія Романюка та Дениса Панасенка відбудеться вже 1 квітня.

    Раніше  ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім директором ДП «Спецтехноекспорт» Ігорем Гладушем.

    За умовами він  зобов’язався відшкодувати НВП «Іскра» 8,48 млн гривень завданих збитків і 1,52 млн гривень – ТОВ «Львівський радіоремонтний завод».

    Гладуш зобов’язався співпрацювати з САП і НАБУ у справі за обвинуваченням Бельбаса і Барбула.

  • Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

    Ексдиректор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул «відмив» 150 тисяч доларів через боргові розписки

    Колишній керівник ДП “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, якого судять у Вищому антикорупційному суді за корупцію, знайшов оригінальний спосіб легалізувати 150 тисяч доларів. Він використав серію судових рішень у справах про боргові розписки, де його адвокат виступала позивачем.

    Після звільнення у 2018 році Барбул задекларував 7,35 млн гривень готівкою, однак походження цих коштів ні НАЗК, ні інші контролюючі органи не перевіряли. Уже після звільнення він почав займатися лихварством, що дало йому можливість формально пояснити походження великих сум.

    Зокрема, у трьох судових рішеннях фігурують нібито видані Барбулом кредити:

    1. 100 тисяч доларів киянину Дмитру Стельмашову у січні 2020 року під 3% річних. За розпискою гроші мали повернути до лютого, але цього не сталося. Суд без жодного опору з боку відповідача ухвалив рішення про стягнення боргу і ще 6,23 тисячі доларів відсотків.

    2. 135 тисяч доларів Володимиру Гловаку у 2018 та 2020 роках. Позов розглядав Тернопільський суд, який без оскаржень з боку відповідача постановив повернути борг разом з відсотками – загалом 257,2 тисячі гривень.

    3. 15 тисяч доларів Михайлу Гончару у 2019 році. Київський Голосіївський суд у листопаді 2024 року знову без заперечень зі сторони відповідача ухвалив стягнення боргу та ще 31,8 тисячі гривень річних.

    Всі рішення виглядають підозріло однаково: боржники не заперечували у суді, відсоткова ставка однакова – 3%, і що найцікавіше – жодного разу не оскаржили ці рішення.

    Юристи, аналізуючи ці судові справи, припускають, що Барбул міг використати схему легалізації доходів через судові рішення. У такий спосіб кошти перетворюються на офіційно “відсуджені борги”, що дозволяє їх легально ввести в економічний обіг.

    Ця методика не нова, і вона часто застосовується фігурантами корупційних справ, які намагаються легалізувати незадекларовані доходи. Відсутність оскарження з боку боржників лише підсилює підозри, що ці судові процеси були постановочними.

    Барбул продовжує судовий процес у ВАКС щодо ймовірної корупції у “Спецтехноекспорті”, а правоохоронці поки не коментують підозрілу схему з борговими розписками.

    Проте ситуація виглядає надто очевидною, щоб лишитися без уваги антикорупційних органів. Якщо ці справи дійсно є схемою легалізації коштів, то прокуратура може ініціювати додаткові розслідування щодо походження цих грошей.